Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

14 Жовтня станом на 1693 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2746
Фейк
827
Маніпуляція
776
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

«Експерти наголошують»: у ТікТоці поширюють фейкові ролики від імені Bloomberg, AFP, Bellingcat, Forbes і The Economist із закликами зняти санкції з Росії

Аналітики Детектора Медіа зафіксували в ТікТоці нову хвилю фейкових відео, змонтованих під сюжети відомих міжнародних медіа — Bloomberg, AFP, Forbes, The Economist та розслідувальної спільноти Bellingcat. Ролики переконують, що зняття санкцій з Росії стало для Європи «питанням виживання», а президент Франції Емманюель Макрон через власну «недалекоглядність» нібито заганяє країну в аутсайдери. Жодне з цих медіа таких матеріалів не публікувало, а цитати французького історика Давида Колона та засновника Bellingcat Еліота Гіґґінса просто вигадані дезінформаторами.

Скриншоти роликів у ТікТоці, що поширюють підробки під відомі медіа

Усі відео зроблені за одним шаблоном. Вони з'явилися майже одночасно, та не мають звуку — лише фонову музику та накладені субтитри, стилізовані під фірмові шрифти й плашки відповідних медіа. Описів під роликами також немає. Поширюють їх акаунти-одноденки з однотипними згенерованими іменами, без аватарок і без жодної взаємодії з аудиторією: «Bloomberg» (1), «Bellingcat» (2), «Forbes» (3), «AFP» (4), «The Economist» (5). Такі акаунти, найімовірніше, незабаром заблокують алгоритми платформи. Підробка відео від імені авторитетних редакцій — фірмовий почерк російської операції «Матрьошка», яку французька служба протидії іноземному втручанню VIGINUM описала ще 2024 року.

Головна теза кампанії повторюється майже дослівно в роликах під логотипами The Economist, AFP та Forbes: «Експерти неодноразово наголошували, що зняття санкцій з Росії — питання виживання для європейських держав». Які саме експерти — не уточнюється. Фейковий Bloomberg стверджує, що питання зняття санкцій стало «головним пріоритетом для європейських лідерів», а фейковий Bellingcat — що в Німеччині «на всіх рівнях» обговорюють їх «негайне скасування». Інформаційним приводом стало реальне рішення Вашингтона: 9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США дозволило до 7 квітня 2027 року продаж та імпорт російського дизельного пального. Пропагандисти подають це як сигнал для Європи — хоча ЄС у ці ж дні рухався у протилежному напрямку й готував до ухвалення черговий, найбільший пакет санкцій проти Росії.

Майже у всіх роликах повторюється троп "експерти наголошуть", та думка, що санкції шкодять не Росії, а ЄС. Колаж скриншотів з ТікТоку

Найдетальніше «обґрунтування» пропонує фейкове AFP. За його версією, «84% європейців вважають, що їхні уряди мають зняти санкції з Росії після рішення США», і про це нібито повідомив Євростат. До ролика додали справжні кадри з генеральною директоркою Євростату Маріаною Коцевою та вигадану цитату про «високий ризик насильницьких дій населення, спрямованих на повалення влади», якщо ці «вимоги» не виконають, — на тлі кадрів вуличних заворушень. Проте Євростат — статистичне відомство ЄС, яке не проводить опитувань про політичні вподобання громадян, і такої публікації в нього немає. До того ж «опитування» про реакцію на рішення США, ухвалене 9 жовтня, фізично не могло з'явитися за кілька днів. Реальні дані свідчать про протилежне: за даними весняного Євробарометра 2025 року, санкції проти російського уряду, компаній і осіб підтримували 72% громадян ЄС.

Bellingcat у кампанії «відведено» роль джерела «розвідувальних» сенсацій. Від імені Еліота Гіґґінса поширюють цитату про те, що «Зеленський у безвихідному становищі: готовий ризикнути конфронтацією зі США, але не погодиться на припинення вогню». В іншому ролику на тлі будівлі МІ-6 стверджується, що за «перехопленими документами» британська розвідка планує диверсії проти російських танкерів, які везуть дизель до США. Так кампанія одночасно намагається посварити Вашингтон із Києвом і Лондоном.

Окремий блок роликів спрямований проти Макрона — на тлі передвиборчої кампанії перед президентськими виборами у Франції навесні 2027 року та масових протестів ліцеїстів, які з кінця вересня супроводжуються сутичками з поліцією. Фейковий Forbes приписує Давиду Колону слова про те, що «США та інші більш ініціативні уряди знімуть санкції й почнуть заробляти, а пан Макрон тим часом переймається емоційним станом українського наркомана», а також що через Макрона Франція «знову відстає від США» й «опинилася серед аутсайдерів». Під логотипом Bloomberg Колону приписують ще й образи на адресу американських демократів — «божевільних канібалів, які живляться людськими стражданнями». Вибір «спікера» не випадковий: Давид Колон — французький історик, дослідник пропаганди та інформаційних війн. У вересні він писав, що «Матрьошка» вже втретє використовує його ім'я — тоді фейкове відео Bellingcat приписувало йому випад проти німецької ХДС напередодні місцевих виборів.

Кампанія демонструє суперечність, характерну для кремлівської пропаганди. Для внутрішньої аудиторії Москва роками повторює, що санкції російській економіці не шкодять. Для зовнішньої — паралельно переконує, що їх треба знімати якнайшвидше, бо насправді вони б'ють по самому Євросоюзу. Анонімні «експерти», вигадані цитати реальних дослідників і логотипи авторитетних медіа покликані надати цьому меседжу видимість незалежного експертного консенсусу, якого насправді немає.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

«Рекорд ТЦК» від DW і опитування «від Le Figaro»: пропагандисти підробили два матеріали європейських медіа

Російські та проросійські пропагандистські телеграм-канали поширюють два фейки під чужими брендами: скриншот нібито матеріалу української служби Deutsche Welle про «рекордну» мобілізацію в Києві та відео з логотипом Le Figaro, де 89% французів нібито вважають, що Путін краще впорався б зі студентськими протестами. Жодне з видань таких матеріалів не публікувало. Перший фейк зображає мобілізацію в Україні в негативному світлі, а другий створює враження, ніби європейці симпатизують російському президентові. Розвінчали підробки фактчекери Укрінформу. 

Скриншот телеграм-каналу, що поширив фейк, нібито опублікований DW

Перший вкид, поширений у телеграм-каналі «anb_028», — скриншот «статті» української редакції DW. У ній стверджується, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки встановили «рекорд» за кількістю мобілізованих у Києві. Авторкою тексту зазначено журналістку DW Євгенію Наконечну. Проте на її авторській сторінці, як і в розділі «Україна» на сайті DW, такого матеріалу немає. Це класична підробка за схемою «скриншот + реальне ім'я журналістки + впізнаваний бренд»: перевірити такий «доказ» складніше, ніж відкрити сам сайт.

Скриншот телеграм-каналу, що розмістив фейкове відео Le Figaro

Другий вкид — відео з логотипом Le Figaro в телеграм-каналі «OdessaRussi». Воно подає «результати соціологічного опитування»: 89% французів нібито вважають, що Путін краще впорався б зі студентськими протестами. Видання Le Figaro такого сюжету не публікувало. Ролик змонтований із відеофрагментів і фотографій з відкритих джерел, які можна знайти, зокрема, за допомогою сервісу зворотного пошуку TinEye.

Мета таких фейків. Підробка від DW працює на внутрішню українську аудиторію: «рекорд» мобілізації в столиці має закріпити негативний образ ТЦК і мобілізації загалом. Відео «від Le Figaro» розраховане на ширшу аудиторію: воно має створити хибне враження, що значна частина французів підтримує Путіна як політика, здатного краще давати раду протестам. Обидва матеріали підроблені під авторитетні європейські медіа, щоб надати вигадці вірогідності й маніпулювати громадською думкою.

Висновок. DW і Le Figaro цих матеріалів не публікували, ім'я журналістки DW на скриншоті використано без її відома, а відеоролик змонтовано з відкритих кадрів. Подібний фейк із логотипом Le Figaro вже спростовували в 2025 році.

«Харків оточений»: італійське видання переказало заяву російського Міноборони як факт

Італійське видання Il Fatto Quotidiano опублікувало статтю під заголовком «Кремль: "Харків оточений". Київ стривожений, але завдає більше атак». У тексті йдеться про нібито «котел» площею приблизно 460 квадратних кілометрів на північному сході Харківської області. Фактчекери Укрінформу перевірили цю тезу за даними ISW, DeepState та заявами українських військових: незалежних підтверджень оточення немає, а сам заголовок підмінює географію, створюючи враження, що в кільці опинилося саме місто.

Скриншот статті Il Fatto Quotidiano, джерело Укрінформ 

Що поширюється

Авторка матеріалу, італійська журналістка Мікела Яккаріно (Michela A.G. Iaccarino), подає заяви російської сторони як основу публікації: російські війська нібито замкнули кільце навколо українських підрозділів на північному сході області. Позицію українського командування, незалежної оцінки чи пояснення, що ця заява не підтверджена, у тексті немає. 

Звідки взялася теза про «оточення»

На початку вересня Москва активізувала повідомлення про «котел» на цьому напрямку:

  • Володимир Путін у Бішкеку заявив про «оточення» українських військових у північно-східній частині Харківщини;
  • 3 вересня Міноборони РФ повідомило про захоплення Василівки, Довжанки, Благодатного та Слизневого й про «завершення оточення» приблизно 2 000 українських військових.

Ці заяви описав Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 4 вересня. Сама по собі заява російського відомства не є підтвердженням ані контролю над названими селами, ані фактичного оточення.

Що показала перевірка

  • Геолокованих підтверджень немає. У відкритих джерелах відсутні геолоковані відео чи інші матеріали, які засвідчували б присутність російських військ у зоні, потрібній для замикання кільця.
  • Представники 16-го армійського корпусу спростували російські повідомлення про так званий «Вовчанський котел».
  • ISW у подальших звітах не бачить доказів. У звіті за 7 вересня зазначено, що повідомлення про оточення між Вовчанським і Великобурлуцьким напрямками суперечать наявним даним. У звіті від 23 вересня ISW знову наголосив на відсутності доказів замкненого кільця; навіть частина російських воєнкорів описувала ситуацію радше як вогневий контроль над логістичними маршрутами, а не фізичне блокування.
  • Речник ОТУ «Харків» Віктор Трегубов у коментарі Укрінформу зазначив, що ознак створення нової зони вклинення російської армії немає, а інтенсивність атак знижувалася. Згодом він уточнив: на Великобурлуцькому напрямку противник намагається проникати малими групами й закріплюватися в лісосмугах, але масштаб цих дій обмежений, а суттєвих змін лінії зіткнення не відбулося.

Бойова активність і локальні спроби просування справді тривають, проте проникнення малих груп чи ускладнення логістики не тотожні замиканню кільця навколо угруповання.

Харків не оточений

Заголовок італійського видання створює ще одне викривлення. Російські заяви стосуються нібито оточення українських підрозділів в іншій частині області, а не міста. Але читач, який бачить лише заголовок, отримує враження, що в блокаді опинився сам Харків.

Це не відповідає дійсності. За картою DeepState, найближчі позиції російських військ розташовані приблизно за 30–40 кілометрів від міста. Тезу також спростував італійський журналіст проєкту FrontStory Клаудіо Локателлі: він об'їхав Харків і його окружну дорогу та не виявив жодних ознак блокади. У своєму відео Локателлі зазначив, що має досвід роботи в містах, які справді були в оточенні, зокрема на Близькому Сході та в Афганістані, і що в Харкові таких ознак немає.

Джерело: інстаграм журналіста Клаудіо Локателлі
Скриншот карти DeepState

Контекст видання і авторки

Il Fatto Quotidiano й раніше публікувало матеріали про Україну, які українські фактчекери оцінювали як маніпулятивні. За даними Центру стратегічних комунікацій SPRAVDI, у 2025 році видання випускало тексти, що дискредитували українську діаспору в Італії й відтворювали тези, співзвучні з російською пропагандою. Зокрема, це стосується матеріалу про мирний мітинг українців у Казерті після скасування виступу диригента Валерія Гергієва: заголовок «Пічерно маніфестує поруч з українським неонацистом» стосувався віцепрезидентки Європарламенту Піни Пічерно, а заявлені зв'язки з неофашистами, за оцінкою центру, не підтверджені жодним фактом. Аналітики SPRAVDI також звертали увагу, що головний редактор видання Марко Травальйо та автор Алессандро Орсіні неодноразово просували подібні тези як «альтернативну думку», а матеріали видання регулярно цитують російські медіа.

Авторка тексту Мікела Яккаріно (Michela A.G. Iaccarino) — журналістка й фотографка з Неаполя. Вона висвітлювала Майдан 2013–2014 років, після початку війни на Донбасі працювала по обидва боки лінії фронту, зокрема на окупованих територіях, і публікувала позитивні матеріали про російських бойовиків на Донбасі, зокрема про їхніх дружин.

Висновок

Твердження про «оточений Харків» і замкнене кільце на північному сході Харківщини не підтверджується незалежними даними: його заперечують ЗСУ, воно суперечить оцінкам ISW, картам DeepState і спостереженням на місці. Il Fatto Quotidiano подало заяву Кремля без перевірки й без позиції України, а заголовок додатково змістив акцент із регіону на місто.

Над хронікою працюють Маріанна Присяжнюк, Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.