У квітні 2026 року в соцмережах поширилася заява про те, що президент США Дональд Трамп нібито сказав: «Після того як я закінчу з цим, я можу поїхати до Венесуели — я швидко вивчу іспанську, це не займе багато часу, я добре знаю мови — і я поїду до Венесуели, я збираюся балотуватися в президенти». Відео з цією цитатою активно поширювалося на різних платформах і викликало запити від користувачів щодо його достовірності. Чи справді Трамп висловлював таке бажання і чи дозволяє Конституція Венесуели йому стати лідером латиноамериканської держави, розповіли Snopes.

Як з’ясувалося, відео є автентичним: воно походить з пресконференції Трампа 6 квітня 2026 року, під час якої він справді озвучив цю фразу. Водночас контекст свідчить, що його слова мали жартівливий характер, адже він також заявив про свою «високу популярність» у Венесуелі та додав, що задоволений нинішнім керівництвом країни.

Попри це, навіть гіпотетичний сценарій участі Трампа у виборах у Венесуелі є юридично неможливим. За конституцією цієї держави, кандидат у президенти має бути громадянином Венесуели за народженням і не мати іншого громадянства. Отже, навіть у разі знання іспанської мови Трамп не відповідав би ключовим вимогам для участі у виборах.

Політичний контекст також залишається складним: на початку 2026 року США затримали президента Ніколаса Мадуро та його дружину Сілію Флорес, після чого владу тимчасово перебрала Дульсі Родрігес. Адміністрація Трампа згодом зняла з неї санкції, а сам Трамп позитивно відгукувався про її діяльність, зазначаючи, що вона «виконує чудову роботу і добре співпрацює з представниками США».

Напередодні парламентських виборів в Угорщині російська пропаганда разом із угорськими посадовцями розгорнула масштабну інформаційну операцію з метою звинуватити Україну у спробі диверсії на газопроводі TurkStream. Попри відсутність доказів та пряме спростування з боку сербських спецслужб, дезінформацію активно тиражують у польському та загальноєвропейському медіапросторі. Розвінчали дезінформацію експерти Demagog.  

Суть маніпуляції

Сербські силовики 5 квітня виявили вибухові пристрої поблизу газопроводу TurkStream («Турецький потік»), який є критично важливим для енергопостачання Угорщини. Одразу після цього угорські політики та проурядові медіа почали поширювати версію про «український слід». Цей наратив миттєво підхопили російські та білоруські пропагандистські ресурси, намагаючись виставити Україну «державою-терористом».

Контекст: Вибори та політичні технології

Загострення антиукраїнської риторики відбувається на тлі виборчої кампанії в Угорщині. Вибори, заплановані на 12 квітня, можуть стати вирішальними для партії Віктора Орбана Fidesz, яка вперше за 16 років ризикує втратити більшість через зростання популярності опозиційної партії TISZA та її лідера Петера Мадьяра.

Стратегія Орбана будується на дискредитації опозиції як «проукраїнської» та залякуванні електорату війною. Інцидент із газопроводом став ідеальним інструментом для підкріплення цього наративу. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто навіть оприлюднив відео, де прямо пов’язав знахідку в Сербії з Україною.

У польськомовних публікаціях у Facebook стверджується, що вибухівка, виявлена ​​сербами, походить зі США. Той факт, що українці мають доступ до такої зброї, нібито є доказом того, що вони несуть відповідальність за невдалий напад на газопровід: «...саботаж було здійснено терористами з України під командуванням Зеленського».

Що кажуть факти?

Аналіз ситуації показує, що звинувачення на адресу Києва є безпідставними та мають ознаки скоординованої провокації.

Як це працює в інфополі

Пропаганда використовує емоційні маніпуляції та підміну понять. У соцмережах поширюються дописи, де Україну називають «нацистсько-бандерівською» та звинувачують у «шантажі країн, без яких вона б не існувала». Використання вибухівки західного зразка подається як «беззаперечний доказ» провини ЗСУ або ГУР.

Висновок

Історія про «українських диверсантів» на сербському газопроводі на кордоні з Угорщиною — це приклад передвиборчої маніпуляції, посиленої російською пропагандою. Жодних фактичних підтверджень участі України немає. Натомість є чітка вигода для чинного угорського уряду, що полягає у мобілізації свого електорату через страх та дискредитації України на міжнародній арені.

У соцмережах, зокрема у Фейсбуці, активно циркулює чергова фотоманіпуляція: нібито Москва надіслала великий флот військових кораблів на підтримку Ірану в Ормузьку протоку. Автори постів стверджують, що це сталося на тлі загострення стосунків з США. Насправді це класична маніпуляція зі старим архівним відео — розвінчали маніпуляцію грузинські фактчекери mythdetector.

Один із користувачів Facebook наприкінці березня опублікував фото колони кораблів із російськомовним текстом: «На тлі зростання напруженості зі Сполученими Штатами понад 25 російських військових кораблів прибули до Ормузької протоки. Президент Путін пообіцяв додаткову підтримку Ірану та допомогу у кризові часи».

Що насправді зображено на фото?

Відео, використане для маніпуляції, знято ще у 2018 році у Фінській затоці під час підготовки російських кораблів до військово-морського параду. Воно не має жодного стосунку до Близького Сходу, Ормузької протоки чи подій 2026 року. Жодні відкриті джерела — ні західні, ні українські, ні навіть російські офіційні медіа — не повідомляли про перекидання такого флоту до Перської затоки.

Ймовірним першоджерелом поширення став TikTok-акаунт ОРЁЛ. Саме на ньому з’явилося оригінальне відео (зараз воно вже видалене). Акаунт спеціалізується на проросійських, антиукраїнських і антиамериканських матеріалах, переважно пов’язаних з війною в Україні.

Інформація про «25 російських кораблів» не підтверджена жодним авторитетним ЗМІ чи офіційними відомствами сторін конфлікту. Це типовий приклад візуальної маніпуляції, коли до реального старого відео додають актуальний, але вигаданий контекст.

Контекст подій, на якому ґрунтується фейк

Напруга навколо Ормузької протоки (через яку проходить близько 20 % світової нафти та зрідженого газу) продовжується на тлі військової операції США та Ізраїлю проти Ірану. Після атак США та Ізраїлю Іран закрив протоку. 21 березня президент США Дональд Трамп дав Тегерану 48 годин на відновлення судноплавства і пригрозив ударами по енергетичній інфраструктурі. 22 березня Корпус вартових Ісламської революції відповів погрозами атакувати енергетичні та водні об’єкти країн Перської затоки. Саме на цьому реальному фоні й з’явився фейк про «російський флот-рятівник».

8 квітня військові дії було тимчасово призупинено на два тижні для поглиблених переговорів між США та Іраном. 

Це чергова спроба створити ілюзію «сильної Росії», яка нібито приходить на допомогу союзникам. Насправді — звичайна фотоманіпуляція, яку підігнали під актуальний порядок денний. Такі вкиди розраховані на те, щоб сформувати потрібну картину світу в аудиторії, яка споживає проросійський контент. Перевіряйте джерела і не ведіться на «сенсаційні» фото без підтвердження.