У сюжеті пропагандистської програми «Время» автори намагаються створити враження, що президент Франції Емманюель Макрон нібито має прямий звʼязок зі справою фінансиста Джеффрі Епштейна. Меседж подається як «сенсаційне викриття» з посиланням на фрагменти так званих «файлів Епштейна», але факти, наведені StopFake, свідчать про протилежне. 

Раніше The Insider звертав увагу, що так звані «файли Епштейна» — це масштабний масив матеріалів, значна частина яких має лише побічний або формальний стосунок до його кримінальної справи. До архіву включено практично всі документи, долучені американським слідством, однак без пояснень, чому саме ті чи інші матеріали опинилися в переліку доказів. Сам факт згадки імені в цих файлах не означає причетності до злочинів.

У сюжеті «Времени» демонструється фрагмент листування в iMessage за травень 2019 року між Стівом Бенноном — на той момент колишнім старшим радником Дональда Трампа — та невстановленим співрозмовником. Під час публікації документів Міністерство юстиції США приховало ім’я цієї особи. Ким саме був співрозмовник, невідомо; однак малоймовірно, що йдеться про самого Епштейна, адже потреби приховувати його ім’я вже немає. Попри це, саме цю переписку автор сюжету подає як доказ зв’язків. 

Фраза про «ляпас Макрону» належить саме цьому неназваному співрозмовнику Беннона. До того ж у програмі її перекладено з викривленням змісту. У контексті розмови про французьку внутрішню політику співрозмовник не заявляє, що особисто знайомий з Макроном, і не натякає на якісь його особисті риси. Репліка радше має характер іронічного зауваження про «своїх німців», ніж твердження про президента Франції. Утім, автор сюжету Краснов намагається представити це нібито як свідчення близьких контактів Епштейна з Макроном.

Далі в сюжеті згадується листування Джеффрі Епштейна з колишнім французьким міністром Жаком Лангом, однак при цьому замовчується важлива деталь: Ланг не має жодного стосунку до політичної кар’єри Макрона. З 2013 року він очолює Інститут арабського світу — установу переважно культурного спрямування. Раніше, як представник Соціалістичної партії, Ланг обіймав посади міністра культури за президентства Франсуа Міттерана та міністра освіти за президентства Жака Ширака — задовго до появи Макрона на національній політичній арені.

З оприлюднених матеріалів не зовсім зрозуміло, про що саме йшлося в комунікації Ланга з Епштейном. Французька радіостанція RTL повідомляла, що 28 січня 2013 року Епштейн надіслав Лангу електронний лист з темою «Маленький принц», у якому ставив запитання щодо освітніх підходів — зокрема, про знайомство дітей із релігією, новими сексуальними орієнтаціями та стандартизоване тестування. Це єдина згадка про дітей у їхньому листуванні. За даними France Info, ініціатором контакту міг бути сам Ланг, який надіслав документ, описаний як освітній проєкт із такою ж назвою. Донька Ланга, Каролін, зазначала, що йдеться лише про попередній план, а не завершений проєкт. 

Попри це, в сюжеті «Времени» згадка про Ланга використовується для створення асоціативного ланцюжка з Макроном, хоча політичні кар’єри цих двох діячів не перетиналися. Така побудова матеріалу формує в глядача хибне враження про наявність зв’язку там, де його фактично не встановлено.

Фактчекери VoxCheck звернули увагу на відео, яке ширилося з логотипом агентства новин Reuters, з нібито промовою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. На плашці на відео був напис, нібито політикиня «підтвердила інсайдерську інформацію про швидкий розпад ЄС». 

Фактчекери наголошують, що Reuters не публікувало такого відео в жодній зі своїх соціальних мереж чи на сайті, а президентка Європейської комісії не робила заяв про розпад ЄС. 

Автори фейкового відео намагались відтворити оформлення оригінальних відеороликів агентства Reuters. Однак у своїх відео видання не використовує логотипу, при цьому на фейковому ролику він був присутній. 

Під час засідання Європейського парламенту 19 січня 2026 року вибухнув скандал через заяву євродепутатки від партії «S.O.S. România» Діани Йованович-Шошоаке. Реагуючи на виступ колеги Ніколае Штефенуце про проблеми іноземців, політикиня безапеляційно стверджувала, що в Румунії ніколи не фіксували випадків насильства проти іммігрантів, назвавши слова про дискримінацію «брехнею». Проте факти та поліційні звіти свідчать про протилежне, а це маніпулятивне повідомлення спростували румунські фактчекери з проєкту Factual.

Факти агресії проти іноземців у Румунії є непоодинокими, а кілька з них були особливо резонансними. Наприклад, у 2020 році в місті Дітреу місцеві жителі влаштували масові протести через найм двох громадян Шрі-Ланки на пекарню, роблячи ксенофобні заяви. Ситуація загострилася у 2025–2026 роках: за останні пів року зафіксовано щонайменше чотири випадки фізичних нападів на кур’єрів із країн Азії. Зокрема, у серпні 2025 року в Бухаресті румуни атакували кур’єра з Бангладеш, супроводжуючи це вигуками про «загарбників».

У листопаді 2025 року в румунській столиці молодик намагався викрасти скутер у громадянина Непалу, перед цим жорстоко побивши його. Того ж місяця в окрузі Ілфов кур’єра-іноземця переслідували на дорозі та били кабелем. Навіть після скандальної заяви євродепутатки, вже 22 січня 2026 року, в Яссах стався новий інцидент: водій намагався навмисно наїхати автомобілем на доставника їжі непальського походження.

Фактчекери Factual пишуть, що Національна рада з боротьби з дискримінацією неодноразово звертала увагу на заклики радикальних політиків відмовлятися від послуг іноземців. Статистика та відеодокази нападів повністю заперечують слова Діани Шошоаке, підтверджуючи, що іноземні працівники в Румунії регулярно стикаються з фізичним насильством та словесною агресією на ґрунті ненависті.

Фейки від користувачів інтернету про файли Епштейна породжують чутки про письменницю Джаон Ролінґ і режисера Бретта Ратнера і викривляють матеріали із розслідування ФБР.

Міністерство юстиції США наприкінці січня 2026 року оприлюднило понад 3 мільйони файлів, пов'язаних з опальним фінансистом Джеффрі Епштейном, який покінчив життя самогубством у тюремній камері на Мангеттені, очікуючи суду за звинуваченнями в сексуальній торгівлі людьми, у 2019 році. Файли — це мільйони сторінок розсекречених відео, фото та документів, які розкрили механіку впливу фінансиста на світові еліти. Основним змістом документів стала деталізація зв’язків Епштейна з відомими діячами, політиками та бізнесменами, а також підтвердження візитів високих гостей до маєтків Епштейна вже після його першої судимості. Файли фактично задокументували, як фінансист використовував корупційні схеми та шантаж для втирання в довіру до лідерів думок. 

У оприлюднених файлах згадуються імена сотні відомих діячів, але слід зазначити, що згадка особи у файлах не завжди означає її пряму участь у злочинах або взагалі факт того, що вона знала про них. 

Випадок Джоан Кетлін Роулінґ

Користувачі інтернету заявляють, що оприлюднені файли доводять стосунки авторки романів про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера Джоан Роулінґ з сексуальним маніяком, адже вона мала листування електронною поштою. 

Джерело: Snopes.com

Мережею ширились чутки, що Роулінґ особисто запрошувала Джеффрі на Бродвейську прем’єру фільму «Гаррі Поттер і проклята дитина» у 2018 році. 

Обговорення шириться мережами Facebook, X, Reddit та Bluesky. Як очевидний доказ користувачі наводять нібито електронні листи про Бродвейське шоу, що були оприлюднені у файлах, а також повідомлення з підписом «Jx». У 2013 році Роулінґ так підписувала деякі свої пости в соціальним мережах. 

Ці електроні листи справді з’явилися у файлах Міністерства юстиції, однак у них немає жодного доказу того, що Роулінґ спілкувалася або якимось чином була пов’язана з Епштейном. Також немає достовірних дописів, які підтверджували б, що підпис "Jx" стосувався саме авторки Гаррі Поттера. 

Запрошення на прем'єру Бродвейського шоу

Ім'я Роулінґ справді фігурує у файлах Епштейна як частина запрошення на Бродвейське шоу.

Додатковий документ, опублікований Міністерством юстиції, містить запрошення на прем'єру на Бродвеї від квітня 2018 року. У запрошенні було написано: «Соня Фрідман, Колін Каллендер та Дж. К. Роулінґ запрошують вас та гостя», хоча воно не мало жодних ознак персоналізації та, ймовірно, було шаблоном.

Чи «Jx» — це Дж. К. Роулінґ?

Користувачі соціальних мереж стверджували, що підпис «Jx» у листі до Епштейна від березня 2013 року свідчить про те, що Роулінґ мала з ним стосунки, оскільки авторка раніше підписував деякі публікації в мережі X (раніше Twitter) цими літерами.

Міністерство юстиції США приховало ім'я відправника, а це означало, що невідомо, хто використовував «Jx» як підпис. Не було жодних достовірних доказів, що пов'язують лист із Джоан Роулінг.

Багато людей, особливо у Великій Британії, використовують «x» в кінці повідомлення, щоб виразити теплоту та прихильність.

У листі, який наводять у приклад користувачі, Епштейн запросив неназвану жінку на захід. Він не назвав подію, хоча вона, здається, вважала, що це була вечеря. Вона відмовилася і сказала, що повідомить йому, коли наступного разу буде в Нью-Йорку.

Наразі Роулінґ заперечує будь-який зв’язок зі злочинцем. У відповідь на один з постів у мережі Х, де авторку звинувачували у зв'язку з Епштейном після його засудження у 2008 році за схиляння до проституції та домагання і схиляння до проституції неповнолітньої, Роулінґ написала: «Це просто дурниця. Ні я, ні хтось із моєї команди ніколи не зустрічався, не спілкувався і не запрошував Джеффрі Епштейна ні до чого».

Випадок режисера Бретта Ратнера

У лютому 2026 року в інтернеті поширилася інформація про те, що Бретт Ратнер, режисер документального фільму «Меланія» про першу леді США, фігурував у файлах Міністерства юстиції, які стосуються Джеффрі Епштейна.

Ратнер повідомив американським та британським медіа, що на фотографії, яка поширюється в медіа з таких джерел, як BBC, The Guardian, Daily Beast та New York Post, зображені Епштейн, він сам та його наречена, і вона була зроблена між 2005 і 2007 роками.

Джерело: Snopes.com

Один користувач іксу, котрий поділився фотографіями з файлів, на яких, як повідомляється, зображені Ратнер та Епштейн, написав: «Бретт Ратнер, режисер багатьох фільмів, включаючи новий документальний фільм про Меланію, з'являється на нещодавно опублікованих зображеннях з Епштейном та заретушованими жертвами».

Твердження про те, що Ратнер фігурує у файлах Епштейна, також поширювалися у мережах Facebook, Threads, Instagram, Bluesky  та Reddit. У деяких публікаціях та новинних репортажах публікувалися більші та чіткіші фотографії Ратнера та Епштейна, які, ймовірно, також були з файлів Міністерства юстиції.

Фотографії у файлах

Два файли на вебсайті Міністерства юстиції США — «EFTA00245476» та «EFTA00245478» — містили фотографії, схожі на більшу, чіткішу фотографію, що була в деяких новинних репортажах.

Обидва файли мали назву «Ратнер/[ВИДАЛЕНО]». У цих файлах зображення з позначками DSC01416 та DSC01418 найбільше нагадували більшу фотографію з повідомлень медіа. Чоловік, ідентифікований як Ратнер, був одягнений у білу сорочку з коміром і сидів, обійнявши людину в білому топі без рукавів, яку Ратнер впізнав як свою наречену. Епштейн був одягнений у чорну футболку і сині джинси і сидів поруч з іншою людиною, яка поклала одну руку йому на груди. 

Ця серія включала EFTA00003400  — фотографію, опубліковану в грудні 2025 року, на якій, за повідомленнями новин, були зображені Ратнер та Жан-Люк Брюнель, модельний агент, який покінчив життя самогубством у французькій тюремній камері у 2022 році, перебуваючи під вартою під час розслідування підозри у зґвалтуванні й торгівлі неповнолітніми з метою сексуальної експлуатації.

Інтерв'ю Ратнера

Ратнер розповів британському телеведучому Пірсу Моргану про більшу фотографію з новинних репортажів, на якій, за його словами, зображені він сам, його наречена та Епштейн. Виступаючи в програмі Моргана «Без цензури», Ратнер сказав: «Це фотографія моєї нареченої, яка запросила мене на цей захід, і саме там було зроблено фотографію. Я ніколи не спілкувався з Джеффрі Епштейном до цього фото, і я ніколи не спілкувався з ним після нього. Отже, це фотографія мене та моєї нареченої на якомусь заході». Він не назвав імені ймовірної нареченої, не розповів, як вона познайомилася з Епштейном, а також не назвав точного місця чи дати зйомки фотографій, окрім того, що це було 19-21 рік тому.

Ратнер дав подібну версію Fox News. Він сказав виданню, що «не хвилювався», коли дізнався, що фотографія поширюється в інтернеті. Ратнер сказав: «Це була моя дівчина протягом п'яти років. Тож насправді більше нічого було сказати з цього приводу».

«Бретт передає привіт і любить тебе!»

Ім'я Ратнера також фігурує в листуванні, опублікованому Міністерством юстиції, яке стосується Епштейна. 16 грудня 2010 року злочинець, схоже, намагався зв'язатися з Ратнером. Леслі Грофф, помічниця Епштейна, написала 16 грудня, що «номери Бретта Ратнера, які ви мені дали, ті самі, що й у нас... вони не працюють».

Приблизно через рік, 21 жовтня 2011 року, особа, ім'я якої було вилучено, написала особі, зазначеній у файлі як Бретт Ратнер: «Привіт, Бретте... Джеффрі хотів би поговорити з вами щодо [ВИДАЛЕНО]... чи не могли б ви зателефонувати йому за номером [ВИДАЛЕНО]».

Незрозуміло, чи вдалося Епштейну зв'язатися з Ратнером під час його спроб у 2010 та 2011 роках.

Потім, 17 травня 2012 року, Епштейн отримав електронний лист від голлівудської публіцистки Пеггі Сігал, у якому було написано: «Сидячи поруч із Бреттом Ратнером... він продюсував 3-годинний документальний фільм Вуді, який щойно показали в Каннах. Ми ось-ось побачимо документальний фільм про Романа Поланскі. Бретт передає привіт і любить тебе!»

Епштейн знову згадав Ратнера в листуванні п'ять років по тому. В електронному листі до адвоката Ріда Вайнгартена, який пізніше захищав Епштейна від звинувачень у торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації у 2019 році, Епштейн написав 1 листопада 2017 року: «Бретт Ратнер зараз... ой».

Того ж дня Los Angeles Times опублікувала своє розслідування, в якому шість жінок звинуватили Ратнера в сексуальних домаганнях або неправомірних діях. Ратнер заперечував це, і йому ніколи не було висунуто звинувачень.

У соцмережах, зокрема на проросійських сторінках у фейсбуку, поширюється фотографія нібито рекламного банера, який закликає вступати до Збройних сил України, з використанням маніпулятивного тексту про «тепло, їжу та електрику». В одному з таких дописів банер показали як «реальну рекламу» української армії, а схожі зображення поширювалися й в інших російськомовних групах. Фейк розвінчали MythDetector.

 Зображення не є справжнім рекламним матеріалом. Експерти з MythDetector перевірили фото за допомогою інструменту для виявлення штучно згенерованих зображень і встановили, що ймовірність його створення за допомогою штучного інтелекту (ШІ) становить понад 99%. Крім того, на банері є помилки, характерні для ШІ-генерації: частина тексту не має змісту, а назва Збройних сил України подана некоректно («Зіройні Сили України»). Також вказаний на банері вебсайт не належить ЗСУ. При порівнянні зі справжнім рекламним макетом, який раніше публікували територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, видно, що фотографія банера була модифікована: зображення солдатів і дизайн запозичені з реального джерела, але текст і контекст – вигадані. 

Першоджерело фейкової публікації – сторінка, яка регулярно поширює матеріали, які є дезінформацією. У той же день ці самі акаунти публікували інші версії банерів з образливими, принизливими підписами, що також є ознакою системної кампанії з маніпуляції. 

У матеріалі від EUvsDisinfo «The Wikipedia Wars» розповіли про ще одну проблему сучасної війни — боротьбу за зміст і трактування подій у статтях Вікіпедії. Росія та пов’язані з нею автори системно намагаються впливати на наповнення цієї платформи, використовуючи її відкриту модель редагування для просування вигідних Кремлю наративів.

Вікіпедія залишається одним із найпопулярніших джерел довідкової інформації у світі, яким користуються журналісти, дослідники та широка аудиторія. Саме тому зміна формулювань, підміна контекстів і затягування редакторських конфліктів мають довготривалий ефект і можуть формувати викривлене уявлення про події, пов’язані з війною Росії проти України та міжнародною політикою. Зловмисники систематично атакували статті, пов'язані зі Східною Європою, радянським минулим та сучасними політичними лідерами. Естонія, і особливо лідер ЄС Кая Каллас, колишня прем'єр-міністерка Естонії, часто ставали мішенями.

Автори матеріалу звертають увагу, що після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році кількість конфліктних правок і спроб переписування статей різко зросла. Проросійські зловмисники намагаються представити агресію Росії як вигідну для них, змінюють термінологію щодо окупації українських територій і ставлять під сумнів задокументовані воєнні злочини. Такі втручання часто маскуються під прагнення до «нейтральності», але фактично спрямовані на легітимацію дезінформаційних тез.

У тексті наголошується, що йдеться не про поодинокі суперечки між користувачами, а про системну діяльність, яка вписується в ширшу стратегію російського інформаційного впливу. 

Російська пропаганда запустила новий етап дезінформаційної кампанії, спрямованої на виправдання незаконної депортації українських дітей з тимчасово окупованих територій. Про це повідомляють фактчекери Центру протидії дезінформації.

У соцмережах і проросійських телеграм-каналах поширюють повідомлення про нібито заяву Вівіан Кубрик щодо «зникнення понад 20 тисяч українських дітей у Європі». Цей наратив подають як сюжет британського інформаційного агентства, намагаючись надати йому ознак достовірності та міжнародного резонансу.

Насправді жодного такого сюжету не існує. Донька режисера не робила подібних заяв, а згаданий «матеріал» не публікувало жодне авторитетне західне медіа. Джерелом фейку стали російські пропагандистські телеграм-канали, які й запустили цю вигадану історію.

Твердження про «масове зникнення українських дітей у Європі» не підтверджені жодними офіційними розслідуваннями, звітами правоохоронних органів країн ЄС або міжнародних організацій. Натомість задокументовані численні факти свідчать, що саме Росія системно та незаконно вивозить українських дітей з окупованих територій, змінює їм громадянство, документи та нав’язує іншу ідентичність.

Депортація українських дітей є прямим порушенням Женевських конвенцій і кваліфікується як воєнний злочин. Саме за ці дії Міжнародний кримінальний суд у 2023 році видав ордер на арешт Володимира Путіна.

Аналітики проєкту VoxCheck зауважили, що в соцмережах поширюють відео з логотипом France24, у якому стверджується, що французькі компанії нібито масово відмовляються брати на роботу українських біженців. Автори ролика заявляють, що українці не прагнуть інтеграції, не хочуть вивчати мову та вимагають особливого ставлення, через що впродовж 2025 року компанії буцімто відхилили 75% заявок від громадян України.

Ця інформація не відповідає дійсності. France24 не публікувало такого відео ні на своєму сайті, ні в офіційних акаунтах у соціальних мережах. Жодне авторитетне французьке чи міжнародне медіа також не повідомляло про масові відмови українським біженцям у працевлаштуванні у Франції.

З’ясувалося, що фейковий сюжет змонтований зі стокових матеріалів та фрагментів сторонніх відео. Зокрема, кадри з жінками за швейними машинками та зображення роботи на газонокосарці були взяті з сюжету телеканалу France 3 Grand Est від квітня 2022 року. У тому матеріалі, навпаки, йшлося про те, як компанії у Страсбурзі підтримують українських біженців і пропонують їм роботу.

 Вгорі — фрагмент фото з фейкового відео, внизу — фрагмент з відео France 3 Grand Est  

Таким чином, відео з логотипом France24 є сфабрикованим і використовується для поширення маніпулятивних тверджень про українців за кордоном.

  Вгорі — фрагмент фото з фейкового відео, внизу — фрагмент з відео France 3 Grand Est.

Подібні фейки створюють, щоб підірвати довіру до українських біженців у країнах ЄС і спровокувати соціальну напругу між місцевими громадами та українцями. Маніпулятори нав’язують образ «невдячних» і «неінтегрованих» біженців, щоби посилити втому від підтримки України та виправдати скорочення соціальних програм. Крім того, використання логотипів авторитетних міжнародних медіа має на меті надати фейку видимість достовірності та знизити критичне сприйняття аудиторії. Такі вкиди також працюють на дискредитацію західних медіа, створюючи ілюзію, що вони нібито приховують «незручну правду». У ширшому контексті це частина інформаційної кампанії, спрямованої на розкол європейських суспільств, ослаблення солідарності з Україною та формування образу українців як соціального тягаря, а не жертв війни.

Звіт за підсумками моніторингу, проведеного з 1 жовтня до 31 грудня 2025 року в межах проєкту ATAFIMI, зафіксував масштабне та скоординоване поширення дезінформації російського походження у країнах Європи та Латинської Америки. Дослідження охопило Іспанію, Україну, Литву, Грузію, Боснію і Герцеговину, Сербію, Аргентину, Колумбію, Мексику та Венесуелу й було спрямоване на виявлення випадків іноземного маніпулювання інформацією та втручання в інформаційний простір. Серед українських фактчекерів дезінформаційні повідомлення аналізували StopFake.

Найпомітнішими у звітному періоді стали атаки на Збройні сили України та іноземних військових, які воюють на боці України. Пости з неправдивими твердженнями на цю тему зібрали понад два мільйони переглядів. Паралельно знову активізувалися безпідставні звинувачення на адресу президента України Володимира Зеленського та корупційні наративи, які зафіксували у дев’яти з десяти досліджених країн. Зокрема, фейки про нібито російський паспорт Зеленського або купівлю нерухомості за кордоном набирали мільйони переглядів.

Важливою тенденцією стало масове використання контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту. Саме такі матеріали часто ставали вірусними, хоча в окремих випадках їх спростовували незалежні фактчекери або платформи позначали як ШI-контент. Водночас у соціальній мережі X попередження з’являлися вкрай рідко, а в телеграмі їх не було зовсім. Частина акаунтів, що поширювали дезінформацію, мала сині позначки платної підписки, що додатково підвищувало видимість такого контенту.

У четвертому кварталі 2025 року пропагандисти активно експлуатували наративи про мобілізацію та людські втрати України, поширюючи фейки про примусовий призов, участь неповнолітніх у бойових діях, масові загибелі військових або вигадані внутрішні конфлікти. Такі повідомлення супроводжувалися емоційними відео та зображеннями, зокрема з «солдатами», які плачуть або нібито шкодують про участь у війні. Частина цих матеріалів також була згенерована штучним інтелектом і в окремих країнах набирала понад три мільйони переглядів.

Окремий напрям дезінформації був спрямований проти іноземних добровольців, які воюють у складі української армії, або потенційних рекрутів. У Європі та Латинській Америці поширювалися фейки про нібито жорстоке поводження з іноземцями, зокрема добровольцями з Латинської Америки, з очевидною метою стримати їх вступ до лав українського війська.

Звіт також зафіксував суттєві регіональні особливості. У країнах Балкан пропаганда часто апелювала до місцевих історичних травм і етнічної чутливості, у Литві та Грузії поширювалися конспірологічні теорії та фейки з використанням ШІ, в Україні ключовою платформою залишався телеграм, де прокремлівські канали атакували легітимність дій української влади. В Іспанії та країнах Латинської Америки найбільші охоплення мали відео й пости в іксі, тіктоку та фейсбуку, зокрема матеріали про нібито завершення війни або масову участь іноземних найманців.

Проєкт ATAFIMI функціонує як централізована система збору й аналізу дезінформації, що дає змогу відстежувати транскордонні кампанії та повторювані наративи, які одночасно поширюються в різних країнах і мовних середовищах. До ініціативи входять фактчекінгові організації з Європи та Латинської Америки, які працюють за спільною методологією та обмінюються виявленим контентом для ефективнішої протидії інформаційним маніпуляціям.

Центр протидії дезінформації фіксує розгортання дезінформаційної кампанії проти українців на тлі проведення Олімпійських ігор в Італії. Російські пропагандистські ресурси поширили підроблений телесюжет, замаскований під матеріал канадської телекомпанії CBC, у якому стверджують, нібито українських спортсменів під час Олімпійських ігор у Мілані навмисно поселили «якнайдалі від нормальних людей» через їхню «неадекватну поведінку» на попередніх Іграх у Парижі. 

Насправді цей телесюжет є фальсифікацією. В оригінальному матеріалі CBC журналістка взагалі не згадує Україну чи українських спортсменів. Російські пропагандисти взяли фрагмент справжнього відео канадського мовника, підмінили частину відеоряду та наклали згенерований за допомогою штучного інтелекту голос, який імітує голос журналістки й озвучує вигадані твердження.

Метою цієї дезінформаційної атаки, пишуть у Центр протидії дезінформації,  є дискредитація українців і спроба підірвати міжнародну підтримку України, використовуючи увагу світової аудиторії до такої значущої спортивної події, як Олімпійські ігри.