Російська служба зовнішньої розвідки стверджує, що ЄС нібито планує «сербський майдан», щоб привести до влади «підконтрольне» керівництво.

На це звернули увагу аналітики Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Протести в Сербії викликані внутрішніми політичними проблемами, а не «втручанням» ззовні. Жодних доказів організації Євросоюзом «майдану» немає.

Російська пропаганда традиційно пояснює будь-які народні протести «впливом Заходу», зображаючи їх як сплановані спецоперації.

Мета таких маніпуляцій: дискредитувати ЄС і переконати сербське суспільство у «змові Заходу». Насправді ж люди протестують через власні проблеми та невдоволення владою, а не через «вказівки з Брюсселя».

Подібні наративи росія використовує не вперше. Наприклад, уже понад 10 років вона називає українську Революцію гідності «переворотом, організованим США», щоб спотворити її суть.

У Сербії тривають масові антикорупційні протести, що почалися в листопаді 2024 року після обвалу даху вокзалу в Новий Сад, де загинуло 16 людей. Студенти звинувачують владу президента Вучича в корупції та недбалості щодо інфраструктури. До березня 2025-го акції поширилися на 400 міст, зібравши сотні тисяч учасників – найбільший мітинг у Белграді налічував до 325 тис. осіб.

Вимоги: розслідування трагедії, дострокові вибори, боротьба з корупцією та авторитаризмом. Протести мирні, але в серпні 2025-го ескалювали в сутички з поліцією та прихильниками влади: підпали офісів партії SNS, травми, арешти. Вучич називає демонстрантів «терористами» та звинувачує в «іноземному змові». Рух не вщухає, вимагаючи справедливості.

Більшість вступників на бакалаврські програми в українських вишах — дівчата, стверджують пропагандисти, посилаючись на випадкові фото студентів. На знімках дійсно переважають дівчата.

На це звернули увагу аналітики проєкту StopFake.

Скриншот — Telegram

Насправді заявлена пропагандистами цифра не відповідає дійсності, адже офіційна статистика за статтю вступників у відкритих джерелах відсутня. Викладач економічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Андрій Длігач, чиє фото використали пропагандисти, пояснив у Facebook, що в його групі кількість хлопців цього року навіть зросла порівняно з минулим, але не всі студенти захотіли фотографуватися. Він закликав не робити висновків на основі фото, постів у Telegram чи думок «віп-інфлюенсерів», а спиратися на достовірні дані. Пізніше Длігач опублікував ще одне фото з хлопцями зі своєї групи.

Скриншот — Facebook

Першоджерело другого фото, де зображені студенти Києво-Могилянської академії, встановити не вдалося. Ймовірно, це студенти гуманітарних спеціальностей, де традиційно більше дівчат. Наприклад, цього року в Могилянці на українську та германську філологію, а також журналістику вступили переважно дівчата. Водночас на спеціальностях, як-от комп’ютерно-інтегровані технології (85% хлопців), кібербезпека та захист інформації (60%), інженерія програмного забезпечення (55%), кількість хлопців переважає. На хімії, прикладній математиці та політичному лідерстві співвідношення хлопців і дівчат майже рівне. Загалом хлопці становлять близько 30% вступників цього року, а не 10%, як стверджують пропагандисти. Фото само по собі не відображає ані реальної кількості хлопців-вступників, ані її динаміки порівняно з попередніми роками.

  Щодо кількості вступників, Михайло Винницький, колишній заступник міністра освіти і науки України, пояснив, що «масовий виїзд вступників за кордон виявився перебільшеним (м’яко кажучи). У порівнянні з минулим роком, у 2025 році маємо зменшену кількість вступників загалом по країні десь на 3-5% (точні цифри будуть після зарахування), і ця цифра швидше відповідає демографічним показникам (менше дітей народилося 17 років тому, ніж 18), а не спричинена повномасштабною війною. Звісно, дітей батьки вивозять – це беззаперечний факт. Але маємо чітку тенденцію повернення: у 16–17 виїжджають, у 18–19 повертаються, проживши в ЄС 1–2 роки». Отже, хоч загалом кількість вступників на бакалаврат дійсно знизилась у 2025 порівняно з минулим роком, цей показник не суттєвий. Крім того, очікується, що у зв’язку зі зміною правил перетину кордону для юнаків віком від 18 до 22 років кількість абітурієнтів чоловічої статі на бакалаврських програмах в українських навчальних закладах зросте.

Маніпуляції націлені на деморалізацію українців, викликаючи сумніви у власних силах, єдності чи майбутньому країни. Поширюючи перебільшені чи вигадані дані, пропагандисти намагаються посіяти паніку або відчуття безнадії.

Такі вкиди спрямовані на створення хибного уявлення про ситуацію в Україні, зокрема про демографічні чи соціальні тенденції. Наприклад, твердження про "лише 10% хлопців серед вступників" може натякати на нібито масову еміграцію чоловіків чи інші проблеми, що підриває образ стабільності українського суспільства.

У соціальних мережах південної Європи поширюють неправдиві твердження, що Китайська Народна Республіка перемогла Японію у Другій світовій війні. Насправді КНР була проголошена лише у 1949 році, вже після завершення війни, тож не могла брати участі у бойових діях і тим більше здобути перемогу. Фейки і перебільшення ролі китайських комуністів у подіях минулого викрили фактчекери балканського проєкту «Вистиномер».

У роки Другої світової війни існувала інша держава — Республіка Китай, очолювана Чан Кайші і його партією Гоміньдан. Саме її армія разом із союзниками вела масштабні бої проти японських окупантів. Війська китайських комуністів під проводом Мао Цзедуна також брали участь у спротиві, але їхня роль була значно меншою. У 1945 році Японія капітулювала перед Сполученими Штатами, СРСР, Британією, Францією, іншими країнами-союзниками та Республікою Китай. Комуністичної Китайської народної республіки тоді ще не було.

Факт капітуляції зафіксовано 2 вересня 1945 року на борту американського корабля «Міссурі» в Токійській затоці. Генерал Дуглас Макартур підписав документ від імені союзних сил, а представник Гоміньдану поставив підпис від імені Китаю. Китайська компартія не була присутня на церемонії.

Попри це, під час параду у Пекіні 3 вересня сучасна комуністична влада КНР представила історію так, ніби вирішальну роль у перемозі відіграли комуністи. При цьому про Республіку Китай згадали лише побіжно, а іноземним союзникам висловили вдячність без називання конкретних країн.

Таким чином, маніпулятивні заяви, що поширюють окремі політики й користувачі соцмереж, ігнорують реальний перебіг подій і підміняють історичні факти пропагандистськими наративами.

У мережі поширюють маніпулятивні повідомлення, нібито житловий будинок у населеному пункті Вирики-Воля в Люблінському воєводстві Польщі був зруйнований не російським дроном, а штормом, що стався ще за два місяці до атаки. Цей фейк викрили у StopFake.

Насправді факт удару російського безпілотника підтвердили самі господарі будинку. За їхніми словами, у ніч на 10 вересня вони дивилися новини про масований політ російських дронів, коли один із них врізався у дах їхнього помешкання. Внаслідок вибуху впав світильник у вітальні, а вибух чули й інші жителі села.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що тієї ночі в повітряному просторі країни зафіксували 19 російських безпілотників, значна частина яких залетіла з території Білорусі. Один із них пошкодив житловий будинок у Вириках-Волі, на щастя, ніхто не постраждав.

Як повідомило польське медіа RMF FM, на місці події працювали пожежники та інші екстрені служби. Мер ґміни Вирик Бернард Блащук підтвердив, що заняття у двох школах було скасовано, а наступного дня їх планували відновити. За його словами, рано-вранці він також чув шум літаків.

У Польщі ухвалили офіційне рішення про розслідування інциденту: ним займається військовий відділ Окружної прокуратури в Любліні. Загалом фрагменти російських безпілотників знайшли у 17 населених пунктах п’яти воєводств, найбільше — в Люблінському.

У мережі поширюють вигадку, нібито принц Гаррі прибув до Києва для «коронації» і вже готуються зміни до Конституції, які мають проголосити його «королем України». Таку теорію поширюють пропагандистські та конспірологічні ресурси, посилаючись на анонімних «планувальників коронації» та «джерела в Києві». Цей фейк викрили у StopFake.

Насправді жодної коронації не було і бути не могло. Принц Гаррі прибув до України з неанонсованим візитом на запрошення уряду. Метою його поїздки було представлення нових ініціатив у межах роботи благодійного фонду Invictus Games — для підтримки реабілітації поранених військових і цивільних. Він відвідав Національний музей історії України у Другій світовій війні, де поспілкувався з ветеранами, а також зустрівся з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко. Увечері того ж дня принц повернувся потягом, про що свідчить публікація кулінара Євгена Клопотенка, який показав, як проводжав Гаррі та подарував йому банку борщу.

Згадки про «зміни до Конституції» також не витримують критики: під час воєнного стану будь-які радикальні зміни до політичної системи заборонені.

Першим, пишуть StopFake, цей фейк поширив у своєму телеграм-каналі блогер Антон Гура, на якого підписані майже 250 тисяч користувачів. Раніше він прославився ще під час пандемії COVID-19, коли знімав провокаційні відео про «заражених пасажирів з Мілана». Відтоді він регулярно поширює дезінформацію — від фейків про вакцини до конспірології про «штучне сонце», запущене нібито Володимиром Зеленським. Його контент здебільшого проросійський, через що Гура має популярність і серед російської аудиторії.

9 вересня розпочалася 80-та сесія Генеральної асамблеї ООН, де обговорювали теми миру, розвитку та прав людини. Тим часом кремлівська пропагандистська машина заявляла про підтримку цих ідеалів, водночас підриваючи їх на практиці. Брехню і маніпуляції росіян систематизували у EUvsDisinfo.

Однією з ключових тез росіян стали нібито заклики до миру. Російські медіа подають Володимира Зеленського «спраглим війни», а Захід — головною перепоною для миру. Насправді ж Кремль вкотре висуває ультиматуми, розраховуючи на повну капітуляцію України. З часу повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія не проявила жодної зацікавленості у справжніх переговорах.

Ще один стійкий фейк стосується санкцій. Росія переконує, що економічні обмеження шкодять Європейському Союзу більше, ніж їй самій. Проте реальні дані свідчать про інше: цивільні галузі в Росії занепадають, бюджетний дефіцит зростає, а понад 40% витрат спрямовуються на оборону.

Кремль також намагається позиціювати себе як «захисника Глобального Півдня» та союзника BRICS. Утім, Росія роками дестабілізує регіони Африки й Латинської Америки, підтримує заколоти і воює проти власних сусідів. Насправді BRICS залишається неформальною асоціацією без чітких механізмів, а Кремль лише ілюзорно уявляє її інструментом для власних цілей.

Окремий блок дезінформації стосується хімічної зброї. Росія звинувачує Україну в її використанні, хоча саме російські війська неодноразово застосовували заборонені хімічні агенти на фронті, що підтверджують міжнародні організації.

Особливо цинічним є кремлівський наратив про українських дітей. Попри докази депортації понад 20 тисяч неповнолітніх до Росії, де їх незаконно всиновлюють, піддають примусовій русифікації та навіть військовій підготовці, Москва заперечує злочин і називає це «евакуацією». Міжнародний кримінальний суд уже видав ордери на арешт Володимира Путіна та його «уповноваженої з прав дитини» Марії Львової-Бєлової.

Російська пропаганда на міжнародній арені працює за звичним сценарієм — проєкція, заперечення та відволікання. Її мета — виправдати агресію, приховати воєнні злочини та підірвати довіру до України і її партнерів.

У проросійському сегменті соцмереж шириться фейкове зображення, на якому нібито бабуся президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн у 1940 році тисне руку Адольфу Гітлеру. Однак ця інформація — маніпуляція та черговий приклад дезінформації.

Про це повідомляє Stopfake.

Насправді Урсула фон дер Ляєн отримала прізвище «фон дер Ляєн» після одруження з Гайком фон дер Ляєном. У дівоцтві вона носила прізвище Альбрехт — її рід належить до старовинної німецької аристократії. Відповідно, у її роду не могло бути бабусі з прізвищем «фон дер Ляєн».

За даними публічних джерел, зокрема генеалогічного сервісу Geneastar, бабусь політикині звали Аделаїда Берг та Гертруда Ольрогге. Імені «Крістіна фон дер Ляєн», яке приписують жінці на фото, у родоводі не існує.

Знімок, який використовують проросійські пропагандисти, зберігається в Східнопруській бібліотеці. На ньому зображена Гільдегард Зантоп, фермерка з містечка Науен. Фото зроблено в 1937 році, а не в 1940-му, як заявляють автори фейку. Подія — святкування Дня врожаю в місті Бюкербург, організоване нацистською владою.

Про подальшу долю жінки чи її родину інформації немає. Проте достеменно відомо, що вона не має жодного стосунку до Урсули фон дер Ляєн.

Розповсюдження подібних фейків є типовою практикою кремлівської пропаганди, яка намагається дискредитувати європейських лідерів через персональні напади і фальшиві історичні зв'язки.

Служба зовнішньої розвідки України повідомляє про зростання інтенсивності російських спеціальних інформаційних операцій, які ведуться через іноземні платформи та проксі-ресурси. Протягом останніх тижнів зафіксовано хвилю дезінформації, спрямовану на підрив довіри до української влади, дискредитацію ЗСУ та послаблення міжнародної підтримки України.

Про це повідомляється на сайті СЗРУ.

Серед основних наративів, що просуваються Кремлем: твердження про «нелегітимність української влади», «деморалізацію Збройних Сил України» та «зовнішнє управління країною». Незважаючи на дію санкцій ЄС, Росія продовжує використовувати як державні, так і псевдоприватні медіа (зокрема РИА Новости, RT, Газета.ru, ТАСС, Лента.ру), а також мережу лояльних закордонних ресурсів.

До переліку таких проксі-медіа входять:

Минулого тижня на згаданих платформах масово поширювались спекулятивні публікації, що посилались на російські ЗМІ, які перебувають під європейськими санкціями.

Для атак на українські сили оборони використовувались інші міжнародні ресурси:

На цих платформах поширювалися фейки про «крах оборони України», «терористичні методи ЗСУ» та «нездатність утримувати фронт».

Крім того, видання Magyar Nemzet (Угорщина), яке СЗРУ також називає проксі-ресурсом, регулярно публікує матеріали з маніпулятивними заявами про «нелегітимність влади» та «корумпованість політичного керівництва» України.

Окремим напрямком кремлівської пропаганди залишається просування тез про «завершення війни виключно через поступки Києва» та необхідність врахування інтересів Москви. Такі наративи поширюються через ресурси The American Conservative (США), Reseau International (Франція), а також вже згаданий CZ24.news.

У СЗРУ зазначають, що російська пропаганда нині сфокусована переважно на політичному аспекті — намаганні підірвати єдність західної антивоєнної коаліції та зруйнувати партнерство з Україною.

Водночас українська розвідка постійно відстежує діяльність Росії в інформаційному просторі та вживає відповідних заходів, у тому числі у співпраці з іноземними спецслужбами.

СЗРУ закликає дотримуватись інформаційної гігієни, особливо за межами України, як ключового елементу в боротьбі з агресією РФ.

В анонімних телеграм-каналах, що поширюють російську риторику, вбивства американського активіста Чарлі Кірка та української біженки Ірини Заруцької використовуються як матеріал для дезінформації. Попри різні обставини та нюанси в обох ситуаціях, пропагандисти навмисно ставлять між ними знак «дорівнює», синхронізуючи свою риторику з подібними заявами Білого дому. Втім росіяни роблять це для того, щоб створити багатошаровий меседж про кризу США, небезпеку ліберальних цінностей і «токсичність» України як союзника.

Антиукраїнські меседжі

У значній частині проаналізованих матеріалів на ці дві теми Україна постає то як співучасник, то як невід’ємний елемент американського хаосу. З одного боку, вбивство Кірка пояснюють причетністю «бандерівців» і навіть безпосередньо режиму Зеленського. «Хохли стали вбивати політиків у США. За американські гроші. Чарлі Кірк виступав проти підтримки бандерівців… У мене немає сумнівів, що до цього причетні українці», — таку теорію змови поширює пропагандист Соловйов. Тут пряма інверсія: американський консерватор, який критикував Київ, стає нібито жертвою української влади.

З іншого боку, трагедія Заруцької використовується для показу того, що США не здатні захистити навіть «своїх союзників». Пропагандисти роблять особливий акцент на тому, що вбивця мав чотирнадцять судимостей і вільно пересувався всюди, що мало б символізувати провал американської системи правосуддя. Сам Кірк перед своєю смертю писав: «Якщо ми хочемо, щоб щось змінилось, необхідно на 100% політизувати безглузде вбивство Ірини Заруцької», і цю цитату активно використовують пропагандисти, щоб зв’язати два сюжети в один політичний інструмент. Якщо вбивство Кірка піднімається на рівень головного доказу «ліберального терору», то смерть Заруцької підкріплює емоційний фон і додає расовий вимір. Разом вони створюють багаторівневу картину «гнилого Заходу», де панують політичні вбивства, моральна деградація та лицемірство союзників.

На додачу до звинувачень у бік Києва з’являються й конспірологічні версії про сіоністів. Канал із понад 50 тисячами підписників пише, що «у простих американців є версія, що вбивство може бути пов’язане з сіоністами або бандерівцями». Ця подвійна формула одразу відсилає до двох традиційних ворогів російської пропаганди — «єврейського закулісся» та «українського націоналізму».

Такі вкиди створюють атмосферу невизначеності та підживлюють сумніви: якщо вбивство пояснюється одразу кількома «змовами», в аудиторії складається враження, що офіційні версії приховують «справжню правду». Конспірологічний вакуум підсилюється плутаниною та невизначеністю щодо особи вбивці — з моменту скоєння злочину було заарештовано кілька осіб, однак їхню участь у вбивстві було спростовано. Втім відсутність доказів не завадила пропагандистам робити передчасні висновки, спрямовуючи провину на демократів на основі їхніх публікацій у соцмережах та поглядів. У деяких випадках також ішлось про ЛГБТКІплюс-контекст, оскільки постріл було зроблено після питання від аудиторії про скоєння нещодавніх стрілянин в американських школах трансгендерними особами. 

Росія як «постачальник співчуття» і союзник

Пропагандисти намагаються використати трагедію Кірка як інструмент для впливу на американських консерваторів. Один із авторів на каналі з понад 6,6 тисячі підписників радить Кремлю «висловлювати співчуття» і використовувати це як нагоду для контактів із трампістами. Медведєв говорить ще відвертіше: «Команді MAGA варто усвідомити, що, підтримуючи Україну, вони підтримують вбивць».

Цей меседж будується на логіці: якщо ліві та українці подаються як винуватці смерті Кірка, то Росія нібито стає природним союзником американських консерваторів. Тому Москва прагне виступати як «захисник від хаосу Заходу» та одночасно розколює американське суспільство, відштовхуючи правих від підтримки України.

Расовий вимір і внутрішні конфлікти Заходу

Історія Ірини Заруцької також активно використовується для підсилення расових протиріч. Особлива увага приділяється тому, що її вбивця — темношкірий рецидивіст. Додатково на каналі з більш ніж 10 тисячами підписників поширюється твердження, що «ліваки почали збирати кошти на адвоката для вбивці», мовляв, ліберальна спільнота нібито виправдовує злочинця лише через його колір шкіри.

У такій логіці трагедія стає інструментом для дискредитації мультикультуралізму й толерантності: ліберали показані не просто байдужими, а активними співучасниками морального розпаду, які ставлять «боротьбу з расизмом» вище за справедливість і людське життя.

«США — країна політичного терору і морального занепаду»

Ключовий меседж більшості проаналізованих дописів полягає в тому, що Сполучені Штати нібито остаточно перетворилися на державу, де панує політичне насильство. Вбивство Кірка стає для пропагандистів доказом того, що Америка «втратила спільні цінності», а ліві сили начебто перетворили політичну течію на джерело радикалізму. У дописі на каналі з більш ніж 440 тисячами підписників констатують: «панує ліберальний тероризм», описуючи напад на Кірка як підтвердження того, що «ліволіберальна політична тусовка повільно, але впевнено вироджується в екстремістську ідеологію».

Такі твердження підкріплюються маніпулятивними паралелями з історією США: в одному з дописів на каналі з більш ніж 50 тисячами підписників нагадують про замах на Джона Кеннеді, який нібито так само став жертвою політичної системи. «Те, що зараз намагається зробити Трамп, колись намагався президент Кеннеді, що завершилось його вбивством», — вказує анонімний пропагандист, посилаючись на торішній замах на президента США. Подібні аналогії мають на меті підкреслити: політичне насильство у Штатах не випадковість, а закономірність.

Не менш важливим є демонстративне звинувачення лівих у всіх актах насильства. Пропагандисти нагадують про інші інциденти насильства проти правих активістів і тепер додають смерть Кірка, щоб утвердити образ Демократичної партії США як «партії вбивств», цитуючи при цьому Ілона Маска, висловлювання якого вже розтиражували пропагандистські канали.

Російські та проросійські канали активно вибудовують наратив, у якому США постають країною терору, а Україна — небезпечним і токсичним союзником. Убивство Чарлі Кірка стає центральним символом цієї картини, тоді як смерть Ірини Заруцької підсилює її, додаючи тему хаосу, байдужості та расових протиріч. У підсумку обидві трагедії використовуються для просування одного стратегічного меседжу: Захід приречений, його союзники деструктивні, а Росія стає альтернативним центром світу.

Російські ЗМІ, Telegram-канали та боти в соцмережі X поширюють відео, яке нібито отримало турецьке пропагандистське видання «Aydınlık». На це звернули увагу аналітики «Укрінформу».

У ролику, як стверджується, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський і голова Офісу Президента України Андрій Єрмак обговорюють постачання зброї зі США. Обидва начебто скаржаться на сенатора Ліндсі Грема, який, за їхніми словами, отримує «відкати» від України, але не забезпечує достатніх обсягів зброї, що нібито заважає українському керівництву заробляти на цих постачаннях.

Як заззначено в матеріалі Укрінформу, це відвертий фейк. Відео є дипфейком, створеним за допомогою штучного інтелекту. Голоси в ролику російськомовні, не відповідають оригінальним голосам Сирського та Єрмака, а міміка обличчя, схожого на голову ОПУ, виглядає неприродно — верхня третина обличчя взагалі не рухається.

Аналіз сервісу DeepFack-o-meter підтверджує, що відео підроблене. Платформа використовує кілька ШІ-ботів, навчених на величезній базі фейкових матеріалів, які аналізують аудіо, міміку та піксельні помилки. За їхніми оцінками, відео є дипфейком із ймовірністю 89.9–99.9%.

Частина кадрів із Сирським запозичена з його реальних доповідей річної давнини, але голос замінено штучною аудіодоріжкою.

Джерело фейку — видання «Aydınlık» — відоме своєю антиукраїнською риторикою та співпрацею з російською пропагандою. На сайті видання регулярно з’являються вигадки про Україну, які повторюють кремлівські наративи, наприклад, про нібито причетність Києва до теракту в «Крокус Сіті Хол» чи зв’язки з ІДІЛ. «Aydınlık» також передруковує заяви російських посадовців, таких як Дмитро Мєдвєдєв чи Марія Захарова. Власник видання, Догу Перінчек, підтримує зв’язки з ідеологом російського нацизму Олександром Дугіним, а його син Мехмет хвалився дружбою з дочкою Дугіна Дар’єю.

Цей фейк спрямований на просування російських наративів про корупцію в українській владі та армії, а також на дискредитацію України в очах міжнародної спільноти щодо західної підтримки.