Активісти польської партії Конфедерації Польської Корони поширили твердження, що українці скоюють 58% злочинів серед іноземців у Польщі. Схожі матеріали без необхідного контексту публікувались у польських і українських медіа протягом останніх тижнів. Аналогічна маніпуляція вже фіксувалась у 2023 році — тоді її розвінчав VoxUkraine, тоді вона поширювалася у проросійських телеграм-каналах.   

Що не так із цим твердженням

Цифра технічно є вірною, але поданою без ключового контексту — а це і є маніпуляція. 58% злочинів серед іноземців — це лише 1,3% від усіх злочинів, зареєстрованих у Польщі. За даними Onet, які спираються на неопубліковану поліцейську статистику, у 2025 році українці були причетні до 10 572 зареєстрованих злочинів із понад 800 000 загалом по країні.

Загальна кількість злочинів, скоєних іноземцями в Польщі у 2025 році, становила 28 386 — це 3,55% від усіх злочинів. Тобто іноземці загалом, попри постійне зростання їхньої кількості, залишаються відповідальними за менш ніж 4% правопорушень.

Чому пропорція така висока всередині групи іноземців?

Як зазначає в коментарі для Onet генеральний інспектор польської поліції Марек Боронь, пояснюється це просто: українці є найбільшою групою іноземців у країні. Тому їхня частка в статистиці злочинів серед іноземців природно вища — так само, як і їхня частка серед платників податків, пацієнтів лікарень чи покупців у супермаркетах.

«Цілком природно, що люди, які є частиною суспільства сьогодні, беруть активну участь як у позитивних, так і в негативних аспектах його функціонування», — наголосив начальник поліції.

Для порівняння: в Польщі проживає близько 1,5 млн людей з українським громадянством, і за відносними показниками лише 0,15% українців підозрюють у вчиненні злочинів у Польщі.

Перевернута картина: реальна жертва — це українці

Поки частина медіа акцентує на злочинах, скоєних українцями, за кадром залишається протилежна й тривожніша тенденція: зростання злочинів проти самих українців.

За даними польських правоохоронців, між січнем і липнем 2025 року зафіксовано 543 злочини на ґрунті ненависті проти українців — на 41% більше, ніж у той самий період 2024 року (384 випадки).

Найпоширенішим лишаються погрози насильством: у 2024 році зафіксовано 479 випадків проти 317 у 2022-му. Суттєво зросла й кількість фізичних та психологічних нападів — майже на 73% за два роки. Ксенофобські та расистські злочини майже подвоїлись — з 113 до 188 випадків. 

Фундація "Альянс української молоді "24 серпня" в межах проєкту "Обсерваторія Ненависті" відстежує випадки расизму та ксенофобії у Польщі, і також вказує зростання фізичних нападів на українців у 2024–2025 роках. Дослідники фіксують поширення у соцмережах образу «невдячного українця», що посідає чільне місце в антиукраїнських наративах. Щодвотижнева розсилка в межах проєкту включає моніторинг соціальних мереж та польських і українських медіа. 

Висновки

Маніпуляція полягає у виривання статистики з контексту: виокремлення частки серед однієї підгрупи (іноземці) без загальної картини. Це класичний прийом, який перетворює нейтральні дані на інструмент розпалювання ксенофобії та ворожнечі до українських біженців.

В соцмережах, зокрема на фейсбуці та у Х, поширюються публікації про нібито нещодавнє осквернення меморіалу розстріляним польським професорам у Львові. На фото видно пам'ятний знак, та напис червоною фарбою «СМЕРТЬ ЛЯХАМ», та свастикою. Однак зображення зроблене ще у 2009 році — і це вже не вперше, коли стара історія подається як свіжа новина. Розвінчали вкид факт-чекери Demagog.  

Що відбулося насправді

Перевірка за допомогою зворотного пошуку зображення одразу дає відповідь: фотографія зроблена у травні 2009 року, одразу після реального акту вандалізму на меморіалі. Вона походить із матеріалу польського телеканалу TVN24 — тобто зображенню вже понад 17 років. Того ж інциденту 2009 року стосувалися публікації й інших польських видань.

Варто нагадати, що пам'ятник розстріляним нацистами львівським професорам був відновлений і урочисто відкритий у Львові 4 липня 2011 року.

Це вже не перша хвиля поширення цієї маніпуляції. Ще у 2022 році французьке агентство AFP Faktcheck фіксувало аналогічне вкидання: та сама стара фотографія використовувалась для розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі.

Навіщо це роблять

Використання старих фото і відео для просування антиукраїнських наративів — поширена техніка дезінформації. Окремі акаунти та сторінки системно поширюють подібний контент, намагаючись зіштовхнути Польщу й Україну та підірвати їхню взаємну підтримку.

Акти вандалізму охоче використовуються російською пропагандою — у тому числі через операції «під фальшивим прапором», коли виконавці діють на користь Москви, а не своєї країни. Так, у 2018 році, як зафіксував StopFake, двоє польських громадян намагалися підпалити на Закарпатті будівлю Товариства угорської культури, намалювавши при цьому свастику та «88», щоб звинуватити «бандерівців». Їх затримала СБУ.

Висновок

Фотографія пошкодженого меморіалу не є свідченням нещодавніх подій — це архівний знімок 2009 року, який вже вдруге використовується для маніпуляцій. Якщо публікація викликає сильні емоції, варто перевірити зображення через зворотний пошук у Google або TinEye — це займе лічені секунди і допоможе не стати жертвою дезінформації.

У соцмережах, зокрема у фейсбуці, наприкінці квітня поширювалася маніпуляція про те, що переможець нещодавніх виборів та майбутній угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр нібито висунув ультиматум українцям: з 1 червня вони втратять право на роботу і будуть депортовані за межі ЄС. Насправді це перекручена передвиборча обіцянка, яка не стосується тих, хто вже перебуває в країні, а сам Мадяр ще навіть не має повноважень видавати такі «накази». Розвінчали маніпулятивні повідомлення польські факт-чекери Demagog.

У Facebook та месенджерах набуває розголосу повідомлення, що з 1 червня всі українці та іммігранти з країн поза ЄС нібито «зобов’язані покинути Угорщину». Автори дописів стверджують, що таке рішення ухвалив лідер опозиційної партії TISZA Петер Мадяр. Деякі публікації з цим фейком набрали десятки тисяч реакцій, сіючи паніку серед українських біженців.

Аналітики проєкту Demagog також звернулися до угорських факт-чекерів з видання Lakmusz, щоб розібралися, що стоїть за цими заявами.

Звідки взялася дата «1 червня»?

Джерелом маніпуляції стала давніша промова Петера Мадяра, в якій він озвучив свої передвиборчі плани. Політик заявив: 

«Уряд TISZA підтримуватиме громадян Угорщини та місцевий бізнес. З 1 червня 2026 року ми дозволимо ввезення нуля, тобто жодного, іноземного працівника з-поза меж ЄС».

Чому це маніпуляція?

Мадяр говорив про червень 2026 року, а не 2024 чи 2025-го. Це довгострокова обіцянка на випадок перемоги його сили на майбутніх парламентських виборах, а не свіжа ідея, що виникла після його перемоги.

Відсутність повноважень. Наразі Петер Мадяр є переможцем виборів, але поки офіційно не отримав повноваження прем’єр-міністра. Він не може видавати «накази» про депортацію чи скасування дозволів на роботу.

Зміна контексту. У промові йшлося про припинення залучення нових трудових мігрантів, а не про вигнання тих, хто вже працює в Угорщині або має статус тимчасового захисту.

Чому українців не можуть просто «вигнати»?

Як пояснив Сілард Течар, редактор угорського порталу Lakmusz, навіть якби такі заяви були реальністю, їх неможливо втілити одним указом. 

Тимчасовий захист. Більшість українців в Угорщині перебувають під захистом Директиви ЄС, яка гарантує право на проживання та роботу незалежно від внутрішньої політики окремих партій.

Подвійне громадянство. Частина закарпатських українців, які працюють в Угорщині, мають угорські паспорти, що робить їх повноправними громадянами ЄС, на яких жодні обмеження для іноземців не поширюються.

Контекст дезінформації

Це не перший випадок, коли постать Петера Мадяра використовується для дискредитації України або залякування біженців. Раніше російські та проорбанівські медіа поширювали абсурдні фейки про те, що Мадяр нібито «запік власну собаку в мікрохвильовці», або що українські військові нібито готували в Угорщині «державний переворот» на користь Мадяра.

Теперішня хвиля дезінформації має на меті створити відчуття ворожості до українців в Угорщині та спровокувати напругу між біженцями та угорським суспільством.

Твердження про те, що українці мають покинути Угорщину до 1 червня — є фейком. Це класичний приклад «клікбейту», де політична обіцянка була вирвана з контексту, спотворена та використана для створення штучної паніки.

У мережі поширюється відеоролик із брендингом Euronews, де стверджується, що українські злочинні угруповання масово обкрадають європейців через підроблені сайти бронювання авіаквитків. Відео є фейком: пропагандисти взяли реальний сюжет Euronews від 7 квітня 2024 року і наклали на нього сфабриковану аудіодоріжку, пише StopFake.

У Telegram та інших платформах поширюється ролик із символікою відомого європейського телеканалу Euronews. У ньому стверджується, що компанія Microsoft нібито зафіксувала різке зростання випадків шахрайства з бронюванням авіаквитків, пов'язаного з діяльністю українських злочинних угруповань, які створюють клони популярних сервісів. Також зазначається, що французька поліція отримала вже понад 50 тисяч звернень від постраждалих.

Підроблена озвучка реального сюжету

Відео є фальшивкою. Пропагандисти використали реальний матеріал Euronews від 7 квітня 2024 року і наклали на нього сфабриковану аудіодоріжку. В оригінальному сюжеті йдеться виключно про зростання цін на авіаквитки та скорочення кількості рейсів через конфлікт на Близькому Сході — жодної згадки про українців чи кібершахрайство там немає.

На офіційному сайті Euronews та у верифікованих акаунтах каналу в соціальних мережах будь-які матеріали про причетність українців до подібних схем відсутні.

Microsoft про реальні кіберзагрози

Компанія Microsoft справді досліджує кіберзагрози та фішингові схеми. Однак у звітах за 2025–2026 роки Україна фігурує передусім як одна з головних цілей кібератак, а не як їхнє джерело. Зокрема, Microsoft Digital Defense Report 2025 підкреслює: Україна належить до найбільш атакованих країн, а значна частина загроз походить від російських державних угруповань, зокрема Midnight Blizzard, які використовують фішинг для кібершпіонажу.

Окремо Microsoft відзначає високий рівень розвитку українських практик кіберзахисту, зокрема впровадження рішень на основі штучного інтелекту. Твердження про «50 тисяч звернень до французької поліції» та прямий зв'язок цих випадків з українськими угрупованнями не підкріплені жодними офіційними даними і є вигадкою.

Дискредитація через впізнаваний бренд

Цей фейк є елементом системної інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію України за кордоном. Мета — сформувати образ українців як загрози для європейського суспільства, підірвати довіру до українських біженців і цифрових сервісів, а також переключити увагу з реальних джерел кіберзагроз, передусім пов'язаних із діяльністю російських угруповань. Використання впізнаваного бренду міжнародного медіа підвищує довіру до фейку і полегшує його поширення.

Раніше StopFake спростовував схожу фальшивку про те, що «українські телефонні шахраї» нібито виманили 40 мільйонів доларів у жертв пожеж у Лос-Анджелесі — її також поширювали під виглядом матеріалу авторитетного видання USA Today.

Школи та дитячі садки на Херсонщині тимчасово зупиняють роботу через безперервні російські обстріли — не через брак фінансування. Внаслідок агресії окупантів у Херсонській громаді пошкоджено 137 із 151 навчального закладу, тобто 90%, пише StopFake.

Російський агітпроп поширює маніпуляцію про те, що в Херсонській області масово закривають дитячі садки та школи через «небажання України вкладатися в розвиток регіону». Агітаційні матеріали стверджують: «київський режим» нібито не здатний забезпечити майбутнє для підростаючого покоління на правобережжі Херсонщини.

Дезінформація з'явилась на тлі реального рішення Херсонської військової адміністрації. 13 квітня 2026 року адміністрація оприлюднила розпорядження про тимчасове зупинення освітньої діяльності частини закладів громади з 1 вересня 2026 року. Йдеться про 49 дошкільних закладів, 17 закладів середньої освіти та п'ять закладів позашкільної освіти.

Не ліквідація, а вимушений захід

В управлінні освіти Херсонської міської ради наголошують: про ліквідацію не йдеться. Усі заклади залишаються у складі освітньої мережі громади. Тимчасову зупинку роботи продиктовано російською агресією — щоб убезпечити дітей і вчителів, ефективно розпоряджатись бюджетними коштами та зберегти самі будівлі. Частина закладів фактично і так не працювала через ситуацію з безпекою — розпорядження лише юридично врегулювало вже наявний стан речей.

Контекст пояснює і демографічні зміни: через повномасштабне вторження кількість дошкільнят у Херсонській громаді скоротилася майже вчетверо, а школярів — удвічі. До початку повномасштабної війни у громаді працювали 85 дитячих садків, де виховувалися понад 11,5 тисячи дітей; у 61 школі навчалися близько 35 тисяч учнів; ще 12 закладів забезпечували позашкільну освіту. У вересні 2026 року в 33 дитячих садках, 43 школах і 7 позашкільних закладах навчатимуться 2 774 дошкільнята та 16 544 школярі, повідомила начальниця місцевого управління освіти Наталія Біль.

Дев'яносто відсотків пошкоджених закладів

Причина скорочення мережі — не фінансова політика Києва, а систематичні удари окупантів по цивільній інфраструктурі. За даними військової адміністрації, внаслідок бойових дій у Херсонській територіальній громаді пошкоджено 137 із 151 навчального закладу — 90%. Більшість із них зазнавала атак повторно.

Загальна картина по Україні ще масштабніша. За даними ООН станом на кінець 2025 року Росія зруйнувала або повністю знищила 2 800 українських освітніх закладів — і це лише верифіковані дані. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий 15 квітня 2026 року повідомив, що від початку повномасштабного вторження пошкоджено понад 4 тисячи навчальних закладів, а 422 — зруйновано вщент. Загалом Росія пошкодила або знищила понад 18% усіх освітніх закладів країни.

Маніпуляція з «браком грошей» переакцентовує відповідальність: замість агресора, який перетворив школи на руїни, винним подається уряд, який намагається зберегти освітню мережу в умовах війни.

Російські пропагандистські ресурси та пов’язані з ними акаунти у соцмережах поширили відео, на якому нібито зафіксовано «помсту» чоловіка працівнику територіального центру комплектування (ТЦК) за мобілізацію брата. У ролику людину у військовій формі прив’язують до автомобіля та тягнуть полем. Як з’ясувалося, це відео є фейковим і має ознаки постановки.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Ролик активно поширювався 28–29 квітня в Telegram та соцмережі X із логотипом одного з російських каналів, які маскуються під українські. У дописах також містилися заклики підписуватися на російські платформи, зокрема МАХ і «Дзен».

Першоджерелом відео став маловідомий проросійський Telegram-канал, де його опублікували ще 26 квітня. У повідомленні стверджувалося, що подія нібито сталася в Кіровоградській області.

Втім, у Кіровоградському обласному ТЦК та СП цю інформацію спростували. Начальниця групи комунікацій установи, майор Поліна Кравченко, у коментарі заявила, що жодних подібних інцидентів у регіоні не зафіксовано.

За її словами, відео містить явні ознаки постановки: у ньому відсутні будь-які ідентифікаційні ознаки місцевості, а також немає підтверджень з боку офіційних джерел. Встановлено, що ролик не має жодного стосунку до Кіровоградської області та поширюється через мережу анонімних телеграм-ресурсів.

У ТЦК наголошують, що подібні вкиди є частиною російських інформаційно-психологічних операцій (ІПСО). Їхня мета — дискредитація військовослужбовців, зрив мобілізаційних заходів, а також провокування недовіри та напруги в суспільстві.

Додатково аналіз відео свідчить про використання технологій штучного інтелекту. Зокрема, за даними інструменту DeepFake-O-Meter, імовірність застосування генеративного ШІ під час створення ролика становить 99%.

Такі фейки є частиною системної дезінформаційної кампанії Росії, спрямованої на підрив довіри до державних інституцій України та штучне загострення суспільних настроїв.

Російські пропагандистські ресурси поширюють дезінформацію про нібито рішення Європейського Союзу «посилити контроль за в’їздом українців» та впровадити «цифрове стеження» за ними з квітня 2026 року. Підставою для таких заяв стало впровадження Європейської системи в’їзду/виїзду (EES), однак подана інформація є маніпулятивною.

Про це повідомляє StopFake.

EES — це автоматизована система прикордонного контролю, яка застосовується до всіх громадян країн, що не входять до ЄС, і подорожують до Шенгенської зони з короткостроковою метою. Вона не є інструментом стеження за окремою національністю, зокрема українцями.

Система повноцінно запрацювала 10 квітня 2026 року. Вона фіксує стандартні дані мандрівників, зокрема ім’я, інформацію з проїзних документів, біометричні дані (відбитки пальців і фото), а також дату й місце в’їзду та виїзду. У ЄС наголошують, що обробка цієї інформації здійснюється з дотриманням норм захисту персональних даних і прав людини.

Запровадження EES має на меті модернізацію прикордонних процедур. Зокрема, система дозволяє відмовитися від ручного проставляння штампів у паспортах і частково автоматизувати перевірки.

Для власників біометричних паспортів це означає спрощення проходження контролю: після першої реєстрації, під час якої прикордонники збирають біометричні дані, у подальшому мандрівники зможуть користуватися зонами самообслуговування.

Під час наступних поїздок достатньо буде відсканувати паспорт у спеціальному терміналі, після чого прикордонні служби отримають необхідну інформацію з бази даних. У ЄС очікують, що така автоматизація допоможе зменшити черги на кордонах.

Таким чином, твердження про «цифрове стеження за українцями» є викривленням фактів і не відповідає реальній меті нової системи.

Напередодні парламентських виборів у Вірменії активізувалися дезінформаційні кампанії, пов’язані з російськими спробами вплинути на демократичні процеси в країні. Пропагандистські наративи спрямовані на підрив довіри до влади, дискредитацію кандидатів і маніпуляцію суспільною думкою, використовуючи страх, фейки та змову як основні інструменти впливу. Про дезінформаційні повідомлення розповіли EUvsDisinfo.

Однією з ключових тем стало залякування населення. Поширювалися заяви про можливе втягнення Вірменії у війну за сценарієм України або навіть погрози застосування «спеціальної військової операції» проти самої країни. Такі меседжі мають на меті створити атмосферу страху і змусити виборців сумніватися в безпечності європейського курсу.

Паралельно розгорнули кампанії з дискредитації політичних лідерів. Проти прем’єр-міністра Нікола Пашиняна та інших представників влади поширювали безпідставні звинувачення — від участі у «торгівлі дітьми» до володіння елітною нерухомістю за кордоном чи навіть ввезення «радіоактивних відходів». Такі фейки часто підсилювалися масовим поширенням, зокрема через контент, створений за допомогою штучного інтелекту.

Ще одним напрямом стала дискредитація виборчого процесу та міжнародних партнерств. Напередодні голосування просуваються твердження про нібито «фальсифікації виборів» або «зовнішнє втручання», особливо з боку Європейського Союзу. Такі заяви покликані або мобілізувати проросійський електорат, або демотивувати виборців, які підтримують демократичні зміни.

Окремо просувається наратив про «втручання ЄС» у внутрішні справи Вірменії. Його поширюють як через офіційні заяви російських посадовців, так і через мережі пов’язаних медіа й онлайн-каналів. При цьому співпрацю Вірменії з ЄС у сфері безпеки та протидії гібридним загрозам подають як загрозу суверенітету країни.

Викриття цих дезінформаційних кампаній базується на аналізі їхніх джерел, перевірці фактів і порівнянні заяв із реальними подіями. Експерти звертають увагу на відсутність доказів, повторюваність шаблонних наративів і координацію між різними каналами поширення, що свідчить про системний характер інформаційного впливу.

Після затримання підозрюваного у збройному нападі під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому в соцмережах США масово поширювались твердження про його нібито політичну належність і зв’язки з Демократичною партією. Зокрема, користувачі стверджували, що підозрюваний є «зареєстрованим демократом» і фінансово підтримував конкурентку Дональда Трампа на останніх виборах президента Камалу Гарріс. Про дезінформаційні повідомлення розповіли Snopes.

Фактчекери встановили, що ці твердження є частково правдивими, але водночас маніпулятивними. Дані Federal Election Commission підтверджують, що підозрюваний справді здійснив невеликий внесок у розмірі 25 доларів через платформу ActBlue на користь кампанії Гарріс. Саме цей факт став основою для ширших і перебільшених висновків у соцмережах.

Водночас ключове твердження про партійну належність виявилося неправдивим. Згідно з публічними реєстрами виборців округу Лос-Анджелес, підозрюваний не був зареєстрований як демократ і мав статус «без партійної приналежності». Це означає, що він формально не належав до жодної політичної сили, попри можливість брати участь у деяких праймериз.

Основна дезінформаційна лінія полягала у навмисному поєднанні двох різних фактів — одноразового донату і вигаданої партійної ідентичності — для створення політичного наративу. У соцмережах ці твердження подавалися як доказ системного зв’язку підозрюваного з демократами, що мало на меті політизацію інциденту та посилення міжпартійної напруги.

Міжнародні розслідування дедалі активніше розглядають російські кібератаки проти України як можливі воєнні злочини. Як повідомляє Глобальна ініціатива T4P («Трибунал для Путіна»), прокурори Міжнародного кримінального суду вже аналізують атаки на цивільну інфраструктуру, зокрема енергетику й телекомунікації, в межах відповідних проваджень.

Україна фактично стала полігоном для російських кібератак ще з 2014 року. Одним із перших гучних випадків була спроба втручання в роботу Центральної виборчої комісії під час президентських виборів, коли хакери намагалися підмінити результати голосування. Попри те, що атаку вдалося зупинити, російські медіа поширили фальшиву картинку «результатів», що стало прикладом поєднання кібероперацій та інформаційної війни.

Згодом атаки стали масштабнішими і руйнівнішими. Хакерське угруповання Sandworm здійснило серію атак на українську енергосистему, залишивши без електрики сотні тисяч людей. У 2017 році вірус NotPetya, спрямований проти України, швидко поширився світом і завдав мільярдних збитків міжнародному бізнесу. Експерти наголошують, що ці атаки використовувалися не лише для шкоди Україні, а й як тестування нових кіберінструментів.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році кібератаки стали невід’ємною частиною військових дій. У перші години вторгнення було атаковано супутникову мережу Viasat, а згодом кількість кіберінцидентів почала стрімко зростати. Якщо раніше Росія робила ставку на руйнівні удари, то з часом перейшла до шпигунства, прихованого доступу до систем і збору даних, особливо щодо структур, пов’язаних з обороною.

Окремою мішенню залишаються українські медіа й телекомунікації. Злами інформаційних ресурсів використовуються для поширення фейків, а атаки на інфраструктуру, як-от збій у роботі «Київстару», безпосередньо впливають на життя мільйонів людей. Саме такі інциденти можуть стати ключовими у справах Міжнародного кримінального суду, адже, за оцінками експертів, їхні наслідки для цивільного населення можуть відповідати критеріям воєнних злочинів і створити важливий прецедент у міжнародному праві.