Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

23 Лютого станом на 1095 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2707
Фейк
811
Маніпуляція
769
Меседж
550
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Маніпуляція Президент Латвії нібито не може визначитись із своєю сексуальною орієнтацією у коментарі для британського Channel 4

Пропагандисти поширюють в анонімних українських проросійських, а згодом - балтійських проросійських телеграм-каналах інформацію про коментар президента Латвії Едгарса Рінкевічса для британського Channel 4, у якому він нібито відхрестився від того, що є першим президентом та водночас відкритим геєм. Мовляв, у відповідь на нагадування від ведучої телеканалу про це, він заявив, що нібито «був геєм давно» і що тепер «ним не є». Пропагандисти констатують - політик «не може визначитись із своєю орієнтацією». Утім це - маніпуляція.

Рінкевічс дав коментар для Channel 4 із реакцією на нещодавні укази президента США Дональда Трампа про визнання лише двох гендерів. Своє питання ведуча почала з нагадування про те, що політик є першим відкритим геєм, який став президентом. Латвійський голова держави справді відповів фразою «Це було так давно», однак насправді малось на увазі те, скільки часу минуло з його обрання на свою посаду, а не зміна орієнтації. Тому це - іще один приклад того, як пропагандисти спотворюють контекст та оригінальний зміст матеріалу через навмисне паплюження перекладу.

Росія поширює подібну дезінформацію з декількох причин. По-перше, її ціллю є зменшення довіри до політиків, які підтримують права ЛГБТ+. Це робиться, щоб підірвати їхній авторитет у власній країні та на міжнародній арені. Використовуючи соціально чутливі теми, такі як права ЛГБТ+, Росія намагається посилити внутрішні суперечки в демократичних країнах. Поширення таких повідомлень відволікає громадську увагу від інших важливих проблем, як-от російська агресія проти України, економічна нестабільність чи порушення прав людини в самій Росії. Дезінформація сприяє формуванню образу «аморального Заходу», що контрастує із офіційно декларованими «традиційними» російськими цінностями.

Фейк Український офіціант нібито додавав свою сперму у страви клієнтів польського ресторану

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах історію про «українського офіціанта» одного з польських ресторанів, який нібито додавав свою сперму у страви клієнтів. Мовляв, про це написало провідне польське видання Rzeczpospolita. Втім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці видання «Фарватер.Схід». Вони з’ясували, що пропагандисти використали редагований скриншот, нібито взятий із видання. Фальсифікація включала зміну заголовка, рубрики та ілюстрацій, хоча на зображенні залишили Використання фотобанківських зображень та неприродна структура рубрикації доводять фальсифікацію. Аналіз також показує, що інформація поширювалася виключно через пропагандистські телеграм-канали та що вона відсутня на шпальтах Rzeczpospolita. 

Головна мета такої дезінформації — дискредитувати українських біженців, створюючи враження, що вони є аморальними та небезпечними. Це спрямовано на зниження підтримки українців у Польщі, викликання суспільного обурення та підрив довіри до політики відкритості для мігрантів. Пропагандисти також намагаються розколоти польсько-українське партнерство, адже такі провокаційні історії емоційно впливають на аудиторію. Такі дії — це ще один приклад інформаційної агресії Росії, спрямованої на дестабілізацію ситуації в суспільствах, що підтримують Україну.

Фейк Держава нібито виділила набагато більше коштів на утримання Нацполіції, ніж на ЗСУ

Пропагандисти поширюють у соцмережах, зокрема в тіктоку, інформацію про те, що витрати на Національну поліцію України нібито в чотири рази перевищують фінансування ЗСУ. Однак це — фейк.

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці з’ясували, що У 2025 році видатки держбюджету на Міністерство оборони становлять 1,6 трлн грн, з яких близько 1 трлн грн спрямовані на забезпечення ЗСУ. Для порівняння, Міністерство внутрішніх справ отримало 438,3 млрд грн, з яких 104,7 млрд грн виділено Нацполіції. Таким чином, фінансування ЗСУ перевищує витрати на МВС у 4 рази, а на поліцію — у 15 разів.

Ця дезінформація, створена для дискредитації уряду України та відвернення уваги від реальних пріоритетів бюджету. Маніпуляція такими цифрами має на меті підрив довіри громадян до влади, створення внутрішніх конфліктів та дискредитацію зусиль уряду у протистоянні російській агресії. Розповсюдження таких повідомлень також спрямоване на розпалювання невдоволення серед військових та мирного населення, що грає на руку ворожій пропаганді. Україна продовжує спрямовувати основні ресурси на підтримку оборони та забезпечення армії.

Викриття Як користувачі тіктоку в Німеччині сприймають наративи російської пропаганди

Дослідження, проведене Інститутом Алленсбаха на замовлення Фонду Фрідріха Науманна, попереджає про вплив пропаганди на громадську думку перед виборами в Німеччині. Воно показало, що користувачі тіктоку та молодь у Німеччині є значно менш критичними щодо Росії та Китаю, ніж населення країни загалом. Про це пише Euronews.

Зокрема, вони частіше сумніваються в поширенні Росією дезінформації, вважають китайську політичну систему кращою за демократію та ставлять під сумнів західні наративи про світові події. Наприклад, 78% німців загалом вважають, що війна Росії проти України є незаконною, але серед користувачів тіктоку ця цифра знижується до 66%. Також 30% вважають, що авторитарна система Китаю є ефективнішою за західну демократію. Вплив дезінформації викликає занепокоєння через її здатність формувати політичні вподобання.

Росія активно використовує тікток як інструмент для поширення своєї пропаганди з кількох ключових причин. Тікток популярний серед молоді, яка є вразливою до емоційних і спрощених повідомлень, особливо коли інформація подається в розважальному форматі. Відповідно, короткі відео з яскравими візуальними елементами та музичним супроводом можуть легко викликати емоції, сприяючи сприйняттю маніпулятивних наративів. Алгоритми тіктоку сприяють швидкому поширенню відео, що дає змогу пропагандистським матеріалам охоплювати велику кількість користувачів за короткий час. Російські структури часто створюють численні акаунти або використовують ботів, щоб просувати дезінформацію, маскуючи її під контент користувачів. TikTok іноді не встигає оперативно реагувати на поширення фейкових новин, що дає можливість російській пропаганді досягати своєї аудиторії.

Викриття Як Росія впливає на свідомість дітей на тимчасово окупованих територіях

Російські окупанти на тимчасово захоплених територіях України систематично застосовують пропаганду для маніпуляцій свідомістю дітей, створюючи умови для поширювання проросійських настроїв. Зокрема, на пропагандистському каналі «Луганск 24» транслюються спеціально створені дитячі програми, які спрямовані на перекручування реальності та нав'язування антиукраїнських наративів. Про це повідомляє Центр національного спротиву.

Через ігрові шоу, конкурси та інформаційні передачі дітям пропонують підтримувати агресивну політику окупантів, використовуючи методи психологічного тиску. Програми, які могли б сприяти розвитку творчості та гуманізму, замість цього прищеплюють підтримку насильства, викривлених історичних фактів і пропагандистських кліше.  

Мета таких дій — знищення української ідентичності в молодого покоління та інтеграція його в систему агресора. Окрім руйнівного впливу на національну самосвідомість, це є спробою залучення дітей до парадигми окупантів, формування в них почуття відчуженості від рідної культури та держави.  

Центр національного спротиву наголошує, що маніпуляції над дітьми є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, таких як Конвенція ООН про права дитини. Такі дії прирівнюються до воєнних злочинів, за які відповідальні особи мають бути притягнуті до суду. Україна продовжує активну співпрацю з міжнародними організаціями для документування цих злочинів і забезпечення покарання винних. Водночас держава працює над підтримкою для постраждалих дітей і їхніх родин для подолання наслідків психологічного та ідеологічного тиску.

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.