Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію, нібито шестеро увʼязнених, які встали до лав Збройних Сил України, втекли зі зброєю навчального центру. Втім це - фейк.

Журналісти з “Радіо Свобода” заперечують цю інформацію, посилаючись на отриманий ними коментар від Сухопутних військ ЗСУ. У такий спосіб пропагандисти хочуть дискредитувати Закон, прийнятий 8 травня 2024 року. Він передбачає умовно-дострокове звільнення деяких груп увʼязнених у випадку, якщо ті долучаються до ЗСУ. Втім його вже підписав Президент України і згідно з його положеннями, добровільно мобілізованими не можуть стати особи, засуджені за вбивство, зґвалтування, тероризм, державну зраду, посягання на життя правоохоронців та за деякими іншими статтями. Це забезпечує безпеку як військових, які знаходяться в одному формуванні з колишніми увʼязненими, так і безпеку цивільних, що матимуть з ними контакт як під час, так і після бойових дій.

Російські пропагандисти спекулюють на темі перебування увʼязнених в українських військових формуваннях, вдаючись до їх стигматизації серед українського населення. Підігріває недовіру до залучення цієї групи осіб і рецидивна поведінка російських умовно-достроково звільнених увʼязнених, які після участі у бойових діях скоюють злочини у цивільному просторі.

Пропагандисти знову почали поширювати інформацію про "ядерну загрозу" від України. Цього разу вони використовують заяву Ігоря Кирилова — начальника військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Росії. Він ствердив, що в Україну нібито ввозиться відпрацьоване ядерне паливо, з якого в подальшому планують створити ядерну зброю (“брудну бомбу”). Мовляв, цим процесом займається голова Офісу Президента Андрій Єрмак. Утім це - фейк. 

Про це написали фахівці Центру протидії дезінформації РНБО України. Вони зазначили, що такі звинувачення у бік України є безпідставними. “Брудна бомба” – це радше журналістський штамп. Таку зброю ніколи не використовували і, насправді, вона не класифіковується як ядерна. Зрештою, у 2022 році внаслідок заяв Росії про виготовлення “брудної бомби” Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) влаштувало перевірки українських обʼєктів, спростувавши заяви росіян. 

Для поширення цього фейку росіяни вдаються до тактики whataboutism із наміром відвернути увагу від російської ядерної загрози. У той час як Україна вимагає визнання Росії державою-спонсоркою тероризму, Росія намагається звинуватити Україну у тероризмі. 

Розповсюджуючи фейки про “брудну бомбу”, щоб викликати недовіру та страх до України. У такий спосіб вони намагаються переконати світ у тому, що Україна нібито є для нього загрозою та виправдати агресію Росії.

У своєму дайджесті антиукраїнських меседжів у російських медіа Центр протидії дезінформації РНБО України висвітлив маніпуляцію та фейк, що поширюються російськими пропагандистами.   

Росія нібито пропонує «мирну угоду», а не висуває Україні ультиматум

Російські пропагандисти поширюють інформацію про те, що Росія пропонує Україні «мирну угоду» для закінчення війни. Таким чином Росія висвітлюється як миротворець, сторона, що хоче миру. Разом із цим, пропагандисти стверджують про “небажання” України або Заходу, який «керує Україною», завершувати війну. 

Насправді ж Росія висунула Україні ультиматум. До вимог росіян входили: передача Росії окупованих нею територій та міжнародне визнання українських територій у складі Росії, позаблоковий та безʼядерний статус України, скасування санкцій проти Росії.

Російські пропагандисти вдалися до підміни понять з метою висвітлення Росії не як агресора, а як миротворця. Така пропаганда діє як на російську, так і на зарубіжну аудиторію. Вона демонізує Захід, висвітлюючи Росію як морально вищу, і навʼязує західному суспільству сумніви стосовно доцільності продовження підтримки України.

Україна нібито використовує вантажні судна у воєнних цілях 

Пропагандисти безпідставно стверджують, що ЗСУ нібито завдають ракетних ударів по Севастополю і Криму за допомогою суховантажів, на які розміщують пускові установки з ракетами ATACMS. У такий спосіб корабель нібито здатний після атаки зайти в Чорноморський або Одеський вантажний порт і злитися з іншими суховантажами, які там стоять. 

Втім це - фейк, оскільки суховантаж — транспортне судно, призначене для перевезення сухих грузів і не пристосоване для встановлення на ньому зброї. До того ж російські пропагандисти не можуть надати жодних доказів використання таких суден Україною.

Поширення такого фейку є спробою легітимізувати російські удари по не воєнним суднам, які нібито використовують у воєнних цілях. Так росіяни підривають морську безпеку та ставлять під загрозу один з торговельних шляхів для України. На додачу у такий спосіб російські пропагандисти поширюють страх серед українців та, загалом, підривають довіру до України.

Росія активно заявляє, що «київський режим відмовляється забирати бійців ЗСУ, які здалися в полон». Пропаганда також використовує військовополонених для створення різних відео, в яких просувається теза, що українцям «у полоні краще, ніж вдома».

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони стверджують, що з моменту повномасштабного вторгнення Росія використовує українських військовополонених для своїх пропагандистських цілей. У такий спосіб Росія вкотре порушує міжнародне право та Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими, згідно з якою військовополонені мають право на повагу до їхньої особистості та честі, повинні бути захищені від актів насильства, залякування, а також образ та надмірної уваги з боку публіки. Крім того, Росія порушує міжнародне право, не допускаючи такі організації як Червоний Хрест, до українських військовополонених, що перешкоджає об'єктивній оцінці умов їх утримання.

Меседж про те, що Україна не бажає забирати своїх військовополонених, не відповідає дійсності. Українська влада постійно наголошує, що її позиція — обмін за принципом «всіх на всіх». Цей підхід спрямований на повернення всіх українських військовополонених у рамках всеосяжного обміну. Ця концепція обговорювалася на нещодавньому Саміті миру в Швейцарії. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що по кожному з питань будуть створені робочі групи, і вже є країни, які організують окремі зустрічі з цих тем. Тимчасом Уповноважений з прав людини в Україні Дмитро Лубінець стверджує, що єдина проблема в реалізації цієї ідеї — небажання саме російської сторони. Небажання Росії проводити такий обмін підтверджується і тим, що Україна нещодавно була змушена відкрити вже третій табір для утримання російських військовополонених.

Україна завжди готова до обміну полоненими і бере участь у них за першої ж можливості. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з полону було повернуто вже понад 3 тисячі українців, а 25 червня відбувся черговий обмін.

Також не відповідає дійсності меседж про те, що українським військовим у російському полоні «краще, ніж вдома». Цю дезінформацію спростовують звіти міжнародних правозахисників. Наприклад, у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) за період з 1 грудня 2023-го по 29 лютого 2024 року йдеться, що «катування українських військовополонених і жорстоке поводження з ними в російських місцях інтернування є поширеним і систематичним, а умови утримання не відповідають вимогам міжнародного гуманітарного права». «85% з 60 військовополонених, опитаних УВКПЛ, надали детальну інформацію про те, як російські військовослужбовці чи посадові особи катували їх або жорстоко поводилися з ними під час перебування в полоні. Найпоширенішими методами катувань були побиття, удари електричним струмом, погрози стратою, імітація страти та перебування в незручних позах», — зазначається у звіті. Україна надає повний доступ міжнародним організаціям до місць утримання російських військовополонених, чого не робить Росія.

Поширюючи подібну дезінформацію, Росія хоче виправдати вторгнення в Україну та дискредитувати українську владу.