Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

03 Квітня станом на 1134 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2733
Фейк
817
Маніпуляція
774
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Український інтернаціональний легіон заперечує, що іранський журналіст «Курош Сехаті» є його військовослужбовцем

Командування Інтернаціонального легіону оборони України спростувало повідомлення, що з’явилися в медіа, про нібито участь іранського журналіста Куроша Сехаті в бойових діях.

Раніше різні медіа поширили інформацію, що Сехаті «воює на фронті» та «проходив професійну військову підготовку» у складі одного з трьох інтернаціональних легіонів.

«Дана інформація не відповідає дійсності», – йдеться у повідомленні  командування Українського інтернаціонального легіону.

Згідно з цим повідомленням, Курош Сехаті справді подавав заяву про вступ до Інтернаціонального легіону, проте контракт із ним укладений не був. Відповідно, він не проходив підготовки та не отримував жодних бойових чи інших завдань.

Командування підкреслило, що всі військовослужбовці Інтернаціонального легіону проходять ретельний відбір, включно зі спеціальними перевірками, тестами на фізичну підготовку та юридичну відповідність.

«Боротьба за демократичні цінності та свободу не може вестися методами брехні, маніпуляцій чи дезінформації», – зазначили в Інтернаціональному легіоні.

Також командування закликало медіа ретельніше перевіряти інформацію, що стосується діяльності Інтернаціональних легіонів, і наголосило на готовності надавати журналістам сприяння у перевірці сумнівних даних.

Польські фактчекери підготували звіт про дезінформацію щодо українців на виборах президента Польщі

18 травня у Польщі відбудеться перший тур виборів президента країни. Аналітики із польського крила центральноєвропейської мережі фактчекінгових організацій Demagog підготували звіт, у якому проаналізували ключові пропагандистські тези цієї виборчої кампанії за 24-30 березня. У великій частині звіту йдеться про маніпуляції образами України та українців.

Звіт Demagog засвідчив існування таких основних напрямів маніпуляційних повідомлень щодо українців, які поширювалися в інформаційному просторі Польщі під час виборчої кампанії:

  1. Українізація Польщі. Міф стосується того, що українські біженці нібито мають надмірний вплив на польську політику та економіку, що вони витісняють місцевих жителів з ринку праці та отримують необґрунтовані соціальні привілеї.
  2. Історичні суперечки. Основна їх частина є маніпуляціями навколо Волинської трагедії, які подавалися у викривленому світлі, щоб загострити польсько-українські відносини та посіяти недовіру між народами.
  3. Корупція і військова допомога: фейки про нібито незаконне використання коштів, виділених Польщею на підтримку України, а також твердження, що Варшава марно витрачає ресурси на Київ, замість того, щоб піклуватися про власних громадян.
  4. Звинувачення в загрозі безпеці. Заяви, мовляв, перебування українців у Польщі призводить до зростання рівня злочинності та нестабільності.

Дезінформація поширюється через соціальні мережі, проросійські медіа та анонімні телеграм-канали. Важливу роль у її просуванні відігравали бот-мережі та деякі політики, які використовували ці тези у передвиборчих кампаніях. Крім того, спостерігалася активна взаємодія з російськими інформаційними операціями, які сприяли роздмухуванню антиукраїнських настроїв.

У Demagog стверджують, що антиукраїнська риторика знайшла відгук серед консервативного електорату, особливо серед виборців, які мали скептичне ставлення до європейської інтеграції та співпраці з Україною. Такі настрої використовувалися певними політичними силами для мобілізації виборців і зміцнення власних позицій.

Фейк про наказ Дональда Трампа окупувати Мексику цієї ночі

У соцмережах поширюється публікація, в якій стверджується, що президент США Дональд Трамп нібито віддав наказ своїм військам «захопити Мексику» минулої ночі. Однак ця інформація не відповідає дійсності — це маніпуляція. Фейк спростували венесуельські фактчекери з Cotejo.info.

Насправді Трамп не віддавав наказу про «захоплення» Мексики. Проте ще в січні 2025 року він справді розпорядився про розміщення американських військ на кордоні з Мексикою, виконуючи свою передвиборчу обіцянку щодо боротьби з нелегальною міграцією.

Поширена публікація має типові ознаки дезінформації: використання емоційних закликів («НАЦІОНАЛЬНА ТРИВОГА!!»), орфографічні помилки та посилання на сумнівні джерела. Жодне авторитетне ЗМІ не повідомляло про наказ Трампа «захопити Мексику».

Ця дезінформація поширюється на тлі жорсткіших заходів щодо міграції, запроваджених адміністрацією Трампа під час його другого президентського терміну.

Фейкороби вигадали суму, яку нібито Україна заплатила за атаку на соцмережу Х

У соцмережах поширюють скриншот нібито статті NBC News, в якій ідеться, що кібератака на платформу X коштувала Україні $90 мільйонів на годину. Однак ця інформація не відповідає дійсності — це фотофейк. NBC News не публікував такої новини, а доказів причетності України до атаки немає. Фейк спростувала команда VoxCheck.

Кібератака на X справді відбулася 10 березня 2025 року, однак жодних підтверджень про участь України або про фінансові втрати немає. На сайті NBC News нема статей, які повідомляли би про це, і жоден офіційний акаунт телеканалу в соцмережах не публікував подібної інформації.

Зліва — скриншот оригінальної статті; справа — фейковий скриншот. Джерело: VoxXheck

До того ж скриншот містить ознаки підробки: його інтерфейс відрізняється від стилю NBC News. У справжніх статтях видання над заголовком вказана рубрика, наприклад, «Війна в Україні» або «Бізнес-новини». На фейковому зображенні цього елементу немає.

Більше про російські кібератаки і звинувачення України в них читайте за посиланням.

Чи закликав прем'єр Швеції «розпустити» Євросоюз?

У соцмережах серед громадян держав ЄС поширюється інформація, нібито прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон закликав до розпуску Європейського Союзу, заявивши, що «європейський проєкт повністю провалився». Однак ця інформація не відповідає дійсності — це маніпуляція, яка виникла через помилковий переклад. Фейк спростували фактчекери German-Austrian Digital Media Observatory (GADMO).

Насправді у статті, на яку посилається дезінформація, йдеться не про Крістерссона, а про Густава Кассельстранда — лідера правопопулістської партії «Альтернатива для Швеції» (AfS). Ця партія виступає за вихід Швеції з ЄС, але не має представництва ні в шведському парламенті, ні в Європарламенті.

Приклад дезінформаційної публікації у фейсбуці. Джерело: GADMO

Фейк поширився через неправильний переклад слова leader в одному з англомовних матеріалів. Його помилково переклали як «голова уряду», хоча в оригіналі йшлося про «лідера партії».

Крістерссон, який є чинним прем'єром Швеції з жовтня 2022 року, жодних заяв про розпуск ЄС не робив. Навпаки, він підтримує європейські оборонні ініціативи, зокрема збільшення інвестицій у безпеку.

Над хронікою працюють Андрій Пилипенко, Леся Бідочко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.