Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

14 Листопада станом на 994 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2525
Фейк
750
Маніпуляція
734
Меседж
535
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Фейк Фейк про те, що Київ «привітав» Путіна з днем народження

Російські телеграм-канали поширюють фото та відео, на яких нібито видно, що на будівлях у Києві за допомогою лазерної проєкції привітали російського диктатора з днем народження.

Але це — фейк, адже фото- та відеоконтент є сфабрикованими та не відповідають дійсності. На будівлях насправді не було привітань, а росіяни при генеруванні відеоконтенту припустилися граматичних помилок.

На відео будівлі «Арена Сіті» зазначено дату — 7 жовтня 2024 року та час — 00:01. Разом із цим за кадром чутно голоси людей і рух автомобілів, що викликає сумніви щодо правдивості цього відеоролика. Оскільки від початку запровадження воєнного стану в Україні діє комендантська година, яка забороняє перебування людей на вулицях, зокрема у Києві з 00:00 до 05:00. Тож наявність активного міського життя в цей час не відповідає українським реаліям та може вказувати на фальсифікацію відео.

Більш того, на іншому записі можна побачити ідентичне привітання на готелі «Україна». Однак на запит наших колег-фактчекерів у готелі відповіли, що не робили такого «привітання». І на сторінках готелю у соціальних мережах та на сайті також відсутні згадки про день народження російського диктатора. 

Ми неодноразово документували фейки, які стосуються підробних графіті, обкладинок іноземних журналів / шпальт газет або ж рекламних роликів. У такий спосіб пропагандисти прагнуть показати, що їхню риторику (наприклад, що Зеленського ненавидить увесь світ) також повторюють на Заході. Так у читачів може скластися враження, що громадськість справді незадоволена Україною. І надто, коли автори використовують елементи масової культури, натякаючи, що люди глузують із ситуації в Україні та що український порядок денний для Європи — привід посміятися.

Фейк Фейк про сюжет від USA Today, у якому ідеться, що YouTube «заблокував» блогерку, яка зробила відео про приготування російської страви

У соціальних мережах російського сегменту шириться нібито сюжет від загальнонаціональної щоденної газети USA Today, у якому йдеться, що американську кулінарну блогерку заблокували на стримінговій платформі «через приготування російських страв».  

«Дівчина з 1,2 млн підписників залишилася без каналу й заробітку, бо присвятила випуск приготуванню пельменів, борщу і розповіла, як вона круто з’їздила в Росію і познайомилася з російською кухнею», — переповідають пропагандисти.  

Але на сторінках USA Today такого сюжету не знайшлося. Ба більше, за допомогою зворотного пошуку в гуглі та запитом «Youtube blocked an american blogger for videos with russian recipes usa today» (YouTube «заблокував» блогерку за відео про приготування російської страви) пошуковик показує лише публікації з прокремлівських медіа, які перекладають свої матеріали англійською. Тобто, найбільш імовірно, що така новина просто вигадана.  

Та й по суті, умовне відео або канал могли б заблокувати, якби воно порушувало правила спільноти ютубу. Однозначно, канал через «відео про російську страву» не могли б видалити.  

У такий спосіб пропагандисти просувають наратив про існування так званої «русофобії», із якою Москва бореться та захищає своїх громадян.  У слово «русофобія» кремлівські медіа вкладають значення іншого терміну, а саме ксенофобії — різкого неприйняття чужої культури, мови й способу життя, яке може виявлятися в політичному житті держави у вигляді дискримінації за національно-культурною ознакою. Значення саме цього слова, в істотно вужчому ключі, відповідно до російської пропаганди, ховається за терміном «русофобія». Так званою «русофобією» Росія також виправдовує напад на Україну.   

Росія подає «русофобію» як окремий вид нацизму, який зародився в Україні та масово шириться світом. Будь-хто, хто критикує Росію, — «русофоб», а відповідно, і нацист. Спершу дезінформаційний меседж про «русофобію» був спрямований здебільшого на українську аудиторію, але після того, як світова спільнота підтримала Україну у війні, він поширився і на європейські країни. Доходило навіть до звинувачення Ізраїлю в нацизмі. 

Автор: Орест Сливенко,

Викриття Що пишуть медіа Глобального Півдня про Україну

Фахівці Центру протидії дезінформації моніторять медіа країн Глобального Півдня на наявність вигідних для Росії наративів. Серед таких вони встановили кілька.

До річниці нападу ХАМАС на територію Ізраїлю деякі близькосхідні медіа написали про подвійні стандарти Заходу стосовно війни в Україні та війни в Газі. Зазначали, що «порушення міжнародного гуманітарного права засуджується в умовах російської агресії проти України, але не засуджується у випадку з Ізраїлем». 

Крім того, деякі близькосхідні медіа активно поширили заяви російських високопосадовців, що «нинішнє протистояння Росії із Заходом безпрецедентне», а США «прокладають шлях до ядерного конфлікту».  

Нагадаємо, що терміном  «Глобальний Південь» позначають країни, які Світовий банк вважає державами з низьким або середнім доходом в Азії, Африці, Латинській Америці та Карибському басейні. Усі країни, ВВП на душу населення яких перевищив 15 000 доларів США, вважаються частиною «Глобальної Півночі», крім Болгарії та Румунії як членів Європейського Союзу. Згідно з цим визначенням, і Росія, й Україна належать до Глобального Півдня, як і Китай та Індія. Деякі географічно південні країни, такі як Чилі та Уругвай, класифікуються як частина Глобальної Півночі за критерієм ВВП на душу населення. 

Глобальний Південь неоднорідний. Ставлення до агресії Росії значно відрізняється в Латинській Америці, Африці, Азії чи Океанії. Серед низки експертів побутує думка про те, що загалом Глобальний Південь зайняв нейтральну позицію щодо російської війни проти України. Приміром, Туреччина намагається бути медіатором у війні Росії проти України, сприяючи реалізації зернової угоди та беручи участь в обміні полоненими. Бразилія пропонує власний «мирний план» щодо врегулювання війни Росії проти України. А Китай і Південно-Африканська Республіка проводять спільні навчання військово-морських сил із Росією. Як свідчать нещодавні опитування громадської думки в Китаї, Туреччині та Індії, мешканці цих країн явно наполягають на якнайшвидшому закінченні війни, навіть якщо це означає, що Україні доведеться погодитися на територіальні поступки. 

Автор: Орест Сливенко,

Фейк Відеофейк про те, що ЗСУ «підловили» на мародерстві на Курщині

У російському сегменті соціальних мереж поширюють відео, на якому українські військовослужбовці пакують речі. Пропагандисти стверджують, що ролик нібито є доказом «мародерства» українських військових у Курській області.  

«Селюки грабують Курську область. Нацисти не можуть чинити інакше», — коментують відео користувачі.  

Але за допомогою інструментів пошуку за зображеннями фактчекери StopFake виявили, що відео, на якому військовослужбовці пакують речі, опублікували  15 вересня на каналі українського військовослужбовця з 58-ї окремої мотопіхотної бригади.  

Також в описі до відео вказано локацію — Донбас. З наступних відео на цьому каналі можна побачити, що військові переїжджають на інше місце.  

Російська пропаганда звинувачує українських військових у мародерстві з багатьох причин — як для дискредитації іміджу українських збройних сил, так і для відвернення уваги від проблем із мародерством серед російських солдатів, що неодноразово доводили.  

Фейк Фейк про те, що на сайтах із пошуку роботи публікують вакансії для «чорних трансплантологів» від приватної клініки

У соціальних мережах російського сегменту поширюють інформацію, що приватна клініка розмістила оголошення про пошук лікаря та «водія-кур’єра» для роботи у прифронтових містах. Аноніми повідомляють, що ці вакансії, ймовірно, пов’язані з вивозом органів з фронту, або напівлегальною співпрацею українських військових із приватними клініками.

Але це — фейк. У оголошеннях є численні неточності, номер телефону належить іншій особі. За ключовими словами наші колеги-фактчекери знайшли вакансії, показані на скриншотах, всі їх опублікував користувач, на ім'я Віктор Глушко. Оголошення з першого скриншоту з сайту SellBuyAll.com.ua видалили, однак на цьому ж сайті Глушко опублікував вакансію анастезіолога-реаніматолога. Примітно, що оголошення з ідентичним змістом на цьому ж сайті опублікував акаунт із ніком «_anо.ni.m». Вакансії розміщували і на інших локальних сайтах із оголошеннями.

У тексті самих оголошень є неточності. Зокрема вказується, що претендент на вакансію хірурга повинен володіти «методиками трансплантації». Однак фактчекерам не вдалось знайти визначення «методиками трансплантації». 

У переліку обов’язків «водія-кур’єра» є пункт «доставка біоматеріалів по Україні та за кордон на автомобільному і мототранспорті». Однак, по-перше, виїзд за межі України для більшості військовозобов’язаних чоловіків заборонений, хоча, звісно, є винятки. 

«Чорна трансплантологія» в Україні ― це конспірологічна теорія, яку росіяни розвивають уже десятиліття. Постійне повернення до теми свідчить про її важливість для Росії. Ці повідомлення просувають як на внутрішню, так і на міжнародну авдиторію. Проте їх спростування в іноземних та українських медіа заважає кампанії мати бажаний для пропагандистів вплив. Серед цілей, які переслідує російська пропаганда в рамках цієї теми, є дискредитація військово-політичного керівництва України та зменшення довіри до нього, створення негативного іміджу держави в очах міжнародної спільноти, виправдання повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Читайте ще: Як і навіщо Росія використовує тему «чорної трансплантології» в Україні

Фейк Неправдива інформація про те, що вартість електроенергії для населення у 2025 році становитиме 6,5-7 грн кВт-год

У мережі поширюють нібито слова голови Союзу споживачів комунальних послуг Олега Попенка, буцім вартість електроенергії для населення у 2025 році становитиме 6,5-7 грн кВт-год. Він заявив, що ці цифри вже озвучували представники компанії-постачальники електроенергії YASNO, ДТЕК та депутат Сергій Нагорняк.  

Проте Кабмін, YASNO ДТЕК та Нагорняк не анонсували підвищення тарифу на електроенергію у 2025 році до 6,5-7 грн кВт-год. Чинний тариф 4,32 грн кВт-год діятиме до травня 2025 року. Нагадаємо, що, згідно з українським законодавством, тарифи на електроенергію встановлює Кабінет міністрів. 

На початку літа уряд підвищив тарифи на електроенергію для українців. Власне, підвищення відбулося 1 червня 2024 року із 2,64 грн до 4,32 грн за 1 кВт-год. Цей тариф буде чинним до 30 квітня 2025 року. На тлі цього у соціальних мережах поширюють тезу, що в Україні «нестерпно» живеться — адже ціни на комунальні послуги, зокрема на електроенергію, «захмарно великі» і навіть незрівнянні з єропейськими цінами. 

Хоча фахівці аналітичного центру Dixi Group проаналізували тезу й з’ясували, що автори таких дезінформаційних матеріалів беруть інформацію про ціни з різних джерел без розуміння наскільки порівнюваною є така інформація. Одне джерело може вказувати ціни з урахуванням податків, інше — без. Якесь джерело містить інформацію про оптові ціни на електроенергію (тобто без урахування тарифів на транспортування та податків), а інше — про роздрібні (де всі ці складники вже включені). 

Власне, в експлейнері розмежували всі показники, які супроводжуються під час того, як електроенергія «доходить» до будівель європейців — ціна на товар, тарифи на транспортування, націнка постачальника податки  — і вдалося вияснити, що Україна має найнижчу ціну на електроенергію серед розглянутих європейських країн. Це значною мірою обумовлено державним регулюванням. 

Інші країни — Італія, Велика Британія, Франція та Німеччина — мають вищі ціни, що частково обумовлено значними потребами в інвестиціях в екологічно чисту енергію та будівництво нових електромереж. 

Поширюючи таке повідомлення, пропагандисти хочуть підживити наратив, що Україна буцімто непридатна для життя через відсутність електроенергії або через високі ціни на комунальні послуги. У такий спосіб автори хочуть посіяти паніку серед українців, щоби дестабілізувати настрої й викликати відчуття, що «нічого не зміниться». Також називаючи так званий колапс помстою за Кримський міст, росіяни вкотре прагнуть перекласти відповідальність за те, що відбувається, на Україну. Мовляв, Росія руйнує інфраструктуру виключно через агресію України. Проте саме Росія є агресором, й саме ця країна розпочала війну. 

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.