Напередодні парламентських виборів у Вірменії активізувалися дезінформаційні кампанії, пов’язані з російськими спробами вплинути на демократичні процеси в країні. Пропагандистські наративи спрямовані на підрив довіри до влади, дискредитацію кандидатів і маніпуляцію суспільною думкою, використовуючи страх, фейки та змову як основні інструменти впливу. Про дезінформаційні повідомлення розповіли EUvsDisinfo.

Однією з ключових тем стало залякування населення. Поширювалися заяви про можливе втягнення Вірменії у війну за сценарієм України або навіть погрози застосування «спеціальної військової операції» проти самої країни. Такі меседжі мають на меті створити атмосферу страху і змусити виборців сумніватися в безпечності європейського курсу.

Паралельно розгорнули кампанії з дискредитації політичних лідерів. Проти прем’єр-міністра Нікола Пашиняна та інших представників влади поширювали безпідставні звинувачення — від участі у «торгівлі дітьми» до володіння елітною нерухомістю за кордоном чи навіть ввезення «радіоактивних відходів». Такі фейки часто підсилювалися масовим поширенням, зокрема через контент, створений за допомогою штучного інтелекту.

Ще одним напрямом стала дискредитація виборчого процесу та міжнародних партнерств. Напередодні голосування просуваються твердження про нібито «фальсифікації виборів» або «зовнішнє втручання», особливо з боку Європейського Союзу. Такі заяви покликані або мобілізувати проросійський електорат, або демотивувати виборців, які підтримують демократичні зміни.

Окремо просувається наратив про «втручання ЄС» у внутрішні справи Вірменії. Його поширюють як через офіційні заяви російських посадовців, так і через мережі пов’язаних медіа й онлайн-каналів. При цьому співпрацю Вірменії з ЄС у сфері безпеки та протидії гібридним загрозам подають як загрозу суверенітету країни.

Викриття цих дезінформаційних кампаній базується на аналізі їхніх джерел, перевірці фактів і порівнянні заяв із реальними подіями. Експерти звертають увагу на відсутність доказів, повторюваність шаблонних наративів і координацію між різними каналами поширення, що свідчить про системний характер інформаційного впливу.

Після затримання підозрюваного у збройному нападі під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому в соцмережах США масово поширювались твердження про його нібито політичну належність і зв’язки з Демократичною партією. Зокрема, користувачі стверджували, що підозрюваний є «зареєстрованим демократом» і фінансово підтримував конкурентку Дональда Трампа на останніх виборах президента Камалу Гарріс. Про дезінформаційні повідомлення розповіли Snopes.

Фактчекери встановили, що ці твердження є частково правдивими, але водночас маніпулятивними. Дані Federal Election Commission підтверджують, що підозрюваний справді здійснив невеликий внесок у розмірі 25 доларів через платформу ActBlue на користь кампанії Гарріс. Саме цей факт став основою для ширших і перебільшених висновків у соцмережах.

Водночас ключове твердження про партійну належність виявилося неправдивим. Згідно з публічними реєстрами виборців округу Лос-Анджелес, підозрюваний не був зареєстрований як демократ і мав статус «без партійної приналежності». Це означає, що він формально не належав до жодної політичної сили, попри можливість брати участь у деяких праймериз.

Основна дезінформаційна лінія полягала у навмисному поєднанні двох різних фактів — одноразового донату і вигаданої партійної ідентичності — для створення політичного наративу. У соцмережах ці твердження подавалися як доказ системного зв’язку підозрюваного з демократами, що мало на меті політизацію інциденту та посилення міжпартійної напруги.

Міжнародні розслідування дедалі активніше розглядають російські кібератаки проти України як можливі воєнні злочини. Як повідомляє Глобальна ініціатива T4P («Трибунал для Путіна»), прокурори Міжнародного кримінального суду вже аналізують атаки на цивільну інфраструктуру, зокрема енергетику й телекомунікації, в межах відповідних проваджень.

Україна фактично стала полігоном для російських кібератак ще з 2014 року. Одним із перших гучних випадків була спроба втручання в роботу Центральної виборчої комісії під час президентських виборів, коли хакери намагалися підмінити результати голосування. Попри те, що атаку вдалося зупинити, російські медіа поширили фальшиву картинку «результатів», що стало прикладом поєднання кібероперацій та інформаційної війни.

Згодом атаки стали масштабнішими і руйнівнішими. Хакерське угруповання Sandworm здійснило серію атак на українську енергосистему, залишивши без електрики сотні тисяч людей. У 2017 році вірус NotPetya, спрямований проти України, швидко поширився світом і завдав мільярдних збитків міжнародному бізнесу. Експерти наголошують, що ці атаки використовувалися не лише для шкоди Україні, а й як тестування нових кіберінструментів.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році кібератаки стали невід’ємною частиною військових дій. У перші години вторгнення було атаковано супутникову мережу Viasat, а згодом кількість кіберінцидентів почала стрімко зростати. Якщо раніше Росія робила ставку на руйнівні удари, то з часом перейшла до шпигунства, прихованого доступу до систем і збору даних, особливо щодо структур, пов’язаних з обороною.

Окремою мішенню залишаються українські медіа й телекомунікації. Злами інформаційних ресурсів використовуються для поширення фейків, а атаки на інфраструктуру, як-от збій у роботі «Київстару», безпосередньо впливають на життя мільйонів людей. Саме такі інциденти можуть стати ключовими у справах Міжнародного кримінального суду, адже, за оцінками експертів, їхні наслідки для цивільного населення можуть відповідати критеріям воєнних злочинів і створити важливий прецедент у міжнародному праві.

У тіктоці за хештегом «мобілізація» найпомітніші маніпулятивні тези про мобілізацію і військову службу в Україні, тоді як офіційні роз’яснення держави помітні менше. Зокрема, відео з поясненням потреби мобілізації становлять лише близько 8% контенту, що потрапляє до користувачів за відповідним хештегом. Про це йдеться в дослідженні Центру досліджень «Детектора медіа».

Серед ключових дезінформаційних і маніпулятивних тем переважають ролики із зображенням застосування сили під час мобілізації. Такі відео формують уявлення про масовість «насильницьких» практик, часто без контексту чи перевірки обставин, і викликають підвищену емоційну реакцію аудиторії. Окремі акаунти системно публікують лише такий контент, імітуючи поведінку звичайних користувачів і посилюючи негативне сприйняття.

Іншим поширеним наративом є твердження про «нелегітимність» мобілізації або її нібито незаконний характер. У частині відео це поєднується з маніпуляціями навколо законодавства, вибірковими коментарями «експертів» або перебільшенням окремих інцидентів. Також фіксуються повідомлення, що просувають ідею уникнення служби або подають її як єдиний спосіб «врятуватися», інколи з комерційними пропозиціями виїзду за кордон.

Окремий пласт становлять маніпуляції про «несправедливу мобілізацію», де просувається теза, що служити мають лише «привілейовані» групи — чиновники, поліціянти чи інші категорії. Паралельно поширюються відео з ознаками використання штучного інтелекту, які імітують заяви публічних осіб або створюють фальшиві інформаційні приводи, зокрема щодо корупції чи масових зловживань у системі.

Методологія дослідження базується на аналізі вибірки відео, які платформа пропонувала за хештегом «мобілізація» у відкритій вебверсії. Аналітики протягом кількох днів збирали й оцінювали контент за визначеними критеріями — наявністю маніпуляцій, критики, підтримки чи нейтрального ставлення до мобілізації. Через обмежений доступ до даних платформи цей підхід не є повністю репрезентативним, однак дає змогу зафіксувати домінантні тренди.

Загалом дослідження показує, що інформаційний простір довкола мобілізації значною мірою формується емоційним, фрагментованим і часто маніпулятивним контентом. У поєднанні з браком системної комунікації це створює сприятливе середовище для поширення дезінформації та підриву довіри до мобілізаційної політики.

У мережі поширюється відео з логотипом Al Jazeera, у якому стверджується, що Велика Британія, Франція та Німеччина нібито передали Ірану розвідувальні дані про переміщення американських військ в обмін на економічні преференції для енергетичних компаній. Ролик подається як журналістське розслідування, що викриває «таємну угоду» між західними країнами і Тегераном. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у StopFake.

Фактчекери встановили, що відео є підробкою. Al Jazeera не публікувало жодних матеріалів з такими твердженнями, а пошук на офіційному сайті не дає жодних підтверджень. Озвучення в ролику створене за допомогою штучного інтелекту, а логотип медіа використано для імітації достовірного джерела. Першоджерелом поширення став акаунт, пов’язаний з мережею дезінформації, що вже неодноразово фігурувала в подібних інформаційних вкидах.

Ключовою темою дезінформації є спроба посіяти недовіру між союзниками, зобразивши країни Європи як таких, що таємно співпрацюють з Іраном проти США. У фейку також використано економічний компонент — згадку про великі енергетичні компанії, щоб надати історії більшої правдоподібності та підсилити уявлення про «закулісні домовленості».

Насправді реальні події мають протилежний зміст. Велика Британія, Франція та Німеччина не співпрацюють з Іраном у військовій сфері, а навпаки — очолили міжнародні зусилля з протидії загрозам судноплавству в Ормузькій протоці. Йдеться про створення оборонної коаліції, яка має забезпечити безпеку торговельних маршрутів після ескалації конфлікту в регіоні та відновити свободу морської навігації.

Отже, фейк спотворює реальність, підміняючи оборонні ініціативи Заходу вигаданими змовами. Викриття базується на перевірці джерел, відсутності підтверджень в авторитетних медіа та аналізі технічних ознак підробки, зокрема використання штучно згенерованого аудіо. Це ще один приклад інформаційної операції, спрямованої на дискредитацію міжнародної співпраці та підрив довіри до західних партнерів.

У мережі поширюється підроблений відеосюжет з логотипом BBC News, у якому стверджується, що викрадена з італійського музею картина Поля Сезанна «Натюрморт з вишнями» нібито опинилася в кабінеті Володимира Зеленського. У ролику заявляють, що президент сам випадково «засвітив» полотно у своєму відеозверненні, а згодом видалив запис. Про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Фактчекери встановили, що цей сюжет є фейком: BBC News не публікувало такого матеріалу, що підтвердили і представники медіа. Насправді пропагандисти використали справжнє відеозвернення Володимира Зеленського, опубліковане на його офіційному ютуб-каналі, але відредагували зображення. В оригіналі за спиною президента висить не викрадений шедевр, а картина сучасного українського художника Андрія Чеботару з кримським пейзажем.

Фейк базується на реальному інциденті — пограбуванні італійської вілли фонду Маньяні Рокка поблизу Парми, де були викрадені роботи П’єра-Огюста Ренуара, Анрі Матісса та Поля Сезанна. Саме цей факт пропагандисти використали як основу для маніпуляції, штучно «перенісши» одну з викрадених картин у кабінет українського президента.

Основні теми дезінформації в цьому випадку — дискредитація українського керівництва та просування наративу про «аморальні» або надмірні витрати влади під час війни. Для цього використано типовий набір прийомів: створення підробленого відео від імені авторитетного медіа, монтаж реального звернення з підміною деталей і прив’язка до резонансної міжнародної події, що додає історії правдоподібності.

Фактчекери наголошують, що подібні вкиди є частиною системної інформаційної кампанії. Її мета — підірвати довіру до українського керівництва як всередині країни, так і за кордоном, використовуючи емоційні теми корупції, розкоші та нібито зловживань владою.

У проросійських телеграм-каналах масово поширюється фейковий скриншот статті з сайту британського таблоїду Mirror із заголовком про те, що CNN нібито попросило вибачення за свою «українську журналістку», яка під час евакуації з вечері Асоціації кореспондентів Білого дому (WHCD) 26 квітня 2026 року, у хаосі після стрілянини, взяла пляшку з вином. Пост супроводжується коментарями на кшталт: «Відмінна "реклама" для українців — війна війною, але з таким підходом їх перестануть пускати у пристойні місця».

Що відбулося насправді

На вечері WHCD в готелі Washington Hilton, де були присутні близько 2 600 гостей, під час подачі салатів прогриміли постріли біля одного з блокпостів. Почалася евакуація. Оскільки стрілянина трапилася на самому початку вечері, на столах залишилося безліч невипитих пляшок вина. У мережі поширилося відео, на якому жінка в чорному вбранні забирає кілька пляшок, — цей епізод користувачі охрестили «Wine Gate».

Чому це фейк: три ключові факти

1. Статті на Mirror не існує

Пошук на сайті mirror.co.uk за запитом «CNN has apologised» не дає жодних результатів. Публікації з таким змістом там немає. Скриншот — підробка.

2. CNN не висловлювало жодних вибачень

Пошук на сайті CNN також не видає жодної публікації чи заяви про вибачення за журналістку, причетну до «Wine Gate». Ні пресрелізів, ні офіційних коментарів.

3. Особу жінки не встановлено

Американські медіа, зокрема New York Post, пишуть про те, що особу жінки не ідентифіковано: «Особу жінки встановити не вдалося, і не ясно, чи була вона журналісткою взагалі, чи іншим гостем». Отже, твердження про «українську журналістку CNN» — вигадка російських пропагандистів у телеграм-каналах.

Фейк всередині фейку: вино нібито взяла посолка України в США Ольга Стефанішина

Паралельно анонімні акаунти в іксі (твіттері) та проросійський блогер Чей Боуз поширили версію, що пляшки забирала посолка України в США Ольга Стефанішина. Як пишуть Hindustantimes, конгресмен від Теннессі Тім Берчетт мимоволі підхопив цю хвилю, запитавши в іксі, хто ця жінка, — і користувачі одразу «призначили» винною українську дипломатку.

Однак це легко спростовується: Стефанішина справді була присутня на заході, але у сріблястій сукні та сама поділилася фотографіями у фейсбуці. Жінка ж на вірусному відео вдягнена в чорне. 

Висновок 

«Wine Gate» — реальна вірусна історія, яку російська пропаганда цинічно використала як підкладку для сфабрикованого фейку з метою дискредитації України та українських журналістів. Жодне з конкретних тверджень — ні про CNN, ні про «українську журналістку», ні про посолку Стефанішину — не підтверджене жодним достовірним джерелом.

Картинка із зображенням Володимира Зеленського та коментарем «12% підвищення пенсій попри витрати на війну» поширюється у фейсбуці й месенджерах. Цифра не вигадана, але подається так, щоб викликати обурення в Німеччині. Маніпуляцію щодо контексту та подачі щорічної індексації пенсій в Україні, спрямовану на німецькомовну аудиторію, описали фактчекери Mimikama.

Чи це правдива цифра

Так, індексація пенсій відбулася. З 1 березня 2026 року пенсії в Україні були проіндексовані відповідно до закону. Коефіцієнт індексації склав приблизно 12,1% — розрахований на основі інфляції та зростання зарплат. Кількість пенсіонерів — приблизно 10,3 мільйона — також відповідає реальним даним.

Де починається маніпуляція

По-перше, не всі отримали однакову надбавку. Картинка, поширювана в німецькомовному сегменті фейсбуку, подає «12%» як єдину для всіх цифру. Насправді розмір підвищення залежав від виду пенсії та часу її призначення — і в багатьох випадках був істотно меншим.

По-друге, це була звичайна індексація, а не спеціальне рішення уряду України. Подібна індексація — передбачений законом регулярний механізм компенсації знецінення купівельної спроможності. Формулювання «попри витрати на війну» штучно перетворює стандартну процедуру на «сміливий політичний крок».

По-третє, відірване від українського контексту підвищення на 12% може здаватися значним німецькому користувачу, але це все одно мало у абсолютному вимірі. Середня пенсія в Україні до індексації становила приблизно 130 євро на місяць. Надбавка у відсотках здається значною, але в абсолютних цифрах зовсім ні: пенсія у 3 000 гривень зросла приблизно на 363 гривні (приблизно 8 євро), у 5 000 гривень — на 605 гривень (приблизно 13 євро). Після індексації більшість пенсій залишаються вкрай низькими на тлі зростання цін.

Коментарі під публікацією: як це працює на практиці

Найкраще механізм маніпуляції видно в реакції аудиторії. Ось коментарі під оригінальним дописом у фейсбуці (орфографія збережена):

- «Klasse. Und hier müssen viele Rentner Flaschen sammeln gehen. Es ist zum kotzen» («Чудово. А тут багато пенсіонерів змушені збирати пляшки. Нудить»);

- «Da wird erhöht und hier wird das Geld aus der Rentenkasse gestohlen» («Там підвищують, а тут гроші з пенсійного фонду крадуть»);

- «Wo kommt das Geld her? Natürlich von uns!» («Звідки гроші? Звісно, від нас!»);

- «Deutschland scheisst auf unsere Rentner.. alles erworbene Geld wird zur Ukraine geschaufelt» («Німеччина плює на наших пенсіонерів.. усі зароблені гроші закопуються в Україну»).

Жоден з авторів цих коментарів не написав нічого, чого немає на картинці. Але жоден із них і не зрозумів того, чого на картинці немає: що йдеться про законну індексацію, а не про «гроші від платників податків інших країн»; що більшість українських пенсіонерів після підвищення отримують еквівалент 8–13 євро додатково і залишаються одними з найбідніших у Європі; що зв'язок між індексацією пенсій в Україні та становищем пенсіонерів у Німеччині існує лише в логіці пропагандистів — не в реальності.

Це і є мета подібних публікацій: не брехати прямо, а підштовхнути аудиторію до потрібних висновків через правильно підібраний «зріз» реальних даних.

Висновок

Публікація маніпулює контекстом реальних даних: замовчує, що індексація була рутинною і нерівномірною, що пенсії в Україні залишаються одними з найнижчих у регіоні, і що жодного зв'язку між цими виплатами та пенсійними системами інших країн не існує.

Результат — не відвертий фейк, а викривлена картина реальності, яка провокує обурення та живить антиукраїнські настрої.

У соцмережах поширюється відео з логотипом агентства Bloomberg, у якому стверджується, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн начебто з березня 2026 року разом з групою експертів опрацьовує план «тимчасового зняття санкцій» проти Росії.

У відео також цитується колишній прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала, який нібито називає це рішення «найменш болісним способом зберегти європейську економіку, уникнувши політичного провалу», йдеться у розвінчуванні StopFake.

Це підробка. Редакція Bloomberg не публікувала жодного матеріалу з такими твердженнями — ні на bloomberg.com, ні в жодній із соцмереж агентства. Крім того, справжні Reels-відео Bloomberg супроводжуються закадровим голосом диктора і зазвичай не містять логотипа, накладеного поверх зображення. У сфабрикованому відео озвучення немає, а лого агентства розміщене в правому верхньому куті.

Жодне з авторитетних міжнародних медіа — ні The Guardian, ні BBC, ні Reuters — також не повідомляло про наміри Єврокомісії скасовувати санкції. Навпаки: коли адміністрація Трампа послабила обмеження на російську нафту, фон дер Ляєн публічно розкритикувала це рішення, назвавши його таким, що підриває підтримку України.

Петр Фіала, який обіймав посаду прем'єра Чехії з 2021 по 2025 рік, так само не висловлював жодної підтримки скасуванню санкцій — ні в чеських, ні в міжнародних джерелах.

Фейк з'явився саме тоді, коли ЄС зробив протилежне. 22 квітня 2026 року Рада ЄС ухвалила 20-й пакет санкцій проти Росії і затвердила кредит Україні на 90 мільярдів євро. Угорщина зняла своє вето, після чого посли держав-членів запустили процедуру остаточного затвердження. Новий пакет охоплює енергетику, фінансові послуги і торгівлю; зокрема, запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти — що мало суттєво скоротити нафтові надходження Москви.

Мета подібних матеріалів — підважити довіру до ЄС серед українців та європейської аудиторії, сформувавши враження, що Захід «таємно» готує капітуляцію України перед Росією.

17 квітня 2026 року король Швеції Карл XVI Густав прибув до Львова з першим з початку повномасштабного вторгнення візитом до України. Проте проросійські медіа переосмислили цю подію по-своєму: нібито монарх «демонстративно відмовився потиснути руку коміку» і тим самим «принизив» Зеленського та Україну загалом. Агітпроп представив це як «доказ» того, що Швеція насправді не підтримує Київ. Про це йдеться у спростуванні StopFake.

Це маніпуляція. Численні фото й відео, опубліковані на офіційному сайті Королівського дому Швеції та пресслужбою Офісу Президента України, фіксують протилежне: Карл XVI Густав і Володимир Зеленський тиснули руки і тепло спілкувалися під час зустрічі в палаці Потоцьких.

Сам монарх схарактеризував візит як «чергове свідчення широкої і непохитної підтримки» України. Разом із президентом він поклав квіти на могили полеглих захисників на Марсовому полі Личаківського цвинтаря та відвідав реабілітаційний центр, де лікуються і протезуються українські військові.

Зеленський зі свого боку нагадав, що Швеція входить до п'ятірки найбільших донорів підтримки Збройних сил України: лише на 2026 рік країна підтвердила допомогу в розмірі 4 мільярди, а за обсягом внесків до Фонду підтримки енергетики України посідає друге місце в Європі.