9-10 жовтня 2024 року в Ризі, столиці Латвії, відбулася конференція присвячена боротьбі з дезінформацією «EU DisinfoLab annual conference». Реагуючи на цю подію, у польському проросійському телеграм-каналі поширили інформацію, мовляв, на конференції повідомили, що українська дезінформація стала проблемою перед виборами в США. Головною метою Києва нібито є зміцнення позицій Камали Гарріс як основного прихильника продовження війни та постачання зброї в Україну. А за останні 4 місяці кількість дезінформації від «українських агентів впливу» нібито зросла на 55-60%. Повідомляючи це, пропагандисти посилаються на відеосюжет, який нібито випустив американський журнал WIRED.

Насправді ця інформація не відповідає дійсності ― відеосюжет є сфабрикованим. Його не знайти ні на офіційному сайті WIRED, ні на сторінках журналу в соцмережах. Імовірно, пропагандисти просто наклали логотип WIRED на відео, а сам сюжет підробили.

Окрім цього, у відеосюжеті згадується звіт під назвою «Disinfo 2024: Ukrainian November», але такого звіту не публікували в мережі. Найімовірніше, інформацію про його існування вигадали.

Зрештою, на сайті та в соцмережах організації EU DisinfoLab, яка проводила згадану конференцію, також немає жодної інформації про «українську дезінформаційну кампанію» напередодні президентських виборів у США.

Цим дезінформаційний вкидом пропагандисти намагаються віддзеркалити звинувачення, які висувають до Росії, щодо втручання у вибори в США. Раніше ми писали про дослідження BBC, яке показало, що Кремль за допомогою ШІ та фейкових сайтів намагається втрутитися у вибори в США.

Пропагандистські ресурси поширюють інформацію, нібито військові 5-ї бригади Національної гвардії України почали збирати «мито» зі шкіл. Так, військові нібито вимагали в керівників Харківської гімназії №110 і Харківського ліцею №170 зібрати гуманітарну допомогу в обмін на евакуацію з Харкова в разі небезпеки. У відповідних дописах росіяни посилаються на публікацію на фейсбук-сторінці 5-ї Слобожанської бригади НГУ від 5 жовтня 2024 року, в якій ішлося, що Харківська гімназія №110 і Харківський ліцей №170 зібрали гумдопомогу для військових. 

Насправді ж інформація про «вимагання гуманітарної допомоги» є безпідставною, повідомляють у проєкті VoxCheck. 

Обидва навчальні заклади регулярно звітували про надання допомоги військовим щонайменше від грудня 2023 року. Навчальні заклади не вказували конкретний підрозділ, кому призначалась допомога, але в одному з постів зазначали, що це для бійців на Харківському та Донецькому напрямках. На цих напрямках, зокрема, воює й 5 бригада НГУ.

У Харківській гімназії №110 часто реалізовували різні проєкти, у рамках яких діти робили окопні свічки, збирали посилки для військових, малювали листівки, які передавали військовим. У ліцеї №170 також готували смаколики для бійців. Своєю чергою, 5-та Слобожанська бригада у своєму дописі у фейсбуці вказувала, що Харківська гімназія №110 надає їм допомогу ще з осені 2022 року. Окрім цього, ще у квітні 2024 року Харківська гімназія №110 і Харківський ліцей №170 організовували спільні збори для 5-ї бригади НГУ. Немає жодних підтверджень, що вони робили це через примус із боку військових.

Раніше ми публікували спростування того, що в українських школах викладачі «змушують» учнів здавати гроші на ЗСУ.

У мережі поширюють інформацію, що більш ніж 60% іноземців, які воювали в лавах ЗСУ, нібито отримали важкі каліцтва під час бойових дій у період з 6 серпня до 1 жовтня. Як «доказ» цьому пропагандисти додають інфографіку з логотипом Statista, на якій зазначені дані про частку «іноземних найманців», які нібито отримали інвалідність, з розбивкою по країнах. Дані хронологічно збігаються з операцією ЗСУ в Курській області. Зрештою, під інфографікою пише, що джерелом цих даних є Інститут вивчення війни (ISW) — американський аналітичний центр, який спеціалізується на дослідженнях сучасних збройних конфліктів, зокрема російської агресії проти України.

Проте насправді ця інфографіка, найімовірніше, була сфабрикована. Про це повідомляють у проєкті StopFake. Насамперед Statista — німецька онлайн-платформа, що спеціалізується на збиранні та візуалізації даних. Попри те, що там справді відстежують події в Україні, Statista ніколи не публікувала саме цієї інфографіки. Журналістам StopFake не вдалося знайти на їхньому сайті або в їхніх соціальних мережах хоч якусь інформацію про «іноземних найманців» («mercenaries») в Україні.

StopFake також звернувся до аналітичного центру ISW, щоб з’ясувати, чи публікував він дані про кількість постраждалих іноземців, які воюють за Україну. Еван Мур, заступник директора ISW з міжнародних відносин, у відповідь на запит StopFake повідомив, що статистика, яку поширюють у мережі, не була підготовлена ​​ISW і не відображає його оцінки та погляди. Усі матеріали ISW доступні на офіційних ресурсах.

«Ми знаємо про графічні зображення, створені третіми особами, які нібито посилаються на Інститут вивчення війни для просування інформації та/або оцінок, які ISW не робив», — сказав представник аналітичного центру. 

Російська пропаганда регулярно поширює дезінформацію про так званих іноземних найманців у лавах ЗСУ. Так, раніше ми аналізували фейкову інформацію про премії для російських військових за ліквідацію «іноземних найманців» у складі ЗСУ.

Російські джерела, посилаючись на деякий «новинний сюжет», поширюють інформацію, що уряд Колумбії планує обмежити показ TikTok-відео з України через «романтизацію війни» та «пропаганду ЗСУ». Так, у відеосюжеті йдеться, що TikTok-відео з України нібито створюють у колумбійської молоді спотворене романтизоване сприйняття війни, що нібито спонукає їх масово долучатися до Інтернаціонального легіону ЗСУ.      

Однак ця інформація є фейковою, пишуть у проєкті StopFake. Відеосюжет, який поширюють росіяни, є сфабрикованим. Зловмисники використали фірмовий стиль і логотип колумбійського видання City Noticias TV для створення фейку, однак не врахували, що видання публікує контент не англійською, а винятково іспанською мовою. Ні на сайті, ні в соцмережах медіа немає цього сюжету. Подібних новин також немає на сайтах колумбійських Міністерства інформаційних технологій та комунікацій і Міністерства національної оборони, а також в будь-яких авторитетних іспаномовних чи англомовних медіа.

Зрештою, «факти» з відео суперечать реальності та здоровому ґлузду. Наприклад, у сюжеті йдеться, що середній вік колумбійців, що долучаються до українського війська, знизився з 22 до 18 років у зв’язку з впливом TikTok. Проте це — вкрай малоймовірно, адже 18 років є мінімальним віком для вступу до Інтернаціонального легіону.

Навпаки, переважна більшість колумбійців у складі української армії є ветеранами з бойовим досвідом — про це писала низка видань, що досліджували мотивації громадян Колумбії до вступу в Інтернаціональний легіон. Відповідно, долучитися до війни з Росією таких досвідчених бійців спонукає не романтизоване сприйняття війни, а гідна фінансова компенсація. 

Раніше ми фіксували низку вкидів російської пропаганди на тему колумбійських громадян у лавах Інтернаціонального легіону. Наприклад, аналізували фейк, що тіло полеглого колумбійського бійця Майкла Рамірезі Фіно з Інтернаціонального легіону буцімто повернули родині «без внутрішніх органів».

Російські ресурси пишуть, що Німеччина нібито більше не постачатиме Україні військову допомогу. Мовляв, передачу важкої військової техніки нібито припинено, нові надходження буцімто не плануються, і що це —  «черговий удар по Києву». Повідомляючи це, пропагандисти посилаються на німецьке видання Bild.

Насправді матеріалом видання Bild зманіпулювали. Про це пишуть у проєкті StopFake. Bild дійсно випустив текст, у якому з посиланням на анонімні джерела стверджується, що Німеччина більше не передаватиме Україні важку техніку, і згадувалося постачання саме зі складів Бундесверу. Однак у матеріалі не йшлося про те, що допомога Україні озброєнням буде припинена загалом. Також у блозі German Aid to Ukraine повідомили, що в статті Bild йдеться лише про припинення постачання в Україну важкої техніки із запасів Бундесверу, а не про важку техніку в цілому.

Німеччина, як і раніше, продовжить постачати Україні танки, самохідну артилерію, системи протиповітряної оборони щонайменше до 2028 року за вже укладеними контрактами. На сайті німецького уряду 17 жовтня 2024 року список номенклатури в рамках військової підтримки було оновлено; згідно з ним техніки постачають навіть більше, ніж спочатку обіцяли. Також на сайті вказано:

«Наразі майже 5 млрд євро (2023 рік) та приблизно 1,6 млрд євро (2022 рік) вже направлено на військову підтримку України; Ще 2,9 млрд євро було виділено в перші два роки війни як дозволи на постачання, що будуть здійснені лише в період з 2025 по 2028 рік».

На сторінці, присвяченій військовій підтримці України, також уточнено, що Німеччина підтримує Україну постачанням техніки та озброєнь — із запасів Бундесверу та через промислові постачання, які фінансуються з фондів допомоги федерального уряду. 

Тобто інформація, що Німеччина більше не допомагатиме Україні, не відповідає дійсності. Подібними вкидами росіяни прагнуть навʼязати наратив про «втому Заходу» від війни в Україні. Раніше ми аналізували російське дезінформаційне повідомлення, мовляв, німецька влада заявила, що економіка Німеччини погіршується через Україну.

У російських телеграм-каналах поширюють відео, на якому жінка стверджує, що ціна на картоплю в одному з магазинів Одеси складає близько 40-50 грн/кг. Відповідно, нібито одеситка обурюється й каже, що не знає, чого їй більше боятися — прильотів чи цін у магазинах. 

Насправді це — маніпуляція, про що повідомили в проєкті VoxCheck. На відео жінка показує один із найдорожчих сортів картоплі, який доступний в асортименті супермаркету «Сільпо», ― домашню картоплю сорту «Гранада». Водночас в українських супермаркетах можна знайти цей овоч дешевше. Наприклад, у тому ж «Сільпо» в Одесі є картопля по 31–35 грн/кг. В інших магазинах, таких як «АТБ» або «Таврія В» ціни на кілограм картоплі коливаються від 25 грн/кг до 27 грн/кг. 

Також, за даними Держстату, середня ціна на картоплю в Україні станом на серпень 2024 року складає близько 20 грн за кілограм. Однак це не найвища ціна за поточний рік, адже ще в червні українці купували цей овоч в середньому по 28 грн за кілограм.

Отже, є сорти картоплі, які коштують дорожче — по 50–60 грн/кг. Так само як і інші товари, наприклад, чай, який можна придбати за 70 грн, а можна за 129 грн. Тому подібні відео, які поширюють росіяни, є маніпулятивними, адже не відображають усіх ринкових цін, а вибірково демонструють дорожчі.

Раніше ми спростовували інформацію, що 70-річну пенсіонерку нібито побили за те, що вона відмовилась здавати картоплю на ЗСУ.