Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

23 Лютого станом на 1460 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2732
Фейк
816
Маніпуляція
775
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Російська пропаганда підробила репортаж Deutsche Welle про втрати Сил оборони України

Російські пропагандистські ресурси розпочали масоване поширення фальшивого відеосюжету, який видають за репортаж німецького мовника Deutsche Welle. У підробленому ролику стверджується, нібито військові втрати України сягнули приголомшливої цифри у два мільйони осіб, що є свідомою дезінформацією. Зловмисники використали реальний відеоряд німецького видання, але за допомогою монтажу змінили закадровий текст, додавши вигадані дані про кількість ідентифікованих та невідомих загиблих. Метою такої атаки є поширення паніки, деморалізація українського суспільства та створення ілюзії критичного виснаження української армії. Чому це фейк, розповіли StopFake.

Викрити підробку вдалося завдяки порівнянню розповсюджуваного відео з оригінальним матеріалом Deutsche Welle, який вийшов 2 лютого 2026 року. Справжній репортаж присвячений роботі судових медиків в Одесі та процесу ідентифікації тіл, повернутих із Росії, проте він не містить жодних згадок про загальну кількість втрат ЗСУ. У підробці лише перші тридцять три секунди збігаються з оригіналом, після чого вставлено фальсифікований двадцятисекундний уривок. Уважний аналіз дає змогу почути різку зміну тембру закадрового голосу на місці склейки, а коментарі медичних експертів, наявні у справжньому сюжеті, у фейковій версії повністю видалені або перекриті вигаданим текстом.

Окрім технічних невідповідностей, маніпулятивність новини підтверджується офіційними даними та оцінками міжнародних аналітичних центрів, які суттєво відрізняються від пропагандистських вигадок. На початку 2026 року президент України озвучив цифру у п'ятдесят п'ять тисяч загиблих військовослужбовців, не враховуючи зниклих безвісти. Водночас експерти Центру стратегічних та міжнародних досліджень оцінюють втрати у межах від ста до ста сорока тисяч осіб за весь час повномасштабного вторгнення. Створення відео-двійників іноземних медіа залишається улюбленим інструментом Кремля, оскільки авторитетний бренд західного ЗМІ допомагає надавати неправдивій інформації вигляду достовірності.

Три складові міфу про «непереможність» Росії

Кремлівська машина пропаганди продовжує активно вибудовувати міфологію про непереможність російської армії, намагаючись підірвати західну підтримку України та деморалізувати українське суспільство. Цей наратив, що став центральним стовпом інформаційної війни після повномасштабного вторгнення 2022 року, базується на свідомому перекручуванні фактів, маніпуляціях та психологічному тиску. Росія намагається переконати світ у своїй безмежній могутності, хоча реальний стан справ на полі бою та економічні показники свідчать про протилежне. Про дезінформаційні повідомлення розповіли EUvsDisinfo.

Одним із найбільш стійких міфів є твердження, що Росія є нестримною військовою силою з безмежними ресурсами. Пропагандисти регулярно заявляють про повний контроль над спірними територіями та неминучу перемогу, водночас приховуючи катастрофічні втрати. Станом на 2026 рік агресору вдалося захопити лише крихітну частку української території ціною сотень тисяч життів. Повільні темпи просування змушують міжнародних оглядачів порівнювати російську армію з равликом, а економіка країни-агресорки відчуває серйозне напруження, що робить таку стратегію війни нежиттєздатною в довгостроковій перспективі.

Кремль також активно використовує тактику залякування, стверджуючи, що його зброя не має аналогів і здатна спричинити катастрофічні руйнування. Прикладом такої маніпуляції стала ракета «Орєшнік», якій приписували здатність викликати землетруси, хоча жоден міжнародний моніторинговий центр не зафіксував подібних поштовхів. Поодинокі запуски таких ракет вказують на серйозні проблеми з їх серійним виробництвом, а не на технологічну перевагу. Таким чином, міф про технічну невразливість розбивається об відсутність стратегічних успіхів та реальні обмеження російського військово-промислового комплексу.

Третій масив дезінформації спрямований на поширення зневіри, стверджуючи, що Україна та її союзники вже програли війну. Пропагандисти маніпулюють опитуваннями громадської думки, стверджуючи, нібито більшість європейців вірить у поразку України, хоча насправді підтримка фінансової та військової допомоги серед громадян ЄС залишається стабільною. Також Москва намагається виставити власні поразки, як-от наступ Збройних сил України на Курщині, підступними пастками, аби зберегти обличчя перед внутрішньою аудиторією. Викриття таких фейків відбувається через пряму перевірку фактів, візити офіційних осіб у нібито захоплені міста та аналіз першоджерел західних медіа, які Кремль цитує, вирвавши з контексту.

Над хронікою працюють Андрій Пилипенко, Леся Бідочко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.