Пропагандисти поширюють в польськомовних анонімних телеграм-каналах відео, де нібито український вчитель співає із дітьми пісню «Батько наш Бандера» у приміщенні, яке виглядає як шкільний спортзал. Вони стверджують, що це нібито є прикладом того, як українські діти зазнають «жахливої, отупляючої пропаганди» та як їх «готують стати добривом». Утім цей меседж є необґрунтованим і маніпулятивним.

Патріотичне виховання існує в багатьох країнах і є нормою для підтримки національної ідентичності та любові до своєї країни. В Україні, як і в інших країнах, діти навчаються історії, культурі та цінностям своєї нації, що є важливою частиною їхнього розвитку. Крім того, патріотичні пісні та традиції не є чимось унікальним для будь-якої країни світу. Українська система освіти відповідає міжнародним стандартам, які включають виховання громадянської свідомості та любові до Батьківщини, але також акцентують увагу на важливості прав людини, толерантності та демократичних цінностей.

Твердження про те, що українські діти піддаються «жахливій пропаганді», є частиною інформаційної війни і спрямоване на дискредитацію України. Це твердження не має конкретних доказів, а також є узагальнюючим і перебільшеним. Патріотичне виховання є звичайною практикою, і воно спрямоване на формування відповідальних громадян, а не на створення «добрива для родючих полів», як про це стверджують пропагандисти.

Пропагандисти поширюють у телеграм-каналах, де розповсюджують проросійську риторику, відео, на якому чоловіки у військовій формі кудись ведуть жінку, що активно чинить опір. Публікації підписуються словами «ТЦК взялося за жінок», натякаючи на нібито примусову мобілізацію жінок в Україні.

У цьому випадку пропагандисти просто використали відео з іншим контекстом для створення фейка. Насправді на поширеному відео знято конфлікт між жінкою та працівниками Державної прикордонної служби України, який стався на Закарпатті, як з'ясували фахівці проєкту StopFake.

Прессекретарка Мукачівського прикордонного загону Леся Федорова в коментарі Суспільному уточнила, що інцидент стався 30 червня 2024 року на околиці села Нижня Апша Тячівського району. Водій мікроавтобуса Mercedes-Benz Vito, перебуваючи в черзі автомобілів на контрольному посту, виїхала на зустрічну смугу і спробувала уникнути перевірки.

«Законні вимоги прикордонників жінка проігнорувала, аргументуючи свою відмову небажанням стояти в черзі, оскільки поспішала на відпочинок. Під час спілкування з 19-річною прикордонницею жінка поводилася грубо і зневажливо, використовуючи нецензурну лексику та образливі вислови. Потім, здійснивши маневр, небезпечний для життя і здоров'я військовослужбовця, на високій швидкості зникла з місця події», – розповіла прессекретарка Мукачівського прикордонного загону. Прикордонники переслідували автомобіль, що порушив правила, і, незважаючи на опір жінки, затримали її та доставили до прикордонного підрозділу, де склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185-10 КУпАП.

Мобілізація в Україні є однією з головних тем, яку активно використовує російська пропаганда для поширення дезінформації та дестабілізації ситуації в країні. Зокрема, агітпроп не лише поширює інформацію про зловживання під час мобілізації, представляючи їх як «звичайне явище», але й створює відверті фейки та постановочні відео для деморалізації українців. Наратив про те, що в Україні вже не вистачає чоловіків і тому мобілізують жінок, також є одним із поширених.

Пропагандисти почали поширювати в соцмережах інформацію, що Олена Зеленська, дружина Президента України, нібито придбала розкішний автомобіль. В одному з дописів на цю тему стверджується: «Дружина Зеленського купила суперкар Bugatti Turbillon за майже 4,5 млн євро». Джерелом інформації нібито є французькі медіа, а підтвердженням мали би бути слова одного зі співробітників автосалону Bugatti в Парижі. Втім це — фейк.

На це звернули увагу фактчекери польського проєкту Demagog. Вони з'ясували, що першочерговим джерелом інформації про купівлю Зеленською Bugatti є французький сайт veritecachee.fr. На перший погляд, він може здаватися черговим новинним ресурсом. Проте виявилося, що це — інструмент для просування російської пропаганди.

Аналітики компанії Recorder Future, яка займається кібербезпекою, на початку березня 2024 року виявили медійну мережу під назвою CopyCop. Вона діє у США, Великій Британії та Франції, використовуючи штучний інтелект для плагіату та модифікації текстів з інших сайтів. Мета таких дій — підтримка російської перспективи в питаннях, таких як повномасштабне вторгнення Росії в Україну чи конфлікт між Ізраїлем та ХАМАСом.

Одним з таких сайтів є veritecachee.fr. Він був зареєстрований 22 червня 2024 року, незадовго до першого туру французьких виборів. За даними українського Центру протидії дезінформації, сайт подає війну в Україні з російської точки зору. Крім того, фактчекер Девід Пюенте та Кайл Глен, слідчий з Center For Information Resilience, звернули увагу на те, що на сайті залишилися інструкції для штучного інтелекту, як писати тексти.

Доказом на користь купівлі Bugatti нібито є рахунок-фактура, що з’явився в численних дописах із цим фейком. Однак документ містить помилки, які значно знижують його достовірність. Згідно з французьким законодавством, рахунок-фактура має містити конкретні відомості про угоду. Це, зокрема, інформація про валюту угоди та ідентифікаційний номер продавця. Нічого з цього немає на тому, що пропагандисти подають як рахунок-фактуру про купівлю Bugatti.

Один з користувачів звернув увагу, що рахунок-фактура складений англійською мовою. Крім того, на ньому вказано неправильну адресу автосалону в Парижі. Він розташований на Neuilly-sur-Seine, а не на Neuily-sur-Seine, як написано на «фактурі».

До справи також долучився автосалон, у якому Олена Зеленська нібито здійснила покупку. Як ідеться в заяві, опублікованій ним в інстаграмі, й інформація про угоду, і рахунок-фактура є неправдивими.

Французька стаття про «купівлю» розкішного автомобіля містить не тільки фото рахунку-фактури, але й відео з коментарем «Жака Бертена». Він нібито є співробітником автосалону Bugatti, який розповів про деталі презентації авто українській президентській парі.

Український Центр протидії дезінформації звернув увагу на те, що акаунт імовірного працівника, на якому з'явився запис, створили за кілька днів до публікації відео. Наразі цей профіль уже недоступний. Крім того, як написав на платформі X італійський фактчекер Девід Пюенте, фото відповідного інстаграм-профілю є кадром з відеоматеріалу, в якому Бертен розповідає про презентацію автомобіля Зеленським. За словами Пюенте, це відео було створено за допомогою штучного інтелекту.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати владу України та особисто родину Президента Зеленського.

Проросійські ресурси поширюють відео з Брюсселя, де демонструють будинок, на стінах якого нібито намальоване графіті з карикатурою на президента України та підпис: «Будь ласка, запросіть ще одного банкрута в ЄС». Голос чоловіка за кадром, який говорить українською, підводить до висновку, що нібито в ЄС Україну не чекають.

Насправді такого графіті в бельгійській столиці не існує, повідомляють журналісти Укрінформу. За допомогою Google Maps їм вдалося встановити, що навпроти графіті нібито з карикатурою на Зеленського розміщений зоомагазин під назвою Zinneke&Kats.

Після звернення журналістів Укрінформу до цього зоомагазину його власники підтвердили, що відео, яке поширюють пропагандисти, є фейковим. Водночас воно справді було зняте в Брюсселі, однак на будинку намальовані інші графіті, що можна помітити на фото зверху. 

До речі, уперше фейкове відео завантажили в мережу 25 червня 2024 року ― саме в той день, коли в Люксембурзі стартувала перша Міжурядова конференція щодо вступу України до ЄС, яка дала офіційний старт переговорам про вступ. Раніше ми спростовували інформацію, що в Берліні нібито створили графіті із Зеленським в образі маніяка.

Користувачі, які транслюють проросійську риторику в соцмережах, поширюють відео, де високопоставлений офіцер НАТО нібито ходить у спідниці та на підборах. Утім це — фейк. 

На нього звернули увагу фахівці з Myth Detector. Вони зʼясували, що цей допис з гомофобними та глузливими коментарями поширювали в російському та грузинському сегментах соціальних мереж.

Насправді ж на відео — модель Марк Брайн, який не має жодного професійного стосунку до структур альянсу. Натомість він є американським інженером-робототехніком, який наразі проживає в Німеччині. Брайн став сенсацією моди в інстаграмі завдяки руйнуванню гендерних стереотипів в одязі. Марк у своєму особистому профілі в цій соцмережі пише, що він гетеросексуал та ідентифікує себе як чоловік, має дружину і трьох дітей, а також зазначає, що любить носити спідниці та підбори, адже за 20 років роботи в офісі втомився від «монотонного стилю одягу».

Першоджерелом фейку, за інформацією Myth Detector, є користувач із Грузії, який систематично публікує антизахідні та антиукраїнські теорії змов. Автор часто дублює дописи російських пропагандистських засобів масової інформації та воєнних кореспондентів про провали України на лінії фронту. 

Цей фейк спрямований на дискредитацію військових НАТО та його керівництва. Гомофобні спекуляції на темі сексуальної орієнтації та «традиційності» є характерними для російської пропаганди.

Пропагандисти поширюють в анонімних проросійських телеграм-каналах відео з нібито українськими військовими, що розстрілюють африканських найманців за дезертирство. У поганій якості показано двох чоловіків у військовій формі з синіми повʼязками на рукавах та чотирьох чоловіків, що стоять на колінах біля стінки. Втім це відео - фейк.

На нього звернули увагу фахівці StopFake. Вони припускають, що ролик створений російською пропагандою для дискредитації Збройних сил України. Фактчекери з’ясували, що хоча для достовірності у відео використовується українська мова, у чоловіків у кадрі не виходить приховати, що вони не є її носіями. Замість «не сиділося» чоловік у формі каже «нє сіділося», а перед пострілом кричить: «Закінчуй їх!», що є прямим перекладом російського «Кончай их!» — фрази, непритаманної українській у цьому контексті. До того ж на відео не видно жодного обличчя, а на військових не можна побачити жодного шеврона. Хоч на перший погляд здається, що зйомка відбувається у підвальному приміщенні, кімната насправді має двері та вікна. Складається враження, що їх навмисно завісили тканиною для зйомки. 

Зрештою, після так званого «розстрілу» відео заблюрено, але однаково помітно, що цегляна стіна, перед якою чоловіки стояли на колінах, не зазнала жодних ушкоджень. Цегла досить крихка і після такої кількості пострілів мали б зʼявитися уламки та пил. 

Росіяни не вперше вдаються до whataboutism — тактики пропаганди, що допомагає відвернути увагу від Росії. Фахівці StopFake припускають, що ролик створений російською пропагандою для дискредитації Збройних сил України. Таким чином російські пропагандисти поширюють неправдиву інформацію про свавілля в українській армії, чим відвертають увагу від злочинів росіян. Згідно з українським законодавством, іноземці, що доєдналися до ЗСУ, не є найманцями, а дезертирство в лавах армії карається позбавленням волі.

Російські телеграм-канали та посольство Росії в ПАР поширили відео, на якому кілька російських бійців нібито беруть у полон «громадянина Франції, який воював на боці ЗСУ». 

Однак насправді це відеофейк, повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Ролик зрежисований російськими пропагандистами задля просування наративу про буцімто присутність французьких найманців в Україні. Зокрема, про підробку відео свідчить дуже сильний акцент «полоненого», на чому також наголосило Посольство Франції в ПАР під дописом своїх колег із РФ: 

«Ви вже давно поширюєте фейкові новини, і ми вже звикли до цієї досить недипломатичної практики. Однак ця новина особливо безглузда. Пропонуємо вашим акторам попрацювати над акцентом на уроках французької мови в “Alliance française”».  

Також у Центрі зауважили, що публікування подібних фейкових відео представниками російських дипломатичних відомств укотре підтверджує, що дипломатія РФ є всього лише інструментом поширення російської пропаганди. Раніше ми аналізували російський відеофейк, згідно з яким тільки-но мобілізовані три українські чоловіки нібито відразу ж загинули на війні.

Російські ресурси поширюють сюжет від імені BBC про те, що нібито журналісти Bellingcat з'ясували наступне: «похоронний бізнес в Україні монополізувала компанія, основним акціонером якої є персональний ексасистент Хантера Байдена, другого сина Джо Байдена». 

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Насправді цей сюжет є черговим фейком російських пропагандистів. На офіційних сторінках Bellingcat відсутні будь-які матеріали щодо згаданої теми. Крім того, відповідного сюжету немає й на офіційних ресурсах BBC. 

Вже не вперше російська пропаганда поширює свої фейки від імені авторитетних західних видань у намаганнях надати їм більшої правдоподібності. Так, усі фейкові відео мають схожі шаблони з використанням графіки міжнародних медіа й титрів без озвучування тексту. Раніше ми аналізували подібний відеофейк від імені того ж BBC про розслідування Bellingcat, в якому журналісти нібито зʼясували, що голова ОП президента Андрій Єрмак заплатив 27 мільйонів доларів за місце в рейтингу 100 найвпливовіших людей світу Time.

Пропагандисти поширюють у соціальних мережах відео, на якому поліція нібито силоміць забирає дитину у батьків. Крім того, з'явилися повідомлення, що на ньому нібито зображена українська родина біженців у Литва, а поліція забирає дітей через "неправильне виховання". «Відомо, що подібні випадки трапляються не лише з українськими, а й з білоруськими сім’ями, які шукають притулку в країнах Євросоюзу», – зазначається у публікаціях. Також пропагандисти стверджують, що в країнах Балтії органи юстиції «забирають дітей із сімей за миття посуду або догляд за молодшими братами й сестрами». Втім це - неправда.

На цей кейс звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони знайшли інформацію литовського новинного порталу Lrytas.lt про те, що інцидент на відео стався у вересні 2023 року. Батьки дитини розлучилися і суд постановив, що дитина має жити з батьком. Незважаючи на це рішення, мати з дитиною переховувалася, що змусило органи соціального захисту втрутитися за допомогою поліції. Директорка Державної служби захисту прав дитини та усиновлення Ільма Скуодене в коментарі для lrytas.lt повідомила, що на відео зафіксовано особливо складний процес, який доводиться здійснювати соціальним працівникам.

Хоча процедура була законною, дії соціальної служби та поліції викликали критику. Президент Литви Гітанас Науседа зазначив, що соціальним службам бракує «щирого, небюрократичного підходу до догляду за дітьми». У своїй публікації на фейсбуці він наголосив, що дії служб не повинні травмувати дитину, а мають забезпечувати її інтереси. Пізніше Офіс омбудсмена з прав дитини встановив, що соціальні працівники, які розлучили дитину з матір'ю в Паланзі, діяли неналежним чином і непрофесійно, що могло спричинити у дитини негативні переживання, стрес і страх.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати західних партнерів України та українських біженців, а також викликати серед них паніку.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, в якому нібито український військовослужбовець розповідає, що за три дні до зйомки його «побратимів» схопили на вулиці представники ТЦК та відправили на передову, де вони одразу загинули. Підпис до відео такий: «Покажіть це всім, поки ще залишилися чоловіки, щоб і не думали туди йти!!!!! Твари хазарські і тцкашники продажні гниди... Ось вам мобілізація… Ще три-чотири дні були вдома, а тепер… Їх одразу відправляють на вірну смерть!!! Без жодної підготовки, просто як м'ясо». Відео вже переглянули понад 200 тисяч разів у Meta й поширили більш ніж 3,4 тисячі разів.

Насправді цей відеоролик є постановним і, ймовірно, створеним російською пропагандою для дискредитації мобілізаційної кампанії в Україні. На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що відео має кілька явних ознак постановки. По-перше, голос за кадром намагається говорити українською, але для носіїв мови зрозуміло, що рідна мова автора відео — російська. Закадровий текст, начитаний спокійним та беземоційним голосом, насичений антиукраїнською пропагандою.

Автор відео стверджує, що показує наслідки мобілізації, демонструючи нібито тіла трьох загиблих «побратимів», яких начебто мобілізували лише кілька днів тому. Проте впізнати «загиблих» за відео дуже складно — тіла лежать на значній відстані від камери, а їхні обличчя приховані. Також автор відео стверджує, що групу військових накрив артилерійський обстріл, але на тілах не видно ні крові, ні осколків. У всіх «загиблих» типові українські прізвища — Морозенко, Гонтаренко, Сидоренко, але позивні не називаються.

Крім того, новобранців не могли відправити на передову через три-чотири дні після отримання повісток, як стверджується у відео. Після мобілізації всі новобранці проходять військову підготовку на полігонах, яка може тривати кілька тижнів. Також у відео не вказано назву військової частини, де служили ці солдати, на них немає шевронів чи інших особливих знаків. Дата й місце зйомки також залишаються незрозумілими. Замість трави, характерної для травня в Україні, видно, що ролик знято ранньою весною, але опубліковано чомусь лише зараз.

На відео є титр російською мовою «Валькирия света», а в центрі кадру видно порожню пляшку з-під горілки, поставлену для дискредитації української армії. Незрозуміло, чому "справжній український військовий", який нібито знімав цей ролик, не прибрав пляшку. Відео було поширене з акаунту, який маскується під український, але регулярно публікує російські наративи про мобілізацію в Україні.

Пропагандисти поширюють подібні фейки для підриву мобілізаційної кампанії та дискредитації Збройних сил України. «Детектор медіа» спростовував і інші фейки на цю тему.

Російські телеграм-канали поширюють відеозапис, на якому нібито зображено мертвих українських військовослужбовців, мобілізованих у різних містах України за 3-4 дні до того, як вони загинули.

Однак, проаналізувавши цей відеозапис, Центр протидії дезінформації при РНБО виявив, що це ― фейк. Насправді відео було зрежисоване та змонтоване російськими пропагандистами з метою дискредитації мобілізаційного процесу в Україні. 

По-перше, у нібито загиблих «мобілізованих» занадто чистий військовий одяг та відсутня кров на формі. По-друге, якість зображення вказує на те, що відео знімалося на професійну камеру, а не на телефон. Крім того, неможливо ідентифікувати місце зйомки. А ще існує ймовірність того, що звуки вибухів на фоні накладено окремою звуковою доріжкою. 

Зрештою, мобілізовані українці спочатку проходять навчання перед відправленням на фронт, додають у Центрі. Раніше ми аналізували пропагандистський відеофейк, який полягав у тому, що російські військові нібито взяли в полон вагітну українську військовослужбовицю.

Пропагандисти поширюють репортаж, нібито створений виданням Deutsche Welle, в якому йдеться про те, що польську журналістку Агату Гжибовську звільнили через публікацію власного розслідування у виданні Rzeczpospolita. Згідно з ним, Гжибовська заявила, що європейські медіа посилено редагували відео з українськими військовими, щоб приховати нацистську символіку на їхній формі. Однак це — неправда.

На фейк звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що насправді Deutsche Welle не публікувало подібного відео на своєму офіційному сайті або в соціальних мережах. На сайті польського видання Rzeczpospolita також немає такого розслідування.

Зворотний пошук зображень у Google показав, що для фейкового репортажу використали уривки з інших відео. Наприклад, кадр з Агатою Гжибовською взято з презентації її робіт у культурній установі Dom Spotkań z Historią у Варшаві. Фотографію, на якій поліція затримує її, зроблене у 2020 році під час протестів жінок проти заборони абортів у Варшаві. Відео з 59-ю бригадою зняли в Краматорську в лютому 2024 року.

Агата Гжибовська — польська фотографка. На своїй сторінці у фейсбуці вона висвітлює події в Україні, зокрема Революцію гідності та російське повномасштабне вторгнення. У коментарі Білоруському розвідувальному центру Гжибовська спростувала інформацію про своє звільнення та публікацію розслідування. Вона пояснила, що не займається написанням статей, оскільки за професією є фотожурналісткою.

Пропагандисти поширюють цей фейк, щоб знову підсилити свій меседж про «українських нацистів» та «потребу денацифікації». Таким чином вони виправдовують злочини росіян проти українських цивільних.

Пропагандисти поширюють відео, нібито оприлюднене виданням Reuters, в якому йдеться, що Президент України Володимир Зеленський може ухвалити закон про анулювання паспортів та водійських посвідчень українців за кордоном. Згідно з відео, ці норми почнуть діяти з 1 червня, що зобов'яже всіх українських чоловіків віком від 18 до 60 років повернутися в Україну. Однак це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що на сайті чи в соцмережах Reuters немає такого відео. Також на сайті Верховної Ради немає відповідного законопроєкту, а українські медіа не повідомляли про можливість ухвалення такого рішення.

Крім того, відео є нарізкою кадрів, які є у вільному доступі. Перший кадр з Володимиром Зеленським узятий з його виступу у Верховній Раді 1 липня 2022 року, де він не згадував про анулювання паспортів чи водійських посвідчень і взагалі не говорив про чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном. Кадри з пункту пропуску машин у 2022 році поширювали українські медіа, посилаючись на Західне регіональне управління Держприкордонслужби України. Кадри, де українці стоять у черзі до паспортних столів, публікували міжнародні медіа та українські військові у квітні 2024 року.

У фейковому відео також зазначено, що з 22 квітня до України повернулося близько 50 чоловіків призовного віку, проте джерело цих даних не вказано, а Державна прикордонна служба не надавала такої статистики. Відомство щотижня повідомляє лише загальну кількість тих, хто перетнув кордон, без зазначення віку і статі.

Російські ресурси створюють подібні фейки, видаючи їх за публікації авторитетних міжнародних медіа, щоб викликати паніку серед українців як в Україні, так і за кордоном, а також зірвати процес мобілізації. «Детектор медіа» спростовував й інші фейки на цю тему.

У соціальних мережах поширюють відео із зображенням сотень позашляховиків з маячками і символікою Національної поліції України. Відео супроводжується підписом: «А на машини для фронту ми з людей збирати будемо?». У коментарях до нього деякі користувачі обурені — мовляв, уряд, нібито ігноруючи потреби фронту, закупив ці машини для поліції, щоб «легше ловити ухилянтів».

Однак це відео поширюється без належного контексту і не відображає справжні події. На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake.

Вони з'ясували, що насправді на відео показано 635 кросоверів з екологічними двигунами Mitsubishi Outlander, які були придбані ще у 2017 році Міністерством внутрішніх справ у рамках Кіотського протоколу. Україна ратифікувала Кіотський протокол 4 лютого 2004 року. Згідно з ним, для кожної країни встановлюється максимально допустима межа викидів парникових газів. Україна не використала всю свою квоту — залишки були продані Японії за гроші або в обмін на товари. Це відео було опубліковане пресслужбою Міністерства внутрішніх справ України у травні 2017 року.

Його представники зазначили, що ці автомобілі призначені для потреб патрульної поліції, груп швидкого реагування, підрозділів превенції та вибухотехніків.

Пропагандисти підхоплюють подібні маніпуляції, щоб зірвати процес мобілізації в Україні та викликати недовіру суспільства до державних інституцій. «Детектор медіа» спростовував й інші російські маніпуляції щодо мобілізації в Україні.

Російські телеграм-канали поширювали відеоролик із білбордом у Нью-Йорку, на якому нібито розмістили привітання з «Днем Перемоги» в кольорах георгіївської стрічки. 

Однак насправді це фейк. Завдяки функції зворотного пошуку в Google фактчекерам із проєкту VoxCheck вдалося з’ясувати, що фрагмент відеоролика, який поширюють пропагандисти, можна знайти у відкритих джерелах ― його вирізали із запису пішохідної екскурсії центром Нью-Йорка, опублікованого на YouTube 2 травня 2024 року. Пропагандистське та оригінальне відео ідентичні, за винятком одного білборда, на якому насправді зображено не символіку «Дня Перемоги», а рекламу французького дому моди Saint Laurent. 

При перевірці фрагмента відеоролика в інструменті Forensically за допомогою ELA-аналізу (Error Level Analysis), який виділяє області зображення з різними рівнями стиснення, помітні ознаки редагування цього білборда. 

Також відео поширюють лише російські телеграм-канали та новинні ресурси. 

Раніше ми спростовували інформацію, що в Римі зʼявилася рекламна вивіска, на якій презентували піцу «Диявол Зеленський» («Diavola Zelenskiy») з начинкою з «боєприпасів та частин тіл українських військових».

Пропагандисти стверджують, що українська поліція нібито має намір затримувати «ухилянтів» на кладовищах під час поминальних днів. Однак ця інформація є безпідставною.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що насправді розмова, на основі якої створили фейк, не була про кладовища. Відео, яке деякі пропагандисти використовують як доказ, є лише фрагментом сюжету телеканалу ICTV в рамках національного телемарафону «Єдині новини» від 10 травня 2024 року. У ньому Представниця Національної поліції Юлія Гірдвіліс насправді не стверджувала, що поліція буде затримувати «ухилянтів» на кладовищах. Вона говорила про заходи безпеки на масових зібраннях. Гірдвіліс зазначила, що кладовища є відкритими місцями без укриттів, і закликала громадян бути обережними та дотримуватися правил безпеки, особливо в зоні активних бойових дій. Також було наголошено на тому, що в деяких областях діє обмеження на відвідування кладовищ через мінну загрозу. Поліцейські патрулюють ці місця, але головна мета цього — запобігти порушенням чи провокаціям.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб зірвати процес мобілізації в Україні та залякати місцеве населення. «Детектор медіа» неодноразово писав про інші фейки на цю тему.

Користувачі соцмереж поширюють відео, на якому вказано - "Нам треба захищатися від цього" і "Чи маємо працювати до 67 років, тоді як вони можуть вийти на пенсію в 57, нічого не вклавши?". Йдеться про те, що українські біженці в Німеччині нібито можуть раніше вийти на пенсію вже з червня: чоловіки від 60 років і старше, а жінки ще на два з половиною роки раніше і що Німеччина оплачуватиме їх пенсію. Втім це - фейк.

На нього звернули увагу фактчекери німецького проєкту Correctiv. Вони з'ясували, що цей фейк циркулює у Німеччині ще з 2022 року. Насправді українці не можуть вийти на пенсію раніше, ніж німці. Пенсійний вік коливається від 63 до 67 років.

Фактчекери також дізналися, чи змінилися якісь правила щодо пенсій для українців. Катя Браубах з Німецької служби пенсійного страхування (DRV) заперечила: "Для громадян України ніяких особливих умов у законодавстві про пенсії не передбачено." Міністерство праці та соціальних справ Німеччини (BMAS) також підтвердило, що "при отриманні німецької пенсії застосовується чинне законодавство".

Українці можуть отримати пенсію в Німеччині так само, як і німці. Особи з-за кордону повинні мати принаймні п'ять років внесків до статутного пенсійного страхування, щоб набути право на пенсійні виплати в Німеччині. Періоди роботи за кордоном зараховуються лише у разі, якщо це країна-членкиня ЄС або якщо країна має угоду про соціальне страхування з Німеччиною - жодне з цього не стосується України.

Хоча переговори про вступ до ЄС тривають з грудня 2023 року, Україна не є членкинею ЄС. Німеччина підписала угоду про соціальне страхування в 2018 році та ратифікувала її в 2020 році, однак процес ратифікації в Україні наразі зупинився.

Для українців застосовується "звичайний пенсійний вік". Від цього регулювання виключена "дуже мала група" серед українських біженців, які - як і інші, визнані за Законом про виселенців особи, що походять з етнічних німецьких родин, - набули робочих годин, визнаних як німецькі страхові періоди, як зазначено на веб-сайті DRV. Проте, за словами DRV, і тут застосовуються "звичайні пенсійні вікові обмеження".

Цю інформацію можуть поширювати пропагандисти для того, щоб викликати серед населення скепсис та неприязнь до українських біженців. Мовляв, вони забирають пенсії європейців, а отже українцям треба припинити допомагати. "Детектор медіа" неодноразово спростовував й інші провокації росіян проти українських біженців у Європі.

Пропагандисти активно поширюють у соцмережах відео, де прессекретарка Білого дому Карін Жан-П'єр нібито заявила, що Другу світову війну виграли лише американці разом з українцями, що боролися проти Сталіна, у відповідь на «питання» про «ігнорування неонацизму в Україні». Однак це відео є дипфейком.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що оригінальний фрагмент пресконференції, де Жан-П'єр відповідала на питання про гуманітарну обстановку в Газі, був вирізаний та відредагований, щоб створити хибний контекст. Жодних згадок про неонацизм в Україні на брифінгу не було.

Ця фальсифікація використовується пропагандистами для виправдання свого вторгнення в Україну, проте міжнародна спільнота, у тому числі ООН, засуджує ці дії Росії, а також закликає припинити агресію та відмовитися від хибних наративів. Цей прийом переписування історії набуває особливого значення в контексті військової агресії Росії проти України, коли такі маніпуляції стають способом виправдання порушення міжнародного права.

Пропагандисти знову спробували підірвати авторитет українських біженців, розповсюджуючи інформацію, нібито індійський телеканал WION опублікував відео, в якому стверджує: 93% українських біженців чоловічої статі придбали квитки до Азії через Європу. Мовляв, сервіс бронювання готелів Booking фіксував збільшений попит на перельоти з 23 квітня 2024 року. У відеоролику пояснюється, що це сталося внаслідок наказу Міністерства закордонних справ України щодо обмеження консульських послуг чоловікам. Але це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що канал WION фактично не мав такого відео, а замість цього пропагандисти змонтували його з різних джерел. Прикладом цього є відео, в якому виконавча директорка Human Rights Watch розповідає про права жінок. Воно було взяте з іншого інтерв'ю ще з 2023 року та не має жодного стосунку до українських біженців. Більше того, сервіс Booking не підтвердив жодних змін у попиті на квитки.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати процес мобілізації в Україні. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки проти нього.

Пропагандисти через проросійські телеграм-канали та акаунти в соцмережі Х (раніше - твітер) поширюють відео, на якому онука брата одного з найвпливовіших лідерів нацистської Німеччини Генріха Гіммлера Кетрін Гіммлер нібито закликає українських молодиків не повертатися в Україну. Мовляв, вона радить «не віддавати українців кривавому диктатору Зеленському». Але це - неправда.

Насправді Гіммлер не робила такої заяви. Відео змонтували, взявши архівні хроніки часів Третього Райху, які перегукуються з кадрами зустрічі за участі глав МЗС України та Німеччини Дмитра Кулеби й Анналени Бербок, а також інших німецьких політиків. Кетрін Гіммлер відповіла редакторку «Агентства» на запит електронною поштою, підтверджуючи, що не казала того, що їй приписали пропагандисти.

16 квітня Президент України підписав закон про мобілізацію та проходження військової служби, в якому йдеться про посилення санкцій щодо тих, хто ухиляється від військової служби, а також  деякі зміни у військовому обліку. 23 квітня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба оголосив рішення обмежити надання консульських послуг за кордоном українцям призовного віку. Коментуючи це рішення в соцмережі X, він зазначив, що «невдовзі МЗС надасть уточнені розʼяснення щодо порядку отримання консульських послуг в межах законодавства для чоловіків мобілізаційного віку в закордонних дипломатичних установах». Скориставшись цією ситуацією, російська пропаганда намагається поширювати паніку та дискредитувати український уряд. «Детектор медіа» спростовував й інші російські вигадки на тему мобілізації в Україні.

Вислови російських діячів про необхідність руйнування та виведення населення Харкова були супроводжені постійним потоком схожих повідомлень у соціальних мережах. З початку 2024 року помітні ознаки організованої кампанії із заповнення онлайн-простору тривожними дописами, які просувають ідею про те, що Харків незабаром нібито стане непридатним для проживання. Про це пише Марія Авдєєва для проєкту UkraineAlert Atlantic Council.

На її думку, роль соціальних мереж в інформаційній атаці Росії проти Харкова надто важлива. Платформи, такі як телеграм, тікток та Х (раніше відомий як твітер) слугують майданчиками для ретельно спланованої російської пропаганди. Групи облікових записів, пов'язаних з Кремлем, інтенсивно просувають ключові пропагандистські меседжі на цю тему. Серед них — твердження про безнадійність військової ситуації в Україні, нездатність української держави захистити своїх громадян та імовірність того, що Харків спіткає така ж доля, як Маріуполь.

Російська інформаційна атака також виражається через поширення фальшивих заяв, які приписуються українським владним органам. Наприклад, облікові записи з Росії розповсюджували дезінформацію про те, що український уряд нібито закликає мешканців Харкова негайно залишити місто, щоб уникнути оточення російськими військами. Також поширювались фейкові звіти від українських органів про те, що Харків перебуває на межі гуманітарного кризи.

Ці фейки зазвичай мають переконливий вигляд і майже не відрізняються від офіційних комунікацій українського уряду. Вони навіть супроводжуються детальною інформацією про «безпечні маршрути евакуації». Як наслідок, багато мешканців Харкова піддаються цій дезінформації і мимоволі стають спільниками в поширенні російських фейків.

Крім того, пропагандисти використовують реальні новини і спотворюють їх, щоб ввести населення в оману і спровокувати паніку. Наприклад, серію запланованих евакуацій з певних населених пунктів уздовж лінії фронту вони описували як повноцінну евакуацію цілих районів Харківської області.

Окрім підробок оголошень уряду та умисних спотворень, пропагандисти також активно поширюють відео. В одному з них ішлося, що Харків нібито покидають тисячі автомобілів. Однак пізніше з'ясувалося, що це — архівне відео з початку вторгнення навесні 2022 року.

Пропагандисти почали поширювати в медіа та соціальних мережах інформацію, нібито український військовий постраждав під час тренування зі скидання боєприпасів з БПЛА. Як «доказ» вони додають відео, на якому чоловік у військовій формі скидає з дрона гранату, яка нібито вибухає поблизу нього. Втім це — фейк.

Аналізуючи поширене відео, фахівці StopFake звернули увагу на те, що «вибух» має неприродній вигляд. На записі не видно моменту детонації. Зображення вибуху раптово з'являється й відразу перекриває те, що відбувалося на екрані. У програмі для редагування відео Adobe Premiere Pro видно, що «вибух» перекриває оригінальне відео за одну соту секунди.

Така раптова зміна кадрів дає підставу припускати, що відео було змонтовано. Аналітики StopFake почали шукати подібні «вибухи» в інтернеті. Виявилося, що це досить популярний ефект, який можна накласти на будь-яке відео. Наприклад, в інстаграмі він називається Explosion. Фактчекери створили подібне відео з вибухом і також розділили його на кадри в Adobe Premiere Pro. Зроблені в один момент зупинені кадри з цього ефекту та фейкового відео свідчать про те, що це один і той самий «вибух».

Схоже, що пропагандисти додали «вибух» на відео з військовим або видали чийсь жарт за дійсність для дискредитації Збройних сил України. Цей відеофейк почав поширюватися не лише в російському сегменті інтернету, але й різними мовами світу. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки російської пропаганди проти ЗСУ.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відеоролик з символікою європейського інформаційного телеканалу Euronews, у якому заявляється, що біженка з України нібито створила в Польщі салон краси з комарами, укус яких мав позбавити її клієнтів від целюліту. У відеоролику повідомляється, що після того, як один з пацієнтів потрапив до лікарні Гданська з алергією, польська поліція нібито затримала за шахрайство Катерину Іванченко — жінку, яка, за свідченнями пропагандистів, організувала цей бізнес. «На звичайних комарах, які, як вважалося, відсмоктують жир, українка заробила 1 мільйон злотих», — зазначається в публікаціях. Насправді ця інформація не відповідає дійсності.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що розповсюджуване в мережі відео імітує дизайн відеороликів Euronews — зокрема, в правому верхньому куті відео можна помітити логотип компанії. Однак ні на офіційному вебсайті, ні в соціальних мережах медіакомпанії немає подібного сюжету. На те, що ця історія є повністю вигаданою, вказує і той факт, що жодне з польських медіа також не повідомляло про подібні випадки шахрайства з боку українки.

Для створення фейкового відео зловмисники використали відеофрагменти з безкоштовних стокових відео. Для ілюстрації вигаданого затримання власниці салону краси був узятий відеофрагмент затримання підозрюваної у підпалі торгового центру в Гданську. Цей випадок стався в липні 2020 року і не має жодного стосунку до описаного у фейковому ролику інциденту.

Мета цього фейку — дискредитувати біженців з України в очах поляків. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші російські фейки щодо українських біженців.

«Українки активно готуються ухилятись від мобілізації», — з таким заголовком пропагандисти масово поширюють у соцмережах відеоролик, на якому жінка накладає штучний живіт для імітації вагітності. «Ці лайфхаки вже користуються великою популярністю. Все зроблено як слід — чоловіки в перуках, а жінки зі штучними животами», — пишуть користувачі, які поширюють цей відеоролик. Утім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що незважаючи на написи українською мовою «pov: почула про мобілізацію жінок» та «Записуйте, дівчатка!», цей відеоролик поширюється виключно проросійськими групами та Z-каналами в телеграмі. Немає жодних доказів, що це відео популярне серед українок.

Журналістам StopFake вдалося дослідити, що це відео вперше з'явилося в мережі ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у червні 2021 року, на ютуб-каналі «Надія Коробейникова». На ньому, очевидно, відсутні написи «pov: почула про мобілізацію жінок» та «Записуйте, дівчатка!». В описі до оригінального відео зазначається, що цей відеоролик є короткою інструкцією, як «власноруч» зробити штучний живіт для імітації вагітності. За зазначеним в описі номером телефону журналістам StopFake вдалося знайти більш докладну інформацію про цей профіль на ютубі.

Цей номер телефону також зазначений у контактах сторінки на фейсбуку, яку використовують для промозамовлення штучних животів для імітації вагітності. Переглянувши їхні публікації, журналістам не вдалося знайти жодної, яка рекламувала б штучні животи як засіб ухиляння від мобілізації. На сайті, зазначеному в описі сторінки, йдеться, що штучні животи для імітації вагітності підійдуть для магазинів одягу, тематичних фото- та відеозйомок, для пар, які звертаються по допомогою із сурогатного материнства або вирішили всиновити дитину.

Повідомлення про те, що українки вчаться робити штучні животи для «ухиляння від мобілізації», не є реалістичними. Справа в тому, що в Україні жінки можуть мобілізуватися лише добровільно. Президент України Володимир Зеленський заявив на підсумковій пресконференції у грудні 2023 року, що мобілізації жінок в країні під час воєнного стану не буде. Зараз військовий облік поширюється лише на тих жінок, які здобули освіту за медичними та фармацевтичними спеціальностями, але й вони можуть служити лише за власним бажанням.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати мобілізацію в Україні та викликати паніку серед місцевого населення. «Детектор медіа» неодноразово спростовував інші російські вигадки про мобілізацію в Україні.

У соціальних мережах та російських пабліках пропагандисти активно поширюють повідомлення про те, що "група українських біженців, незадоволена політикою влади Польщі щодо поставок українських товарів та недостатньої військової допомоги, влаштувала акт помсти й підпалила фармацевтичний склад Farmacol у Катовице ввечері 8 квітня". Пропагандисти також поширюють два коротких відеоролики з місця подій, на одному з яких видно горіння будівлі з написом Farmacol. У соцмережах вже традиційно використовують мову ненависті та звинувачення у бік українських біженців. Однак це є ще одним фейком російської пропаганди.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що ввечері 8 квітня 2024 року у польському місті Катовіце дійсно горів склад, що належить фармацевтичній компанії Farmacol, проте українські біженці не мають жодного стосунку до цього інциденту. Жодні польські медіа або будь-яке інше достовірне джерело не має інформації про підпал складу саме українцями.

Більше того, польський сайт Fakehunter також спростував цей фейк та цитує заступника глави прокуратури Південного району Катовіце Славомира Барнаса: "Попередні висновки, зроблені на етапі візуального огляду, виключають можливість підпалу в цьому місці, не кажучи вже про те, що винуватцями були іноземці". Прокуратура поки не бажає коментувати справжню причину пожежі, оскільки у неї ще немає експертної думки, проте вона називає версію, згідно з якою до інциденту причетні громадяни України, необґрунтованою.

Поширюючи такі фейки, пропагандисти хочуть демонізувати українських біженців у Польщі та викликати негативне до них ставлення. У такий спосіб вони також хочуть, щоб Польща припинила допомагати Україні та її мешканцям. "Детектор медіа" неодноразово спростовував й інші російські вигадки про українських біженців.