Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях пишуть, нібито румунські користувачі позначили на гугл-карті місце, де найзручніше «спостерігати за обстрілами» в Одеській області. До повідомлень додають скриншот із міткою. Це — неправда. 

Фактчекери VoxCheck проаналізували кейс і визначили, що на мапі немає такої мітки. Найбільш імовірно, що таку інформацію просто вигадали. На місці, яке згадують пропагандисти у своїх повідомленнях, лише є позначка  «Наблюдательная пдощадка», а міток румунською мовою нема. Аналітики пояснюють, що напис «vedere asupra bombardamentului Ucrainei» («вид на бомбардування України») могли додати у фоторедакторі, або створити свою власну мітку, яка не відображається іншим користувачам.

Пропагандисти демонструють, що іноземці нібито кепкують з війни в Україні та навіть створюють «оглядові майданчики» задля того, аби спостерігати за щоденними обстрілами України Росією.

5 жовтня 2023 року о 13:24 російські окупанти завдали удару по селу Гроза Куп’янського району Харківської області. Росіяни влучили у місцевий магазин та кафе, де проходили поминки за односельцем-військовим. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко розповів, що загалом на території перебувало 60 людей, а загинуло щонайменше 52 людини, серед яких є дитина. Також зафіксували семеро постраждалих, які зазнали важких поранень, — вони перебували на відстані мінімум 50 метрів від самого кафе. В етері національного телемарафону міністр ще розказав, що в селі проживали 330 мешканців і «якраз із кожної сім’ї, з кожного двору одна людина була присутня на цьому поминальному обіді». Натомість анонімні телеграм-канали, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють меседжі, буцімто удар по селу завдала Україна, при чому це відбулося, мовляв, на прохання Володимира Зеленського. Пропагандисти переконують, що насправді трагедія «вигідна» українському керівництву задля власної наживи. Зокрема, ідеться про отримання додаткової гуманітарної допомоги та збільшення фінансової підтримки. Крім того, писали, що в кафе перебували українські бійці, а отже, російська армія нібито цілилася саме у військових та у військові об’єкти. Та насамкінець пояснюють: «Захід зменшив свій негатив у сторону Росії, тож Україна, очевидно, його підсилює».

Проте очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що на місці удару були цивільні люди та автівки. Згодом Суспільному це підтвердив і начальник поліції регіону Володимир Тимошко. Кремль прагне приховати власні злочинні дії проти українців, прикриваючись «військовими об'єктами», які буцімто є легітимною ціллю. Однак від російських ракет і дронів потерпають зовсім не військові об’єкти, а українські мирні міста, села й цивільна інфраструктура. Місце поминок — це не військова ціль. Тим більше, будь-який напад на іншу країну, навіть на військові об’єкти — це злочин.

Начальник поліції Харківської області також пояснив, що вже точно встановлено: влучання здійснено балістичною ракетою «Іскандер». Це тип ракет, який є на озброєнні в Росії і немає в України. Голова Харківської ОВА сказав, що це був «прицільний удар» і влучання було по самісінькому центрові будівлі, що й спричинило таку кількість жертв. 

Автори вдаються до конспірології, коли пишуть, що Зеленський прагне наживатися на війні в Україні й власноруч «віддає» накази обстрілювати українські міста і села. Ці намагання свідчать про демонізацію України, створення хибного враження про неї у країн-партнерів. Приміром, схожу риторику використовують в анонімних телеграм-каналах у відповідь на приїзд іноземних політиків до України. Тоді пропаганда системно просуває тезу, що тривоги в Україні несправжні, а є лише спробами залякати іноземців та отримати якомога більше зброї. 

Ракетний удар по селу 5 жовтня став найбільшим за кількістю жертв у 2023 році в Україні та найбільшим за весь час повномасштабного вторгнення у регіоні. 

Пропагандисти намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, спотворюючи первинне значення певних термінів. Прикладом цього є теорія «операції під фальшивим прапором». 

Первинне її визначення використовують для опису операцій, у здійсненні яких хибно звинувачують ворога задля початку або пожвавлення військових дій. Такі операції справді були впродовж історії, особливо під час Першої і Другої світових воєн, й історики використовують термін «операції під фальшивим прапором» у фаховій літературі. Конспірологи спотворили його значення тим, що застосовують його для опису ледь не кожної події у світі. Наприклад, прихильники теорій змов стверджують, що теракти 11 вересня 2001 року в США нібито було здійснено американським урядом, а не терористами, щоб почати та виправдати свою «Війну проти терору», зокрема вторгнення в Ірак. 

Російські пропагандисти використовували теорію про «операцію під фальшивим прапором» для початку свого повномасштабного вторгнення в Україну. За кілька днів до 24 лютого 2022 року російські державні медіа стверджували, що Україна нібито готує напад на російські території для того, щоб почати війну проти Росії. Після того, як Росія напала на Україну, конспірологи та пропагандисти запевняють, що Росію нібито підставили, а вторгнення нібито є інсценізацією. Мовляв, це не Росія напала на Україну, а Захід напав на Росію в Україні. 

Використовуючи теорію про «операції під фальшивим прапором», Росія хоче стерти відчуття реальності та змусити сумніватися у всьому, що відбувається навколо. Крім того, у такий спосіб вони намагаються перекласти відповідальність за воєнну агресію на інших, щоб підкріпити образ «Росії-жертви», який культивують пропагандисти. Ця теорія є прикладом того, як російська пропаганда спотворює значення термінів, щоб затуманювати інформаційний простір. 

Таку тезу поширили прокремлівські медіа. У повідомленнях пишуть, що діти в Україні «не хочуть» вивчати українську мову через «тотальну українізацію» суспільства. Тобто автори натякають, що освітяни зумисне змушують школярів вивчати українську мову, а ті пручаються. У публікаціях наводять цифри, нібито наскільки відсотків вивчення української мови зменшилося, та підсумовують: «українців змушують поринати в культуру, але їм це не потрібно». На підтвердження такої тези пропагандисти посилаються на матеріал французької газети Le Monde. 

Фактчекери VoxCheck опрацювали кейс і визначили, що в матеріалі Le Monde медійники справді пишуть про погіршення загального рівня знань в українських дітей. Причиною цього вони назвали російську агресію, повномасштабне вторгнення й атаки на цивільну інфраструктуру, зокрема обстріли шкіл. За допомогою зворотного пошуку в Google фахівці знайшли матеріал і додатково його проаналізували. У ньому вказано, що 57% вчителів спостерігають погіршення знань учнів з української мови, до 45% — зниження математичних навичок, до 52% — іноземних мов. Дошкільна освіта також має проблеми: близько ⅔ дітей дошкільного віку не відвідують садочки. У прифронтових зонах ця цифра становить ¾. Посилаються в матеріалі на пресреліз ЮНІСЕФ, у якому ці дані наводять.  

Проте ні ЮНІСЕФ, ні журналісти французької газети НЕ звинувачували у так званій «тотальній, примусовій та насильницькій українізації». Це просто вигадка пропагандистів, які вирішили зманіпулювати даними та пояснити, нібито діти пручаються вивчати мову, хоча це абсолютно не так. Такі цифри — це результат агресії Росії проти України, щоденних обстрілів мирних українських міст, критичної та цивільної інфраструктури. Ідеться про те, що українські діти не заперечують вивчення предметів, не висловлюють повсюдного незадоволення, в Росія перешкоджає їхньому якісному навчанню, і доказом цього є дослідження від ЮНІСЕФ. 

Прочитайте наш кейс, коли пропагандисти брехали, що вони обстріляли нібито базу дислокації ЗСУ у Ромнах. Насправді це виявилася загальноосвітня школа. І за результатами атаки дронами Shahed загинуло чотири людини: директорка школи, заступниця директора, секретарка та бібліотекар. На момент влучання безпілотника у школі перебувало 19 освітян. 

Як Росія виправдовує депортацію та інші воєнні злочини в Україні, спрямовані проти українських дітей, — читайте в нашому дослідженні. 

Росія намагається виправдати свої дії багатьма різними способами. Одним із них є те, що між Росією та Україною нібито були невирішені територіальні претензії, а кордон між двома державами взагалі не проголошено. Мовляв, у Росії не було жодного іншого виходу вирішити цю проблему, окрім як спеціальна воєнна операція. Тим паче, про це ж нібито просили місцеві. 

Насправді ж у 2003 році як Росія, так і Україна підписали (а у 2004 ратифікували) Договір про українсько-російський кордон. Він чітко визначає поділ між Україною та Росією в географічному та правовому контекстах. Підписання цієї угоди означало, що обидві країни мали б визнати кордони одна одної та закрити всі свої територіальні претензії на перемовинах, якщо вони були. 

Однак саме Росія всіляко намагалась перешкодити повноцінній дії цієї угоди. Зокрема, у період між підписанням та ратифікацією відбувся скандал навколо острова Тузла, біля якого Росія збудувала дамбу всупереч уже ухваленій лінії кордону. Крім того, Росія навмисно затягувала процес демаркації кордону і нічого зі свого боку для цього не робила. Україна почала демаркацію кордону з Росією своїми зусиллями у 2015 році, після того, як Росія порушила умови договору вторгненням у Луганську та Донецьку області. 

Ця ситуація є ще одним прикладом того, як Росія за допомогою новомови намагається замаскувати свої порушення міжнародного права. Вона використовує місцевих жителів як розмінну монету задля досягнення своїх імперських амбіцій та хибної валідації своїх дій. Крім того, пропагандисти намагаються перекласти відповідальність з агресора на жертву агресії, брешучи, що в України нібито були «територіальні претензії» до Росії. 

Міжнародне гуманітарне право визначає принципи ведення воєнних дій під час збройних конфліктів. У додатковому протоколі 1977 року до Женевських конвенцій є стаття 48, в якій розкрито суть базових правил ведення воєнних дій. У ній ідеться, що «для забезпечення поваги та захисту цивільного населення й цивільних об'єктів Сторони конфлікту повинні завжди розрізняти цивільне населення та комбатантів, а також цивільні та воєнні обʼєкти й відповідно спрямовувати свої дії тільки проти воєнних цілей». 

Російський агітпроп використовує словосполучення «легітимна ціль» для позначення обʼєктів, які хоч і можуть мати опосередкований звʼязок із підтримкою України у війні проти Росії, але не є прямими воєнними цілями згідно з міжнародним правом. У такий спосіб росіяни намагаються виправдати свої воєнні злочини в Україні. Водночас метою застосування цього терміна є блокування почуття  провини в росіян за дії своїх військових. 

Прикладом подібного злочину є російський удар вночі 15 серпня по заводу шведської компанії SKF у Луцьку. Посольство Росії у Швеції назвало завод «легітимною військовою ціллю». Компанія SKF опісля трагедії відповіла, що її завод у Луцьку виробляє конічні роликопідшипники, «насамперед для важкої цивільної автомобільної промисловості». 

Після заяви міністра закордонних справ Великої Британії Джеймса Клеверлі про те, що воєнні цілі за межами кордонів України є частиною її самооборони, експрезидент Росії Дмитро Медведєв відповів, що будь-яка посадова особа Британії може розглядатися як «легітимна ціль». Це ще одне підтвердження того, що Росія навмисно розмиває кордони між цивільними та воєнними обʼєктами. 

Раніше ми писали про те, як російська влада застосовує словосполучення «високоточна зброя», щоб заперечити свої воєнні злочини.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що 6 вересня російські військові нібито обстріляли місце дислокації українських військових у Костянтинівці. Агітпроп зазначає, що буцімто є фото та відео з пораненими, які це підтверджують. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxCheck. 6 вересня російські військові обстріляли ринок у Костянтинівці, внаслідок чого загинуло 15 осіб. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в ефірі телемарафону «Єдині новини» заявив, що постраждало саме лише цивільне населення, а військових частин там не було.

Поширюючи інформацію про те, що ціллю російських військових є виключно військові об’єкти, агітпроп намагається вибілити росіян та показати, що вони нібито не вчиняють воєнних злочинів проти українців. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що росіяни обстріляли зібрання литовських та польських офіцерів НАТО в Чернігові.

10 вересня 2023 року Росія провела вибори різного рівня з довиборами «депутатів» до Держдуми та голів низки регіонів до місцевих органів влади. Вибори відбулися й на тимчасово окупованих Росією територіях України — у частині Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей, а також у Криму. Телеграм-аноніми стверджували, що явка по українських областях «висока», а отже люди нібито проявляють неабиякий інтерес до формування російської політики — «конкурентної, чесної та неупередженої». І дописують, що волевиявлення народу свідчить про так звану легітимність проведених виборів. 

Як і ці вибори, так і будь-які попередні разом із псевдореферендумами — це несправжні вибори й не абсолютне волевиявлення українського народу. Раніше Верховна Рада звернулася із закликом до іноземних держав, аби ті визнали незаконність проведених виборів. Зокрема й прийняла постанову № 9581 за результатами пленарного засідання. У ній ідеться, що окупаційна влада залякує, шантажує і примусово залучає до виборів громадян України шляхом незаконної паспортизації та заміни українських ідентифікаційних документів на російські аналоги. 

Такі вибори суперечать загальним нормам міжнародного права та порушують українське законодавство. Ба більше, такі дії з боку Росії насамперед загрожують безпеці українців — адже під дулами автоматів їх змушують голосувати. Європейський Союз так само (ще у червні) засудив намагання Росії щодо проведення псевдовиборів на ТОТ. Тоді речник ЄС Петер Стано заявив, що в Москви нема жодних юридичних прав на захоплені українські території і по суті Росія діє свавільно, нехтуючи всіма нормами й правами. У результаті Росія прагне лишень додати легітимності своїм діям, прикриваючись благими цілями. Нібито прагнення голосувати, бути частиною Росії йде від самих українців, і їм, відповідно, надають простір для «самовизначення».

Голова Луганської ОВА Артем Лисогор також зазначив, що окупаційна влада таки визнала провал своєї примусової паспортизації та дозволяла людям голосувати без російського паспорта. І місцевим колаборантам дозволили не відкривати виборчі дільниці, а проводити голосування по домівках.

Тобто такий підхід до проведення «виборів», навпаки, є результатом низької явки на дільниці, незацікавленості українців голосувати та загального спротиву окупаційній владі. Проте Кремль намагається всіляко себе вибілити та продемонструвати «демократію» серед повсюдного хаосу: навіть запросили так званих «іноземних наглядачів», які високо оцінюють роботу окупаційних екзитполів. Але  ті «спостерігачі» виявилися прибічниками Росії й, очевидно, висвітлювали роботу гауляйтерів упереджено.

Російські пропагандистські медіа опублікували інформацію про те, що міністр оборони Румунії Ангел Тілвер нібито зробив заяву, у якій закликав уряд України перенести бойові дії, казарми та підприємства подалі від спільного кордону, аби не постраждала територія Румунії. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту Myth Detector. Румунська організація з перевірки фактів Factual повідомила фактчекерам, що такої заяви міністр оборони Румунії не робив. Також Міністерство оборони Румунії офіційно спростувало цю цитату та опублікувало заяву на платформі медіамоніторингу Inforadar.

У Міноборони Румунії підозрюють, що цей фейк з’явився як відлуння російських атак по території України, внаслідок яких сталося падіння дронів на територію Румунії. Фрагменти безпілотників упали 4 та 9 вересня.

У такий спосіб агітпроп намагається посварити Україну з її союзниками та перекладає відповідальність на нашу державу за падіння російських безпілотників на території Румунії. Мовляв, якби поблизу не було українських казарм, то й ударів не було би. Проте саме Росія розпочала війну в Україні та знищує інфраструктуру та цивільні об’єкти. Раніше ми спростовували фейк про те, буцімто Україна підтвердила, що Росія завдає високоточних ударів виключно по військових об’єктах.

Після чергового російського обстрілу українських територій Міноборони Росії опублікувало допис у своєму офіційному телеграм-каналі із зображенням пуску ракети та написом: «Точно в ціль!». Відбулося це 28 квітня 2023 року – тоді, коли одна з російських ракет влучила в багатоповерхівку в Умані й убила 23 людини, серед яких було 6 дітей. Тобто Москва показала, як насправді працює її «високоточна зброя».

Така риторика вкорінює в головах росіян ідею, що зброя їхньої армії не здатна схибити й застосовується у війні максимально точно. Коли в Міноборони Росії кажуть, що завдали удару по якомусь обʼєкту в Україні, то для возвеличення своїх здобутків вони можуть застосовувати якраз-таки словосполучення «високоточна зброя». Гігантоманія і тут дається взнаки: росіяни вважають Росію еталоном державності, а її оборонно-промисловий комплекс — одним із найпотужніших у світі, бо така зброя є обмеженим ресурсом.

Крім того, у випадку з влучанням російської ракети в багатоповерхівку в Умані й іншими схожими ситуаціями російська пропаганда застосовує тактику віддзеркалення та перекладає провину на Україну. Мовляв, трагедії стаються внаслідок невмілого відпрацювання української системи ППО. Російські ж ракети нібито не можуть влучити у цивільний будинок. Тож росіяни впевнені у правильності своїх дій – вони протистоять «укронацистам».

За версією енциклопедії Міноборони Росії, так звана «високоточна зброя» здатна забезпечити враження обʼєкта з імовірністю 50%. Відповідно, росіяни самі стверджують, що в теорії кожен другий боєприпас не досягає своєї «точної» цілі.

Для збереження довіри з боку цивільного населення Росії та виправдання кривавої агресії проти України агітпроп вдається до всіх можливих способів. Виходить, що «високоточна зброя» – це та, яка вбиває мирних українців, а не та, що летить до запланованих географічних координат. Ба більше, з високою точністю ця зброя здатна переконати пересічного росіянина, що в армії Росії все під контролем у війні проти України.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Україна спровокувала Росію, тому та й вирішила «напасти на Україну». Мовляв, постійний євроінтеграційний курс України шкодить Росії, бо її ворог — Євросоюз — чимдуж наближався до російських кордонів. Автори підсумовують: Росія здійснила широкомасштабний наступ на територію України й легітимно відстоює свої цінності. 

Аналітики проєкту EU vs Disinfo проаналізували кейс і пояснили, що загалом російська агресія спрямована на знищення України як держави та українців як нації. Російська армія чинить геноцид в Україні. Меседж про знищення України висловив на початку квітня російський політтехнолог Тимофій Сергєйцев у статті на сайті пропагандистського інформаційного агентства «РИА Новости». Автор пропонував знищити все, що робить українців українцями, а також винищити тих, кого не вдасться зламати та підкорити. Існування України заперечувалося, адже «історія показала неможливість державотворення в Україні». 

Крім того, Росія переконує, що прагнення України вступити до НАТО чи ЄС є прямою загрозою безпеці Росії. Проте членство України в будь-яких міжнародних організаціях — вибір України та її народу, а не нав’язана воля третіх сторін. 

Зрештою, Кремль за допомогою цього меседжу намагається виправдати широкомасштабне вторгнення Росії до України і знаходить треті сторони, звинувачуючи їх у всіх бідах. Проте будь-які політичні рішення в Україні ухвалюють українські посадовці. Україна ладна вступати в будь-яку організацію, підтримувати ініціативи, якщо на це є воля народу. Вдертися до України — це рішення Росії та росіян, яке вони підтримали або відповідними висловлюваннями, або мовчазною згодою. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в грузинському сегменті фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що американський генерал Ентоні Поттс загинув у результаті російського ракетного удару по штаб-квартирі НАТО в Дніпрі. Це — брехня. 

Грузинські фактчекери проаналізували цей кейс та пояснили, що насправді американський генерал загинув в авіакатастрофі, перебуваючи на борту одномоторного літака (Piper PA-28 Cherokee) 25 липня 2023 року. Літак розбився в Гавр-де-Грейс, у штаті Меріленд. Причина аварії все ще не відома. Розслідування інциденту проводить Національна рада з безпеки на транспорті США. Тобто це просто вкид непідтвердженої інформації від російських пропагандистів. 

Російські війська атакували Дніпро 28 липня 2023 року та влучили в багатоповерхівку. За результатами обстрілу 60% квартир житлового комплексу так чи інакше пошкоджені. Але Росія не обстрілювала Дніпро 25 липня і тоді не міг загинути генерал. Він був у США.  

У такий спосіб автори прагнуть показати, що російська армія всемогутня і, мовляв, ладна знищити американських військових або бійців, причетних до НАТО. Більш того, так російський агітпроп демонструє, що НАТО та американські військові прямо залучені в російсько-українську війну. Тому нібито окупанти й знищують противників на території України. 

Утім, Росія вкотре просуває тезу про «незліченні штаб-квартири НАТО» в Україні й натякає, що західні посадовці мають нібито нездоровий інтерес до українських територій. Нібито Україною вже керують ззовні, а українські депутати, військові та інші актори політичного процесу взагалі не здатні ухвалювати будь-які рішення без попередніх узгоджень. 

Понад те, Кремль прагне приховати власні злочинні дії проти українців, прикриваючись «військовими об'єктами», які буцімто є легітимною ціллю. Однак від російських ракет і дронів потерпають зовсім не військові об’єкти, а українські мирні міста й цивільна інфраструктура. Крім того, будь-який напад на іншу країну, навіть на військові об’єкти — це злочин. Безпідставні вкиди Кремля про «обстріл військових об’єктів» існують, аби також підживлювати наратив про боротьбу Заходу проти Росії.

Рекомендуємо ознайомитися з терміном новомови «центри ухвалення рішень», за допомогою якого Москва якраз легітимізує щоденні обстріли України та вбивство мирних жителів. Там ви також знайдете хронологію російських обстрілів житлових об'єктів від початку 2023 року. 

В анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що, «найбільш імовірно, удар було нанесено ЗСУ з метою випросити більше зброї». Володимир Зеленський нібито вирішив «так натиснути на Блінкена». Також вони називають Костянтинівку «великим селом». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Російські військові 6 вересня 2023 року обстріляли місто Костянтинівка Донецької області. Як повідомили у Міністерстві внутрішніх справ України, внаслідок ракетного удару росіянами по ринку в Костянтинівці загинуло 16 осіб, поранено — 33. 

Під час спільної пресконференції з прем'єр-міністром Данії Метте Фредеріксен у Києві Володимир Зеленський наголосив: «Це ще один черговий навмисний теракт Російської Федерації». Також він прокоментував російські заяви про нібито український літак, який «не туди попав»: «Це абсолютна брехня. Ми розуміємо, що там відбувається і з яких видів (озброєння) вони вдарили по нас».

Агітпроп намагається перекласти відповідальність за дії росіян на українців, мовляв, це Україна сама завдала ракетного удару по Костянтинівці, залякати громадян нашої держави. Також у такий спосіб російські пропагандисти мають намір спонукати українців тиснути на владу, щоб зупинити контрнаступ чи вимагати мирних переговорів. Раніше ми писали про те, що росіяни поширили інформацію, буцімто ракетного удару по Костянтинівці завдали українські військові.

6 вересня 2023 року російські військові завдали ракетного удару по ринку в місті Костянтинівка Донецької області. Внаслідок атаки росіян загинуло 16 осіб, ще 28 травмовано, проте кількість жертв може змінюватися. Про це повідомив Володимир Зеленський на офіційній сторінці в телеграмі.

Російські пропагандисти та прокремлівські телеграм-канали звинувачують Україну в обстрілі середмістя Костянтинівки. Нібито під час роботи ППО ракета полетіла незапланованою траєкторією або ж збила щось у небі, що впало на ринок. Агітпроп застосовує тактику віддзеркалення та перекладає відповідальність на жертву за злочини росіян. Після удару по будинку в Дніпрі 14 січня 2023 року російські пропагандисти також намагалися відбілити росіян та звинувачували у трагедії українських військових. 

За фактом обстрілу з боку російських військ прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).

Російські медіа та анонімні телеграм-канали поширюють публікації, згідно з якими Путін ще не знищив Україну, бо він не хоче вбивати християн. Мовляв, у Росії є все, щоб перемогти Україну, але російські війська «жаліють українців», бо Путін вважає їх православними, як росіян. 

На меседж звернули увагу фахівці проєкту EUvsDisInfo. Вони спростували меседж. Зокрема, росіяни без сумнівів вбивали та продовжують убивати українців незалежно від їх віросповідання. Вони й далі атакують цивільні обʼєкти, часто використовуючи техніку «подвійного вибуху» для збільшення кількості жертв. Росія також знищує численні релігійні обʼєкти, наприклад православний храм в Одесі. Аналітики проєкту наголошують, що провал Росії на фронті є радше результатом системних проблем російської армії, логістичних хиб та невідповідного планування, а не самостримування. 

Використовуючи цей меседж, пропагандисти хочуть зобразити Росію як жертву, що веде бойові дії з думкою про безпеку цивільних. Однак згадані вище приклади доводять протилежне. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах та пропагандистських медіа. У повідомленнях ідеться, що 23 серпня 2023 року росіяни обстріляли Сумщину, зокрема й місто Ромни. Автори дописували, що окупантам вдалося знищити школу, де перебували Сили оборони України. Відтак у публікаціях дописували, що від ракетного удару постраждали винятково українські військові. Це — неправда. 

Фахівці проєкту VoxCheck узялися за кейс і встановили, що насправді  серед постраждалих немає військових. Натомість окупанти завдали удару по цивільних — і  обстріляли вони цивільний об’єкт, а не військовий.  Зокрема місцеву школу. У результаті атаки дронами Shahed загинуло чотири людини: директорка школи, її заступниця, секретарка та бібліотекар. Також поранення отримало четверо цивільних, які проходили повз школу та потрапили під обстріл. Голова Роменської ОВА пояснив, що на момент влучання безпілотника у школі перебувало 19 освітян. Одна з очевидців, учителька молодших класів Роменської школи, теж підтвердила присутність працівників у закладі освіти. 

Тобто автори намагаються заперечити влучання російських військових по об’єктах цивільної інфраструктури. Вони спотворюють реальність та переконують у своїй  «правді». І стверджують: хоч би куди росіяни влучили, там точно були військові. Однак жодних фактів автори не надають. Лишень відкидають будь-які звинувачення у свій бік. 

За схожою тактикою окупанти працюють постійно: хоч би де відбувся обстріл, то він нібито виправданий. Але задокументовані випадки російського терору свідчать про інше. До речі, хронологію російських обстрілів житлових та цивільних об’єктів можете прочитати тут. 

А ще ознайомтеся з фейками на схожу тематику, у яких російський агітпроп заперечував обстріли цивільної інфраструктури, виправдовуючись «штабами НАТО». Наприклад, коли росіяни нібито обстріляли зібрання литовських та польських офіцерів НАТО в Чернігові, а насправді влучили у місцевий драмтеатр. Чи кейс, де пропагандисти схиляли до думки, що терористичний обстріл Одеси в липні був знищенням місць виробництва зброї, а не культурних об’єктів України, що входять до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як це і є насправді. Або ж, скажімо, як окупанти «знищили» склад з боєприпасами в Умані. Ми з’ясували, що влучили вони в промисловий об’єкт та автомийку. І як пропагандистський обстріл по місцях проживання «натовських інструкторів» у Краматорську виявився терористичною атакою на місцеве кафе — читайте ось тут. 

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, та литовське медіа поширили інформацію про те, що 19 серпня армія Росії обстріляла крилатими ракетами нібито місце зібрання офіцерів НАТО в Чернігові. Серед них буцімто було багато польських та литовських солдатів. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту 15min. 19 серпня армія Росії вдарила балістичною ракетою «Іскандер-М» по центру Чернігова, зокрема по драмтеатру, в будівлі якого відбувалася анонсована виставка дронів. Внаслідок атаки росіян загинуло 7 людей; 144 людини, зокрема 15 дітей, отримали поранення чи травми, — про це повідомив Володимир Зеленський у відеозверненні.

Спочатку агітпроп поширював інформацію виключно про спеціалістів СБУ в Чернігові, а версія щодо литовців чи поляків — високопоставлених офіцерів НАТО — з'явилася набагато пізніше. Однак зустрічі солдатів НАТО в театрі не було. У коментарі 15min представник литовської армії повідомив: «Офіцери литовської армії не беруть участі у бойових діях в Україні, тому така інформація є неправдивою».

В Україні існує Іноземний легіон, проте Альянс не бере безпосередньої участі у воєнних діях в Україні. Адже якби будь-яка з країн НАТО ввійшла на територію України, сили Альянсу вступили б у прямий конфлікт з Росією.

У такий спосіб агітпроп просуває меседж, що в Україні насправді воюють НАТО і Росія, а ще намагається виправдати ракетні удари по території нашої держави. Це продовження наративу, що ціллю російських військових є винятково військові об’єкти, щоб вибілити себе й показати, що вони нібито не вчиняють воєнних злочинів проти українців. Раніше ми розповідали про меседж, що українські високопосадовці видають військові об’єкти за цивільні.

«Детектор медіа» підготував добірку меседжів про удар Росії по центру Чернігова, які російський агітпроп поширював з 19 серпня.

19 серпня армія Росії вдарила по центру Чернігова. У момент удару по драмтеатру в будівлі відбувалася анонсована виставка дронів. Внаслідок атаки росіян загинуло 7 людей; 144 людини, зокрема 15 дітей, отримали поранення чи травми, — про це повідомив Володимир Зеленський у відеозверненні. 21 серпня голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус написав у своєму телеграм-каналі, що триває ліквідація наслідків російського ракетного удару, на сьогодні встановлено пошкодження 10 адміністративних та 66 житлових (обстежено 53) приміщень.

Росія зреагувала на ракетний удар по Чернігову низкою меседжів. Автори телеграм-каналу «Цифрової армії Росії» роздавали вказівки підписникам з Росії, як повинні були коментувати дописи в українських телеграм-каналах. Ми виокремили деякі з них.

1. Усі системи ППО встановили у Києві, тому Чернігів та інші міста України — незахищені

«У нас міста хтось збирається захищати, чи периферію не шкода?», «Коли вже ППО почне захищати не тільки Київ? (...) У нас люди гинуть, поки ви там, суки, нас грабуєте», — такі повідомлення мало розсилати військо «Цифрової армії Росії».

Пропагандисти поширюють цей меседж уже не вперше. Меседж про те, що всі системи ППО захищають виключно столицю України, час від часу просувають у телеграм-каналах Миколаївщини, Одещини та Харківщини. Нібито для влади є «більш стратегічно важливі» міста, які краще захищені. У такий спосіб агітпроп намагається залякати українців, викликати недовіру до влади та розколоти суспільство. 

Раніше речник Повітряних сил Юрій Ігнат спростовував меседж про те, що всю ППО встановили в Києві: «Столицю атакують найчастіше, тому й це місто, очевидно, потребує більше захисту». Також додав про «східні та північні регіони — там теж дуже серйозний вектор роботи й там також працює протиповітряна оборона. Тому ми розподіляємо наші сили там, де це найбільш необхідно».

2. Влада розповідає про успішний контрнаступ, поки гинуть цивільні

«Владі ніколи захищати нас від обстрілів, їм треба малювати мапи контрнаступу», — ще один меседж, який після обстрілу центру Чернігова мають просувати росіяни в українському сегменті соцмереж.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються переконати українців у тому, що контрнаступ неуспішний — саме тому влада вигадує перемоги на полі бою, і крім цього дискредитувати Збройні сили України та створити хибне враження переваги Росії.

3. Тільки нерозумна людина могла проводити виставку дронів за 30 км від Росії

За словами співорганізаторки виставки дронів, волонтерки Марії Берлінської, «анонс, що буде захід, був у відкритому доступі. Але конкретне місце повідомили лише(!) зареєстрованим перевіреним учасникам за лічені години до заходу».

Відповідальність за ракетний удар по центру Чернігова лежить винятково на російській армії. Як повідомили в Офісі генпрокурора, наразі встановлюють людей, які ухвалювали рішення про ракетний удар та завдавали його. Також вивчаються всі обставини, пов'язані з організацією виставки в драмтеатрі та окремо відпрацьовується версія щодо наведення удару російськими агентами на території України.

4. Обстріл у Чернігові стався через те, що куратора виставки Михайла Федорова хотіли підставити конкуренти

«Виставку курував Михайло Федоров (не остання людина в ЦДПСО, між іншим), який наразі кандидат на заміну прем'єра Шмигаля. Конкуренти могли постаратися напаскудити йому. Тепер до Федорова є питання у нудних людей із СБУ, і посада прем'єра йому найближчим часом не світить. Ось такий хід цілком у дусі українського гадюшника», — ще один меседж, який просуває агітпроп.

Наразі те, що куратора виставки Михайла Федорова хотіли підставити конкуренти, — конспірологічна теорія російських пропагандистів. Українські правоохоронці таку версію не розглядають.

5. Ракетний удар по Чернігову — постановка

«Чернігівський театр ще цілком собі цілий, а людина йде, усміхаючись, нібито в "крові". Що це було?», «Місце прильоту раптово стало можна знімати, хоча зазвичай за це українська держава дуже жорстоко карає. Велика кількість фото і відео наводить на думку, що це спеціально зробили для того, щоб кадри розтягнули по всіх ЗМІ», «Очевидно постановне відео з жінкою поруч із машиною швидкої допомоги (двері зачинені, хоча судячи з кількості крові, її терміново треба госпіталізувати, сама жінка невимушено тримає сумку)», — просуває меседжі агітпроп.

Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявляв, що не можна фотографувати уламки ракет, що падають після збиття силами ППО, адже ворог розуміє, яким видом озброєння відпрацювали в тому чи іншому місці. Проте фіксація саме воєнних злочинів Росії необхідна для Міжнародного суду в Гаазі. Офіс Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами створили спеціальний ресурс War Crimes для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні. Пошкодження або знищення цивільної інфраструктури, знищення культурних та освітніх закладів, поранення чи вбивство цивільних осіб — усе це воєнні злочини, які необхідно фіксувати.

Також злочини проти мирних українців російський агітпроп називає «постановкою». Використовуючи цей термін, пропагандисти хочуть приховати свої терористичні дії та зняти з себе відповідальність.

6. Удар по Чернігову було завдано не «Іскандером»

«У цьому випадку пошкоджено дах драмтеатру. Зазвичай "Іскандер" зносить будівлю до фундаменту», — такий меседж просувають росіяни.

Керівник департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов заявив в ефірі «Єдиних новин», що російські війська вдарили по драмтеатру в центрі Чернігова балістичною ракетою "Іскандер-М", яку налаштували на підрив у повітрі, а не всередині будівлі.

У такий спосіб агітпроп намагається зняти відповідальність за скоєний злочин та перенести вину на жертву.

Російські медіа, що транслюють прокремлівську риторику, після російської атаки 11 серпня на українські міста почали поширювати інформацію про «високоточні» удари. Вони посилаються на слова речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, який нібито заявив про «акуратність атаки» російських окупантів «виключно по військовій інфраструктурі України». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. Агітпроп вирвав із контексту слова Юрія Ігната. Він прокоментував українським ЗМІ атаку російських ракет «Кинджал» по Україні 11 серпня та повідомив, що ціллю був аеродром на Івано-Франківщині та українські пілоти, які скоро мають відправитися на навчання пілотажу, зокрема на F-16. У той день росіяни вбили маленьку дитину та поранили цивільне населення. Ігнат уточнив: «Це — черговий удар терористів ракетами Х-47, які, як пишуть росіяни, "летять точно в ціль". Сьогодні загинула дитина, у житловий сектор влучила одна з ракет».

У такий спосіб російський агітпроп намагається дискредитувати українську армію та переконати весь світ у тому, що Росія завдає ударів виключно по військових об’єктах, а цивільне населення не страждає. Раніше ми спростовували фейк, що Росія завдає ударів виключно по українських військових об’єктах і ніколи не атакує храми та культурні споруди.

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив, що «Росія з гуманітарних міркувань не застосовує касетні боєприпаси, але може переглянути це рішення». Це — фейк.

Росія неодноразово обстрілювала касетними боєприпасами територію України. 25 лютого 2022 року міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch повідомляла, що удар по лікарні у Вугледарі було здійснено російською балістичною ракетою 9M79, випущеною комплексом «Точка-У». Наприкінці березня 2022 року голова ради з прав людини ООН Мішель Бачалет заявила, що касетні боєприпаси Росія на той момент застосувала 24 рази. 8 квітня 2022 року росіяни завдали удару по Краматорському вокзалу «Точкою-У». Тоді загинуло 58 цивільних осіб та було поранено близько 100 осіб.

Російський агітпроп намагається перекласти відповідальність за злочини росіян на Україну. Мовляв, Україна провокує Росію, і та вимушена давати відповідь. Раніше ми спростовували схожий фейк про те, що Путін заявив, нібито Росія не обстрілювала касетними боєприпасами Україну.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширили інформацію про те, що українські військові нібито пограбували аптеку в Часовому Ярі та підпалили її. Буцімто це типова тактика української армії. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxCheck. Будинок, зображений на фото, яке поширює агітпроп, постраждав унаслідок російського обстрілу. За допомогою зворотного пошуку зображень Google вони визначили, що вперше фото опублікував начальник Донецької ОВА Павло Кириленко.

26 липня від ворожих обстрілів постраждали цивільні об’єкти, зокрема 2 будинки в Часовоярській громаді. Кириленко не називав адреси, проте на фото, яке він опублікував у телеграм-каналі, зображена саме ця аптека, яку поширюють пропагандисти.

Російський агітпроп застосовує тактику віддзеркалення, аби відвернути увагу всього світу від злочинів Росії та звинуватити в них Україну. Раніше ми спростовували фейк, що українські військові облаштовують катівні для дітей.

15 серпня голова міноборони Росії Сергій Шойгу виступив на 11-ій Московській конференції з міжнародної безпеки, де заявив, що «одна з пріоритетних гуманітарних задач “спеціальної військової операції” — звільнення російських військовослужбовців з українського полону». 

Спеціальна військова операція (російською — специальная военная операция, СВО) — термін, який увійшов у словник російської новомови та використовується на позначення збройної агресії Росії проти України. Тобто війна, яку розв’язала країна-агресор Росія. Аби виправдати злочини проти українського народу, російські пропагандисти неодноразово наголошували, що ця «операція» покликана врятувати російськомовний народ, який зазнає утисків в Україні, денацифікувати українців.

Російські військові почали потрапляти в полон в Україні вже після того, як здійснили наступ на територію нашої держави та вчиняли воєнні злочини. Російський агітпроп навмисне перекручує причини і наслідки, аби відвернути увагу від реальної ситуації та справжніх мотивів війни — геноциду українського народу та захоплення територій.

В американському сегменті фейсбуку, інстаграму та соцмережі «Х», раніше відомої як «Твіттер», поширюють уривки низької якості з трансляції Sky News, де показані кадри операції з розчищення завалів Спасо-Преображенського собору в Одесі з підписом: «Це все кіно». Користувачі соцмереж наголошують, що руйнування собору є постановкою, і як доказ указують на двох жінок, які несуть «важке каміння» надто легко. У відеоролику нібито видно, як «використовується фальшивий реквізит, щоб показати зруйновану війною Україну». Це — фейк. 

Кейс дослідили фактчекери медіа Reuters. Це відео — не постановка. В оригінальній трансляції кращої якості Sky News та на кадрах Rudaw Media Network — Спасо-Преображенський собор, який постраждав під час російської ракетної атаки 23 липня 2023 року. У результаті удару підлога була вкрита щебенем, від декорованих стін повідпадали шматки. А дві жінки, кадри з якими показують пропагандисти, допомагають ліквідувати наслідки ракетного удару і несуть не каміння чи бетон: в електронному листі Reuters Одеська єпархія УПЦ повідомила, що під час реставраційних робіт у соборі в 2002-2010 роках використовувалися легкі сучасні матеріали.

«Зокрема, полегшені декоративні елементи з пінопласту, пінополістиролу тощо, які мають невелику вагу та необхідну структурну міцність», – повідомили в єпархії. «Жінки на відео несуть один із цих елементів».

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати Україну, яка нібито робить інсценування, аби звинуватити в злочинах Росію. Так пропагандисти хочуть приховати терористичні дії агресора та зняти з нього відповідальність. Раніше «Детектор медіа» розповідав, як Росія використовує новомову, зокрема слово «постановка», аби розмити реальність.

Російські медіа, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що росіяни завдають високоточних ударів виключно по українських військових об’єктах, а соціальну інфраструктуру та релігійні споруди не атакують. Це — неправда.

На кейс звернули увагу фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Міжнародна організація ЮНЕСКО наводить такі цифри: станом на 20 липня 2023 року фахівці задокументували 270 культурних обʼєктів (храми, музеї, історичні будівлі, пам’ятники, бібліотеки та архіви) в Україні, які постраждали від збройної агресії росіян. А в Інституті релігійної свободи заявили, що зафіксували знищення, пошкодження чи пограбування щонайменше у 494 релігійних спорудах.

У ніч на 23 липня внаслідок ракетних ударів Росії по Одесі зазнали пошкоджень Спасо-Преображенський собор і дві памʼятки архітектури та зруйновано шість житлових будинків. 

У такий спосіб російський агітпроп намагається вибілити Росію, яка вчиняє атаки на українські міста. Мовляв, їхня ціль — виключно військові об’єкти, а воєнних злочинів проти українців  росіяни нібито не вчиняють. Раніше «Детектор медіа» розповідав про меседж, що українські високопосадовці нібито видають військові об’єкти за цивільні.

Російські ЗМІ, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що українські військовослужбовці нібито облаштовують катівні для дітей, тоді як російська армія їх захищає. Це — фейк.

Кейс дослідив Центр стратегічних комунікацій. Доказів того, що українські військові катують дітей, немає. Проте саме росіяни незаконно вивозять українських дітей з окупованих територій до Росії, що є депортацією, кіднепінгом та воєнним злочином. Саме за це Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в Росії Марію Львову-Бєлову оголосив у розшук Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Також російські військові облаштували дитячі катівні на Херсонщині та катували й морили дітей голодом.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються дискредитувати українських військовослужбовців. Вони застосовують тактику віддзеркалення: після того, як росіян звинуватили в катуванні українських дітей, вони почали звинувачувати українських військових у таких самих злочинах. Раніше ми спростовували фейк, що українські батальйони вбивають українських дітей, а тоді вивозять їхні органи під експортним кодом зерна.