«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.
22 Листопада станом на 1002 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:
2543
Фейк
756
Маніпуляція
739
Меседж
535
Викриття
Фейк
Monobank розпочав збір на «Охматдит» раніше російської ракетної атаки на саму лікарню
У анонімних телеграм-каналах пишуть, нібито Monobank розпочав збір на «Охматдит» до російської ракетної атаки на дитячу лікарню. Користувачі соцмереж вказують різні дати початку збору: дехто пише про 5 липня, інші — про 7 липня.
Аналітики VoxCheck пишуть, що що Monobank розпочав збір, власне, на відновлення «Охматдиту» 8 липня, після ракетного удару.
До прикладу, на офіційному сайті банку та в особистому телеграм-каналі співзасновника Monobank Олега Гороховського дата російської ракетної атаки на «Охматдит» вказана правильно — 8 липня, і збір оголосили вже після удару.
Повідомлення про збір також надходило у мобільний застосунок Monobank 8-го числа.
Фейк
«Азовець» нібито одягнув футболку з гітлерівською цитатою
У анонімних телеграм-каналах польського сегменті повідомляють, що один із учасників бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України нібито одягнув футболку з «Гітлерівською цитатою» та сфотографувався на фоні концтабору Аушвіц, що у Польщі. Цитата звучить так: «Там, де ми знаходимося, немає місця ні для кого іншого».
Проте польські медійники видання Gazeta.pl встановилиз, що слова, процитовані на футболці походять з одного з блек-метал-альбомів російського гурту M8L8TH. І вони не належать Адольфу Гітлерові. Більш того, журналісти не встановили особу на фотографії. Найбільш імовірно, що російські пропагандисти просто вигадали постать «азовця».
Російські пропагандисти нав’язують думку, мовляв, «азовці» підтримують ідеї, які сучасний світ різко відкидає: антисемітизм, нацизм або інші види ксенофобії. «Азовців» показують тими, хто знецінює людей за їхнім походженням. У баченні Москви «Азов» готовий вбити за «українcьку кров». Кремль не вперше саме так представляє українців — як агресивних, ультранаціоналістичних і таких, що цінують лише «українську кров». Наприклад, російська пропаганда вже поширювала фейки про те, що жінки українських бійців бідкаються, що їхнім чоловікам переливають «москальську кров»; або що українці буцімто забороняють іноземним громадянам ставати донорами крові.
Фейк
У вінницькому дитячому садочку хлопцю «вимили рота милом», бо той спілкувався російською
У російському сегменті соціальних мереж поширюють відеоролик, у якому жінка заявляє, що в дитячому садку Вінниці одна з виховательок нібито «вимили рота з милом» її дитині, адже вона розмовляла російською мовою. Як дописують у публікаціях, у хлопця після «покарання» нібито розпочався алергічний стоматит, але притягнути до відповідальності адміністрацію садка матері наразі не вдалося.
Власне, на відео також можна побачити кілька документів — скарги на ім’я керівника дитячого садка та до обласної прокуратури, а також довідку від стоматолога про те, що у дитини нібито розвинувся алергічний стоматит. У скаргах від імені Ковальчук Олесі Миколаївни йдеться, що інцидент стався у дитячому садку №67 «Сонечко», де вихователька Панасюк Олена Михайлівна нібито «знущалася» з її сина.
Аналітики StopFake пояснили, що ця історія — цілковита вигадка. Фахівці звернулися до директора Департаменту освіти Вінницької міської ради Оксана Яценко, яка спростувала справжність цієї історії. Оксана Яценко заявила, що ні у дитячому садку №67, ні в будь-якому іншому дошкільному закладі Вінниці такої ситуації не траплялося.
А також у «заяві-скарзі» аналітики виявили безліч неточностей, до прикладу:
У Вінницькому дитячому садку №67 не працює вихователька на ім’я Панасюк Олена Михайлівна;
У скарзі на ім’я директора дитячого садка №67 вказано неправильну адресу дошкільного закладу (вулиця Василя Порика, 14 замість вулиця Стельмаха, 45);
Також неправильно вказано ім’я директора дитячого садка №67. Людина, зазначена у листі, є керівником іншого навчального закладу, але й там таких інцидентів не було зафіксовано.
Москва не вперше звертається до такої інтепретації українців — агресивними, ультранаціоналістичними й такими, що цінують лише «українську кров», українську мову й агресивно налаштовані на будь-що російське. Тобто вчергове назвали українцями «нацистами».
Тож прочитайте кейси, де агітпроп інструменталізує такі питання:
Як жінки українських бійців бідкаються, що їхнім чоловікам переливають «москальську кров». І що українці буцімто забороняють іноземними громадянам ставати донорами крові.
Фейк
Кадри обстріляного «Охматдиту» нібито створені за участі «проплачених акторів»
У анонімних телеграм-каналах пишуть, наче фото з місць обстріляної дитячої лікарні «Охматдит» за 8 липня 2024 року — постановчі. Зокрема, стверджують, що українська влада спеціально вимазала кров’ю одного із хірурів, аби домогтися «кращого ефекту» серед медіа. Як «доказ» пропагандисти додабть відео, на якому видно, як нібито поліцейський спеціально поливає кров’ю одяг медпрацівника.
«В українських каналах опублікували ролик, знятий у центрі Києва. На відео співробітник поліції України обливає з пакета з кров’ю людину у лікарському халаті. Лікар — співробітник лікарні “Охматдит”, фотографії якого були опубліковані найбільшими світовими медіа», — дописують у пропагандистській публікації.
Проте аналітики StopFake з’ясували, що це відео є фейковим. На що вказують деякі відмінності між героєм фейкового відеоролику й справжнім лікарем. Наприклад, на сорочці справжнього хірурга чітко видно прострочену смужку на спині.
Натомість на героєві постановчого сорочка без такої смужки. Аналогічна ситуація зі штанами — вони також різні. У справжнього хірурга є кишеня, а в актора — немає.
Пропаганда відпрацьовує тему обстрілу «Охмадиту», намагаючись переконати свою аудиторію, що насправді винуватці злочину — українці або, щонайменше, це все тільки постановка. Утім, в межах нашої Хроніки дезінформації ми неодноразово спростовували подібні меседжі й доводили, що Росія просто хоче заперечити обстріли цивільної інфраструкрутри зі свого боку.
Фейк
На Чорнобильській АЕС нібито стався викид радіоактивних елементів — хмара рухається на Київ
У російському сегменті телеграму пишуть, що на Чорнобильській АЕС нібито стався викид радіоактивних елементів і «хмара пилу рухається до Києва, адже про це свідчить напрям вітру». До публікацій додають фото спеціальної «мапи», яка має начебто показувати рух радіоактивної хмари у бік української столиці.
Аналітики проєкту StopFake встановили, що радіаційний фон у Києві та околицях станом на 22 липня 2024 року перебуває в межах норми. Державна служба України з надзвичайних ситуацій також не підтверджувала інформацію про викид. Тим більше, ніякі українські медіа не повідомляли цієї новини.
А фото, яке використали у фейковій публікації, взяте зі стоку — і на ньому насправді зображені дані щодо щільності забруднення плутонієм у 30-кілометровій зоні ЧАЕС станом на 2000 рік.
Така
дезінформація почала поширюватися на тлі появи новин про аварію
на Ростовській АЕС у Росії. Хоча достовірних даних про ядерну загрозу на російській атомній електростанції немає. Пропагандистські телеграм-канали намагаються відвертати від неї увагу твердженнями про аварію в
Україні і застосування «брудної бомби Зеленського».
«Брудна бомба»
- ще одна вигадка російського агітпропу. Пропагандисти її уявляють як вибуховий
пристрій, що містить радіоактивні матеріали чи ядерні відходи. Страшилки про «брудну
бомбу» став поширювати міністр оборони Росії Сергій Шойгу восени
2022 року. Потім їх повторювали ще кілька разів. Зокрема, у січні
і червні
2024 року.
Такими повідомленнями
пропагандисти намагаються відвернути увагу від можливих подій у
Ростові-на-Дону.
Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.