У цифрову епоху дезінформація стала потужним інструментом впливу на громадську думку. Однією з найнебезпечніших мереж, що поширює прокремлівські наративи, є «Sprinter» на платформі X (колишній Twitter). Ця мережа фейкових акаунтів, повідомляє Debunk.org, координує зусилля для посилення шкідливих політичних наративів, використовуючи автоматизацію та штучний інтелект. Розслідування виявило зв'язки цієї мережі з білоруськими державними операторами, що додає складності до проблеми дезінформації та вимагає негайної уваги з боку міжнародної спільноти.

Мережа «Sprinter» в іксі є складною системою фейкових акаунтів, які поширюють прокремлівську дезінформацію. Розслідування показало, що ці акаунти, автоматизовані та неавтентичні, координують зусилля для посилення шкідливих політичних наративів. Виявляючи зв'язки з телеграм-каналом, контрольованим білоруським державним оператором, дослідники простежили операції мережі «Sprinter» до осіб, пов'язаних з державною дезінформацією. Цей звіт вивчає, як функціонують ці мережі, їхній вплив на громадську думку та постійні виклики в боротьбі з іноземним інформаційним маніпулюванням та втручанням.

Мережа «Sprinter», що складається з на вигляд незалежних акаунтів на іксі, використовувалася для поширення прокремлівських наративів, маніпулювання громадською думкою та посилення політично зарядженого контенту, спрямованого на підрив демократичних цінностей та підтримку авторитарних режимів. Розслідування виявило значні шаблони неавтентичної поведінки, пов'язані з кількома акаунтами з подібними іменами користувачів, такими як @SprinterFamily (зараз @SprinterObserver) та @SprinterIII (зараз @WarzoneObserver). Ці акаунти демонстрували високий щоденний обсяг публікацій, використовували ідентичний контент та займалися координованим меседжем, який тісно узгоджувався з російською державною пропагандою.

Додатковий аналіз показав, що мережа «Sprinter» діяла, використовуючи різні тактики, включаючи купівлю фейкових підписників, використання контенту, створеного штучним інтелектом, та маніпулювання алгоритмами платформи для посилення своїх публікацій. Незважаючи на численні призупинення, ці акаунти уникали виявлення, регулярно змінюючи свої назви та продовжуючи свою діяльність під новими ідентичностями. Здатність мережі уникати довгострокового призупинення дозволила їй продовжувати впливати на користувачів, поширювати оманливі наративи та сприяти постійній проблемі дезінформаційного контенту в інтернеті.

Також було виявлено зв'язки між мережею «Sprinter» та прокремлівським білоруським телеграм-каналом «Белорусский силовик» (@belarusian_silovik), який поширював ідентичний контент з акаунтами «Sprinter». Цей зв'язок вказує на потенційну причетність білоруських державних акторів до операцій мережі, оскільки існує кілька цитованих розслідувань, які явно доводять зв'язок між цим телеграм-каналом та Білоруською державою. Це відкриття додає складності проблемі, оскільки державні кампанії дезінформації мають далекосяжні наслідки для національної безпеки та глобальної стабільності.

Висновки, представлені в цьому звіті, підкреслюють критичну необхідність продовження зусиль для підвищення обізнаності та боротьби з кампаніями FIMI. Вони також наголошують на важливості посилення модерації платформи, збільшення прозорості та громадської обізнаності для пом'якшення впливу мереж, таких як «Sprinter».

Потрібне подальше розслідування для підтвердження зв'язків між мережею «Sprinter» та білоруськими державними акторами, оскільки потенційний зв'язок становить значну проблему, яка вимагає негайної уваги. Обсяг та характер політично зарядженого контенту, поширеного та посиленого цією мережею, разом із значною залученістю, яку отримують ці дописи, підкреслюють терміновість припинення її операцій. Також важливо максимізувати зусилля в цифровій медіаграмотності, щоб громадськість була вакцинована та менш схильна до впливу мереж, таких як «Sprinter».

Російська пропаганда активно поширює неправдиву інформацію, мовляв, українські військові навмисно розміщують склади зі зброєю та боєприпасами на перших поверхах багатоквартирних житлових будинків у Краматорську та інших населених пунктах Донеччини. Згідно з цими вигадками, військові також начебто забороняють цивільному населенню евакуюватися, щоб використати людей як «живий щит». Про це повідомили в Центрі протидії дезінформації.

У Центрі наголошують, що подібні заяви не мають жодного підтвердження та не відповідають дійсності. Вони можуть бути частиною інформаційної операції, спрямованої на створення підстав для нових провокацій або ударів по цивільних об’єктах на сході України. Це типова тактика інформаційного алібі, до якої постійно вдається Росія: звинувачення України в діях, які сама ж планує здійснити.

Зокрема, вигадки про «склади боєприпасів у багатоповерхівках» покликані зняти з Росії відповідальність за чергові атаки на житлову та соціальну інфраструктуру у прифронтових містах, а також виправдати ці злочини в очах власного населення та міжнародної спільноти.

Раніше пропагандисти писали про Краматорськ, що там розкрадаються підприємства, приховують кількість загиблих українських військових і що місцеву лікарню перепрофілюють під військовий госпіталь.

У червні очікується нова хвиля інформаційних атак з боку Росії, спрямованих як на внутрішню українську аудиторію, так і на іноземних партнерів України. Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації.

У ЦПД пишуть, що всі згадані кампанії — частина масштабної стратегії Росії, спрямованої на розкол, деморалізацію, послаблення міжнародної підтримки та внутрішньої стабільності України і її партнерів. Центр закликає громадян зберігати інформаційну пильність і не піддаватися на провокації.

1. Переговори про мир: тиск на Україну та дискредитація

Російська пропаганда готує масштабну кампанію навколо теми переговорів щодо завершення війни. Для українців поширюватимуться меседжі про «зраду з боку Заходу», нібито відсутність підтримки від США та Європи, а також про те, що «Україну вже списали». Водночас іноземну аудиторію намагатимуться переконати, нібито саме Україна затягує війну, щоб уникнути виборів, або що Київ уже приречений на поразку.

Також очікується активне просування тези про «нелегітимність» української влади, щоб створити привід для відмови від переговорів і тиску на Київ з вимогами провести вибори в умовах війни.

2. Атака на мобілізацію напередодні дедлайну ВЛК

5 червня — гранична дата для повторного медогляду для чоловіків 25–60 років, визнаних обмежено придатними. Напередодні цієї дати Центр прогнозує хвилю фейків, відео про нібито побиття мобілізованих, жорсткі затримання та інші жахи мобілізації. Мета — деморалізувати суспільство, посіяти страх і зменшити готовність до служби.

3. Дискредитація країн G7 перед самітом у Канаді

15–17 червня відбудеться саміт G7 у Канаді, і вже у першій половині червня Росія активізує інформаційні вкиди. Ймовірно, просуватиме наративи про «розкол серед союзників» і «втому від України». Українцям нав’язуватимуть думку, що світ нас покидає.

4. Атака на саміт НАТО у Гаазі

24–25 червня пройде саміт НАТО, а отже — чергова ціль для дезінформації. російські джерела просуватимуть тези про «розбіжності в Альянсі», неспроможність НАТО гарантувати безпеку, а також звинувачуватимуть Україну в тому, що саме її прагнення до НАТО «спровокувало війну».

5. Спроби зірвати новий пакет санкцій ЄС

Після ухвалення 17-го пакету санкцій ЄС готується новий. Росія мобілізує своїх агентів впливу в Європі, щоб зірвати або послабити обговорення чергових обмежень. Водночас всередині Росії пропаганда нав’язуватиме меседжі про «неефективність» санкцій і навіть про їхню «користь» для російської економіки.

6. Річниця підриву Каховської ГЕС: перекладання провини на Україну

До 6 червня — річниці знищення Каховської ГЕС — російські ресурси активізують фейки про «український слід». Можливі псевдоекспертні розслідування та кампанії в соцмережах, особливо англомовних, щоб зняти з себе відповідальність за катастрофу. Усередині Росії тему будуть замовчувати або применшувати.

7. Вибори в Польщі: антиукраїнські провокації

Перед другим туром президентських виборів у Польщі, що відбудеться 1 червня, очікується посилення антиукраїнської пропаганди. Росія гратиме на історичних травмах — темах Волині, ОУН-УПА, звинуваченнях у «бандеризмі». Також з'являються фейки про те, що Польща нібито готує провокації проти Білорусі під час навчань «Запад-2025».

8. Референдум в Італії: дестабілізація через міграцію

8–9 червня Італія голосуватиме за спрощення отримання громадянства для мігрантів. Росіяни намагатимуться розпалити расизм і ксенофобію, посилити тези про «зраду національних інтересів», а також атакувати українських біженців, які мешкають в Італії.

9. WorldPride у США: атака на тему ЛГБТК+

Під час фестивалю WorldPride 2025 у Вашингтоні російські агенти можуть намагатися посилити соціальну поляризацію в США, експлуатуючи тему ЛГБТК+, «woke-ідеології» та релігійних конфліктів. За межами США тематика може використовуватися для дискредитації Заходу в консервативних країнах.

У мережі шириться відео, в якому стверджується, нібито в Україні планують створення нової форми кладовищ — вертикальних меморіальних споруд, які не лише економитимуть простір, а й нібито стануть місцем для «відпочинку молоді» та «проведення заходів». У ролику демонструється 3D-рендеринг такого об'єкта. Втім, жодних згадок про час або місце реалізації проєкту немає, а українські джерела про нього не повідомляли. Дезінформаційне повідомлення викрили StopFake.

Цей фейковий ролик уперше з'явився на проросійському телеграм-каналі «Шаман Раху», що належить російському блогеру-конспірологу Дмитру Кочеткову. Він регулярно поширює вигадки про війну Росії проти України, вакцинацію від COVID-19, а також про міфічну «змову англосаксів» проти слов’ян.

У самому відео показано лише комп’ютерну модель споруди, без жодної прив’язки до реальності. Жодне українське медіа, жодна державна чи муніципальна установа не заявляли про такі ініціативи. Цей інформаційний вкид поширюється виключно російськими пропагандистськими ресурсами.

Варто зазначити, що ідея вертикальних цвинтарів справді обговорюється у світі — зокрема, через брак землі для поховань у густонаселених регіонах. У місті Сантос (Бразилія), Тель-Авіві (Ізраїль) та в Гонконгу вже існують подібні меморіальні комплекси або ж поховання на схилах. Проте немає жодного підтвердження, що подібне планують втілити в Україні — тим паче у форматі «молодіжного простору» чи місця для дозвілля.

Раніше пропагандисти брехали, що в Україні хочуть створити по військовому кладовищу у кожній області і це, мовляв, ілюструє втрати українського війська.

Мета таких дезінформаційних кампаній — переконати аудиторію в нібито катастрофічних масштабах втрат української армії та у зневажливому ставленні до полеглих захисників. Це чергова інформаційна атака, що прагне підірвати моральний дух українського суспільства та посіяти зневіру.