У випуску спростовуємо фейк про те, як Секретар РНБО Олексій Данілов начебто зізнався в «стурбованості тим, що все більше українців виступають за мирні переговори», а також розповідаємо про намагання пропагандистів відбілитися від викрадення росіянами українських дітей.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Такі повідомлення з'явилися в грузинському сегменті соцмереж. У дописах йшлося, що Президент України Володимир Зеленський порівняв події в Грузії з подіями в Україні майже десять років тому — в період Євромайдану. Автори поста запевняли, що таку заяву Зеленський зробив під час одного зі своїх відеозвернень й додав, що «бажає грузинам таких самих успіхів, як досягли українці». Проте це — маніпуляція.

Насправді ж, як виявили аналітики проєкту MythDetector, ні в доданому до допису відеофрагменті, ні в повній версії звернення Президент України не зробив тотожної чи схожої заяви. Він лише висловив підтримку грузинському народу та подякував за виконання гімну України й за розмахування українськими прапорами на протестах.

9 березня Володимир Зеленський справді опублікував відеозвернення на своїй офіційній сторінці у фейсбуку. Перша частина відео стосується поточних подій в Україні. У другій частині Зеленський зреагував на протести в Грузії проти законопроєкту про «прозорість іноземного впливу». Проте у відеозверненні Зеленський не згадував про Євромайдан. Він подякував грузинському народу за підтримку українців і зазначив, що немає українця, який би не зичив успіху Грузії. Тобто автори повідомлень у соцмережах викривили слова українського президента.

Таку тезу транслює російська пропаганда в медіа та телеграм-каналах. Законопроєкт про заміну молдовської мови на румунську в офіційному діловодстві ухвалила в першому читанні урядова партія Молдови «Дія і Солідарність». У повідомленнях також стверджують, що команда президентки Молдови Маї Санду намагається відвернути увагу суспільства Молдови від нагальніших проблем. Саме тому порушує «історично складне» питання мови.

Кейс привернув увагу аналітиків проєкту EU vs Disinfo, які переконані, що цей меседж покликаний підживлювати наратив кремлівської пропаганди щодо «втрати суверенітету Молдовою» та «встановлення зовнішнього управління західними кураторами».

Насправді ж, у декларації незалежності Молдови, ухваленій у 1991 році, державною мовою країни є румунська. В грудні 2013 року конституційний суд Молдови визнав, що цей документ має вищу юридичну силу, ніж конституція, тож державна мова повинна мати назву «румунська». Її вважають рідною 82,2% громадян Молдови. Окрім того, Міжнародна організація зі стандартизації офіційно визнала саме румунську мовою Молдови.

Щодо історії «молдавської» мови, то у 1940 році СРСР анексував Бессарабію, запровадивши не лише новий політичний режим, а й нову мову та кирилицю. Місцеве населення Молдови було оголошене «молдавським народом», який нібито відрізняється від румунського. Згодом радянська влада вчиняла спроби обґрунтувати існування окремої «молдавської мови та нації», вдаючись навіть до псевдонаукових трактувань їхнього слов’янського походження. 

Зараз Росія використовує такі маніпуляції, щоб створити видимість, що Молдова — маріонетка так званого колективного Заходу. Пропагандисти прагнуть показати, що президентка Молдови ухвалює всі рішення лише під диктування західних кураторів. Російська пропагандистська машина поширює схожі меседжі й щодо інших суверенних держав. Зокрема, щодо Грузії. Подібний наратив щодо України також циркулює в інформаційному просторі протягом останніх дев’яти років.

Така інформація з’явилася у російських пропагандистських медіа. Зокрема, у повідомленнях йшлося, що видання The Times нібито опублікувало інформацію про втрати в ЗСУ, які шокували громадськість. Мовляв, втрати настільки великі, що шокують не лише громадськість, а й інструкторів НАТО. Нібито Альянс раніше з таким не стикався. Автори повідомлень також додають, що британське видання нібито стверджує, що характер поранень тяжкий, і медикам потрібно постійно обирати, «кому жити, а кому помирати». Проте це — фейк. Видання не публікувало матеріалів подібного змісту.

На кейс звернули увагу фактчекери The Insider. Насправді в The Time вийшов матеріал із назвою «Путінські війська на Донбасі зайдуть у глухий кут, стверджує Київ». У статті йдеться, що Зеленський заявив, що його солдати щодня вбивають сотні бойовиків «Вагнера», коли вони намагаються обійти місто з флангу, водночас починаючи лобову атаку. «Менше ніж за тиждень, починаючи з 6 березня, тільки на Бахмутському напрямку нам вдалося знищити понад 1100 солдатів супротивника, безповоротна втрата Росії прямо там, під Бахмутом», — стверджував Зеленський. Також у статті йшлося, що українські сили також зазнають втрат, зокрема, росіяни повідомили, що за 24 години вбили понад 220 українських солдатів. «Проте жодна з цих цифр не може бути перевірена незалежно», — йшлося у тексті.

Тобто The Time не писало про надмірні й приголомшливі втрати в ЗСУ. Журналісти лише описали, що Україна й Росія повідомляють щодо втрат противника. Проте такі фейки потрібні Росі задля створення видимості, що ситуація на фронті постійно погіршується, а українська армія слабка й небоєздатна.

Таку тезу поширюють у пропагандистських медіа та у телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. Мовляв, країни Заходу знайшли для себе нову маріонетку — Грузію й спровокували протести там. Також у повідомленнях додають, що державам Заходу протести проти грузинської влади вигідні, адже вони не хочуть, щоб Грузія була незалежною від них.

На кейс звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Вони зазначають, що насправді немає доказів того, що нещодавні протести в Грузії були організовані державами Заходу як спроба насильницької зміни влади. 

Насправді ж протести  в Тбілісі виникли після того, як парламент Грузії ухвалив у першому читанні законопроєкт, що вимагає від деяких організацій, які отримують іноземне фінансування, реєструватися як «іноземні агенти». Як вже писав «Детектор медіа», закон вважають аналогом сумнозвісної заборони «іноагентів» у Росії, що фактично придушила і без того слабкі голоси опозиції та унеможливила присутність всередині країни міжнародних моніторингових місій. Закон, ухвалений парламентом Грузії 7 березня 2023 року, передбачає створення реєстру «агентів іноземного впливу». Тобто влада мала б створити спеціальну відкриту базу організацій та фізичних осіб, якщо частка закордонних вливань в їхню діяльність становить хоча б 20%.

Під час протестів грузинські правоохоронці використали  сльозогінний газ, перцеві балончики та водомети. Проте у результаті масових протестів парламент Грузії відхилив законопроєкт про «іноземних агентів» після того, як чинна партія відмовилася від підтримки.

Російські пропагандисти зреагували на протест в перші дні. Зокрема, вони стверджували, що протести в Грузії зрежисовані США. Поширюючи такі меседжі, пропагандисти прагнуть підживити наратив про так зване західне управління. Нібито Грузією насправді керують західні куратори. Подібний  наратив циркулює в інфопросторі й щодо України вже майже дев’ять років. Так російська пропаганда прагне нівелювати суб’єктність інших держав; показати, що самі вони насправді нічого не вирішують.

Журналісти групи міжнародних видань викрили російську стратегію політичного й економічного поглинання Молдови. Йдеться про документ «Стратегічні цілі Російської Федерації в Республіці Молдова». Як зазначають журналісти «Досьє», його розробили в управлінні російського президента з прикордонної співпраці АП та погодили з російськими спецслужбами.

Цілі в документі його автори розділили на кілька груп: військово-політичні, торговельно-економічні й гуманітарні. Однак саме реалістичними цілями на найближчі десять років автори стратегії вважають:

    Журналісти додають, що згідно з викритим документом, до 2022 року адміністрація президента Росії планувала заважати владі Молдови виключити Росію з врегулювання придністровського конфлікту й хотіла зберегти російську військову присутність на невизнаній території. Повідомляється, що завдання АП також охоплювали підтримку молдавських проросійських політиків.

Також у документі йдеться про плани Росії експлуатувати залежність Молдови від російського імпорту, щоб нейтралізувати політику республіки, яка суперечить інтересам Кремля.

Раніше журналісти «Досьє» публікували схожий документ й щодо Білорусі. Відомо, що обидві «стратегії» розробили в одному департаменті.

Над викриттям документа працювала група видань: «Досьє» (Росія), RISE (Молдова), Delfi (Естонія), Kyiv Independent (Україна), Belarusian Investigative Center (Білорусь), Yahoo News (США), Süddeutsche Zeitung (Німеччина), Westdeutscher Rundfunk (Німеччина), Norddeutscher Rundfunk (Німеччина), Expressen (Швеція), Frontstory (Польща) и VSquare (Вишеградська четвірка).

Така інформація з’явилася у пропагандистських російських медіа. У повідомленнях ідеться, що про те, що Україна не отримає літаки з-за кордону нібито повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.  Мовляв, Україна вже зневірилася й не маю оптимізму щодо того, що винищувачі від партнерів таки надійдуть. Проте це — маніпуляція.

Як з’ясували аналітики StopFake, пропагандисти спотворили коментар Дмитра Кулеби німецькому виданню Bild am Sonntag.

Насправді очільник МЗС Дмитро Кулеба сказав, що Україна навпаки не має сумнівів, що отримає винищувачі від країн-союзників. Проте він додав, що процес отримання може охопити багато часу, попри те, що робота триває.

Пропагандисти використовують такі маніпуляції, щоб запевнити аудиторію, що Україна не отримає зброю від західних партнерів для боротьби з Росією. Мовляв, у нове постачання не вірять навіть українські високопосадовці, відповідно — зброї точно не буде. У такий спосіб Росія створює видимість, що Україна нібито втрачає підтримку Заходу й невдовзі залишиться без будь-якої допомоги.

Така теза з’явилася в російських пропагандистських медіа й телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. У повідомленнях ідеться, що Україна буцімто довела оборону країн ЄС до «жахливого стану». Автори повідомлень посилаються на публікацію оглядачів американського видання Foreign Affairs Макса Брегмана і Софії Беш. Проте це — маніпуляція.

В цьому медіа і справді вийшла публікація із заголовком «Why European Defense Still Depends on America» від 7 березня 2023 року. Проте, як зазначають аналітики StopFake, у публікації Foreign Affairs зовсім не заявляється, що Україна нібито «довела до жахливого стану» обороноздатність ЄС. Насправді автори публікації пишуть, що військова агресія Росії проти України виявила вже наявні проблеми в обороні європейських країн, і те, що ці проблеми й досі нерозв'язані навіть після року війни. 

Проте такі повідомлення вигідні російській пропаганді. У такий спосіб пропагандисти створюють видимість, що через те, що країни ЄС надсилають Україні зброю, самі слабшають.

Такі повідомлення поширюють російські пропагандистські медіа й телеграм-канали, що транслюють проросійську риторику. Доказом своїх слів автори повідомлень додають аудіозапис, який намагалися видати за «злив» із закритої для преси зустрічі президента США Джозефа Байдена з американськими конгресменами. Мовляв, Байден під час цієї зустрічі офіційно визнав, що Путіна і Росію неможливо перемогти. Проте це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери StopFake. Як виявилося, пропагандисти посилаються на аудіо, яке називають «зливом в мережу запису розмови зустрічі президента США з американськими конгресменами», однак на 15-секундному записі звучить чоловічий голос, який має лише деяку схожість із голосом Байдена.    

Проте в аудіозаписі, як стверджують фактчекери, звучить не голос президента Байдена, а його імітація. «StopFake запропонував прослухати аудіо декільком американцям, і всі вони з упевненістю сказали, що англійська мова — нерідна для людини, яку намагаються видати за слова Байдена.  На аудіо, яке нібито доводить одкровення президента Байдена, звучить зовсім не голос американського президента, а незграбна підробка з грубими фонетичними помилками», — пишуть фактчекери.

Проте поширення таких фейків вигідне російським пропагандистам, аби вкотре показати, що в перемогу України нібито ніхто не вірить. Зокрема, і її віддані партнери. Мовляв, всі давно зрозуміли, що з Росією боротися немає сенсу, адже вона непереможна. У такий спосіб пропагандисти прагнуть переконати аудиторію, що перемога безумовно за Росією.