Проросійські пропагандистські ресурси поширюють заяви депутата Верховної Ради Артема Дмитрука, в яких він звинувачує президента Зеленського в «геноциді власного народу» під керівництвом «західних кураторів». Утім це - неправда.

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці зазначають, що Артем Дмитрук, хоча формально є депутатом, фактично перебуває поза межами України, незаконно виїхавши за кордон. Він активно співпрацює з російською пропагандою, даючи інтерв’ю забороненим у ЄС ресурсам, зокрема RT. У своїх виступах Дмитрук просуває наративи про «злочинний режим Зеленського» та звинувачує його в розв’язанні війни, розпочатої Росією, і в «геноциді українського народу».

Звинувачення в «геноциді» та інших злочинах покликані послабити довіру до президента Зеленського та уряду України як серед українців, так і на міжнародному рівні. Використаовуючи зрадників із середовища української політики, російська пропаганда створює ілюзію «внутрішнього спротиву» в Україні. Дмитрук виправдовує дії Росії, перекладаючи провину за війну та її наслідки на Україну, що допомагає легітимізувати агресію в очах російської аудиторії.

Колишній радник Міністра оборони США Дуглас Макгрегор зробив заяву, що нібито французькі журналісти провели розслідування та отримали свідчення від очевидців, які стверджують, що в українських містах, де були зафіксовані масові вбивства, не було росіян. За його словами, українці вбивали своїх же співгромадян, щоб створити враження, що це були злочини російських військ. Про це пише Центр протидії дезінформації.

Втім ця заява є безпідставною та суперечить висновкам численних міжнародних розслідувань, які підтвердили російські воєнні злочини в таких містах, як Буча, Ізюм, Маріуполь та інших. Російські війська відповідальні за масові вбивства мирних жителів, що було задокументовано різними правозахисними організаціями та журналістами. Подібні фейкові повідомлення поширюються з метою відбілити репутацію Росії та дискредитувати Україну.

Російська пропаганда прагне перекласти провину за воєнні злочини на саму Україну, відводячи увагу від реальних фактів і документованих доказів звірств російських військових. Поширення таких заяв має на меті спонукати іноземну аудиторію до сумніву в об'єктивності міжнародних розслідувань та звинувачень на адресу Росії, щоб послабити тиск на неї з боку міжнародної спільноти. Через подібні фейки проросійські наративи намагаються дискредитувати українську армію та керівництво, створюючи хибне враження, що Україна нібито вчиняє злочини проти свого ж народу, що може зменшити підтримку з боку західних країн. Цей вид дезінформації є частиною ширшої кампанії Росії в рамках гібридної війни, де пропагандистські повідомлення використовуються для підриву довіри до українських інституцій та намагання викликати сумніви щодо підтримки України на міжнародному рівні. Росія систематично намагається створити паралельний інформаційний простір, у якому події війни спотворюються для того, щоб легітимізувати власні дії та виправдати агресію.

Пропагандисти стверджують у своїх медіа, що українці нібито самі руйнують свою культуру, здійснюючи «культурний самогеноцид», крім буцімто намагань знищити російську культуру. Мовляв, російська культура в Україні — це і є культура українців.   

На це звернули увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Такі заяви є частиною інформаційної війни, яку веде Росія, намагаючись заплутати та спотворити реальність. Російські пропагандисти свідомо використовують такі висловлювання для декількох цілей.

У такий спосіб Кремль намагається виправдати свої дії, спрямовані на знищення української культури та ідентичності, шляхом перекручування фактів і перенесення відповідальності на самих українців. Таким чином вони намагаються зобразити Україну як саморуйнівну державу. Використання терміна «культурний самогеноцид» має на меті розмити поняття геноциду і відволікти увагу від реальних злочинів Росії проти українців. Росія прагне знівелювати значення геноциду, щоб уникнути міжнародної відповідальності за свої дії. Кремлівські пропагандисти також намагаються створити враження, що виключно українці винні у своїх бідах, що має на меті підірвати моральний дух українців, посіяти сумніви у власних цінностях та викликати почуття безвиході. Крім цього, у такий спосіб Росія намагається представити українську ідентичність як штучний продукт радянської епохи, нібито створений за рахунок «історичної Росії». Це є спробою виправдати колоніальні амбіції сучасної Росії, яка намагається знову підпорядкувати собі Україну та повернути її під свій контроль.

Тому цей меседж не лише далекий від істини, але й служить інструментом для продовження інформаційної війни Росії проти України та українців.

Згідно з твердженнями російського агітпропу, Збройні сили України буцімто регулярно чинять воєнні злочини з початку російсько-української війни у 2014 році. Наприклад, у збитті цивільного пасажирського літака Boeing 777 поблизу Донецька в перший рік війни пропагандистські ресурси звинувачували саме українську сторону, а провину Росії — заперечували. Тоді загинули 298 людей — усі, хто був на борту. 

В умовах повномасштабної війни як доказ «злочинів ЗСУ» пропагандисти продовжують використовувати «репортажі», «інтервʼю жителів», яким нібито вдалося покинути зони бойових дій. Ті розповідають, що українські військові буцімто обстрілюють машини людей, які намагаються евакуюватися гуманітарними коридорами, чи використовують цивільних як «живий щит». Або, скажімо, коли в березні 2022 року онлайн-видання Sky News брало коментар у посла Кремля при ООН Василя Небензі щодо скинутої авіабомби на драматичний театр у центрі Маріуполя, той заперечив причетність Росії до цього.

Насправді суд у Гаазі дійшов висновку, зокрема, що згаданий у тексті літак Boeing 777 був збитий ракетою із зенітно-ракетного комплексу «Бук», який належав 53-ій зенітній ракетній бригаді Збройних сил Росії. Щодо Маріуполя, то розслідування низки іноземних організацій одностайно вказують на те, що саме російський літак 16 березня 2022 року скинув авіабомбу на Драмтеатр у центрі міста, де могло загинути близько 600 людей. Звірства росіян у Бучі та Гостомелі на Київщині, в Ізюмі на Харківщині та на інших деокупованих територіях підтверджені та задокументовані журналістами провідних світових медіа — і це є воєнними злочинами, які Росія скоює в Україні щодня. 

У жовтневому звіті ООН щодо воєнних злочинів Росії та України у війні за період з 1 лютого по 31 липня 2023 року міститься інформація, що впродовж цього часу зафіксовано шість убивств українських військовополонених і жодного вбивства росіян у полоні ЗСУ. Також не існує жодної підтвердженої інформації, що ЗСУ обстрілювали мирних жителів, які намагалися виїхати з небезпечних територій. 

Вдаючись до новомови, у цьому випадку російський агітпроп має на меті перекласти відповідальність за воєнні злочини армії Росії на українське військо. Мовляв, «зло в образі ЗСУ має бути покаране», а «мирних українських громадян треба захищати». Депортації цивільного населення, його катування, масові вбивства, використання для прикриття («живі щити») — ці та інші порушення міжнародного гуманітарного права Росією задокументовані в 50-кілограмовій книзі «Злочинність без покарання» (Crime Without Punishment), створеній в Україні й уже навіть презентованій у НАТО та Європарламенті. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях пишуть, нібито румунські користувачі позначили на гугл-карті місце, де найзручніше «спостерігати за обстрілами» в Одеській області. До повідомлень додають скриншот із міткою. Це — неправда. 

Фактчекери VoxCheck проаналізували кейс і визначили, що на мапі немає такої мітки. Найбільш імовірно, що таку інформацію просто вигадали. На місці, яке згадують пропагандисти у своїх повідомленнях, лише є позначка  «Наблюдательная пдощадка», а міток румунською мовою нема. Аналітики пояснюють, що напис «vedere asupra bombardamentului Ucrainei» («вид на бомбардування України») могли додати у фоторедакторі, або створити свою власну мітку, яка не відображається іншим користувачам.

Пропагандисти демонструють, що іноземці нібито кепкують з війни в Україні та навіть створюють «оглядові майданчики» задля того, аби спостерігати за щоденними обстрілами України Росією.

У міноборони Росії заявили, що в ніч на 14 серпня завдали ударів по Одесі «по місцях виробництва та зберігання безекіпажних катерів ЗСУ». Це — неправда.

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Відомство, яким керує Сергій Шойгу, поширює подібні формулювання у звітах про атаки на Одесу та Одеську область, які активізувалися після виходу Росії із «зернової угоди». Насправді росіяни обстріляли не «місця виробництва та зберігання безекіпажних катерів», а супермаркет, гуртожиток, гімнастичний зал місцевої ДЮСШ, багатоквартирні будинки, аптеки та автомобілі.

У такий спосіб агітпроп намагається переконати весь світ у тому, що росіяни не обстрілюють цивільні об’єкти, а б’ють лише по військовій інфраструктурі. Так вони намагаються приховати геноцид українців. Раніше ми розповідали про меседж, що українські високопосадовці видають військові об’єкти за цивільні.