У тіктоці за хештегом «мобілізація» найпомітніші маніпулятивні тези про мобілізацію і військову службу в Україні, тоді як офіційні роз’яснення держави помітні менше. Зокрема, відео з поясненням потреби мобілізації становлять лише близько 8% контенту, що потрапляє до користувачів за відповідним хештегом. Про це йдеться в дослідженні Центру досліджень «Детектора медіа».

Серед ключових дезінформаційних і маніпулятивних тем переважають ролики із зображенням застосування сили під час мобілізації. Такі відео формують уявлення про масовість «насильницьких» практик, часто без контексту чи перевірки обставин, і викликають підвищену емоційну реакцію аудиторії. Окремі акаунти системно публікують лише такий контент, імітуючи поведінку звичайних користувачів і посилюючи негативне сприйняття.

Іншим поширеним наративом є твердження про «нелегітимність» мобілізації або її нібито незаконний характер. У частині відео це поєднується з маніпуляціями навколо законодавства, вибірковими коментарями «експертів» або перебільшенням окремих інцидентів. Також фіксуються повідомлення, що просувають ідею уникнення служби або подають її як єдиний спосіб «врятуватися», інколи з комерційними пропозиціями виїзду за кордон.

Окремий пласт становлять маніпуляції про «несправедливу мобілізацію», де просувається теза, що служити мають лише «привілейовані» групи — чиновники, поліціянти чи інші категорії. Паралельно поширюються відео з ознаками використання штучного інтелекту, які імітують заяви публічних осіб або створюють фальшиві інформаційні приводи, зокрема щодо корупції чи масових зловживань у системі.

Методологія дослідження базується на аналізі вибірки відео, які платформа пропонувала за хештегом «мобілізація» у відкритій вебверсії. Аналітики протягом кількох днів збирали й оцінювали контент за визначеними критеріями — наявністю маніпуляцій, критики, підтримки чи нейтрального ставлення до мобілізації. Через обмежений доступ до даних платформи цей підхід не є повністю репрезентативним, однак дає змогу зафіксувати домінантні тренди.

Загалом дослідження показує, що інформаційний простір довкола мобілізації значною мірою формується емоційним, фрагментованим і часто маніпулятивним контентом. У поєднанні з браком системної комунікації це створює сприятливе середовище для поширення дезінформації та підриву довіри до мобілізаційної політики.

У мережі поширюється відео з логотипом Al Jazeera, у якому стверджується, що Велика Британія, Франція та Німеччина нібито передали Ірану розвідувальні дані про переміщення американських військ в обмін на економічні преференції для енергетичних компаній. Ролик подається як журналістське розслідування, що викриває «таємну угоду» між західними країнами і Тегераном. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у StopFake.

Фактчекери встановили, що відео є підробкою. Al Jazeera не публікувало жодних матеріалів з такими твердженнями, а пошук на офіційному сайті не дає жодних підтверджень. Озвучення в ролику створене за допомогою штучного інтелекту, а логотип медіа використано для імітації достовірного джерела. Першоджерелом поширення став акаунт, пов’язаний з мережею дезінформації, що вже неодноразово фігурувала в подібних інформаційних вкидах.

Ключовою темою дезінформації є спроба посіяти недовіру між союзниками, зобразивши країни Європи як таких, що таємно співпрацюють з Іраном проти США. У фейку також використано економічний компонент — згадку про великі енергетичні компанії, щоб надати історії більшої правдоподібності та підсилити уявлення про «закулісні домовленості».

Насправді реальні події мають протилежний зміст. Велика Британія, Франція та Німеччина не співпрацюють з Іраном у військовій сфері, а навпаки — очолили міжнародні зусилля з протидії загрозам судноплавству в Ормузькій протоці. Йдеться про створення оборонної коаліції, яка має забезпечити безпеку торговельних маршрутів після ескалації конфлікту в регіоні та відновити свободу морської навігації.

Отже, фейк спотворює реальність, підміняючи оборонні ініціативи Заходу вигаданими змовами. Викриття базується на перевірці джерел, відсутності підтверджень в авторитетних медіа та аналізі технічних ознак підробки, зокрема використання штучно згенерованого аудіо. Це ще один приклад інформаційної операції, спрямованої на дискредитацію міжнародної співпраці та підрив довіри до західних партнерів.

У мережі поширюється підроблений відеосюжет з логотипом BBC News, у якому стверджується, що викрадена з італійського музею картина Поля Сезанна «Натюрморт з вишнями» нібито опинилася в кабінеті Володимира Зеленського. У ролику заявляють, що президент сам випадково «засвітив» полотно у своєму відеозверненні, а згодом видалив запис. Про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Фактчекери встановили, що цей сюжет є фейком: BBC News не публікувало такого матеріалу, що підтвердили і представники медіа. Насправді пропагандисти використали справжнє відеозвернення Володимира Зеленського, опубліковане на його офіційному ютуб-каналі, але відредагували зображення. В оригіналі за спиною президента висить не викрадений шедевр, а картина сучасного українського художника Андрія Чеботару з кримським пейзажем.

Фейк базується на реальному інциденті — пограбуванні італійської вілли фонду Маньяні Рокка поблизу Парми, де були викрадені роботи П’єра-Огюста Ренуара, Анрі Матісса та Поля Сезанна. Саме цей факт пропагандисти використали як основу для маніпуляції, штучно «перенісши» одну з викрадених картин у кабінет українського президента.

Основні теми дезінформації в цьому випадку — дискредитація українського керівництва та просування наративу про «аморальні» або надмірні витрати влади під час війни. Для цього використано типовий набір прийомів: створення підробленого відео від імені авторитетного медіа, монтаж реального звернення з підміною деталей і прив’язка до резонансної міжнародної події, що додає історії правдоподібності.

Фактчекери наголошують, що подібні вкиди є частиною системної інформаційної кампанії. Її мета — підірвати довіру до українського керівництва як всередині країни, так і за кордоном, використовуючи емоційні теми корупції, розкоші та нібито зловживань владою.

У проросійських телеграм-каналах масово поширюється фейковий скриншот статті з сайту британського таблоїду Mirror із заголовком про те, що CNN нібито попросило вибачення за свою «українську журналістку», яка під час евакуації з вечері Асоціації кореспондентів Білого дому (WHCD) 26 квітня 2026 року, у хаосі після стрілянини, взяла пляшку з вином. Пост супроводжується коментарями на кшталт: «Відмінна "реклама" для українців — війна війною, але з таким підходом їх перестануть пускати у пристойні місця».

Що відбулося насправді

На вечері WHCD в готелі Washington Hilton, де були присутні близько 2 600 гостей, під час подачі салатів прогриміли постріли біля одного з блокпостів. Почалася евакуація. Оскільки стрілянина трапилася на самому початку вечері, на столах залишилося безліч невипитих пляшок вина. У мережі поширилося відео, на якому жінка в чорному вбранні забирає кілька пляшок, — цей епізод користувачі охрестили «Wine Gate».

Чому це фейк: три ключові факти

1. Статті на Mirror не існує

Пошук на сайті mirror.co.uk за запитом «CNN has apologised» не дає жодних результатів. Публікації з таким змістом там немає. Скриншот — підробка.

2. CNN не висловлювало жодних вибачень

Пошук на сайті CNN також не видає жодної публікації чи заяви про вибачення за журналістку, причетну до «Wine Gate». Ні пресрелізів, ні офіційних коментарів.

3. Особу жінки не встановлено

Американські медіа, зокрема New York Post, пишуть про те, що особу жінки не ідентифіковано: «Особу жінки встановити не вдалося, і не ясно, чи була вона журналісткою взагалі, чи іншим гостем». Отже, твердження про «українську журналістку CNN» — вигадка російських пропагандистів у телеграм-каналах.

Фейк всередині фейку: вино нібито взяла посолка України в США Ольга Стефанішина

Паралельно анонімні акаунти в іксі (твіттері) та проросійський блогер Чей Боуз поширили версію, що пляшки забирала посолка України в США Ольга Стефанішина. Як пишуть Hindustantimes, конгресмен від Теннессі Тім Берчетт мимоволі підхопив цю хвилю, запитавши в іксі, хто ця жінка, — і користувачі одразу «призначили» винною українську дипломатку.

Однак це легко спростовується: Стефанішина справді була присутня на заході, але у сріблястій сукні та сама поділилася фотографіями у фейсбуці. Жінка ж на вірусному відео вдягнена в чорне. 

Висновок 

«Wine Gate» — реальна вірусна історія, яку російська пропаганда цинічно використала як підкладку для сфабрикованого фейку з метою дискредитації України та українських журналістів. Жодне з конкретних тверджень — ні про CNN, ні про «українську журналістку», ні про посолку Стефанішину — не підтверджене жодним достовірним джерелом.

Картинка із зображенням Володимира Зеленського та коментарем «12% підвищення пенсій попри витрати на війну» поширюється у фейсбуці й месенджерах. Цифра не вигадана, але подається так, щоб викликати обурення в Німеччині. Маніпуляцію щодо контексту та подачі щорічної індексації пенсій в Україні, спрямовану на німецькомовну аудиторію, описали фактчекери Mimikama.

Чи це правдива цифра

Так, індексація пенсій відбулася. З 1 березня 2026 року пенсії в Україні були проіндексовані відповідно до закону. Коефіцієнт індексації склав приблизно 12,1% — розрахований на основі інфляції та зростання зарплат. Кількість пенсіонерів — приблизно 10,3 мільйона — також відповідає реальним даним.

Де починається маніпуляція

По-перше, не всі отримали однакову надбавку. Картинка, поширювана в німецькомовному сегменті фейсбуку, подає «12%» як єдину для всіх цифру. Насправді розмір підвищення залежав від виду пенсії та часу її призначення — і в багатьох випадках був істотно меншим.

По-друге, це була звичайна індексація, а не спеціальне рішення уряду України. Подібна індексація — передбачений законом регулярний механізм компенсації знецінення купівельної спроможності. Формулювання «попри витрати на війну» штучно перетворює стандартну процедуру на «сміливий політичний крок».

По-третє, відірване від українського контексту підвищення на 12% може здаватися значним німецькому користувачу, але це все одно мало у абсолютному вимірі. Середня пенсія в Україні до індексації становила приблизно 130 євро на місяць. Надбавка у відсотках здається значною, але в абсолютних цифрах зовсім ні: пенсія у 3 000 гривень зросла приблизно на 363 гривні (приблизно 8 євро), у 5 000 гривень — на 605 гривень (приблизно 13 євро). Після індексації більшість пенсій залишаються вкрай низькими на тлі зростання цін.

Коментарі під публікацією: як це працює на практиці

Найкраще механізм маніпуляції видно в реакції аудиторії. Ось коментарі під оригінальним дописом у фейсбуці (орфографія збережена):

- «Klasse. Und hier müssen viele Rentner Flaschen sammeln gehen. Es ist zum kotzen» («Чудово. А тут багато пенсіонерів змушені збирати пляшки. Нудить»);

- «Da wird erhöht und hier wird das Geld aus der Rentenkasse gestohlen» («Там підвищують, а тут гроші з пенсійного фонду крадуть»);

- «Wo kommt das Geld her? Natürlich von uns!» («Звідки гроші? Звісно, від нас!»);

- «Deutschland scheisst auf unsere Rentner.. alles erworbene Geld wird zur Ukraine geschaufelt» («Німеччина плює на наших пенсіонерів.. усі зароблені гроші закопуються в Україну»).

Жоден з авторів цих коментарів не написав нічого, чого немає на картинці. Але жоден із них і не зрозумів того, чого на картинці немає: що йдеться про законну індексацію, а не про «гроші від платників податків інших країн»; що більшість українських пенсіонерів після підвищення отримують еквівалент 8–13 євро додатково і залишаються одними з найбідніших у Європі; що зв'язок між індексацією пенсій в Україні та становищем пенсіонерів у Німеччині існує лише в логіці пропагандистів — не в реальності.

Це і є мета подібних публікацій: не брехати прямо, а підштовхнути аудиторію до потрібних висновків через правильно підібраний «зріз» реальних даних.

Висновок

Публікація маніпулює контекстом реальних даних: замовчує, що індексація була рутинною і нерівномірною, що пенсії в Україні залишаються одними з найнижчих у регіоні, і що жодного зв'язку між цими виплатами та пенсійними системами інших країн не існує.

Результат — не відвертий фейк, а викривлена картина реальності, яка провокує обурення та живить антиукраїнські настрої.

У соцмережах поширюється відео з логотипом агентства Bloomberg, у якому стверджується, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн начебто з березня 2026 року разом з групою експертів опрацьовує план «тимчасового зняття санкцій» проти Росії.

У відео також цитується колишній прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала, який нібито називає це рішення «найменш болісним способом зберегти європейську економіку, уникнувши політичного провалу», йдеться у розвінчуванні StopFake.

Це підробка. Редакція Bloomberg не публікувала жодного матеріалу з такими твердженнями — ні на bloomberg.com, ні в жодній із соцмереж агентства. Крім того, справжні Reels-відео Bloomberg супроводжуються закадровим голосом диктора і зазвичай не містять логотипа, накладеного поверх зображення. У сфабрикованому відео озвучення немає, а лого агентства розміщене в правому верхньому куті.

Жодне з авторитетних міжнародних медіа — ні The Guardian, ні BBC, ні Reuters — також не повідомляло про наміри Єврокомісії скасовувати санкції. Навпаки: коли адміністрація Трампа послабила обмеження на російську нафту, фон дер Ляєн публічно розкритикувала це рішення, назвавши його таким, що підриває підтримку України.

Петр Фіала, який обіймав посаду прем'єра Чехії з 2021 по 2025 рік, так само не висловлював жодної підтримки скасуванню санкцій — ні в чеських, ні в міжнародних джерелах.

Фейк з'явився саме тоді, коли ЄС зробив протилежне. 22 квітня 2026 року Рада ЄС ухвалила 20-й пакет санкцій проти Росії і затвердила кредит Україні на 90 мільярдів євро. Угорщина зняла своє вето, після чого посли держав-членів запустили процедуру остаточного затвердження. Новий пакет охоплює енергетику, фінансові послуги і торгівлю; зокрема, запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти — що мало суттєво скоротити нафтові надходження Москви.

Мета подібних матеріалів — підважити довіру до ЄС серед українців та європейської аудиторії, сформувавши враження, що Захід «таємно» готує капітуляцію України перед Росією.

17 квітня 2026 року король Швеції Карл XVI Густав прибув до Львова з першим з початку повномасштабного вторгнення візитом до України. Проте проросійські медіа переосмислили цю подію по-своєму: нібито монарх «демонстративно відмовився потиснути руку коміку» і тим самим «принизив» Зеленського та Україну загалом. Агітпроп представив це як «доказ» того, що Швеція насправді не підтримує Київ. Про це йдеться у спростуванні StopFake.

Це маніпуляція. Численні фото й відео, опубліковані на офіційному сайті Королівського дому Швеції та пресслужбою Офісу Президента України, фіксують протилежне: Карл XVI Густав і Володимир Зеленський тиснули руки і тепло спілкувалися під час зустрічі в палаці Потоцьких.

Сам монарх схарактеризував візит як «чергове свідчення широкої і непохитної підтримки» України. Разом із президентом він поклав квіти на могили полеглих захисників на Марсовому полі Личаківського цвинтаря та відвідав реабілітаційний центр, де лікуються і протезуються українські військові.

Зеленський зі свого боку нагадав, що Швеція входить до п'ятірки найбільших донорів підтримки Збройних сил України: лише на 2026 рік країна підтвердила допомогу в розмірі 4 мільярди, а за обсягом внесків до Фонду підтримки енергетики України посідає друге місце в Європі.

Російські медіа, а також мережі анонімних телеграм-каналів і ботів у фейсбуці та іксі поширюють скриншот нібито видаленого допису з каналу голови Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака. На зображенні — пляж із силуетом Адольфа Гітлера, а сам пост подається як буцімто «привітання» мешканців із днем народження диктатора. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє Укрінформ.

Перевірка показує, що скриншот є сфальсифікованим. Як стверджують пропагандисти, допис нібито був опублікований 20 квітня 2026 року о 06:04 та згодом видалений. Однак на платформі TGStat, яка відстежує активність телеграм-каналів, відсутні будь-які сліди такого повідомлення — як серед опублікованих, так і серед видалених постів.

Також немає доказів твердження про те, що після «видалення» було опубліковано інший, нейтральний допис. Ранкове привітання, на яке посилаються автори фейку, з’явилося о 06:59 і відповідає типовому формату щоденних публікацій Сергія Лисака. Аналогічні повідомлення регулярно з’являються на його сторінці в той самий час.

Експерти зазначають, що поширення таких підробок є частиною інформаційної кампанії Росії, спрямованої на дискредитацію української влади. Зокрема, подібні фейки покликані підсилити пропагандистський наратив про нібито «нацистський» характер українського керівництва та вплинути на громадську думку як всередині країни, так і за її межами.

Проросійські телеграм-канали та акаунти в соцмережах поширюють відео зі зверненням «американської найманки-медика» Ейпріл Хаггет, яка служить у 93-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ. У ролику жінка нібито стверджує, що поранених військових не евакуюють місяцями, а командування ігнорує критичну ситуацію на фронті. Втім, поширене відео є сфальсифікованим.

Про це повідомляє StopFake.

Відео створене на основі справжнього звернення Хаггет, у якому вона закликала підтримати збір коштів на антидронові рушниці для батальйону «Алькатрас». Російські пропагандисти використали технології штучного інтелекту, щоб змінити аудіо, міміку та вимову волонтерки, підставивши вигаданий текст.

Насправді Ейпріл Хаггет є канадською волонтеркою, яка служить бойовою медикинею в батальйоні «Алькатрас» 93-ї бригади «Холодний Яр». Вона також виконує обов’язки піар-менеджерки підрозділу та регулярно організовує збори на його потреби. В оригінальному відео йшлося про необхідність закупівлі антидронових засобів для захисту Краматорська та українських військових від атак російських FPV-дронів.

Фейкове відео з'явилося на тлі регулярних атак Росії на цивільну інфраструктуру Краматорська. Зокрема, у березні та квітні місто неодноразово зазнавало ударів авіабомбами ФАБ-250, внаслідок яких гинули та отримували поранення мирні жителі, включно з дітьми, а також зазнавала руйнувань житлова забудова.

Експерти зазначають, що подібні інформаційні вкиди є частиною системної кампанії з деморалізації українського суспільства. Мета таких повідомлень — створити враження, що військове командування нібито залишає своїх бійців без підтримки, а подальший опір не має сенсу. Це типовий інструмент російської пропаганди, спрямований на підрив довіри між суспільством і Збройними силами України та нав’язування наративу про «безвихідь».

У соціальних мережах на Балканах поширюється дезінформаційне повідомлення, що у США нібито розкидають ящики з комахами, схожими на кліщів або маленьких павуків, які поширюють «лайм-вірус», а фармацевтична компанія «Файзер» разом із Біллом Гейтсом буцімто готують нову пандемію. Насправді ці твердження не мають жодних доказів і є маніпуляцією, що спотворює наукові факти. Про цю тактику російської пропаганди розповіли сербські фактчекери з проєкту «Вистиномер».

Хвороба Лайма не є новою і тим більше не пов’язана з жодним «лайм-вірусом», як стверджується в дописах. Це бактеріальне захворювання, яке передається через укуси інфікованих кліщів. Збудником є бактерія Borrelia burgdorferi, яку офіційно класифікували ще в 1981 році, тоді як саму хворобу виявили у США ще в 1960–1970-х роках. Захворювання зазвичай починається із симптомів, подібних до грипу, та може супроводжуватися характерним висипом у вигляді «бичачого ока». Без лікування інфекція здатна поширюватися на суглоби, серце та нервову систему, проте у більшості випадків успішно лікується антибіотиками.

Твердження, що у США нібито «розкидають ящики з кліщами», також є вигадкою. Ця теорія походить із непідтверджених заяв у соцмережах, авторка яких посилалася на чутки від «колег», але не надала жодних доказів. Фактчекери перевірили ці твердження, звернувшись до місцевих органів влади, однак жоден із них не підтвердив подібних випадків. Отже, історія про «ящики з кліщами» є типовим прикладом конспірологічної вигадки.

Не відповідають дійсності й заяви, що «Файзер» і Білл Гейтс нібито готують нову пандемію. Розробка вакцини проти хвороби Лайма справді триває, однак це стандартний науковий процес, який передбачає клінічні дослідження та суворе регуляторне схвалення. Сам факт створення вакцини не означає підготовки до «штучної пандемії», а навпаки — спрямований на боротьбу з уже наявним захворюванням.

Попри відсутність затвердженої вакцини станом на сьогодні, фармацевтичні компанії продовжують дослідження у цій сфері. Лаймська хвороба щороку вражає сотні тисяч людей у США, тому розробка ефективного препарату є важливим напрямом медицини. Водночас твердження про «мутацію вірусу» або навмисне поширення інфекції не мають під собою жодного наукового підґрунтя.

Отже, поширюваний у соцмережах допис є неправдивим і поєднує вигадані факти з маніпулятивними інтерпретаціями. Він має ознаки класичної дезінформації, спрямованої на посилення недовіри до науки, медицини та міжнародних інституцій.