Кремль просуває дезінформацію через нігерійське видання The Nation, сенегальське ― Sene News, а також єгипетське ― El Mostaqbal. Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО.

• The Nation, наприклад, публікувало статтю про нібито продаж Офісом Президента України землі фонду Сороса, щоб закопати хімічні відходи. 

• Sene News публікує «статті-розслідування» про Україну з посиланнями на анонімні джерела або ж на вигаданих журналістів.

• El Mostaqbal цитує російських чиновників зі звинуваченнями України та поширює наративи про «біологічні лабораторії» чи про те, що «Україна ― маріонетка США», наприклад.

Враховуючи те, що фейки на проаналізованих ресурсах не набули значного розголосу серед міжнародної спільноти, на відміну від російського інфопростору, можна зробити висновок, що російський агітпроп використовує ці медіа для підвищення довіри внутрішнього населення Росії до неправдивої інформації. Мовляв, «ось навіть закордонні медіа про це пишуть!».

Про те, як Росія просуває свої наративи через африканські медіа, можна почитати більше в спільному дослідженні Центру протидії дезінформації та OSINT-агенції Molfar.

Австралійський національний мовник ABC випустив документальний фільм «Українська війна: Інша сторона», у якому британський журналіст Шон Ланган висвітлює війну очима російської сторони.

У фільмі, зокрема, поширюються такі наративи російського агітпропу:
- у 2014 році в Україні відбувся державний переворот;
- українці з Донбасу хотіли до Росії;
- українці — нацисти, яких підтримує Захід;
- Буча — це фейк;
- ЗСУ використовують мирних мешканців як «живий щит» й обстрілюють цивільних;
- Росія не розпочинала війну, вона її закінчує.

Тобто, в намаганнях показати «іншу» сторону, Шон Ланган фактично надав росіянам майданчик для виправдання агресії проти України. Про це пишуть в Центрі протидії дезінформації при РНБО.

Поширення таких матеріалів на міжнародну авдиторію є підіграванням Росії та приниженням українців, які сьогодні кровʼю виборюють право на свободу й незалежність. Раніше ми писали, що посол України в Австралії Василь Мирошниченко назвав стрічку «еквівалентом чаші блювотиння», звернувся до міністерки комунікацій країни й попросив пояснень від телеканалу.

Крім того, в лютому 2024 року британський журналіст зняв подібний документальний фільм з окупантами під Авдіївкою, який також перетворився на оазу російських наративів.

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, що Київ нібито почав готувати юнаків до протистояння з російськими військами під час майбутньої оборони на Сумському напрямку. Згідно зі словами пропагандистів, «юнаки повинні будуть сформувати партизанські рухи та почати диверсії». Крім того, російська пропаганда каже, що Київ буцімто вже почав використовувати такий загін на одному з напрямків. І внаслідок цього нібито загинула шістнадцятирічна українка — медикиня 1-го стрілецького батальйону 67 ОМБр ДУК з позивним «Троя». 

У Центрі протидії дезінформації при РНБО спростували цю інформацію. Насправді твердження про підготовку «юних українців-партизанів» для боротьби з росіянами — це вигадка російських пропагандистів, яка не відповідає дійсності. Також фейковою є інформація про смерть української бойової медикині саме внаслідок участі в новоствореному партизанському русі. На жаль, Анастасія Мар'янчук з позивним «Троя» справді загинула 18 березня 2024 року, але від ворожого обстрілу, а не через долучення до одного з так званих «загонів». До того ж їй було не 16, а 22 роки. 

Цей фейк підживлює наратив агітпропу, мовляв, в Україні панує нацизм, тож країну потрібно «денацифікувати». Проте це ― лиш одне з виправдань неспровокованої російської агресії. Зрештою, пропагандисти прагнуть демонізувати як українську владу, так і ЗСУ, оскільки ті нібито вже почали залучати дітей до фізичного протистояння з Росією. Раніше ми спростовували інформацію, що в Києві буцімто роздають «агітки» жінкам, літнім людям і дітям, щоб ті мобілізовувалися до ЗСУ.

Російські ресурси поширюють інформацію, що під час свого візиту до Києва 18 березня 2024 року американський сенатор Ліндсі Грем наполягав на мобілізації українців, яким навіть немає 25 років. Стверджуючи це, російські пропагандисти посилаються на статтю The Washington Post.

Насправді ця інформація є спотвореною, пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. Російські пропагандисти перекрутили слова Грема, які в оригіналі на The Washington Post звучать так: «Сподіваюся, що ті, хто придатний служити в українській армії, приєднаються. Я не можу повірити, що це у 27. Ви боретеся за своє життя, тому вам слід служити ― а не у 25 чи 27». Тобто, американський сенатор не закликав Україну мобілізовувати тих, кому немає навіть 25. Він лише говорив про те, що в такій екзистенційній війні не обовʼязково чекати настання 27 років (наразі ― призовний вік).

У пропагандистів уже не вперше виникають труднощі з перекладом заяв Грема. Наприклад, у травні 2023 року агітпроп приписав сенатору слова, що нібито «смерті росіян ― це результат найвдалішого вкладення грошей американською владою». Проте ці слова виявилися нічим іншим як маніпуляцією.

У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомляють, що Кремль активізував дезінформаційну кампанію проти України на Близькому Сході.

Росія посилено використовує свої тамтешні дипломатичні представництва й агентурну мережу, різноманітні засоби пропаганди. 

Завдання чергової гібридної спецоперації Кремля:
● виправдати загарбницьку війну;
● дискредитувати Україну та країни Заходу;
● нав’язати неприйнятні умови переговорів;
● поліпшити власне становище в регіоні;
● домогтися зменшення економічного й політичного тиску, якого Москва зазнає через агресію та вчинення воєнних злочинів.

Працівники російського посольства в Єгипті, наприклад, отримали вказівки з Кремля  провести низку зустрічей під дипломатичним прикриттям для поширення дезінформації про війну та здійснення вербувальних заходів.

Також у межах цієї операції росіяни розсилають до посольств інших держав у Каїрі пропагандистські матеріали, у яких виправдовують ведення війни проти України.

Йдеться, зокрема, про два «документи» під назвами «Щодо ролі Заходу в конфлікті на Україні» та «Щодо ситуації навколо України». У вказаних матеріалах подано пропутінську версію історії України з моменту краху СРСР. А Росія, звичайно ж, представлена як жертва.

Ключова ідея, яку просуває Росія на Близькому Сході, ― безальтернативність нав’язаного нею сценарію завершення війни.