Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

25 Листопада станом на 1005 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2547
Фейк
761
Маніпуляція
739
Меседж
536
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Подкаст «Русскій фейк, іді на***!» — розвінчуємо російську дезінформацію за 10 березня

У випуску спростовуємо дезінформацію про те, що СБУ готувала убивство «президента» т.зв. «Придністровської молдавської республіки» Вадима Красносельського та говоримо про те, чи є резон для України планувати якісь операції на території Молдови.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Маніпуляція Через українських біженців кількість крадіжок в польських магазинах зросла на третину

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що в Польщі відчутно зріс рівень магазинних крадіжок. Мовляв, це все через українських біженців, які «нехтують усіма законами». Автори повідомлень посилаються на матеріал польської газети «Rzeczpospolita», в якому нібито досліджували питання крадіжок за участі українських біженців. Це — маніпуляція. 

Пропагандисти спотворили контекст усього матеріалу, адже у ньому йшлося про загальну тенденцію крадіжок у Польщі. Згідно з даними Головного управління поліції, які опублікувала газета «Rzeczpospolita», у 2022 році кількість крадіжок у магазинах зросла на 31,1 %. Журналісти пояснюють, що крадуть здебільшого у маленьких крамничках основні продовольчі товари. Також вони наголосили, що відповідальність за крадіжки несуть переважно організовані злочинні групи. Водночас жодних згадок про «українських біженців» не було. Хоч і сам матеріал має назву «Поляки все більше крадуть товари із крамниць», журналісти досліджували загальне питання крадіжок, не апелюючи до конкретних людей чи вікових груп. 

Російська пропаганда систематично маніпулює питанням українських біженців за кордоном. У такий спосіб вони намагаються представити українських переміщених осіб як злочинців або терористів, як культурну та економічну загрозу ЄС — для того, аби зменшити підтримку України та українців. Про це ми писали у власному дослідженні.

Нагадаємо, «Детектор медіа» раніше також аналізував маніпуляцію, користуючись з якої пропагандисти стверджували, що нібито через російську мову ставлення багатьох поляків до українців погіршилося.

Маніпуляція Жителі Грузії вишикувалися у велику чергу на російському кордоні, щоб «втекти від масових протестів»

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що на тлі протестів у Грузії на єдиному пропускному пункті через грузинсько-російський кордон утворилася «величезна черга» з охочих виїхати до Росії. Мовляв, грузини втікають від протестів та «кольорових революцій» до Росії. Автори повідомлень додають скриншот з електронної мапи, де нібито можна побачити «жвавий трафік». Це — маніпуляція.

За кейс взялися фахівці проєкту The Insider, які дослідили, що черга із людей на грузинсько-російському кордоні справді була, вона утворилася ще 5 березня, тоді як протести почалися 6 березня. Напередодні пропускний пункт закрили через погану погоду та небезпеку сходження лавин, а відкрили його лише увечері 7 березня. На скриншоті можна помітити, що скупчення людей  було у двох напрямках, тобто з Грузії до Росії та навпаки. Аналітики пояснюють, що саме ця ситуація стала причиною великої кількості людей на грузинсько-російському кордоні, проте пропагандисти спотворили все на власний лад. 

Громадськість Грузії активно виступає проти прийняття у першому читанні проєкту закону «Про прозорість іноземного впливу», який здобув назву «російський закон». Його вважають аналогом сумнозвісної заборони «іноагентів» у Росії, що фактично придушила і без того слабкі голоси опозиції та унеможливила присутність всередині країни міжнародних моніторингових місій. Закон, ухвалений парламентом Грузії 7 березня 2023 року, передбачає створення реєстру «агентів іноземного впливу». Влада мала наміри створити спеціальну відкриту базу організацій та фізичних осіб, якщо частка закордонних вливань в їхню діяльність становить хоча б 20%.  Прикметно, що голосування тривало з порушенням регламенту парламенту й без публічного обговорення. 

Нагадаємо, «Детектор медіа» аналізував меседжі, які спрямовані на дискредитацію протестного руху Грузії. 

Тактики Як російська пропаганда використовує тактику «фальшива дилема»

Фальшива дилема — тактика пропаганди, за якої пропагандисти на вибір пропонують лише два варіанти. При цьому, здебільшого варіант «вибору», необхідний пропаганді, є очевидно виграшним.

До прикладу, загальновідома з радянських часів фраза «хто не з нами, той проти нас» — класичне втілення тактики фальшивої дилеми. Або «ти з нами»  й користуєшся усіма привілеями «свого» — очевидно виграшний варіант. Або ж «ти проти нас» — тобто ворог, а до «ворогів народу» за радянських часів ставлення було жорстким. 

Цю тактику російська пропаганда використала у внутрішньому інфопросторі під час проведення так званої «часткової мобілізації». Російським чоловікам також запропонували два варіанти вибору: або на фронт «захищати батьківщину», або поповнюєш ряди «зрадників». Ба більше, навіть у методичках, які підготували, щоб мінімізувати негативні настрої мобілізованих, тобто тих, хто виїхав з Росії після оголошення мобілізації, рекомендують висміювати, називаючи «убєжантами» і “пєрєждунами”, при чому наголошують, що варто уникати слів, які натякатимуть слухачам на те, що люди виїхали з країни не з власної волі.

Також цю тактику росіяни використовують на тимчасово окупованих територіях, пропонуючи українцям російські паспорти. Суть дилеми: або ти отримуєш російський паспорт і маєш можливість працювати, заробляти гроші та хоч якось виживати; або ж, зберігаючи український паспорт, ти ворог. Небезпека полягає у тому, що дієвість цієї тактики підвищується прямо пропорційно до тривалості перебування під окупацією. У багатьох людей вичерпуються ресурси, а отже й можливість чинити опір окупантам.

Меседж Антиросійські санкції нищать «економічний суверенітет» Європи

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що «економічний суверенітет» Європи знищений через накладання санкцій на Росію. Мовляв, «колективний Захід» хотів розвалу Росії, а виходить «із точністю до навпаки» — Європа не може існувати без російських енергоресурсів, тож і скоро розвалиться. 

Аналітики проєкту EU vs Disinfo дослідили цей кейс та встановили, що теза про стабільну економіку Росії неправдива. За даними Світового банку, Міжнародного валютного фонду і Організації економічного співробітництва та розвитку, 2022 рік став поганим для російської економіки. За оцінками експертів, у 2022 році показник валового внутрішнього продукту Росії впав щонайменше на 2,2% за найліпшим сценарієм і до 3,9% — за найгіршим. Економіка Росії скорочуватиметься й у 2023 році. Очікується, що ВВП скоротиться на 5,6% або на 3,3% за даними організацій. Аналітики наголошують, що санкції справді діють, і дані про це свідчать. 

Аналітики також пояснили, що Європейський Союз вжив конкретних заходів для відмови від російських енергоресурсів та їхнього подальшого заміщення. Тому «розвал Європейського Союзу» — чергова конспірологічна теза російського агітпропу. 

Викриття Невідомі поширили інформацію, що українським біженцям у Німеччині даватимуть 500 «вітальних» євро

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема в німецькому та російському сегментах тіктока. У повідомленнях ідеться, що українським біженцям, які нещодавно підтвердили свій статус, надаватимуть 500 «вітальних» євро. Мовляв, це ініціатива Бундестагу, який нещодавно ухвалив резолюцію та видаватиме кошти українцям «з кишень німців».

Німецька група фактчекерів «Correctiv» вирішила перевірити інформацію та звернутися до офіційного представництва у Бундестазі по коментар. У Бундестазі заперечили таку інформацію і наголосили, що жодних додаткових виплат, зокрема й «вітальних грошей», українські біженці не отримують. У Бундестазі також наголосили, що вони не займаються процедурою отримання грошової виплати, а отже у  парламент навіть не може надійти подібний законопроєкт. 

Фейк Президент Латвії «розсмішив Зеленського словами про перемогу ЗСУ»

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що 3 березня під час зустрічі Володимира Зеленського та президента Латвії Егілса Левітса той розсмішив Зеленського словами про повернення українських територій та подальшу перемогу ЗСУ. Мовляв, Зеленський «сам не вірить у перемогу України». Це — неправда. 

На кейс звернули увагу аналітики проєкту StopFake, які визначили, що насправді Зеленський розсміявся у відповідь на слова глави Латвії, що з поверненням територіальної цілісності України повернеться і територіальна цілісність Росії у її міжнародно визнаних кордонах. Як пояснюють аналітики, то президент Латвії розповідав про гарантії безпеки для України та формулу миру, яка полягає у досягненні «довгострокового миру». Президент Латвії наголосив, що «довгостроковий мир означатиме повну територіальну цілісність України і для Росії також». Після слів про територіальну цілісність Росії обидва президенти розсміялися, і це можна побачити на відео.

До того ж зустріч президентів супроводжувалася синхронним перекладом, який природно відбувається з деякою затримкою, тому у слухачів може скластися враження, що Володимир Зеленський справді розсміявся через почуту ідею про повернення всіх територій України, однак це не так. 

Фейк Німці виступили «проти вступу України до НАТО»

Таку інформацію поширили у соціальних мережах та у пропагандистських ЗМІ. У повідомленнях ідеться, що у Німеччині провели соціологічне опитування, яке проілюструвало ставлення німців щодо вступу України до НАТО. Мовляв, багато німців рішуче виступили проти вступу. Автори повідомлень посилаються на матеріал німецького видання «Die Welt», у якому нібито наведені результати опитування. Це — неправда. 

За кейс узялися фахівці проєкту StopFake, які дослідили, що жодного соціологічного опитування журналісти видання «Die Welt» не проводили, а результати пропагандисти вигадали. Аналітики переконані, що підґрунтям до створення цього фейку став матеріал під назвою «Ми маємо серйозно замислитися над членством України в НАТО». Оскільки пропагандисти навели у приклад коментарі звичайних користувачів сайту «Die Welt», які не репрезентують «ставлення німців до членства України в НАТО». Під статтею опубліковано понад 800 коментарів різного змісту, але російські ЗМІ цитують лише кілька з них, щоб проілюструвати прийнятну для російської пропаганди точку зору.

Щодо самого матеріалу, то там наведені прогнози надання гарантій безпеки Україні, і взагалі не йшлося про жодне  «соціологічне опитування».

Російська пропаганда систематично поширює меседжі, що Захід не хоче допомагати Україні у війні, опираючись на неавторитетні джерела інформації чи спотворені цитати. У такий спосіб Росія намагається підірвати авторитет України на міжнародному рівні, спотворити реальність та показати нібито, що європейська спільнота не зважає на Україну та не хоче бачити її ні в НАТО, ні, наприклад, у ЄС. 

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.