Пропагандистські ресурси поширюють інформацію, мовляв, навпроти будівлі Верховної Ради невідомий залишив мітку для наведення російського удару з підписом: «путін, сюди». Як «доказ» пропагандисти додають відео особи, яка нібито цю мітку й зафіксувала.

Насправді це ― черговий фейк росіян, пишуть у проєкті VoxCheck. Після початку повномасштабної війни частину Маріїнського парку, яка веде до будівлі Верховної Ради, перекрили. Тож пересічний мешканець не зміг би туди потрапити й записати подібне відео. З 24 лютого 2022 року доступ на територію Верховної Ради має лише певна категорія громадян, зокрема державні службовці, працівники парламенту. Хтось із них справді міг зняти таке відео. 

Однак на те, що перед нами фейк вказують два факти. По-перше, громадський транспорт на відео їде в перекритий сьогодні урядовий квартал. По-друге, охоронці носять медичні маски, вочевидь, у звʼязку з пандемією коронавірусу. Тобто відео зняли ще до повномасштабного вторгнення.

Самі ж мітки почали з’являтися на початку повномасштабної війни. Деякі з них виявилися звичайними позначками на будівлях, які існували й до вторгнення. Інші ж — були створені росіянами чи їхніми прибічниками навмисно для дестабілізації українського суспільства та створення хаосу. Тобто це була інформаційно-психолочна спецоперація (ІПсО). Насправді ж росіяни наводять свої ракети за координатами, а не за мітками.

У мережі масово поширили відео, на якому нібито знято проліт російської балістичної ракети «Орешник» під час атаки по місту Дніпро 21 листопада 2024 року.

Однак, як пишуть у проєкті StopFake, на поширюваному пропагандистами відео насправді проліт космічної ракети «Союз-2.1а». Вона стартувала 21 листопада з космодрому Байконур, що в Казахстані, із вантажним кораблем «Прогресс МС-29». 

Ще одним доказом того, що на відео зображено космічну ракету, а не балістичну, є  «космічна медуза» — характерний слід у небі. Цей атмосферний феномен пояснюють відбиттям світла від вихлопних газів ракети, які частково розсіялися в атмосфері в період перед світанком або після заходу Сонця. Спостереження можливе тоді, коли Сонце ще або вже не освітлює поверхню Землі, але його промені потрапляють на інверсійний слід від ракети на великій висоті.

Отже, пропагандисти використали це відео, щоб максимізувати ефект залякування від запуску балістичної ракети «Орешник». Раніше ми аналізували російський меседж, мовляв, Зеленський нібито має «дякувати Путіну й Богу», що уникнув удару балістичною ракетою.

Російські медіа та анонімні телеграм-канали активно поширюють заяву прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова про те, що нібито Україна б’є по цивільних об’єктах у Росії за допомогою безпілотників. У той же час вони стверджують, що російська армія завдає ударів буцімто виключно по військових об'єктах. Однак це є дезінформацією.

На це звернули увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони наголошують, що насправді Україна суворо дотримується міжнародного гуманітарного права, тоді як Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру. З початку повномасштабного вторгнення Росії зруйнувала 227 медичних закладів і пошкодила 1 714. Також серйозних руйнувань зазнали 3 798 закладів освіти, з яких 365 повністю знищені. Особливо кричущими прикладами є авіаудар по пологовому будинку і дитячій лікарні у Маріуполі 9 березня 2022 року, ракетний удар по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві 8 липня 2024 року, коли в лікарні перебувало 627 дітей. Росія використовує атаки на цивільну інфраструктуру як інструмент залякування населення, що є порушенням законів війни.

Росія намагається створити враження, що її дії в Україні є «захисними» або «відповіддю» на дії України, попри реальні докази протилежного. Заяви про атаки по цивільних об'єктах покликані зобразити Україну як порушника міжнародного права, щоб підірвати її підтримку з боку світової спільноти. Дезінформація використовується для посилення внутрішньої пропаганди, мотивування російських громадян і виправдання продовження війни. Спотворення фактів спрямоване на те, щоб викликати сумніви серед союзників України щодо надання подальшої військової та гуманітарної допомоги.

Проросійські анонімні телеграм-канали поширюють заяву прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова про те, що російські військові нібито «обережно ставляться до цивільного населення України» та завдають удари виключно по військових цілях. Втім такі твердження суперечать численним фактам і міжнародним звітам, які підтверджують масові жертви серед цивільних унаслідок російських атак.

Про це пише StopFake. Його фахівці стверджують, що за даними Моніторингової місії ООН, з початку повномасштабного вторгнення Росії загинуло понад 12 тисяч цивільних, ще понад 26 тисяч отримали поранення. Наприклад, у Кривому Розі балістична ракета влучила у житловий будинок, знищивши цілу родину з трьома дітьми. Під час іншої атаки постраждали дитяча лікарня та житлові квартали.

Amnesty International називає такі дії воєнними злочинами, оскільки обстріли цивільних об’єктів порушують міжнародне гуманітарне право. Окрім жертв серед цивільних, удари по енергетичній інфраструктурі спричиняють гуманітарну катастрофу, погіршуючи умови життя мільйонів українців.

Мета поширення такої дезінформації полягає у створенні ілюзії «моральності» російської армії, спробах виправдати воєнні злочини перед міжнародною спільнотою та маніпулюванні сприйняттям громадян Росії й інших країн. Ця дезінформація спрямована на применшення наслідків атак на цивільне населення України, перекладання провини за жертви на іншу сторону та дискредитацію об’єктивних звітів міжнародних організацій.

Ввечері 17 листопада 2024 року росіяни завдали ракетного удару по дев’ятиповерховому будинку в Сумах. У ДСНС України о 08:47 ранку 18 листопада повідомили, що cтаном на той момент відомо про поранення 89 людей (із них 11 дітей) і загибель 11 людей (із них 2 дитини) внаслідок цієї атаки. Своєю чергою, російські пропагандисти пишуть, що причиною трагедії стала не російська ракета, а нібито невдала робота української ППО.

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації, посилаючись на прокуратуру Сумщини. За їхніми даними, 17 листопада, вдавшись до заборонених міжнародним правом методів ведення війни, росіяни завдали ракетного удару по густонаселеному житловому мікрорайону в Сумах. Саме це, а не «робота української ППО», стало причиною трагедії. 

Цим фейком російські пропагандисти намагаються виправдати черговий воєнний злочин російської армії ― вбивство цивільного населення. 

18-19 листопада в Сумах оголошені дні жалоби за загиблими внаслідок удару Росії по місту. Про це повідомив в.о. міського голови Сум Артем Кобзар.

Російські пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах, що внаслідок удару російських дронів 12 листопада 2024 року нібито пошкоджено Банкнотно-монетний двір Національного банку України в Києві. Вони надали точні координати, відповідні даним Google Maps, що мало додати правдоподібності цим заявам. Однак ця інформація не відповідає дійсності.

Про це пише StopFake. Фахівці проєкту з’ясували, що використані зображення насправді взяті зі старих новин: більшість цих фото пов’язані з пожежею 3 червня на складі в Деснянському районі Києва на вулиці Закревського, а не з атакою на об'єкт НБУ. Офіційні джерела також не підтверджують цю інформацію: станом на 12 листопада жодне з повідомлень від Київської міської військової адміністрації (КМВА), мера Києва Віталія Кличка чи Державної служби з надзвичайних ситуацій України не містило інформації про пошкодження Банкнотно-монетного двору. До того ж цей об'єкт знаходиться на іншій вулиці, що ще раз спростовує заяви про його ураження. Інше зображення, яке намагаються прив'язати до атаки, насправді зроблене 28 квітня 2022 року під час обстрілів Шевченківського району Києва.

Ця дезінформація є черговою спробою прокремлівських медіа посіяти паніку та створити враження, що українська фінансова інфраструктура постійно під загрозою.

Пропагандистське джерело поширює інформацію про те, що 15 жовтня 2024 року Росія завдала прицільного удару по нібито місцю дислокації «найманців» НАТО в Миколаєві.

Проте це ― неправда. Насправді внаслідок російського ракетного удару цього дня постраждали цивільні жителі, також було пошкоджено цивільні об’єкти. Про це повідомляють у проєкті VoxCheck.

15 жовтня російські війська обстріляли Миколаїв ракетами С-300. Унаслідок атаки пошкоджено цивільні об’єкти — приватні житлові будинки, інфраструктурний об’єкт, ресторанний комплекс та ін. Про це повідомили ДСНС та голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім. Через обстріли загинула жінка, 16 людей отримали поранення.

Пропагандистський допис містить фото пожежі, опубліковані ДСНС. Вони демонструють наслідки ракетного удару, однак жодне з них не є доказом влучання росіянами по місцю дислокації «натівських найманців». Загалом у публікації не наведено реальних аргументів і присутні типові фрази про так званих «найманців» у складі ЗСУ. Це повторюваний російський наратив, яким вона намагається дискредитувати Україну.  

Дезінформацію про нібито «натівських найманців» на місці влучання опублікував Дмитро Василець — проросійський блогер і пропагандист. У 2015 році його арештували за сприяння діяльності сепаратистському телеканалу «Новороссия ТВ», але звільнили у 2018 році. Блогер до повномасштабної війни переїхав до Росії, де продовжує пропагандистську діяльність проти України. На початку 2024 року СБУ повідомила Васильцю про підозру за публічні заклики до насильницької зміни влади чи повалення конституційного ладу. 

Зрештою, інше пропагандистське джерело повідомляє, що приліт було зафіксовано по складах ЗСУ. Тобто ця версія суперечить версії про приліт у місце дислокування «найманців». Відповідно, у такий спосіб росіяни прагнуть виправдати обстріл цивільних об’єктів, заявляючи, що там розміщуються військові, техніка чи склади з боєприпасами.

Російські пропагандисти поширюють маніпулятивні повідомлення про те, що російська авіація нібито «знищила склад БПЛА в Запоріжжі». Російські медіа, посилаючись на нібито слова речника Оперативно-стратегічної групи військ «Таврія» Владислава Волошина, заявляють, що ЗСУ начебто підтвердили «ліквідацію цеху з виробництва БПЛА». Про це пише StopFake.

Насправді Росія дійсно посилила терор проти цивільного населення прифронтових міст України – щодня завдаються десятки авіаударів по Запоріжжю, Харкову, Сумам, Херсону, Одесі та інших населених пунктах. Під ці невибіркові удари часто потрапляють школи, дитячі майданчики, житлові будинки та лікарні. Російські окупанти провели модернізацію керованих авіабомб (КАБ), що дозволяє їм атакувати міста, розташовані глибоко в тилу. В ефірі «Новини.Live» 27 вересня 2024 року речник Оперативно-стратегічної групи військ «Таврія» Владислав Волошин прокоментував модернізацію російських авіабомб, але жодних заяв про знищення «цехів БПЛА» не робив. Волошин зазначив, що Росія продовжує руйнувати українські прифронтові міста, завдаючи ударів по цивільному населенню. Він також зазначив, що збивати керовані авіабомби дуже складно, і Україна повинна зосередитися на знищенні тилових аеродромів ворога та його авіації. Для цього потрібна далекобійна зброя.

Авіаудари Росії по Україні можна розцінювати як воєнні злочини, які підпадають під юрисдикцію міжнародних судів. У цьому контексті 5 березня 2024 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт командувача дальньої авіації Росії Сергія Кобилаша та колишнього командувача Чорноморського флоту РФ Віктора Соколова за удари по цивільних об’єктах в Україні.

Пропаганда намагається створити хибне враження, що українські військові зазнають серйозних втрат через російські авіаудари. Фейки про знищення «складів БПЛА» та «цехів з виробництва дронів» допомагають представити Росію як ефективну силу, здатну завдавати точкових ударів по важливих об'єктах ЗСУ. Заявляючи, що українські речники нібито підтверджують російські успіхи, Кремль намагається викликати сумніви щодо правдивості українських повідомлень і посіяти недовіру серед громадян України та міжнародної спільноти. Поширення неправдивих повідомлень про нібито масові удари по важливих об'єктах у тилу також може посіяти паніку серед населення, підривати мораль і створювати відчуття небезпеки навіть далеко від лінії фронту. Фейкові повідомлення про знищення військової інфраструктури можуть бути спрямовані на те, щоб послабити підтримку України з боку західних країн, змусити їх сумніватися в доцільності надання подальшої допомоги.

18 вересня, уночі, українські сили атакували арсенал зберігання боєприпасів, ракет і вибухових речовин, що розташований у місті Торопець Тверської області (Росія). У польському проросійському сегменті телеграму написали, що обстріл було здійснено звичайним безпілотником, який, швидше за все, прилетів не з України, до якої понад 500 кілометрів, а нібито з майже втричі ближчої Латвії. 

Проте ця інформація не відповідає дійсності. BBC News Україна з посиланням на джерело в СБУ повідомило, що в Торопці саме ЗСУ «стерли з лиця землі великий склад головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ». Пропагандисти також стверджують, що від українського кордону до російського арсеналу в Торопці «понад 500 км», однак насправді відстань складає менш як 500 км ― близько 480 км. Таку дистанцію здатний пролетіти український ударний дрон «Лютий», наприклад. 

Поширюючи цю дезінформацію, пропагандисти вкотре намагаються запевнити всіх навколо в тому, що НАТО бере пряму участь у російсько-українській війні. Раніше ми фіксували фейк, мовляв, Україна разом із США «планує» ракетний обстріл «по дітях».

У прокремлівських медіа поширювали «новину», мовляв, удар по Інституту зв’язку в Полтаві був успішним завдяки інформації, яку передали російській розвідці самі ж українські військові. Пропагандисти стверджують, що про це написали у Forbes: «Видання зазначає, що Головне розвідувальне управління Генштабу ЗС РФ добре оплачує такі послуги. Так, за інформацію щодо Полтави нібито було сплачено гонорар у розмірі до 500 тисяч доларів».

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Про це повідомляють у проєкті StopFake. В українській та англомовній версії Forbes, окрім самої новини про російську атаку по Інституту зв’язку в Полтаві, жодних інших матеріалів на цю тему не публікували. Також і в російській версії журналу немає відповідної «новини».

Пропагандистські ресурси, які поширювали цю дезінформацію, не надавали будь-яких посилань на доказові матеріали. Жодне інше авторитетне медіа не публікувало цю «новину», хоча таку інформацію відразу б підхопили багато джерел, адже будь-які дані про навідників, колаборантів одразу з’являються в українських новинах. Наприклад, про навідника на Харківську військову адміністрацію, якого засудили до довічного ув’язнення. 

Тобто це чергова вигадка росіян, у якій вони використали бренд відомого журналу, щоб надати фейку більшої правдоподібності.

3 вересня 2024 року Росія завдала ракетного удару по Полтавському військовому інституту зв’язку та лікарні, розташованій поблизу. За офіційними даними внаслідок ударів балістичними ракетами 55 людей загинуло, понад 320 було поранено.

Адміністратори одного з анонімних телеграм-каналів поскаржились, що Федеральне бюро розслідувань США заблокувало сайт, створений ними для іноземної аудиторії. На ньому пропагандисти шістьма мовами поширювали російську пропаганду, особливо про атаки росіян на цивільне населення та критичну інфраструктуру України. Адміністратори назвали це «злочином проти свободи слова» та спробою «закрити роти» всім, хто «говорить правду» про події в Україні. Мовляв, факт блокування з боку ФБР підтверджує, що вони «на вірному шляху».

Втім насправді блокування цього сайту є важливим кроком у боротьбі з дезінформацією, а не обмеженням свободи слова. Замість надання «об'єктивної інформації», як це заявляють автори сайту, він займався маніпулюванням фактами, намагаючись виправдати агресію Росії проти України та дискредитувати дії західних країн, які підтримують Україну у війні. Дезінформація, яку поширюють подібні сайти, підриває міжнародну безпеку, розпалює ненависть і дестабілізує ситуацію.

Дії США спрямовані на захист правдивої інформації та запобігання впливу фейкових новин, які загрожують громадському порядку та безпеці. Блокування таких ресурсів допомагає зменшити вплив пропагандистських кампаній, що спрямовані на викривлення реальних подій і введення людей в оману.

Пропагандисти поширюють інформацію, що під час ракетного удару Росії по Харкову було уражено об'єкти націоналістичного батальйону «Азов», зокрема торговий центр, де військові нібито організували свою базу. Втім це - фейк.

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони зʼясували, що це типовий прийом російської пропаганди. Росія цілеспрямовано атакує цивільні об'єкти в Україні, здійснюючи акти терору. Щоразу, коли російська ракета вражає лікарню, школу, торговий центр або поштове відділення, пропагандисти заявляють, що це був «військовий об'єкт» або «база Азову».

У такий спосіб окупанти намагаються перекласти відповідальність на Україну, стверджуючи, що «ЗСУ використовують цивільні об'єкти та населення як "живий щит"».

Насправді, 1 вересня російські терористи навмисно завдали ракетного удару по торговому центру, Палацу спорту та одному з відділень «Нової пошти» в Харкові. За словами мера міста Ігоря Терехова, внаслідок обстрілу цих об'єктів постраждало 44 людини, серед них семеро дітей, найменшій дитині всього три місяці.

Пропагандисти поширюють у соцмережі Х (колишній твіттер) дописи про те, що Росія «випустила 200 ракет і безпілотників по Україні, але загинуло лише 5 мирних жителів». Мовляв, це ще один доказ того, що Росія нібито не намагається знищити Україну або вбивати її цивільних, а демонструє «благородну поведінку». Буцімто її «релігійні, моральні та соціальні принципи не дозволяють їй стерти Україну з лиця землі».

На ці заяви звернув увагу Центр протидії дезінформації. У такий спосіб пропагандисти хочуть виправдати російську агресію, навмисно спотворюючи реальність і замовчуючи докази численних атак Росії на цивільні об'єкти в Україні, що призвели до тисяч жертв серед мирного населення. Масовані авіаудари 26-27 серпня, спрямовані проти критичної цивільної інфраструктури, є черговим прикладом терористичних дій Росії проти мирних жителів, що безперечно є воєнними злочинами.

Такі меседжі служать кільком цілям. По-перше, вони спрямовані на те, щоб створити ілюзію «гуманності» дій російської армії, зменшивши їхній вплив на громадську думку за межами України. По-друге, вони прагнуть посіяти сумніви серед тих, хто підтримує Україну, зменшуючи їхню віру в необхідність допомоги. По-третє, такі заяви допомагають поширювати пропагандистські наративи, які намагаються відвести увагу від справжніх цілей російської агресії та виправдати воєнні злочини, скоєні проти України.

Центр протидії дезінформації виділив низку меседжів, які поширює російська пропаганда після масованого ракетного удару Росії на територію України 26 серпня. 

Влада України нібито вивела майже всі системи ППО з тилу для підтримки операції в Курській області, що дозволило Росії безперешкодно вразити свої цілі

Цей меседж є спробою дискредитувати українське військове керівництво, звинувачуючи його у недбалості та невідповідальному використанні ресурсів. Пропагандисти намагаються створити уявлення, що операція в Курській області є невиправдано ризикованою, а українська ППО не здатна захистити тилові райони через те, що його «перекинули» на фронт. Це - чергова спроба підірвати довіру до української армії, підживлюючи сумніви щодо її здатності забезпечити безпеку громадян і критичної інфраструктури.

Україна начебто зекономила на використанні систем ППО, щоб приховати розкрадання коштів, виділених на відновлення енергетичної інфраструктури, і перекласти відповідальність на дії росіян

Це твердження має на меті дискредитувати українську владу, посіявши в суспільстві недовіру та підозри щодо корупції. Пропагандисти намагаються переконати українців, що уряд нібито використовує війну як прикриття для зловживань бюджетними коштами. У такий спосіб вони хочуть розпалити внутрішнє невдоволення та посилити враження, що влада діє у виключно у власних інтересах, нехтуючи безпекою громадян і національними інтересами, відтягуючи увагу від відповідальності Росії за удари.

Відповідальність за останні атаки лежить на українській владі, яка нібито «спровокувала Росію» початком наступу в Курській області і тим самим зірвала можливі переговори щодо відмови від ударів по енергетичних об'єктах

Цей меседж використовується для виправдання російської агресії, зокрема ударів по критичній інфраструктурі України. Російська пропаганда намагається перекласти відповідальність за руйнування і жертви серед цивільного населення на українську владу, звинувачуючи її в ескалації війни. Це також спрямовано на те, щоб створити ілюзію, що Росія нібито була змушена відповідати на дії України, а не є агресором.

Мета поширення цих меседжів полягає у тому, щоб посіяти сумніви в українському суспільстві щодо ефективності дій уряду та армії, викликати недовіру до владних структур, а також спровокувати паніку і тривогу серед громадян. Пропаганда спрямована на те, щоб послабити моральний дух, роз'єднати суспільство і знизити готовність до спротиву агресії. Це є частиною ширшої стратегії інформаційної війни, яка має на меті підірвати внутрішню стабільність України та дискредитувати її на міжнародній арені.

Російські пропагандистські ресурси з посиланням на Посольство США в Україні поширили повідомлення, що найближчим часом Росія готує атаку на урядові об’єкти в Києві. У зв’язку з цим США нібито закликають своїх громадян терміново покинути Україну. 

Насправді ця інформація є викривленою та не відповідає дійсності, пишуть у Центрі протидії дезінформації. Пропагандисти послалися на одне з повідомлень Посольства США в Україні від 2022 року.

Станом на 22 серпня 2024 року останнє повідомлення на сайті відомства датується 21 серпня 2024 року. Посольство США в Україні оприлюднило таке попередження: «Упродовж наступних кількох днів і до вихідних існує підвищений ризик як нічних, так і денних російських безпілотних і ракетних атак по всій Україні у зв’язку з Днем Незалежності України 24 серпня».

Громадянам США порекомендували слідкувати за повідомленнями місцевих ЗМІ, дізнатися про місця розташування укриттів і сховатися там у разі оголошення повітряної тривоги, а також дотримуватися вказівок українських посадових осіб і служб швидкого реагування у випадку надзвичайної ситуації. 

Однак про жодні удари по урядових об’єктах і рекомендації залишити Україну в повідомленні Посольства США не йдеться. У ЦПД додають, що небезпека російських ракетних і дронових ударів по Києву та інших містах України існує постійно, незалежно від святкових днів і «круглих дат». 

Росія регулярно поширює дезінформацію про удари по Україні, намагаючись залякати українців. Наприклад, 12 серпня 2024 року ми документували фейк російських пропагандистів про те, що місцева влада в Києві нібито закликає містян покинути свої домівки, якщо ті живуть поблизу «центрів прийняття рішень».

Пропагандисти почали поширювати у соцмережах дописи про те, що після масштабної пожежі вночі 20 серпня у Тернопільській області буцімто значно зросли показники рівня радіації у повітрі та воді. Але вказана інформація є неправдивою.

Про цей новий фейк попередив Центр стратегічних комунікацій. Після масованої атаки Росії по території України в ніч на 20 серпня на одному з промислових об'єктів Тернополя й справді зайнялася пожежа. Її причиною стало влучання ворогом в одну із місткостей, де зберігались паливно-мастильні матеріали.  Про це під час брифінгу в ОВА повідомив начальник Головного управління ДСНС України в Тернопільській області Віктор Маслей. Під час цього ж брифінгу стало відомо про те, що після проведення замірів та аналізу повітря в 7 точках житлової зони міста Тернополя перевищення концентрації продуктів згоряння CO2 та хлоровмісних речовин не було виявлено.

Саме в цей час в соцмережах пропагандисти почали публікувати відео, на яких українські військові начебто проводять заміри радіації в повітрі міста. Згодом, інформацію про нібито підвищення рівня радіації на території області спростував міський голова Тернополя Сергій Надал.

Головною метою таких фейків є відвернення уваги від відповідальності Росії за свої злочини, а також поширення паніки й страху серед українського населення. Окрім цього у такий спосіб російська пропаганда намагається вибудувати в українців недовіру до офіційної влади як до джерела правдивої інформації.

Пропагандисти стверджують, що українська армія нібито здійснила атаку на прикордонний КПП «Колотилівка» у Бєлгородській області. Мовляв, він був єдиним місцем для обміну полоненими та загиблими між Росією та Україною. Втім це — неправда.

Про це пишуть фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони з’ясували, що це не перший випадок такої дезінформації. Наприклад, у травні 2024 року Москва заявила, що Україна нібито «сама призупинила обміни», що було спростовано Офісом Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця. Тоді він підтвердив, що обміни не відбуваються лише тому, що цього не хоче Росія. Однак вона має виконувати свої зобов'язання згідно з міжнародним гуманітарним правом та Женевськими конвенціями. 

Росія продовжує використовувати полонених як інструмент шантажу і дестабілізації українського суспільства з самого початку повномасштабної війни. Російська пропаганда маніпулює ним, щоб посіяти недовіру українців до свого військово-політичного керівництва, перекладаючи на нього відповідальність за нібито «зрив процесу обміну полоненими».

Російські ресурси стверджують, що французький генерал Бертран Тужу вважає, нібито НАТО буде не в змозі відповісти на потенційний напад Росії. Поширюючи цю інформацію, пропагандисти посилаються на матеріал видання Politico.

Проте словами Тужу зманіпулювали, пишуть у проєкті StopFake. Насправді в тексті Politico французький генерал всього лише звернув увагу на те, які сфери оборони Європі слід покращити для ефективного захисту від російської агресії. Зокрема, ідеться про мобільність військового озброєння. Як пише Тужу, наразі оперативно перевозити зброю заважають надлишкові бюрократичні процедури, незручна інфраструктура (зокрема тунелі й мости) та брак залізничних вагонів. 

Для посилення цього напрямку оборони у травні 2024 року країни-члени ЄС запровадили нову обіцянку військової мобільності, яка сприятиме забезпеченню швидкого та безперебійного переміщення військового персоналу та матеріальних засобів у межах ЄС і поза ним. Зобов’язання включають інвестиції в інфраструктуру подвійного призначення та спрощену процедуру отримання дозволів на перевезення військової техніки через кордон.

Тож Бертран Тужу не вважає, що Європа безсильна перед потенційним нападом Росії. Навпаки, європейські країни ідентифікують слабкі зони своєї оборонної системи та впроваджують відповідні зміни.

Російські телеграм-канали поширюють меседж, мовляв, Україна намагається будь-якими способами привернути до себе увагу «західних господарів», другу ніч поспіль заявляючи про захід російських БПЛА в Румунію. 

Навіть після того, як глава МЗС Румунії Лумініца Одобеску 25 липня 2024 року заявила, що уламки російських безпілотників виявили на території країни, пропагандисти продовжили стояти на своєму, стверджуючи, що це все одно не допоможе привернути увагу до України. Водночас із російської сторони зʼявилися претензії вже до Румунії, мовляв, «вона стає на роль України, “тарана проти Росії”, та величезним складом НАТО на східному флангу». 

Паралельно з цим, пропагандисти заперечують офіційне повідомлення Міністерства оборони Румунії про те, що ціллю атак 24 та 25 липня 2024 року були українські обʼєкти цивільної інфраструктури. У звичній для себе манері росіяни заявляють, що російські безпілотники летіли саме на воєнні обʼєкти в Україні, які нібито розміщені недалеко від кордону з Румунією. 

Коментуючи падіння уламків російських БПЛА в Румунії, Україна не ставить за мету привернути до себе увагу, адже її міжнародні партнери й без того уважно стежать за перебігом війни та численними порушеннями міжнародного права з боку Росії та фіксують їх. Українська сторона лиш у черговий раз заявила про порушення повітряного простору східного флангу НАТО й що Росія становить реальну загрозу не тільки для України, а й для її країн-сусідок.

Російські медіа використали річницю ще однієї трагедії в Україні, яка сталася через ракетний обстріл Краматорська, для поширення фейку про «ліквідацію групи американських найманців». Пропагандисти стверджують, що наявність серед фотографій загиблих чоловіка у військовій формі нібито підтверджує заяву армії РФ про те, що мета удару була військовою і легітимною.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що Міноборони Росії постійно намагається переконати міжнародну спільноту, що, запускаючи ракети по Україні, вони цілеспрямовано знищують лише військові цілі. Однак навіть сам факт військової агресії проти іншої країни є порушенням міжнародного права, а Росія порушує багато правил ведення війни, обстрілюючи мирні українські міста та цивільні об’єкти.

Обстріл піцерії Ria Pizza в Краматорську стався 27 червня 2023 року. Тоді російські війська завдали ракетного удару по кафе, внаслідок чого загинули 13 людей, серед них 4 дитини, а 59 осіб було поранено. Серед загиблих військових було лише двоє: бойовий парамедик 3-ї ОШБр Артем Суховий та доброволець Інтернаціонального легіону, колишній морський піхотинець США Ян Торторичі. Саме смерть Яна Торторичі російська пропаганда використала як доказ того, що мета армії Росії була нібито легітимною. У день обстрілу Торторичі, як і багато інших військових у прифронтовому місті, зайшов у піцерію поїсти, про що згадує його друг, Ед Флорес. StopFake також раніше писав, чому не можна називати воюючих за Україну іноземців «найманцями», як це робить російська пропаганда.

Розслідування цього злочину Росії окремо проводили експерти правозахисної організації Truth Hounds, оскільки серед загиблих у кафе була і їхня колега, письменниця Вікторія Амеліна. Експерти встановили, що атака на Краматорськ є воєнним злочином — невибірковою атакою, яка призвела до страшних наслідків серед цивільних. Також у Truth Hounds зазначили, що Росія нав’язує українцям думку, що присутність українських захисників у цивільних місцях дозволяє Кремлю вдаватися до смертоносних ракетних атак, але насправді «присутність військових у кафе не виправдовує і не гуманізує росіян. А навпаки додатково підкреслює той самий шаблон їхніх злочинів».

Російські пропагандистські ресурси, посилаючись на статтю Стівена Браєна в Asia Times, стверджують, що українські удари по Криму не мають фактичної мети, проте з посиленням цих атак можна очікувати, що Росія жорстко відповість на це обстрілом Харкова, Одеси або Києва. 

Однак для початку варто звернути увагу на автора статті Стівена Браєна. Він регулярно відзначається «відмиванням» російських наративів про необхідність встановлення миру на російських умовах, «демілітаризації» тощо. Також Браєн публікував чимало проросійських матеріалів у соцмережі Substack, звідки їх і брало Asia Times.

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП пишуть, що тимчасово окупований півострів – важливий логістичний, командний центр і місце зосередження російських окупаційних сил, авіації та флоту, які атакують Україну. Українські удари по цих об’єктах завдають суттєвої шкоди, зменшують тиск на Сили оборони України, виснажують російську армію та зберігають життя цивільних. 

А просування на Заході наративів про нібито «невигідність атак на ворожі об’єкти Криму» та «ескалацію» має на меті посіяти в міжнародній громадській думці сумніви в необхідності зберігати та нарощувати підтримку Сил оборони. Раніше ми вже спростовували інформацію з іншої статті Стівена Браєна в Asia Times про те, що Франція нібито прийняла офіційне рішення відправити свої війська в Україну.

У мережі поширюють інформацію, що американський Інститут вивчення війни (ISW) нібито прогнозує швидкий наступ російської армії на Харківському напрямку. У ISW буцімто вважають, що після захоплення села Липці росіяни підтягнуть свої резерви й за підтримки артилерії та авіації розпочнуть повноцінний штурм Харкова.

Насправді ця інформація не відповідає дійсності. Про це повідомляють фахівці з проєкту VoxCheck. На сайті Інституту можна знайти зведення, мапу з якого й опублікували фейкороби. Однак у звіті не дають прогнозів щодо темпу просування армії РФ. Також в ISW не вважають, що росіяни намагатимуться штурмувати Харків. 

У зведенні надають оцінку російському наступу станом на 10 травня 2024 року та аналіз його цілей. Проте Інститут не висуває гіпотез, наскільки швидко російська армія просуватиметься на Харківському напрямку. 

Експерти Інституту дійсно припускають, що російська армія має резерви, які готова пізніше ввести в бій на цьому напрямку. У своїх перших атаках РФ використала відносно обмежену кількість особового складу та техніки. Проте в Інституті не вважають, що ворог має намір проводити широкомасштабну операцію з захоплення або оточення Харкова. Аналітики ISW припускають, що мета цієї кампанії — відкинути українські сили від кордону з Бєлгородською областю та просунутися до Харкова в межі досяжності ствольної артилерії, тобто ближче ніж на 25 км від міста. Інститут оцінює, що, найімовірніше, росіянам буде важко захопити Харків, якщо в Кремлі приймуть таке рішення. Крім цього, ISW стверджує, що своїми діями росіяни намагаються відвернути увагу максимальної кількості Сил оборони України з інших ділянок фронту на Харківський напрямок, щоб активізувати власні зусилля на Донбасі: там вони намагаються прорватися на північний захід від Авдіївки та в напрямку Часового Яру.

Раніше ми спростовували інформацію, що під Харковом, у тилу українських військ, нібито можуть висадитися російські десантники.

Пропагандисти в російських медіа кажуть, що енергетику в Україні «захищали мішками з піском на 2 млрд гривень», і нібито саме через це Трипільська теплоелектростанція (ТЕС) у Київській області була зруйнована. Мовляв, корупція та відсутність бажання справді захистити енергетичну інфраструктуру країни стали причиною знищення українських ТЕС, а не цілеспрямовані ракетні обстріли російської армії. Втім це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони нагадують, що в ніч на 11 квітня війська РФ повністю знищили Трипільську ТЕС у Київській області, про що повідомив голова наглядової ради ПАТ «Центренерго» Андрій Гота в коментарі для «Інтерфакс-Україна». У «Центренерго» додали, що Трипільська ТЕС була найбільшим постачальником електроенергії в Київську, Черкаську та Житомирську області.

Після знищення ТЕС у соцмережах почала поширюватися інформація про те, що минулого року в ПАТ «Центренерго» стверджували, що Трипільська станція на 100% обладнана фізичним захистом від обстрілів і на це були виділені гроші з бюджету (ідеться про 9,7 млрд гривень — зауваження ред.). На підставі цього російський пропагандист почав писати, що цим захистом стали «мішки з піском» вартістю 2 млрд гривень.

На цю інформацію відреагували в ПАТ «Центренерго» і пояснили, що Трипільська ТЕС не отримувала з держбюджету 9,7 млрд гривень для будівництва захисту від дронів та ракет, і що ця сума була виділена Кабміном для захисту всієї критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектора країни, а не лише окремо для Трипільської станції. Крім того, в «Центренерго» додали, що компанія власними зусиллями забезпечила фізичний захист станції на 100%, але цей захист здатний захистити лише від осколкових уражень, а не від прямих влучань ракет.

Те ж саме заявив і глава Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм, пояснивши, що Трипільська ТЕС — дуже великий об'єкт, й убезпечити його повністю лише захисними інженерними спорудами без застосування відповідних засобів ППО неможливо.

Пізніше Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю американському медіа PBS повідомив, що Трипільська ТЕС була знищена росіянами, тому що в Україні не залишилося ракет для її захисту. Коментуючи проблеми з наданням зброї союзниками, Зеленський навів приклад ситуації з ТЕС: «Я вам приведу один приклад, дуже простий: на Трипільську станцію, від неї залежить світло в Київському регіоні, летіли 11 ракет. Перші сім ми знищили, чотири знищили Трипіль. Чому? Тому що було ракет нуль. У нас закінчилися всі ракети, які захищали Трипіль».

В «Центренерго» також додають, що наразі відновлення ТЕС без надання Україні систем ППО є «напрочуд марним». Про це заявив голова наглядової ради ПАТ «Центренерго» Андрій Гота в ефірі Української служби «Голосу Америки».

Такі заяви — ще один приклад маніпуляцій російської пропаганди, спрямованих на поширення наративів про масову корупцію в Україні з метою дискредитації зусиль убезпечити свої об'єкти критичної інфраструктури. При цьому російська пропаганда упускає той факт, що це саме армія РФ скоює воєнні злочини, обстрілюючи енергетичну інфраструктуру України і завдаючи значної шкоди мирному населенню.

У мережі поширюють інформацію, що в результаті штурмових дій російські війська буцімто заволоділи селом Роботине, що в Запорізькій області, і фактично закріпилися там. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на заяву одного з депутатів Запорізької обласної ради.

Насправді ця «новина» не відповідає дійсності. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. 

У Силах оборони півдня України наголошують на тому, що інформація, яку підхопили медіа, була оприлюднена без перевірки її правдивості тими, хто не має прямого відношення до реальної бойової роботи й не володіє оперативною інформацією щодо ситуації в Роботиному.

Також у Силах оборони півдня додають, що українські підрозділи відбивають атаки росіян артилерією ще на підступах до Роботиного: військові 65-ї ОМБр і суміжних підрозділів знищують групи окупантів ударними дронами й мінометними розрахунками.

Російські пропагандисти поширюють заяви про «точність» російських авіаударів по Україні, по-своєму інтерпретуючи статтю видання Financial Times. Вони стверджують, що МЗС України нібито визнало «влучність російських операцій», які спрямовані «проти українських військових об'єктів», та знову звинуватили Україну в «шантажі заради отримання зброї від Заходу». Втім це - маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони знайшли статтю Financial Times, на яку посилаються пропагандисти, про використання Росією керованих авіабомб радянського виробництва у війні з Україною. Стаття описує, як ці бомби модернізують за допомогою додавання дешевих крил і системи GPS та випускають з літаків Су-34 і Су-35, що здатні досягати цілей за лінією фронту. У статті цитують коментар глави Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба, який зазначає про інтенсивне використання Росією цих бомб для атак на українські військові позиції, наголошуючи, що збиття бомбардувальника, який переносить таку бомбу, є єдиним можливим захистом захистом. Тим не менш, Financial Times якраз спростовує міф про «високу точність» російських атак, вказуючи на їх використання проти цивільного населення і приклади значних руйнувань та втрат серед мирних жителів.

Автор статті також критикує російські твердження про «точність» ударів, нагадуючи про масштабне застосування ракет та дронів-камікадзе проти цивільної інфраструктури в Україні і підкреслює, що такі дії можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини, які розглядаються у міжнародних судах. В контексті цих обвинувачень Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт високопосадовців російської армії.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб виправдати атаки росіян проти цивільного населення.