6 серпня 2024 року українські військові перетнули кордон і зайшли на територію Росії в Курській області. Минуло більше як місяць, Збройні Сили України просунулись у глибину Курщини на 35 км, взяли під контроль близько 1300 кв.км і 100 населених пунктів. Також українські сили поповнили обмінний фонд на понад 600 російських військовополонених.

Проте Курську операцію ЗСУ Росія позиціює як «спробу вторгнення». Мовляв, Україна наважилася зайти на російську територію, але це не більше, ніж «спроба». Російське військово-політичне керівництво нібито все тримає під контролем, тому пересічним росіянам не слід турбуватися про ситуацію в Курській області. Водночас це насправді перше вторгнення іноземної армії в Росію з часів Другої світової війни. 

До риторики про «спробу вторгнення» вдаються як російські пропагандисти на своїх телеграм-каналах, так і офіційні джерела. Наприклад, станом на 10 вересня Міноборони Росії продовжує щоденно публікувати зведення «про перебіг відсічі спроби вторгнення ЗСУ на територію Російської Федерації в Курській області».

«Спробою вторгнення» було б те, якби російські прикордонники та інші військові формування не допустили, щоб театр воєнних дій перемістився на територію Росії. Однак реальність інша — росіяни досі намагаються дати лад бойовим діям на своїх землях.

Цим терміном російська пропаганда намагається знецінити успіхи українських військових у Курській операції та заспокоїти своїх громадян. Хоча неможливість вибити ЗСУ з території Росії — це насправді тривожний дзвінок для жителів цієї держави. Кремль не здатний захистити власне населення, тому й використовує подібні словосполучення, аби тільки росіяни не запідозрили, що «СВО» йде не «за планом».

Пропагандисти розповсюджують у своїх медіа інформацію, що українська влада, якщо їй щось не подобається в роботі журналістів, нібито може їх просто ліквідувати, а західні правозахисники, мовляв, промовчать. Це буцімто підтверджують кейси «жертв» української влади. Втім фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки розібрали детальніше ситуацію із кількома “мучениками”, про яких активно згадує пропаганда. 

• Андрій Стєнін – російський «журналіст», який у липні 2014 року працював фотографом для «РИА Новости», знімав катування полонених українських військових на Донеччині. Ці матеріали використовувалися російською пропагандою для деморалізації ЗСУ. Загинув 2014 року.

• Ігор Корнелюк і Антон Волошин – кореспонденти ВГТРК, які в 2014 році висвітлювали окупацію сходу України, намагаючись підтримати гібридну агресію Росії. Загинули 2014 року.

• Дар’я Дугіна – пропагандистка, яка, серед іншого, називала різанину в Бучі у 2022 році «інсценуванням», відзначалася антиукраїнською риторикою. Загинула 2022 року.

• Владлен Татарський (Максим Фомін) – колаборант і пропагандист, що воював у складі бандформувань «ЛНР» і «ДНР», був громадянином Росії. Загинув 2023 року.

• Гонсало Ліра – пропагандист, який підтримував кремлівських колег, таких як Аліна Ліпп, Грем Філіпс і Патрік Ланкастер, активно поширюючи їхні фейки. За словами пропагандистів, помер в українському СІЗО у 2024 році, але Україна цього не підтверджує.

У такий спосіб, Кремль намагається представити загибель власних пропагандистів в різних обставинах як «жертву репресій» з боку Києва, що є частиною їхньої дезінформаційної кампанії. Мета таких маніпуляцій – створити враження про те, що Україна веде боротьбу не тільки проти російських агресорів, а й проти міжнародної преси, що ставить під сумнів її статус демократичної держави.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію, буцімто українських військових перестали годувати, через що адміністрації магазинів у Покровську закликають військових не грабувати їхні заклади, оскільки «люди також хочуть їсти». Втім це - фейк.

Про це пишуть фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО. Вони нагадують, що такі фейки мають на меті дискредитувати Збройні Сили України в очах українського суспільства. Їх поширення спрямоване на те, щоб створити образ безвідповідальних військових, які нібито порушують права цивільних. Це інформаційна атака, спрямована на зниження морального духу та довіри до захисників України, особливо в умовах важких боїв та тимчасової окупації окремих територій.

Метою подібних фейків також є викликати напруження між військовими та цивільним населенням, зобразити українських солдатів як загрозу власному народу, що підриває єдність країни у її боротьбі проти російської агресії. Окрім цього, такі вкиди можуть впливати на міжнародне сприйняття, представляючи ЗСУ в негативному світлі, що відповідає стратегії Кремля з підриву підтримки України з боку Заходу.

Російські пропагандисти намагаються перекрутити слова колишньої заступниці Держсекретаря США Вікторії Нуланд, стверджуючи, що її коментарі про відмову України від умов «Стамбульських угод» після консультацій із західними партнерами нібито є доказом того, що США та Британія зірвали мирні переговори. Водночас для української аудиторії поширюється інший меседж на основі цього коментаря: мовляв, переговірники в Стамбулі були готові «здати Україну», але Захід втрутився і завадив цьому. 

Насправді Вікторія Нуланд зазначила, що Україна правильно оцінила загрозу від стамбульських «мирних угод», адже вони включали обмеження на певні види озброєнь, що ослабило б оборонні можливості країни перед російською агресією. Водночас до Росії згідно з ними не висувалося жодних вимог, навіть щодо виведення військ. Про це нагадує Центр протидії дезінформації при РНБО.

Російські пропагандисти активно поширюють такі маніпуляції з кількох причин. По-перше, їхня головна мета — перекласти відповідальність за тривалу війну з Росії на Захід. Вони намагаються створити враження, що війна продовжується через дії США та Великої Британії, а не через агресивну політику Росії. Це допомагає посилити антизахідні настрої. По-друге, ці повідомлення спрямовані на підрив довіри до української влади. Створюючи враження, що українське керівництво, нібито під тиском Заходу, відмовилося від «мирних угод», пропагандисти намагаються сіяти недовіру серед українців і підірвати їхню віру в західну підтримку. Крім того, такі меседжі використовуються для внутрішньої мобілізації російського суспільства, показуючи війну як боротьбу не лише з Україною, але й із Заходом, що «втручається» у війну. Це дозволяє Росії обґрунтовувати необхідність продовження війни та репресивних заходів усередині країни.

Пропагандисти в анонімних телеграм-каналах поширюють інформацію, нібито на Заході активно обговорюють можливу заміну Зеленського. Мовляв, він втратив довіру партнерів. Про це, зокрема, заявив улюбленець російської пропаганди Скотт Ріттер.

Втім ці твердження не мають жодних підстав і є абсолютно безпідставними. На це звертають увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони зазначають, що Скотт Ріттер – це відомий пропагандист, якого активно використовує російська пропаганда. Він є колишнім інспектор ООН з озброєнь в Іраку, засудженим у 2011 році за педофілію та інші злочини. Його умовно-достроково звільнили після 2,5 років ув’язнення. 

Меседж про те, що Захід нібито «шукає заміну Зеленському», є частиною російської пропаганди, спрямованої на те, щоб переконати українців у відсутності суверенітету та в надмірній залежності України від Заходу. Ці повідомлення також мають на меті дискредитувати українське керівництво, створюючи образ президента як невдахи, який ось-ось буде усунений за вказівкою його «заокеанських господарів».