Пропагандисти стверджують, що на Заході, зокрема в США, в Україні та Росії відбувається протиборство між так званими «партіями війни» та «партіями миру». Відповідно, «партії миру» просувають ідею якнайшвидшого закінчення російсько-української війни на вигідних для Росії умовах. Тоді як «партії війни» — займаються ескалацією воєнних дій в Україні та не бажають їх закінчення.

На Заході «партія війни», за словами російського пропагандиста, «працює системно, її тиск цілком можна назвати сильним, особливо враховуючи те, що на озброєнні цієї партії є авторитетні засоби масової інформації, наприклад, такі як агентство Bloomberg». Головним же аргументом прихильників західної «партії миру» нібито є те, що продовження війни в Україні створює високі ризики втягування в неї НАТО, а це — загрожує ядерною війною в кінцевому підсумку.

У США, згідно з російською пропагандою, «партію війни» та «партію миру» уособлюють Демократична та Республіканська партії, відповідно. Так, реагуючи на плани адміністрації чинного президента США Джо Байдена спрямувати 6 мільярдів доларів на безпекову допомогу Україні перед приходом Дональда Трампа до влади, у російському телеграм-каналі писали, що «партія війни гадить перед відходом». Подібні коментарі російської сторони звучали й щодо надання Україні дозволу «партією війни» США бити далекобійними ракетами углиб території Росії. Мовляв, такі рішення унеможливлюють будь-які потенційні домовленості про якнайшвидше завершення війни в Україні після приходу до президентського крісла в США Трампа. Водночас у російському прокремлівському телеграм-каналі пишуть, що «не варто думати, що 20 січня 2025 року Білий дім заселить “партія миру”», адже «для американської політики не характерна миротворчість у прямому розумінні сенсу слова». Усередині самої Республіканської партії також нібито існує сильна «партія війни», яка виступає за набагато жорсткіший підхід щодо Росії, ніж Байден. Про це йдеться в українському проросійському телеграм-каналі: «Це крило, яке пов'язане з американським ВПК, а також із нафтогазовим бізнесом – тими, хто отримує пряму вигоду від війни в Україні. І це крило намагатиметься переконати Трампа в тому, що війна — це “хороший бізнес”».

В Україні «партія війни» нібито називає всіх, хто проти мобілізації та продовження війни, «агентами Кремля». До «партії війни» в Україні, як пишуть пропагандисти, входять ті, хто на війні заробляє. Своєю чергою, в Україні нібито тільки починає формуватися майбутня «партія миру», до якої «входять» нардепи Євгеній Шевченко й Артем Дмитрук. Варто зазначити, що через підозру в держзраді 15 листопада 2024 року суд відправив Шевченка під варту, а Дмитрук 24 серпня 2024 року незаконно перетнув державний кордон України, після чого його оголосили в розшук. «Є три партії: партія миру, партія війни та партія капітуляції. Так от, у суспільстві назріває дедалі більше прихильників саме партії миру! (...) Дедалі більше громадян України хочуть миру», — цитують Артема Дмитрука українські проросійські ресурси.

У Росії «партія війни» — це нібито філіал «глобальної партії війни». Ця «партія», пише український пропагандистський телеграм-канал, буде переконувати Путіна нізащо не погоджуватися на зупинку війни по лінії фронту, а воювати допоки російський прапор не висітиме над Києвом. Окрім цього, пропагандисти додають, що російська «партія війни» регулярно закликає завдати ядерного удару по Україні та по західних державах. 

Отже, вдаючись до термінів «партія війни» та «партія миру», пропагандисти намагаються розмити відповідальність Росії за війну в Україні. Так, вони прагнуть ствердити, що ключове протистояння відбувається не між агресором Росією та Україною, а між «партіями миру й війни».

Проросійські анонімні телеграм-канали поширюють заяву прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова про те, що російські військові нібито «обережно ставляться до цивільного населення України» та завдають удари виключно по військових цілях. Втім такі твердження суперечать численним фактам і міжнародним звітам, які підтверджують масові жертви серед цивільних унаслідок російських атак.

Про це пише StopFake. Його фахівці стверджують, що за даними Моніторингової місії ООН, з початку повномасштабного вторгнення Росії загинуло понад 12 тисяч цивільних, ще понад 26 тисяч отримали поранення. Наприклад, у Кривому Розі балістична ракета влучила у житловий будинок, знищивши цілу родину з трьома дітьми. Під час іншої атаки постраждали дитяча лікарня та житлові квартали.

Amnesty International називає такі дії воєнними злочинами, оскільки обстріли цивільних об’єктів порушують міжнародне гуманітарне право. Окрім жертв серед цивільних, удари по енергетичній інфраструктурі спричиняють гуманітарну катастрофу, погіршуючи умови життя мільйонів українців.

Мета поширення такої дезінформації полягає у створенні ілюзії «моральності» російської армії, спробах виправдати воєнні злочини перед міжнародною спільнотою та маніпулюванні сприйняттям громадян Росії й інших країн. Ця дезінформація спрямована на применшення наслідків атак на цивільне населення України, перекладання провини за жертви на іншу сторону та дискредитацію об’єктивних звітів міжнародних організацій.

Проросійські анонімні телеграм-канали заявляють, що нібито «абсолютна більшість українців готова до капітуляції». У якості «доказу» цього вони наводять результати анонімного опитування, опублікованого підозрюваним у держзраді Олександром Дубінським. Втім це не так. 

Про це повідомляє StopFake. Його фахівці вказують на те, що 17 листопада 2024 року він опублікував у своєму телеграм-каналі опитування з питанням: «Чи готові ви до миру в обмін на території?». На вечір 18 листопада проголосувало понад 15 тисяч осіб, 62% з яких відповіли «так». Однак результати цього опитування не є репрезентативними, адже його проводили анонімно серед аудиторії Дубінського, який відомий проросійською риторикою. Без належної вибірки такі дані не відображають реальну думку українців. Зокрема, Дубінський перебуває в СІЗО за підозрою у держзраді. Слідство встановило його участь у проросійській організації, яка займалася дискредитацією України за гроші російської розвідки. 

Водночас реальні соціологічні дослідження, проведені Фондом «Демократичні ініціативи» спільно із Центром Разумкова та КМІС, показують, що більшість українців не готові до жодних територіальних поступок навіть заради завершення війни.

Мета поширення цієї дезінформації полягає у створенні хибного враження про готовність українського суспільства до капітуляції та територіальних поступок. Це спрямовано на підрив морального духу українців, дискредитацію політичного керівництва та створення ілюзії про підтримку проросійських ідей в Україні. Такі меседжі також мають на меті послабити міжнародну підтримку України та сприяти поширенню серед громадськості наративів, вигідних Росії.

Пропагандисти поширюють у соцмережах фотографію жінки в українському національному одязі, стверджуючи, що це нібито бабуся російської телеведучої Ксенії Собчак. У публікаціях зазначається, що жінка народилася в селі Дроздні між Луцьком і Ковелем, додаючи історію її життя. Утім це - неправда.

Про це пише StopFake. Фахівці проєкту з’ясували, що насправді на фотографії зображена бабуся українського журналіста видання «Ґрати» Антона Наумлюка, який детально розповідав про її біографію. Світлину вперше поширили у 2017 році для сімейного архіву. 

Інформація про сім’ю Собчак є у відкритих джерелах. Її бабуся по батьківській лінії, Надія Андріївна, була полькою і жила в Ташкенті. По материнській лінії — Валентина Володимирівна Нарусова, родом із Ленінграда, мешкала у Брянську. Хоча інколи згадуються українські корені її родини, жодного підтвердження зв’язку з жінкою на фото не знайдено. Це приклад дезінформації, створеної для маніпуляції громадською думкою та дискредитації українських медіа.

Російські медіа поширюють дезінформацію про те, що українське військове керівництво нібито обмежує президента України у доступі до достовірної інформації, аби усунути його з посади. Це твердження базується на словах так званого «британського експерта» Александра Меркуриса. Втім воно є несправжнім. 

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Меркурис — головний редактор проросійського англомовного сайту The Duran, який регулярно поширює кремлівські наративи. Його на російських каналах представляють як «грецького політолога» або «британського експерта», хоча він відомий скандальною репутацією. У минулому Меркурис працював у Королівському суді Великої Британії, але був позбавлений права займатися адвокатською діяльністю через створення фальшивих листів і вигадування неправдивих історій.

Такі заяви спрямовані на дискредитацію українського керівництва, створення напруги та підрив довіри до президента України. Вони є частиною ширшої інформаційної війни, яку веде Росія.