Відеофейк про трьох українців, які кібератакували Єврокомісію
У мережі поширюється інформація, нібито троє громадян України здійснили кібератаку на Європейську комісію: буцімто вони влаштувалися туди на роботу, заразили комп’ютери шкідливим програмним забезпеченням і зникли. Стверджується також, що правоохоронці не змогли їх затримати, а самі підозрювані переховуються в Єгипті та перебувають у міжнародному розшуку Інтерполу. Дезінформаційні повідомлення проаналізували у фактчекінговому проєкті StopFake.
Першоджерелом цієї історії став відеоролик з логотипом видання Wired, у якому також наводиться нібито коментар фахівця з кібербезпеки Лоренса-Яна Клоппенбурга. У ньому стверджується, що українці, які вчиняють кіберзлочини в Європі, уникають відповідальності через поблажливе ставлення до них як до жертв війни, а також що вони нібито формують злочинні мережі на території ЄС.
Насправді видання Wired, яке спеціалізується на темах технологій, політики та міжнародної безпеки, не публікувало такого відео і не використовує подібний формат подачі матеріалів. Сам ролик є сфальшованим і створений для імітації авторитетного джерела.
Крім того, жодних підтверджень цієї історії немає в офіційних повідомленнях Європейської комісії чи інших авторитетних міжнародних інституцій. Перевірка бази Інтерполу також не підтверджує ці повідомлення: станом на зараз громадяни України не перебувають у міжнародному розшуку в Бельгії за кіберзлочини, як це стверджується у фейковому сюжеті.
Особа, яку цитують у ролику, також використана маніпулятивно. Лоренс-Ян Клоппенбург не є публічним експертом чи коментатором з політичних питань. Він працює в приватному секторі в нідерландській організації Cyber Campus, що займається розвитком цифрової стійкості малого та середнього бізнесу. Його фото було взяте з відкритих джерел, а приписані йому слова — вигадані. Жодних коментарів щодо цієї історії він не робив.
Варто зазначити, що використання айдентики відомих медіа, зокрема Wired, є типовим прийомом пропаганди для створення ілюзії достовірності. Про що розповідають «Хроніки дезінформації».