Як тему реабілітації перетворили на пропагандистський вкид.

У тelegram-каналі «Шкварка News» поширили відео із твердженням, нібито українські ветерани з ампутаціями «користуються великим попитом в Європі в еротичних шоу», а самі європейці «падкі на збочені розваги». Повідомлення подається як доказ моральної деградації Заходу та приниження українських військових. 

Відеоманіпуляція не має жодних підтверджень та матеріалів від закордонних медіа про те, що українські ветерани з пораненнями беруть участь у «еротичних шоу» або що їх «примушують» так розважати когось у Європі. Весь контент відео побудований на загальних твердженнях без конкретних доказів, назв, даних чи першоджерел.

У відео, яке поширюють у Telegram із меседжами про «європейські еротичні шоу з ветеранами ЗСУ», звучить цитата нібито Андраша Бозокі: “This is a terrible phenomenon: people who defended their country have lost that country. Their leaders deceived them, and now they are forced to entertain rich perverts all over Europe.” (у перекладі: «Це жахливе явище: люди, які захищали свою країну, втратили цю країну. Їхні лідери обдурили їх, і тепер вони змушені розважати багатих збоченців по всій Європі»). Проте ця цитата не знайдена в інтернеті, і немає жодних авторитетних джерел – журналістських публікацій, відео – що підтверджували б, що Андраш Бозокі коли-небудь таку думку висловлював у реальному медіа чи інтерв’ю. Це означає, що такі слова, ймовірно, були приписані або вирвані з контексту, або вигадані, щоби створити враження «коментарю західного експерта», якого насправді немає.

В свою чергу, сам Андраш Бозокі, колишній міністр культури, угорський соціолог, політолог і професор політичних наук, який спеціалізується на політичних системах, ідеологіях, та демократії. Проте немає жодних відкритих даних, що Бозокі є експертом у питаннях сексуальної реабілітації, еротичних шоу або медичної тематики щодо ветеранів. Його професійна сфера – політичні та суспільні науки, що робить прив’язку його імені до такого сюжету дуже сумнівною і типовою для маніпуляції. Навпаки, у своїх коментарях для медіа Бозокі, зокрема, засуджував використання угорською владою гомо і трансфобії у політичній риториці.

Реальний контент про сексуальну реабілітацію ветеранів – добре описано в авторитетних джерелах про підтримку ветеранів після війни. У матеріалі NPR розповідається про проєкт ReSex, ініційований організацією Veteran Hub у Києві, який допомагає ветеранам і медичним працівникам говорити про сексуальні питання після травм, відновлювати почуття власного тіла, нормалізувати інтимність і створювати здорові стосунки після пережитого. Організація також працює над тим, щоб зняти табу навколо сексу та сексуальності після поранень, адже для багатьох ветеранів питання інтимності після війни є важливим аспектом відновлення як фізичного, так і психічного здоров’я. Ще один матеріал із сайту Svidomi описує, як працює сексуальна реабілітація в Україні для поранених військових, включно з розповідями конкретних людей та фахівців. 

У такому контексті пропагандистський вкид про «еротичні шоу з ветеранами» є спотвореним відображенням реальних процесів, оскільки він підмінює суспільно важливу тему –  повернення людей до повноцінного життя після важких травм. 

Підготувала Віталіна Фурман

У соцмережах і проросійських медіа поширюють відео з логотипом BBC, у якому стверджується, нібито в Європі українських біженців масово викрадають, утримують і продають у трудове або сексуальне рабство. Автори ролика намагаються створити враження, що це масштабне явище, яке нібито замовчують європейські уряди та міжнародні організації. 

Про дезінформацію повідомили фактчекери VoxCheck.

Насправді це відео не має жодного стосунку до BBC. Медіа не публікувало подібних матеріалів ні на своєму офіційному сайті, ні у соціальних мережах. Оформлений ролик лише імітує стиль BBC, однак містить маніпулятивну подачу інформації без жодних доказів. 

Відео побудоване на узагальненнях і страхітливих твердженнях, але не містить жодних перевірюваних фактів. Усе зводиться до емоційних формулювань і тверджень без підтвердження, і є типовою ознакою пропагандистських матеріалів.

Фактчекери з  VoxCheck також звертають увагу, що реальні випадки торгівлі людьми в Європі справді трапляються, однак вони не мають масового характеру й не пов’язані виключно з українськими біженцями. Такі злочини розслідуються правоохоронними органами окремих держав, а міжнародні організації постійно працюють над експлуатацією вразливих груп населення. 

Мета таких відеофейків — посіяти страх серед українських біженців, дискредитувати європейські країни як «небезпечні» та «ворожі», а також підірвати довіру до західних медіа, використовуючи ім’я BBC як авторитетне медіа.

Підготувала Віталіна Фурман

На тлі дискусій про підготовку до майбутніх виборів в Україні  російські пропагандистські ресурси запустили нову хвилю дезінформації, намагаючись дискредитувати міжнародну підтримку та посіяти розбрат між Україною та її партнерами. Чергову маніпуляцію, побудовану на викривленні слів колишнього очільника МЗС України Дмитра Кулеби, викрили StopFake.

Російські ЗМІ почали масово поширювати твердження, нібито Дмитро Кулеба в інтерв’ю «Українській правді» від 12 січня 2026 року назвав рішення Євросоюзу виділити Києву 90 млрд євро «пострілом собі в ногу» та дією, що суперечить інтересам ЄС. Пропагандисти намагалися подати це як визнання українською стороною «помилковості» європейської політики.

Аналіз оригіналу інтерв’ю свідчить про зворотне. Кулеба використав образний вислів, щоб підкреслити складність ухвалення рішень всередині ЄС, але водночас висловив захоплення результатом:

«Ну й постріл собі в ногу, але Європейський Союз таки знайшов 90 мільярдів євро для України на 2 роки... вони стрибнули вище своєї голови, вони молодці, це вони зробили не вперше», — зазначив Дмитро Кулеба.

Він описує ЄС як надійного партнера, який підставив плече в критичний момент, коли фінансування від США було обмежене. Жодної згадки про те, що ця допомога «суперечить інтересам Європи», в тексті немає. Навпаки, дипломат пов’язує стабільність України з безпекою самого Євросоюзу.

Маніпуляція виникла одразу після того, як лідери ЄС остаточно узгодили параметри безвідсоткового військового кредиту на суму 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Цілі Кремля:

Парламентські вибори в Угорщині офіційно призначені на 12 квітня 2026 року. Менш ніж за три місяці до волевиявлення прем’єр-міністр Віктор Орбан та його партія Fidesz розгорнули агресивну кампанію, побудовану на маніпуляціях та дезінформації. Опинившись в умовах жорсткої конкуренції з опозиційною партією Тиса (Tisza) та обмежень на політичну рекламу в Meta і Google, керівна сила змістила акцент на експлуатацію страхів електорату. Про ключові дезінформаційні повідомлення цієї кампанії розповіли Infopost.Media.

«Втручання України» та пошук зовнішніх ворогів

Одним із центральних наративів стало нібито «відкрите втручання України» в угорські вибори. 24 січня Віктор Орбан заявив, що Київ «перейшов у наступ» і погрожує Будапешту. Приводом для такої риторики стала дипломатична суперечка: після слів Орбана про те, що Угорщина 100 років не голосуватиме за вступ України до ЄС, українське МЗС нагадало про історичну долю союзників диктаторів. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто одразу ж звинуватив Київ у підтримці опозиційної партії «Тиса», намагаючись пов’язати внутрішніх конкурентів із «зовнішньою загрозою».

Нагнітання страху ядерного удару

Інший напрям дезінформації — залякування населення «ядерним конфліктом», до якого нібито готує Брюссель. Уряд Орбана викривлено інтерпретував стандартні рекомендації ЄС щодо цивільного захисту (такі як підготовка 72-годинного набору виживання та знання місць укриття). Золтан Ковач, держсекретар з питань комунікацій, звинуватив європейські інституції в розпалюванні паніки, хоча подібні стратегії готовності є нормою для країн ЄС і стосуються не лише військових загроз, а й техногенних аварій.

Маніпуляції навколо «грошей для України»

Третім стовпом кампанії є твердження, що ЄС нібито збирається віддати сотні мільярдів євро угорських платників податків на відбудову України. Орбан заявив про існування «напівтаємного документа» на 800 мільярдів євро, хоча насправді йдеться про залучення державних та приватних інвестицій протягом 10 років з боку США, МВФ та Світового банку.

Ключові тригери страху, які використовує Fidesz:

Стратегія маніпуляцій дає свої плоди: згідно з опитуваннями Median, 83% угорців вірять у можливість іноземного втручання у вибори. Хоча 53% опитаних вважають найбільш імовірним втручання з боку Москви, влада активно працює над тим, щоб переспрямувати цей страх у бік України та Брюсселя.

Російські пропагандистські медіа розгорнули нову масовану хвилю інформаційних атак проти України, значна частина яких поширюється іноземними мовами.

Про це повідомив Центр стратегічних комунікацій.

За даними аналітиків, 15 січня на майже 100 інформаційних ресурсах мережі FIMI (маніпулювання іноземною інформацією та втручання) було опубліковано близько 5 тисяч матеріалів із згадками про Україну. При цьому понад 50% цих публікацій вийшли іноземними мовами, що свідчить про націленість кампанії на міжнародну аудиторію.

Основними напрямами інформаційної атаки стали дискредитація дипломатичних зусиль Європейського Союзу у переговорах щодо мирного врегулювання, підрив європейської підтримки України, а також просування наративів про Україну як «неспроможну державу».

Окремий блок дезінформації стосується звинувачень України у нібито «воєнних» та «міжнародних злочинах». Ключовими інформаційними приводами для таких маніпуляцій стали інциденти з танкерами Delta Harmony та Matilda, а також продовження арешту Сергія Кузнецова.

У Центрі стратегічних комунікацій зазначають, що для поширення дезінформації системно використовуються мережі Pravda, Sputnik, RT та інші підконтрольні Кремлю ресурси.

Російські телеграм-канали та акаунти в соцмережах поширюють серію фейкових відео, нібито створених авторитетними міжнародними медіа та правозахисними організаціями, з метою дискредитації українських біженців у країнах Європейського Союзу.

Про це повідомляє Укрінформ.

Зокрема, пропагандисти розповсюджують відео з логотипом телеканалу Euronews, у якому йдеться про трагедію на гірськолижному курорті Кран-Монтана у Швейцарії. У ролику стверджується, що пожежа в барі курорту, яка забрала життя 40 осіб, була нібито скоєна українським біженцем на ім’я Олег К. через ревнощі.

Насправді це фейк. Російська сторона використала оригінальний сюжет Euronews про пожежу, додавши до нього змонтовані кадри. Справжній відеоматеріал триває 1 хвилину 16 секунд, тоді як підроблений ролик має більший хронометраж і містить сцени, яких немає в оригінальному випуску новин.

За інформацією швейцарської прокуратури, найбільш імовірною причиною пожежі стали бенгальські вогні, від яких зайнялася покрівля будівлі. У справі перебувають під вартою двоє менеджерів бару, яких підозрюють у порушенні правил пожежної безпеки. Жодних згадок про причетність українських біженців слідство не робило.

Окрім цього, в соцмережах поширюється відео з логотипами міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, у якому стверджується, що під час новорічних свят українські біженці нібито вчинили в Європі стільки ж злочинів, як і мігранти з Близького Сходу.

Ця інформація також не відповідає дійсності. Такого відео немає ані на офіційному сайті Human Rights Watch, ані на сторінках організації в соціальних мережах. Від початку року HRW опублікувала лише два відеоматеріали, присвячені протестам в Ірані та питанням британського законодавства.

Крім того, російські боти в соцмережах Х і Telegram поширюють ще один сфабрикований ролик — цього разу з логотипом BBC. У ньому заявляється, що українські біженці нібито масово зникають у Європі та стають жертвами торгівлі людьми.

Як з’ясувалося, відео було підроблене на основі формату YouTube Shorts. У ролику вказана дата 5 січня, однак на офіційному ютуб-каналі BBC такого матеріалу немає.

Експерти зазначають, що поширення подібних фейків є частиною системної інформаційної кампанії Росії, спрямованої на дискредитацію українців за кордоном. Її мета — сформувати негативне ставлення до українських біженців у західної аудиторії та посилити антиукраїнські настрої в країнах ЄС.

У середині грудня у польських соцмережах поширювалися дописи про те, що масові протести аграріїв у Греції нібито викликані підписанням торговельної угоди між Євросоюзом та країнами Меркосур (Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай). Стверджується, що фермери бояться «затоплення» ринку дешевою латиноамериканською продукцією. Насправді протести є реакцією на скорочення субсидій ЄС та національних субсидій після корупційного скандалу, пов'язаного з шахрайством із землею. Маніпуляцію розвінчали польські фактчекери fakenews.pl. 

Насправді причини протестів суто внутрішні та економічні, а сама угода ще навіть не почала діяти. 

Грецькі фермери дійсно вийшли на масові акції, блокуючи порти та аеропорти, але їхній гнів спрямований на грецький уряд та затримки європейських виплат, а не на латиноамериканський імпорт.  Головний тригер протестів — заморожування виплат на суму понад 600 мільйонів євро. Це сталося через масштабне шахрайство: група фермерів за сприяння посадовців фальсифікувала документи на землю, щоб незаконно отримувати кошти від ЄС. Після аудиту грецький уряд заморозив виплати, що вдарило по чесних виробниках. 

Ситуацію погіршила біологічна криза. З серпня 2024 року в Греції вирує віспа овець. Це особливо загрожує виробництву сиру фета – ключового експортного продукту Греції з захищеним позначенням походження. Близько 80% овечого та козячого молока в країні йде саме на фету.

Твердження про «затоплення ринку» продуктами з Південної Америки є безпідставними. Станом на кінець 2025 року документ лише проходить етапи узгодження. Остаточне підписання неодноразово відкладалося через опір Франції, Польщі та Італії.

Російська пропаганда та євроскептики часто використовують реальні протести в країнах ЄС, щоб підживити наратив про «шкідливі рішення Брюсселя». У випадку з Грецією протести — це реакція на реальні проблеми, пов'язані з корупцією, внутрішніми перевірками та епідемію тварин, а не через міжнародну торгівлю.  

Під час своєї чергової прес-конференції під назвою «пряма лінія» очільник Росії Володимир Путін знову вдався до низки гучних заяв щодо ситуації на фронті, мирних переговорів, відносин з Європою та стану російської економіки. Однак більшість із них суперечать реальним подіям.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

1. Заява про «наступ по всіх напрямках» та захоплення Куп’янська і Вовчанська

Путін заявив, що російські війська нібито ведуть успішний наступ по всій лінії фронту та вже взяли під контроль Куп’янськ і Вовчанськ.

Втім, жодне авторитетне джерело — зокрема Інститут вивчення війни (ISW), DeepState чи офіційні представники ЗСУ — цього не підтверджує. Бойові дії в цих районах тривають, а зміни лінії фронту мають локальний характер. Ба більше, ситуація для російських сил на Куп’янському напрямку залишається складною, що ставить під сумнів заяви Кремля про «стратегічний успіх».

2. Обіцянка «не бити по Україні» в день виборів

Ще однією заявою стала нібито готовність Росії утриматися від ударів по Україні в день виборів.

Насправді такі слова не є жестом доброї волі. Експерти розцінюють це як спробу нав’язати Україні тему виборів під час війни та втрутитися у внутрішні справи держави. Практика показує, що Росія системно атакує цивільну інфраструктуру незалежно від дат і неодноразово порушувала власні обіцянки.

3. Твердження про «готовність до миру» і компроміси

Путін також заявив, що Москва нібито готова до миру та вже йшла на компроміси.

Втім, під «миром» Кремль фактично розуміє повне виконання ультиматумів: відмову України від частини територій, ослаблення армії та обмеження суверенного вибору. Жодних реальних компромісних пропозицій Росія не демонструвала — ані на міжнародних зустрічах, ані в публічній дипломатії.

4. Заперечення загрози для Європи

Ще одна заява стосувалася нібито відсутності планів нападу на Європу за умови «поваги» до Росії.

Однак загроза для європейських країн уже існує у формі гібридної війни: кібератак, диверсій, втручання у виборчі процеси, інформаційних операцій та енергетичного шантажу. Формула, озвучена Путіним, є не гарантією безпеки, а елементом політичного тиску.

5. Запевнення, що економіка «під контролем»

Путін також намагався переконати аудиторію, що економіка Росії стабільна, а держава не впливає на рішення Центробанку.

Факти свідчать про інше: зростання ПДВ, рекордний рівень державного боргу, дорогі кредити та ручне узгодження рішень регулятора вказують на глибоку структурну кризу. Зниження ключової ставки просто під час «прямої лінії» багато експертів розцінили як політичний сигнал, а не прояв незалежної монетарної політики.

Нове розслідування австрійських журналістів розкрило одну з російських дезінформаційних операцій у Відні, де російські шпигуни імітували "українських неонацистів", щоб дискредитувати Київ в очах Європи. Увагу на цей приклад, спрямований на маніпуляцію громадською думкою у Австрії, звернули у Центрі протидії дезінформації. 

У березні 2025 року Управління державної безпеки та розвідки Австрії (DSN) оголосило про викриття масштабної російської дезінформаційної кампанії. Мета була чіткою: "Маніпулювати громадською та політичною думкою на шкоду Україні та на користь Росії". Це не просто онлайн-тролінг, а реальні дії на вулицях Відня, де агенти РФ розмальовували будівлі графіті з неонацистською символікою та розклеювали провокативні наліпки. Усе це робилося під виглядом "українських радикалів", щоб створити ілюзію, ніби Україна – це загроза для європейського суспільства, сповнена нацистських елементів.

Розслідування, проведене журналістами кількох видань (profil, Süddeutsche Zeitung, NDR та WDR), базується на ексклюзивних чатах і файлах з розслідувань. Ці документи вперше детально розкривають, як Росія координує такі операції в Європі, залучаючи місцевих виконавців і переносячи дезінформацію з віртуального світу на реальні вулиці.

Ключові фігури: Від австрійського бізнесмена до болгарської банди

Центральною фігурою кампанії став Ян Марсалек – австрієць, колишній генеральний директор скандальної компанії Wirecard, який втік до Росії після її краху в 2020 році. Марсалек, якого вважають одним з найбільш розшукуваних шпигунів Європи, шпигував для РФ ще з часів роботи в Wirecard. Він керував операцією, координуючи дії через чати. Наприклад, 24 березня 2022 року він писав: "Я думаю, як підлити масла у вогонь і розмістити ці наліпки в деяких місцях Європи". Його мета – розпалити антиукраїнські настрої, особливо в Німеччині, щоб зберегти залежність від російського газу.

Виконавцем став Орлін Руссев, болгарин, лідер кримінальної групи, яка працювала на Марсалека. Руссев та його спільники займалися шпигунством: стежили за журналістами, як-от Христом Грозєвим та редакторкою profil Анною Тальгаммер, видавали себе за агентів Інтерполу, зламували сайти та передавали телефони австрійських чиновників ФСБ. Групу заарештували в Лондоні в лютому 2023 року, а в травні 2025-го їх засудили до тривалих термінів ув'язнення.

Методи дезінформації: від графіті до фейкових сайтів

Російські агенти не обмежувалися віртуальним простором – вони діяли безпосередньо на вулицях:

Ці дії були спрямовані на ключові країни: Францію, Німеччину, Італію та Австрію, з акцентом на Відень. Ця кампанія – класичний false flag: Росія створює ілюзію "української загрози", щоб відвернути увагу від власної агресії. Такі операції показують, як Кремль намагається зрощувати ненависть до жертви власної агресії, України.

Така дезінформація має два цілі: розділити суспільство і послабити політичних опонентів. Вона експлуатує існуючі розколи, щоб дестабілізувати демократії. Фейки про "українських нацистів" покликані зменшити допомогу Києву, зберігши вплив РФ в Європі.

Переказ публікації Іван Суботича для сербського факчекерського проєкту FakeNews Tragač.

Чи замислювалися ви коли-небудь, яким був би вигляд Європи та світу, якби Адольф Гітлер переміг у Другій світовій війні? Це питання давно хвилює авторів книжок і фільмів з альтернативної історії ХХ століття, серед яких особливо відомі твори «Вітчизна» та «Людина у високому замку». В обох сюжетах змальовано світ, у якому тоталітарний нацистський режим підкорює значну частину планети й установлює порядок, подібний до того, що існував у Німеччині в 1933–1945 роках. На щастя, йдеться лише про художню вигадку, однак у деяких сербських та закордонних євроскептичних медіа подібна «альтернативна історія» подається як нібито реальність сучасної Європи.

У різні роки в окремих публікаціях з’являлися твердження про те, що Європейський Союз нібито має нацистське походження. Так, ще у 2008 році сайт «Нова сербська політична думка» писав про «корені ЄС у планах нацистів». Згодом Intermagazin стверджував, що «діти Гітлера й досі маршує Європою», а портал «Веб триб’юн» у 2016 році заявляв, що «Гітлер виграв Другу світову війну», аргументуючи це тим, що Німеччина нібито є єдиною державою, яка отримує вигоду з ЄС. У 2019 році таблоїд «Ало» активно цитував слова тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона, сказані напередодні Brexit, де він порівнював цілі Європейського Союзу з цілями Гітлера. Пізніше портал Vidovdan писав, що «ЄС — це ідея Гітлера», російський державний ресурс RT заявляв про «інфікованість політики НАТО і ЄС нацизмом», а видання «Новий стандарт» знову проводило паралелі між Євросоюзом і нацистською Німеччиною. Цей наратив десятиліттями циркулює як у сербському, так і в ширшому міжнародному інформаційному просторі.

Прихильники такої риторики зазвичай твердять, що Європейський Союз є своєрідним «Четвертим рейхом», посилаючись на нацистські плани створення Європейської економічної спільноти або об’єднання європейських народів після війни. Дійсно, подібні ідеї існували, однак нацистська Німеччина використовувала їх передусім як інструмент пропаганди. Метою було заспокоїти потенційних колаборантів серед підкорених народів і представити нацистський режим власному населенню як «захисника Європи» від так званої «єврейсько-більшовицької загрози». Водночас реальні документи, що описують плани так званої «Нової Європи», демонструють разючі відмінності між нацистськими проєктами та сучасним Європейським Союзом, насамперед у політичній сфері, ставленні до прав людини та ідеології. Обмежені подібності можна знайти хіба що в економічних міркуваннях.

У нотатках з лекцій представників нацистської партії, прочитаних у Відні в 1942 році, йшлося про подолання «ліберального світогляду», «право» Німеччини на колонії та боротьбу з «міжнародним єврейством». Усі ці настанови є діаметрально протилежними цінностям Європейського Союзу, який ґрунтується на принципах ліберальної демократії, пройшов через процес деколонізації та рішуче засудив нацистський геноцид євреїв.

Найґрунтовніший огляд нацистських планів щодо Європи після гіпотетичної перемоги у війні міститься у фундаментальному збірнику «Документи з історії європейської інтеграції», виданому Європейським університетським інститутом у 1985 році. Перший том цього видання присвячений саме нацистським і фашистським уявленням про майбутнє Європи та містить понад сорок оригінальних документів нацистського режиму. Ці матеріали стали частиною досліджень німецького історика Міхаеля Залевського.

У своїх висновках Залевський ставить провокативне запитання: «Чи мали націонал-соціалістичні плани та досвід бодай якийсь вплив на зусилля з європейського об’єднання після 1945 року?». Він відповідає, що формально відповідь має бути ствердною, але одразу наголошує: подібність ідей, яка інколи здається очевидною на практичному рівні, не має нічого спільного ані з інтелектуальною, ані тим більше з моральною спадковістю. Історик пояснює, що об’єднання європейських країн у ширші політичні чи економічні структури було наслідком процесів модернізації та зростання глобальної конкуренції, а не продовженням нацистської ідеології.

Залевський підсумовує, що нацистська політика, побудована на жорстокості, расизмі та зневазі до прав людини, зрадила саму ідею європейського співробітництва. Її прагнення до «життєвого простору» та расової ієрархії були спрямовані на знищення не лише реальної історичної Європи, а й її духовної сутності. Саме тому нацистські уявлення про Європу, за його словами, у своїй основі завжди були антиєвропейськими.

На початку листопада російські-пропагандистські канали у телеграмі поширювали відео нібито від «Репортери без кордонів» (RSF). У відео стверджується, що європейських журналістів нібито змушують «брехати» про ситуацію на фронті в Покровську — показувати «вигадані успіхи» ЗСУ. Цей фейк розвінчала команда VoxCheck.

Насправді RSF не публікувала подібного відео: на офіційному сайті та в соцмережах організації відсутні жодні записи чи пости із таким змістом. Аналіз відео показує що структура, стиль і монтаж ролика — не відповідають справжнім матеріалам RSF. Істинні відео цієї організації зазвичай містять реальні кадри з місця подій або інтерв’ю, мають чітку назву матеріалу (наприклад, «Documentary»), тоді як у фейку — лише набір фото й заяв без контексту.

Також у ролику згадується нібито «троє європейських журналістів», які відмовилися «брехати про ситуацію під Покровськом» та через це нібито звільнилися з редакцій. Але ця історія повністю бездоказова. У відео не названо жодного імені, немає жодної конкретної редакції, немає навіть країни, з якої ці журналісти походять. Зазвичай звільнення медійників — тим більше через етичні конфлікти — залишають помітний цифровий слід, їх згадують у локальних або професійних медіа, у соцмережах з’являються заяви, коментарі або хоча б натяки на конфлікт.

У цьому ж випадку в інформаційному просторі немає жодних підтверджень. Ні європейські ЗМІ, ні репортери, ні медіаорганізації не повідомляли про подібні інциденти. Розслідування VoxCheck також не виявило жодних згадок у відкритих джерелах — а це практично неможливо, коли йдеться про «масове» або хоча б публічне звільнення журналістів.

Публікацію підготувала Віталіна Фурман

Російські пропагандистські телеграм-канали стверджують, ніби через оновлення законів Португалія вижене 60 тисяч українських біженців. До того ж нібито додому мусять повернутися 5 тисяч білорусів, що мають політичний притулок. «Виглядає, що європейська привітність випарувалася саме в момент, коли за неї потрібно було розплачуватися», — з іронією коментують такі дописи. Фейк спростовують фактчекери stopfake. 

Але ця новина — фейк. Насправді Агентство з питань інтеграції, міграції та притулку (AIMA) в Португалії запустило перевірку дозволів на проживання (здебільшого для іноземних студентів), щоб відповідати нормам Єврокомісії. Цей процес не веде до автоматичного виселення: навпаки, він дозволить студентам перейти на альтернативні легальні статуси й залишитися для продовження навчання навіть після завершення тимчасового захисту. 

60 тисяч — це загальна чисельність українських біженців, які зараз перебувають у Португалії. Країна не збирається влаштовувати масові вислання, а лише планує впорядкувати юридичний статус мігрантів після закінчення періоду тимчасового захисту. На даний момент цей захист для українців у Португалії, як і в інших країнах ЄС, продовжено до березня 2027 року.

Португальський уряд справді вніс правки до законів, подовживши тимчасовий захист для українців аж до 4 березня 2027 року. Цей статус забезпечує права на проживання, працевлаштування, медичне обслуговування та освіту, як і було закладено в оригінальному законодавстві. Однак нові заявки на такий захист від українців більше не розглядаються: для в'їзду потрібно заздалегідь оформити візу в консульстві Португалії, як і для громадян інших держав, що планують переїзд.

З самого початку повномасштабної агресії Росія постійно фабрикує брехню про статус українських біженців за кордоном. Але всі ці похмурі передбачення про «тотальні депортації» чи «раптове скасування допомоги» так і не стали реальністю.

Твердження про нібито «завищені рейтинги» України на шляху до вступу в Європейський Союз не відповідають дійсності. ЄС відкрито публікує оцінки реформ, у яких прогрес України фіксують поряд із чіткими вимогами щодо подальшого руху. Усі бали виставлено відповідно до реальних результатів та ефективності впроваджених змін — це підтверджують не лише матеріали Politico, а й офіційні звіти та заяви представників Європейської комісії. Про це розповіли у StopFake.

У російських медіа та проросійських Telegram-каналах поширюють викривлене трактування статті американського видання Politico, нібито Україна отримує необґрунтовано високі оцінки порівняно з іншими державами-кандидатами, зокрема Сербією. Пропагандисти стверджують, що країні, яка воює і стикається з проблемами корупції, навмисне піднімають рейтинг, ігноруючи зміст оригінального матеріалу. Насправді ж у статті Politico під назвою «Grading the EU hopefuls» автор лише перелічує перспективи кожної країни щодо вступу до ЄС та наводить власну аналітичну оцінку їхнього прогресу. У публікації зазначено, що Чорногорія отримує оцінку, еквівалентну «A», Албанія — «A-», Молдова — «B+», а Україна — «тверду B».

Ключовим документом, який визначає просування країн-кандидатів, є щорічний Звіт Європейської комісії про розширення. У ньому детально оцінюють прогрес у 35 розділах переговорного досьє, і саме цей документ враховують держави-члени ЄС під час ухвалення рішень. У звіті за 2025 рік найбільший прогрес продемонстрували Чорногорія, Албанія, Молдова та Україна, які названо лідерами процесу. Європейський Союз послідовно наголошує, що процес вступу лишається суворим, справедливим і максимально вимогливим, без будь-яких поблажок чи політичних винятків. Україна отримала визнання за значний поступ у реформах, однак ЄС одночасно вимагає активізувати роботу для виконання всіх критеріїв, особливо у сферах верховенства права, демократії та фундаментальних свобод.

Таким чином, оцінки, наведені в Politico, корелюють із висновками експертів Європейської комісії та дослідженнями, проведеними технічними місіями ЄС. Раніше StopFake вже спростовував інші фейки про нібито «зрив» перспективи членства України в ЄС або заперечення з боку Єврокомісії.

Таку інформацію поширили деякі російські пропагандистські медіа, повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

.

Фактично: Європейська комісія не висувала подібних тверджень. Звіт від 4 листопада дає позитивну оцінку досягненням України, хоча й містить зауваження щодо певних сфер.

У звіті акцентується, що навіть під час війни Україна виявляє стійку прихильність до європейського шляху.

Комісарка ЄС Марта Кос підкреслила, що Україна входить до лідерів серед країн-кандидатів за темпами реформ і потенційно зможе завершити переговори про вступ «у найближчі роки».

Віцепрем'єр-міністр Тарас Качка схарактеризував цей документ як найвищу оцінку з 2023 року, та оцінив можливість вступити України до ЄС до 2028 року як реалістичну.

Тож цю маніпуляцію про «відмову» розганяють російські джерела в рамках наративу, нібито Україна «нецікава» для світу.

Російські пропагандистські медіа поширюють неправдиву інформацію про те, що Україна нібито планує продавати в Європі західну зброю, отриману від партнерів. Насправді йдеться не про продаж озброєнь, переданих союзниками, а про запуск програми контрольованого експорту української зброї власного виробництва. Кошти, отримані від цього експорту, спрямовуватимуться на розвиток оборонної промисловості та виготовлення дефіцитних дронів. 

На поширення дезінформації звернули увагу фактчекери StopFake. Пропагандисти писали, нібито президент України Володимир Зеленський «відкрив комісійний магазин краденої зброї» і збирається продавати в Європі озброєння, яке Україна раніше отримала від західних партнерів у межах військової допомоги. У публікаціях йдеться, що до продажу начебто пропонуються морські дрони британського виробництва та артилерійські системи, зібрані з європейських і радянських комплектуючих.

Такі твердження не мають нічого спільного з реальністю. Ідеться про відновлення контрольованого експорту українського озброєння, тобто зброї, яку виготовляють підприємства оборонно-промислового комплексу України. Ця ініціатива не стосується західних зразків, наданих союзниками в межах військової допомоги. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Україна повністю припинила експорт зброї, однак у 2025 році, зі зростанням власного виробництва та появою надлишків, було ухвалено рішення про часткове відновлення експорту під контролем держави.

Наприкінці вересня 2025 року Володимир Зеленський заявив, що Україна готується розпочати контрольований експорт зброї ще до завершення воєнного стану. Президент наголосив, що експортуватимуться лише ті види озброєнь, яких достатньо для власної армії. Отримані кошти спрямовуватимуться на розширення виробництва дронів та іншої дефіцитної техніки. 28 жовтня 2025 року Зеленський доручив прем’єр-міністру Денису Шмигалю запустити програму вже з листопада. Також було завдання, щоб до кінця року щонайменше половина озброєнь у системі оборони країни була українського виробництва.

Україна планує відкрити представництва у Берліні та Копенгагені для посилення промислової співпраці з партнерами. Ідеться про розширення міжнародного виробництва, а не про «торгівлю західною зброєю», як намагається подати російська пропаганда. Раніше українські медіа повідомляли, що ініціатива відновлення експорту підтримується приватними оборонними компаніями, які мають надлишкові виробничі потужності.

За офіційними повідомленнями, програма контрольованого експорту спрямована на розвиток українського оборонно-промислового комплексу, нарощування виробництва й фінансування нових технологій, а не на продаж техніки, отриманої від союзників. Такі фейки є частиною системної дезінформаційної кампанії Кремля, метою якої є дискредитація України та її керівництва в очах партнерів, підрив довіри до Києва і зменшення обсягів військової підтримки.

У чеському інформаційному просторі знову почали поширювати неправдиві твердження про нібито нацистське походження голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Фейки про її вигаданих «нацистських предків» циркулюють у соцмережах уже понад три роки — особливо активно їх поширюють у зв’язку з послідовною підтримкою політики Єврокомісії щодо допомоги Україні. Цього разу пропагандисти назвали політикиню «внучкою Карла Альбрехта Гуґо Лауберо», полковника вермахту. Про це розповіли у чеському виданні Denik.cz.

Цього разу у соцмережах поширюють пости, де Урсулу фон дер Ляєн зображують поруч із молодим офіцером у нацистській формі, стверджуючи, що вона походить із «сім’ї фашистів та сатаністів». Подібні повідомлення публікуються як чеською, так і словацькою мовами, а також супроводжуються вигаданими «доказами». Раніше дезінформатори вже приписували політикині іншого «дідуся» — офіцера на ім’я Йоахім фон дер Ляєн, однак після того, як ця версія виявилась очевидною вигадкою, її замінили на нового персонажа — Лауберо.

Насправді жоден із предків Урсули фон дер Ляєн не мав стосунку до нацизму. Вона народилася під прізвищем Альбрехт, її батько Ернст Альбрехт був одним із перших чиновників Європейського співтовариства, а дід — лікар і психолог Карл Едуард Альбрехт. Її прадід, Фрідріх Карл Альбрехт, був підприємцем. Жодне з цих імен не пов’язане з військовими чи нацистськими структурами. Фактчекери з AFP, Demagog.cz та MythDetector перевірили родовід політикині за німецькими генеалогічними архівами й підтвердили, що серед її предків не було осіб, причетних до нацистського режиму.

Особи, на яких посилаються дезінформатори, дійсно існували, однак вони не мають жодного зв’язку з Урсулою фон дер Ляєн чи її родиною. Гуґо Лауберо служив офіцером вермахту під час Другої світової війни, але не був родичем політикині. Інший фігурант, Карл Альбрехт Оберг, був генералом СС і після війни засуджений за злочини проти людяності. Проте він також не має жодного стосунку до сім’ї Урсули фон дер Ляєн або її чоловіка.

У чеському виданні пишуть, що нова хвиля фейків з’явилася після того, як Урсула фон дер Ляєн пережила два голосування в Європейському парламенті щодо недовіри Єврокомісії. Вона зберегла свою посаду, що викликало чергову хвилю атак із боку проросійських дезінформаційних ресурсів. У російських медіа голова Єврокомісії традиційно є однією з найчастіше висміюваних і найбільш ненависних європейських політиків через її підтримку України.

У соціальних мережах поширюється фейкова інформація про нібито затримання двох українських біженців за участь у гучному пограбуванні Лувру, що сталося 19 жовтня 2025 року.

Про це повідомляє StopFake.

Російські акаунти публікують дописи з фотографіями двох чоловіків у кайданках, стверджуючи, що саме вони причетні до викрадення дев’яти коштовностей із так званої колекції Наполеона. Однак ці зображення не мають жодного стосунку до розслідування французької поліції.

На фото зображені двоє громадян України, яких польські правоохоронці затримали у ніч з 9 на 10 жовтня в місті Ополе-Любельське. Чоловіки перебували у стані алкогольного сп’яніння та намагалися викрасти трактор із приватного подвір’я. Це підтверджують не лише супровідні новини у польських медіа, але й уніформа на співробітниках поліції — на знімках чітко видно напис POLICJA, який вказує на польську, а не французьку правоохоронну службу.

Французька поліція, прокуратура Парижа, Міністерство культури Франції та провідні світові інформагентства не повідомляли про затримання українських громадян у справі про пограбування Лувру.

Експерти з дезінформації звертають увагу, що ця фейкова історія активно поширюється через проросійські телеграм-канали та інші ресурси, пов’язані з російською пропагандою. Подібні кампанії є частиною систематичної спроби дискредитації українських біженців за кордоном та створення негативного іміджу українців у країнах ЄС. Їхня мета — викликати недовіру та ворожість серед місцевого населення, посилюючи соціальну напругу.

У французькому медіа Valeurs Actuelles 1 жовтня 2025 року було опубліковано інтерв’ю з начальником штабу сухопутних військ Франції генералом П’єром Шилем. У ньому йшлося про стратегічні пріоритети французької армії на найближчі два роки. Втім, окремі російські медіа та проросійські Telegram-канали перекрутили зміст цього інтерв’ю, подаючи його як свідчення нібито підготовки Франції до бойових дій проти Росії.

Про це повідомляє StopFake.

Зокрема, пропагандистські ресурси поширюють твердження про «можливу війну між Францією та Росією найближчим часом», посилаючись на нібито екстрені заходи французької армії. Як «доказ» наводиться фраза генерала Шиля про необхідність бути готовими «в будь-який момент, навіть сьогодні ввечері» — однак ця цитата вирвана з контексту.

Насправді, у своєму інтерв’ю генерал наголошував не на агресії чи нападі на іншу країну, а на підтриманні високого рівня бойової готовності французької армії. Йшлося про можливу участь у гуманітарних місіях, операціях НАТО та захисті союзників у рамках колективної оборони.

Генерал Шиль також детально окреслив плани модернізації сухопутних військ Франції на 2025–2026 роки: оновлення озброєння, впровадження роботизованих і дронових систем, посилення кіберзахисту, а також підвищення виробничих спроможностей оборонної галузі.

Крім того, у листопаді 2025 року Франція візьме участь у спільних навчаннях НАТО Dacian Fall в Румунії, які мають оборонний характер і спрямовані на зміцнення східного флангу Альянсу у відповідь на російські маневри Zapad 2025. Ці навчання є частиною рутинної підготовки НАТО і не мають на меті агресивні дії.

Таким чином, твердження про підготовку Франції до війни з Росією — це приклад дезінформації, що активно просувається прокремлівськими джерелами з метою створення образу Заходу як агресора та нагнітання страху в інформаційному просторі.

Російські медіа поширили неправдиву інформацію, що Греція разом із кількома державами ЄС нібито заблокувала запровадження нових обмежень на видачу віз громадянам Росії. Першоджерелом цього повідомлення став грецький портал «Pronews.gr», який послався не на офіційні джерела, а на допис у соцмережі Х від анонімного користувача під ніком Spetsnaℤ 007. Фейки викрили фактчекери The Insider.

Користувач, що називає себе «громадянином Російської Федерації», раніше вже поширював проросійські дезінформаційні повідомлення. Зокрема, у березні 2024 року він заявляв, що Тихоокеанський флот РФ прямує до берегів Ємену для можливого зіткнення з британськими й американськими кораблями. Цю «новину» він проілюстрував фото з репетиції військово-морського параду у Кронштадті 2018 року.

Жодних доказів того, що Греція чи інші країни справді блокували рішення ЄС, немає. «Агентство» звернуло увагу, що «Pronews.gr» не вперше поширює фейки: у 2022 році портал приписував Жозепу Боррелю офшорні рахунки на Сейшелах, а у 2023 році повідомляв про нібито знищення секретного бункера НАТО в Україні.

The Insider та The Bell видалили свої публікації, а у «Вот Так» на місці фейкової новини з’явилося спростування. Водночас кремлівські ресурси, зокрема ТАРС, РІА «Новости», «Российская газета» та інші, продовжують поширювати неправдиву інформацію.

Російські медіа, телеграм-канали та анонімні акаунти в соцмережі Х (колишній Twitter) масово поширюють відео, яке начебто демонструє уламки українського безпілотника на території Литви. Проте це відео є фейком і частиною чергової інформаційної атаки РФ.

Про це повідомляє «Укрінформ».

В аналізованому ролику використано багато графіки, а швидка зміна кадрів ускладнює ідентифікацію місця зйомки. Це свідчить про професійний монтаж, що не є характерним для аматорських відео. Все це вказує на те, що відео було знято спеціально з метою дезінформації.

Першоджерелом ролика є TikTok-акаунт під ніком katelynltu, який було створено виключно для публікації цього фейку. На каналі всього шість неінформативних відео з незначною кількістю переглядів. Аватарка профілю — фото дівчини на фоні зимового пейзажу — використовується ще у щонайменше двох інших акаунтах, що свідчить про використання даного фото для акаунтів ботів.

У відео також відмічено Олексія Стефанова — кореспондента російського пропагандистського каналу Russia Today. У 2024 році його було вислано з Латвії, де він працював раніше. Там же Стефанова засудили до одного року ув’язнення за пропаганду.

Цей фейк з’явився на фоні реальних дронових атак РФ на країни Балтії та Східної Європи. Зокрема, 28 липня 2025 російський безпілотник, запущений з території Білорусі, порушив повітряний простір Литви. Факт порушення підтвердив уряд Литви. . 1 серпня дрон знову залетів до Литви зі сторони Білорусі. . 10 вересня Росія здійснила масовану атаку дронами по Польщі, запустивши близько 20 БПЛА. . 13 вересня ще один безпілотник РФ був зафіксований у повітряному просторі Румунії.

Інформаційна операція про «український дрон» має на меті відволікти увагу міжнародної спільноти від фактів реальних порушень повітряного простору країн НАТО з боку Росії.

9 вересня розпочалася 80-та сесія Генеральної асамблеї ООН, де обговорювали теми миру, розвитку та прав людини. Тим часом кремлівська пропагандистська машина заявляла про підтримку цих ідеалів, водночас підриваючи їх на практиці. Брехню і маніпуляції росіян систематизували у EUvsDisinfo.

Однією з ключових тез росіян стали нібито заклики до миру. Російські медіа подають Володимира Зеленського «спраглим війни», а Захід — головною перепоною для миру. Насправді ж Кремль вкотре висуває ультиматуми, розраховуючи на повну капітуляцію України. З часу повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія не проявила жодної зацікавленості у справжніх переговорах.

Ще один стійкий фейк стосується санкцій. Росія переконує, що економічні обмеження шкодять Європейському Союзу більше, ніж їй самій. Проте реальні дані свідчать про інше: цивільні галузі в Росії занепадають, бюджетний дефіцит зростає, а понад 40% витрат спрямовуються на оборону.

Кремль також намагається позиціювати себе як «захисника Глобального Півдня» та союзника BRICS. Утім, Росія роками дестабілізує регіони Африки й Латинської Америки, підтримує заколоти і воює проти власних сусідів. Насправді BRICS залишається неформальною асоціацією без чітких механізмів, а Кремль лише ілюзорно уявляє її інструментом для власних цілей.

Окремий блок дезінформації стосується хімічної зброї. Росія звинувачує Україну в її використанні, хоча саме російські війська неодноразово застосовували заборонені хімічні агенти на фронті, що підтверджують міжнародні організації.

Особливо цинічним є кремлівський наратив про українських дітей. Попри докази депортації понад 20 тисяч неповнолітніх до Росії, де їх незаконно всиновлюють, піддають примусовій русифікації та навіть військовій підготовці, Москва заперечує злочин і називає це «евакуацією». Міжнародний кримінальний суд уже видав ордери на арешт Володимира Путіна та його «уповноваженої з прав дитини» Марії Львової-Бєлової.

Російська пропаганда на міжнародній арені працює за звичним сценарієм — проєкція, заперечення та відволікання. Її мета — виправдати агресію, приховати воєнні злочини та підірвати довіру до України і її партнерів.

У проросійському сегменті соцмереж шириться фейкове зображення, на якому нібито бабуся президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн у 1940 році тисне руку Адольфу Гітлеру. Однак ця інформація — маніпуляція та черговий приклад дезінформації.

Про це повідомляє Stopfake.

Насправді Урсула фон дер Ляєн отримала прізвище «фон дер Ляєн» після одруження з Гайком фон дер Ляєном. У дівоцтві вона носила прізвище Альбрехт — її рід належить до старовинної німецької аристократії. Відповідно, у її роду не могло бути бабусі з прізвищем «фон дер Ляєн».

За даними публічних джерел, зокрема генеалогічного сервісу Geneastar, бабусь політикині звали Аделаїда Берг та Гертруда Ольрогге. Імені «Крістіна фон дер Ляєн», яке приписують жінці на фото, у родоводі не існує.

Знімок, який використовують проросійські пропагандисти, зберігається в Східнопруській бібліотеці. На ньому зображена Гільдегард Зантоп, фермерка з містечка Науен. Фото зроблено в 1937 році, а не в 1940-му, як заявляють автори фейку. Подія — святкування Дня врожаю в місті Бюкербург, організоване нацистською владою.

Про подальшу долю жінки чи її родину інформації немає. Проте достеменно відомо, що вона не має жодного стосунку до Урсули фон дер Ляєн.

Розповсюдження подібних фейків є типовою практикою кремлівської пропаганди, яка намагається дискредитувати європейських лідерів через персональні напади і фальшиві історичні зв'язки.

Служба зовнішньої розвідки України повідомляє про зростання інтенсивності російських спеціальних інформаційних операцій, які ведуться через іноземні платформи та проксі-ресурси. Протягом останніх тижнів зафіксовано хвилю дезінформації, спрямовану на підрив довіри до української влади, дискредитацію ЗСУ та послаблення міжнародної підтримки України.

Про це повідомляється на сайті СЗРУ.

Серед основних наративів, що просуваються Кремлем: твердження про «нелегітимність української влади», «деморалізацію Збройних Сил України» та «зовнішнє управління країною». Незважаючи на дію санкцій ЄС, Росія продовжує використовувати як державні, так і псевдоприватні медіа (зокрема РИА Новости, RT, Газета.ru, ТАСС, Лента.ру), а також мережу лояльних закордонних ресурсів.

До переліку таких проксі-медіа входять:

Минулого тижня на згаданих платформах масово поширювались спекулятивні публікації, що посилались на російські ЗМІ, які перебувають під європейськими санкціями.

Для атак на українські сили оборони використовувались інші міжнародні ресурси:

На цих платформах поширювалися фейки про «крах оборони України», «терористичні методи ЗСУ» та «нездатність утримувати фронт».

Крім того, видання Magyar Nemzet (Угорщина), яке СЗРУ також називає проксі-ресурсом, регулярно публікує матеріали з маніпулятивними заявами про «нелегітимність влади» та «корумпованість політичного керівництва» України.

Окремим напрямком кремлівської пропаганди залишається просування тез про «завершення війни виключно через поступки Києва» та необхідність врахування інтересів Москви. Такі наративи поширюються через ресурси The American Conservative (США), Reseau International (Франція), а також вже згаданий CZ24.news.

У СЗРУ зазначають, що російська пропаганда нині сфокусована переважно на політичному аспекті — намаганні підірвати єдність західної антивоєнної коаліції та зруйнувати партнерство з Україною.

Водночас українська розвідка постійно відстежує діяльність Росії в інформаційному просторі та вживає відповідних заходів, у тому числі у співпраці з іноземними спецслужбами.

СЗРУ закликає дотримуватись інформаційної гігієни, особливо за межами України, як ключового елементу в боротьбі з агресією РФ.

Російські медіа, такі як РИА Новости, «Вести.ру», «Российская газета» та інші, поширили інформацію про нібито інтриги Великої Британії та Європейського Союзу, спрямовані проти Москви. За їхніми твердженнями, держави Європи не бажають припинення війни Росії проти України. Джерелом цієї інформації вказане словацьке видання Slovo. Розвінчання фейку публікує видання «Інсайдер». 

У публікаціях стверджується: «Британці планують замінити Зеленського на Залужного, щоб у Києві була своя людина. Це дозволить Україні залишатися постійною загрозою для Москви, чого й прагне Лондон. Це буде перша диверсія проти миру».

Ще один «удар» нібито готується з боку ЄС, який, за їхніми словами, давно перестав бути мирним економічним союзом рівноправних держав. «Якщо Україна вступить до ЄС, який відкрито проголосить себе військовим альянсом, Києву не доведеться вступати до НАТО. Росія отримає старого ворога на своїх західних кордонах, але в новій формі», — цитує РІА словацьке видання.

Стаття у Slovo під назвою «Дві з низки запланованих диверсій проти миру та безпеки в Україні», автором якої є Іво Шебестика, написана в специфічному стилі. Автор, який нібито отримав сенсаційні дані про «диверсії», не вказує джерел інформації та не наводить жодних доказів своїх тверджень. Тон статті нагадує псевдоаналітичні матеріали, які регулярно з’являються на сайті російської Служби зовнішньої розвідки (СЗР), де публікуються так звані «розвіддані» про підступи Заходу.

Наприклад, у статті Шебестика є фраза: «Вороги Росії на Заході зараз готують для Москви кілька сюрпризів, про які Кремль знає і до яких готовий». Ця риторика дозволяє припустити, що джерелом інформації словацького видання є саме російська розвідка.

Зміст статті також збігається з публікацією, що з’явилася на сайті СЗР наприкінці липня. Тоді російські розвідники стверджували, що «в одному з курортних альпійських містечок нещодавно представники США та Великої Британії провели таємну зустріч», на якій «ухвалили рішення висунути Залужного на пост президента України».

Словацький проєкт Konšpirátori.sk, який відстежує сайти, що поширюють дезінформацію, зазначає, що видання Slovo систематично розповсюджує російську пропаганду та фейки.

Ця стаття є прикладом чергової спроби кремлівських медіа маніпулювати інформацією, щоб дискредитувати Захід і посіяти недовіру до України та її партнерів. 

Неправда, що Європейський Союз запроваджує нову цифрову картку вакцинації від COVID-19, яка обмежить доступ громадян до їхніх банківських рахунків, якщо вони не вакциновані.

З кінця липня в соціальних мережах болгарською та російською мовами інтенсивно поширюються заяви про те, що ЄС планує запровадити нову цифрову картку вакцинації, яка заборонить громадянам доступ до своїх банківських рахунків, якщо вони не були вакциновані проти COVID-19. Цей фейк розвінчали болгарські фактчекери factcheck.bg. Для просування дезінформації використовують згенеровані штучним інтелектом зображення, на яких присутній засновник корпорації Microsoft Біл Ґейтс, на котрого часто посилаються розповсюджувачі маніпуляцій і теорій змови.  

Основним джерелом інформації є Godlessera — сайт, який часто публікує неправдивий та конспірологічний контент. В опублікованих звітах стверджується, що тестове впровадження нового документа розпочнеться у вересні в Бельгії, Німеччині, Греції, Латвії та Португалії. Ці плани представлені як частина процесу «впровадження цифрової ідентифікації». 

Сфабрикована інформація базується на цитатах голландської юристки Майке Терхорст (яку болгарські та російськомовні джерела помилково називають чоловіком), що виступає проти запровадження цифрової європейської картки вакцинації та стверджує, що проєкт мотивований бажанням контролювати «правлячу еліту» ЄС та Європейський центральний банк. Про Терхорст є відносно мало публічної інформації, окрім профілю на іксі, де вона майже повністю репостить контент інших людей. Її імені немає в публічних списках членів Нідерландської асоціації адвокатів. За словами Терхорст, цифрова картка вакцинації може стати інструментом для «обмеження особистого та національного суверенітету». Вона стверджує, що йдеться «не про здоров'я, а про контроль над вами та вашими родичами». Ці твердження є конспірологічними та не відповідають офіційним даним і не підтверджуються новинами щодо документування статусу вакцинації в ЄС.

Реальні плани щодо картки

У травні 2024 року EUVABECO – проєкт Європейської Комісії та її програми EU4Health – оголосив про плани пілотного впровадження єдиної картки вакцинації (EVC) у п'яти країнах, але не для громадян, а для побудови партнерських відносин між місцевими університетами, міністерствами охорони здоров'я та інспекціями охорони здоров'я. Планів щодо заміни цією карткою документів, що посвідчують особу, немає. Обговорюється можливість інтеграції картки з гаманцем цифрової ідентифікації, який перебуває на тестовій фазі. Наразі немає інформації, якою мірою Європейський цифровий гаманець міститиме дані про здоров'я.

Тому твердження, що нова цифрова картка вакцинації означатиме блокування доступу до банківських рахунків для невакцинованих, є хибним. Плани щодо єдиної картки вакцинації по всьому ЄС перебувають на ранніх стадіях і не мають на меті надавати інші послуги, окрім упорядкування інформації про вакцинацію.