Російські анонімні телеграм-канали активно розповсюджують неправдиву інформацію про продаж органів загиблих українських військових на «чорному ринку». За їхніми повідомленнями, в даркнеті начебто з’явилися оголошення про продаж серця бійця ЗСУ за $70,000, і подібні випадки нібито були зафіксовані раніше. Однак ці повідомлення є частиною давно запущеної дезінформаційної кампанії, відомої як «Чорна трансплантологія», яка бере свій початок ще з 2014 року, тобто неправдивими. Її основна мета – дискредитація українського військово-політичного керівництва та формування негативного іміджу України на міжнародній арені. Про це пише Центр протидії дезінформації. 

Цей фейк також працює як інструмент психологічної війни, викликаючи недовіру до української влади, спекулюючи на емоційно складних темах і створюючи образ українських військових як «жертв системи», а не російської агресії. Маніпуляція спрямована на дестабілізацію українського суспільства та послаблення підтримки країни з боку міжнародної спільноти. Пропаганда часто використовує подібні дезінформаційні тактики, щоб заплямувати репутацію України, представивши її як корумповану державу, яка нехтує правами людини.

Україна дотримується міжнародних норм гуманітарного права і забезпечує відповідне ставлення до загиблих військових, суворо виконуючи міжнародні зобов’язання. Поширення подібних фейків є спробою маніпулювання суспільною думкою та підриву морального духу українців.

Російські державні медіа нещодавно поширили інформацію про те, що в Тбілісі нібито були помічені снайпери, підготовлені в Україні, які мали намір влаштовувати провокації під час акцій протесту. Це супроводжувалося кадрами RT, на яких серед демонстрантів були помічені люди у військовому одязі, нібито з українськими та грузинськими нашивками. Російські медіа використали це відео, щоб підкріпити твердження про причетність України до розпалювання заворушень у Грузії. 

Після розслідування MythDetector ідентифікував цих людей як грузинських туристів, які не мають жодного стосунку до військової справи. Один з них, Лаша Каціашвілі, пояснив, що він та його друзі регулярно відвідують громадські зібрання та акції протесту в туристичному спорядженні для зручності. Крім того, нашивки з українським та грузинським прапорами на їхньому одязі були придбані в Тбілісі і є поширеними серед місцевих любителів активного відпочинку.

Ця спроба назвати грузинських туристів «українськими снайперами» вписується в більш широку схему кремлівської пропаганди, яка стверджує про втручання України у внутрішні справи Грузії. З'явилися схожі наративи, в яких неправдиво стверджується, що українці приїжджають до Грузії з метою підбурювання до політичних заворушень, особливо під час виборчих кампаній. Нещодавно українського депутата, який відвідав Грузію як спостерігач на виборах, також представили як одного з лідерів «професійних протестувальників». Ця стратегія дезінформації має на меті створити підозру в іноземному впливі, зокрема українському, на грузинську політику для підтримки проросійських наративів.

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, що українські військові нібито вимагають викуп у розмірі 1 мільйона рублів за життя полоненого російського солдата, погрожуючи його рідним. Однак Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки після перевірки оголосив цей сюжет сфабрикованим фейком.

Організація обміну військовополоненими в Україні суворо дотримується міжнародних норм, і такі дії, як викуп або шантаж, категорично заборонені й підлягають контролю уповноважених органів. Подібні фейки мають на меті дискредитувати Збройні Сили України та посіяти недовіру до української армії як серед українців, так і на міжнародному рівні.

Це одна зі спроб інформаційної атаки російських пропагандистів, спрямована на підрив морального духу, дискредитацію дій ЗСУ, і створення негативного образу України в очах світової спільноти.

29 жовтня ФСБ Росії оголосила, що в Брянській області нібито «ліквідована група іноземних найманців ЗСУ». При цьому в диверсантів нібито знайшли прапор Канади та молитовник польською мовою. Проте цей інцидент викликає багато запитань. Зокрема, кремлівські політологи заявляють, що Росія таким чином шукає «підстави для залучення військ КНДР до війни». Офіційне трактування, однак, виглядає непереконливо. 

Кремль виправдовує залучення військових з КНДР посиланням на договір із Пхеньяном, проте цей договір був ратифікований лише 24 жовтня. Тим часом Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України оприлюднив відео, яке підтверджує присутність північнокорейських вояків у Росії, ще 18 жовтня, як і це роз’яснення.

Цей інцидент можна розглядати як черговий крок Росії у дезінформаційній кампанії, спрямованій на виправдання своєї агресії та поширення пропаганди для внутрішньої аудиторії. Кремль намагається представити війну не лише як конфлікт з Україною, а й як боротьбу проти «західних найманців». Подібна тактика дозволяє владі створити видимість широкої міжнародної змови проти Росії та залучити підтримку населення, в тому числі виправдовуючи посилення репресій і мобілізацію. Також цей меседж є частиною ширшого інформаційного контексту, де російські пропагандисти регулярно намагаються залучити до конфлікту більше іноземних учасників, включно з країнами, які прагнуть підтримувати нейтралітет.

Російська пропаганда активно поширює в медіа меседж про те, що Україна нібито використовує інформацію про присутність північнокорейських військових у війні для втягування НАТО у відкритий конфлікт із Росією, називаючи її «чутками». Мовляв, про це йдеться в інтерв’ю Андрія Єрмака, голови Офісу президента України, для італійського видання Corriere Della Sera. Втім це не так.

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці наголошують, що в інтерв’ю немає такої інформації. Крім того, присутність північнокорейських військових на російських базах підтверджується даними розвідок та офіційними особами, включаючи генсека НАТО і міністра оборони США.

Мета цієї дезінформації – створення ілюзії зовнішньої загрози та «ворожих планів» Заходу щодо втручання у конфлікт, що сприяє мобілізації внутрішньої підтримки в Росії. Кремль прагне представити Захід як активного учасника війни, а Україну – як «підконтрольного» гравця НАТО. Такий підхід дозволяє російським медіа пояснювати громадянам, чому так звана «спеціальна операція», яку спершу обіцяли завершити за кілька днів, триває вже кілька років. Раніше російські пропагандисти вже використовували різноманітні приводи, від звинувачень у постачанні зброї та розвідувальної допомоги до поширення інформації про нібито іноземних найманців.