У мережі поширюється відео, нібито організація Human Rights Watch зафіксувала випадки, коли Німеччина та Франція депортували понад 7 000 українців призовного віку протягом останніх двох місяців. У повідомленнях ідеться про те, що нібито ці країни цілеспрямовано відправляють українців додому через їхній вік, і ця «депортація» є сигналом нібито «посилення політики ЄС щодо українців».

Розвінчали маніпуляцію експерти VoxUkraine.

Це неправдива інформація, що не підтверджується жодними достовірними джерелами. Насправді Human Rights Watch не публікувала звітів про масову депортацію українців призовного віку з Франції чи Німеччини. Саме відео було створене зі стокових зображень. Адже на сайті організації немає жодних підготовлених документів, пресрелізів або заяв з такими твердженнями. 

Українці, які виїхали до країн ЄС після початку повномасштабної війни, перебувають під режимом тимчасового захисту, запровадженого рішенням Ради ЄС від 4 березня 2022 року. У липні 2025 року дію цього механізму знову продовжили — тепер до 2027 року. Жоден з документів Євросоюзу, що регулює статус українських біженців, не містить положень про примусове повернення чоловіків до України.

Єврокомісарка з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон у коментарі для «Радіо Свобода» прямо заявила, що ЄС не планує повертати чоловіків мобілізаційного віку в Україну. Вона наголосила, що застосування різних підходів до біженців залежно від їхньої статі, віку чи військового статусу є неможливим. Тобто мова про жодні «спеціальні механізми повернення» чоловіків призовного віку не йде.

Щодо відео, в якому поширювали твердження про «депортацію 7000 українців», то використані там ілюстрації взято з відкритих джерел і вирвано з контексту. Зокрема, фото чоловіків на паспортному контролі походить з публікації Deutsche Welle, а кадри за участі Володимира Зеленського та Емманюеля Макрона були зняті під час їхньої зустрічі в Лондоні у грудні 2025 року й не мають стосунку до теми депортацій.

Напередодні та під час відкриття Зимових Олімпійських ігор в Італії російські пропагандисти розпочали масштабну дезінформаційну кампанію, спрямовану на дискредитацію України. У мережі масово поширюються ролики, стилізовані під матеріали відомих міжнародних розслідувачів та медіа. Найбільш резонансним став фейковий сюжет від імені Bellingcat, у якому стверджується, що Володимиру Зеленському нібито відмовили у відеозверненні на церемонії відкриття Ігор у Мілані 6 лютого 2026 року, що буцімто свідчить про «падіння його впливу». Проте аналіз показав, що ці відео є складною підробкою, а саме повідомлення спростували StopFake.

Пропагандистська кампанія включає цілу низку вигаданих історій, оформлених як новинні сюжети:

Фактчекери встановили, що всі ці відео мають спільне джерело походження — телеграм-канал російського пропагандиста Дмитра Кочеткова («Шаман Раху»), який спеціалізується на конспірології. На офіційних ресурсах проєкту Bellingcat або авторитетних італійських медіа подібних новин немає. Більш того, цитати реальних людей у цих роликах є повністю сфабрикованими. Засновник Bellingcat Еліот Гіґґінс ніколи не робив подібних заяв, а олімпійський лижник Джанфранко Мартін, якого «змусили» критикувати українців, насправді публічно засуджував російську агресію ще у 2022 році.

Мета цієї кампанії — створити ілюзію міжнародної ізоляції України та втоми світу від війни. Використання логотипів відомих брендів розслідувальної журналістики покликане підвищити рівень довіри до відвертої брехні. Пропагандисти вкотре використовують спортивне свято як майданчик для політичних маніпуляцій, намагаючись посіяти розбрат між Україною та її європейськими партнерами.

Виступ пуерто-риканської суперзірки Bad Bunny на Супербоулі 2026 року став не лише культурним феноменом, а й наочним кейсом того, як сучасні інструменти дезінформації — від генеративного штучного інтелекту до емоційної експлуатації реальних трагедій — здатні миттєво викривляти суспільне сприйняття подій. Нижче наведено аналіз двох резонансних інцидентів, що ілюструють механіку створення та поширення вірусних міфів у цифровому просторі. 

Чи вручив Bad Bunny свою «Греммі» Ліаму Рамосу на Супербоулі 2026 року? 

Під час шоу 8 лютого 2026 року в перерві Супербоулу-2026 співак Bad Bunny вручив свою премію «Греммі» Ліаму Рамосу, 5-річному хлопчику, затриманому разом з батьком агентами імміграційної та митної служби США в Міннесоті кілька тижнів тому.

Джерело: Snopes.com

Snopes пише, що в інтернеті були такі, хто стверджував, ніби хлопчик, який з'явився в шоу в перерві, був не Ліамом, а дитиною-актором на ім'я Лінкольн Фокс. Акаунт в інстаграмі, пов'язаний з Фоксом, опублікував інформацію про його виступ, а речники Bad Bunny та Ліама підтвердили кільком ЗМІ, що твердження, яке поширювалося в інтернеті, було хибним.

Лінкольна видно на позначці 9:10 на цьому відео шоу в перерві. Він сидить перед телевізором і дивиться, як Bad Bunny виграє «Греммі». Потім Bad Bunny вручає хлопчику нагороду, кажучи іспанською: «Завжди вір у себе».

Перевірені фотографії Ліама також показують, що він і хлопчик на сцені Супербоулу — це не одна й та сама людина. У них різні риси обличчя, включаючи брови, вуха та форму голови.

Ліама та його батька звільнили з-під варти ICE 1 лютого та повернули до Міннесоти. Варто нагадати, що сім’ю затримали на під’їзді до їхнього будинку, коли малюк повертався з дошкільного навчального закладу. Представники шкільного округу підтвердили, що родина перебуває в США легально та очікує на розгляд справи про притулок. 

Чи на цьому зображенні показано, як Bad Bunny спалює прапор США? 

Джерело: Snopes.com

На початку лютого 2026 року в інтернеті широко розійшлося зображення, на якому нібито співак Bad Bunny одягнений в сукню і тримає палаючий американський прапор на сцені перед шоу в перерві Супербоулу-2026. Зображення викликало гнівну реакцію деяких користувачів, які сприйняли його як доказ антиамериканських настроїв артиста, який є громадянином США.

«Боже, благослови Америку», – сказав він, завершуючи перший, переважно іспаномовний, виступ у перерві Супербоулу, за яким ішли прапори, що представляють численні країни Америки.

Але в соціальних мережах люди стверджували, що Bad Bunny, уроджений Беніто Антоніо Мартінес Окасіо, був сфотографований у більш суперечливий момент: стоїть на сцені в сукні та з макіяжем і палить прапор США.

«Просто нагадування: це людина, яку НФЛ обрала виконавцем для сьогоднішнього шоу в перерві Супербоулу», – йдеться в одному з дописів у фейсбуку від 8 лютого.

Однак зображення не є показом реальної події. Воно було створене за допомогою штучного інтелекту та походить з облікового запису в соціальній мережі, який називає себе сатиричним. Жодна авторитетна новинна організація не повідомила про те, що Bad Bunny спалив американський прапор — інцидент, який майже напевно отримав би широке висвітлення та відеодокументацію, якби він насправді стався.

PolitiFact заявляє, що це зображення не показує справжнього інциденту зі спаленням прапора; воно згенероване штучним інтелектом. Gemini, чатбот Google зі штучним інтелектом, виявив цифровий водяний знак на зображенні, який вказує на те, що воно було створене за допомогою цього інструменту. Водяний знак вбудований безпосередньо у творіння ШІ та невидимий для людей, але може бути виявлений технологією Google. На зображенні, згенерованому ШІ, цей водяний знак вбудований у його пікселі.

Зображення має нерівності. Справжній прапор США має 13 смуг, тоді як прапор на підробленому зображенні має 11.

На зображенні, згенерованому ШІ, також видно глядачів, які тримають мобільні телефони та записують подію, але на зображеннях на екранах телефонів видно невідповідні силуети палаючого прапора.

PolitiFact не знайшов жодних новинних повідомлень, а також інших зображень та відео, які підтверджують, що такий інцидент стався. Така подія набула б широкого розголосу, враховуючи славу Bad Bunny — нещодавно він увійшов в історію, ставши першим артистом з іспаномовним альбомом, який отримав приз «Альбом року» премії «Греммі». Bad Bunny вже носив сукню та спідницю для фотосесій, але немає жодних доказів того, що він носив саме таку сукню, як на фальшивому зображенні.

Видання Lead Stories повідомило, що зображення вперше з'явилося на сатиричному акаунті у фейсбуку під назвою «Qbanguy». У біографії акаунту написано: «Штучний кумедний контент та майстер створення мемів — 100% нереально, все сатира».

Акаунт опублікував інші фальшиві зображення, зокрема Bad Bunny в різнобарвній сукні, що тримає порваний банер з написом «ICE Out», та Bad Bunny в різнокольоровому вбранні з жилетом з написом «F*ck ICE». В обліковому записі стверджувалося, що це його вбрання для перерви, але він носив повністю біле вбрання під час свого виступу на Супербоулі.

У соціальних мережах та проросійських телеграм-каналах поширюється твердження, що міністр культури Молдови нібито «демонтує радянські пам’ятники» і на їхньому місці встановлює пам’ятники президентці Молдови Маї Санду. Наратив подається як «свідчення культури відчуження» та «намагання переписати історію», проте він не відповідає дійсності.

Розвінчали фейк – VoxUkraine.

Фактчекери з’ясували, що жодного такого рішення про масовий демонтаж радянських пам’ятників та заміну їх на портрети чи монументи Маї Санду немає. Міністр культури Молдови Крістіан Жардан не заявляв щодо  ухвалення нормативно-правових актів, які передбачали б систематичне знесення всіх радянських пам’яток і встановлення на їхньому місці меморіалів на честь чинної президентки.

У медіа справді з’являлися повідомлення про те, що міністр культури Молдови Крістіан Жардан виступає за переосмислення радянської спадщини та критично оцінює наявність у публічному просторі пам’ятників, які, на його думку, не узгоджуються з сучасною політикою пам’яті країни. Також у листопаді 2025 року він ініціював денонсацію угоди з Росією щодо функціонування російських культурних центрів («Русский дом»), пояснивши це тим, що такі структури можуть використовуватися як інструмент ідеологічного впливу та поширення пропаганди.

Втім немає жодних підтверджень того, що влада ухвалювала рішення про знесення пам’ятників Сергію Лазо чи Григорію Котовському. Міністр також не заявляв про наміри встановлювати на їхньому місці монументи президентці Маї Санду.

Зображення так званого пам’ятника, яке поширювали в мережі, додатково перевірили за допомогою сервісу Hive Moderation. Аналіз показав, що фото було створене з використанням технологій штучного інтелекту.

Російські медіа й телеграм-канали запустили нову хвилю дезінформації, посилаючись на публікацію китайської онлайн-платформи Sohu. У матеріалах стверджується, що Україна нібито втратила понад 700 тисяч військових загиблими з початку повномасштабного вторгнення до кінця 2025 року.

Про це повідомляє Укрінформ.

Першоджерелом неправдивої інформації став анонімний китайський блогер з псевдонімом 凌波爱生活 («Лінг Бо любить життя»). У своїй публікації автор згадує про нібито великі втрати Інтернаціонального легіону, посилаючись на анонімний канал «Отслеживание нацистских наемников», який неможливо знайти у відкритих джерелах.

Щодо втрат українських військових, блогер не надає жодних офіційних підтверджень. Замість цього він посилається на вигадану благодійну акцію «Київстару», яка нібито «підтверджує» його цифри. Проте такої акції оператор ніколи не проводив.

Варто зазначити, що подібний фейк російські ресурси вже поширювали у 2023 році, тоді фігурувала цифра в 400 тисяч загиблих.

Використання «іноземного джерела» — це типова тактика російської пропаганди для надання фейкам видимості достовірності. Мета таких вкидів — підірвати моральний дух українських військових та громадян, а також сформувати в китайської аудиторії хибне уявлення про неминучість поразки України у війні.

Президент США Дональд Трамп заявив відвідувачам ресторану в Айові перед виступом 27 січня, що «зараз у нашій країні будується більше фабрик і заводів, ніж будь-коли раніше». Цю тезу він неодноразово висловлював у виступах на початку 2026 року, стверджуючи, що поточний рівень будівництва промислових об’єктів безпрецедентний і є ознакою успіху його економічної політики. 

Як розповіли фактчекери PolitiFact, статистика, на яку спирається Дональд Трамп, і ця теза виглядає щонайменше неоднозначною. 

По-перше, деякі показники справді свідчать про зростання кількості великих виробничих проєктів. За даними приватної компанії Engineered Vision, у лютому 2026 року в обробці було значно більше проєктів вартістю понад 1 мільярд доларів, ніж у березні 2025 року. Кількість таких масштабних будівництв зросла з 30 до 46 проєктів. Детальніший аналіз нових виробничих проєктів, які адміністрація Трампа зараховує до своїх досягнень, свідчить: частина з них була анонсована або перебувала на стадії підготовки ще до початку його другого терміну. Тобто формально вони могли стартувати вже після інавгурації, однак рішення про інвестування ухвалювалися раніше. Водночас федеральна статистика щодо кількості приватних виробничих підприємств у США частково підтверджує аргументацію Трампа. Попередні дані за 2025 рік демонструють, що в другому кварталі його другого терміну кількість таких об’єктів досягла рекордного рівня. Проте сама по собі ця цифра не дає відповіді на питання, чия саме політика стала каталізатором зростання.

Найбільш показовим індикатором економісти називають витрати на промислове будівництво — комплексний федеральний показник, що охоплює об’єкти різного масштабу. За цими даними, стрімке зростання припало на період президентства Джо Байдена, коли витрати сягнули 40-річного максимуму. Після вступу Трампа на посаду у 2025 році динаміка змінилася: показники залишаються високими порівняно з доковідними роками, однак уже не зростають такими темпами, як раніше.

Експерти пов’язують попередній підйом із масштабними законодавчими ініціативами Байдена — інфраструктурним законом, законом CHIPS та законом про зниження інфляції, які передбачали значні стимули для розвитку виробництва. Політика Трампа, своєю чергою, мала змішаний ефект, тобто спрощення регуляторних процедур могло підтримати бізнес, однак тарифні рішення підвищили вартість імпортних матеріалів і додали невизначеності для інвесторів.

Отже, будівництво заводів у США справді перебуває на високому рівні, однак основний ривок відбувся ще до початку другого терміну Трампа. Дані не дають підстав стверджувати, що нинішні показники є безпрецедентними в історії країни, тому таке твердження можна вважати лише частково правдивим.

У сюжеті пропагандистської програми «Время» автори намагаються створити враження, що президент Франції Емманюель Макрон нібито має прямий звʼязок зі справою фінансиста Джеффрі Епштейна. Меседж подається як «сенсаційне викриття» з посиланням на фрагменти так званих «файлів Епштейна», але факти, наведені StopFake, свідчать про протилежне. 

Раніше The Insider звертав увагу, що так звані «файли Епштейна» — це масштабний масив матеріалів, значна частина яких має лише побічний або формальний стосунок до його кримінальної справи. До архіву включено практично всі документи, долучені американським слідством, однак без пояснень, чому саме ті чи інші матеріали опинилися в переліку доказів. Сам факт згадки імені в цих файлах не означає причетності до злочинів.

У сюжеті «Времени» демонструється фрагмент листування в iMessage за травень 2019 року між Стівом Бенноном — на той момент колишнім старшим радником Дональда Трампа — та невстановленим співрозмовником. Під час публікації документів Міністерство юстиції США приховало ім’я цієї особи. Ким саме був співрозмовник, невідомо; однак малоймовірно, що йдеться про самого Епштейна, адже потреби приховувати його ім’я вже немає. Попри це, саме цю переписку автор сюжету подає як доказ зв’язків. 

Фраза про «ляпас Макрону» належить саме цьому неназваному співрозмовнику Беннона. До того ж у програмі її перекладено з викривленням змісту. У контексті розмови про французьку внутрішню політику співрозмовник не заявляє, що особисто знайомий з Макроном, і не натякає на якісь його особисті риси. Репліка радше має характер іронічного зауваження про «своїх німців», ніж твердження про президента Франції. Утім, автор сюжету Краснов намагається представити це нібито як свідчення близьких контактів Епштейна з Макроном.

Далі в сюжеті згадується листування Джеффрі Епштейна з колишнім французьким міністром Жаком Лангом, однак при цьому замовчується важлива деталь: Ланг не має жодного стосунку до політичної кар’єри Макрона. З 2013 року він очолює Інститут арабського світу — установу переважно культурного спрямування. Раніше, як представник Соціалістичної партії, Ланг обіймав посади міністра культури за президентства Франсуа Міттерана та міністра освіти за президентства Жака Ширака — задовго до появи Макрона на національній політичній арені.

З оприлюднених матеріалів не зовсім зрозуміло, про що саме йшлося в комунікації Ланга з Епштейном. Французька радіостанція RTL повідомляла, що 28 січня 2013 року Епштейн надіслав Лангу електронний лист з темою «Маленький принц», у якому ставив запитання щодо освітніх підходів — зокрема, про знайомство дітей із релігією, новими сексуальними орієнтаціями та стандартизоване тестування. Це єдина згадка про дітей у їхньому листуванні. За даними France Info, ініціатором контакту міг бути сам Ланг, який надіслав документ, описаний як освітній проєкт із такою ж назвою. Донька Ланга, Каролін, зазначала, що йдеться лише про попередній план, а не завершений проєкт. 

Попри це, в сюжеті «Времени» згадка про Ланга використовується для створення асоціативного ланцюжка з Макроном, хоча політичні кар’єри цих двох діячів не перетиналися. Така побудова матеріалу формує в глядача хибне враження про наявність зв’язку там, де його фактично не встановлено.

Фактчекери VoxCheck звернули увагу на відео, яке ширилося з логотипом агентства новин Reuters, з нібито промовою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. На плашці на відео був напис, нібито політикиня «підтвердила інсайдерську інформацію про швидкий розпад ЄС». 

Фактчекери наголошують, що Reuters не публікувало такого відео в жодній зі своїх соціальних мереж чи на сайті, а президентка Європейської комісії не робила заяв про розпад ЄС. 

Автори фейкового відео намагались відтворити оформлення оригінальних відеороликів агентства Reuters. Однак у своїх відео видання не використовує логотипу, при цьому на фейковому ролику він був присутній. 

Під час засідання Європейського парламенту 19 січня 2026 року вибухнув скандал через заяву євродепутатки від партії «S.O.S. România» Діани Йованович-Шошоаке. Реагуючи на виступ колеги Ніколае Штефенуце про проблеми іноземців, політикиня безапеляційно стверджувала, що в Румунії ніколи не фіксували випадків насильства проти іммігрантів, назвавши слова про дискримінацію «брехнею». Проте факти та поліційні звіти свідчать про протилежне, а це маніпулятивне повідомлення спростували румунські фактчекери з проєкту Factual.

Факти агресії проти іноземців у Румунії є непоодинокими, а кілька з них були особливо резонансними. Наприклад, у 2020 році в місті Дітреу місцеві жителі влаштували масові протести через найм двох громадян Шрі-Ланки на пекарню, роблячи ксенофобні заяви. Ситуація загострилася у 2025–2026 роках: за останні пів року зафіксовано щонайменше чотири випадки фізичних нападів на кур’єрів із країн Азії. Зокрема, у серпні 2025 року в Бухаресті румуни атакували кур’єра з Бангладеш, супроводжуючи це вигуками про «загарбників».

У листопаді 2025 року в румунській столиці молодик намагався викрасти скутер у громадянина Непалу, перед цим жорстоко побивши його. Того ж місяця в окрузі Ілфов кур’єра-іноземця переслідували на дорозі та били кабелем. Навіть після скандальної заяви євродепутатки, вже 22 січня 2026 року, в Яссах стався новий інцидент: водій намагався навмисно наїхати автомобілем на доставника їжі непальського походження.

Фактчекери Factual пишуть, що Національна рада з боротьби з дискримінацією неодноразово звертала увагу на заклики радикальних політиків відмовлятися від послуг іноземців. Статистика та відеодокази нападів повністю заперечують слова Діани Шошоаке, підтверджуючи, що іноземні працівники в Румунії регулярно стикаються з фізичним насильством та словесною агресією на ґрунті ненависті.

Фейки від користувачів інтернету про файли Епштейна породжують чутки про письменницю Джаон Ролінґ і режисера Бретта Ратнера і викривляють матеріали із розслідування ФБР.

Міністерство юстиції США наприкінці січня 2026 року оприлюднило понад 3 мільйони файлів, пов'язаних з опальним фінансистом Джеффрі Епштейном, який покінчив життя самогубством у тюремній камері на Мангеттені, очікуючи суду за звинуваченнями в сексуальній торгівлі людьми, у 2019 році. Файли — це мільйони сторінок розсекречених відео, фото та документів, які розкрили механіку впливу фінансиста на світові еліти. Основним змістом документів стала деталізація зв’язків Епштейна з відомими діячами, політиками та бізнесменами, а також підтвердження візитів високих гостей до маєтків Епштейна вже після його першої судимості. Файли фактично задокументували, як фінансист використовував корупційні схеми та шантаж для втирання в довіру до лідерів думок. 

У оприлюднених файлах згадуються імена сотні відомих діячів, але слід зазначити, що згадка особи у файлах не завжди означає її пряму участь у злочинах або взагалі факт того, що вона знала про них. 

Випадок Джоан Кетлін Роулінґ

Користувачі інтернету заявляють, що оприлюднені файли доводять стосунки авторки романів про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера Джоан Роулінґ з сексуальним маніяком, адже вона мала листування електронною поштою. 

Джерело: Snopes.com

Мережею ширились чутки, що Роулінґ особисто запрошувала Джеффрі на Бродвейську прем’єру фільму «Гаррі Поттер і проклята дитина» у 2018 році. 

Обговорення шириться мережами Facebook, X, Reddit та Bluesky. Як очевидний доказ користувачі наводять нібито електронні листи про Бродвейське шоу, що були оприлюднені у файлах, а також повідомлення з підписом «Jx». У 2013 році Роулінґ так підписувала деякі свої пости в соціальним мережах. 

Ці електроні листи справді з’явилися у файлах Міністерства юстиції, однак у них немає жодного доказу того, що Роулінґ спілкувалася або якимось чином була пов’язана з Епштейном. Також немає достовірних дописів, які підтверджували б, що підпис "Jx" стосувався саме авторки Гаррі Поттера. 

Запрошення на прем'єру Бродвейського шоу

Ім'я Роулінґ справді фігурує у файлах Епштейна як частина запрошення на Бродвейське шоу.

Додатковий документ, опублікований Міністерством юстиції, містить запрошення на прем'єру на Бродвеї від квітня 2018 року. У запрошенні було написано: «Соня Фрідман, Колін Каллендер та Дж. К. Роулінґ запрошують вас та гостя», хоча воно не мало жодних ознак персоналізації та, ймовірно, було шаблоном.

Чи «Jx» — це Дж. К. Роулінґ?

Користувачі соціальних мереж стверджували, що підпис «Jx» у листі до Епштейна від березня 2013 року свідчить про те, що Роулінґ мала з ним стосунки, оскільки авторка раніше підписував деякі публікації в мережі X (раніше Twitter) цими літерами.

Міністерство юстиції США приховало ім'я відправника, а це означало, що невідомо, хто використовував «Jx» як підпис. Не було жодних достовірних доказів, що пов'язують лист із Джоан Роулінг.

Багато людей, особливо у Великій Британії, використовують «x» в кінці повідомлення, щоб виразити теплоту та прихильність.

У листі, який наводять у приклад користувачі, Епштейн запросив неназвану жінку на захід. Він не назвав подію, хоча вона, здається, вважала, що це була вечеря. Вона відмовилася і сказала, що повідомить йому, коли наступного разу буде в Нью-Йорку.

Наразі Роулінґ заперечує будь-який зв’язок зі злочинцем. У відповідь на один з постів у мережі Х, де авторку звинувачували у зв'язку з Епштейном після його засудження у 2008 році за схиляння до проституції та домагання і схиляння до проституції неповнолітньої, Роулінґ написала: «Це просто дурниця. Ні я, ні хтось із моєї команди ніколи не зустрічався, не спілкувався і не запрошував Джеффрі Епштейна ні до чого».

Випадок режисера Бретта Ратнера

У лютому 2026 року в інтернеті поширилася інформація про те, що Бретт Ратнер, режисер документального фільму «Меланія» про першу леді США, фігурував у файлах Міністерства юстиції, які стосуються Джеффрі Епштейна.

Ратнер повідомив американським та британським медіа, що на фотографії, яка поширюється в медіа з таких джерел, як BBC, The Guardian, Daily Beast та New York Post, зображені Епштейн, він сам та його наречена, і вона була зроблена між 2005 і 2007 роками.

Джерело: Snopes.com

Один користувач іксу, котрий поділився фотографіями з файлів, на яких, як повідомляється, зображені Ратнер та Епштейн, написав: «Бретт Ратнер, режисер багатьох фільмів, включаючи новий документальний фільм про Меланію, з'являється на нещодавно опублікованих зображеннях з Епштейном та заретушованими жертвами».

Твердження про те, що Ратнер фігурує у файлах Епштейна, також поширювалися у мережах Facebook, Threads, Instagram, Bluesky  та Reddit. У деяких публікаціях та новинних репортажах публікувалися більші та чіткіші фотографії Ратнера та Епштейна, які, ймовірно, також були з файлів Міністерства юстиції.

Фотографії у файлах

Два файли на вебсайті Міністерства юстиції США — «EFTA00245476» та «EFTA00245478» — містили фотографії, схожі на більшу, чіткішу фотографію, що була в деяких новинних репортажах.

Обидва файли мали назву «Ратнер/[ВИДАЛЕНО]». У цих файлах зображення з позначками DSC01416 та DSC01418 найбільше нагадували більшу фотографію з повідомлень медіа. Чоловік, ідентифікований як Ратнер, був одягнений у білу сорочку з коміром і сидів, обійнявши людину в білому топі без рукавів, яку Ратнер впізнав як свою наречену. Епштейн був одягнений у чорну футболку і сині джинси і сидів поруч з іншою людиною, яка поклала одну руку йому на груди. 

Ця серія включала EFTA00003400  — фотографію, опубліковану в грудні 2025 року, на якій, за повідомленнями новин, були зображені Ратнер та Жан-Люк Брюнель, модельний агент, який покінчив життя самогубством у французькій тюремній камері у 2022 році, перебуваючи під вартою під час розслідування підозри у зґвалтуванні й торгівлі неповнолітніми з метою сексуальної експлуатації.

Інтерв'ю Ратнера

Ратнер розповів британському телеведучому Пірсу Моргану про більшу фотографію з новинних репортажів, на якій, за його словами, зображені він сам, його наречена та Епштейн. Виступаючи в програмі Моргана «Без цензури», Ратнер сказав: «Це фотографія моєї нареченої, яка запросила мене на цей захід, і саме там було зроблено фотографію. Я ніколи не спілкувався з Джеффрі Епштейном до цього фото, і я ніколи не спілкувався з ним після нього. Отже, це фотографія мене та моєї нареченої на якомусь заході». Він не назвав імені ймовірної нареченої, не розповів, як вона познайомилася з Епштейном, а також не назвав точного місця чи дати зйомки фотографій, окрім того, що це було 19-21 рік тому.

Ратнер дав подібну версію Fox News. Він сказав виданню, що «не хвилювався», коли дізнався, що фотографія поширюється в інтернеті. Ратнер сказав: «Це була моя дівчина протягом п'яти років. Тож насправді більше нічого було сказати з цього приводу».

«Бретт передає привіт і любить тебе!»

Ім'я Ратнера також фігурує в листуванні, опублікованому Міністерством юстиції, яке стосується Епштейна. 16 грудня 2010 року злочинець, схоже, намагався зв'язатися з Ратнером. Леслі Грофф, помічниця Епштейна, написала 16 грудня, що «номери Бретта Ратнера, які ви мені дали, ті самі, що й у нас... вони не працюють».

Приблизно через рік, 21 жовтня 2011 року, особа, ім'я якої було вилучено, написала особі, зазначеній у файлі як Бретт Ратнер: «Привіт, Бретте... Джеффрі хотів би поговорити з вами щодо [ВИДАЛЕНО]... чи не могли б ви зателефонувати йому за номером [ВИДАЛЕНО]».

Незрозуміло, чи вдалося Епштейну зв'язатися з Ратнером під час його спроб у 2010 та 2011 роках.

Потім, 17 травня 2012 року, Епштейн отримав електронний лист від голлівудської публіцистки Пеггі Сігал, у якому було написано: «Сидячи поруч із Бреттом Ратнером... він продюсував 3-годинний документальний фільм Вуді, який щойно показали в Каннах. Ми ось-ось побачимо документальний фільм про Романа Поланскі. Бретт передає привіт і любить тебе!»

Епштейн знову згадав Ратнера в листуванні п'ять років по тому. В електронному листі до адвоката Ріда Вайнгартена, який пізніше захищав Епштейна від звинувачень у торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації у 2019 році, Епштейн написав 1 листопада 2017 року: «Бретт Ратнер зараз... ой».

Того ж дня Los Angeles Times опублікувала своє розслідування, в якому шість жінок звинуватили Ратнера в сексуальних домаганнях або неправомірних діях. Ратнер заперечував це, і йому ніколи не було висунуто звинувачень.