Російські медіа повідомляють, нібито в Україні ухвалили закон, за яким можуть конфісковувати квартири через заборгованість за комунальні послуги — і «без попередження», створюючи загрозу, що люди можуть залишитися без єдиного житла. Однак ця інформація — маніпуляція, підтверджує StopFake.

Законопроєкт №14005 не передбачає конфіскації єдиного житла за невеликі комунальні борги. Положення щодо можливого стягнення нерухомості існували й раніше — вони застосовуються лише тоді, коли сума боргу є значною або коли у боржника немає іншого майна, з якого можна стягнути заборгованість. Документ спрямований на автоматизацію окремих технічних процесів: у разі появи боргу система може автоматично накладати арешт, але так само автоматично цей арешт і знімається після погашення заборгованості. Арешт — це тимчасове обмеження на розпорядження майном, але не його вилучення.

Натомість дезінформаційні публікації навмисно подають ситуацію так, що борг за комунальні послуги може призвести власника до втрати житла. «Це означає, що тисячі людей, які й так ледь зводять кінці з кінцями, можуть раптово опинитися на вулиці», «без попередження», – пише пропагандистський сайт Ukraina.ru. 

Юристи та голова профільного комітету Верховної Ради Денис Маслов підтверджують: законопроєкт не змінює правил конфіскації нерухомості, які діють багато років. Вилучення квартири можливе лише у виняткових випадках — наприклад, коли сума заборгованості значна (понад 20 мінімальних зарплат) або коли у боржника немає жодного іншого майна, з якого можна стягнути кошти. Йдеться не про «автоматичну конфіскацію», а про тривалий юридичний процес, який обов’язково передбачає судове рішення. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (статті 48, 50), вилучення єдиного житла боржника є крайнім заходом в Україні.

Публікацію підготувала Віталіна Фурман

У мережі розганяють фейк, про нібито захоплення 277 військових «у самому центрі Покровська». Пост подається як сенсація, однак інформація не має жодного підтвердження. В самому пості немає жодного зазначення, про яких військовослужбовців ідеться.  Офіційні джерела та міжнародні медіа не повідомляли про масовий полон такого масштабу, розповідає VoxCheck.

Фейк, який з'явився на початку листопада, ґрунтується на маніпулятивній публікації сайту «Життя в деталях», де без доказів посилаються на журналіста The Economist. У справжньому матеріалі видання подібних даних немає. До того ж фото, якими ілюструють “новину”, взято з інших подій: одне зображення поширюється з 2022 року, інше — це кадр із відео 79-ї бригади, оприлюдненого ще 4 січня 2025 року.

Схожі анонімні сторінки доволі часто поширюють перекручену або неправдиву інформацію, задля збільшення охоплень. Механізми дезінформації використовуються і в інших інформаційних вкидах — як ми раніше розглядали кейс про російські ІПСО-ферми та серію відео в тіктоку, де штучно згенеровані «військові» нібито повідомляють про повне оточення Куп’янська та катастрофічну ситуацію на фронті. 

Публікацію підготувала Віталіна Фурман