Сьогодні розбираємо фейки про крипто-гаманці для пожертв на армію, "наступ" на Білорусь, "український слід" в румунській авіакатастрофі, а також про методичку для фейкотворців — та відправляємо все це услід за російським кораблем.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

У мережі поширюють інформацію про те, що евакуйованих дітей, які втратили батьків, в областях, де немає бойових дітей, можна всиновити за кілька годин. Зокрема, у повідомленнях йдеться, що всиновити дітей за кілька годин можна на Івано-Франківщині. Проте голова обласної військової адміністрації Світлана Онищук таку інформацію заперечує.

“Зустрічається інформація, що за дві-три години дитину можна усиновити, і навіть без документів. Це не відповідає дійсності. Процедура з усиновлення залишається без змін. Всі діти, яких ми прийняли, наразі залишаються під наглядом. Про них піклуються також і наші вихователі. Їх оглядають лікарі. Дбаємо про дітей, як про своїх”, – сказала Онищук.

У НБУ зазначають, що не розсилають таких листів, а в тих повідомленнях, що надходять людям, розміщені реквізити шахраїв.

“Національний банк України закликає громадян бути пильними та обережними в інформаційному просторі. Звертаємо увагу, що Національний банк не надсилає громадянам листи засобами електронної пошти. Вся інформація щодо фінансової допомоги на підтримку Збройних Сил України та гуманітарні цілі публікується виключно офіційними каналами Національного банку — на сторінках офіційного сайту та соціальних мереж НБУ”, — йдеться у повідомленні банку.

Російські пропагандистські ресурси розганяють інформацію про те, що українська ракета начебто збила румунський гелікоптер. У таких повідомленнях вони посилаються на "офіційні" заяви румунської сторони. Проте, як пише StopFake, у Міністерстві національної оборони Румунії відразу виключили подібний сценарій.

“Авіакатастрофа у Румунії сталася ще 2 березня, і з тих пір російський агітпроп активно працює, щоб штучно втягнути в це Україну. Статті про те, що румунський гелікоптер збила українська ракета – надрукували Царьград, Правда.ру, Подмосковье сегодня, Newsfront та інші”, — пишуть фактчекери. Детальніше.

Заяви про те, що Україна готувала наступ на Білорусь масово поширюють російські сайти. У таких матеріалах посилаються на слова самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка.

Насправді українська армія не планувала, не планує і не плануватиме жодних агресивних дій проти Білорусі, пише StopFake із посиланням на слова міністра оборони України Олексія Резнікова. “Будь-які спроби звинуватити Україну в підготовці нападу на Республіку Білорусь є провокацією і приводом для втягування білоруської армії у війну Росії проти України”, — йдеться у повідомленні. Детальніше.

Так званий посібник поширюють в анонімних телеграм-каналах. На нього звернув увагу Центр протидії дезінформації при РНБО. У посібнику відзначають чотири основні правила створення фейків: він повинен бути банальним та з ноткою абсурду; фейк має містити потужний меседж і залишати простір для власних фантазій; має враховувати місцеві особливості та багаторазово повторюватись.

У Центрі закликають не піддаватися на інформаційні провокації та не пересилати в чати або в особисті повідомлення неперевірену інформацію з анонімних джерел. Детальніше.