Російська пропаганда оприлюднила черговий фальшивий відеоролик, прикрившись брендами української культурної ініціативи та міжнародної правозахисної організації. Мета маніпуляції — посіяти розкол у релігійному середовищі та дискредитувати мобілізаційні процеси в Україні.

Розвінчали фейк фактчекери Укрінформу. 

Прокремлівські телеграм-канали розповсюджують відеоролик з логотипами українського освітньо-культурного проєкту «Пломінь». У матеріалі з посиланням на нібито звіт міжнародної організації Human Rights Watch (HRW) стверджується, що впродовж літа 2026 року в Україні примусово «мобілізували 500 священнослужителів Православної церкви України».

Як сфабриковано цей фейк?

За допомогою подібних вкидів прокремлівська пропаганда намагається вирішити кілька завдань:

Російські пропагандисти вкотре вдалися до маніпуляцій, використавши реальне відео з залізничного вокзалу Дніпра. Опублікувавши сфальсифікований ролик, проросійські медіа та акаунти в соцмережах намагаються перекласти відповідальність за транспортні збої, спричинені російськими обстрілами, на українську владу.

Розвінчали фейк фактчекери Укрінформу. 

У соціальних мережах X (Twitter), Instagram і Telegram проросійські ресурси масово поширюють відеоролик із залізничного вокзалу міста Дніпро. На кадрах видно великий натовп пасажирів на площі перед будівлею. Кремлівські акаунти переконують, що черги утворилися через нібито «перевірку документів» та оголошення про заборону евакуації для військовозобов'язаних.

Опубліковане відео (оригінальне) дійсно зняте у Дніпрі. Його оприлюднив на своїй сторінці один із користувачів українського сегмента тіктоку 7 серпня. Для переконливості маніпулятори наклали на нього текст, якого немає на оригіналі: «Військовозобов’язані не підлягають цивільній евакуації», а також підробили аудіодоріжку — на ній нібито через гучномовець вокзалу лунає відповідна заборона. Першоджерелом вкиду, ймовірно, став акаунт «Периметр ZOV» у мережі X, який оприлюднив фейк 17 серпня.

Які ознаки цього фейку?

Мета фейку

Ця маніпуляція спрямована на поширення паніки і відчуття безвихідності серед жителів Дніпра та регіону, формування у суспільства уявлення, ніби держава «кидає» військовозобов'язаних у разі небезпеки, а також щоб змістити фокус уваги громадян із реальної причини затримок транспортного сполучення — систематичних російських атак — на звинувачення «Укрзалізниці».

У російськомовних та грузинських сегментах соцмереж поширюють фейковий скриншот, на якому від імені російської компанії Wildberries та її очільниці Тетяни Кім пропонується винагорода в 50 мільйонів доларів за арешт або вбивство президента України Володимира Зеленського. Розвінчали фейк грузинські фактчекери з MythDetector. 

Фактчекери Myth Detector встановили, що першоджерелом фото став акаунт @Waltp39 у X, який позиціює себе як пародійний і в описі профілю прямо вказує на це. Обліковий запис, що має приблизно 2000 підписників і публікує контент про російсько-українську війну, опублікував зображення з винагородою за Зеленського ще 22 липня. Перевірка інструментом Hive Moderation показала 98% ймовірність того, що фотографія створена за допомогою штучного інтелекту. Пізніше фейк почав поширюватися ширше, зокрема в телеграмі та фейсбуці, у тому числі у вигляді «скриншота» з мобільного телефону, який нібито тримає в руках людина в автомобілі. 

Контекст: атаки на склади Wildberries

Поява фейку збіглася з серією атак українських безпілотників на об'єкти Wildberries у Росії. За даними Reuters, з 18 по 28 липня цілями стали щонайменше вісім складів компанії.

На тлі цих атак Тетяна Кім у липні зробила кілька публічних заяв, називаючи удари «актами тероризму»: 18 липня оголосила про виплати родинам загиблих і постраждалих співробітників, 22 липня заявила про «інформаційну війну» проти компанії, а 31 липня повторила звинувачення в тероризмі, заперечивши при цьому, що склади використовувалися для військових поставок. Жодна з цих заяв не містила згадки про Зеленського чи будь-яку винагороду за його арешт.

Україна наводить аргументи, що склади Wildberries у Москві, Тамбові, Краснодарі й Ставрополі були пов'язані з постачанням компонентів для російських безпілотників та навігаційного обладнання для армії. Ще навесні 2026 року на платформі за запитом «все для СВО» можна було знайти військове спорядження — і хоча згодом сам тег перестав працювати, товари відповідної категорії, включно з тактичними бронежилетами, аптечками та FPV-дронами, залишаються доступними для придбання.

Варто також зауважити, що фінансова структура Wildberries — WB-банк, яким на 95% теж володіє Кім, — з червня 2026 року перебуває під санкціями Великої Британії та ЄС як такий, що має стратегічне значення для фінансового сектору Росії.

Фейк про «винагороду за Зеленського», ймовірно, покликаний дискредитувати українську сторону, представивши атаки на військову логістику як особисту вендету проти конкретної особи, і водночас відвернути увагу від реальних заяв Тетяни Кім та фактів про причетність об'єктів Wildberries до військових поставок.

7-10 серпня російськомовні сторінки й користувачі у фейсбуці, а також низка російськомовних пропагандистських видань, каналів в іксі й телеграмі поширили фотографію нібито встановленого в Тегерані банера з зображенням міністра закордонних справ Азербайджану Джейхуна Байрамова та міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, які тиснуть один одному руки.

На «банері» чиновники зображені у свинарнику, їхні обличчя перекреслені червоним, а перський напис попереджає: «Якщо знатимешся зі свинями, то почнеш рохкати, як вони». Автори публікацій стверджували, що таким чином Тегеран нібито відреагував на візит Байрамова до України, під час якого той відвідав Меморіал Захисників України.

Однак, як з'ясували фактчекери грузинського видання Myth Detector, зображення є фотофейком. Реальний банер, встановлений у Тегерані, не має жодного стосунку до України чи Азербайджану — він антиамериканський і зображує повалену Статую Свободи.

За допомогою гугл-пошуку зображень фактчекери встановили, що ще 3 серпня — тобто до появи фейкового варіанту в мережі — турецьке агентство Анадолу опублікувало фотографії саме цього банера в його оригінальному, антиамериканському вигляді. Порівняння знімків показало, що зображення ідентичні за всіма деталями, окрім самого малюнка на банері: замість поваленої Статуї Свободи на фейковій версії з'явилося зображення міністрів у свинарнику.

Імовірним джерелом маніпуляції дослідники називають телеграм-канал Alex Parker Returns, який опублікував фальшиве зображення 7 серпня. Цей пропагандистський канал і раніше вже потрапляв в огляди та дослідження «Детектора медіа». 

Перевірка, яку зробили фактчекери Myth Detector за допомогою інструменту виявлення контенту, створеного штучним інтелектом, InVid, показала 92% ймовірність того, що зображення на банері згенероване за допомогою ШІ. 

6 серпня міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов відвідав Україну, де зустрівся з главою МЗС Андрієм Сибігою та президентом Володимиром Зеленським. За даними азербайджанського МЗС, сторони обговорили стратегічне партнерство, торгівлю, енергетику, гуманітарну співпрацю, а також питання регіональної та міжнародної безпеки. У межах візиту міністри також відвідали Стіну пам'яті загиблих захисників України.

Фейк, найімовірніше, покликаний посіяти недовіру між Україною та Азербайджаном і применшити символічне значення візиту, підмінивши реальний антиамериканський контекст тегеранського банера антиукраїнським наративом.

Аналітики «Детектора медіа» зафіксували черговий кейс втручання російської дезінформаційної мережі Storm-1516, повʼязаної з ГРУ РФ, у французьку політику — цього разу не обійшлося без згадки України як контекстного елементу атаки.

Мішенню кампанії став Рафаель Глюксманн — французький євродепутат, відомий послідовною підтримкою України після повномасштабного вторгнення та критикою політики Путіна. Сам політик підтвердив, що подав заяву до французьких правоохоронних органів після цілеспрямованої кампанії проти нього; за даними французької влади, атаку організувала мережа Storm-1516, повʼязана з російською військовою розвідкою (ГРУ).

За тиждень зафіксовано щонайменше сім фейкових відео в тіктоці (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7), які станом на момент написання матеріалу не видалені платформою. Вони імітують оформлення й логотипи авторитетних західних медіа — Le Monde, Le Figaro, Libération (з обрізаним логотипом), Bellingcat, BFM TV, AFP та видання Politico.

Під виглядом «журналістських розслідувань» ці ролики поширюють сфабриковані звинувачення на адресу Глюксманна та повʼязаних з ним осіб — від вигаданих кримінальних історій і смертей до фальшивих заяв релігійних та медійних діячів. Загалом мережу, до якої відносять цю кампанію, звинувачують у щонайменше 205 подібних операціях у Європі.

Характерна риса кейсу — двомовна структура контенту: короткий опис під відео подається англійською мовою (імовірно, для ширшого охоплення міжнародної аудиторії), тоді як текст безпосередньо на відео — французькою, з розрахунком на місцеву аудиторію.

Ще одна показова ознака — аномальна структура взаємодії з контентом (engagement): кожне відео в тіктоці зібрало понад 1000–1200 поширень (репостів), тоді як лайків — лише 25–50, а коментарів і збережень практично немає. Така диспропорція між масовими репостами і мінімальною органічною реакцією користувачів є типовою ознакою скоординованого/накрученого поширення, а не природної вірусності контенту.

Ще одна помітна риса, якої не було в подібних кампаніях ще кілька місяців тому, — наявність посилання на справжні сайти медіа у відеороликах, за яким, насправді, неможливо перейти, бо це просто текст, а не гіперпосилання. Можливо, це зроблено дезінформаторами з метою підвищення правдоподібності тверджень. При перевірці посилання вказують справжні домени медіа, під які мімікрують меседжі Storm-1516, але таких статей на вказаних доменах не існує. 

Опис маніпуляцій та дезінформаційних звинувачень у роликах:

Жодних підтверджень перелічених тверджень у відкритих джерелах, які можна триангулювати і верифікувати, не знайдено. Наприклад, доньки генерального директора Ubisoft Іва Гіймо (Yves Guillemot) не існує,  він має сина на ім'я Шарль Гіймо (Charlie Guillemot). 

Спільний знаменник усіх тез: поєднання публічної позиції Глюксманна (підтримка України, критика Росії) з вигаданими скандальними «викриттями» особистого й кримінального характеру — класична техніка дискредитації через фабриковані звинувачення від імені медіабрендів з високою репутацією.

У соціальних мережах та пропагандистських Telegram-каналах розповсюдили дезінформацію про те, що російські обстріли української цивільної енергетичної інфраструктури нібито призвели до різкого скорочення діяльності шахрайських кол-центрів. У фальшивих дописах переконували, що кількість подібних дзвінків до Польщі, Великої Британії, Ізраїлю та інших країн нібито впала на 60%. Головною метою цієї дезінформаційної кампанії було виправдання ударів по критичній інфраструктурі України та спроба надати їм вигляду «корисної боротьби зі злочинністю» для міжнародної спільноти. Про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Викрити фальшивку вдалося завдяки детальному порівняльному аналізу публікацій та моніторингу першоджерел. Пропагандисти намагалися надати дезінформації авторитетності, поширюючи скриншот нібито матеріалу міжнародного телеканалу Al Jazeera із залученням даних агентства Reuters.

Однак видання Al Jazeera не випускало подібних статей, а поширюваний у мережі скриншот виявився повністю підробленим. Для створення фейку зловмисники використали реальну статтю Al Jazeera від 11 серпня 2026 року про наслідки російських ударів по Запоріжжю. Пропагандисти зберегли оригінальну фотографію із зображенням пожежника на місці обстрілу, підпис до неї та верстку сайту, проте замінили оригінальний заголовок, зміст тексту та змінили дату публікації на 12 серпня.

Аналіз даних офіційних джерел та медіа згадуваних країн показав відсутність будь-якої статистики, яка б підтверджувала 60-відсоткове падіння кількості шахрайських дзвінків через атаки на українську енергетику. За допомогою системи моніторингу Osavul вдалося також встановити першоджерело поширення фейкового скриншоту — ним виявився Telegram-канал «Шкварка 2.0», який неодноразово помічали у створенні та систематичному поширенні сфабрикованих матеріалів.

У соціальних мережах поширили фальшиве відео під виглядом сюжету британського мовника BBC про те, що перша леді України Олена Зеленська нібито з’явилася на публіці з викраденою дорогоцінністю. У фейковому матеріалі стверджували, що під час візиту до Парижа на нашийній прикрасі Зеленської помітили кулон «Жінка-бабка» вартістю близько 800 тисяч євро, викрадений з французького музею Лалік 5 липня. Головною темою цієї пропагандистської акції намагалися зробити дискредитацію родини Президента України та створення міфу про нібито купівлю розкішних речей на тлі війни. Про дезінформаційні повідомлення розповіли Factcheck.bg.

Перевірка першоджерел показала, що на офіційному сайті та YouTube-каналі BBC подібний сюжет взагалі не виходив. Технічний аналіз аудіодоріжки за допомогою сервісів Hive Moderation та Hiya Deepfake Voice Detector виявив з ймовірністю понад 95%, що закадровий голос був повністю згенерований штучним інтелектом (deepfake), на що вказувало неприродне виголошення окремих слів.

Окрім підробки голосу, маніпуляцій зазнав і відеоряд. Для створення фейку зловмисники використали реальні кадри прибуття Володимира та Олени Зеленських на вечерю «Коаліції рішучих» у Єлисейському палаці від 13 липня. Порівняння оригінальних фотографій інформаційних агентств Reuters та Agence France-Presse із фрагментами з підробленого відео довело, що зображення викраденого музейного кулона було штучно накладено на шию першої леді за допомогою фоторедактора.

Кремль створив розгалужену глобальну мережу цифрового вербування, щоби поповнювати втрати у війні проти України за рахунок іноземних громадян. Для цього російські структури використовують маніпулятивну рекламу в соціальних мережах, фіктивні агентства з працевлаштування та фейкові сайти, маскуючи військову службу під звичайну цивільну роботу. Як працює інформаційна сторона вербування, розповіли EUvsDisinfo.

Аналіз дезінформаційних маніпуляцій показав, що потенційних жертв заманюють обіцянками високих заробітків у розмірі до трьох тисяч доларів США або вакансіями сантехніків, пакувальників на складах та охоронців. Також використовується фейковий транзит до країн Європейського Союзу. Потенційним кандидатам гарантують цивільне працевлаштування або роботу в логістиці подалі від лінії фронту. Проте після прибуття до Росії в людей відбирають паспорти та змушують підписувати військові контракти російською мовою, яку більшість із них не розуміє, після чого відправляють на передову.

Викрити цю схему вдалося завдяки розслідуванню Європейської служби зовнішньої діяльності, дослідженню правозахисних організацій та матеріалам журналістських розслідувань. Фахівці виявили щонайменше тридцять п’ять вербувальних сайтів і понад вісімдесят рекламних оголошень у мережах Meta, WhatsApp, TikTok, YouTube та Discord, які публікувалися сорока мовами світу.

Для обходу блокувань та приховування замовників кремлівські структури застосовували кілька технічних маніпуляцій. Серед них виявлено згенеровані штучним інтелектом постери без згадок про армію, використання одноденних доменів для перенаправлення користувачів на реальні сайти вербування, а також створення фейкових сторінок легітимних агентств із добору персоналу. Цифровий слід дав змогу пов’язати ці ресурси з чотирма брендами, які контролюються єдиною зареєстрованою в Росії організацією «Центральний штаб», розташованою поруч з навчальним центром добровольців у Башкортостані, а також із російським військовим блогером Романом Сапоньковим.

Особливо активні дезінформаційні кампанії орієнтовані на країни Африки, Латинської Америки, Південної та Південно-Східної Азії, де вербувальники цинічно використовують скрутне економічне становище та бідність місцевого населення.

У мережі та пропагандистських Telegram-каналах поширюють неправдиві повідомлення про те, що Укрзалізниця нібито повністю припиняє продаж квитків. Автори таких дописів стверджують, що залізнична логістика України начебто «не може впоратися з наслідками прильотів» і «тріщить по швах».

Про це повідомляє StopFake.

Насправді кремлівські ресурси маніпулюють тимчасовими змінами в роботі перевізника та спотворюють його офіційні пояснення. Як уточнили в Укрзалізниці, продаж квитків обмежували лише на окремі рейси та дати — зокрема, на деякі напрямки з Дніпра до західних регіонів.

Такі обмеження були пов’язані з міркуваннями безпеки, переспрямуванням маршрутів та необхідністю скоригувати технологічні рішення після російських обстрілів. Після затвердження нових графіків і внесення їх до системи бронювання продаж квитків на відповідні дати відновлюють у звичайному режимі.

Про припинення роботи української залізниці не йдеться. Лише протягом перших десяти днів серпня 2026 року поїзди Укрзалізниці перевезли майже 940 тисяч пасажирів. У піковий день пасажиропотік перевищив 100 тисяч осіб.

Попри систематичні російські атаки на залізничні об’єкти, зокрема в Харківській, Сумській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, Укрзалізниця продовжує працювати. Після пошкодження колій або станцій залізничники проводять ремонтні роботи, залучають резервні тепловози, а на окремих ділянках, наприклад П’ятихатки — Дніпро та Лозова — Орілька, організовують автобусні трансфери.

Отже, пропагандисти перетворили тимчасове обмеження продажу квитків на окремі рейси на вигадку про нібито повну зупинку залізничної системи. Так вони намагаються перебільшити наслідки російських ударів і сформувати враження про нездатність української інфраструктури працювати в умовах війни.

Російські пропагандистські ресурси поширюють неправдиву інформацію про нібито спалах лихоманки Західного Нілу в Сумській області. Причиною поширення хвороби вони називають поранених військовослужбовців ЗСУ, посилаючись на анонімного «інсайдера із силових структур».

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Насправді жодних підтверджень спалаху захворювання на Сумщині немає. Раніше в області справді зафіксували один випадок лихоманки Західного Нілу, а також виявили інфікованих комарів, які є природними переносниками вірусу. Однак поодинокий випадок не свідчить про початок спалаху.

Пропагандисти не наводять жодних доказів масового зараження українських військових або поширення інфекції через поранених бійців.

Лихоманку Західного Нілу переважно переносять комарі, які заражаються після контакту з інфікованими птахами. Вірус поширений у багатьох країнах світу. У 2026 році випадки захворювання фіксували, зокрема, й у Росії.

Таким чином, російська пропаганда використала реальну інформацію про існування вірусу та окремий випадок захворювання, щоб вигадати «спалах» і безпідставно пов’язати його із ЗСУ. Такою маніпуляцією українських військових намагаються представити як джерело небезпеки для цивільного населення.