У тіктоці за хештегом «мобілізація» найпомітніші маніпулятивні тези про мобілізацію і військову службу в Україні, тоді як офіційні роз’яснення держави помітні менше. Зокрема, відео з поясненням потреби мобілізації становлять лише близько 8% контенту, що потрапляє до користувачів за відповідним хештегом. Про це йдеться у дослідженні Центру досліджень Детектора медіа.

Серед ключових дезінформаційних і маніпулятивних тем переважають ролики із зображенням застосування сили під час мобілізації. Такі відео формують уявлення про масовість «насильницьких» практик, часто без контексту чи перевірки обставин, і викликають підвищену емоційну реакцію аудиторії. Окремі акаунти системно публікують лише такий контент, імітуючи поведінку звичайних користувачів і посилюючи негативне сприйняття.

Іншим поширеним наративом є твердження про «нелегітимність» мобілізації або її нібито незаконний характер. У частині відео це поєднується з маніпуляціями навколо законодавства, вибірковими коментарями «експертів» або перебільшенням окремих інцидентів. Також фіксуються повідомлення, що просувають ідею уникнення служби або подають її як єдиний спосіб «врятуватися», інколи з комерційними пропозиціями виїзду за кордон.

Окремий пласт становлять маніпуляції про «несправедливу мобілізацію», де просувається теза, що служити мають лише «привілейовані» групи — чиновники, поліцейські чи інші категорії. Паралельно поширюються відео з ознаками використання штучного інтелекту, які імітують заяви публічних осіб або створюють фальшиві інформаційні приводи, зокрема щодо корупції чи масових зловживань у системі.

Методологія дослідження базується на аналізі вибірки відео, які платформа пропонувала за хештегом «мобілізація» у відкритій вебверсії. Аналітики протягом кількох днів збирали й оцінювали контент за визначеними критеріями — наявністю маніпуляцій, критики, підтримки чи нейтрального ставлення до мобілізації. Через обмежений доступ до даних платформи цей підхід не є повністю репрезентативним, однак дозволяє зафіксувати домінуючі тренди.

Загалом дослідження показує, що інформаційний простір довкола мобілізації значною мірою формується емоційним, фрагментованим і часто маніпулятивним контентом. У поєднанні з браком системної комунікації це створює сприятливе середовище для поширення дезінформації та підриву довіри до мобілізаційної політики.

У мережі поширюється відео з логотипом Al Jazeera, у якому стверджується, що Велика Британія, Франція та Німеччина нібито передали Ірану розвідувальні дані про переміщення американських військ в обмін на економічні преференції для енергетичних компаній. Ролик подається як журналістське розслідування, що викриває «таємну угоду» між західними країнами та Тегераном. Про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Фактчекери встановили, що відео є підробкою. Al Jazeera не публікувала жодних матеріалів із такими твердженнями, а пошук на офіційному сайті не дає жодних підтверджень. Озвучення в ролику створене за допомогою штучного інтелекту, а логотип медіа використано для імітації достовірного джерела. Першоджерелом поширення став акаунт, пов’язаний із мережею дезінформації, що вже неодноразово фігурувала у подібних інформаційних вкидах.

Ключовою темою дезінформації є спроба посіяти недовіру між союзниками, зобразивши країни Європи як таких, що таємно співпрацюють з Іраном проти США. У фейку також використано економічний компонент — згадку про великі енергетичні компанії, щоб надати історії більшої правдоподібності та підсилити уявлення про «закулісні домовленості».

Насправді реальні події мають протилежний зміст. Велика Британія, Франція та Німеччина не співпрацюють з Іраном у військовій сфері, а навпаки — очолили міжнародні зусилля з протидії загрозам судноплавству в Ормузькій протоці. Йдеться про створення оборонної коаліції, яка має забезпечити безпеку торговельних маршрутів після ескалації конфлікту в регіоні та відновити свободу морської навігації.

Таким чином, фейк спотворює реальність, підміняючи оборонні ініціативи Заходу вигаданими змовами. Викриття базується на перевірці джерел, відсутності підтверджень у авторитетних медіа та аналізі технічних ознак підробки, зокрема використання штучно згенерованого аудіо. Це ще один приклад інформаційної операції, спрямованої на дискредитацію міжнародної співпраці та підрив довіри до західних партнерів.

У мережі поширюється підроблений відеосюжет із логотипом BBC News, у якому стверджується, що викрадена з італійського музею картина Поля Сезанна «Натюрморт з вишнями» нібито опинилася в кабінеті Володимир Зеленський. У ролику заявляють, що президент сам випадково «засвітив» полотно у своєму відеозверненні, а згодом видалив запис. Про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Фактчекери встановили, що цей сюжет є фейком: BBC News не публікувало такого матеріалу, що підтвердили і представники медіа. Насправді пропагандисти використали справжнє відеозвернення Володимир Зеленський, опубліковане на його офіційному YouTube-каналі, але відредагували зображення. У оригіналі за спиною президента висить не викрадений шедевр, а картина сучасного українського художника Андрій Чеботару із кримським пейзажем.

Фейк базується на реальному інциденті — пограбуванні італійської вілли фонду Маньяні Рокка поблизу Парми, де були викрадені роботи П’єр-Огюст Ренуар, Анрі Матісс та Поль Сезанн. Саме цей факт пропагандисти використали як основу для маніпуляції, штучно «перенісши» одну з викрадених картин у кабінет українського президента.

Основні теми дезінформації у цьому випадку — дискредитація українського керівництва та просування наративу про «аморальні» або надмірні витрати влади під час війни. Для цього використано типовий набір прийомів: створення підробленого відео від імені авторитетного медіа, монтаж реального звернення з підміною деталей і прив’язка до резонансної міжнародної події, що додає історії правдоподібності.

Фактчекери наголошують, що подібні вкиди є частиною системної інформаційної кампанії. Її мета — підірвати довіру до українського керівництва як всередині країни, так і за кордоном, використовуючи емоційні теми корупції, розкоші та нібито зловживань владою.