У сюжеті програми «Время» кореспондент Андрій Михайлов, посилаючись на заяву міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, стверджує, що затримані в Угорщині готівка та банківське золото — це гроші так званої «військової мафії» України. Російський Перший канал додає від себе конспірологічні припущення про «особистий гаманець» когось в українській владі та пов’язує ситуацію з нібито «погрозами» на адресу Віктора Орбана. Фейк розібрали The Insider. 

Що сталося насправді?

6 березня 2026 року угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі державного «Ощадбанку», які перевозили валюту й золото з Австрії (Raiffeisen Bank International) до України. Загальна вартість вантажу — близько 69 мільйонів євро (зокрема 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро готівкою та 9 кг золота у зливках). Це була звичайна міжбанківська операція з підкріплення ліквідності банківської системи України, забезпечення роботи обмінних пунктів та виплат за депозитами клієнтів.

Перевезення здійснювалося наземним транспортом через відсутність авіасполучення з Україною. Такий маршрут використовувався регулярно не лише «Ощадбанком», а й іншими українськими банками («ПриватБанком», «Укрексімбанком», «Укргазбанком», «Кредобанком» тощо). Після інциденту НБУ рекомендував банкам змінити логістику та перейти на маршрути через Польщу чи Румунію.

Що кажуть угорські органи?

Національна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV) відкрила справу за підозрою у відмиванні грошей щодо «невстановлених осіб». Сімох українських інкасаторів допитали як свідків, після чого видворили з країни з трирічною забороною в’їзду до ЄС. Автомобілі повернули Україні, а готівку та золото залишили під арештом на час розслідування (спочатку до 60 днів за спеціальною постановою уряду Орбана №49/2026 від 9 березня 2026 року).

Чому версія про «відмивання» та «військову мафію» не витримує критики?

Експерт угорського представництва Transparency International Міклош Лігеті в коментарі Deutsche Welle пояснив:

«Відмивання грошей — це коли намагаються приховати злочинне походження коштів через складні транзакції та інвестиції. Тут же ніхто нічого не приховував: гроші відкрито везли з Відня до Києва. Тому версія про відмивання виглядає абсолютно непереконливо».

Політичний шантаж замість розслідування

Міністр транспорту Угорщини Янош Лазар на передвиборчому заході відкрито визнав, що арешт пов’язаний не з криміналом, а з економічним тиском: Угорщина вимагає від України відновити транзит російської нафти через свою територію. За його словами, «якщо нас шантажують — ми не настільки дурні, щоб залишити все як є», і гроші повернуть лише після виконання вимог Будапешта.

Російські медіа та проросійські телеграм-канали підхопили цю дезінформацію та почали продукувати подальші фейки на її основі. Наприклад, поширювати заяви, що можлива нестача готівки в українських банках пов'язана саме з арештом «мафіозних» грошей в Угорщині. 

Національний банк України 9 та 10 березня 2026 року провів операції з обміну безготівкової валюти банків на готівку для підкріплення кас банків. «Національний банк готовий і надалі підтримувати банки в забезпеченні їх кас готівковою іноземною валютою для задоволення потреб українців. Частота та обсяги відповідних операцій залежатимуть від потреб банківської системи», — зазначили в пресрелізі НБУ.

Російський Перший канал свідомо перекручує факти, підхоплюючи сумнівні спекуляції угорської влади та додаючи від себе конспірологію про «військову мафію» та «особистий гаманець».

Насправді йдеться про стандартну банківську операцію в умовах війни, яку Угорщина використала як інструмент політичного та економічного тиску на Україну. Жодних доказів причетності до злочинних схем чи «мафії» не представлено — лише гучні заяви та відвертий шантаж.

Реформа цифровізації в Україні супроводжується появою численних міфів і конспірологічних теорій. Частина з них виникає через нестачу достовірної інформації, а частина — навмисно поширюється для маніпуляцій громадською думкою. Насправді ж впровадження цифрових сервісів допомагає зменшити корупційні ризики, зробити діяльність держави прозорішою, а послуги для громадян — зручнішими й доступнішими. Тому важливо відділяти реальні ризики цифрової трансформації від вигаданих загроз. Про це розповіли у VoxCheck.

Реформа цифровізації передбачає переведення державних послуг у цифровий формат і створення нових інструментів, що підвищують ефективність взаємодії між громадянами, бізнесом і державою. В Україні процес триває понад десять років і є однією з найуспішніших реформ, яку більшість українців вважають суспільно корисною. Його прискорюють зростання цифрової грамотності, доступ до інтернету та ініціативність бізнесу у створенні нових технологічних рішень.

Попри це, у суспільстві залишаються страхи й недовіра. Значна частина українців не користується державними онлайн-сервісами через побоювання щодо безпеки персональних даних, технічних збоїв або можливого контролю з боку держави. Ці настрої посилюються війною, кіберзагрозами та нестабільністю енергопостачання. Однак такі побоювання не є суто українським явищем — у всьому світі люди турбуються про приватність і безпеку даних.

На тлі реальних викликів активно поширюються технофобські теорії. Наприклад, фейк про те, що мережа 5G нібито переносить COVID-19 або шкодить здоров’ю, з’явився спочатку у Великій Британії, а потім поширився й в Україні. ВООЗ неодноразово спростовувала ці заяви, підтверджуючи, що 5G є безпечним для людини.

Ще один популярний міф стосувався застосунку «Резерв+». У соцмережах поширювали фейкові скриншоти, де стверджувалося, що українцям за кордоном надсилатимуть повістки електронною поштою. Насправді застосунок лише повідомляє про можливість зв’язку з ТЦК для оновлення даних. Підроблені скриншоти мали змінений шрифт і кольори — ознаки редагування.

Аналогічно, застосунок «Мрія», створений для шкіл, став об’єктом нової хвилі страхів. Конспірологи поширювали твердження, що він визначає «пріоритет життя» дітей і контролює їхніх батьків. Проте «Мрія» лише забезпечує зручну комунікацію між школою та батьками, надаючи доступ до оцінок, відвідуваності й домашніх завдань — і не має жодних контрольних функцій.

Ще один фейк — про нібито заборону готівки в Україні. Деякі користувачі соцмереж називали це доказом, що країна перетворюється на «соціальну лабораторію». Насправді Національний банк лише обговорював поступовий перехід до безготівкової економіки, наголошуючи, що повна відмова від готівки неможлива під час війни. Подібні історії виникають через нерозуміння: обговорення можливих реформ не означає їхнього негайного впровадження.

Фейки часто використовуються й для шахрайства. Наприклад, у мережі створювали фальшиві сайти «єДопомоги» та підроблені чатботи «Дії», щоб викрасти персональні дані або гроші користувачів. Такі схеми не лише шкодять людям, а й підривають довіру до цифровізації, особливо серед старшого покоління.

Ще один поширений міф — що цифровізація є «розкішшю у воєнний час». Насправді цифрові сервіси дають змогу заощаджувати кошти та підвищують ефективність управління. Наприклад, система електронних закупівель зменшує бюрократію і робить процеси прозорішими.

Багато фейків ґрунтуються на нерозумінні базових принципів роботи онлайн-сервісів. Так, неправдива інформація про те, що для обміну водійських прав потрібно перескладати іспит, або що мешканці окупованих територій не можуть отримати нове посвідчення, не відповідає дійсності — урядові постанови прямо передбачають можливість обміну без додаткових умов.

Щоб зменшити вплив подібних міфів, важливо посилювати цифрову грамотність, кіберзахист і прозору комунікацію держави з громадянами. Люди повинні розуміти, як працюють сервіси, які дані вони використовують і як захищають приватність. Цифровізація має сприйматися не як загроза, а як інструмент спрощення життя — спосіб зробити взаємодію з державою швидшою, зручнішою та безпечнішою.

Проросійські джерела, посилаючись на польське видання Gazeta.pl, поширюють інформацію, що з 20 листопада 2024 року паперові гривні нібито почнуть друкувати лише на території Польщі. Як стверджують пропагандисти, причини такого рішення ― перебої з електроенергією, брак матеріалів і дорога логістика виробництва національної валюти в Україні. 

Однак насправді це — фейк, пишуть журналісти з проєкту StopFake. Насамперед сайт gazeta.pl не поширював відповідної інформації. Окрім цього, видання випускає матеріали винятково польською мовою (фейковий матеріал — англійською), а також не створює контенту у форматі відео (джерело фейку ― сфабриковане відео). Зрештою, ні сам Національний банк України, ні жодне авторитетне медіа не публікували відповідної «новини».

Поширюючи подібні фейки, російська пропаганда намагається підірвати довіру до української банківської системи. Раніше ми вже фіксували дезінформацію, що стосувалася Нацбанку України. Наприклад, спростовували інформацію, що в Україні заборонили розрахунок криптовалютою.

У російських джерелах поширюють інформацію, що Національний банк України буцімто оголосив криптовалюту незаконною, а ПриватБанк, своєю чергою, нібито заборонив проводити операції з нею.

Однак насправді пропагандисти зманіпулювали інформацією, пишуть у проєкті StopFake. Першоджерелом маніпулятивного повідомлення стало скандальне видання, що перебуває під санкціями Ради національної безпеки і оборони за постійне поширення фейків і російських пропагандистських наративів.

В інтерв’ю агенції «Інтерфакс» голова НБУ Андрій Пишний справді сказав, що гривня була й залишається єдиним законним засобом платежу в Україні. Водночас у державі паралельно існує ринок криптовалют, який потребує врегулювання та виведення з тіні:

«Чи працюємо ми над цим викликом? Так, працюємо. Відбулося кілька технічних місій МВФ, метою яких було глибоке вивчення різного досвіду і напрацювання комплексних пропозицій щодо законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, які б врахували європейський досвід і вимоги щодо фінансового моніторингу», — розповів Пишний.

Тобто очільник НБУ не анонсував ніяких заборон щодо використання криптовалюти — він лише сказав, що наразі статус цього інструменту в Україні невизначений, однак НБУ працює над цим питанням. Ба більше, за словами самого Пишного, мета Нацбанку — не витіснити криптовалюту, а «створити максимально прозорі та зрозумілі правила гри на цьому ринку».   

Раніше ПриватБанк дійсно обмежив проведення виведення гривні на криптовалютні біржі. Утім, це рішення було прийнято ще на початку повномасштабного вторгнення на підставі Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Водночас і це обмеження стосувалося тільки міжнародних операцій і ніяк не заважає клієнтам користуватися криптовалютою в межах України. 

Дещо раніше ми аналізували російський фейк, мовляв, платіжна система VISA таки повертається на терени Росії.

Пропагандисти поширюють у соціальних мережах інформацію, поширюється інформації, буцімто чоловікам призовного віку встановлено ліміт на зняття готівки з банкомата у розмірі 100 гривень на день. Мовляв,  для того, щоб зняти більше, необхідно оновити дані у територіальному центрі комплектування (ТЦК). Втім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці StopFake. Вони з’ясували, що Національний банк України дійсно встановив певні обмеження щодо зняття готівки, але ці обмеження стосуються усіх громадян та становлять не більше 100 тисяч гривень на добу. Також в залежності від банку, є певні додаткові обмеження зняття готівки у банкоматі. Наприклад, у «ПриватБанку» можна зняти не більше 20 тисяч гривень за один раз, а для отримання більшої суми необхідно повторити  операцію не раніше ніж за три години. Стосовно видачі готівки чоловікам призовного віку жодної заяви не було. Такого також немає і в новому законі про мобілізацію, прийнятому 16 квітня.

Російська пропаганда створила цей фейк для того, щоб спровокувати паніку серед громадян, зірвати мобілізацію та порушити довіру до влади шляхом створення штучного попиту на готівку. У такий спосіб, пропагандисти намагаються викликати негативні емоції та соціальну напругу. «Детектор медіа» вже неодноразово спростовував й інші російські фейки, які стосуються мобілізації в Україні.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що віднедавна Національний банк України збирає дані всіх платежів фізичних осіб (тобто звичайних людей). Мовляв, в Україні збирають особисту інформацію для власних, можливо, корисливих потреб. Автори повідомлень до публікації додають лист-нагадування НБУ українським банкам. Це — маніпуляція. 

У відомстві НБУ заперечили цю інформацію. Там пояснили, що Національний банк з метою посилення нагляду з грудня 2022 року на періодичній основі отримує узагальнену інформацію від банків виключно щодо суб’єктів господарської діяльності, надавачів платіжних послуг – юридичних осіб, які користуються послугами банків. Тобто йдеться про організації, підприємства (юридичних осіб). Щодо фізичних осіб у листі навіть не згадували. Автори повідомлень просто спотворили зміст самого документа.

Про шахрайську схему повідомили в офіційному телеграм-каналі Національного банку.

У соцмережах з’являються повідомлення, в яких шахраї стверджують, що Національний банк України нібито проводить благодійну акцію спільно з фондом «Твоя опора» – всім українцям виплачується «соціально-індивідуальна виплата».

Для заповнення заявки на виплату такої допомоги зловмисники пропонують перейти в шахрайський чат-бот.

НБУ попереджає, що зловмисники можуть пропонувати надати персональну інформацію та здійснити додатковий платіж для оформлення допомоги, в наслідку дані платіжної картки будуть скомпрометовані.

Під приводом оформлення виплати шахраї можуть просити повідомити:

• пін-код до картки

• тризначний номер на звороті картки

• термін дії картки тощо

Національний банк наголошує, що жодних соціальних виплат не здійснює.

Нині НБУ проводить благодійну акцію зі збирання коштів для допомоги ЗСУ. Але вона не передбачає здійснення виплат.

Шахраї безжально користуються скрутним становищем українців під час війни та продовжують пропонувати фейкові виплати. Усю офіційну інформацію українські банки публікують на своїх сайтах або у власних соцмережах.

Національний банк України повідомив про шахрайську схему, у межах якої від імені НБУ українцям розсилають електронні листи та просять переказати кошти на допомогу Збройним Силам України. Ці листи надсилають з адрес helpukraine@bank.gov.ua helpukrainearmy@bank.gov.ua, у них для переказу коштів зазначено посилання на криптогаманець. Національний банк України наголосив, що не розсилає електронні листи громадянам, тим більше з закликом допомагати ЗСУ. У Нацбанку також додали, що не збирають кошти в криптогаманці, адже взагалі жодного не відкривали.

У НБУ зазначають, що не розсилають таких листів, а в тих повідомленнях, що надходять людям, розміщені реквізити шахраїв.

“Національний банк України закликає громадян бути пильними та обережними в інформаційному просторі. Звертаємо увагу, що Національний банк не надсилає громадянам листи засобами електронної пошти. Вся інформація щодо фінансової допомоги на підтримку Збройних Сил України та гуманітарні цілі публікується виключно офіційними каналами Національного банку — на сторінках офіційного сайту та соціальних мереж НБУ”, — йдеться у повідомленні банку.