В російських соціальних мережах та медіа  поширене трактування останніх заходів ЄС з переозброєння та засідань «коаліції рішучих» з підтримки України як підготовки нападу на Росію. У такий спосіб Росія перекладає відповідальність за власну агресію на західні країни. Про відповідний дезінформаційний меседж пише EUvsDisinfo. 

«Сьогоднішній саміт “коаліції рішучих” у Парижі знаменує собою повну і остаточну зміну тактики Західної Європи щодо української кризи. Війна буде. Не обов'язково завтра чи наступного року. Але дата “переозброєння” загальноєвропейського блоку (а точніше, його тотальної мілітаризації) вже визначена, і ця дата - 2030 рік. Якщо це не план нападу на нашу країну, не масові вбивства наших громадян і не спроба бюрократів у Брюсселі та Парижі вирішувати долю територій Великої Росії, то що ж це? Що це, як не військовий план агресивного нападу?», – коментує російське міжнародне видання Sputnik зустріч 27 березня у Парижі представників «коаліції рішучих» з 31 держави, зокрема лідерів Франції, Британії та України.  На зустрічі обговорювалися підтримка України у стримуванні російської агресії та досягнення справедливого й тривалого миру. А також можливе розміщення за результатами перемовин після припинення бойових дій європейського військового контингенту на території України для убезпечення від повторної агресії Росії. 

19 березня Єврокомісія оприлюднила Білу книгу європейської оборони – план «Готовність 2030». План надає країнам-членам ЄС фінансові важелі для стимулювання додаткових інвестицій в обороноздатність на сотні мільярдів євро. Необхідність зростання витрат на оборону обумовлено агресією Росії проти України, неповагою Росією міжнародних кордонів. А також відмовою Вашингтону бути залученим до забезпечення безпеки  Європи на попередньому рівні. 

Твердження про підготовку ЄС нападу на Росію використовується пропагандистами Кремля для виправдання військової присутності в Україні та власного мілітаризму.

В російських соціальних мережах та медіа поширюється  інформація про судове переслідування матері загиблого воїна ЗСУ за напис на могилі сина: «Незаконно мобілізований». Насправді це фейк. Поширення дезінформації викрили фактчекери проекту Без брехні. 

Поширення фейку супроводжується фотографією нібито того самого пам’ятника та фотокопією постанови Броварського міськрайонного суду Київської області. У постанові суду позивачем виступає Комунальне підприємство «Броварська ритуальна служба». У документі вимагається від відповідача видалити напис до 7 квітня 2025 року. Фактчекери знайшли багато ознак підробки і фотографії пам’ятника і постанови суду. 

Зокрема, постанова не містить ключових даних – номера справи та номера провадження. Відсутня печатка, яка візує правдивість документа. Крім того,  у тексті документа є чимало помилок. Також наявна невідповідність між написанням прізвища загиблого в документі (написано як  «Олійник») і на фото пам’ятника (написано як «Олєйнік»). 

У реєстрі суддів Броварського міськрайонного суду Київської області суддів з прізвищами Білоконь і Луспеник, які зазначені у документі, ні у переліку суддів Кримінального судочинства, ні Адміністративних правопорушень, ні Адміністративного і Цивільного судочинства – немає.  

Підробку фотографії пам’ятника фактчекери виявили по відображенню написів на ньому у нижній плиті пам’ятника. Зокрема у відображенні відсутній найдовший рядок з написом дати народження і смерті загиблого. Некоректно відобразився і відповідний напис «Незаконно мобілізований», без необхідного для віддзеркалення обороту. 

Інформація про прощання з військовим на прізвище «Олейнік» чи «Олійник» на сайті Броварської адміністрації відсутня. Відсутня згадка такого загиблого і в офіційному чаті Броварської громади, де розміщуються подібні повідомлення.  

Такі фейки спрямовані на дискредитацію процесу мобілізації в Україні задля підриву обороноздатності.

Проросійські Telegram-канали поширили неправдиву інформацію про те, що Департамент патрульної поліції нібито відзначив двох поліцейських за доправлення протягом місяця до територіальних центрів комплектування майже 100 осіб, які ухилялися від військової служби.

Про це повідомляє "Вокс Україна".

Насправді ця інформація є фейком. Фото, яке використали пропагандисти, насправді ілюструє зовсім іншу подію – у березні патрульні з Хмельницького допомогли водієві, якому раптово стало зле. Цю інформацію можна перевірити на офіційному сайті патрульної поліції.

Жодних офіційних згадок про таке "нагородження" немає в соцмережах поліції Хмельниччини , а також на офіційних сторінках патрульної поліції у Facebook, Instagram та X.

У фейковому дописі немає жодних посилань на офіційні джерела або достовірні новини. Також відсутні конкретні деталі, зокрема імена правоохоронців або місце їхньої служби, що є типовими ознаками дезінформації.

Російські пропагандистські канали поширили дезінформацію, нібито колишній міністр оборони Великої Британії Гевін Вільямсон звинуватив українське військове керівництво у «провалі» Курської операції. Вони посилаються на підроблене відео, оформлене у стилі BBC News, де наводять вигадану цитату політика: «Вони (командування Сил оборони) привели десятки тисяч добре підготовлених і екіпірованих людей на бійню, прямо під російський приціл». BBC не публікувало відповідного відео, а слова, приписані Вільямсону, вигадані.

Про це повідомляє «Вокс Україна».

Аналіз ролика виявив суттєві відмінності від справжніх відео BBC, зокрема невідповідність шрифтів, кольорової гами та форматування заголовків. Крім того, востаннє логотип BBC на початку відео використовували до вересня 2023 року, а в пропагандистському ролику він є.

Жодних підтверджень цієї цитати немає ні на офіційному сайті BBC News, ні в соцмережах видання. Пошук за висловлюванням також не дав результатів: жодне авторитетне українське чи міжнародне ЗМІ не публікувало подібних заяв британського політика. У його особистих соцмережах також немає таких коментарів.

Гевін Вільямсон справді очолював Міністерство оборони Великої Британії у 2017-2019 роках, однак він не коментував ситуації навколо Курської області та не критикував українське військове командування. З початку повномасштабного вторгнення він підтримує Україну, зокрема у вересні 2024 року закликав уряд Британії дозволити ЗСУ використовувати ракети Storm Shadow для ударів по стратегічних цілях на території Росії.

Цей випадок ще раз підтверджує активне використання російською пропагандою дезінформації та підроблених медіаматеріалів для маніпуляції громадською думкою.

Командування Інтернаціонального легіону оборони України спростувало повідомлення, що з’явилися в медіа, про нібито участь іранського журналіста Куроша Сехаті в бойових діях.

Раніше різні медіа поширили інформацію, що Сехаті «воює на фронті» та «проходив професійну військову підготовку» у складі одного з трьох інтернаціональних легіонів.

«Дана інформація не відповідає дійсності», – йдеться у повідомленні  командування Українського інтернаціонального легіону.

Згідно з цим повідомленням, Курош Сехаті справді подавав заяву про вступ до Інтернаціонального легіону, проте контракт із ним укладений не був. Відповідно, він не проходив підготовки та не отримував жодних бойових чи інших завдань.

Командування підкреслило, що всі військовослужбовці Інтернаціонального легіону проходять ретельний відбір, включно зі спеціальними перевірками, тестами на фізичну підготовку та юридичну відповідність.

«Боротьба за демократичні цінності та свободу не може вестися методами брехні, маніпуляцій чи дезінформації», – зазначили в Інтернаціональному легіоні.

Також командування закликало медіа ретельніше перевіряти інформацію, що стосується діяльності Інтернаціональних легіонів, і наголосило на готовності надавати журналістам сприяння у перевірці сумнівних даних.

18 травня у Польщі відбудеться перший тур виборів президента країни. Аналітики із польського крила центральноєвропейської мережі фактчекінгових організацій Demagog підготували звіт, у якому проаналізували ключові пропагандистські тези цієї виборчої кампанії за 24-30 березня. У великій частині звіту йдеться про маніпуляції образами України та українців.

Звіт Demagog засвідчив існування таких основних напрямів маніпуляційних повідомлень щодо українців, які поширювалися в інформаційному просторі Польщі під час виборчої кампанії:

Дезінформація поширюється через соціальні мережі, проросійські медіа та анонімні телеграм-канали. Важливу роль у її просуванні відігравали бот-мережі та деякі політики, які використовували ці тези у передвиборчих кампаніях. Крім того, спостерігалася активна взаємодія з російськими інформаційними операціями, які сприяли роздмухуванню антиукраїнських настроїв.

У Demagog стверджують, що антиукраїнська риторика знайшла відгук серед консервативного електорату, особливо серед виборців, які мали скептичне ставлення до європейської інтеграції та співпраці з Україною. Такі настрої використовувалися певними політичними силами для мобілізації виборців і зміцнення власних позицій.

У соцмережах поширюється публікація, в якій стверджується, що президент США Дональд Трамп нібито віддав наказ своїм військам «захопити Мексику» минулої ночі. Однак ця інформація не відповідає дійсності — це маніпуляція. Фейк спростували венесуельські фактчекери з Cotejo.info.

Насправді Трамп не віддавав наказу про «захоплення» Мексики. Проте ще в січні 2025 року він справді розпорядився про розміщення американських військ на кордоні з Мексикою, виконуючи свою передвиборчу обіцянку щодо боротьби з нелегальною міграцією.

Поширена публікація має типові ознаки дезінформації: використання емоційних закликів («НАЦІОНАЛЬНА ТРИВОГА!!»), орфографічні помилки та посилання на сумнівні джерела. Жодне авторитетне ЗМІ не повідомляло про наказ Трампа «захопити Мексику».

Ця дезінформація поширюється на тлі жорсткіших заходів щодо міграції, запроваджених адміністрацією Трампа під час його другого президентського терміну.

У соцмережах поширюють скриншот нібито статті NBC News, в якій ідеться, що кібератака на платформу X коштувала Україні $90 мільйонів на годину. Однак ця інформація не відповідає дійсності — це фотофейк. NBC News не публікував такої новини, а доказів причетності України до атаки немає. Фейк спростувала команда VoxCheck.

Кібератака на X справді відбулася 10 березня 2025 року, однак жодних підтверджень про участь України або про фінансові втрати немає. На сайті NBC News нема статей, які повідомляли би про це, і жоден офіційний акаунт телеканалу в соцмережах не публікував подібної інформації.

До того ж скриншот містить ознаки підробки: його інтерфейс відрізняється від стилю NBC News. У справжніх статтях видання над заголовком вказана рубрика, наприклад, «Війна в Україні» або «Бізнес-новини». На фейковому зображенні цього елементу немає.

Більше про російські кібератаки і звинувачення України в них читайте за посиланням.

У соцмережах серед громадян держав ЄС поширюється інформація, нібито прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон закликав до розпуску Європейського Союзу, заявивши, що «європейський проєкт повністю провалився». Однак ця інформація не відповідає дійсності — це маніпуляція, яка виникла через помилковий переклад. Фейк спростували фактчекери German-Austrian Digital Media Observatory (GADMO).

Насправді у статті, на яку посилається дезінформація, йдеться не про Крістерссона, а про Густава Кассельстранда — лідера правопопулістської партії «Альтернатива для Швеції» (AfS). Ця партія виступає за вихід Швеції з ЄС, але не має представництва ні в шведському парламенті, ні в Європарламенті.

Фейк поширився через неправильний переклад слова leader в одному з англомовних матеріалів. Його помилково переклали як «голова уряду», хоча в оригіналі йшлося про «лідера партії».

Крістерссон, який є чинним прем'єром Швеції з жовтня 2022 року, жодних заяв про розпуск ЄС не робив. Навпаки, він підтримує європейські оборонні ініціативи, зокрема збільшення інвестицій у безпеку.

У соцмережах поширюється неправдива інформація про те, що з 6 березня 2025 року ЄС та США нібито розпочали часткову депортацію українців та вже підготували відповідні списки. У повідомленнях також містяться посилання для перевірки, чи є людина в цих «списках». 

Жодних рішень про депортацію українців ні Євросоюз, ні Сполучені Штати не ухвалювали. Фейк спростували фактчекери проєкту VoxCheck.

Пошук за ключовими словами показав, що жодне авторитетне українське чи міжнародне медіа не повідомляло про примусове виселення українців з ЄС.

Водночас 6 березня Reuters, посилаючись на неназвані джерела в адміністрації президента США Дональда Трампа, опублікувало матеріал, у якому стверджувалося, що американська влада нібито планує у квітні скасувати тимчасовий захист для 240 тисяч українців.

Проте цю інформацію згодом спростувала прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт. Вона заявила, що рішення про зміну статусу українців наразі не ухвалено. Сам Трамп того ж дня в Овальному кабінеті на запитання журналістів відповів, що остаточного рішення ще немає. Після цього Reuters відредагувало матеріал та змінило заголовок.