У ніч на 7 березня 2026 року Росія завдала ракетно-дронового удару по Дністровській ГЕС у Чернівецькій області. Атака спровокувала масштабне забруднення річки Дністер нафтопродуктами, що безпосередньо вплинуло на водопостачання Молдови. Упродовж березня 2026 року проросійські медіа поширили десятки матеріалів, спрямованих на переформатування відповідальності за техногенні наслідки удару. StopFake зафіксував три основних наративи.

Фейк 1. Росія не завдавала ударів по Дністровській ГЕС — там сталася велика аварія

Факт російської атаки задокументували уряди України та Молдови, Євросоюз, Єврокомісія (Висновки Європейської ради від 19 березня 2026 року), а також американська організація Armed Conflict Location & Event Data (ACLED), що спеціалізується на аналізі збройних конфліктів у режимі реального часу. Ліквідація наслідків атаки відбувається спільними зусиллями України, ЄС і Молдови.

Самі представники Росії спочатку поширювали переможні заяви про удар по ГЕС — і лише після того, як трансгранична екологічна катастрофа привернула міжнародну увагу, риторика змінилася.

Атаки на Дністровську ГЕС не є прецедентом: 31 жовтня 2022 року Росія вперше одночасно вдарила по трьох українських гідроелектростанціях — Дніпровській, Кременчуцькій і Дністровській; 29 березня 2024 року атаку на Дністровську та Канівську ГЕС повторили. За даними на 2025 рік, по машинному залу ДніпроГЕС завдано 46 ударів.

Фейк 2. Забруднення Дністра спричинила дорожня пригода з вантажівкою, що перевозила мастило

Після удару по ГЕС у річку потрапило понад 1,5 тонни нафтопродуктів. Лабораторні аналізи Міністерства довкілля України зафіксували перевищення допустимого рівня нафтопродуктів у 2,5 раза, барію — у 3–6 разів, що вказує на зв'язок із вибуховими речовинами.

Через три тижні після атаки на молдовській ділянці річки продовжують виявляти залишки нафтопродуктів. 26 березня міністр довкілля Молдови Георге Хайдер пояснив, що хоча джерело забруднення вже ліквідовано, нафтові плями, що осіли в прибережній рослинності, виявлятимуть ще деякий час.

МЗС Молдови викликало посла Росії та вручило йому ноту протесту разом із пляшкою забрудненої річкової води. Генеральна прокуратура Молдови порушила кримінальне провадження за фактом масштабного забруднення Дністра.

Фейк 3. Київ навмисно забруднив річку, щоб поширити кризу на сусідні держави

26 березня 2026 року президент України Владімір Зеленський повідомив, що Росія переходить до другого етапу операції ударів по критичній інфраструктурі: під загрозою — об'єкти водної інфраструктури, дамби, системи водозабезпечення, логістичні маршрути.

Удар по Дністровській ГЕС слугує щонайменше двом стратегічним цілям: позбавити Україну електроенергії й водопостачання та дестабілізувати Молдову — державу, що перебуває в полі постійного кремлівського тиску. Атаки на прикордонну енергетичну інфраструктуру України за принципом доміно впливають на суміжні держави.

На сьогодні в Молдові діють два режими надзвичайного стану: через забруднення Дністра та через 60-денний енергетичний НС, запроваджений унаслідок тривалих атак на українські підстанції й розподільчі потужності. За час повномасштабного вторження Молдова тричі зазнала блекауту — востаннє 31 січня 2026 року.

У грузинсько- та російськомовних сегментах Facebook активно розповсюджується відео, де нібито Віктор Орбан жорстко звертається безпосередньо до Володимира Зеленського. У підробленому російському перекладі угорський прем’єр порівнює президента України з клоуном, звинувачує Вашингтон і Брюссель у розпалюванні війни, заявляє, що Зеленський тягне Європу «в могилу та прірву», а війна — єдине джерело його легітимності. Орбан нібито також відмовляється робити угорців жертвами «помилок, невдалих переговорів і фанатичних бажань» українського лідера. Розвінчали фейк експерти Myth Detector. 

Утім, це фейк та класична дезінформаційна маніпуляція.

Відео справжнє, але зняте 23 жовтня 2025 року під час виступу Орбана на заході, присвяченому річниці Угорського повстання 1956 року. У оригінальній промові прем’єр-міністр Угорщини не звертався до Володимира Зеленського особисто, не згадував його ім’я і не використовував жодної з тих образливих фраз, які з’явилися в російському «перекладі».

Орбан критикував європейські країни, які, на його думку, вже «вичерпали гроші», але продовжують підтримувати війну, висловлював негативне ставлення до вступу України в ЄС (водночас заявляючи про підтримку стратегічного партнерства). Він говорив про історичну спадщину Угорщини, важливість суверенітету та миру, але не критикував уряд США чи його зовнішню політику. Жодних порівнянь Зеленського з клоуном чи звинувачень у «зруйнуванні країни заради оплесків у Конгресі» в оригіналі не було.

На поширюваному відео помітний водяний знак російського видання «Політнавігатор» (Politicalnavigator) — ресурсу, створеного у 2014 році для просування проросійських наративів, пов’язаних з Україною та пострадянським простором.

Чому це важливо

Такі маніпуляції з перекладом — поширений прийом дезінформації. Коли реальне відео, із перекрученим контекстом, поширюють серед різних цільових аудиторії, щоб посіяти ворожнечу, дискредитувати лідерів і підірвати підтримку України. У цьому випадку фейковий переклад робить Орбана набагато агресивнішим і персонально ворожим до Зеленського, ніж він був у реальній промові у 2025 році.

Російські пропагандисти продовжують активно дискредитувати українське військо, поширюючи фотофейки, зокрема, підроблені скриншоти новин, де звичайні кримінальні події перетворюють на «злочини військових». Здебільшого просто редагуються заголовки та тексти реальних статей, замінюючи ключові деталі, щоб створити негативний образ Сил оборони. Три свіжі приклади, розвінчані експертами VoxCheck.

Перший випадок — Харків. У мережі з’явилися дописи про те, що військовослужбовець 113-ї окремої бригади територіальної оборони разом зі спільницею нібито пограбував перехожого. Насправді це маніпуляція з реальною новиною від харківського медіа «Status Quo» від 29 березня. Оригінальний заголовок повідомляв: «У Харкові затримали пару за пограбування на вулиці». Ні в статті, ні в офіційному повідомленні поліції Харківської області жодного слова про причетність чоловіка до армії не було. Пропагандисти просто відредагували заголовок у фоторедакторі або через код сторінки, вставивши «військовослужбовець та його спільниця».

Другий випадок — Суми. Пропагандистські телеграм-канали поширювали інформацію, ніби військовий 225-го окремого штурмового полку змусив дитину купити алкоголь, щоб шантажувати власника магазину. Джерело фейку — стара новина 2018 року від «Zahid.net» про поліцейського з Рівного. У реальній статті та судовому рішенні Рівненського міського суду обвинувачений фігурує саме як поліцейський, а не військовий, і подія відбулася в Рівному, а не в Сумах. Фейкмайкери замінили «поліцейський» на «військовослужбовець» і змінили назву міста, частково відредагувавши навіть текст новини.

Третій випадок — Сумщина. Фейк стверджував, що наркозалежний військовий 101-ї окремої бригади територіальної оборони вбив свою бабусю і, щоб приховати злочин, підпалив суху траву, в якій спалив тіло. Насправді це поєднання двох різних подій. 26 березня медіа «Сумські дебати» повідомляли про пожежу через спалення сухої трави, в якій загинула жінка (без згадки про онука чи підпал з метою вбивства). Окремо поліція затримала 31-річного чоловіка за збут наркотиків. Жодна з новин не пов’язує ці події між собою і не згадує причетність затриманого до Сил оборони. Пропагандисти знову відредагували заголовки, щоб штучно «з’єднати» їх і додати військовий контекст.

У всіх трьох випадках схема однакова: беруть реальну кримінальну новину (або дві), змінюють заголовок і ключові слова («поліцейський» → «військовий», «Рівне» → «Суми» тощо) за допомогою простого редагування зображення або коду. Потім скриншот поширюють у Telegram-каналах, щоб створити враження системних проблем в українській армії.

Такі фотофальсифікації використовуються з метою підірвати довіру до ЗСУ, деморалізувати суспільство та посіяти розкол. Однак перевірка першоджерел і ключових слів швидко розвінчує такі фейки.

Російські медіа й телеграм-канали поширюють фотофейк: нібито українські військові під виглядом «дерусифікації» знищують давні половецькі статуї. Як доказ використовують сфальсифікований скриншот реальної новини українського медіа. Розвінчали маніпуляцію фахівці Стопфейк.

Мережею шириться повідомлення про те, що бійці 425-го полку ЗСУ буцімто «демонтували та розтрощили» половецькі баби, щоби позбутися «російського сліду» в історії. До публікацій додається скриншот, який на перший погляд виглядає як матеріал українського видання. 

Проте це фейк. Пропагандисти використали реальне фото, але повністю підробили заголовок і зміст статті за допомогою графічного редактора.

Розбір фотофабрикації 

Джерелом для фейку став матеріал харківського радіо «Накипіло», опублікований 13 березня. Проте зміст оригіналу діаметрально протилежний.

Справжній заголовок: «"Бабу розкололо навпіл": військові евакуювали кам’яні статуї з прифронтової Дніпропетровщини».

Реальний зміст: У статті йдеться про спільну операцію військових 25-ї бригади та істориків. Вони під обстрілами рятували артефакти (половецькі баби та енеолітичну статую), щоб перевезти їх у безпечне місце.

Причина евакуації: Один із монументів уже був серйозно пошкоджений російськими снарядами. Без втручання фахівців ці тисячолітні пам’ятки просто перетворилися б на пил.

Пропагандисти не лише змінили назву статті, а й додали вигадані цитати про «дерусифікацію», яких ніколи не було в оригіналі.

Саме російська агресія є головною загрозою для кам’яних статуй. Фактчекери фіксують реальні випадки вандалізму та руйнувань з боку окупантів:

Ізюм (гора Кременець): У 2022 році весь світ облетіли кадри розтрощеної половецької баби після російського обстрілу. Інші статуї окупанти розмальовували фарбою та обвішували радянською символікою.

Луганщина: На захоплених територіях зафіксовані випадки недбалого перевезення артефактів окупаційними адміністраціями, що призвело до їхнього фізичного руйнування.

Прифронтова зона: Постійні артилерійські удари Росії по українському степу щодня загрожують курганам та пам’яткам, які перебувають просто неба.

Ці приклади показують тренд на дискредитацію України на міжнародній арені, виставляючи її як «країну-варвара», що нищить власну культуру. А також це привід відвернути увагу від реальних воєнних злочинів Росії проти культурної спадщини України.

Російська пропаганда вкотре намагається видати порятунок за руйнування, перекладаючи відповідальність за власні злочини на ЗСУ.

Фахівці Центру протидії дезінформації (ЦПД) зафіксували масштабну координацію ботоферм у тіктоку. Цього разу російські пропагандисти відмовилися від звичних фейкових новин на користь більш «людяного» контенту, а саме відеоселфі біженців у Європі.

Як розпізнати маніпуляцію?

Автори кампанії використовують технологію дипфейку для створення персонажів, які виглядають як українські біженці. Ролики стилізовані під аматорську зйомку: людина нібито йде вулицею європейського міста й ділиться «власним досвідом».

Основні ознаки фейку:

1. Однотипні наративи. Усі «герої» говорять за методичкою: скаржаться на «нестерпне життя» в Україні, критикують владу та наполегливо радять емігрувати, поки не пізно.

2. Аномальна активність. Один акаунт може публікувати десятки відео з абсолютно різними обличчями, але ідентичним змістом та стилістикою. Це пряма ознака централізованого виробництва контенту.

3. Штучність образу. При детальному розгляді помітні характерні для ШІ похибки: неприродна міміка, розмитість контурів обличчя під час руху або дивна синхронізація губ із текстом.

Яка мета цієї кампанії?

Росія прагне не просто поширити негатив, а досягти конкретних стратегічних цілей: створити ілюзію, що в Україні немає майбутнього і «всі розумні вже виїхали»; спровокувати напругу між тими, хто залишився, і тими, хто поїхав. Росія використовує емоційну вразливість українців під час війни, підсилюючи її технологіями штучного інтелекту.

Російські медіа поширюють інформацію про те, що столиця України нібито стала одним з лідерів європейського ринку розкоші, посівши третю сходинку за кількістю придбаних авто марки Bentley. Дослідження Factcheck.bg та реальні показники свідчать: це маніпуляція, що базується на навмисному викривленні результатів корпоративного рейтингу.

Джерелом фейку став російський телеграм-канал Mash (відомий поширенням кремлівської пропаганди), після чого новину підхопили інші російські медіа та пропагандистські телеграм-канали. Автори фейку стверджували, ніби український ринок настільки стрімко зростає під час війни, що Київ поступився за обсягами продажів лише двом іншим європейським містам. При цьому вони посилалися на слова регіонального менеджера Bentley Motors Річарда Леопольда.

Як було насправді?

Річард Леопольд справді повідомляв у своєму особистому профілі в LinkedIn інформацію про те, що компанія відзначила найкращих дилерів Bentley у Європі на заході в Марбельї (Іспанія). Компанія «Bentley Kyiv» справді отримала «бронзу», але не за кількістю проданих машин.

Ключові факти, які ігнорують пропагандисти

Нагорода київському дилерському центру була присуджена за загальну ефективність роботи, яка оцінюється за 12 різними показниками (KPI). Сюди входять якість обслуговування клієнтів, післяпродажний сервіс, маркетингова активність та динаміка розвитку, а не просто валовий обсяг продажів.

За даними українського Інституту дослідження автомобільного ринку, протягом минулого року в Україні було офіційно зареєстровано лише 20 нових автомобілів Bentley. Для порівняння, у 2020 році дилер продав 37 авто, і навіть тоді нагороди вручалися за «покращення результатів», а не за світове чи європейське лідерство.

Цей фейк поширили, за даними provereno_media, у пропагандистських телеграм-каналах, зокрема, «Операция Z: Военкоры Русской Весны» (263 000 переглядів), «Украина 24/7» (153 000), «МИГ России» (117 000) та ін. У соцмережі X англомовний пост пропагандистки Діани Панченко набрав понад 600 000 переглядів, не в останню чергу завдяки ретвіту від спецпредставника президента Росії та учасника переговорів про завершення війни в Україні Кирила Дмитрієва.

Чому це важливо

Подібні вкиди спрямовані на створення хибного враження про «недоречне марнотратство» в Україні під час війни, щоб дискредитувати Україну в очах міжнародних партнерів та викликати внутрішнє соціальне напруження.

Твердження про третє місце Києва за обсягами продажів Bentley є маніпуляцією фактами. Російські ресурси підмінили поняття «ефективність роботи дилера» на «кількість проданих одиниць», щоб створити маніпулятивний заголовок.

У березні 2026 року в мережі поширилося відео, в якому президент США Дональд Трамп нібито заявляє, що Іран пропонував йому стати верховним лідером країни. Цей ролик активно розповсюджували в соціальних мережах, подаючи його як підтвердження реальної пропозиції з боку Тегерана. Втім, така інтерпретація є маніпулятивною, розповіли Snopes.

Відео є справжнім, тобто не створеним за допомогою штучного інтелекту чи монтажу. У ньому зафіксовано виступ Дональда Трампа 25 березня 2026 року перед Національним республіканським комітетом Конгресу США. Під час промови він, змінюючи інтонацію, імітував різні голоси та переказував гіпотетичні або перебільшені діалоги, зокрема про те, що нібито хтось не хоче бути «головою Ірану» і відмовляється від такої ролі. Саме цей фрагмент користувачі соцмереж вирвали з контексту.

Частина аудиторії сприйняла ці слова як буквальне твердження про те, що Іран пропонував Трампові посаду верховного лідера. Однак у самій промові немає чіткого підтвердження, що йшлося про реальні події. Ймовірно, американський президент або перебільшував почуті розмови, або взагалі вигадував діалог для риторичного ефекту. Таким чином, користувачі, які поширювали відео з відповідним підписом, фактично неправильно інтерпретували його зміст.

До того ж немає будь-яких підтверджень того, що Іран міг зробити подібну пропозицію. Після загибелі попереднього верховного лідера Алі Хаменеї наприкінці лютого 2026 року новим керівником країни обрали його сина Моджтабу Хаменеї рішенням Ради експертів. З огляду на це незрозуміло, коли і за яких обставин могла виникнути гіпотетична пропозиція Трампу.

Крім того, конституція Ірану встановлює чіткі вимоги до верховного лідера: ним може бути лише ісламський богослов, який має глибокі знання ісламського права. Дональд Трамп, який є християнином, не відповідає цим критеріям і не має відповідної релігійної підготовки.

Також на момент поширення відео не було ознак активних прямих переговорів між США та Іраном. Попри заяви Трампа про можливі домовленості, іранські офіційні особи заперечували факт переговорів, зазначаючи, що обмін повідомленнями через посередників не є повноцінним діалогом.

Отже, відео з виступом Трампа є справжнім, однак твердження про нібито реальну пропозицію з боку Ірану — це результат вирваного з контексту фрагмента та неправильної інтерпретації його слів.

У мережі поширюється публікація, в якій стверджується, що телеканал «Al Jazeera» нібито повідомив про втечу українського фахівця з боротьби з безпілотниками, відрядженого на Близький Схід. Повідомлення супроводжується відеороликом, стилізованим під новинний сюжет з логотипом цього медіа, що має створити ілюзію достовірності та «міжнародного підтвердження» інформації. Втім, ці твердження не відповідають дійсності — дезінформаційні повідомлення проаналізували фахівці StopFake.

Насправді на офіційних ресурсах Al Jazeera, зокрема на сайті телеканалу та в його верифікованих акаунтах у соціальних мережах, відсутні будь-які згадки про подібний інцидент. Сам ролик є повністю сфальшованим: він лише імітує візуальний стиль новин, але не має жодного стосунку до реального контенту редакції.

Аналіз відео свідчить, що в ньому використано зображення з відкритих джерел, які не пов’язані з нібито «втечею» або діяльністю українських фахівців на Близькому Сході. Зокрема, кадри з українськими операторами дронів з’являлися в мережі ще в лютому 2026 року та використовувалися в матеріалах іспанського видання «El Confidencial». Також у сюжеті згадується ім’я «Мирослав Радченко», однак жодних підтверджень існування такого спеціаліста з безпілотників у відкритих джерелах немає.

Жодне авторитетне міжнародне медіа, а також українські державні органи чи офіційні представники не повідомляли про подібні випадки. Відсутність підтверджень з надійних джерел є ключовою ознакою того, що йдеться про вигадану історію.

Водночас відомо, що Україна справді направила своїх фахівців на Близький Схід у межах офіційної місії міжнародного співробітництва. Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що в регіоні перебувають понад 200 українських військових експертів, які допомагають партнерам захищатися від атак іранських безпілотників типу «Shahed». Місію було оголошено 17 березня 2026 року під час виступу у британському парламенті: частина фахівців уже працює в ОАЕ, Катарі та Саудівській Аравії.

Ця співпраця є частиною обміну досвідом: Україна ділиться практичними навичками протидії масованим атакам дронів, здобутими під час війни, а натомість отримує підтримку у зміцненні власної системи протиповітряної оборони.

Отже, поширена інформація є черговим прикладом дезінформації, спрямованої на дискредитацію міжнародної співпраці України та підрив довіри до українських військових фахівців. Використання підроблених відео з логотипами відомих медіа — типовий інструмент пропаганди, покликаний створити ілюзію авторитетності та вплинути на емоції аудиторії.

Фактчекери StopFake розвінчали тези з матеріалів у російських пропагандистських медіа, буцімто в Україні у 2026 році не буде весняної посівної кампанії.

Весняна посівна кампанія в Україні триває, попри поширення російської дезінформації про її нібито скасування. Станом на 24 березня 2026 року до польових робіт уже долучилися аграрії з 17 областей, які засіяли понад 180 тисяч гектарів ярими культурами — це близько 3% від прогнозованих площ зернових і зернобобових. Темпи робіт загалом відповідають показникам минулого року, що свідчить про стабільність аграрного сектору навіть в умовах війни.

Упродовж 2026 року в Україні планують засіяти приблизно 6 мільйонів гектарів ярими зерновими та зернобобовими культурами. Загальна площа під зерновими та олійними культурами становитиме близько 16,6 мільйона гектарів, тоді як озимі вже займають 5,4 мільйона гектарів. Структура посівів залишається близькою до торішньої, а ситуація на внутрішньому ринку — прогнозованою, що дає змогу повністю забезпечувати продовольчу безпеку країни.

Попри глобальні коливання на паливному ринку, спричинені операцією США та Ізраїлю проти Ірану, українська посівна кампанія не зазнала негативного впливу. Як пояснив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, аграрії заздалегідь готуються до сезону та закуповують необхідні ресурси, зокрема пальне. За його словами, господарства мають запаси щонайменше на кілька тижнів, а часто й на кілька місяців, що є стандартною практикою через тривалий виробничий цикл у сільському господарстві.

За даними Міністерства закордонних справ України, лише у 2025 році Росія вивезла Чорним морем близько 2 мільйонів тонн викраденого зерна. Загалом від початку повномасштабного вторгнення обсяг привласненого українського зерна сягнув приблизно 15 мільйонів тонн і продовжує зростати.

Поширюючи фейки про нібито зрив посівної, російська пропаганда намагається просувати ширші наративи про «економічний крах» України. Насправді ж аграрний сектор продовжує працювати стабільно. Водночас саме Росія залишається фактором дестабілізації глобальних продовольчих ланцюгів: вона мінує українські сільськогосподарські землі, атакує зерносховища та портову інфраструктуру, а також незаконно вивозить українське зерно.

У мережі поширюється інформація про те, що Президент України Володимир Зеленський нібито володіє 1% акцій фармацевтичної компанії AstraZeneca. Як стверджується, такі дані були отримані в результаті «розслідування» ресурсу Insider UK, який також нібито пов’язує українського лідера з дослідницьким центром компанії у Варшаві через холдингову структуру. Однак ці твердження не мають жодного фактичного підтвердження та є прикладом цілеспрямованої дезінформації.

Про це повідомляє EUvsDisinfo.

Усі джерела, що поширюють інформацію про Зеленського та акції AstraZeneca, посилаються на так зване «розслідування» Insider UK. Водночас перевірка показала, що цей ресурс є фейковим сайтом, створеним для імітації авторитетного медіа. Аналіз архівних копій домену insider.uk.com через сервіс Wayback Machine виявив характерні ознаки підставного ресурсу: домен має коротку історію існування та був зареєстрований у другій половині січня 2026 року спеціально для інформаційної кампанії. Наразі сайт уже недоступний.

Після появи фейкового матеріалу про Зеленського дезінформація протягом кількох годин була підхоплена великими російськими Telegram-каналами. Це створило ілюзію масового поширення та «підтвердження» інформації.

Експерти зазначають, що така схема є типовою для інформаційно-маніпулятивних операцій: спочатку створюється фальшивий сайт із вигаданим «розслідуванням», після чого його зміст швидко тиражується через мережі в соціальних медіа.

Подібні кампанії є частиною ширшої стратегії дезінформації, спрямованої на дискредитацію українського керівництва та підрив довіри до України на міжнародній арені.