CopyCop — це нещодавно створена мережа новинних вебсайтів, яка вже неодноразово привертала увагу медіаспільноти через свої проросійські та контроверсійні публікації, написанні з використанням штучного інтелекту. Так, розслідувачі Recorded Future в травні вже публікували звіт, у якому зазначили, що за місяць CopyCop опублікувала 19 тисяч неправдивих текстів. На початку березня ця мережа вебсайтів стала публікувати статті англійською та французькою мовами щодо низки спірних питань. Зокрема, із звинуваченнями в бік Ізраїлю у воєнних злочинах, емоційні матеріали щодо політичних дебатів в Америці щодо імміграції та репарацій за рабство, а також поширювала історії про нібито польських найманців в Україні. Новим було те, що статті брали з легальних новинних агентств і модифікували з використанням штучного інтелекту — швидше за все, ChatGPT. Recorded Future вважали, що CopyCop може бути пов’язана з російським урядом.

Згодом було опубліковано звіт від Insikt Group, який показує, що CopyCop змістила свою увагу на вибори в США 2024 року. Використовуючи штучний інтелект та неавтентичні вебсайти, CopyCop масово продукує проросійський політичний контент. Так у період з 10 по 12 травня 2024 року мережа зареєструвала 120 нових вебсайтів з метою просування новин, пов’язаних з виборами у США, дарма що контент цих вебсайтів отримав обмежене поширення в соціальних мережах.

CopyCop змістив свою увагу насамперед на президентські вибори у США 2024 року, поширюючи через відео на ютубі цільовий контент, спрямований на дискредитацію політичних лідерів Франції, України та Європейського Союзу (ЄС). Ця мережа вебсайтів використовує контент провідних новинних агентств США, Великої Британії та російських державних медіа. Протягом 24 годин після публікації оригінальних статей CopyCop вилучає, модифікує та поширює їх на тематичні вебсайти США, використовуючи понад 1000 фальшивих журналістів.

Мережа адаптувалася до нещодавніх перевірок, перемістивши свою інфраструктуру на хости, що базуються у США, що, ймовірно, зведе до мінімуму докази про зв’язки з російським урядом. Крім того, менша кількість слідів використання генеративного ШІ вказує на спробу приховати використання великих мовних моделей (LLM).

На думку Insikt Group, мережі впливу, що використовують штучний інтелект, такі як CopyCop, імовірно, стануть більш помітними напередодні виборів у США 2024 року. Існує ймовірність, що як тільки ці вебсайти випрацюють стабільний алгоритм своєї дії, CopyCop, публікуватиме більше проросійського контенту, прихованого серед великого обсягу інших медіа, що ускладнить їх ідентифікацію та аналіз. Це є доказом того, що наразі Росія, імовірно, досліджує можливості використання штучного інтелекту для розширення шляхів впливу в інформаційній війні на Україну та її країни-партнерів. Зокрема це стосується втручання у вибори в США, одному з головних постачальників військової та грошової допомоги для нашої держави.

Україна продовжує здійснювати повітряні атаки по російській території, називаючи метою цього знищення інфраструктури, ключової для воєнних зусиль Москви, а також відповідь на удари Росії по території України. До прикладу, 22 серпня 2024 року Міністерство оборони Росії заявляло, що росіяни відбили українську атаку та перехопили 28 безпілотників над шістьома своїми областями. Губернатор Волгоградської області говорив і про пожежу на території військового об’єкта. Це виявилося атакою Служб безпеки України на аеродром «Маринівка». Раніше мер Москви ще заявляв про «одну з наймасштабніших атак» дронів на російську столицю. Хоча українська сторона не коментувала саме відозву московського мера — в анонімних та проросійських телеграм-каналах почали стверджувати, що Україна поплатиться за свої вчинки й отримуватиме у відповідь так звані «обстріли помсти». 

Тепер у розумінні пропагандистів «обстріли помсти» — це не пряма й зовсім не ворожа атака в сторону України, а лишень спосіб розплатитися за те, що українська сторона «наважилася» атакувати російську територію в повітрі та на суходолі. 

«ЗСУ посилює інфраструктурну війну, що збільшує ризик відповідних прильотів по українських енергетичних, газових і паливних об’єктах інфраструктури. Це призведе до того, що український народ виявиться заручником ситуації. Чорна зима в Україні через це може стати наймасштабнішою катастрофою за весь час війни», — так погрожували українцям телеграм-аноніми. 

У схожих повідомленнях вчергове Україну виставляють агресором, а Росію — жертвою, яка намагається захистити саму себе. Причому, якщо Україна справді може вдаватися до обстрілів об’єктів військового призначення в Росії, то Москва гатить по всьому і ще й називає це «легітимною ціллю»: так у Кремлі віддавна розмивають кордони між цивільними та воєнними обʼєктами, дозволяючи собі обстрілювати житлові будинки, громадські заклади, дитячі садки та школи. 

Ось, до прикладу, 26 серпня 2024 року Росія завдала наймасованішого авіаобстрілу України. За оцінками Forbes Ukraine, вартість атаки становить $1,2–1,3 млрд. Росія атакувала 15 українських областей, серед іншого, під ударом опинилася Київська ГЕС. Внаслідок обстрілу є влучання та пошкодження станції, але загрози прориву дамби немає. По інших областях відомо й про загиблих та пошкодження цивільної інфраструктури. 

Коротко кажучи, окупанти цілеспрямовано займаються геноцидом українців, убиваючи їх у своїх будинках. Водночас Москва намагається себе вибілити та заперечити будь-які злочини, ховаючи це все за терміном «обстріли помсти»: нібито Кремль винятково жертва. Але задокументовані випадки російського терору показують, чим країна-терорист Росія займається насправді. 

У ніч 24 серпня 2024 року російські війська завдали ракетного удару по готелю «Сапфір» у Краматорську. В цей час в ньому проживали іноземні та українські журналісти. Внаслідок ворожої атаки четверо журналістів отримали поранення, один британський медіапрацівник загинув. Згодом з повідомлення агентства Reuters з’ясувалося, що загиблим виявився їхній радник з безпеки, 38-річний британець Раян Еванс. Еванс – колишній британський військовий, який почав працювати з Reuters у 2022 році. Одразу після того, як інформація про обстріл була винесена на загал, російська пропаганда  почала поширювати маніпуляції довкола загибелі співробітника британського інформагентства, намагаючись виправдати цей злочин. Про це попередив Центр протидії дезінформації.

В своїх дописах в телеграм-каналах росіяни брешуть, що Еванс нібито був агентом британської розвідки МІ6, апелюючи до його військового минулого. Також поширюється дезінформація, нібито всі «військові інструктори з країн-членів НАТО» прибувають в Україну у статусі журналіста, а атакований готель був «місцем дислокації іноземних найманців». Насправді загиблий прибув в Україну у складі команди іноземних журналістів як цивільний радник з безпеки для репортерів, які працюють у зоні проведення бойових дій. Він вже консультував журналістів Reuters щодо безпеки в Україні, Ізраїлі та на Олімпіаді в Парижі.

Поширюючи подібні фейки, ворожа пропаганда намагається приховати свої злочини проти цивільних та представити готель в першу чергу, як «військову ціль». Завданням цілеспрямованого удару по «Сапфір» ворог прагне залякати іноземних журналістів, які приїхали в Україну та висвітлюють правду про збройну агресію Росії проти нашої держави.

Пропагандисти поширюють у соціальних мережах інформацію про те, що масовані ракетні удари по Рівненській АЕС призвели до пошкодження всіх енергоблоків та значного перевищення рівня радіації. Зокрема, розповсюджуються чутки про те, що радіаційний фон в районі АЕС нібито в багато разів перевищує допустимі норми. Однак це - фейк.

На це звернули увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Зокрема, фото пожежі, яке активно поширюється в інтернеті, було зроблене під час пожежі на складі в Ташкенті в 2023 році, а не на Рівненській АЕС. Це підтвердили журналісти видання «Район.Вараш», які провели власне розслідування. Крім того, НАЕК «Енергоатом», українська компанія, що відповідає за ядерну енергетику, офіційно спростувала ці чутки. Вони підтвердили, що жодних надзвичайних ситуацій на Рівненській АЕС не сталося, і всі атомні блоки працюють у штатному режимі, без будь-якого перевищення радіаційного фону.

Розповсюдження таких фейків служить для того, щоб посіяти паніку серед населення, викликати страх і дестабілізувати ситуацію в Україні. Подібні фейки використовуються ворогом для зменшення морального духу українців, збільшення соціальної напруги і підриву довіри до офіційних джерел інформації.

Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що тисячі громадян із країн НАТО нібито штурмують російські дипломатичні представництва, намагаючись врятувати свої родини та дітей від західних урядів. Вона пояснює це як наслідок «ліберальної ідеї», яка нібито стирає межі між добром і злом, призводячи до відмови від “традиційних цінностей” і спричиняючи глибоку кризу в західному суспільстві. Однак це твердження є лише черговим проявом російської пропаганди, яка прагне створити ілюзію, що Росія є захисником «істинних» цінностей у боротьбі з нібито деградованим Заходом. 

На це звернули увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони наголошують, що ця риторика є одним із ключових елементів ідеології рашизму, що намагається представити Росію як останню фортецю моралі та справедливості у світі.

Реальні факти свідчать про протилежне. Зовсім небагато випадків, коли громадяни західних країн вирішують переїхати до Росії, і більшість із них мають кримінальний або інший сумнівний бекграунд. Наприклад, російські медіа активно розповсюджували історію «американця з Бостона» на ім'я Вілмер Пуелло-Мота, який нібито переїхав до Росії та навіть бере участь у так званій «спеціальній військовій операції». Хоча Пуелло-Мота дійсно існує, пропаганда замовчує той факт, що він утік до Росії через кримінальні переслідування у США. Його підозрюють у зберіганні дитячої порнографії та інших злочинах, тому його випадок не є прикладом «утечі від лібералізму», а лише черговою маніпуляцією з боку російських медіа.

Поширення таких історій має на меті дискредитувати Захід та підтримати ідею про те, що тільки в Росії можна знайти справжній притулок від «розпаду» та «аморальності», яку пропаганда приписує іншим країнам. Це частина ширшої стратегії з посилення антизахідних настроїв як у Росії, так і серед її міжнародних союзників.