Це гасло, яке нібито увічнює пам’ять усіх загиблих у Другій світові війні, набуло популярності в повоєнні часи в СРСР. Однак це міф. Український інститут національної пам'яті зазначив, що скільки людей дійсно загинуло в роки Другої світової не порахували ні в СРСР, ні потім у Росії. Офіційний перелік жертв війни не повний: СРСР не визнав подій до 22 червня 1941 року, тому «забуті» учасники так званих «прикордонних конфліктів»; «забули» й не згадували поразки 1941—початку 1942 років; не згадували і військовополонених, жертв Голокосту, остарбайтерів; інвалідів війни цілеспрямовано прибирали в табори-інтернати подалі від людських очей.

«Скільки людей дійсно загинуло в роки Другої світової не порахували ні в Союзі, ні потім у Росії. Адже виплати за загиблих отримували лише ті родини, хто отримав довідки про смерть. Родини безвісти зниклих — ні. Влада просто економила на цих сім’ях. Показово, що сьогодні ставлення Росії до своїх загиблих не змінилось. У війні з Україною вони так само замовчують втрати. Багато солдатів залишаться зниклими безвісті, Росії так зручніше і дешевше», — розповіли в УІНП.