У проросійских телеграм-каналх пошириюється відеоролик, стилізований під дизайн видання Financial Times. У ньому стверджується, що розслідувачі Bellingcat нібито довели: Європейський Союз уже понад рік таємно використовує заморожені активи Росії для латання дірок у власній економіці та збагачення чиновників. Пропагандисти запевняють, що офіційні дискусії про передачу коштів Україні — це лише «димова завіса», а насправді гроші давно витрачені на «молоді демократії» (Молдову, Вірменію) та приватні кишені європейських бюрократів. Для переконливості додано вигадану цитату данського політика Генріка Дама Крістенсена про «занепад Європи». Викрили фейк експерти StopFake. 

Це відео є черговим фейком, створеним за допомогою графічного маніпулювання брендами відомих видань.  Видання Financial Times ніколи не публікувало такого сюжету. Команда Bellingcat також офіційно не проводила подібних розслідувань. Останні реальні матеріали Bellingcat щодо Росії стосуються зовсім інших тем: крадіжки українського зерна через порти Криму та приховування слідів воєнних злочинів у Маріуполі.

Данському політику Генріку Даму Крістенсену приписали слова про «провал Європи», які він ніколи не промовляв. Навпаки, позиція Крістенсена є прямо протилежною, з початку повномасштабного вторгнення він послідовно підтримує Україну. У своїх виступах він називав дії РФ «зневагою до життя» та закликав до міжнародного засудження агресора. 

Чому заморожені активи досі не передані?

Причина, чому ЄС досі не конфіскував активи РФ, — не «розтрата», а надскладні юридичні бар'єри. Європейські країни (зокрема Бельгія) побоюються численних судових позовів від РФ у майбутньому, підриву довіри до євро як світової валюти, та порушення фундаментального права на власність, що може створити небезпечний прецедент.

Отже, поширений відеоролик є фальшивкою, створеною для того, щоб переконати проросійську аудиторію, що Захід «грабує» Росію через власну немічність, створити ілюзію тотальної корупції в ЄС, та посіяти недовіру між Україною та її західними партнерами.

У середині грудня у польських соцмережах поширювалися дописи про те, що масові протести аграріїв у Греції нібито викликані підписанням торговельної угоди між Євросоюзом та країнами Меркосур (Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай). Стверджується, що фермери бояться «затоплення» ринку дешевою латиноамериканською продукцією. Насправді протести є реакцією на скорочення субсидій ЄС та національних субсидій після корупційного скандалу, пов'язаного з шахрайством із землею. Маніпуляцію розвінчали польські фактчекери fakenews.pl. 

Насправді причини протестів суто внутрішні та економічні, а сама угода ще навіть не почала діяти. 

Грецькі фермери дійсно вийшли на масові акції, блокуючи порти та аеропорти, але їхній гнів спрямований на грецький уряд та затримки європейських виплат, а не на латиноамериканський імпорт.  Головний тригер протестів — заморожування виплат на суму понад 600 мільйонів євро. Це сталося через масштабне шахрайство: група фермерів за сприяння посадовців фальсифікувала документи на землю, щоб незаконно отримувати кошти від ЄС. Після аудиту грецький уряд заморозив виплати, що вдарило по чесних виробниках. 

Ситуацію погіршила біологічна криза. З серпня 2024 року в Греції вирує віспа овець. Це особливо загрожує виробництву сиру фета – ключового експортного продукту Греції з захищеним позначенням походження. Близько 80% овечого та козячого молока в країні йде саме на фету.

Твердження про «затоплення ринку» продуктами з Південної Америки є безпідставними. Станом на кінець 2025 року документ лише проходить етапи узгодження. Остаточне підписання неодноразово відкладалося через опір Франції, Польщі та Італії.

Російська пропаганда та євроскептики часто використовують реальні протести в країнах ЄС, щоб підживити наратив про «шкідливі рішення Брюсселя». У випадку з Грецією протести — це реакція на реальні проблеми, пов'язані із корупцією, внутрішніми перевірками та епідемію тварин, а не через міжнародну торгівлю.  

Пропагандистські джерела стверджують, ніби «примусовими» заходами «київська влада намагається змусити школярів говорити українською не лише на уроках, а й на перервах». Насправді, в Україні не передбачено жодних штрафів за використання дітьми іноземних мов у приватних розмовах. Закон про державну мову не втручається у сфери релігійних церемоній та особистого спілкування. Фейк розвінчали експерти stopfake.

В Україні немає жодних санкцій за застосування російської мови в особистому спілкуванні. Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не забороняє використовувати будь-яку зручну мову в приватних бесідах.

Український закон про мову регулює використання української як єдиної державної «при виконанні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя» (Стаття 1, пункт 7). Закон про державну мову не поширюється на релігійні обряди та міжособистісне спілкування – це чітко вказано в окремому пункті Статті 2 Закону. Жодних «заборон» на російську мову в приватних розмовах не міститься й в інших нормативно-правових актах України.

Водночас в Україні існує законопроєкт №13072 від 11.03.2025 про внесення змін до деяких законів щодо мови в освітньому процесі. Російська пропаганда часто посилається на цей документ, звинувачуючи Україну в «репресивних методах» у сфері освіти. Законопроєкт передбачає запровадження механізмів, які дадуть змогу вчителям вимагати від учнів спілкуватися державною мовою в межах закладу освіти. Однак у тексті законопроєкту відсутні будь-які положення про штрафи для дітей. Крім того, документ з березня 2025 року перебуває на розгляді у Верховній Раді і досі не виносився на голосування навіть у першому читанні.

Міністер освіти і науки України Оксен Лісовий в інтерв’ю Аллі Мазур наголошував, що жодних штрафів для учнів у закладах освіти не існує. Головна мета освітніх установ – не карати, а гарантувати мовні права дітей та формувати в школах стійке, повноцінне україномовне середовище.

Російські сегменти соцмереж та телеграм-канали поширюють відео, на якому в центрі Лондона нібито розміщено плакат від Національної служби охорони здоров’я Великої Британії (NHS). На банері з назвою «Know Your Parasites» («Знай своїх паразитів») поруч із зображеннями кліщів та гельмінтів розміщені портрети відомих мільярдерів: Ілона Маска, Джеффа Безоса та Марка Цукерберга. Пропагандисти подають це як офіційну позицію британської державної установи щодо американських підприємців. Експерти VoxCheck розвінчали цей фейк. 

Національна служба охорони здоров’я Великої Британії (NHS) не має жодного стосунку до створення чи розміщення цього плаката.

Отже, сатиричний арт-об’єкт активістів видається за офіційну державну комунікацію для створення хибного враження про настрої у європейському суспільстві.

Через мережу проросійських Telegram-каналів та соцмережу X, почало ширитися відео, стилізоване під офіційний контент корпорації Microsoft. У ролику стверджується, що компанія Ілона Маска SpaceX нібито оприлюднила шокуючу статистику: про що найчастіше запитують у мережі українські військові, користуючись супутниковим інтернетом Starlink. Чому такі відео є хибними та маніпулятивними, пояснили фактчекери ґвара медіа.

«А ви що думали? Компанія SpaceX опублікувала список найпопулярніших пошукових запитів солдатів ЗСУ при використанні Starlink у 2025 році. У ТОП-5 потрапили: «Путін виступи», «способи самогубства», «здатися в полон якась радіохвиля», «онлайн-казино», «порно», підписують такі публікації у анонімних телеграм-каналах.

При цьому жодне авторитетне світове медіа чи офіційні портали SpaceX та Microsoft не публікували подібних звітів. Використання логотипа Microsoft у ролику про дані SpaceX є класичним прийомом «апеляції до авторитету»: глядач має повірити в абсурдну інформацію лише тому, що вона прикрита брендом відомої технологічної корпорації.

З технічної точки зору твердження авторів фейку є маніпулятивним. Компанія SpaceX через термінали Starlink виконує роль інтернет-провайдера. Це означає, що вона забезпечує лише технічний канал зв'язку. Провайдери не мають доступу до конкретного змісту пошукових запитів користувачів у браузерах, оскільки ці дані зашифровані та належать виключно пошуковим системам, таким як Google або Bing. За даними сервісу StatCounter, який аналізує використання браузерів і пошукових систем на основі вебтрафіку, у рейтингу частки ринку пошукових систем продукт компанії — Microsoft Edge (браузер, у який інтегрований Bing) — у 2025 році має частку близько 3%.  

Жодна пошукова система не має технічної можливості, і юридичного права, сегментувати статистику запитів за типом інтернет-з'єднання чи професійною приналежністю користувачів. Наприклад, сервіс Google Trends показує загальні анонімізовані тенденції по країні чи регіону, але він не здатний виокремити «запити військових через Starlink» з-поміж мільйонів інших. До речі, реальні тренди 2025 року в Україні демонструють, що українців найбільше цікавлять графіки відключень світла, новинки кіно та спортивні події, що кардинально різниться від вигаданого пропагандистами списку.

Мета цієї дезінформаційної кампанії — створити хибний образ українського військового як деморалізованого, схильного до суїциду та деструктивної поведінки. Використання тем «виступів Путіна» та «здачі в полон» має на меті посіяти зневіру та продемонструвати нібито «злам» у настроях ЗСУ.

Будь-які «рейтинги запитів», що прив’язують конкретні групи людей до певного провайдера, є вигадкою, та комплексною маніпуляцією створеною для психологічного тиску в умовах інформаційної війни.

Трагедія, що сталася в одній зі шкіл міста Єленя-Ґура, де було знайдено тіло 11-річної дівчинки, стала тригером для розгортання маштабної актиукраїнської хвилі у польських соцмережах. Одразу після повідомлень про вбивство, прокотилася хвиля постів про нібито «українське походження» нападниці. Проте факти, за офіційні заяви, що зібрали фактчекери demagog, свідчать про протилежне: це свідома дезінформація.

15 грудня в Єленя-Ґурі виявили тіло підлітка з ознаками насильницької смерті. Наступного дня правоохоронці затримали підозрювану — нею виявилася 12-річна однокласниця загиблої.

Поки поліція проводила слідчі дії, у Facebook, X (Twitter) та TikTok почали масово з’являтися дописи з риторичними запитаннями: «Вгадайте, якої вона національності?». Невдовзі маніпуляції переросли у прямі звинувачення. Користувачі поширювали фейк про те, що вбивця — українка. Одне лише відео в TikTok від блогера Марціна Бугая, де стверджувалося про «приховане походження» дівчини, зібрало понад 50 тисяч переглядів (відео наразі видалене).

Офіційна відповідь поліції

Аби зупинити поширення мови ворожнечі, аналітики порталу Demagog звернулися за офіційним роз'ясненням до Головного управління муніципальної поліції в Єленя-Гурі. Заступниця комісара Беата Сосульська-Баран чітко спростувала чутки: 

«Підтверджую, що затримана є громадянкою Польщі та має польську національність».

Жодних доказів причетності громадян України до цього злочину немає. 

Речниця Польського МВС Кароліна Галецька також заперечила, що затримана 12-річна дівчинка є українкою. Вона заявила, що поширення подібних нісенітниць є свідомою дезінформацією, спрямованою на розпалювання ненависті між Польщею та Україною. Її допис також зарепостив міністр-координатор спеціальних служб Польщі Томаш Сімоняк.

Чому це важливо?

Цей кейс є класичним прикладом експлуатації емоцій. Вбивство дитини викликає сильний гнів і біль, які дезінформатори спрямовують проти конкретної групи людей — у цьому випадку українських біженців.

Коментарі під фейковими постами швидко наповнилися ксенофобськими висловами про «бандерівське виховання» та «генетичну схильність до злочинів». Це свідчить про те, що мета таких вкидів, це розпалювання міжнаціональної ворожнечі та дестабілізація суспільства.

Контекст антиукраїнської дезінформації 

Згідно з останніми моніторинговими звітами, інтенсивність антиукраїнської дезінформації в Польщі продовжує зростати. Лише за період з серпня по листопад 2025 року було зафіксовано понад 186 тисяч подібних постів, що майже вдвічі більше за попередні показники.

Трагедія в Єленя-Гурі вчергове показала, фейки не мають моральних кордонів, а поширювачі дезінформації готові використовувати навіть смерть дитини задля політичних чи інших маніпулятивних цілей.

Аналітики проєкту EUvsDisinfo звернули увагу на фейк, що  шириться мережею, про те, що південноафриканські найманці, нібито завербовані Україною, просять про допомогу. Влада Південно-Африканської Республіки буцімто вживає термінових заходів для репатріації сімнадцяти своїх громадян, які опинилися в Україні як іноземні найманці. У заяві наголошується, що цих людей нібито заманили до лав Збройних сил України, поширюючи неправдиву інформацію про вигідні контракти.

Як зазначають розвінчувачі фейків, це поширений прокремлівський дезінформаційний наратив про «найманців» в українській армії, покликаний підірвати міжнародну підтримку України.

Цей дезінформаційний вкид знову активізувався на початку листопада 2025 року — саме тоді, коли уряд ПАР намагався репатріювати 17 своїх громадян, які воювали на боці Росії на фронті в Україні. За повідомленнями, чоловіки віком від 20 до 39 років опинилися в оточенні на Донбасі. Пізніше того ж місяця стало відомо, що донька колишнього президента ПАР Джейкоба Зуми, яка також є депутаткою парламенту Південної Африки, була залучена до вербування чоловіків із ПАР і Ботсвани для служби в російських силах у війні проти України. Повідомлялося, що група молодих чоловіків поїхала до Росії після обіцянок підготовки на охоронців, однак їх відправили на передову в Україні, після чого вони втратили зв’язок зі своїми родинами.

16 грудня 2025 року речник чинного президента ПАР Сиріла Рамафоси Вінсент Магвенья підтвердив, що громадян Південної Африки втягнули у війну Росії проти України на боці російської армії під приводом вигідних трудових контрактів.

«Процес повернення цих молодих чоловіків є дуже чутливим… Насправді основний акцент зроблено на взаємодії з російською владою, а не з українською, оскільки наявна в нас інформація свідчить, що їх обманом втягнули до лав російських військових сил», — заявив Вінсент Магвенья.

Раніше Міністерство закордонних справ України повідомляло, що щонайменше 1 436 громадян із 36 африканських країн воюють проти України на боці Росії. «Ця цифра відображає ідентифікованих осіб, хоча реальна кількість може бути значно більшою», — наголосили в МЗС України.

Влітку 2025 року видання The Telegraph у своєму розслідуванні повідомило, що мігранти з африканських країн, які шукали роботу в Росії, зокрема на виробництві шампунів, ставали жертвами російського обману й у результаті опинялися на передовій в Україні. Сотні, а можливо й тисячі африканців заманюють на війну обіцянками «високих заробітків». Африканських жінок також вводять в оману, залучаючи до роботи на російських заводах із виробництва бойових дронів Shahed.

Іноземні добровольці, які офіційно приєдналися до лав Збройних сил України відповідно до Протоколу 1977 року до Женевських конвенцій (частина I, стаття 1), воюють проти російських загарбників абсолютно законно та входять до структури підпорядкування українським державним органам.

У російському сегменті соцмереж поширюється відео, яке нібито зняте в одній з українських шкіл. На записі показано сцену, де вчителька начебто примушує дітей стояти на колінах у коридорі під час хвилини мовчання. Насправді це — фейк, повідомляє  Укрінформ.

Ролик створений з використанням штучного інтелекту. Діти в кадрі виглядають неприродно статичними, їхні рухи повторюються та мають «зациклений» характер — типову ознаку ШІ-анімації, коли до статичного зображення штучно додають імітацію дихання або легкого погойдування. У відео також помітні повторювані елементи — однаковий одяг і зачіски дітей.

Ознаки штучного походження має й голос «учительки». Він звучить як студійний запис — без характерного відлуння чи фонового шуму шкільного коридору. Діти на зауваження не реагують, а в кінці ролика чути неправильні наголоси, що притаманно ШІ-згенерованим аудіодоріжкам.

Фейковість відео підтверджується результатами перевірки за допомогою сервісу DeepFace-o-Meter. Зокрема, бот AVSRDD, який аналізує автентичність аудіо, визначив, що голос у ролику є штучно згенерованим із вірогідністю 99,9%. Інструменти AltFreezing та SBI також зафіксували ознаки редагування або генерації відео нейромережею — з імовірністю 76% та 70% відповідно.

Такі інформаційні атаки мають кілька цілей. По-перше, це спроба дискредитувати Україну на міжнародній арені, сформувавши образ «нелюдської» держави, яка нібито знущається з власних дітей. По-друге, подібні фейки працюють на внутрішню російську аудиторію, підкріплюючи пропагандистський наратив про «аморальність» та «радикалізм» українського суспільства.

По-третє, використання ШІ дає змогу масштабувати дезінформацію швидко й дешево, ускладнюючи перевірку для звичайних користувачів. Такі вкиди також мають на меті підірвати довіру до реальних свідчень воєнних злочинів Росії: коли фейки множаться, аудиторія починає сумніватися у справжніх відео та доказах.

У російських медіа поширюють твердження, нібито під час візиту Володимира Зеленського до Європи прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні закликала його капітулювати. Як «доказ» пропагандисти посилаються на публікацію у виданні The European Conservative, подаючи її як пряму позицію італійської очільниці уряду. Про це розповіли у StopFake.

Насправді йдеться про типову маніпуляцію, коли авторську колонку або інтерпретацію журналіста в західному медіа видають за пряму мову політика. У матеріалі The European Conservative немає цитат, у яких Джорджа Мелоні нібито прямо закликає Україну до капітуляції. Видання лише переказує публікації інших італійських медіа, зокрема Il Sole 24 Ore, інтерпретуючи роль прем’єрки Італії у переговорах із президентом України.

У статті зазначається, що Мелоні нібито наголошувала на втомі громадян від війни та потребі якнайшвидше знайти рішення для завершення конфлікту, а також на важливості припинення вогню. Водночас навіть у матеріалі Il Sole 24 Ore, на який посилається The European Conservative, немає жодної прямої цитати Мелоні із закликом до капітуляції. Автор італійського видання лише описує дипломатичну позицію прем’єрки, порівнюючи її з «м’якою версією» американських пропозицій щодо перемир’я та наголошуючи, що, за словами Мелоні, будь-які домовленості мають супроводжуватися «надійними гарантіями безпеки» для України, заснованими на статті 5 Договору НАТО.

Офіційні повідомлення за підсумками зустрічі Володимира Зеленського та Джорджі Мелоні 9 грудня 2025 року також спростовують твердження про «заклик до капітуляції». У них зазначено, що лідери «проаналізували перебіг переговорного процесу», а Мелоні підкреслила «спільну рішучість іти будь-якими дипломатичними шляхами для побудови справедливого та тривалого миру, який поважає права українських громадян та безпеку всього європейського континенту». Жодних заяв про необхідність прийняття умов Росії або відмови України від своїх позицій у цих повідомленнях немає. Навпаки, прем’єр-міністерка Італії вкотре підтвердила незмінну підтримку України.

Польща нині приймає близько мільйона українських біженців, переважно жінок і дітей, однак суспільні настрої з початку повномасштабної війни змінилися. За даними Центру дослідження громадської думки, у 2022 році 51 відсоток поляків позитивно ставився до українців, тоді як на початку 2025 року цей показник знизився до 30 відсотків, а частка негативних оцінок зросла до 38 відсотків. Антиукраїнські наративи намагаються використати реальні соціально-економічні побоювання, щоб поглибити розкол, що є типовим для інформаційних операцій, пов’язаних із Росією.

Після вето Кароля Навроцького на поправки до закону про допомогу українським громадянам у Польщі в мережі почали поширюватися твердження про те, що українці нібито живуть коштом польської держави й нічого не дають навзаєм. У цих повідомленнях біженців зображували як «утриманців», які зловживають соціальними програмами та виснажують бюджет. Риторика часто була дегуманізувальною і протиставляла українців польським громадянам.

Факти свідчать про інше. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, 78 відсотків українців у Польщі працюють, а у 2024 році їхня зайнятість і споживання сприяли зростанню ВВП країни на 2,7 відсотка. Того ж року українці сплатили до польського бюджету 15,2 мільярда злотих, тоді як отримали 2,8 мільярда злотих допомоги за програмою «Сім’я 800+». Попри це, фейкові твердження про «паразитування» продовжують активно поширюватися.

Ще сильніший сплеск ворожих наративів стався після інциденту з російськими дронами у вересні. В інформаційному просторі почали звинувачувати Україну в нібито спробах втягнути Польщу та НАТО у війну з Росією. Частина дописів називала інцидент «українською провокацією» або «операцією під чужим прапором», повністю ігноруючи роль Росії.

Аналітики DFRLab дослідили понад 400 тисяч дописів, коментарів і відео у Facebook, YouTube та TikTok і виявили ознаки скоординованої поведінки. Невеликі мережі акаунтів, часто з аполітичними назвами сторінок, синхронно публікували однаковий контент, що свідчить про маніпуляцію платформами. Окремі сайти клікбейтного типу й пов’язані з ними сторінки монетизували трафік, поширюючи антиукраїнські матеріали.

Дослідження також показало, що частина антиукраїнських наративів просувається під виглядом «духовних» або конспірологічних спільнот, а також через штучно згенеровані відео з використанням штучного інтелекту. Такі матеріали поширюють у неполітичних групах, що ускладнює їх виявлення та модерацію.

У DFRLab пишуть, що подібні кампанії є частиною ширшої стратегії з підриву підтримки України, спотворення політичної дискусії та послаблення ролі Польщі як одного з ключових союзників України. Зростання ворожості до українських біженців становить ризик не лише для суспільної згуртованості, а й для безпеки самої Польщі.