У соцмережах поширюють фейкове відео з логотипом BBC News, у якому стверджується, що понад 42% голосів, отриманих поштою на президентських виборах у Молдові 2024 року, нібито належали померлим. У ролику йдеться про те, що цю інформацію встановили фахівці Bellingcat за допомогою штучного інтелекту, а також міститься буцімто цитата керівника проєкту Еліота Гіґґінса: «На жаль, жоден суд ще не прийняв докази, отримані за допомогою нейронних мереж штучного інтелекту». Ця інформація не відповідає дійсності. Фейк спростували фактчекери VoxCheck.

Як з’ясувалося, BBC News не публікувало жодного подібного сюжету ані на своєму сайті, ані в офіційних акаунтах у соцмережах. Так само і розслідувачі Bellingcat не проводили жодного дослідження, пов’язаного з поштовим голосуванням у Молдові. У відео, що поширюється, помітні численні маніпуляції, зокрема неправдиві дані та вигадана цитата Еліота Гіґґінса.

У 2024 році Молдова дійсно впровадила можливість голосування поштою для своїх громадян, які проживають у США, Канаді, Норвегії, Швеції, Фінляндії та Ісландії. У 2025 році планується розширити перелік країн, включивши Австралію, Нову Зеландію, Південну Корею та Японію. Однак жодних фактів про масові фальсифікації голосів через цю систему не зафіксовано.

Перше зображення у фейковому відео — кадр з пресконференції Bellingcat 2018 року, де презентували розслідування збиття рейсу MH17. Саме з того заходу взяті фото Гіґґінса та Грозєва. Ба більше, за словами Гіґґінса, Христо Грозєв більше не є членом Bellingcat від 2023 року. Це свідчить, що згадані матеріали не мають жодного стосунку до виборів у Молдові.

Жодного підтвердження нібито сказаній цитаті про суд та нейромережі у публічних заявах Гіґґінса не знайдено. Також незрозуміло, про який саме суд йдеться у відео: для цього мало б передувати розслідування, подання матеріалів, розгляд доказів, а вже потім судовий процес. Жодного з цих етапів не було — ані з боку медіа, ані з боку державних органів.

Додаткову підозру викликає і те, що в ролику не уточнено, під час якого з турів виборів нібито сталися фальсифікації. Відомо, що чинна президентка Мая Санду у першому турі 2024 року здобула 42,49% голосів, а у другому — 55,68%. Всі ці невідповідності вказують на те, що відео є сфальсифікованим.

Французький сатиричний журнал Charlie Hebdo подав судову скаргу проти невстановленої особи через масове розповсюдження фейкових обкладинок, які імітують стиль видання та підривають його репутацію. Ці підробки, на думку редакції, використовуються для проросійської пропаганди, очорнення України та дезінформації про ставлення Заходу до президента Володимира Зеленського. Про судову справу повідомив Інститут масової інформації.

«В інтернеті з’являються “обкладинки”, які імітують стиль видання та безцеремонно використовують підписи наших художників. Хто стоїть за цією містифікацією? Поки що ми цього не знаємо, тож подали скаргу проти невстановленої особи», — заявила редакція Charlie Hebdo. — «Всі ці незграбні підробки мають одну спільну рису: вони очорнюють Україну, висміюють підтримку Європи та Франції на адресу президента Зеленського, а іноді поширюють чутки про гендерну ідентичність Бріжит Макрон. Починаєш запитувати себе, чи не сам Путін їх замовив».

У скарзі зазначається, що за останні два роки щонайменше 15 фейкових обкладинок Charlie Hebdo з’явилися в месенджері Telegram і в соцмережі Х (колишній Twitter). Усі вони мали коментарі та підписи російською мовою і були виконані у впізнаваному стилі журналу, що створює враження їхньої автентичності.

За словами адвоката журналу Рішара Малки, ці фальшиві матеріали поширюються «майже промисловим способом» і мають ознаки добре організованої інформаційної кампанії: «Йдеться про майже промисловий підхід, який набирає обертів: з’явилося багато обкладинок, виконаних дуже якісно… За цим стоїть намір, явно схожий на проросійську пропаганду».

Редакція подала скаргу до суду з метою розвіяти будь-які сумніви в очах громадськості щодо своєї позиції і рішуче дистанціюватися від підроблених зображень. У журналі сподіваються, що суд допоможе встановити щонайменше авторів, а, можливо, і фінансистів цієї кампанії.

На Хроніках дезінформації ми розповіли про щонайменше 26 випадків поширень фейків начебто від імені Charlie Hebdo та сотню фейкових обкладинок відомих медіа.

У соцмережах активно поширюється інформація про те, що на фасаді Гайдельберзького замку в Німеччині начебто встановлена скульптура українського козака. Цей фейк набув популярності завдяки відео, на якому показують фігуру у козацькому вбранні, стверджуючи, що це нібито доказ «визнання героїзму українців» у європейській культурній спадщині. Насправді це неправда — на скульптурі зображено угорського короля Отто III, а не українського козака. Фейк спростували фактчекери із проєкту «Vox Check».

Йдеться про фасад замку Фрідріхсбау, що входить до архітектурного комплексу Гайдельберзького замку в Німеччині. Цей палац збудували у 1607 році, і він вважається однією з визначних пам’яток епохи німецького Відродження. Саме на його фасаді розміщено низку скульптур, які зображують історичних правителів.

Статуя, яку користувачі соцмереж видають за українського козака, насправді представляє Отто III — герцога Нижньої Баварії та короля Угорщини. Цю інформацію легко перевірити, адже під скульптурою збереглася оригінальна табличка з написами латинською мовою. На ній зазначено: «Otto Rex» та «Hvngari», що перекладається як «Король Отто» та «Угорщина».

Попри те, що зовні скульптура дійсно може нагадувати козака — з вусами, у схожому вбранні та з шаблею, — така інтерпретація є хибною. Це типовий приклад того, як візуальні збіги можуть ввести в оману, особливо коли вирвані з історичного контексту.

Таким чином, інформація про нібито «українського козака» на фасаді Гайдельберзького замку не відповідає дійсності. Це черговий приклад спотворення фактів, який швидко шириться в соцмережах, але не витримує жодної перевірки.

У травні 2025 року в російських медіа почало ширитись фото, яке нібито зроблене в українському місті Суми. На зображенні видно історичну альтанку — одну з візитівок міста — з написом червоною фарбою «Ахмат — сила». Це гасло належить російському військовому підрозділу. ЗМІ стверджували, що напис з’явився в центрі Сум, на Покровській площі. Цю інформацію спростували естонські фактчекери з проєкту «Проверено медиа».

Першим з фейковим фото виступив генерал-лейтенант Апті Алаудінов — командир підрозділу «Ахмат» і заступник начальника Головного військово-політичного управління ЗС РФ. 17 травня він опублікував світлину в телеграмі і прокоментував її словами: «Суми — російське місто! Чекайте на нас, браття! Ми не забули про вас і обов’язково прийдемо!»

Після цього фото активно розійшлось по російських пропагандистських ЗМІ.

Місто Суми розташоване лише за 30 км від кордону з Росією. У лютому 2022 року під час повномасштабного вторгнення Суми опинилися на лінії фронту, однак після контрнаступу ЗСУ ворога було відкинуто. Станом на весну 2025 року місто регулярно зазнає обстрілів, а експерти попереджають про ризик нового наступу російських військ у регіоні. Саме в цьому контексті і з’явилась дезінформація про проросійський напис у центрі міста.

Альтанка, яку видно на фото, — пам’ятка архітектури XIX століття і один із символів Сум. Вона розташована в сквері на Покровській площі. Про неї регулярно згадують українські медіа в культурному й туристичному контексті, однак «Проверено» не знайшли жодних згадок у локальних новинах про появу графіті. Це здається підозрілим, адже така подія мала б стати резонансною принаймні на міському рівні.

До того ж проросійські медіа поширюють лише одне-єдине фото з альтанкою — саме те, яке оприлюднив Алаудінов. Фактчекери українського проєкту StopFake звернулися по офіційний коментар до Національної поліції в Сумській області. Правоохоронці повідомили, що не отримували жодних звернень від громадян щодо проросійського напису. А 19 травня поліціянти оглянули альтанку особисто й не виявили на ній жодних написів. Як доказ вони надали свіже фото об’єкта. Варто зазначити, що на «вірусному» знімку листя на деревах виглядає менш розвиненим, ніж на фото поліції, що може вказувати на те, що зображення зроблене раніше — не в травні 2025 року.

Додатково було проведено аналіз самої світлини. Увагу привертає те, що літери нібито нанесеного напису дивним чином збігаються з отворами у вигляді зірок і ромбів на решітці альтанки. Це робить нанесення чіткого графіті фізично неможливим. Ба більше, враховуючи восьмигранну форму альтанки, букви мали б змінювати кут нахилу відповідно до розташування колон. Це ще один аргумент на користь того, що напис могли змонтувати вже у графічному редакторі.