Цю тезу поширюють, посилаючись на німецьке видання Spiegel, яке опублікувало матеріал «Чому Німеччина так повільно постачає зброю?». У цьому тексті є один абзац, який нині активно обговорюють у соцмережах та медіа. А саме: Spiegel з посиланням на неназвані джерела «близькі до уряду Німеччини» (тобто не в уряді Німеччині) пише: «Існує занепокоєння, що Україна може стати надмірно впевненою в собі, якщо здобуде низку перемог на полі бою та вирішить вторгнутись в Росію, а це означатиме, що німецькі танки знову будуть всередині Росії. Це занепокоєння підкреслює певну недовіру Берліна до президента України Володимира Зеленського. І це також є причиною того, що оборонна промисловість Німеччини не має дозволу на поставку бойових танків».

Однак у іншій частині матеріалу німецьке видання критикує канцлера Олафа Шольца за «суміш некомпетентності та безволі», за «бажання сховатися за спиною своїх союзників». «Здається, що Шольц ніколи б не поставив жодної зброї без масового тиску з-за кордону та всередині своєї власної урядової коаліції, — пише видання. — І це незважаючи на те, що Києву потрібна вся допомога, яку він може отримати».

Водночас теза про «провокування Росії» не нова для західних політиків. Наприклад, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, коли пояснював, чому НАТО не може закрити небо над Україною також говорив, що це «означатиме пряме залучення НАТО до конфлікту та несе ризик повномасштабної війни для всієї Європи». Або президент США Джо Байден, який у день оголошення про нову військову допомогу Україні, фактично, попросив «не стріляти по Росії». «Ми не закликаємо Україну завдавати ударів за межами своїх кордонів і не даємо їй своїм рішенням такої можливості. Ми не хочемо продовжувати війну лише для того, щоб завдати шкоди Росії», — написав він у The New York Times. Однак їхні заяви є радше обережністю, щоб не спровокувати ескалації, аніж недовірою до української влади.

Spiegel не вперше виринає поруч із проросійською пропагандою. Раніше видання публікувало «дослідження щодо українських схем ухиляння від податків», без методології та інших даних. Його замовила депутатська група «Європейські об’єднані ліві та ліво-зелені Півночі», відома своєю проросійською позицією. Цю інформацію з посиланням на Spiegel потім перепублікували українські медіа. Детальніше про це читайте в матеріалі «Як українські ЗМІ потрапили під руку російської пропаганди». Також Інститут досліджень злочинності і безпеки Кардіфського університету оприлюднив дослідження, як маніпуляції з провідними західними ЗМІ, у тому числі Spiegel, використовуються для поширення антизахідної дезінформації і пропаганди прокремлівських ідей і геополітичних інтересів Росії (мова йшла про відкриті коментарі).