Екосистему пропагандистських інформаційних каналів «Правда», яка має чітку прокремлівську орієнтацію, вперше системно дослідила французька Служба захисту від іноземного цифрового впливу (VIGINUM) у 2024 році. Хоча корені цієї мережі сягають ще 2014 року, за десять років вона перетворилася зі звичайного регіонального новинного агрегатора на складний інструмент гібридної війни Росії. Первісна назва «Portal Kombat» — гра слів, що натякає на жорстоку відеогру Mortal Kombat — уже тоді свідчила про агресивність цієї цифрової кампанії. Фактчекери зі словацького проєкту «Infosecurity.sk» розповіли, як російська дезінформаційна мережа впливає на медіапростір держав центральної і східної Європи.

За даними VIGINUM, у 2024 році було виявлено 193 вебпортали, пов'язані з доменною інфраструктурою, що має російське походження. Спочатку ці ресурси орієнтувалися переважно на російську та українську аудиторії, але після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну їхня активність поширилася і на Захід, насамперед у країни, які підтримують Україну.

Сьогодні, за даними Disinformation Observatory, екосистема охоплює сотні сайтів у понад 83 країнах, публікуючи контент багатьма мовами, навіть такими рідкісними, як каталонська чи маорі. «Зміст цих порталів часто носить конспірологічний характер і має на меті систематично дискредитувати Україну, виправдовувати так звану "спеціальну військову операцію" Росії та критикувати Захід», — наголошують дослідники.

Інфільтрація Вікіпедії та маніпуляція чат-ботами

Успішність цієї мережі у впливі на глобальний інформаційний простір стала особливо помітною після того, як дослідники з DFRLab і CheckFirst зафіксували: матеріали з порталів «Правди» почали цитуватися у Вікіпедії різними мовами, включно з польською та угорською. «Саме через Вікіпедію ці наративи проникли і в мовні моделі штучного інтелекту», — зазначають експерти.

Короткий тест, проведений дослідниками, показав, що ChatGPT, Copilot, Perplexity і Gemini без вагань цитували сайти, пов'язані з мережею «Правда». Таким чином, проросійські наративи поширюються приховано і закріплюються через популярні технології, якими користуються мільйони людей у всьому світі.

У дослідженні NewsGuard йдеться, що популярні чат-боти були перевірені на 15 фальшивих наративах, які мережа активно просувала між квітнем 2022 і лютим 2025 років. «Знахідки NewsGuard підтверджують висновки американської неурядової організації American Sunlight Project (ASP) про те, що мережа "Правда" ймовірно була створена не для збору великої кількості відвідувань, а для маніпуляції великими мовними моделями», — заявили дослідники. В ASP цей метод назвали «LLM grooming» — тобто цілеспрямоване «вирощування» мовних моделей через масову ін'єкцію пропагандистських даних.

«Довгострокові ризики — політичні, соціальні та технологічні — пов'язані з потенційним LLM grooming'ом через цю мережу є надзвичайно високими», — наголосили в ASP, підкреслюючи, що чим більше проросійських наративів потрапляє в масиви даних для навчання ШІ, тим більше вони інтегруються в моделі.

Архітектура дезінформаційної машини

Центр інформації, демократії та громадянства при Американському університеті в Болгарії провів масштабне дослідження понад 640 тисяч публікацій, пов’язаних із мережею «Правда», у 45 країнах. Дослідники встановили, що більшість сайтів не створюють власного контенту, а лише масово копіюють, перекладають і поширюють матеріали з російських медіа, Telegram-каналів та акаунтів прокремлівських акторів.

«Чимало ресурсів маскуються під незалежні локальні ЗМІ, однак насправді працюють через централізовану систему управління контентом», — йдеться у звіті. Контент ретельно підбирається залежно від цільової аудиторії, аби максимально впливати на чутливі теми в різних регіонах.

Географія інформаційної атаки

За результатами аналізу, мережа найбільше сконцентрована на країнах пострадянського простору та Балканах. Незважаючи на те, що ці регіони становлять лише 9% населення усіх досліджених країн, на них припадає понад 50% усіх зафіксованих дезінформаційних повідомлень. В країнах колишнього СРСР було зафіксовано 6,5 повідомлень на тисячу жителів — у 31,8 рази більше, ніж у Західній Європі.

Вибір цільових регіонів зумовлений переважно геополітичними факторами. Найпотужніший тиск фіксується в державах на периферії ЄС та НАТО, зокрема в Молдові, де активність мережі на 19,7% вища, ніж у Латвії, яка посіла друге місце.

Перші десять країн за рівнем активності мережі виглядають так:

Особливо помітною є присутність мережі в Словаччині, яка посіла восьму позицію в рейтингу. «Ці країни об'єднує вразливість демократичних інституцій», — зазначають аналітики, вказуючи на те, що Молдова, Латвія, Литва, Болгарія, Сербія і Словаччина вважаються недосконалими демократіями, тоді як Вірменія та Грузія — гібридними режимами. Кремлівська стратегія таким чином спрямована на підрив демократичного розвитку та стримання реформ у цих державах.