Таку тезу поширили пропагандистські медіа. У повідомленнях ідеться, що у Франції знищують вина й вирубують виноградники саме через накладені французьким урядом санкції на Росію. Автори дописують, що Москва була найбільшим імпортером вин, але після «санкційної війни» французи «догралися» і зазнають кризи у виноробній галузі. У публікаціях також намагаються навернути на думку, що накладати санкції на Росію, немає сенсу і в  підсумку нібито страждають самі країни Європи. Адже вони зазнають впливу «відсутності російського ринку збуту» на собі. Проте це — маніпуляція. 

Опрацювати кейс вдалося фактчекерам проєкту StopFake, які пояснили, що виноробна промисловість Франції справді перебуває не в найкращих, а й то кризових умовах. Наприклад, у серпні 2023 року французький уряд виділив 200 мільйонів євро для утилізації надлишкового виробництва вина. Така ініціатива від парламенту Франції зумовлена надмірним виробництвом продукції — і як наслідок зменшенням попиту на неї. Дії з боку французької влади повинні стримати цінові коливання й підтримати виробників, які втрачають свої доходи. Тобто проблеми у виноробній галузі аж ніяк не спричинені «антиросійськими санкціями» чи іншими заборонами проти Москви. Автори маніпулятивного допису просто використали новину про кризову ситуацію з винами й подали це як наслідок «боротьби» з Росією.

Загалом, як переконують далі фахівці, рівень споживання червоного вина впав по всій країні: насамперед через те, що французи почали надавати перевагу крафтовому пиву. Навіть в одному з матеріалів щоденної французької газети Le Figaro пишуть, що вино у 2023 році таки поступилося пиву й згідно з останніми опитуваннями 56% французів обирають хмільний напій. Також аналітичне дослідження Європейської комісії за червень 2023 рік демонструє спад споживання вина й в інших країнах ЄС: на 7% в Італії, на 10% — в Іспанії, на 15% — у Франції. Більш того, основним споживачем червоного вина й імпортером завжди був Китай, а не Росія. 

Росія намагається створити враження, що санкції на неї нібито не діють, а інші країни, економічно стабільні та ладні накладати рестрикції на Москву, потерпають від «зворотного ефекту», страждають від відсутності російського ринку. Кремль системно культивує риторику про так званий великий російський ринок, аби натякнути, що країни ЄС буцімто взагалі не проживуть, якщо не продаватимуть свій товар Росії. Якщо ж пручатимуться, їх начебто чекатиме та сама доля, що й виноробну галузь Франції. Проте згідно з моніторингом Київської школи економіки, станом на липень 2023 року 254 компанії (17,6% від компаній, які отримували дохід у Росії у 2022 році) повністю припинили свою діяльність у Росії. А 1191 (35,9% від загального числа) іноземних бізнесів також згорнулися. Компанії якось відмовляються від Росії, не бачачи в цьому ризику для себе. 

До речі, за даними Європейської ради, 2022 рік став поганим для російської економіки. За оцінками експертів, у 2022 році показник валового внутрішнього продукту Росії впав щонайменше на 2,2% за найкращим сценарієм і до 3,9% — за найгіршим. Економіка Росії скорочуватиметься й у 2023 році. Очікується, що ВВП скоротиться на 5,6% або на 3,3%.