Напередодні парламентських виборів у Вірменії активізувалися дезінформаційні кампанії, пов’язані з російськими спробами вплинути на демократичні процеси в країні. Пропагандистські наративи спрямовані на підрив довіри до влади, дискредитацію кандидатів і маніпуляцію суспільною думкою, використовуючи страх, фейки та змову як основні інструменти впливу. Про дезінформаційні повідомлення розповіли EUvsDisinfo.

Однією з ключових тем стало залякування населення. Поширювалися заяви про можливе втягнення Вірменії у війну за сценарієм України або навіть погрози застосування «спеціальної військової операції» проти самої країни. Такі меседжі мають на меті створити атмосферу страху і змусити виборців сумніватися в безпечності європейського курсу.

Паралельно розгорнули кампанії з дискредитації політичних лідерів. Проти прем’єр-міністра Нікола Пашиняна та інших представників влади поширювали безпідставні звинувачення — від участі у «торгівлі дітьми» до володіння елітною нерухомістю за кордоном чи навіть ввезення «радіоактивних відходів». Такі фейки часто підсилювалися масовим поширенням, зокрема через контент, створений за допомогою штучного інтелекту.

Ще одним напрямом стала дискредитація виборчого процесу та міжнародних партнерств. Напередодні голосування просуваються твердження про нібито «фальсифікації виборів» або «зовнішнє втручання», особливо з боку Європейського Союзу. Такі заяви покликані або мобілізувати проросійський електорат, або демотивувати виборців, які підтримують демократичні зміни.

Окремо просувається наратив про «втручання ЄС» у внутрішні справи Вірменії. Його поширюють як через офіційні заяви російських посадовців, так і через мережі пов’язаних медіа й онлайн-каналів. При цьому співпрацю Вірменії з ЄС у сфері безпеки та протидії гібридним загрозам подають як загрозу суверенітету країни.

Викриття цих дезінформаційних кампаній базується на аналізі їхніх джерел, перевірці фактів і порівнянні заяв із реальними подіями. Експерти звертають увагу на відсутність доказів, повторюваність шаблонних наративів і координацію між різними каналами поширення, що свідчить про системний характер інформаційного впливу.