На початку літа уряд підвищив тарифи на електроенергію для українців. На тлі цього у соціальних мережах поширюють тезу, що в Україні «нестерпно» живеться — адже ціни на комунальні послуги, зокрема на електроенергію, «захмарно великі» і навіть незрівнянні з європейськими цінами. 

Хоча фахівці аналітичного центру Dixi Group проаналізували тезу й з’ясували, що автори таких дезінформаційних матеріалів беруть інформацію про ціни з різних джерел без розуміння наскільки порівнюваною є така інформація. Одне джерело може вказувати ціни з урахуванням податків, інше — без. Якесь джерело містить інформацію про оптові ціни на електроенергію (тобто без урахування тарифів на транспортування та податків), а інше — про роздрібні (де всі ці складники вже включені). 

Власне, в експлейнері розмежували всі показники, які супроводжуються під час того, як електроенергія «доходить» до будівель європейців — ціна на товар, тарифи на транспортування, націнка постачальника податки  — і вдалося вияснити, що Україна має найнижчу ціну на електроенергію серед розглянутих європейських країн. Це значною мірою обумовлено державним регулюванням. 

Інші країни — Італія, Велика Британія, Франція та Німеччина — мають вищі ціни, що частково обумовлено значними потребами в інвестиціях в екологічно чисту енергію та будівництво нових електромереж. 

Поширюючи таке повідомлення, пропагандисти хочуть підживити наратив, що Україна буцімто непридатна для життя через відсутність електроенергії або через високі ціни на комунальні послуги. У такий спосіб автори хочуть посіяти паніку серед українців, щоби дестабілізувати настрої й викликати відчуття, що «нічого не зміниться». Також називаючи так званий колапс помстою за Кримський міст, росіяни вкотре прагнуть перекласти відповідальність за те, що відбувається, на Україну. Мовляв, Росія руйнує інфраструктуру виключно через агресію України. Проте саме Росія є агресором, й саме ця країна розпочала війну. 

Читайте ще: Україна стане «непридатною для життя»

Російські медіа поширили інформацію, що в Україні нібито примусово брали кров у дітей для потреб армії. Водночас у таких пропагандистських матеріалах наголошують, що це роблять самі військові, або ж ця кров збирається для «іноземних найманців». До публікацій додають фото хлопця, який здавав кров у навчальному закладі — на задньому плані фотографії видно шкільні парти. 

«В історії вже були випадки, коли дитяча кров йшла на підтримку здоров’я… солдатів Вермахту. І ця практика отримала свою оцінку під час Нюрнберзького процесу», — пишуть пропагандисти. 

Фактчекери VoxCheck проаналізували кейс і визначили, що насправді ж цю фотографію було зроблено у День донора, який провели 22 серпня на Вінниччині. Тоді дійсно пункт забору крові обладнали у місцевому ліцеї, а сам забір крові провела виїзна бригада із Вінницького обласного центру служби крові за допомогою місцевих медпрацівників. 

Усього кров здало 80 осіб, у локальних групах пишуть, що охочих було набагато більше, але за станом здоров’я не всі змогли взяти участь у цій процедурі. Було оприлюднено багато фотографій із заходу — серед них можна побачити й ту, яку використав агітпроп — але на жодному фото не видно дітей, у черзі та на здачі крові перебувають лише повнолітні. 

Пропагандисти систематично поширювали фейки та маніпуляції на тему нібито браку крові в Україні. У такий спосіб автори повідомлень прагнуть переконати, що в Україні все погано та що поранених безліч, яким не надається гідна допомога, оскільки «немає достатньо крові». Нам вдалося спростувати раніше декілька фейків на цю тему. Наприклад, в одному з фейків ішлося, буцімто в Україні забороняють усім іноземним громадянам ставати донорами крові. Також ми перевірили автентичність допису в соціальних мережах про те, що українська жінка відмовляється від свого чоловіка, бо йому «переливали кров москалів». 

3 вересня 2024 року російські війська завдали ракетного удару по Інституту зв’язку у Полтаві. Міністерство оборони України вказує, що часовий проміжок між тривогою і прильотом був коротким та застав людей під час їхньої евакуації до бомбосховища. 

Станом на 5 вересня стало відомо про 55 загиблих та 297 поранених.

Натомість у російських телеграм-каналах поширюють інформацію, що начебто внаслідок ракетного удару рф по Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації у Полтаві кількість жертв нібито насправді складає 600-700 військових вбитими. Це, мовляв, підтверджують неназвані українські джерела. Удар нібито трапився під час шикування особового складу. 

Але фактчекери VoxCheck зазначили, що число у 600 озвучив екснардеп України Ігор Мосійчук. Хоча він згадує про 600 постраждалих та десятки загиблих — це не збігається з офіційними даними. 

Водночас Ігор Мосійчук не є надійним джерелом. — він вже був помічений у поширенні фейків та наративів російської пропаганди. Зокрема, Мосійчук просував тези про нелегітимність Зеленського, звинувачував у російському вторгненні українську владу,  стверджував, що війни можна було уникнути дипломатичним шляхом.

Російські пропагандисти використовують погрози застосування ядерної зброї у відповідь на будь-які удари по території Росії, щоб залякати Захід і стримати військову підтримку України. Вони закликають змінити ядерну доктрину Росії, щоб легітимізувати застосування ядерної зброї навіть проти неядерних атак, посилюючи риторику ескалації та намагаючись зняти з себе відповідальність за продовження війни.

Втім основна мета подібних заяв — змусити Захід і його союзників обмежити підтримку України та ускладнити передачу їй зброї, зокрема далекобійних ракет. Росія намагається створити враження, що будь-які удари по її території можуть призвести до глобальної катастрофи через застосування ядерної зброї, що у свою чергу, має деморалізувати не лише Україну, а й міжнародну спільноту.

Проте насправді використання ядерної зброї Росією проти неядерних ударів суперечить міжнародним нормам. Такі заяви також свідчать про те, що Москва прагне уникнути обговорення своєї відповідальності за агресію проти України і перебіг війни, намагаючись виправдати свої агресивні дії та загрози світовій безпеці.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію, нібито підрозділи ЗСУ, до складу яких входять польські, французькі та американські «найманці», проявляють «надзвичайну жорстокість» щодо мирного населення в Курській області. Джерелом таких заяв називають невідомі «силові структури» Росії. 

Втім насправді на території Курської області, яка не підконтрольна Росії, немає жодних «силових структур», на які можна було б посилатися. Ці звинувачення мають лише одну мету — дегуманізувати українців в очах російської аудиторії. Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 

Багато іноземних журналістів з незалежних та впливових медіа вже побували на територіях, які контролює ЗСУ, і у своїх репортажах вони не підтвердили жодних звірств як щодо полонених росіян, так і щодо цивільного населення. Крім того, як повідомив речник ОТУ «Сіверськ» Вадим Мисник, саме Росія відмовилась надати гуманітарний коридор для евакуації цивільних з підконтрольних ЗСУ територій Курської області, що також спростовує заяви російської пропаганди.

Такий меседж поширили в польському проросійському телеграм-каналі з посиланням на пропагандистський ресурс RT (колишня назва ― Russia Today), який своєю чергою отримав відповідну інформацію від російського диппредставництва в Парижі. 

Пропагандисти додають, що Париж офіційно заперечує участь французьких найманців у російсько-українській війні, а місцеві ЗМІ не соромляться називати їх у своїх репортажах «добровольцями». Крім того, найманців також буцімто вербують через франкомовні групи в соціальних мережах. Зрештою, пропагандисти дають посилання на сайт Посольства України у Франції, яке «підтверджує» правдивість їхніх слів.

Насправді пропагандисти навмисно вживають термін «найманці», замість правильного поняття «комбатанти», на позначення іноземних бійців, які воюють у складі Збройних сил України. Згідно з Женевськими конвенціями, найманці беруть участь у збройному конфлікті незаконно. Вони ― не громадяни та не військовослужбовці держави, що воює, і це їхня головна відмінність від комбатантів. Тоді як іноземці, що вирішили воювати на боці України, стають частиною Інтернаціонального легіону ЗСУ.

Що стосується публікації на сайті Посольства України у Франції, то там надано базову інформацію для громадян інших країн, які роздумують над тим, аби долучитися до лав ЗСУ чи вже ухвалили відповідне рішення. І там, звичайно, не написано нічого незаконного. 

Цим меседжем Росія підживлює свій наратив про присутність «іноземних найманців» в Україні. У такий спосіб кремлівська пропаганда прагне ствердити, що насправді воює не з Україною, а з так званим «колективним Заходом». 

Дещо раніше ми фіксували фейк росіян про те, що в Кривому Розі російські військові влучили в готель «Аврора», бо там дислокувалися «іноземні найманці».

Пропагандисти розповсюджують у своїх медіа інформацію, що українська влада, якщо їй щось не подобається в роботі журналістів, нібито може їх просто ліквідувати, а західні правозахисники, мовляв, промовчать. Це буцімто підтверджують кейси «жертв» української влади. Втім фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки розібрали детальніше ситуацію із кількома “мучениками”, про яких активно згадує пропаганда. 

• Андрій Стєнін – російський «журналіст», який у липні 2014 року працював фотографом для «РИА Новости», знімав катування полонених українських військових на Донеччині. Ці матеріали використовувалися російською пропагандою для деморалізації ЗСУ. Загинув 2014 року.

• Ігор Корнелюк і Антон Волошин – кореспонденти ВГТРК, які в 2014 році висвітлювали окупацію сходу України, намагаючись підтримати гібридну агресію Росії. Загинули 2014 року.

• Дар’я Дугіна – пропагандистка, яка, серед іншого, називала різанину в Бучі у 2022 році «інсценуванням», відзначалася антиукраїнською риторикою. Загинула 2022 року.

• Владлен Татарський (Максим Фомін) – колаборант і пропагандист, що воював у складі бандформувань «ЛНР» і «ДНР», був громадянином Росії. Загинув 2023 року.

• Гонсало Ліра – пропагандист, який підтримував кремлівських колег, таких як Аліна Ліпп, Грем Філіпс і Патрік Ланкастер, активно поширюючи їхні фейки. За словами пропагандистів, помер в українському СІЗО у 2024 році, але Україна цього не підтверджує.

У такий спосіб, Кремль намагається представити загибель власних пропагандистів в різних обставинах як «жертву репресій» з боку Києва, що є частиною їхньої дезінформаційної кампанії. Мета таких маніпуляцій – створити враження про те, що Україна веде боротьбу не тільки проти російських агресорів, а й проти міжнародної преси, що ставить під сумнів її статус демократичної держави.

Пропагандисти в анонімних телеграм-каналах поширюють інформацію, нібито на Заході активно обговорюють можливу заміну Зеленського. Мовляв, він втратив довіру партнерів. Про це, зокрема, заявив улюбленець російської пропаганди Скотт Ріттер.

Втім ці твердження не мають жодних підстав і є абсолютно безпідставними. На це звертають увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони зазначають, що Скотт Ріттер – це відомий пропагандист, якого активно використовує російська пропаганда. Він є колишнім інспектор ООН з озброєнь в Іраку, засудженим у 2011 році за педофілію та інші злочини. Його умовно-достроково звільнили після 2,5 років ув’язнення. 

Меседж про те, що Захід нібито «шукає заміну Зеленському», є частиною російської пропаганди, спрямованої на те, щоб переконати українців у відсутності суверенітету та в надмірній залежності України від Заходу. Ці повідомлення також мають на меті дискредитувати українське керівництво, створюючи образ президента як невдахи, який ось-ось буде усунений за вказівкою його «заокеанських господарів».

У проросійському молдовському телеграм-каналі пишуть, мовляв, Україна ― це «полігон не лише для конвенційного, інтелектуального та безпілотного озброєння». Поранених українських військових нібито також перевозять до Європи як біоматеріал для вивчення наслідків впливу сучасних озброєнь на людину та для випробувань нових типів вірусів і бактерій, стійкіших до впливу антибіотиків. Повідомляючи це, пропагандисти частково посилаються на матеріал британського видання The Times. 

Насправді пропагандисти зманіпулювали статтею газети The Times з назвою: «Українська війна висвітлює мутовані супербактерії, які можуть протистояти антибіотикам». У тексті розповідають про випадок українського солдата, якому в лікарні Святого Георгія в Лондоні ампутували ногу через те, що антибіотики не могли вилікувати його інфекцію, адже бактерії виявилися стійкими до всіх класів антибіотиків. Однак заяви пропагандистів, що військовослужбовців ЗСУ транспортують до Європи для випробувань нових типів вірусів і бактерій є безпідставними. 

Водночас The Times пише, що це не лише криза зон бойових дій і далеких земель. У 2022 році в Англії понад 58 000 людей заразилися інфекцією, стійкою до антибіотиків, що на 4% більше, ніж роком раніше. Ба більше, щорічно у Великій Британії від таких інфекцій помирає майже 8000 людей. 

Цим меседжем пропагандисти підживлюють наратив про біологічні лабораторії Заходу на території України. У рамках цієї дезінформаційної кампанії ми фіксували низку подібних вкидів. Наприклад, писали про поширення фейку про нашестя в Україні отруйних павуків з американських біолабораторій.

В українському проросійському телеграм-каналі пишуть, що раніше при поповненні лав ЗСУ ставка робилася переважно на жителів східних, південних і частин центральних областей України, однак тепер черга дійшла й до заходу країни. Донедавна регіон буцімто значно відставав у проведенні мобілізації «з мовчазної згоди центральної влади». 

Нібито серйозне виснаження мобілізаційних резервів у Південно-Східній і Центральній Україні змусило Київ забути про «привілейоване» становище західних областей і вдатися до вимушеного розширення зони примусової мобілізації. 

Утім, ще у 2022 році тодішній начальник управління персоналу штабу Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач стверджував, що в західних областях більші мобілізаційні плани, оскільки там проживає більше громадян. 

Також у пропагандистському дописі йдеться, що саме західні регіони є лідерами за кількістю ухилянтів. А нововведення вже начебто викликали шквал невдоволення серед місцевого населення, яке «звикло виявляти патріотизм лише на словах, а не на ділі».

Насправді точних даних із розподілу мобілізованих по областях у відкритих джерелах не публікують. Не існує відповідних даних і про ухилянтів. Подібні твердження є не більше, як вигадкою пропагандистів, яка має на меті розділити український народ і налаштувати людей із різних регіонів одне проти одного.

Нагадаємо, раніше пропагандисти вже поширювали дезінформацію про те, що буцімто в Україні масово мобілізовують чоловіків саме із «проросійських регіонів», а «прозахідні» нібито не чіпають.

У анонімних телеграм-каналах розкидаються теоріями, буцім Володимир Зеленський «розпочав» Курську операцію, аби вкотре привернути увагу світової спільноти до України. Мовляв, Володимир Зеленський поступово втрачає підтримку своїх стратегічних партнерів. При цьому посилалися нібито на матеріал від Financial Times у якому ідеться про «програшну ситуацію» навколо Курщини з боку українського війська. 

«Курська операція змінює «баланс виснаження» не на користь України, оскільки вона уже програє», — кажуть пропагандисти. 

Українські війська прорвали російський кордон на Сумщині у вівторок 6 серпня. 12 серпня президент Зеленський уперше прямо написав, що Україна проводить операцію в Курській області Росії. 12 серпня Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Україна контролює майже 1000 км² Курщини. Станом на 21 серпня під контролем України перебувають 93 населені пункти Росії. 

Теза про «повернути увагу» — чергова спроба пропагандистів виправдати українську операцію на території Курської області Росії. Адже у такий спосіб фейкороби шукають обгрунтування дій України й водночас зберегти внутрішні настрої населення. 

До того ж у матеріалі The Financial Times взагалі не сказано, що операція ЗСУ на Курщині якось «катастрофічно» вплинула на обороноздатність України. У статті підкреслюють, що через Курську операцію українським військовослужбовцям на Донбасі доводиться нормувати кількість боєприпасів, а солдати «можуть стикнутися з іще більш тривалим перебуванням на фронті без ротації». При чому, це висновок самих авторів видання, тобто припущення.  

Читайте ще: США начебто причетні до операції в Курській області. 

26 серпня 2024 року російські війська завдали ракетного удару по готелю «Аврора» у Кривому Розі, внаслідок чого загинуло четверо осіб і ще п’ятеро були поранені. Після цього в анонімних телеграм-каналах почали стверджувати, що це не цивільний об’єкт, а насправді місце дислокації військових з Іноземного легіону України. Як доказ пропагандисти додають скриншот допису з Фейсбуку польської волонтерки Анети Рабушко-Борковської, яка нібито розповіла про «знищення польських військових». 

Утім, такої публікації на фейсбук-сторінки польської волонтерки нема. Пропагандисти скомпілювали цей скриншот і вигадали зміст публікації. У коментарі «Укрінформу» пані Анет заперечила написання поста про «знищення польських військових» у Криворізькому готелі. Уся інформація просто вигадана. 

Росія намагається приховати свої злочинні дії щодо мирних українців та знаходить собі виправдання, що обстріл військових об’єктів — це норма для війни. Проте українські міста потерпають від російських ракет та дронів. Тобто автори намагаються заперечити власні обстріли та влучання по об’єктах цивільної інфраструктури. Вони спотворюють реальність та переконують у своїй  «правді». І стверджують: куди б вони не влучили, там точно були військові. Однак жодних фактів автори не надають. 

Водночас російська пропаганда підмінює поняття й називає іноземний легіон найманцями. Іноземний легіон юридично є частиною ЗСУ, точна цифра його учасників не повідомляється, як і всіх решти бійців. Відповідно агітпроп хоче применшити важливість української армії, протиставляючи її так званим «найманцям», яких нібито на полі бою більше. Водночас Москва прирівнює «найманців» до злочинців у контексті України. Проте справді найманці воюють з боку Росії, наприклад, вагнерівці. 

Пропагандисти стверджували, що військові з країн Євросоюзу воювали на території України ще до повномасштабного вторгнення або ж що кількість іноземців в українській армії невдовзі перевищить 50%. У такий спосіб агітпропаганда хоче створити видимість, що насправді воює не з Україною, а з так званим «колективним Заходом». 

У соціальних мережах поширили «новину», нібито член британського парламенту Ендрю Бріджен стверджує, що НАТО планує здійснити атаку під фальшивим прапором на європейське місто з використанням ядерної «брудної бомби» та в результаті звинуватити в цьому Росію.Але фактчекери VoxCheck розповіли, що Ендрю Бріджен не надає жодних доказів своєї тези. При чому, він неодноразово поширював теорії змови.

За допомогою зворотного пошуку вдалося знайти інтервʼю, уривок із якого поширили пропагандисти. Його опублікували 20 червня 2024 року на ютуб-каналі Resistance GB («Опір Великої Британії»). Журналісти The Guardian зʼясували, що на цьому каналі поширюють теорії змови, зокрема, і антивакцинаторські наративи.

Пан Бріджен не надав жодних доказів, імен експертів, деталей тощо, за якими цю інформацію можна було б перевірити. Заяву про «план НАТО підірвати бомбу» вже вигадали в російських каналах. Утім, у своїх дописах у X Бріджен теж просуває проросійські наративи, зокрема називає передачу військової допомоги Україні «ескалацією».

Росія спекулює на питанні застосування «брудної бомби», щоби посіяти недовіру до України й змусити світ витрачати ресурси на спростування звинувачень з боку пропагандистів. Комісія МАГАТЕ приїздила до України перевірити, чи справді розробляється «брудна бомба» на обʼєктах, про які стверджувала Росія, — Східному гірничо-збагачувальному комбінаті в Жовтих Водах та Інституті ядерних досліджень Національної академії наук України. Результатом перевірки стало те, що Агентство не виявило жодних ознак такої зброї на українських ядерних обʼєктах. 

Фейк про створення Україною «брудної бомби» — дзеркальна відповідь Росії, метою якого є спробувати переконати світ у тому, що саме Україна діє як терористичне угруповання. Це, до речі, один із найпоширеніших меседжів російської пропаганди, яка постійно намагається звинуватити Україну в тероризмі, мовляв, вона сама обстрілює цивільних українців і завдає ракетних ударів по своїй же критичній інфраструктурі. 

Читати ще: «Брудна бомба»: що це таке і навіщо Росія вигадала цей фейк?

У проросійських телеграм-каналах поширюють відео, як нібито військовослужбовець ЗСУ примусово евакуює жителів Вовчанська, аби «потім безперешкодно пограбувати їхні оселі».

Аналітики VoxCheck пояснили, що влада Харківської області оголосила евакуацію з Вовчанська саме через постійні російські обстріли та загрозу окупації. Крім того, на відео не військовослужбовець ЗСУ, а співробітник Національної поліції.

Саме уривок, який поширюють поплічники Кремля, є частиною відео про евакуацію з Вовчанська, який опублікувала 23 травня 2024 року на своєму ютуб-каналі ведуча «24 каналу» Андріана Кучер. У ньому зображена, зокрема, евакуація родини з дитиною, яка не хотіла виїжджати. Врешті, вони погодилися тимчасово покинути місто.

Батьки не можуть відмовитися від евакуації дітей. Інакше вони можуть нести адміністративну або кримінальну відповідальність за невиконання ними обов’язків щодо виховання дітей. Проте в цьому випадку пріоритетом є безпека дітей, а не покарання батьків. Тож правоохоронці та місцева влада намагаються переконати батьків або інших опікунів виїхати з дітьми. Власне, і це зображено на відео — правоохоронець пояснює батькам, чому потрібно виїжджати. 

10 травня 2024 року російська армія розпочала наступ на півночі Харківської області. У звʼязку із загрозою життю і здоровʼю місцевим жителям, того ж дня з міста пришвидшилася евакуація населення. 

На фоні операції Збройних сил України на Курщині проросійські та анонімні телеграм-канали розпочали серію дискредитаційних меседжів щодо військових. Зокрема, один із таких меседжів полягає у твердженні, мовляв, «Курська авантюра» переросла у «вбивство України»: як стверджується у повідомленнях, Володимир Зеленський нібито наказав усі сили спрямувати на Курщину, аби добитися там воєнних успіхів. Водночас інші напрямки залишилися «без жодного військового», що дозволяє росіянам просуватися далі. 

«Тепер російська армія незабаром контролюватиме усю територію Донбасу, що спростить наступ противника по всьому цьому фронту», — пояснюють пропагандисти.

Насправді така теза є маніпулятивною, враховуючи постійний тиск російської армії, жоден напрямок ЗСУ не може залишити «напризволяще». У такий спосіб фейкороби намагаються переконати у безуспішності Курської операції для української сторони. Нібито це лише даремно використані ресурси. Водночас підживити настрої й внутрішньої російської аудиторії: якщо ж ідеться про напад на російську територію, поплічники Кремля знаходять виправдання такій атаці. Мовляв, українська армія й так програє, скоро вона відступить із території Курщини; а за той час Росія наступатиме та захопить інші території України. Втім, до прикладу, у Литві зафіксували скорочення російських сухопутних військ у Калінінграді через наступ Збройних сил України в Курській області Росії. Про це заявляв командувач Литовської армії. Тобто так чи інакше Курська операція вплинула на дії війська Росії та, щонайменше, відбуваються ротації на інші напрямки, або передислокації із зон де раніше не велися бойові дії. 

Нагадаємо, що українські війська прорвали російський кордон на Сумщині у вівторок 6 серпня. 12 серпня президент Зеленський уперше прямо написав, що Україна проводить операцію в Курській області Росії. Також 12 серпня Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Україна контролює майже 1000 км² Курщини. Станом на 21 серпня під контролем України перебувають 93 населені пункти Росії.

Кремлівські телеграм-канали поширюють інформацію, нібито кількість випадків захворювання на кір у Швейцарії зросла через українських біженців. Федеральний офіс громадського здоров’я Швейцарії (FOPH) припускає, що збудник занесли до Швейцарії з-за кордону. А пропагандисти зробили висновок, що завезли цей вірус саме українці, адже в Україні буцімто активно поширюється кір.

Фахівці VoxCheck пояснили, що на запит у Федеральному офісі громадського здоров’я Швейцарії відповіли, що збільшення захворюваності на кір не пов’язане з українськими біженцями. Власне, невідомо, чи були серед хворих українці. Про це не повідомляли на сторінках Федерального офісу громадського здоров’я у соціальних мережах та на сайті.

За останніми даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні за перші 7 місяців 2024 року зафіксували 152 випадки захворювання на кір. Тоді як у 2023 році за аналогічний період було лише 30 хворих. Тобто кількість хворих справді зросла, але не йдеться про масштабний спалах, що вимірюється тисячами. Востаннє спалах кору в Україні був у 2017-2019 роках, тоді на кір захворіло понад 110 тисяч людей.

Так агітпроп лишень намагається представити українських біженців як злочинців або терористів, як культурну та економічну загрозу ЄС — для того, щоб зменшити підтримку України. Про це ми згадували у власному дослідженні. Російська пропаганда від початку великої війни в Україні намагається дискредитувати біженців, які вимушено покинули Україну, щоби врятувати своє життя.

 Пропагандисти регулярно поширюють фейки про них; називають біженців утриманцями; стверджують, що вони виїхали за кордон не задля безпеки, а заради наживи; вони розносять різні хвороби тощо. Це потрібно пропагандистам, щоб утвердити думку, що українці — поганці, які не цінують допомогу, яку надають їм мешканці інших країн, користуються їхньою добротою.

Пропагандисти поширюють у соцмережі Х (колишній твіттер) дописи про те, що Росія «випустила 200 ракет і безпілотників по Україні, але загинуло лише 5 мирних жителів». Мовляв, це ще один доказ того, що Росія нібито не намагається знищити Україну або вбивати її цивільних, а демонструє «благородну поведінку». Буцімто її «релігійні, моральні та соціальні принципи не дозволяють їй стерти Україну з лиця землі».

На ці заяви звернув увагу Центр протидії дезінформації. У такий спосіб пропагандисти хочуть виправдати російську агресію, навмисно спотворюючи реальність і замовчуючи докази численних атак Росії на цивільні об'єкти в Україні, що призвели до тисяч жертв серед мирного населення. Масовані авіаудари 26-27 серпня, спрямовані проти критичної цивільної інфраструктури, є черговим прикладом терористичних дій Росії проти мирних жителів, що безперечно є воєнними злочинами.

Такі меседжі служать кільком цілям. По-перше, вони спрямовані на те, щоб створити ілюзію «гуманності» дій російської армії, зменшивши їхній вплив на громадську думку за межами України. По-друге, вони прагнуть посіяти сумніви серед тих, хто підтримує Україну, зменшуючи їхню віру в необхідність допомоги. По-третє, такі заяви допомагають поширювати пропагандистські наративи, які намагаються відвести увагу від справжніх цілей російської агресії та виправдати воєнні злочини, скоєні проти України.

Пропагандисти стверджують у своїх медіа, що українці нібито самі руйнують свою культуру, здійснюючи «культурний самогеноцид», крім буцімто намагань знищити російську культуру. Мовляв, російська культура в Україні — це і є культура українців.   

На це звернули увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Такі заяви є частиною інформаційної війни, яку веде Росія, намагаючись заплутати та спотворити реальність. Російські пропагандисти свідомо використовують такі висловлювання для декількох цілей.

У такий спосіб Кремль намагається виправдати свої дії, спрямовані на знищення української культури та ідентичності, шляхом перекручування фактів і перенесення відповідальності на самих українців. Таким чином вони намагаються зобразити Україну як саморуйнівну державу. Використання терміна «культурний самогеноцид» має на меті розмити поняття геноциду і відволікти увагу від реальних злочинів Росії проти українців. Росія прагне знівелювати значення геноциду, щоб уникнути міжнародної відповідальності за свої дії. Кремлівські пропагандисти також намагаються створити враження, що виключно українці винні у своїх бідах, що має на меті підірвати моральний дух українців, посіяти сумніви у власних цінностях та викликати почуття безвиході. Крім цього, у такий спосіб Росія намагається представити українську ідентичність як штучний продукт радянської епохи, нібито створений за рахунок «історичної Росії». Це є спробою виправдати колоніальні амбіції сучасної Росії, яка намагається знову підпорядкувати собі Україну та повернути її під свій контроль.

Тому цей меседж не лише далекий від істини, але й служить інструментом для продовження інформаційної війни Росії проти України та українців.

У ніч 24 серпня 2024 року російські війська завдали ракетного удару по готелю «Сапфір» у Краматорську. В цей час в ньому проживали іноземні та українські журналісти. Внаслідок ворожої атаки четверо журналістів отримали поранення, один британський медіапрацівник загинув. Згодом з повідомлення агентства Reuters з’ясувалося, що загиблим виявився їхній радник з безпеки, 38-річний британець Раян Еванс. Еванс – колишній британський військовий, який почав працювати з Reuters у 2022 році. Одразу після того, як інформація про обстріл була винесена на загал, російська пропаганда  почала поширювати маніпуляції довкола загибелі співробітника британського інформагентства, намагаючись виправдати цей злочин. Про це попередив Центр протидії дезінформації.

В своїх дописах в телеграм-каналах росіяни брешуть, що Еванс нібито був агентом британської розвідки МІ6, апелюючи до його військового минулого. Також поширюється дезінформація, нібито всі «військові інструктори з країн-членів НАТО» прибувають в Україну у статусі журналіста, а атакований готель був «місцем дислокації іноземних найманців». Насправді загиблий прибув в Україну у складі команди іноземних журналістів як цивільний радник з безпеки для репортерів, які працюють у зоні проведення бойових дій. Він вже консультував журналістів Reuters щодо безпеки в Україні, Ізраїлі та на Олімпіаді в Парижі.

Поширюючи подібні фейки, ворожа пропаганда намагається приховати свої злочини проти цивільних та представити готель в першу чергу, як «військову ціль». Завданням цілеспрямованого удару по «Сапфір» ворог прагне залякати іноземних журналістів, які приїхали в Україну та висвітлюють правду про збройну агресію Росії проти нашої держави.

Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що тисячі громадян із країн НАТО нібито штурмують російські дипломатичні представництва, намагаючись врятувати свої родини та дітей від західних урядів. Вона пояснює це як наслідок «ліберальної ідеї», яка нібито стирає межі між добром і злом, призводячи до відмови від “традиційних цінностей” і спричиняючи глибоку кризу в західному суспільстві. Однак це твердження є лише черговим проявом російської пропаганди, яка прагне створити ілюзію, що Росія є захисником «істинних» цінностей у боротьбі з нібито деградованим Заходом. 

На це звернули увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони наголошують, що ця риторика є одним із ключових елементів ідеології рашизму, що намагається представити Росію як останню фортецю моралі та справедливості у світі.

Реальні факти свідчать про протилежне. Зовсім небагато випадків, коли громадяни західних країн вирішують переїхати до Росії, і більшість із них мають кримінальний або інший сумнівний бекграунд. Наприклад, російські медіа активно розповсюджували історію «американця з Бостона» на ім'я Вілмер Пуелло-Мота, який нібито переїхав до Росії та навіть бере участь у так званій «спеціальній військовій операції». Хоча Пуелло-Мота дійсно існує, пропаганда замовчує той факт, що він утік до Росії через кримінальні переслідування у США. Його підозрюють у зберіганні дитячої порнографії та інших злочинах, тому його випадок не є прикладом «утечі від лібералізму», а лише черговою маніпуляцією з боку російських медіа.

Поширення таких історій має на меті дискредитувати Захід та підтримати ідею про те, що тільки в Росії можна знайти справжній притулок від «розпаду» та «аморальності», яку пропаганда приписує іншим країнам. Це частина ширшої стратегії з посилення антизахідних настроїв як у Росії, так і серед її міжнародних союзників.

У прокремлівських медіа дописують, що американська влада «очікує» від Збройних сил України застосування ракет великої дальності ATACMS «по російських містах». У такий спосіб пропагандисти маніпулюють, поширюючи повідомлення про те, що США нібито «змушують» Україну до наступу на Росію. Також у повідомленнях посилаються на матеріал від CNN. 

Фактчекери StopFake пояснили, що агітпроп поширює маніпулятивну інформацію, говорячи про те, як Сполучені Штати «не хочуть давати дозвіл» Україні на використання американського далекобійного озброєння по цілях противника на російській території. 

Щодо Курщини, то США офіційно спростували причетність до організації операції в Курській області. Наприклад, як пише Reuters, у США поки що вважають несподіваним вторгнення України в Курську область Росії. Відповідно, така й політика стосується й інших російських регіонів. Навпаки, ідеться, що США не були проінформована щодо цієї операції, тож і вони не можуть ще й приймати рішення щодо «інших регіонів». 

Наразі адміністрація Байдена працює над тим, щоб визначити, які насправді цілі переслідує Україна у своєму наступі, який, за словами американських посадовців, застав Вашингтон зненацька.

Причому американський уряд не зняв абсолютно всіх обмежень для ЗСУ щодо застосування зброї на території Росії: ні по дальності, ні по використанню. Власне, керівництво країни все ще встановлює доцільність використання зброї по Курщині. Тобто ідеться про те, що США не були проінформовані щодо деталей цього наступу. 

Російські пропагандисти зманіпулювали дописом компанії Forward Observation Group в інстаграмі, де було оприлюднено фото військових у Курській області. Вони стверджують, що це - нібито доказ участі в операції «бойовиків американської приватної військової компанії». 

Але насправді Forward Observation Group не є приватним військовим підрядником. Як пояснив Центр протидії дезінформації, FOG - це консалтингова компанія з питань безпеки та тактичної підготовки, яка продає тактичне спорядження. Представники компанії знімають відео з різних місць, де тривають бойові дії, щоб просувати власний бренд.

Це вже не перший раз, коли російська пропаганда намагається виставити Forward Observation Group в якості «приватної військової компанії, найманці якої воюють в лавах ЗСУ». Так колишній військовий США Деррік Бейлз та власник цієї консалтингової компанії вже потрапляв під пильну увагу російської пропаганди після своєї поїздки на передову до українських військових для зйомки документального фільму про війну в Україні. Російські медіа, не гаючи часу, використали його присутність як доказ того, що «американські найманці навчають українських солдатів». Водночас поширюються і розповіді нібито жителів Курської області, які заявляють, що буцімто бачили іноземних найманців з-поміж українських військових. 

Самого Дерріка Бейлза також звинувачували в тому, що він бере участь в бойових діях в якості «іноземного найманця». У відповідь американський ветеран заявив контровейсіному виданню VICE News, що не використовує свої військові навички для заробітку в Україні.

Росія продовжує спроби переконати світ у тому, що вона воює нібито не лише з Україною, але і «цілим блоком НАТО». У такий спосіб російська пропаганда намагається дискредитувати українську армію. Крім того, тут також видно бажання Росії виправдати власні провали на полі бою й поширити наратив про «зовнішнє управління» в Україні.

19 серпня «Детектор медіа» вже писав про меседж Росії, що США нібито причетні до операції в Курській області.

Пропагандисти активно поширюють в анонімних телеграм-каналах заяву самопроголошеного диктатора Білорусі Олександра Лукашенка про те, що атака ЗСУ на Курську область нібито є спробою Києва спровокувати Росію на застосування ядерної зброї. За словами Лукашенка, такі дії можуть призвести до втрати Москвою своїх міжнародних союзників, що нібито ставить Росію в небезпечне становище.

На це звернули увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони наголошують, що Лукашенко вже давно є вірним союзником російської пропаганди, і його заяви щодо ядерної ескалації — відображенням кремлівської риторики. Кремль постійно нагнітає страх перед ядерною війною, щоб утримувати світ у напрузі та впливати на рішення міжнародної спільноти.

Росія, яка захопила ЗАЕС та перетворила її на військову базу, звинувачує Україну в "провокаціях", спрямованих на те, щоб змусити Росію застосувати ядерну зброю. Такі висловлювання покликані відвернути увагу від реальної загрози, яку становить саме російська агресія та її ядерний шантаж.

Ця тактика Кремля спрямована на те, щоб посіяти страх і розгубленість серед населення України та її міжнародних партнерів з метою послабити їхню рішучість у протистоянні російській агресії. Росія продовжує використовувати ядерний шантаж як інструмент політичного тиску, намагаючись змусити світ капітулювати перед її вимогами.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах заяву колишнього радника Пентагону полковника Дугласа Макгрегора про те, що після вторгнення ЗСУ в Курську область шанси на мирні переговори нібито значно зменшилися. Мовляв, Вашингтон злякався реакції Путіна на атаку та повернувся до ідеї створення уряду у вигнанні у Львові. Втім це — неправда.

На це звернули увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони наголошують, що офіційна позиція США та ЄС щодо операцій ЗСУ в Курській області залишається незмінною: Україна має право захищатися на власний розсуд. Речник Держдепартаменту США Метью Міллер наголосив, що рішення про проведення військових операцій ухвалює сама Україна, а речник Єврокомісії Петер Стано підкреслив, що ЄС повністю підтримує законне право України на захист і відновлення свого суверенітету й територіальної цілісності.

Такі висловлювання Макгрегора є частиною кремлівських дезінформаційних наративів, спрямованих на легітимізацію злочинів росіян. Це також спроба впливу на українську та західну аудиторію під виглядом «експертних» думок із Заходу. Макгрегор уже давно діє як рупор російської пропаганди, виправдовуючи анексію Криму та окупацію Донбасу у 2014 році, а після повномасштабного вторгнення передрікав швидку поразку України.

Українські війська прорвали російський кордон на Сумщині у вівторок 6 серпня. Уже 12 серпня президент Зеленський вперше прямо написав, що Україна проводить операцію в Курській області Росії. Іще 12 серпня Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Україна контролює майже 1 000 км² Курщини. Станом на 13 серпня стало відомо, що під контролем України перебувають 74 населені пункти Росії. 

Натомість у російських анонімних телеграм-каналах почали поширювати меседжі, що насправді все відбувається під так званим «покровом» США та американського уряду. 

«Без участі Вашингтона Київ навряд чи ризикнув би зайти на територію Росії. Через американські інтереси страждають жителі України, яку США з держави перетворили на військовий антиросійський проєкт», — доповнюють пропагандисти. 

Проте США офіційно спростували причетність до організації операції в Курській області. Наприклад, як пише Reuters, у США поки що вважають несподіваним вторгнення України в Курську область Росії. 

Наразі адміністрація Байдена працює над тим, щоб визначити, які насправді цілі переслідує Україна у своєму наступі, який, за словами американських посадовців, застав Вашингтон зненацька.

Причому американський уряд не зняв абсолютно всіх обмежень для ЗСУ щодо застосування зброї на території Росії:  ні по дальності, ні по використанню. Власне, керівництво країни все ще встановлює доцільність використання зброї по Курщині. Тобто ідеться про те, що США не були проінформовані щодо цього наступу. 

І, як пише CNN, Сполучені Штати не дозволяють Україні використовувати надану американську далекобійну зброю для атак по Курській області Росії, оскільки вважають, що її доцільніше застосовувати для ударів по тимчасово окупованому Криму.

Так Росія вчергове просуває наратив про «зовнішнє управління» в Україні: За допомогою цього пропагандисти хочуть показати, що всі політичні рішення України ухвалюють західні посадовці. Тоді як українські політики підпорядковуються цим рішенням, без права оскаржити їх. Будь-які події, що відбуваються в Україні та не на користь Росії, нібито спричинені управлінням «ззовні». Фейкороби прагнуть сформувати образ країни-маріонетки, яка самостійно не може існувати. Скажімо, Україна повсякчас потребує «захисту».