Аналітики проєкту VoxCheck завернули увагу на те, що користувачі соцмереж активно поширюють відеоролик, де Володимир Зеленський нібито підтримує примусове повернення чоловіків призовного віку з-за кордону для служби в армії. У відео звучить цитата: «Того, хто побіг (ідеться про українців призовного віку за кордоном. — "ДМ".), треба забрати і на фронт відправити. Я розумію ці емоції, вони у всіх є».

Це класична маніпуляція шляхом виривання слів з контексту. Насправді Зеленський не висловлював підтримки примусовим заходам щодо повернення українців з-за кордону.

Цитата справді належить президенту — це уривок з його інтерв'ю чеському медіа Český rozhlas Plus, опублікованого 30 січня 2026 року (інтерв'юер — Josef Pazderka, обговорення починається приблизно з 19:15).

Журналіст згадав про молодих українців у Чехії, які уникають мобілізації, і запитав, чи є в Зеленського меседж для них і чи хоче він, щоб вони повернулися та долучилися до армії.

Повна відповідь Зеленського (з урахуванням контексту з офіційних перекладів та джерел):

«Було б дуже справедливо, аби військові мали ротації та мали можливість побачити рідних і відпочити. […] І я думаю, що хлопці, які поїхали, безумовно могли б допомогти. […] Але дуже важлива не тільки кількість, а й щоб люди розуміли, що вони роблять на фронті і яка це відповідальність. І тому іноді кажуть, що того, хто побіг, треба забрати і відправити на фронт. Я розумію ці емоції, вони у всіх є. Але про це треба запитати хлопця, який на фронті. Чи зможе він довіряти цій людині?».

Тобто Зеленський визнає емоції частини суспільства (включно з бійцями), які вважають, що ухилянтів треба «забрати»; пояснює, що повернення могло б допомогти з ротаціями та зменшити навантаження на фронт; але одразу додає застереження: ключова не кількість, а мотивація, розуміння відповідальності та довіра в підрозділах. Він прямо ставить під сумнів ідею примусового повернення, посилаючись на думку тих, хто вже воює.

Маніпулятори подають лише першу частину фрази, ігноруючи критичне продовження, щоб створити враження, ніби президент підтримує жорсткі примусові заходи. Насправді ж він акцентує на добровільній допомозі, справедливості для фронту та психологічній готовності людей.

У Центрі протидії дезінформації звернули увагу на те, що російська пропаганда знову активізувала стару дезінформаційну кампанію, стверджуючи, ніби Україна масово продає західну зброю на чорному ринку.

Цього разу проросійські канали та акаунти активно поширюють фейк: понад 70% озброєння, яке потрапило до рук мексиканського картелю «Нове покоління Халіско» (CJNG), — це нібито західні поставки, призначені для України. Як «доказ» використовують відео, стилізоване під репортаж Інституту вивчення війни (ISW), з їхнім логотипом та характерним оформленням.

Насправді на офіційному сайті ISW, у їхніх звітах, ютуб-каналі чи будь-яких інших ресурсах такого матеріалу немає — це класична підробка. Подібні фальшивки є фірмовим стилем російської дезінформаційної мережі «Матрьошка», яка регулярно створює дипфейк-відео та фейкові сюжети від імені авторитетних західних аналітичних центрів, медіа чи урядових структур, щоб надати брехні більшої правдоподібності.

Характерно, що цей вкид зараз масово розганяють ботами та координованими акаунтами в соцмережах — зокрема, в коментарях під публікаціями про четверті роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це явна ознака спланованої кампанії,  зазначають аналітики ЦПД.

Головна мета — посіяти сумніви серед громадян і політиків країн-партнерів (США, ЄС, Канада тощо). Якщо переконати людей, що «половина зброї йде на чорний ринок», «до мексиканських картелів», «до терористів», то логічно виникає питання: «А навіщо ми це фінансуємо? Краще припинити поставки». Це особливо актуально в період виборів, дебатів про бюджети допомоги чи втоми від війни. Створюється образ «неспроможної», «корумпованої» країни, яка не може контролювати навіть власну армію. Україна постає як «failed state», яка становить загрозу міжнародній безпеці (бо зброя нібито йде до наркокартелів, ХАМАСу, африканських бойовиків тощо). Це підриває довіру до механізмів контролю за допомогою (а вони насправді дуже жорсткі — з трекінгом, серійними номерами, аудитами Пентагону тощо).

Внутрішньо — щоб українці думали: «Нас обкрадають, влада корумпована, все марно». Це класична тактика деморалізації.

Проросійські телеграм-канали та медіа пишуть про те, що в мережі з кінця січня «набирає популярність» гра про втечу з ТЦК (територіального центру комплектації). Російські медіа з посиланням на пропагандистське видання «Страна.ua» пишуть, що гра нібито посіла перше місце в рейтингу AppStore та Google PlayMarket. 

«У грі заявлені ​​система прокачування, скритність та елементи стратегії, а розробники наголосили на реалістичній тюремній обстановці й сюжеті», – зазначають пропагандисти. Інформацію про цю гру проаналізували експерти Stop Fake, які, вивчивши компанію-розробника, дійшли висновку, що йдеться про інформаційну диверсію. 

По-перше, гра «Втеча від ТЦК» не входить до рейтингу жодної із зазначених вище платформ. З AppStore проєкт взагалі був видалений, і він не зазначається у списку ігор, розроблених студією Nolodin Games.

Водночас гра залишилась на платформі GooglePlay, вона має відносний рейтинг 3.6 та близько 100 тисяч завантажень. Варто зауважити, що сервіс Sensor Tower показує, що гру завантажували найчастіше в Україні, Росії та Польщі, але дані щодо окремих держав недоступні. Відгуки під грою здебільшого російськомовні та містять скарги на баги та недопрацювання гри або хвалять її розробників.

Пропагандистська суть проєкту стає очевидною завдяки технічному ідентифікатору в Google Play — «regime country prison escape». Вживання слова «режим» у цьому контексті є свідомим використанням російського пропагандистського штампу, що має на меті делегітимізувати українську владу, називаючи її «режимом».

За даними сервісу Sensor Tower, студія Nolodin Games здебільшого орієнтована на російськомовний ринок, оскільки серед 22 ігор значна частина – російською мовою. 

Ключові особи проєкту мають неоднозначний бекграунд. Експерти Stop Fake з посиланням на українську ІТ-спільноту DOU пишуть, що засновник студії Віталій Бутов, родом з Краматорська, наразі проживає у Польщі. Своєю чергою 3D-художниця Дар’я Тютіна після початку повномасштабного вторгнення виїхала з Києва до Росії, а згодом — до США. Цікаво, що після релізу гри Тютіна намагалася приховати свій російський досвід, видаливши відповідні записи з LinkedIn, проте користувачі сайту DOU встигли зафіксувати початкову версію її профілю.

Росія регулярно використовує ігри для транслювання своєї пропаганди. Окремі ігри аналізував Центр досліджень «Детектора медіа»:

Стань «опричником» чи штурмуй Попасну разом із «вагнерами»: як Росія транслює пропаганду в комп’ютерних іграх 

Поринь у віртуальний світ і повернися «ватником»: як Росія поширює свою пропаганду через відеоігри