Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

14 Липня станом на 871 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2262
Фейк
710
Маніпуляція
667
Меседж
467
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Фейк В ізраїльтян з подвійним громадянством нібито відбирають паспорти в Україні для мобілізації

Пропагандисти стверджують, що кілька сотень громадян з подвійним громадянством Ізраїлю та України не можуть перетнути кордон через те, що їхні паспорти вилучила прикордонна служба. Мовляв, щоб повернути документи, їм потрібно оновити дані у територіальному центрі комплектування, після чого їх можуть мобілізувати. Втім це - фейк.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони знайшли оригінал фото, яке було відредаговане пропагандистами. Знімок був опублікований ще у 2017 році Святошинським відділом Київської Державної міграційної служби України і насправді містить рукописну інформацію про стан готовності замовлених паспортів.

До того ж такі дії прикордонників не мали б сенсу, оскільки Україна не визнає подвійного громадянства. Відповідно, громадяни з подвійним громадянством Ізраїлю та України в правовому полі вважаються лише громадянами України і на них поширюються відповідні права та обов’язки. Тобто, військовозобов’язані чоловіки з подвійним громадянством не мають права залишати Україну. Це пояснив представник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб вкотре зірвати мобілізаційну кампанію у країні.

Фейк У зв'язку з наступаючим дефолтом, українці стоять у великих чергах та скуповують валюту

У мережі поширюється інформація про те, що українці нібито стоять у великих чергах до обмінних пунктів, намагаючись обміняти гривні. Користувачі, які розповсюджують фотографії черг, стверджують, що це пов’язано з новинами про можливий дефолт. У деяких київських обмінниках валюти вже нібито немає, що зазначають пропагандисти. Втім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Інформація про те, що українці масово стоять у чергах перед обмінниками, не відповідає дійсності. Для створення паніки в Україні зловмисники публікують вигадані коментарі про черги разом з архівними або відредагованими фотографіями.

Фотографія обмінника з написом «Валюти немає» була насправді відредагована. Оригінал цієї фотографії був розміщений на гугл-картах київського обмінного пункту Obmen24 ще два роки тому. Зловмисники змінили оголошення про необхідність перевіряти купюри біля каси на напис «Валюти немає».

Інша фотографія, на якій видно чергу біля відділення А-Банку, взагалі не стосується поточних подій. Оригінал цієї фотографії належить Суспільному Чернівці. Вона була опублікована у липні 2022 року і на ній зображена черга для оформлення заявки на виплати від міжнародних організацій. У публікації Суспільного Чернівці йдеться, що в А-Банку допомагають оформляти заявку на виплати, однак це можна зробити і самостійно онлайн.

Повідомлення про майбутній дефолт України, на думку багатьох експертів, також не відповідають дійсності. У серпні 2022 року Україна отримала два роки відстрочки за кредитами – цей термін визначався виходячи з того, що ніхто не знав, скільки триватиме війна. Таким чином, Україна повинна домовитися з іноземними кредиторами до 1 серпня про реструктуризацію держборгу. Станом на зараз Міжнародний валютний фонд активно лобіює нову відстрочку для України.

«Україна не має намірів платити за тим графіком, який був погоджений два роки тому. МВФ дозволяє не дотримуватися цього графіка і благословив Україну на нові переговори з кредиторами про новий графік платежів», – пояснює в коментарі для BBC Україна керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев також наголошує, що дефолту в Україні не буде, адже для цього немає жодних підстав.

У такий спосіб пропагандисти сіють паніку серед українців на фоні напруженості, спричиненою російською агресією проти України.

Фейк У Мюнхені нібито з'явилось образливе графіті після вильоту збірної України з Євро-2024

Пропагандисти поширюють інформацію про нібито появу в Мюнхені образливого графіті після поразки збірної України на Чемпіонаті Європи з футболу. Стверджується, що на графіті нібито зображений гравець української національної команди, якого за руки ведуть «радісні співробітники ТЦК». Утім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що насправді немає жодної достовірної інформації про те, що подібне графіті з'явилося в Мюнхені після поразки збірної України. Перевірка цього зображення на сайтах для верифікації вказує на те, що воно було створено за допомогою комп'ютерних програм або змінено.

За допомогою сервісу Forensically вдалося виявити, що багато деталей на зображенні були змінені або додані до оригінальної фотографії, що свідчить про те, що картинка не є справжньою. Forensically працює як мікроскоп, допомагаючи побачити ті зміни на знімках, які не помітить людське око. Для виявлення змінених блоків на опублікованій фотографії вони скористалися розділом ELA (error level analysis — аналіз рівня помилок). У цьому випадку фотографія майже повністю складається з модифікованих частин: велосипед, фігури трьох чоловіків на графіті, рамка на стіні та бруківка чітко виділяються на знімку при аналізі даних.

Також варто зазначити, що матч Україна-Бельгія, після якого синьо-жовті покинули турнір, відбувся 26 червня 2024 року в німецькому Штутгарті, а не у Мюнхені. Це створює певну невідповідність і незрозуміло, чому подібне графіті мало з'явитися саме в столиці Баварії. Раніше збірна України зазнала поразки в матчі з Румунією, який відбувся 17 червня на «Альянц Арені» в Мюнхені, але після цього поєдинку Україна продовжила участь у Євро-2024, борючись за вихід з групи.

Усе це свідчить про те, що знімок є фейковим і був спеціально виготовлений російською пропагандою для дискредитації України та підриву мобілізаційної кампанії у країні.

Фейк У Херсоні нібито спалах холери через руйнувань на Каховській ГЕС

Російські медіа активно поширюють дезінформацію про "епідемію" холери в Херсоні, яку українська влада нібито намагається приховати. «Інфекція спалахнула у підконтрольному Києву Херсоні, бо українська влада після руйнування Каховської ГЕС не провела санітарну обробку», – стверджують прокремлівські медіа. Цей фейк почали розкручувати російські медіа та боти в соціальних мережах у першу річницю російського теракту, коли було підірвано Каховську ГЕС.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що станом на липень 2024 року, Міністерство охорони здоров’я України не зафіксувало жодного випадку холери. За даними ВООЗ, опублікованими 19 червня, за перше півріччя 2024 року в Європейському регіоні зареєстровано 105 випадків захворювання на холеру – всі вони були на острові Майотта (заморський регіон Франції). В Україні у 2024 році спалахи холери не реєструвалися.

Холера – це гостре діарейне захворювання, викликане інфекцією кишечника шкідливими бактеріями. Чиста питна вода та належні санітарні умови можуть запобігти спалаху холери, але через російську агресію та значне погіршення якості життя прифронтові населені пункти дійсно стикаються з підвищеним ризиком інфекційних хвороб. Саме тому російські медіа методично поширюють цей фейк з початку широкомасштабного вторгнення в Україну.

Цілеспрямоване руйнування російською армією української критичної інфраструктури, включаючи системи водопостачання та водовідведення, створює ідеальні умови для виникнення інфекційних епідемій на українських територіях. Проте Україна ефективно долає ці виклики, посилюючи моніторинг епідеміологічної ситуації в країні. З червня 2024 року в Україні діє сезонний посилений епіднагляд за холерою – пацієнтів з гострими кишковими інфекціями додатково обстежують на холеру. Також проводяться активні дослідження зразків зовнішнього середовища: моніторинг проб стічних вод, прісної та морської води.

Початок сезону посиленого епіднагляду за кишковими інфекціями в Україні і став підґрунтям для поширення російського фейку, хоча безперервне спостереження за холерою в країні ведеться впродовж усього року, а в період з 1 червня по 1 жовтня моніторинг посилюється. Це - рутинний процес, пов’язаний з тим, що підвищення температури навколишнього середовища створює сприятливі умови для розмноження холерного вібріону, тому ризики інфікування зростають.

Піки випадків захворювання на холеру в Україні були зареєстровані у 1998, 1999 та 2007 роках. Останній спалах холери в Україні стався у 2011 році в Маріуполі, тоді зафіксували 33 випадки захворювання на холеру і 24 випадки вібріоносійства (безсимптомні хворі) – інфекцію привезли до портового міста з іншої країни. Міністерство охорони здоров’я України наголошує, що холера не є ендемічним захворюванням для України. Інфекція поширена в країнах Азії, Близького Сходу, Африки, Південної та Центральної Америки.

Після російського теракту з підривом Каховської ГЕС 6 червня 2023 року саме Росія відмовилася пускати незалежних експертів, спостерігачів та гуманітарних працівників на територію зруйнованої станції та затоплених українських населених пунктів. Україна не лише ініціювала розслідування, але й повністю співпрацювала з незалежними експертами, надавши повний доступ до постраждалих районів, свідків, всієї інформації та доказів.

Меседж Рік тому Росія вдарила ракетою по кафе в Краматорську, щоб нібито ліквідувати групу американських найманців

Російські медіа використали річницю ще однієї трагедії в Україні, яка сталася через ракетний обстріл Краматорська, для поширення фейку про «ліквідацію групи американських найманців». Пропагандисти стверджують, що наявність серед фотографій загиблих чоловіка у військовій формі нібито підтверджує заяву армії РФ про те, що мета удару була військовою і легітимною.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що Міноборони Росії постійно намагається переконати міжнародну спільноту, що, запускаючи ракети по Україні, вони цілеспрямовано знищують лише військові цілі. Однак навіть сам факт військової агресії проти іншої країни є порушенням міжнародного права, а Росія порушує багато правил ведення війни, обстрілюючи мирні українські міста та цивільні об’єкти.

Обстріл піцерії Ria Pizza в Краматорську стався 27 червня 2023 року. Тоді російські війська завдали ракетного удару по кафе, внаслідок чого загинули 13 людей, серед них 4 дитини, а 59 осіб було поранено. Серед загиблих військових було лише двоє: бойовий парамедик 3-ї ОШБр Артем Суховий та доброволець Інтернаціонального легіону, колишній морський піхотинець США Ян Торторичі. Саме смерть Яна Торторичі російська пропаганда використала як доказ того, що мета армії Росії була нібито легітимною. У день обстрілу Торторичі, як і багато інших військових у прифронтовому місті, зайшов у піцерію поїсти, про що згадує його друг, Ед Флорес. StopFake також раніше писав, чому не можна називати воюючих за Україну іноземців «найманцями», як це робить російська пропаганда.

Розслідування цього злочину Росії окремо проводили експерти правозахисної організації Truth Hounds, оскільки серед загиблих у кафе була і їхня колега, письменниця Вікторія Амеліна. Експерти встановили, що атака на Краматорськ є воєнним злочином — невибірковою атакою, яка призвела до страшних наслідків серед цивільних. Також у Truth Hounds зазначили, що Росія нав’язує українцям думку, що присутність українських захисників у цивільних місцях дозволяє Кремлю вдаватися до смертоносних ракетних атак, але насправді «присутність військових у кафе не виправдовує і не гуманізує росіян. А навпаки додатково підкреслює той самий шаблон їхніх злочинів».

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.