Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що після початку «воєнної операції» українське керівництво закликало молодь та дітей утікати від війни у Європу. Мовляв, там вони зможуть знайти притулок чи опікунів. За словами авторів повідомлень, тепер європейці використовують юнаків та юначок як робочу силу й не спішать повертати дітей на рідні землі. 

Фактчекери EU vs Disinfo взялися за цей кейс і пояснили, що Європа не «викрадає» українських дітей, а навпаки — допомагає адаптуватися в новому середовищі, надає ресурси для навчання та спокійного життя. Всі українці, які втекли від війни, можуть отримати статус біженця. І діти, і сім’ї також. Європейські країни надають притулок, а люди можуть повернутися у будь-яких час без обмежень щодо пересування. Тобто ЄС не займається чи то «депортацією», чи то «викраденням».

Натомість Росія якраз-таки депортує українських дітей з тимчасово окупованих територій. Вона це називає порятунком, утім це лише підміна понять. Міжнародні експерти ООН 15 березня 2023 року опублікували звіт з результатами розслідування російської агресії проти України. У звіті наведено воєнні злочини, скоєні російськими окупантами. Окремий блок звіту ООН присвячений результатам розслідування примусового переміщення та депортації українських дітей російськими окупантами. Тобто це є справді воєнний злочин, через що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. 

За інформацією української влади, дітей вивозять не лише з Донецької та Луганської областей, а й з інших окупованих територій України, зокрема з Херсонщини. Станом на 29 грудня 2022 року відомо про 13 тисяч 876 вивезених Росією українських дітей. Такі дії Україна розцінює як викрадення своїх громадян. Аналітикині та аналітики «Детектора медіа» провели власне дослідження, як Росія виправдовує депортацію та інші воєнні злочини в Україні. Прочитати його можна тут.

«Підміна понять» — одна з найпоширеніших тактик російської пропаганди. Пропагандисти штучно замінюють загальновживані терміни (поняття), які  спричиняють здебільшого негативні емоції, новими, які сприймаються нейтрально чи позитивно. 

Цю тактику пропагандисти використовують передусім для формування сучасної новомови. З 2014 року агітпроп розповідав про  «громадянську війну» в Україні. За цим терміном приховували участь Росії у бойових діях на Сході України. Мовляв, воюють громадяни однієї країни. Термін «війна» має стійкі негативні асоціації. Щоб уникнути різкого незадоволення росіян тим, що Росія розпочинає повномасштабну війну проти України, вигадали новий, більш нейтральний термін — «спеціальна воєнна операція». У такий спосіб підміну понять використали для заспокоєння росіян.

Використовуючи тактику підміни понять, російська пропаганда називала «жестом доброї волі» відступ з Київщини, Чернігівщини, звільнення острова Зміїний тощо. Тобто поразку на полі бою російські медіа висвітлювали як добровільне відведення військ, ба більше — як послугу, зроблену супротивнику (тобто Україні). У такий спосіб емоції сильного розчарування підміняли нейтральнішими.

Агітпроп широко використовує підміну понять для висвітлення участі іноземців у війні на стороні України. Вони називають всіх іноземців, які воюють в Україні, — найманцями. Насправді іноземні громадяни, які отримують фінансову винагороду за участь у військових діях, обов’язково  вступають на службу до Збройних Сил України та підпорядковуються його командуванню. В іншому разі вони воюють як волонтери. Натомість зараз агітпроп розповідає, що нібито бійці ПВК «Вагнер» — «мужні самовіддані волонтери». Власне, бойовики ПВК  «Вагнер» є найманцями. Приватна компанія не є частиною російської армії, проте отримує фінансову винагороду від Росії за участь у війні проти України та координує свої операції з російським військовим командуванням. Тобто агітпроп умисно підміняє одне поняття іншим, щоб заплутати та видозмінити ставлення до українських військовослужбовців-іноземців і російських найманців.

Цей текст є першим у рубриці «Тактики й інструменти», яку «Детектор медіа» запускає в межах проєкту «Хроніки дезінформації». У ній ми пояснюватимемо як працюють найпоширеніші тактики, технології та інструменти, які використовує російська пропаганда для поширення дезінформації.