З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну стало очевидним, що атаки на мирне населення є ключовою стратегією агресора. На Forum For Ukrainian Studies викладачка Донецького національного університету імені Василя Стуса Наталія Стеблина проаналізувала як навіть «незалежні» російські медіа, такі як Meduza і «Новая газета Европа», вдаються до маніпуляцій, що сприяють зняттю відповідальності з російської армії.

Попри численні докази, зібрані журналістами та міжнародними організаціями, Meduza і «Новая газета Европа» часто подають удари по українських містах як частину ширшого військового конфлікту, уникаючи прямих звинувачень Росії. Вони висвітлюють руйнування житлових будинків у Дніпрі, Умані, Краматорську та інших містах, але водночас додають повідомлення про нібито обстріли окупованих територій українськими військами, де джерелами є колаборанти і пропагандисти, яких не можна назвати надійними джерелами інформації. Таке подання інформації створює враження, що обидві сторони рівною мірою винні у стражданнях цивільного населення, а не що Росія є єдиним агресором.

Ще однією тактикою є посилання на російські джерела, навіть коли вони очевидно дезінформують. Наприклад, у випадку з атакою на драмтеатр у Маріуполі у 2022 році «Новая газета» подала заяву Міністерства оборони Росії, що вибух нібито влаштували українські військові. Жодного спростування цієї брехні не було надано. Так само в статтях Meduza про обстріли цивільних об’єктів поруч із позицією України завжди публікується думка російської влади, яка заперечує свою причетність. Це не об'єктивна журналістика, а відтворення російських пропагандистських тез, які можна здобути і в пропагандистських джерелах, пише Наталія Стеблина.

Особливо небезпечним є поширення версій, що деякі атаки могли бути здійснені самою Україною. Так сталося після удару по житловому будинку в Дніпрі у січні 2023 року, коли тодішній радник Офісу президента Олексій Арестович помилково припустив, що влучення могло бути результатом роботи української ППО. Попри те, що Арестович швидко спростував свої слова, Meduza і «Новая газета» продовжували використовувати цей фрагмент як нібито альтернативну версію подій. Російські чиновники підхопили цю заяву, а незалежні медіа фактично допомогли їм поширити її серед аудиторії.

Інший прийом — створення ілюзії масового осуду війни серед росіян. Після кожного масштабного удару по українських містах Meduza і «Новая газета» публікують матеріали про «спонтанні меморіали» в Москві чи Петербурзі, де люди нібито масово приносять квіти до пам'ятників українським діячам. Це створює хибне враження, ніби значна частина російського суспільства проти війни, хоча насправді реальні протести жорстко придушуються, а більшість росіян підтримує агресію або пасивно її приймає.
«Я не вважаю, що такі уривки відображають реальну картину, оскільки вони ігнорують численні докази підтримки російським суспільством повномасштабного вторгнення. Звичайно, ми вдячні тим, хто не побоявся виступити проти жорстоких воєнних злочинів Росії, але здається, що це скоріше виняток, ніж типова поведінка», — пише Наталія Стеблина.

Таким чином, навіть незалежні російські медіа не є надійними джерелами інформації. Вони використовують методи, які знімають відповідальність із Росії, применшують злочини її армії та створюють хибний баланс між агресором і жертвою. Це не просто журналістські помилки — це цілеспрямовані інформаційні маніпуляції, які в підсумку грають на руку Кремлю.

Російська пропаганда активно використовує меми та гумористичний контент як інструменти інформаційної війни. Ганна Дейниченко на StopFake розповіла, як це працює.

Меми ефективні в політичній комунікації завдяки їхній вірусності, доступності створення та емоційності. Вони поширюються швидше і легше сприймаються, ніж аналітичні матеріали, викликають сильні емоції та легко відтворюються будь-яким користувачем мережі.

Російські пропагандисти просувають через меми кілька основних наративів: про «нацизм в Україні» (використовуючи терміни «зефюрер», «Салорейх»), загальну критику України та українців (від висміювання мови до поширення неправдивої статистики), звеличування Росії (з відсилками до «величного минулого») і повідомлення для західної аудиторії про корупцію в Україні та вартість війни для платників податків.

Для поширення таких меседжів російська пропаганда використовує різні формати: фейкові обкладинки журналів і карикатури (часто з антисемітськими елементами), підроблені фото графіті за кордоном, дипфейки політичних діячів, «сатиричні» телеграм-канали, які насправді поширюють дезінформацію, та контент, націлений на дітей і підлітків.

Найуразливішою аудиторією є діти та підлітки, які некритично сприймають інформацію. Прикладом, пише Ганна Дейниченко, є штучна субкультура «ЧВК «Редан», створена для розпалювання ворожнечі серед підлітків та провокування вуличних заворушень.

Щоб захиститися від таких впливів, варто відписатися від російськомовних джерел мемів, критично оцінювати контент перед поширенням, налаштувати алгоритми соцмереж (використовуючи функцію «Не цікавить»), пояснювати іноземним друзям справжню ситуацію в Україні та контролювати контент, який споживають діти, пропонуючи їм українські альтернативи.

Серед користувачів інтернету зі США циркулює фальшивий аудіозапис, де нібито син президента США Дональд Трамп-молодший заявив, що США мали б надавати зброю Росії замість України. Як встановили американські фактчекери із проєкту FactCheck.org, це аудіо — підробка, створена за допомогою штучного інтелекту.

В аудіозаписі, який поширюється як нібито уривок із подкасту Трампа-молодшого «Triggered with Donald Trump Jr.» від 25 лютого, можна почути фразу: «Я чесно не можу уявити, щоб хтось при здоровому глузді обрав Україну як союзника, коли Росія є іншим варіантом... США мали б відправляти зброю Росії».

Проте експерти з виявлення дипфейків підтвердили, що аудіо було згенероване за допомогою штучного інтелекту. Хані Фарід, науковий директор компанії GetReal Labs, яка аналізує штучно створений контент, зазначив, що аудіо було проаналізовано двома моделями, які розрізняють природні та згенеровані ШІ голоси. Обидві моделі з високою вірогідністю класифікували голоси як створені штучним інтелектом.

Представник Дональда Трампа-молодшого Ендрю Сурабіан офіційно спростував автентичність запису, написавши у соціальній мережі «Ікс»: «Це 100% фейкове аудіо, згенероване штучним інтелектом».

Випуск подкасту за участі Трампа-молодшого від 25 лютого на платформі Rumble не містить фрагмента з подібними словами.

У соціальних мережах та російських каналах поширюється дезінформація, що Верховна Рада України не ухвалила постанову про продовження повноважень Володимира Зеленського і нібито парламент не вважає його легітимним президентом. Фейк спростували VoxCheck.

За українським законодавством, Володимир Зеленський залишається легітимним Президентом України, незалежно від ухвалення будь-яких додаткових постанов.

А 24 лютого 2025 року під час засідання ВРУ не вистачило голосів для ухвалення постанови №13039 про підтримку демократії в Україні. 218 із 272 депутатів проголосували за при необхідних 226 голосах. Уже наступного дня, 25 лютого, парламент ухвалив аналогічну постанову №13041, у якій підтверджуються законні повноваження президента Зеленського.

Важливо розуміти, що такі постанови мають характер політичної заяви і не впливають на повноваження Президента України. Згідно з Конституцією України, чинний президент виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного глави держави. А оскільки проведення президентських виборів під час воєнного стану заборонено законодавством, Володимир Зеленський продовжує виконувати свої обов'язки на законних підставах.

У соціальних мережах поширюється відео із заявою правителя Росії Володимира Путіна про готовність надати політичний притулок п'ятому президенту України Петру Порошенку. Як встановили фактчекери VoxCheck, це відео вперше опублікували кілька років тому.

Путін говорив про притулок для Петра Порошенка на початку лютого 2022 року, під час спільної пресконференції з президентом Франції Емманюелем Макроном. Тоді, як пишуть VoxCheck, на фоні розслідування справи проти Порошенка щодо постачання вугілля з окупованих територій Путін заявив, що пропонував йому політичний притулок ще під час його президентства. 
Поширення цього відео відбувається на тлі інфоприводу про запровадження санкцій Радою національної безпеки і оборони України проти низки осіб, зокрема і Порошенка, 12 лютого 2025 року. Сам Порошенко назвав ці санкції незаконними і звинуватив владу в переслідуванні опозиції.

Поки Путін ніяк публічно не висловлювався про санкції проти Порошенка. Від весни 2014 року росіяни рятують від кримінальної відповідальності четвертого президента України Віктора Януковича. А у грудні 2024-го надали притулок колишньому диктатору Сирії Башару Асаду.