Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

08 Травня станом на 804 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2127
Фейк
691
Маніпуляція
647
Меседж
434
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Меседж Українські медикині та фармацевтки масово «втікають» з України

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що жінки з медичною освітою почали масово «втікати» з України, адже з 1 жовтня 2023 року медикині та фармацевтки мають ставати на військовий облік. На підтримку такої тези пропагандисти демонструють нібито дані Державної служби статистики України та пояснюють, що більш ніж 25 тисяч жінок з медичною освітою, мовляв, виїхали з України протягом двох останніх тижнів.

Аналітики VoxCheck дослідили кейс та встановили, що Держстат не публікує такої статистики, а отже, жодних даних про міграцію саме медикинь та фармацевток просто не існує. Тобто пропагандисти вигадали цю інформацію. Адже міграційна статистика на сайті Держстату не оновлювалася з січня 2022 року через воєнний стан. Фахівці пояснили, що в Україні на державному рівні відстежують міграційний рух населення за кількома показниками: кількість прибулих та вибулих осіб і відповідні коефіцієнти цих процесів. При чому такі показники формують щорічно, а не щотижнево. І не виокремлюють інформацію щодо професії прибулих та вибулих, тобто такі дані не збирають. Дані можуть класифікувати за типом місцевості, статтю, віком тощо. 

Також статистику про міграційний рух населення публікує Державна міграційна служба України. Але й цей орган не надає інформації про розподіл мігрантів за професією. 

Медикині та фармацевтки з 1 жовтня 2023 року справді мають стати на військовий облік, але постановка на військовий облік не означає мобілізацію чи встановлення обмежень на виїзд за кордон. У Міністерстві охорони здоров’я наголошують, що облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у країні. Виїзд такої категорії жінок не обмежений. 

Фейк Румуни позначили на гугл-мапі місце з найкращим видом на бомбардування Одещини

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях пишуть, нібито румунські користувачі позначили на гугл-карті місце, де найзручніше «спостерігати за обстрілами» в Одеській області. До повідомлень додають скриншот із міткою. Це — неправда. 

Фактчекери VoxCheck проаналізували кейс і визначили, що на мапі немає такої мітки. Найбільш імовірно, що таку інформацію просто вигадали. На місці, яке згадують пропагандисти у своїх повідомленнях, лише є позначка  «Наблюдательная пдощадка», а міток румунською мовою нема. Аналітики пояснюють, що напис «vedere asupra bombardamentului Ucrainei» («вид на бомбардування України») могли додати у фоторедакторі, або створити свою власну мітку, яка не відображається іншим користувачам.

Пропагандисти демонструють, що іноземці нібито кепкують з війни в Україні та навіть створюють «оглядові майданчики» задля того, аби спостерігати за щоденними обстрілами України Росією.

Фейк На російському сайті «Авіто» продають деталі знищеного танка Challenger 2

Таку інформацію поширили у прокремлівських медіа. У повідомленнях ідеться, що росіяни почали продавати вже перші «трофейні деталі» від знищеної в Україні західної техніки. Та пояснюють, що на російському сайті оголошень «Авіто» можна нібито придбати деталі від британського танка Challenger 2. До публікації додають скриншот оголошення. Проте це — фейк.

Фактчекерам VoxCheck вдалося спростувати кейс, адже вони визначили, що на російському сайті нема такого оголошення. Більш того, пропагандисти скомпілювали скриншот оголошення, адже розмістили фото танка Challenger 2, знищеного у 2003 році під час Іракської війни. За допомогою спеціального інструмента — FotoForensics — аналітики з’ясували, що на фейковому скриншоті наявні ознаки редагування. 

Проте безглуздо стверджувати, що на полі бою росіяни не нищать українську техніку, бо це більш ніж можливо на війні. Пропагандисти зумисне перебільшують кількість «знищеної» техніки, натякаючи так на нібито низьку боєздатність української армії. А що деталі від техніки згодом продають як трофеї — насміхаються так з українських бійців і бійчинь. 

При чому загалом інформація про знищення Challenger 2 в Україні правдива. 5 вересня 2023 року в соцмережі X (раніше твітер) фахівці OSINTtechnical, які займаються військовою аналітикою на основі відкритих джерел, опублікували відео з підбитим Challenger 2. Згодом міністр оборони Великої Британії також підтвердив знищення танка. Подальша доля цієї машини невідома.

Тобто існують реальні випадки знищення західної техніки, і їх не можна заперечувати. Однак пропагандисти системно намагаються дискредитувати Сили оборони України, створюючи фейки про підбиття або знищення якихось її видів. Читайте наші найсвіжіші кейси на цю тему: наприклад, ми задокументували фейк, нібито Росія «знищила» п’ять пускових установок Patriot; чи як Москва нібито знищила танк Leopard з німецькими військовими в Україні.

А також у нашій рубриці «Новомова» ми описували російський феномен «непереборної техніки». Якщо коротко, то так росіяни прагнуть переконати внутрішню аудиторію в постійних «перемогах». 

Меседж Удар по селу Гроза на Харківщині «вигідний» Зеленському

5 жовтня 2023 року о 13:24 російські окупанти завдали удару по селу Гроза Куп’янського району Харківської області. Росіяни влучили у місцевий магазин та кафе, де проходили поминки за односельцем-військовим. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко розповів, що загалом на території перебувало 60 людей, а загинуло щонайменше 52 людини, серед яких є дитина. Також зафіксували семеро постраждалих, які зазнали важких поранень, — вони перебували на відстані мінімум 50 метрів від самого кафе. В етері національного телемарафону міністр ще розказав, що в селі проживали 330 мешканців і «якраз із кожної сім’ї, з кожного двору одна людина була присутня на цьому поминальному обіді». Натомість анонімні телеграм-канали, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють меседжі, буцімто удар по селу завдала Україна, при чому це відбулося, мовляв, на прохання Володимира Зеленського. Пропагандисти переконують, що насправді трагедія «вигідна» українському керівництву задля власної наживи. Зокрема, ідеться про отримання додаткової гуманітарної допомоги та збільшення фінансової підтримки. Крім того, писали, що в кафе перебували українські бійці, а отже, російська армія нібито цілилася саме у військових та у військові об’єкти. Та насамкінець пояснюють: «Захід зменшив свій негатив у сторону Росії, тож Україна, очевидно, його підсилює».

Проте очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що на місці удару були цивільні люди та автівки. Згодом Суспільному це підтвердив і начальник поліції регіону Володимир Тимошко. Кремль прагне приховати власні злочинні дії проти українців, прикриваючись «військовими об'єктами», які буцімто є легітимною ціллю. Однак від російських ракет і дронів потерпають зовсім не військові об’єкти, а українські мирні міста, села й цивільна інфраструктура. Місце поминок — це не військова цільТим більше, будь-який напад на іншу країну, навіть на військові об’єкти — це злочин.

Начальник поліції Харківської області також пояснив, що вже точно встановлено: влучання здійснено балістичною ракетою «Іскандер». Це тип ракет, який є на озброєнні в Росії і немає в України. Голова Харківської ОВА сказав, що це був «прицільний удар» і влучання було по самісінькому центрові будівлі, що й спричинило таку кількість жертв. 

Автори вдаються до конспірології, коли пишуть, що Зеленський прагне наживатися на війні в Україні й власноруч «віддає» накази обстрілювати українські міста і села. Ці намагання свідчать про демонізацію України, створення хибного враження про неї у країн-партнерів. Приміром, схожу риторику використовують в анонімних телеграм-каналах у відповідь на приїзд іноземних політиків до України. Тоді пропаганда системно просуває тезу, що тривоги в Україні несправжні, а є лише спробами залякати іноземців та отримати якомога більше зброї. 

Ракетний удар по селу 5 жовтня став найбільшим за кількістю жертв у 2023 році в Україні та найбільшим за весь час повномасштабного вторгнення у регіоні. 

Фейк У Європі створюють графіті «Glory to urine» — «Слава сечі»

Таку інформацію поширили прокремлівські медіа. У повідомленнях ідеться, що у Європі люди почали масово створювати графіті з написом «Glory to urine» — «Слава сечі» з алюзіями на український порядок денний. Пропагандисти публікують трійко світлин із європейських міст, де нібито є такі графіті. Це — брехня. 

Фактчекери проєкту «Брехунець» дослідили кейс і встановили, що всі три фото відредагували у програмі-фоторедакторі. А за допомогою спеціального інструмента FotoForensics на фейкових картинках вони виявили ознаки редагування. Також фактчекери вирішили встановити відповідність між світлиною та ймовірним розташуванням графіті у європейських містах. Фахівці визначили, що на жодній із локацій немає таких графіті. 

Нагадаємо, що раніше ми документували кейс, нібито у Нью-Йорку встановили білборд із написом «Слава Сечі». Водночас ми неодноразово аналізували фейки, які стосуються підробних графіті чи обкладинок іноземних журналів/газет. У такий спосіб пропагандисти прагнуть показати, що їхню риторику (наприклад, що Зеленського ненавидить увесь світ) також повторюють на Заході. Наявність колективного переконання створює враження правдивості всіх тез. Тому споживачі дезінформації більш схильні вірити таким випадам, які нібито демонструють «справжній зріз думок» суспільства. І згодом у них складається враження, що громадськість справді незадоволена Україною. 

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.