На Балканах у соцмережах поширюється фейкова заява нібито угорського прем'єра Віктора Орбана, в якій він звинувачує ЄС у війні, а Україну називає «жертвою Заходу».

У дописах, що супроводжуються його фото, звучать такі слова: «Скажіть, ЄС, що ви готуєтеся до війни. Скажіть дітям, що вони гинутимуть як українці за ваші інтереси… Усе для вас — це гроші… Через вас гинуть братні народи». Ці слова не відповідають дійсності — жодного разу Орбан так не висловлювався. Попри це, вигадану цитату десятки разів поширюють користувачі Facebook, просуваючи антизахідні настрої й виправдовуючи дії Росії. Маніпуляцію спростували північномакедонські фактчекери з «Вистиномер».

Цей фейк став продовженням багаторічного наративу про те, що «українці — маріонетки Заходу», а президент Володимир Зеленський — «іграшка» у чужих руках. Мета подібних меседжів — підірвати суверенітет України, створити уявлення, нібито в країні немає реальної влади, а громадяни сліпо виконують накази Брюсселя чи Вашингтона. Такі тези мають деморалізувати українців, послабити довіру до власного керівництва та знизити підтримку західних партнерів.

Один із поширювачів фейку у Північній Македонії — Тодор Петров, голова «Всесвітнього македонського конгресу». Він опублікував вигадану цитату Орбана у себе в профілі. Схожі публікації були помічені й у проросійських Facebook-групах із назвами на кшталт «Оголосити Сороса персоною нон ґрата» або «Шляхом македонської історії».

Більше фейків і маніпуляцій про «зовнішнє управління Україною» доступні за посиланням.

У проросійських медіа поширюють дезінформацію, нібито президент США Дональд Трамп «втратив інтерес до України», «не зацікавлений у розмовах із Києвом» і дав зрозуміти українській стороні «марність опору».

Цю вигадку поширюють із посиланням на нібито заяви Трампа під час брифінгу зі ще одним лідером — прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Насправді Трамп не говорив нічого подібного, а навпаки — різко розкритикував Путіна і висунув жорсткі умови для завершення війни. Фейк спростували фактчекери StopFake.

Маніпуляція базується на перекрученій фразі Трампа, яку він сказав 28 липня 2025 року у Шотландії. У відповідь на запитання журналіста, чи вважає Трамп, що зустріч із Путіним допоможе припинити війну, президент США сказав: «Мені більше нецікаво розмовляти»  (дивіться відео 00:43:11-00:4).

Ці слова стосувалися саме російського диктатора, а не української сторони. У цьому ж коментарі Трамп наголосив, що Росія продовжує атакувати Україну попри попередні перемовини, і розкритикував Кремль за вбивства мирного населення, зокрема після чергового ракетного удару, який, за його словами, влучив у будинок для літніх людей.

Російські медіа, які поширили фейкову новину, повністю опустили частини висловлювання Трампа, де він заявляє про своє розчарування діями Путіна, називає війну безглуздою і фактично звинувачує Росію у свідомому затягуванні конфлікту.

Насправді, як випливає з офіційних заяв Білого дому та самого Трампа, США лише посилюють тиск на Росію. Ще 14 липня Дональд Трамп оголосив ультиматум: Москва має протягом 50 днів погодитись на мирну угоду щодо України. А вже 28 липня він скоротив цей термін до 10–12 днів, заявивши, що «немає сенсу чекати». Після завершення цього періоду США запровадять 100% мита проти Росії, а також вторинні санкції щодо країн, які купують російську нафту. В адміністрації президента підкреслюють, що такі заходи, зокрема щодо Індії та Китаю, можуть завдати найбільшого удару по російській економіці.

Російські пропагандистські канали поширюють заяву голови МЗС Росії Сергія Лаврова про те, що нібито Росія вперше у своїй історії веде війну без союзників проти всього Заходу. Насправді ця теза є маніпулятивною — її викрили фактчекери проєкту VoxCheck.

Фактчекери звертають увагу, що насправді Росія веде повномасштабну війну проти України, а не проти всього Заходу. Україна справді отримує військову допомогу від держав ЄС та НАТО, проте бойові дії відбуваються на її території, і основну частину Збройних сил становлять українські громадяни. Іноземці, які воюють на боці України, служать у її Силах оборони за контрактом і не представляють армії інших держав.

До того ж у війні проти України Росія має союзників. Білорусь ще на початку повномасштабного вторгнення надала свою територію як плацдарм для наступу, а також дозволила запуск ракет по українських містах. Крім того, вона передавала Росії військову техніку. За міжнародним правом це вважається прямою участю в агресії.

Підтримку Росії надає й Північна Корея. За оцінками української розвідки, КНДР передала Росії сотні артилерійських систем і понад 6 мільйонів артилерійських снарядів. Голова ГУР Кирило Буданов казав, що приблизно 40% боєприпасів Росії надходить саме з Північної Кореї. Крім того, це єдина країна, яка офіційно надіслала своїх військових для підтримки Росії — наразі їх використовували у боях у Курській області.

Іран також долучився до підтримки, постачаючи Росії дрони-камікадзе Shahed та допомагаючи налагодити їх виробництво на території Росії. Ці безпілотники активно використовуються під час масованих атак по Україні.

Заяви про «війну Росії проти всього Заходу» мають на меті применшити роль України в опорі агресору і виправдати невдачі російської армії. Крім того, пропаганда намагається виставити Росію «жертвою», яка нібито самотужки захищається від потужного блоку країн. У реальності ж саме Росія розв’язала неспровоковану агресію проти України ще у 2014 році, а підтримка з боку Заходу є відповіддю на цю агресію, а не проявом прямої участі у війні.

Російські пропагандистські ЗМІ поширюють дезінформацію про те, що в Польщі та Угорщині нібито почали вважати Україну загрозою, посилаючись на результати опитування американського дослідницького центру Pew Research Center. Скільки у цих твердженнях дезінформації, розповіли фактчекери StopFake.

Соціологи Pew Research Center проводили дослідження Spring 2025 Global Attitudes Survey, в межах якого опитали мешканців 25 країн світу. Респондентів, зокрема, запитували, яку країну вони вважають ключовою загрозою для своєї держави. Вибір був відкритим — можна було вказати будь-яку країну.

У більшості європейських країн, які взяли участь в опитуванні, респонденти найчастіше називали Росію як головну загрозу. Зокрема, у Польщі 81% опитаних вважають Росію такою загрозою, а Україну — лише 6%. В Угорщині Росію головною загрозою назвали 33%, а Україну — 27%.

Таким чином, твердження пропагандистських ресурсів про те, що Польща чи Угорщина начебто почали вважати Україну основною загрозою, є перекрученням результатів дослідження.

Pew Research Center також зазначає, що «частка респондентів, які називають Росію загрозою для Європи, сьогодні значно вища, ніж у 2007 році, коли ми ставили аналогічне питання в деяких із цих країн».

У мережі шириться неправдива інформація про те, що через скасування всіх грантів USAID Україна нібито не отримала понад 3 мільйони підручників, які мали надійти згідно з рішенням 2024 року. Стверджується також, що українські школи взагалі залишилися без нових підручників. Цю дезінформацію викрили фактчекери VoxCheck.

Насправді друк підручників коштом USAID був тимчасовим проєктом, реалізованим лише у 2024 році. Агентство фінансувало виготовлення книжок виключно для учнів 1–2 класів. Загальне ж забезпечення підручниками здійснює Міністерство освіти і науки України за кошти державного бюджету.

У червні 2024 року радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван оголосив про рішення профінансувати друк понад 3 мільйонів підручників для 12 тисяч українських шкіл через USAID. Цю ініціативу було запущено на тлі знищення Росією однієї з найбільших друкарень Європи — «Фактор-Друк» у Харкові.

У жовтні 2024 року Міністерство освіти повідомило, що USAID уже виділило $8,3 мільйона на друк і доставку першої партії підручників. Там же зазначалося, що за листопад-грудень всі книжки мали бути надруковані та передані до шкіл. У жовтневому пресрелізі USAID вказано, що надруковано вже 3,2 мільйона примірників. Відсутність подальших публічних анонсів може свідчити про завершення проєкту ще у 2024 році, до моменту скорочення грантів у 2025-му.

Також важливо підкреслити: USAID не забезпечувало українські школи підручниками на постійній основі. Основне фінансування цієї сфери традиційно надходить із держбюджету. У 2024 році на друк книжок для 7-х та 11-х класів, а також для дітей з особливими освітніми потребами було виділено 1,4 млрд грн. Така ж сума передбачена і в бюджеті на 2025 рік.

Отже, твердження про повну відсутність підручників через скасування грантів USAID є фейком. Українська держава продовжує забезпечення шкіл навчальною літературою у штатному режимі.

Пропагандистські ресурси поширюють маніпуляцію, нібито міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш визнав, що його країна, Європа та весь світ втомилися від війни в Україні, адже «це не наша війна». Це вигадка. Її спростували у StopFake.

Насправді Косіняк-Камиш не казав того, що поширюють пропагандисти. Ще в січні 2025 року в інтерв’ю Financial Times міністр справді говорив про втому в польському суспільстві, однак ішлося не про втрату підтримки України, а про реакцію на спосіб життя деяких українських переселенців.

«Звичайно, у польському суспільстві є втома, і це зрозуміло, особливо коли люди тут бачать молодих українських чоловіків, які їздять на останніх моделях автомобілів або зупиняються в п’ятизіркових готелях», — зазначив він.

Проте ключова фраза «це не наша війна» є цілковито вигаданою — Косіняк-Камиш її не казав. Навпаки, навіть у своїх критичних зауваженнях він неодноразово підкреслює необхідність солідарності з Україною. У травні 2025 року, виступаючи на саміті міністрів оборони «E5» у Римі, міністр сказав:

«Мир не може захистити себе сам, тому нам потрібна сила. Сила всіх п’яти країн, НАТО та ЄС. Я почну зі стратегічного питання, яке може забезпечити трансатлантичну безпеку. Це подальша підтримка України, це сильна, незалежна та демократична Україна, яка дивиться на Захід і ніколи не зверне погляду на Москву».

А вже у червні, на Форумі з безпеки країн Центральної та Східної Європи, Косіняк-Камиш наголосив, що підтримка України для Польщі — не жест доброї волі, а прагматична необхідність. «Кожна гривня, інвестована в Україну — це хвилина миру для Європи», — сказав він.

Отже, заяви про «втому» чи «байдужість» Польщі до українсько-російської війни — це черговий приклад кремлівської дезінформації. Владислав Косіняк-Камиш не лише не відмовляється від підтримки України, а й активно просуває її на міжнародному рівні.

Російська пропаганда знову намагається посіяти ворожнечу між Україною та Польщею. Цього разу у мережі поширюють підроблену обкладинку польського Newsweek, на якій приписано міністру закордонних справ Польщі Радославу Сікорському вигадані слова на адресу президента України Володимира Зеленського. Маніпуляцію викрили фактчекери StopFake.

Користувачі соцмереж та анонімні Telegram-канали активно розповсюджують фотографію нібито обкладинки Newsweek Polska, присвяченої нещодавнім президентським виборам у Польщі. На підробленому зображенні Радослав Сікорський начебто каже: «Зеленський нас розділяє. Є політики, які кращі за свою країну, і ті, хто гірший за свою країну; які додають престижу країні і ті, від яких країна страждає».

Насправді міністр жодних таких заяв про Володимира Зеленського не робив, а зображення обкладинки було змінено шляхом фотомонтажу. Пропагандисти підмінили в оригінальному тексті прізвище Путіна на Зеленського, штучно створивши ілюзію критики на адресу українського президента. Автентична обкладинка виглядає інакше та має зовсім інший заголовок.

Інтерв’ю з Радославом Сікорським справді стало темою номера Newsweek Polska. В оригінальному матеріалі, опублікованому на сайті видання, польський дипломат наголосив: «Росія, як і раніше, небезпечна», оскільки її лідер живе у неоімперських фантазіях. За словами Сікорського, Володимиру Путіну вдалося перетворити традиціоналізм на ідеологічну зброю, яка розколює західні суспільства, зокрема й польське. «Найбільшою загрозою для Польщі є військова перемога Росії в Україні та її ідеологічна перемога в Європі», — наголосив міністр.

Крім того, він зазначив, що попри скорочення резервів і зростання залежності від Китаю, Путін не може завершити війну, оскільки вона дозволила йому зміцнити владу, посадити опонентів і зосередити управління країною у своїх руках.

Ім’я Володимира Зеленського в оприлюдненій частині інтерв’ю взагалі не згадується.

Перша частина інтерв’ю вийшла ще до виборів.

Такі фальсифікації спрямовані на підрив довіри між Україною та Польщею, а також на створення враження, що навіть союзники України виступають проти її лідера. Російська пропаганда систематично використовує подібні вкиди для ослаблення міжнародної підтримки України та розпалювання ворожнечі всередині держав Європейського Союзу.

У чеському сегменті Facebook поширюється відео, в якому стверджується, що українці в Чехії начебто не працюють, адже на їхні «надзвичайні соціальні виплати» заробляють самі чехи. Крім того, авторка відео стверджує, що українці нібито мають право на безкоштовне житло, харчування, медичне обслуговування, культурні послуги, а також отримують підтримку для ведення бізнесу та по 10 тисяч крон щотижня.

Як з'ясували фактчекери DemagogCZ, ці твердження є неправдивими або маніпулятивними. Авторка доповнила свій пост уривком із відео в TikTok, де українець із Чехії жартома розповідає про «щедрість» чеського уряду. Насправді це сатиричний ролик, а не підтвердження реальних фактів.

Соціальні виплати

Українці, які прибули до Чехії через війну, не мають права на звичайні соціальні виплати, передбачені для громадян Чехії. Вони можуть отримувати лише гуманітарну допомогу для покриття базових потреб та житла.

До червня 2023 року гуманітарна допомога становила 5 тисяч крон на місяць (максимум 6 виплат поспіль), після чого її розмір було знижено до рівня прожиткового мінімуму (4 860 крон на місяць) на 150 днів. Після цього виплата зменшується до рівня мінімуму для виживання — 3 130 крон на місяць. При цьому таку допомогу можуть отримувати лише ті біженці, які не мають інших засобів для існування.

Житло

Після початку війни Чехія надавала українцям безкоштовне тимчасове житло на строк до 3 місяців. Надалі цей термін було продовжено до 150 днів для вразливих категорій населення (дітей, літніх людей, людей з інвалідністю), але з вересня 2024 року правила знову змінилися — тепер безкоштовне житло надається максимум на 90 днів для всіх. Після цього біженці мають оплачувати житло самостійно.

Харчування

Безкоштовне харчування українці могли отримати лише в тимчасових притулках протягом перших 30 днів перебування в країні. Для дітей із малозабезпечених сімей у школах діє програма безкоштовного харчування — ця підтримка поширюється як на чеських дітей, так і на дітей біженців.

Медичне обслуговування та культура

Медичне страхування за українських біженців держава сплачує лише перші 150 днів після отримання тимчасового захисту. Надалі дорослі українці зобов'язані оплачувати страховку самостійно. Лише діти, студенти та пенсіонери залишаються застрахованими за рахунок держави.

Що стосується культурних заходів, то певні безкоштовні або пільгові можливості (відвідування театрів, музеїв, зоопарків) надавалися українцям переважно у перший рік війни та мали тимчасовий характер. Зараз такі програми вже не діють.

Підтримка бізнесу

Чехія не впроваджувала загальнонаціональну програму фінансової підтримки для підприємців-українців. Існували лише окремі ініціативи на місцевому рівні або від приватних організацій. Наприклад, програма DoToho! UA надавала менторську підтримку підприємцям-українцям, але фінансувалася за рахунок приватних партнерів. Деякі регіони, як-от Пардубіцький край, виділяли гранти на суму до 50 тисяч крон для започаткування бізнесу — проте це були виключення, а не державна політика.

Авторка відео — відома дезінформаторка

Авторкою фейкового відео є Нела Ліскова — колишня політикиня та активістка, відома своєю проросійською діяльністю. У минулому вона проголошувала себе «почесною консулкою» так званої Донецької народної республіки в Чехії, за що її проєкт пізніше заборонив суд. Ліскова вже кілька разів була засуджена за поширення неправдивої інформації та розпалювання ненависті, зокрема проти українців.

Сатиричне відео та старі маніпуляції

Відео українця, яке використала Ліскова, насправді є сатирою. Його автор — Роман Назаренко — пояснив журналістам AFP, що записав ролик у жартівливій формі у відповідь на провокацію, а після хвилі маніпуляцій сам видалив його з TikTok. Назаренко також підкреслив, що працює на заводі, не отримує жодних соціальних виплат і приїхав до Чехії ще у 2021 році, тобто не є біженцем.

Варто зазначити, що подібні фейки про «особливі пільги для українців» у Чехії поширюються у соцмережах не вперше. Фактчекери неодноразово спростовували подібні маніпуляції, які часто ґрунтуються на застарілих або викривлених даних.

Висновок

Авторка відео використала сатиричний ролик для поширення неправдивої інформації щодо безкоштовного житла, харчування, медичного обслуговування, культурних послуг та фінансової підтримки бізнесу для українців у Чехії. Насправді українські біженці мають право на гуманітарну допомогу в розмірі до 5 тисяч крон, яка згодом знижується до рівня мінімуму для виживання. Безкоштовне житло надається лише на 90 днів, харчування — лише для дітей у школах. Медичне страхування за дорослих сплачується обмежений час. Жодної загальної державної підтримки для українського бізнесу немає. Саме тому цей матеріал у рамках співпраці з Facebook було позначено як неправдивий.

У червні очікується нова хвиля інформаційних атак з боку Росії, спрямованих як на внутрішню українську аудиторію, так і на іноземних партнерів України. Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації.

У ЦПД пишуть, що всі згадані кампанії — частина масштабної стратегії Росії, спрямованої на розкол, деморалізацію, послаблення міжнародної підтримки та внутрішньої стабільності України і її партнерів. Центр закликає громадян зберігати інформаційну пильність і не піддаватися на провокації.

1. Переговори про мир: тиск на Україну та дискредитація

Російська пропаганда готує масштабну кампанію навколо теми переговорів щодо завершення війни. Для українців поширюватимуться меседжі про «зраду з боку Заходу», нібито відсутність підтримки від США та Європи, а також про те, що «Україну вже списали». Водночас іноземну аудиторію намагатимуться переконати, нібито саме Україна затягує війну, щоб уникнути виборів, або що Київ уже приречений на поразку.

Також очікується активне просування тези про «нелегітимність» української влади, щоб створити привід для відмови від переговорів і тиску на Київ з вимогами провести вибори в умовах війни.

2. Атака на мобілізацію напередодні дедлайну ВЛК

5 червня — гранична дата для повторного медогляду для чоловіків 25–60 років, визнаних обмежено придатними. Напередодні цієї дати Центр прогнозує хвилю фейків, відео про нібито побиття мобілізованих, жорсткі затримання та інші жахи мобілізації. Мета — деморалізувати суспільство, посіяти страх і зменшити готовність до служби.

3. Дискредитація країн G7 перед самітом у Канаді

15–17 червня відбудеться саміт G7 у Канаді, і вже у першій половині червня Росія активізує інформаційні вкиди. Ймовірно, просуватиме наративи про «розкол серед союзників» і «втому від України». Українцям нав’язуватимуть думку, що світ нас покидає.

4. Атака на саміт НАТО у Гаазі

24–25 червня пройде саміт НАТО, а отже — чергова ціль для дезінформації. російські джерела просуватимуть тези про «розбіжності в Альянсі», неспроможність НАТО гарантувати безпеку, а також звинувачуватимуть Україну в тому, що саме її прагнення до НАТО «спровокувало війну».

5. Спроби зірвати новий пакет санкцій ЄС

Після ухвалення 17-го пакету санкцій ЄС готується новий. Росія мобілізує своїх агентів впливу в Європі, щоб зірвати або послабити обговорення чергових обмежень. Водночас всередині Росії пропаганда нав’язуватиме меседжі про «неефективність» санкцій і навіть про їхню «користь» для російської економіки.

6. Річниця підриву Каховської ГЕС: перекладання провини на Україну

До 6 червня — річниці знищення Каховської ГЕС — російські ресурси активізують фейки про «український слід». Можливі псевдоекспертні розслідування та кампанії в соцмережах, особливо англомовних, щоб зняти з себе відповідальність за катастрофу. Усередині Росії тему будуть замовчувати або применшувати.

7. Вибори в Польщі: антиукраїнські провокації

Перед другим туром президентських виборів у Польщі, що відбудеться 1 червня, очікується посилення антиукраїнської пропаганди. Росія гратиме на історичних травмах — темах Волині, ОУН-УПА, звинуваченнях у «бандеризмі». Також з'являються фейки про те, що Польща нібито готує провокації проти Білорусі під час навчань «Запад-2025».

8. Референдум в Італії: дестабілізація через міграцію

8–9 червня Італія голосуватиме за спрощення отримання громадянства для мігрантів. Росіяни намагатимуться розпалити расизм і ксенофобію, посилити тези про «зраду національних інтересів», а також атакувати українських біженців, які мешкають в Італії.

9. WorldPride у США: атака на тему ЛГБТК+

Під час фестивалю WorldPride 2025 у Вашингтоні російські агенти можуть намагатися посилити соціальну поляризацію в США, експлуатуючи тему ЛГБТК+, «woke-ідеології» та релігійних конфліктів. За межами США тематика може використовуватися для дискредитації Заходу в консервативних країнах.

Під час масштабних повеней, що охопили Валенсію восени 2024 року, Росія здійснювала дезінформаційну атаку з метою посіяти паніку серед населення та підірвати довіру до іспанської влади.

Про це повідомляє El Pais з посиланням на звіт іспанського департаменту національної безпеки.

За даними звіту, проросійські акаунти в соціальних мережах, а також контрольовані Кремлем медіа, зокрема Sputnik і Russia Today, поширювали фейкову інформацію про неефективність іспанських служб у реагуванні на стихійне лихо. Водночас у цих повідомленнях критикувалася позиція Іспанії щодо підтримки України, а сама країна зображувалася як держава, що не справляється з внутрішніми кризами.

Експерти Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зазначають, що це є ще одним прикладом систематичного використання Росією гуманітарних криз для дестабілізації демократичних суспільств.

Звіт підкреслює потребу в зміцненні інформаційної безпеки та підвищенні стійкості до зовнішнього втручання в часи надзвичайних ситуацій.

У мережі поширюється відео з логотипом Euronews, в якому стверджується, що рейтинги президента Сербії Александра Вучича та прем'єр-міністрів Словаччини та Угорщини Роберта Фіцо та Віктора Орбана відповідно зросли після їхнього візиту до Росії на 9 травня. Цей вчинок нібито оцінили громадяни, які «підтримують мир і діалог з Росією», внаслідок чого рейтинг підтримки лідерів постсоціалістичних держав нібито зріс на 10 відсотків.

Однак ця новина, як довели у StopFake, є повністю сфабрикованою, і Euronews не випускав такого відео: його не можна знайти на сайті або в соціальних мережах медіа. Жодне інше надійне джерело також не писало про таку тенденцію — навпаки, інформація поширювалася виключно пропагандистськими та російськомовними ресурсами.

Немає даних про те, як саме поїздка до Москви вплинула на підтримку громадян цих країн своїми урядами. Проте твердження про те, що рейтинги Фіцо, Орбана та Вучича зросли, явно хибне. Орбан взагалі вирішив не відвідувати парад у Москві. Він просто не був там, і тому його рейтинг ніяк не постраждав. Водночас існують інші причини зниження рейтингу Орбана та політичних протестів у країні. Наприклад, 14 травня Financial Times писала, що підтримка Віктором Орбаном ультранаціоналістичного кандидата на виборах у Румунії викликала обурення серед угорської діаспори та ще більше посилила довіру до його конкурента, Петера Мадяра, який зараз швидко набирає популярності. За опитуваннями, він зараз найпопулярніший політичний діяч Угорщини.

Рейтинги Роберта Фіцо також не на найвищому рівні: 14 травня місцеві ЗМІ повідомили, що більше третини словаків вважають, що Фіцо інсценував торік замах на себе заради політичних балів,. І що опитування думки словаків демонструють зростання недовіри до уряду. Крім того, попередня поїздка Фіцо до Москви — у грудні 2024 року — викликала обурення не лише серед громадян, а й серед його власних союзників. Тоді чотири коаліційні депутати від соціал-демократичної партії «Глас» (Голос) дистанціювалися від поїздки, заблокували деякі пропозиції коаліції та оголосили про візит до Києва. «Поїздка Фіцо до Москви була ганьбою для Словаччини», — сказав у інтерв’ю POLITICO лідер партії «Прогресивна Словаччина» Міхал Шимечка. «Але це частина більшої історії про прем’єр-міністра, який, здається, не… цікавиться вирішенням реальних проблем, які турбують людей у Словаччині. Замість цього він літає по всьому світу, зустрічаючись з диктаторами».

Сербія взагалі охоплена масованими антиурядовими протестами з листопада 2024 року. 12 травня лідер Сербської демократичної партії заявив, що Вучич не планує призначати дострокові парламентські вибори, попри вимоги протестувальників, оскільки підтримка політика швидко та стабільно падає. Таким чином, рейтинги Орбана, Фіцо та Вучича серед власних громадян досить низькі, не в останню чергу через проросійські позиції цих політиків.

Так званий Парад Перемоги в Москві став ще одним приводом для російської пропаганди поширювати дезінформацію. Більше про ІІ світову у російській пропаганді читайте за посиланням.

Україна продовжує свій поступ до повноправного членства в Європейському Союзі. Однак цей шлях супроводжується не лише складними реформами та переговорами, а й потужним інформаційним опором. У низці країн-членів ЄС поширюються міфи, покликані пробудити страх перед економічними наслідками вступу України до ЄС. Насамперед — про нібито фінансове навантаження, яке нестиме Київ для бюджету Євросоюзу. Ці міфи проаналізували аналітики Vox Ukraine.

Орбан як рупор страхів в Угорщині

20 березня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив у соцмережі X, що членство України в ЄС нібито коштуватиме кожному угорському домогосподарству 500 тисяч форинтів на рік — це близько 1200 євро. За словами політика, «9000 мільярдів форинтів — саме стільки війна вже коштувала угорським родинам». Він додав, що «жодне рішення не буде ухвалено без голосу угорського народу», натякаючи на необхідність референдуму щодо вступу України.

Ці цифри походять із розрахунків аналітичного центру Századvég Foundation, близького до Орбана. У своїй оцінці центр врахував подорожчання імпортного газу, підвищення дохідності держоблігацій та втрати від скорочення торгівлі з Росією. Проте ключову причину цих змін — повномасштабну агресію Росії — аналітики не згадують. Ба більше, нинішні витрати пов’язують не з війною, а з гіпотетичним членством України в ЄС.

Далі — маніпуляція: нібито кожне угорське домогосподарство заплатить із власної кишені за вступ України. Насправді йдеться про перерозподіл коштів із бюджету ЄС, зокрема можливе зменшення дотацій Угорщині з фондів згуртування та сільського господарства. Також враховуються гіпотетичні витрати на підтримку українських пенсіонерів у разі їхнього переїзду до Угорщини — хоча за фактом частка українців-біженців у цій країні залишається меншою за 1%.

Аналітики Századvég Foundation ігнорують можливі вигоди від вступу України: відкриття нових ринків, інвестицій, посилення безпеки в регіоні. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що розширення ЄС за рахунок України, Молдови та країн Балкан може збільшити ВВП Союзу на 14% упродовж 15 років.

Угорщина сама отримала суттєву підтримку при вступі до ЄС у 2004 році — майже 2 мільярди євро до вступу та понад 30 мільярдів у період 2021–2027 років. У 2023 році країна отримала з бюджету ЄС приблизно 4,5 мільярда євро при внеску у 2 мільярди. Тобто кожен угорець умовно отримує з бюджету ЄС майже втричі більше, ніж сплачує.

Польща і Словаччина: тривожні перебільшення

У Польщі кандидат у президенти від «Права і справедливості» Кароль Навроцький казав, що його країна не допустить рішень, які можуть зашкодити економіці та сільському господарству. Ці заяви підхопили російські пропагандистські ресурси, просуваючи наратив про конкуренцію з боку України.

Журналіст Лукаш Варжеха твердив, що «десятки мільярдів євро польських грошей потечуть в Україну», яка стане конкурентом у межах ЄС.

У Словаччині ширилися фейки про те, що вступ України змусить місцевих фермерів вирощувати верблюдів та апельсини. Цю дезінформацію поширили, спотворивши заяву депутатки Любіци Карвашової про можливу зміну сільськогосподарського профілю країни.

Інший словацький політик Дьєрдь Ґімесі вважає, що Україна начебто «з’їсть» значну частку коштів із Фонду згуртування та аграрної політики ЄС, бо має низький ВНД і великі площі орних земель. Він оцінив потенційне фінансування України у 600 євро з кожного громадянина ЄС.

Чи справді Україна «забере» гроші в інших?

Фонд згуртування надає фінансування країнам із валовим національним доходом на душу населення менше 90% середнього по ЄС. А дотації в межах Спільної аграрної політики залежать від площі сільгоспземель. Такі критерії справді роблять Україну потенційним великим отримувачем допомоги. Але всі теперішні розрахунки базуються на припущенні, що вступ відбувся б сьогодні. У реальності ж інтеграція розтягнеться на роки, за які зміниться і Україна, і ЄС.

За оцінками Інституту німецької економіки в Кельні, якби Україна приєдналася до ЄС у 2023 році, вона б отримала 130–190 мільярдів євро: 70–90 млрд за аграрною політикою і 50–90 млрд за політикою згуртування. Цифри вражають, але вони є відправною точкою для дискусії про реформу бюджету ЄС.

Розширення ЄС — це інвестиція, а не втрата

Європейський Союз завжди супроводжує розширення трансформацією бюджетних пріоритетів. Наприклад, Хорватія, що приєдналася до ЄС у 2013 році, ще до вступу отримала майже мільярд євро допомоги, а після — понад 12 мільярдів на розвиток.

Завдяки фінансуванню реформ, модернізації інфраструктури та інституційній підтримці Хорватія стала більш конкурентоспроможною. Це посилило її економіку й водночас — єдиний ринок ЄС. Тому інвестиції в нові країни-кандидати — це не витрати заради витрат, а стратегічний розвиток континенту.

Україна стане чистим отримувачем допомоги — це правда. Але такою ж була Польща, такі ж зараз Угорщина, Румунія та Болгарія. І саме завдяки цій солідарності ЄС зберігає єдність і стабільність.

Щоб інтегрувати Україну та інші країни-кандидати, Євросоюзу слід переглянути принципи розподілу ресурсів, враховуючи не лише поточні показники, а й потенціал зростання, геополітичну значущість та довгострокові вигоди.

Американський блогер Такер Карлсон заявив, що Україна нібито укладає збройні угоди з мексиканськими наркокартелями. У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки стверджують, що слова блогера є черговою спробою дискредитувати українську державу та її партнерські відносини зі США.

Такер Карлсон уже не вперше поширює тези, що очорнюють Україну. У Центрі пояснили, що його заява про продаж зброї мексиканським наркокартелям є продовженням кремлівської інформаційної атаки, яка почалась ще у 2022 році, коли наші західні союзники почали активно постачати Україні озброєння та військову амуніцію.

Головна мета таких вкидів — підірвати довіру до української влади, дискредитувати Збройні сили України та зірвати військову допомогу Україні від міжнародних партнерів, повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Ба більше, протягом повномасштабної війни в Україні неодноразово проводилися перевірки щодо використання іноземної зброї. У 2024 році попередня адміністрація США офіційно заявила, що жодних випадків зловживань чи незаконного використання озброєння, переданого Україні, виявлено не було.

Більше фейків про перепродаж допомоги від партнерів України ви можете почитати за посиланням.

У черговому випуску пропагандистської програми «Время покажет» на російському «Першому каналі» речниця МЗС РФ Марія Захарова назвала заплановану на 9 травня зустріч президента України Володимира Зеленського з лідерами держав ЄС у Києві «реінкарнацією нацизму». На її думку, захід є не актом дипломатії, а «дипломатично-силовим заходом», який нібито пов’язаний із популяризацією нацистської символіки в Україні. Фейк пояснюють у StopFake.

Насправді, нічого спільного із нацизмом ця ініціатива не має. Як повідомив заступник глави Офісу президента Андрій Сибіга, який передав офіційні запрошення партнерам під час зустрічі голів МЗС ЄС у Люксембурзі, мета зустрічі — «демонстрація солідарності та рішучості перед обличчям найбільшої агресії в Європі з часів Другої світової війни».

Також варто наголосити, що подія 9 травня не пов’язана з Днем Перемоги — як в Україні, так і в країнах ЄС його відзначають 8 травня. А 9 травня у цих державах — це День Європи, що припадає на річницю Декларації Шумана 1950 року. Саме ця декларація започаткувала процес європейської інтеграції, що згодом привів до створення Європейського Союзу. Для України як країни-кандидатки це свято має глибокий символізм європейської єдності та спільного майбутнього.

Що ж до заяв про популяризацію нацистської символіки, то це також  неправда. В Україні з 2015 року діє закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів» та заборону їхньої символіки. Українське законодавство чітко засуджує будь-які прояви нацизму — на відміну від російських практик героїзації радянського минулого.

Мета таких заяв — дискредитувати міжнародну підтримку України та відвернути увагу від факту, що 9 травня в Москві проходитиме військовий парад, який дедалі більше виглядає ізольованим — адже більшість європейських лідерів проігнорують його. Єдиним підтвердженим учасником з ЄС поки є прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.

Хіт-парад брехні від Марії Захарової читайте за посиланням.

У мережі поширюють фейкову новину, нібито президент Володимир Зеленський в ефірі телемаратону заявив, що Захід повинен оплатити утилізацію «застарілої техніки», наданої Україні, додавши цитату: «Ми вам не звалище для вашого металу!» Також стверджується, що в Україні готують законопроєкт про утилізацію «Джавелінів» і демонтаж танків М60.

На вкид звернули увагу фактчекери із VoxCheck. 

Насправді це дезінформація. Зеленський не робив таких заяв, а на сайті Верховної Ради відсутній подібний законопроєкт. Жодні медіа не повідомляли про такі ініціативи. Пошук за цитатою не дав результатів, а на офіційних сторінках президента немає згадок про це.

Автори фейку заявили, що «заява» Зеленського викликала паніку в Брюсселі та Вашингтоні, але надійні медіа цього не підтверджують. Новину вперше опублікував користувач Eternity на польському порталі Salon24 без джерел чи посилань. Цей автор також просуває наративи, подібні до російських, називаючи війну «проксі-війною».

Текст містить нелогічні твердження, як-от про українських фермерів, які нібито роблять клумби з німецьких танків, чи про інструкції до зброї, написані латиною — мовою, яка не використовується в таких контекстах.

Зображуючи українців «невдячними» за західну допомогу, вони намагаються підірвати міжнародну підтримку, зокрема від країн, як Польща, які є ключовими союзниками. Фейки часто просувають ідеї, співзвучні російській пропаганді, наприклад, що війна — це «проксі-війна» Заходу, а Україна — лише інструмент, що залежить від зовнішньої допомоги.

Перед федеральними виборами в Канаді, які відбудуться 28 квітня 2025 року, у мережі X (колишній Twitter) зросла активність ботоподібних акаунтів, що масово поширюють політичний контент, особливо у вигляді спам-повідомлень. Ці акаунти активно відповідають на публікації федеральних партій та їхніх лідерів, інколи також атакуючи політичних коментаторів. У проєкті DFRLab довели неавтентичність такої активності.

Дослідники нагадали, що боти і ботоподібні акаунти давно розглядаються як інструменти маніпуляції платформами, розповсюдження спаму та деструктивного впливу на онлайн-дискурс, особливо у виборчий період. Саме тому правила платформи X щодо цілісності платформи та автентичності забороняють «спам контенту та спам залучення», кваліфікуючи це як неавтентичну поведінку.

Нижче - приклади таких масово поширюваних повідомлень від DFRLab:

«Під час критичних періодів, таких як федеральні вибори, присутність та вплив ботоподібних акаунтів можуть серйозно зашкодити цілісності інформаційного простору та виборчого процесу», — зазначають автори дослідження DFRLab.

Національна безпека Канади раніше вже висловлювала занепокоєння через ризики маніпуляцій та дезінформації, здатних підірвати демократичні інститути країни. Комісарка громадського розслідування Марі-Жозе Хоуг наголосила: «Дезінформація є потужною загрозою для демократії Канади. Якщо ми не знайдемо способу протистояти їй, вона зможе спотворити наші погляди та трансформувати суспільство. На мою думку, інформаційна маніпуляція зараз є найбільшою екзистенційною загрозою для нашої демократії».

Як виявили ботоподібну активність

DFRLab проаналізував акаунти основних політичних партій Канади — Консервативної партії, Ліберальної партії, Нової демократичної партії (NDP) та Блоку Квебеку — а також сторінки їхніх лідерів. Усього дослідники зібрали понад 3500 постів за період із 1 січня по 17 квітня 2025 року та близько 2,4 мільйона взаємодій (перепостів, відповідей і цитат).

Аналіз показав характерні ознаки ботоподібної поведінки: надмірна кількість репостів і відповідей, швидкі реакції на нові пости, нерегулярна активність і низька складність текстів у коментарях. З особливою увагою DFRLab вивчав акаунти, створені у 2025 році, припускаючи, що їх створили саме для впливу на вибори.

Із загальної кількості 329 598 акаунтів було відібрано 150 найбільш підозрілих, з яких 65 створені саме у 2025 році. Деякі з них мали типові для масової реєстрації шаблонні імена — ім'я, за яким іде довгий ряд цифр.

Основні цілі ботоподібних акаунтів

Більшість ботоподібних акаунтів атакували Ліберальну партію та її лідера, прем’єр-міністра Марка Карні. Пропорція атак на Лібералів до атак на Консерваторів складала приблизно 4 до 1. Блок Квебеку майже не згадувався, ймовірно, через те, що аналіз охоплював переважно англомовні акаунти.

Анти-ліберальні акаунти часто поширювали зображення з критикою Карні, стверджуючи, що він є продовженням політики Джастіна Трюдо, має зв'язки з Китаєм, а також з Джеффрі Епштейном і Гіслейн Максвелл. Часто поширювалися й твердження про зв'язок Карні з Всесвітнім економічним форумом у Давосі, який є об'єктом багатьох конспіративних теорій.

Ці акаунти здебільшого не створювали власного контенту, а поширювали графіку, створену правими організаціями на кшталт «Canada Proud» або офіційним акаунтом лідера Консерваторів П'єра Полівра.

Наприклад, 11 квітня 2025 року після паузи у кампанії Карні через торговельний конфлікт із США, «Canada Proud» опублікувала зображення із твердженням про його зв'язки з Китаєм. Акаунт @NorthernSlide почав масово поширювати це зображення у відповідях до різних політичних постів — лише за період із 11 до 23 квітня таких постів було понад сорок.

Також виявлено ознаки використання штучного інтелекту для генерації коментарів: деякі акаунти постійно залишали однакові відповіді з типовими помилками пунктуації, такими як зайві пробіли перед знаками пунктуації — типовий артефакт старих моделей штучного інтелекту.

Висновки

Вибори 2025 року відбуваються в умовах загострених відносин із США, що супроводжуються торговельною війною та загрозами анексії з боку президента Дональда Трампа. На тлі рекордної явки на дострокових виборах канадці демонструють високу зацікавленість у результатах голосування.

Водночас у таких напружених умовах зростає ризик маніпуляцій інформаційним середовищем. «Використання ботів і ботоподібної поведінки є одним із методів забруднення інформаційного простору, шляхом штучного збільшення видимості певного контенту», — підсумовують експерти DFRLab.

У соцмережах поширюють фейкову інформацію про те, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан нібито оголосив про офіційне рішення залишити Європейський Союз, а Брюссель нібито перебуває «в шоці». Насправді жодної заяви про вихід з ЄС з боку Орбана не було. Цей фейк спростували фактчекери з балканського проєкту «Вистиномер».

Остання офіційна заява Віктора Орбана, що стосувалася Європейського Союзу, була присвячена можливому членству України в ЄС. У цій заяві Орбан критикував розширення Союзу, проте жодним чином не згадував про вихід Угорщини. Як наголошують фактчекери, «Орбан лише обговорював наслідки вступу України для ЄС, не згадуючи жодних намірів залишити об'єднання».

Також варто зазначити, що хоча Орбан часто критикує інституції ЄС, звинувачуючи їх у «підриві угорського суверенітету» та «знищенні малого і середнього бізнесу та фермерства», він ніколи публічно не заявляв про намір вивести країну з Союзу. «Саме тому ми їдемо до Брюсселя, щоб там розворушити структури влади», — говорив Орбан, наголошуючи на необхідності реформування ЄС, а не його залишення.

Подібні дезінформаційні кампанії із поширенням правдивих і вигиданих слів Орбана мали місце раніше. Вони стосувались Закарпатської області України, допомоги Україні від ЄС, підходів до завершення війни в Україні і не тільки. 

Отже, можна підсумувати: поширювана інформація про нібито вихід Угорщини з ЄС є неправдивою. Угорщина продовжує залишатися членом Європейського Союзу, а заяви Віктора Орбана свідчать лише про бажання реформувати структуру об’єднання, а не покидати його.

4 квітня в англомовному сегменті мережі Х поширили допис з відеосюжетом від нібито суспільного мовника Південно-Африканської Республіки SABC News. У сюжеті стверджується, що президент України Володимир Зеленський придбав 51% акцій гірничодобувної компанії Northam Platinum, що, зокрема, спеціалізується на виробництві платини. На 10 квітня відповідний пост набрав 4,3 мільйона переглядів. Пізніше інформацію з відео почали тиражувати російські медіа та соціальні мережі. Та наведена інформація є фейком,  SABC News також відповідного відеосюжету не робив. 

«Якщо вам цікаво, як витрачаються ваші податкові долари, Зеленський щойно придбав 51% акцій однієї з найбільших компаній з видобутку платини в Південній Африці – Northam Platinum. Вважається, що ціна становить близько 1,6 мільярда доларів», – коментується в пості фейковий відеосюжет. 

Фактчекери Lead Stories за допомогою ресурсів  DeepFake-o-Meter та Hiya виявили високу ймовірність фальсифікації аудіодоріжки до відео за допомогою ШІ. Ані подібної новини, ані подібного відеосюжету не виявилось і на сайті SABC News. Представники компанії Northam Platinum повідомили в електронних листах Lead Stories та PolitiFact, що інформація про зміни у структурі власності компанії є хибною. 

Дискредитувати, підважити військово-політичне керівництво України є одним із завдань інформаційної складової агресії Росії. Особливістю цього фейку є його направленість на західні аудиторії. Раніше ми розповідали про фейк, що Зеленський нібито придбав будинок, який належав Гітлеру.

18 травня у Польщі відбудеться перший тур виборів президента країни. Аналітики із польського крила центральноєвропейської мережі фактчекінгових організацій Demagog підготували звіт, у якому проаналізували ключові пропагандистські тези цієї виборчої кампанії за 24-30 березня. У великій частині звіту йдеться про маніпуляції образами України та українців.

Звіт Demagog засвідчив існування таких основних напрямів маніпуляційних повідомлень щодо українців, які поширювалися в інформаційному просторі Польщі під час виборчої кампанії:

Дезінформація поширюється через соціальні мережі, проросійські медіа та анонімні телеграм-канали. Важливу роль у її просуванні відігравали бот-мережі та деякі політики, які використовували ці тези у передвиборчих кампаніях. Крім того, спостерігалася активна взаємодія з російськими інформаційними операціями, які сприяли роздмухуванню антиукраїнських настроїв.

У Demagog стверджують, що антиукраїнська риторика знайшла відгук серед консервативного електорату, особливо серед виборців, які мали скептичне ставлення до європейської інтеграції та співпраці з Україною. Такі настрої використовувалися певними політичними силами для мобілізації виборців і зміцнення власних позицій.

У соцмережах серед громадян держав ЄС поширюється інформація, нібито прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон закликав до розпуску Європейського Союзу, заявивши, що «європейський проєкт повністю провалився». Однак ця інформація не відповідає дійсності — це маніпуляція, яка виникла через помилковий переклад. Фейк спростували фактчекери German-Austrian Digital Media Observatory (GADMO).

Насправді у статті, на яку посилається дезінформація, йдеться не про Крістерссона, а про Густава Кассельстранда — лідера правопопулістської партії «Альтернатива для Швеції» (AfS). Ця партія виступає за вихід Швеції з ЄС, але не має представництва ні в шведському парламенті, ні в Європарламенті.

Фейк поширився через неправильний переклад слова leader в одному з англомовних матеріалів. Його помилково переклали як «голова уряду», хоча в оригіналі йшлося про «лідера партії».

Крістерссон, який є чинним прем'єром Швеції з жовтня 2022 року, жодних заяв про розпуск ЄС не робив. Навпаки, він підтримує європейські оборонні ініціативи, зокрема збільшення інвестицій у безпеку.

У соцмережах поширюється неправдива інформація про те, що з 6 березня 2025 року ЄС та США нібито розпочали часткову депортацію українців та вже підготували відповідні списки. У повідомленнях також містяться посилання для перевірки, чи є людина в цих «списках». 

Жодних рішень про депортацію українців ні Євросоюз, ні Сполучені Штати не ухвалювали. Фейк спростували фактчекери проєкту VoxCheck.

Пошук за ключовими словами показав, що жодне авторитетне українське чи міжнародне медіа не повідомляло про примусове виселення українців з ЄС.

Водночас 6 березня Reuters, посилаючись на неназвані джерела в адміністрації президента США Дональда Трампа, опублікувало матеріал, у якому стверджувалося, що американська влада нібито планує у квітні скасувати тимчасовий захист для 240 тисяч українців.

Проте цю інформацію згодом спростувала прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт. Вона заявила, що рішення про зміну статусу українців наразі не ухвалено. Сам Трамп того ж дня в Овальному кабінеті на запитання журналістів відповів, що остаточного рішення ще немає. Після цього Reuters відредагувало матеріал та змінило заголовок.

Німецькі журналісти-розслідувачі і фактчекери з проєкту Mimikama довели, що так званий «Ballet of Ukraine», який гастролював Швецією у 2024 році, є російським. Розслідування показало, що ансамбль є частиною схеми так званих «клон-груп» — організацій, які видають себе за українські, але контролюються з Москви.

Балетна трупа використовувала українську символіку, щоб створити ілюзію підтримки української культури в часи війни. 

За розслідуванням, у «Ballet of Ukraine» була фальшива адреса в ТРЦ у Києві. Бронювання приміщень для виступів здійснювала компанія з російським власником, а половина танцівників працює в Росії. Кошти за виступи перераховувалися швейцарській фірмі, яку очолює колишній менеджер російського «Сбербанку». Як наслідок, гроші, заплачені європейськими глядачами, могли потрапити до росіян.

Такі випадки, пишуть у Mimikama, – частина ширшої стратегії пропаганди, яка використовує культуру як інструмент маніпуляції.

Російська пропаганда знову намагається дискредитувати Україну, цього разу — підробленим скриншотом новини відомого українського ЗМІ «Цензор.НЕТ». У фейковій «новині» стверджується, що радник голови Офісу президента Михайло Подоляк нібито заявив, що країни Європейського Союзу «винні» Україні за безпеку не менше 1% ВВП.

StopFake провів перевірку і з’ясував, що така новина насправді ніколи не публікувалася на «Цензор.НЕТ». Скриншот, що поширюється мережею, — підробка російських пропагандистів. Насправді Подоляк казав, що кожна держава самостійно визначає обсяг допомоги Україні, зокрема військової.

Цей фейк — ще одна спроба підірвати довіру до України серед партнерів у Європі та посіяти розбрат між Києвом і Брюсселем. Він узгоджується з поглядами представників адміністрації президента США Дональда Трампа. Кремлівські телеграм-канали регулярно вдаються до подібних маніпуляцій, намагаючись вплинути на громадську думку.

У соцмережах поширюють фальшиве відео, яке приписують «Репортерам без кордонів» (RSF). У ньому стверджують, що за час війни в Україні загинули 54 журналісти, а 167 зникли безвісти, нібито через «режим Зеленського». На фейк звернула увагу команда VoxCheck та спростувала його.

«Це відеофейк. В оригінальному ролику не згадували про Україну чи Володимира Зеленського. Для створення аудіодоріжки використали штучний інтелект», — йдеться в матеріалі.

Оригінальне відео RSF від 20 грудня 2024 року, знайдене через зворотний пошук, повідомляє про 54 загиблих журналістів у світі за 2024 рік через напади в зонах конфліктів, без згадки України чи Зеленського. Аудіодоріжку фейку створив штучний інтелект (99,7% за Hive Moderation).

Використання назви авторитетної організації, як RSF, та штучного інтелекту додає фейкам правдоподібності, щоб обдурити аудиторію і посіяти сумніви в офіційних джерелах. Компрометація міжнародних організацій через фальшивки послаблює їхній авторитет, підтримуючи російський наратив про «упередженість» Заходу.

Словацькі фактчекери з Infosecurity.sk проаналізували найбільш популярні дописи у фейсбуку, що стосувалися війни в Україні та можливих мирних переговорів. Використовуючи аналітичний інструмент Gerulata Juno, вони виявили, що найпоширеніші повідомлення містили маніпулятивні твердження та проросійські наративи.

Найбільше взаємодій набрав допис прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, де він звинуватив українського президента Володимира Зеленського у створенні енергетичної кризи в ЄС. Фактчекери встановили, що такі твердження є безпідставними та відображають кремлівську риторику про «енергетичний шантаж» з боку України.

Ще одним дезінформаційним дописом стало висловлювання євродепутата Мілана Угріка, який назвав плани ЄС щодо посилення оборони «мегакрадіжкою». Фактчекери зазначили, що такі заяви є маніпулятивними та спотворюють реальні наміри Євросоюзу щодо безпеки та підтримки України.

Також Фіцо неодноразово використовував риторику, що знецінює загрози з боку Росії. У відео він заявив, що український президент нібито свідомо затягує війну, щоб отримувати фінансову допомогу, що, за висновками фактчекерів, є маніпулятивним і не відповідає дійсності.

Серед інших поширених маніпуляцій — твердження представників ультраправих сил, які дискредитували Зеленського, поширюючи заяви Ілона Маска про нібито «розкішне життя» українського лідера на тлі війни.

Фактчекери наголошують, що подібні повідомлення мають на меті спотворити реальність, підірвати довіру до України та підтримку з боку ЄС, а також просунути проросійські наративи серед словацької аудиторії.