Редакція The Washington Post отримала доступ до російських документів, що доводять організацію агітпропом масштабної дезінформаційної кампанії в Україні, Європі та по всьому світу.

У рамках цієї кампанії вже вийшли десятки тисяч маніпулятивних публікацій у медіа, фейкових новин та дописів у соцмережах від свого роду армії російських «тролів». Метою цих публікацій є дискредитувати керівництво України, розколоти еліту, деморалізувати ЗСУ та дезорієнтувати українців. Варто зауважити, що тези з фейкових постів росіян перегукуються з тезами окремих політичних гравців і блогерів в Україні. 

Один з основних напрямків кампанії – атака на Президента України Володимира Зеленського. Росіяни намагаються переконати українців і світ, що Зеленський боїться втратити владу, тож нібито замінює демократію в Україні на авторитаризм. Також росіяни просувають меседж, що країни Заходу скоро замінять Зеленського, бо той стає їм невигідним. У Центрі протидії дезінформації при РНБО закликають не вестися на подібну інформацію, а також довіряти лише верифікованим джерелам. 

• Читайте також: Як Росія тестує настрої українського суспільства через псевдоукраїнські фейсбук-сторінки

Прокремлівські ресурси поширюють інформацію, що за кілька днів після оприлюднення указу Президента України Володимира Зеленського про відставку Валерія Залужного колишній Головнокомандувач ЗСУ буцімто подав зашифрований сигнал «до дій». На фотографії, яку поширюють у мережі, Залужний нібито зобразив вказівними та середніми пальцями обох рук літеру «Z», яка є символом військового вторгнення Росії в Україну. 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Для створення цього фейку російські пропагандисти провели певні маніпуляції над оригінальною фотографією. У соцмережах Президента України за 8 лютого 2024 року, день відставки Залужного, була опублікована світлина рукостискання Зеленського й уже колишнього Головнокомандувача ЗСУ. Це фото й було тим, яке росіяни взяли за основу для створення фейкового. 

Поширивши відредаговану фотографію, росіяни спробували ввести українців в оману. Мовляв, генерал Залужний чи то зневірився в перемозі України, чи то «образився» на Зеленського за те, що був звільнений, тож вирішив відкрито підтримати російську агресію. Проте «таємничий знак» Залужного — це ніщо більше, як вигадка російського агітпропу. Раніше ми повідомляли, що невідомі створили сайти з назвою ​​«Залужний 2024​​​​», проте ці ресурси насправді не пов'язані з генералом Залужним, а про їхнє існування вже поінформовані правоохоронні органи України.

Таку заяву зробив Путін під час інтервʼю проросійському «журналісту» Такеру Карлсону 6 лютого 2024 року. Мовляв, «українці й досі почуваються росіянами, і в цьому сенсі те, що відбувається, це певною мірою елемент громадянської війни». 

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спростували цю інформацію. Насправді ж російсько-українська війна в жодному разі не є «громадянською», адже її учасники вже багато років є громадянами різних держав.

Так, в Україні справді проживають росіяни й деякі з них є захисниками української держави. Проте вже тільки цей факт руйнує пропагандистський наратив про нібито «переслідування росіян», або що етнічні росіяни в Україні «чекають на визволення» їх Росією. 

Агітпроп продовжує навмисно підживлювати наратив про «громадянську війну» та «захист прав російськомовних», починаючи з моменту окупації Криму та розпочатої Росією війни на Донбасі у 2014 році. У цьому Кремль вбачає елемент «виправдання» для повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що після «державного перевороту» 2014 року в Україні вбивали людей, які були прихильниками мирних перемовин із Росією. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на Путіна, який зробив відповідну заяву. 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. У 2014 році в Україні не було «держперевороту». Цим виразом пропаганда називає Революцію гідності, оскільки в Росії не можуть змиритися з силою та рішучістю українців у боротьбі за незалежність. Тоді, як і сьогодні, українці обстоювали європейський вектор розвитку, демократичні цінності, свої права та свободу.  

Ніякого ж винищення українців, які прагнули діалогу з Росією, не було. Доказом цього може слугувати той факт, що до початку повномасштабної війни в Україні функціонували проросійські політичні партії. Ба більше, 38 проросійських політиків з «ОПЗЖ» досі мають мандати. Прокремлівські медіа також були та є в Україні. Зараз там просто залишилися клікбейт і маніпуляції, у тому числі про «внутрішні проблеми України», однак після початку великої війни вони перестали цитувати російську дезінформацію, з них зникла явна джинса в інтересах росіян.

Зрештою, про жодні «мирні взаємини Росії з Україною» не може йтися, позаяк у 2014 році Росія анексувала Крим і почала війну в Донецькій та Луганській областях. Агітпроп укотре звинувачує Україну в неготовності до переговорів, проте причиною відмови є відсутність довіри до Росії, адже та неодноразово порушувала домовленості.

• Читайте також: Росія завжди прагнула миру, але Україна не хоче «домовлятися»

Прокремлівські ресурси поширюють інформацію, що Президент України Володимир Зеленський видав указ про приєднання російських територій до України. Цим указом він нібито заявив про право суверенітету над Краснодарським краєм, Воронезькою, Курською, Ростовською, Брянською та Білгородською областями. 

Так, 22 січня 2024 року Зеленський підписав указ «Про історично населені українцями території Російської Федерації», проте в ньому не йдеться про «приєднання» цих територій до України чи «проголошення суверенітету» над ними. Пропагандисти вдалися до чергової маніпуляції фактами, адже справжня мета указу — початок роботи в напрямку збереження національної ідентичності українців, які проживають на території Росії. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Цей указ, зокрема, про відновлення та збереження історичної пам'яті щодо злочинів проти українців у минулому та сьогоденні; про протидію дезінформації та пропаганді; розвиток співпраці між українцями та іншими завойованими Росією народами; підготовку та поширення матеріалів, а також оновлення й включення в освітні програми інформації про справжню історію етнічних українців у Росії. 

Цією медіаманіпуляцією агітпроп прагне підживити свій наратив: «Україна — агресор», тому Росія не мала іншого варіанту, окрім як напасти на українські землі. Мовляв, у такий спосіб Росія жадала захистити свою територіальну цілісність, а також російськомовних українців, яких буцімто «утискали» в Україні. Проте правда полягає в тому, що це все лиш виправдання російської агресії Москвою, яка століттями зазіхає на українські території та прагне захопити їх, чинячи сьогодні справжній геноцид українського народу. 

• Читайте також: Карта із бару в Багдаді доводить, що Україна збиралась завоювати Росію і Грузію (фотофейк)

Згідно з російською версією Вікіпедії, «удар відплати» (або другий удар) — це поняття ядерної стратегії, що означає масований ядерний удар у відповідь по агресору. Проте кремлівська пропаганда радше використовує цей термін, а також словосполучення «операція відплати», не в ядерному контексті. Москва вдається до такої риторики, коли говорить про обстріли території України своєю «високоточною зброєю», які нібито є відповіддю на «неспровоковані» дії ЗСУ. 

Так, Міноборони Росії назвало «операцією відплати» російський масований ракетний удар по пунктах тимчасової дислокації підрозділів ЗСУ в Краматорську в ніч на восьме січня 2023 року. Як результат, їм нібито вдалося ліквідувати понад 600 військовослужбовців ЗСУ. Ця атака Росії буцімто була відповіддю на «підступний удар київського режиму» по будівлі ПТУ в Макіївці в ніч на перше січня 2023 року, внаслідок якого загинуло близько 400 російських військових. 

Втім радник тодішнього міністра оборони України Олексій Копитько сказав, що заява Росії про «удар відплати» — це ІПсО. Вона була спрямована на те, щоб «перебити негатив» від удару по Макіївці. У цьому випадку росіяни вдалися до тактики віддзеркалення. Сама ж інформація про загибель у Краматорську понад 600 воїнів ЗСУ була фейковою — її спростували іноземні медіа, українське військове керівництво та навіть російські «патріотичні канали». 

Атаку ракетами та дронами по Миколаєву та Одесі вже в ніч на 18 липня 2023 року Міноборони Росії назвало «груповим ударом відплати» у відповідь на вибухи на Кримському мосту в попередню ніч. Однак тоді військово-політичний оглядач Олександр Коваленко заявив, що після вибухів на Кримському мосту минуло занадто мало часу (одна доба), аби Росія змогла підготувати таку атаку як «удар відплати». Насправді Кремль видав її як таку. Крилатим ракетам і дронам-камікадзе, які тоді летіли на два українські міста, потрібно було задати координати й цільові об'єкти, збудувати маршрут — на це мало б піти близько 48 годин, додав Коваленко. 

Тобто, після того, як Кремль зазнає будь-якого нищівного удару, він вдається до риторики, мовляв, «у нас все під контролем» — ось «удар відплати». Таким чином, пропагандисти втішають внутрішнє населення Росії, замилюють йому очі й насправді перекривають поразки російської армії на фронті новими так званими «досягненнями».

Прокремлівські ресурси поширюють інформацію, що Чехія відмовилася взяти участь у засіданні Ради безпеки ООН, яке ініціювала Росія, оскільки буцімто боїться відповідальності за причетність до обстрілів ЗСУ по території Росії (Бєлгороду). 

Така інформація є хибною, повідомляють фактчекери з проєкту StopFake. Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський назвав російські заяви пропагандою і додав, що Прага радо з’явиться на засіданні Радбезу ООН у разі, якщо його темою буде виведення російських військ з України. До того ж Кремль в ультимативній формі зажадав від Чехії взяти участь у засіданні, але в результаті отримав відмову.

Під час засідання Ради безпеки ООН інші країни-союзники України нагадали російським представникам, що провина за все, що відбувається, лежить лише на Росії та її нічим не спровокованій війні проти України. Під час ініційованого Росією засідання жодна з країн не виступила на підтримку Кремля, тому зустріч із тріумфу російської пропаганди перетворилася на чергові звинувачення Росії в агресії проти України. 

Агітпроп намагається перекласти відповідальність за розв’язану Росією війну в Україні на чужі плечі, а також виставити себе жертвою власної ж агресії. Крім того, цей фейк — ще одна спроба відвернути увагу від злочинів армії Росії проти мирного населення України та масових ударів по українських цивільних об’єктах. Раніше ми аналізували меседж Путіна, що Росія нібито не порушує Статуту ООН.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що США буцімто дозволили Україні застосовувати HIMARS для «ударів» по Росії. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на амбасадорку США в Україні Бріджит Брінк, яка нібито зробила відповідну заяву. 

Насправді ця інформація є фейковою. Брінк не робила такої заяви – її вигадали пропагандисти одного з російських ЗМІ, які згодом самі ж опублікували спростування. Про це повідомляють фактчекери з проєкту StopFake. Для створення фейку використали цитату Брінк за червень 2022 року — тоді США надали Україні пакет військової допомоги, який включав зокрема боєприпаси для HIMARS: «Це допоможе українським силам точніше цілитися, а також мати велику дальність. На яку саме дальність — визначатимуть українські сили». Проте ті боєприпаси могли вражати цілі на відстані до 70 км, а не 300 км, тобто про жодні удари по території Росії не йшлося. 

Поширюючи цю дезінформацію, агітпроп прагне створити картинку того, що «США й Україна — агресори, бо збираються атакувати Росію», тому вона нібито є жертвою протистояння й змушена захищатися. У такий спосіб Росія «демонізує» Україну та її союзників. Раніше ми спростовували інформацію, що ЗСУ нібито можуть застосовувати будь-яку зброю НАТО на території Росії.

Прокремлівські телеграм-канали поширюють інформацію, буцімто країни-члени НАТО, зокрема США, не проти, щоб ЗСУ «били» по Росії всім наявним озброєнням, тобто й іноземним, а не тільки українським. За результатами екстреної телефонної розмови представників США, НАТО, МЗС та Міноборони України, яка відбулася після чергового масованого російського обстрілу українських міст 2 січня 2024 року, міністр оборони США Ллойд Остін нібито пообіцяв позитивно відповісти на запити України щодо ракет середньої та великої дальності. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на статтю The New York Times. Втім це – фейк.

Правда полягає в тому, що такого матеріалу The New York Times ніколи не публікувало, а їхній репортер у паризькому бюро Constant Méheut, який нібито є автором вигаданої статті, насправді не писав цього тексту. Про це повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Країни Заходу, які озброюють Київ, вимагали й вимагають, щоб Україна для ударів по території Росії використовувала лише свою зброю. Крім того, ні на сайті НАТО, ні на офіційних каналах Пентагону немає жодних згадок про постачання Україні ракет без обмеження дальності. Цієї інформації також немає на сайті й на каналах комунікації посольства США в Україні. 

Поширюючи цю дезінформацію, агітпроп прагне демонізувати НАТО, зокрема США, мовляв, ті починають у відкриту воювати проти Росії й готові вже навіть знищувати цивільне населення Росії. У такий спосіб пропагандисти також бажають виправдати криваву війну, розвʼязану Росією проти України й, згідно з їхніми твердженням, проти всього Заходу й НАТО, які нібито бажають знищити Росію. Раніше «Детектор медіа» аналізував російську маніпуляцію, що НАТО буцімто вторгнеться в Росію «після війни в Україні».

У прокремлівських медіа поширюють інформацію, буцімто прем’єрка Естонії Кая Каллас заявляла, що потрібно «умертвити» всіх власників російського паспорта, які проживають у країнах Європейського Союзу. Це — брехня.

Аналітики VoxCheck проаналізували кейс і встановили, що прем’єрка взагалі не закликала вбивати людей із російським громадянством. Фахівці додають, що поплічники Кремля зманіпулювали однією з цитат Каї Каллас: 

«У ситуації, коли отримання людиною російського громадянства є явним сигналом підтримки тероризму і дій Росії проти Естонії та наших союзників, безумовно, необхідно розглянути питання про придатність цієї людини до життя в демократичній країні, яка дотримується прав людини».

Ідеться про те, чи особа зможе функціонувати в європейському суспільстві й не загрожувати життю людей. Причому прем’єрка Естонії каже: рішення про отримання громадянства Росії може свідчити, що в разі необхідності людина  готова вступити до російської армії та чинити злочини проти України й українців. 

Також вона запевнила, що офіційна позиція естонської влади полягає в тому, щоб наразі шукати способи депортації осіб, які вирішать отримати російське громадянство. 

Інформаційна атака у вигляді масової розсилки SMS-повідомлень націлена на українців, які перебувають у різних країнах світу. Повідомлення створені в стилістиці луб’янських лінгвістів: поруч із кліше про необхідність разом «відродити Київську Русь на зло ворогам» стоять фрази штибу «бережіть себе та своїх рідних» або збережемо життя людей» — російська пропаганда й погроза в одному реченні. 

В Головному управлінні розвідки зазначають, що окрім провокаційного змісту із закликом допомогти Москві вигнати «американських сатаністів» з «ісконно руської землі», працівники спецслужб Кремля додають цинічне: «з Росії з любов'ю».

Мета цієї інформаційної атаки — залякати, деморалізувати та дезорганізувати українських громадян. У разі отримання таких повідомлень закликаємо їх ігнорувати та мислити критично.

Російські медіа поширили дезінформаційну заяву свого міністра закордонних справ Сергія Лаврова про «відродження нацизму» у світі. Мовляв, результати голосування Німеччини, Італії, Японії та низки інших країн в ООН проти резолюції із засудженням нацизму «піддають сумніву щирість їх розкаяння за події Другої світової війни». Втім це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони зʼясували, що йдеться про проєкт резолюції «Протидія героїзації нацизму, неонацизму та іншим практикам, які сприяють розпалюванню сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов'язаної з ними нетерпимості», запропонований для розгляду країн-членів ООН під час кількох листопадових засідань Третього комітету ООН (соціальний, гуманітарний та культурний). Авторами резолюції «про героїзацію нацизму» виступили Росія, Білорусь і Сирія.

Кілька країн категорично виступили проти прийняття російського документа. Під час дебатів деякі дипломати відзначили, що кремлівська резолюція є інструментом політичного тиску, оскільки сама Росія намагається виправдати свою агресію проти України химерним приводом «ліквідації неонацизму» та міфічною необхідністю «денацифікації» України. Декілька країн підкреслили, що дії Росії в Україні, так само як і лобіювання псевдодемократичних резолюцій, серйозно підривають реальні зусилля боротьби з неонацизмом. Під час дебатів і численних голосувань за внесення змін до проєкту резолюції Третій комітет ООН рекомендував Генеральній Асамблеї ООН прийняти документ з внесеними змінами. Зокрема, із пунктом про російську агресію проти України:

«[Генеральна Асамблея ООН] із тривогою відзначає, що Російська Федерація намагається виправдати свою територіальну агресію проти України химерним приводом ліквідації неонацизму, і підкреслює, що використання неонацизму як приводу для виправдання територіальної агресії серйозно підриває реальні зусилля боротьби з неонацизмом», — зазначено в рекомендованому до прийняття проєкті резолюції.

Також під час обговорення проєкту резолюції низка країн закликала Росію негайно припинити агресію проти України та відмовитися від хибних наративів, «за допомогою яких Росія використовує один із найтемніших моментів історії для досягнення своїх цинічних цілей». Країни ООН рішуче засудили російське зловживання антинацистською риторикою та «однозначно відхилили неточне та недоречне використання терміна «денацифікація» для виправдання нелюдських, жорстоких та незаконних дій Росії в Україні». Саме тому декілька країн, зокрема Україна, США, ЄС та Японія, відмовились голосувати за запропоновану Росією резолюцію і виступили за внесення змін до документа. 

Пропагандистські ресурси поширюють інформацію, нібито українським біженцям у Дрездені (Німеччина) роздають консерви з тарганів як гуманітарну допомогу. Як доказ своїм твердженням росіяни публікують відеоролик із такими консервами в руках «українського біженця». Втім це — фейк. 

На цей кейс звернули увагу журналісти проєкту StopFake. Вони зʼясували, що не існує жодної інформації, яка підтверджувала б той факт, що українські біженці в Дрездені або в якомусь іншому місті отримували такі консерви як гуманітарну допомогу. Ба більше, консерв із назвою, як у відеоролику, взагалі немає в продажу німецьких чи австрійських онлайн-магазинів. Схожі консерви справді можна купити на великих маркетплейсах, але не як харчовий продукт, а лише як «розважальний подарунок на Геловін». З огляду на це, можна стверджувати, що відеоролик, який поширюють мережею, є фейковим.

Раніше деякі підконтрольні Кремлю ЗМІ вже використовували тему вживання комах у їжу в деяких країнах Заходу у своїх пропагандистських цілях, вибудовуючи наратив про занепад Заходу та шкоду антиросійських санкцій. «Детектор медіа» спростовував інформацію, буцімто навала клопів у Франції — це наслідок антиросійських санкцій.

Пропагандисти, які поширюють проросійську риторику в соцмережах, стверджують, нібито голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив в інтерв'ю «Українській правді», що у 2024 році планується досягти миру з Росією. Вони прикріплюють зображення, що скидається на скриншот цієї новини, як «доказ». Утім це — фейк.

Після поширення такої інформації StopFake вирішив перевірити, чи Єрмак робив подібні заяви. Як виявилося, розповсюджена інформація не відповідає дійсності. Оскільки російські медіа й користувачі соцмереж не надали безпосереднього посилання на новину, а лише скриншот, StopFake вирішив пошукати її самостійно. На розповсюдженому зображенні видно, що «новина» має бути опублікована 1 листопада 2023 року о 21:49 під авторством Євгенія Кизилова. За вказаним часом та датою на сайті «Української правди» справді є публікація цього автора. Але в неї геть інший заголовок: «Залужний заговорив про ухилянтів і резерви: Прогалини в законодавстві», а в тексті новини немає жодного слова про «мирні плани» з Росією. Аналітики StopFake також перевірили наявність подібних заяв Єрмака в інших авторитетних українських медіа, однак і там нічого подібного не знайшли. У своїх інтерв'ю, виступах та коментарях голова Офісу президента говорив, що мирні переговори з Росією неможливі, якщо Україні доведеться пожертвувати територією, незалежністю чи суверенітетом.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати політичне керівництво в країні та дестабілізувати ситуацію в ній. Мовляв, усе настільки погано, що навіть на Банковій готові йти на умови Росії. «Детектор медіа» вже неодноразово спростовував й інші фейки, де фігурував Офіс президента.

Пропагандисти вже роками намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, прагнучи виправдати злочини росіян. Для цього використовують і теорію «плану Даллеса». 

Цей «план» нібито є стратегією США щодо СРСР, прийнятою під час Холодної війни. Згідно з теорією, він передбачав приховане моральне розколювання населення СРСР. Ідею приписують Аллену Даллесу, голові ЦРУ у 1953–1961 роках. Як стверджують прихильники теорії, метою «плану» нібито було знищення СРСР через пропаганду, спрямовану на роз’єднання національностей та соціальних груп, знищення традицій та моральних цінностей населення. Зокрема, через анекдоти політичного характеру та сварки між поколіннями. На їхню думку, «план» діє проти Росії і після розпаду СРСР.

Однак автентичність «плану Даллеса» сумнівна. Текст, що буцімто і є «планом», вперше з’явився в російській публікації на початку 1990-х років і є відредагованим уривком з роману А. С. Іванова «Вічний поклик». Влітку 2015 року цей текст був визнаний у Росії екстремістським матеріалом. Пропагандисти також використовують термін «план Даллеса» для опису витягів із меморандуму 20/1 Ради національної безпеки США від 1948 року. Однак цей меморандум не має стосунку до Даллеса та ЦРУ, а також не передбачає морального розкладу суспільства. Зокрема, «мирні цілі» меморандуму передбачають «Зменшити міць і вплив Москви до таких меж, у яких вони більше не становитимуть загрозу миру і стабільності міжнародної спільноти» та «домогтися докорінних змін у теорії та практиці міжнародних відносин, яких дотримується уряд, що перебуває при владі в Росії».

Хоча текст «Плану Даллеса» не є справжнім та суперечить американській політиці стосовно СРСР того часу, його вплив на російську свідомість вагомий. Про це свідчить те, що теорію використовувала велика частина російських політиків, а зараз на озброєння її взяли і пропагандисти в контексті повномасштабного вторгнення Росії. 

Вони використовують її, щоб не лише виправдати війну проти України, а й надати собі образу жертви. Мовляв, у Росії не було іншого виходу, окрім як напасти на Україну, оскільки її хотів знищити Захід. Окрім того, у такий спосіб вони хочуть переписати історію та знецінити незалежність колишніх республік Радянського Союзу. Буцімто розпад СРСР є штучно інспірованим, відповідно, його не мало відбутись. Втім якраз таки розпад Радянського Союзу є природним процесом, передовсім через економічні проблеми, спричинені провальною політикою партійного керівництва та нехтуванням специфіки кожної із союзних республік задля забаганок Москви. 

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в медіа, стверджують, буцімто згідно з результатами соціологічного опитування компаній Global Service та Euporean Migration Support Bureau третина української молоді мігрувала до Росії. Крім того, більшість українських біженців там нібито визнали російську агресію як «визвольну», а серед причин для міграції називають «кращу медицину» та «менше безробіття» в Росії. Однак це — фейк. 

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони зʼясували, що компаній, які нібито проводили це опитування, не існує, а інформація про саме опитування є вигадкою. На несправжність інформації також вказує те, що назва Euporean Migration Support Bureau містить помилку (імовірно, European замість Euporean). Структури з подібними назвами, що займаються питаннями біженців, справді існують (наприклад, European Union Agency for Asylum та European Asylum Support Office), але жодна з них не публікувала вказаних даних. 

Крім того, сам факт проведення подібного дослідження викликає сумніви, оскільки російські медіа визнають, що в опитуванні взяли участь українці, які «виїхали на територію Криму чи колишніх українських регіонів, які пізніше приєдналися до Росії». Це не відображає дійсної ситуації, оскільки багато біженців опинилися в Росії через відсутність альтернативних маршрутів евакуації. 

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть виправдати злочини Росії тим, що вона нібито готова створити для українців краще життя, ігноруючи проблеми своїх громадян. 

Пропагандисти вже роками намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, прагнучи виправдати злочини росіян. Іноді вони використовують найабсурдніші теорії для цього, такі як теорія «аляскинської платіжної змови», або «оркнейської змови».

Згідно з нею, свого часу Російська імперія нібито так і не отримала оплати за купівлю Аляски від Сполучених Штатів. Корабель Orkney, що, як стверджується, перевозив оплату у вигляді золота до Санкт-Петербурга з Лондона, буцімто був навмисно підірваний Александром «Сенді» Кітом і затонув у Балтійському морі. Аферист та експерт з вибухів Александр Кіт, що мав кілька псевдонімів, зокрема Вільям Томпсон, раніше підривав кораблі, щоб вимагати страхові гроші в Європі. Російський політик Володимир Жириновський з Ліберально-демократичної партії Росії не раз висував ці твердження, а також звинувачення в хабарництві, пов'язаному з угодою про купівлю.

Теорію було спростовано. По-перше, про отримання Росією цих грошей свідчить те, що тоді їх витратили на побудову залізничних розвʼязок по всій імперії. По-друге, за теорією змови Orkney підірвали до дати, коли гроші мали б бути відправлені. Заявляється, що корабель затонув у середині липня 1868 року, тоді як оплату мали доставити 1 серпня 1868 року. Крім того, не існує записів про зникнення корабля з назвою Orkney, а тільки схожого за назвою корабля Orkney Lass, який після описаних подій усе ще перебував в експлуатації і, ймовірно, прямував до Південної Америки того року, а не до Санкт-Петербурга. У Балтійському морі також ніколи не було знайдено золота.

Російські пропагандисти використовують цю теорію як один із перших прикладів того, що Захід нібито постійно хотів надурити Росію. Також низка російських пропагандистів та високопосадовців, апелюючи до цієї теорії, неодноразово погрожувала Сполученим Штатам військовою інтервенцією на Аляску, оскільки в рамках теорії ця територія і надалі залишається російською. Мовляв, Росія має на це право, бо не отримала свого часу за неї гроші. Крім того, в такий спосіб вони хочуть виправдати «боротьбу проти Заходу та західних цінностей». Використовуючи подібні теорії, Росія віктимізує себе, підсилюючи міф про те, що Захід нібито постійно хоче знищити її.

Російські медіа стверджують, що тепер росіяни, які залишили свою країну через незгоду з російською агресією проти України, нібито змушені шукати їжу на смітниках. Утім це — маніпуляція.

На неї звернули увагу аналітики проєкту The Insider. Вони знайшли статтю, згадану як першоджерело в репортажах із маніпуляцією. Насправді ж, у статті «Фрига — ідея розумного споживання» журналіст і фотограф Сергій Строітєлєв розповідає про молодих росіян, що переїхали в Грузію та залишилися вірні ідеї «розумного споживання», або ж фриганства, не згадуючи про труднощі еміграції. У статті також зазначається, що більшість із цих людей займалася фриганством ще в Росії і що це є їхнім способом життя та практикою, пов'язаною із субкультурою, екологічними та анархістськими ідеями. 

Поширюючи подібні маніпуляції, пропагандисти хочуть дискредитувати всіх, хто виступає проти війни всередині Росії. Мовляв, за кордоном — нестерпно, а в Росії — добре, тому треба обміняти принципи на комфорт. 

У часи Радянського Союзу назви деяких країн відрізнялися від тих назв, які нам звичні сьогодні. Наприклад, теперішня країна Молдова — це тодішня «Молдавія», Білорусь — «Білорусія», а Киргизстан — «Киргизія». Нібито за звичкою в російському медіапросторі продовжують використовувати колишні назви цих країн. Киргизи вважають образою національної гідності та суверенітету той факт, що після понад 30 років незалежності їхню країну все ще називають «Киргизією», позаяк нині її офіційна назва — Киргизька Республіка (Киргизстан).

У першій половині 2023 року творча команда вебдизайнерів із Киргизстану розробила розширення до браузера, що закреслює червоною лінією колишню колоніальну назву країни та показує офіційну. Враховуючи те, що Киргизстан уже кілька десятиліть є незалежним, учасники команди вирішили порушити питання, що турбує багатьох його громадян, та відділити радянське минуле від сучасного та майбутнього країни. 

Росія вважає Киргизьку Республіку, як і решту країн, що колись входили до складу СРСР, своєю «зоною впливу», тобто територією, на якій може диктувати власні умови. Варто зазначити, що в радянські часи постійні репресії та нівелювання ідентичності все ж не оминули й киргизів. Терміни на кшталт «Киргизія» вже застаріли та використовуються лише в Росії, зокрема в медіа, щоб наголосити на надуманій належності цих територій до Росії. Це один зі способів культивування ностальгії за Радянським Союзом, оскільки покоління старших людей чує звичні для себе фрази.

Російські високопосадовці стверджують, нібито говорити про перспективи перемоги України — це абсурд. Мовляв, усі цілі, які ставилися для «СВО», будуть виконані. 

На цей меседж звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО. Вони зʼясували, що такі висловлювання є маніпулятивними та контрастують із російськими невдачами на фронті, санкційним тиском та численними втратами під час повномасштабного вторгнення в Україну. 

Поширюючи подібні меседжі, пропагандисти намагаються закріпити серед росіян міф про могутність російської армії. Ба більше, такі повідомлення також мають на меті показати, що в Росії нібито все під контролем. Вони прагнуть створити враження, ніби Росія перебуває у виграшній позиції та воюватиме проти України доти, доки не досягне власних цілей. Таких меседжів стало більше на тлі українського контрнаступу, який неодноразово намагались дискредитувати російські пропагандисти. Про це писав «Детектор медіа», спростовуючи низку фейків та меседжів на цю тему. 

Проросійські ресурси почали поширювати інформацію про те, що компанія Sony, яка спеціалізується на електроніці та іншій високотехнологічній продукції, нібито випустила ігрову приставку PlayStation 5 та аксесуари до неї в кольорах прапора Росії. Це — маніпуляція.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxUkraine. Вони зʼясували, що насправді при створенні нових дизайнів для ігрової консолі та джойстиків автори опиралися на кольори Землі, а не російського триколору. Так, один із дизайнерів пояснив, що його команда надихнулася гарними й потужними відтінками, які можна відшукати в надрах планети Земля. Використані кольори — це Sterling Silver (стерлінгове срібло), Volcanic Red (вулканічний червоний), Cobalt Blue (кобальтовий синій), а не чисто білий, синій та червоний, як у прапорі Росії. Якщо читати кольори у звичному для нас порядку, тобто зліва направо, то буде очевидно, що їх послідовність у представлених ігрових консолях та аксесуарах інша, аніж черговість смуг у російському триколорі. 

Прокремлівські пропагандисти, намагаючись простежити бодай латентні прояви солідарності цивілізованого світу з Росією, вдаються до маніпуляцій і використовують інформацію у своїх цілях. Вони застосовують одну з тактик пропаганди, коли пишуть про таку начебто «підтримку» транснаціональної компанії Sony: намагаються викликати у звичайних громадян Росії відчуття ейфорії — психологічного стану, за якого людина відчуває піднесення, щастя та радість, що невиправдані об’єктивними умовами.

Російські телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що через війну 90% українців потребуватимуть психологічної допомоги. Агітпроп посилається на повідомлення міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, який нібито заявив, що українська влада в цьому винна, адже відмовляється від «миру» з Росією, який «врятував» би українців від проблем із ментальним здоров’ям. Це — маніпуляція.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxCheck. Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко справді говорив про те, що 90% українців мають бодай 1 симптом, що вказує на те, що особі знадобиться психологічна допомога. Проте до цього призвели не дії української влади й «небажання» миритися з Росією, а російські обстріли, погрози знищити всю інфраструктуру, знущання над мешканцями на тимчасово окупованих територіях та залякування, тортури, розлука з рідними. Україна робить усе для того, аби перемогти окупантів.

Ба більше, в Україні існують програми з надання психологічної допомоги. Наприклад, Програма медичних гарантій, Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», існують також Центри життєстійкості та спеціальні гарячі лінії.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються перекласти відповідальність за війну та можливі ментальні проблеми українців із Росії на Україну. Хоча саме через дії Росії українці потребують особливої підтримки, а в майбутньому можуть зіткнутися з тим, що знадобиться звернутися по психологічну допомогу. Раніше ми розповідали про маніпуляцію, що в ООН заявили, буцімто Україна оголошує вироки невинуватим.

Ворожі ресурси поширюють інформацію про те, що нібито американський політолог Френсіс Фукуяма в інтервʼю «Радіо Свобода» говорив про неможливість повернення Україною всіх окупованих територій. Це — маніпуляція. 

Кейс дослідили фактчекери з проєкту StopFake. Американський філософ зазначав, що єдиним можливим варіантом, за якого Росія піде із загарбаних територій, є перемога України на полі бою. Також в інтервʼю Фукуяма заявив, що, можливо, Україна зіткнеться з такою ситуацією, що не всі 100% територій можна буде деокупувати, і що війна може тривати ще довгий час. Тобто, політолог говорив тільки про «ймовірність» того, що не всі території України буде звільнено, але не стверджував, що це єдиний можливий розвиток подій.

Під час інтервʼю Френсіс Фукуяма був обережний із висловлюваннями, що стосуються територіальних поступок, і вставляв ремарки, наприклад: «Як іноземець, я не можу давати порад із цього питання. Це питання, на яке українці самі мають дати відповідь та ухвалити рішення». Щодо завершення війни, розвʼязаної Кремлем, політолог сказав, що «ніхто з нас не може передбачити, скільки йтиме ця війна». Зрештою, він припустив, що ситуація може стати подібною до ізраїльської, допоки Росія існуватиме як держава. 

Агітпроп підживлює наратив про те, що Україна не здатна деокупувати всі свої території та перемогти у війні проти Росії. За допомогою фейків такого роду пропагандисти намагаються зневірити український народ у перемозі над Росією та посіяти страх, непевність і сумніви щодо майбутнього.

В українському сегменті соцмереж російські боти поширюють інформацію про те, що в Україні постійно піднімають ціни та наживаються на населенні. Нібито ціни ростуть і люди скоро почнуть голодувати. Це — неправда.

Як зазначають фактчекери Центру стратегічних комунікацій, подібні коментарі про підвищення цін в Україні пишуть російські боти на замовлення групи «Цифрова армія Росії». Вони прикидаються українцями та поширюють меседжі про те, що скоро українці голодуватимуть.

У такий спосіб російський агітпроп намагається дестабілізувати ситуацію в Україні, викликати паніку в українців та недовіру до влади. Насправді ціни в Україні підвищуються через війну, яку розв’язала Росія, проте українці працюють та донатять на армію. Раніше «Детектор медіа» розповідав про меседж, що українці голодують і мусять вистоювати черги по безкоштовні обіди.

Таку тезу поширили в українському сегменті фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що Україна нібито не оголошувала воєнний стан та загалом війну Росії, а отже, вона веде бойові дії буцімто незаконно. Зокрема, переконують, що такі дії з боку українського керівництва пов'язані з непереборним бажанням заволодіти західними ресурсами.

В Україні триває війна, і це зрозуміло без жодних оголошень. Наприклад, політик та дипломат Андрій Шевченко в коментарі MediaSapiens пояснив, що з юридичної точки зору оголошення війни — це зовнішнє питання держави. Він додає, що міжнародне право зосереджене не на словах чи заявах, а на діях. Тому те, що відбувається, з точки зору міжнародного права є очевидною війною, порушенням суверенітету України. 

Ще у березні 2022 року ексзаступниця тодішнього міністра оборони України Ганна Маляр пояснила, що ухвалювати спеціальний закон чи указ про оголошення війни не потрібно. Вона процитувала 3 статтю Резолюції ООН «Про агресію» 1974 року й наголосила, що вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої країни, бомбардування або блокада портів кваліфікується як акт агресії. 

У такий спосіб автори намагаються маніпулювати нормами міжнародного права, кажучи, що Україна буцімто не оголосила війну і взагалі не має права воювати.