Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

04 Вересня станом на 1653 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2746
Фейк
827
Маніпуляція
776
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Маніпуляція: Україна «перекрила Дністер» і спричинила водну катастрофу в Молдові

На тлі посухи та обміління найбільших європейських річок російські медіа звинуватили Україну в нібито «провокуванні водної катастрофи в Молдові». Пропагандисти стверджують, що українська влада начебто одноосібно вирішила «перекрити воду в Дністрі», хоча річка є основним джерелом водопостачання для жителів Молдови. Однак це маніпуляція.

Про це повідомляє StopFake.

Україна не перекривала Дністер, а рішення про зміну режиму роботи Дністровського комплексного гідровузла не було одностороннім. Відповідні параметри погоджують представники обох держав у межах Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер. Цей орган створили для міждержавної співпраці України та Молдови у сфері охорони й використання водних ресурсів Дністра.

Приклад дезінформаційного повідомлення. Джерело: StopFake.  

Під час позачергового засідання Комісії 28 серпня 2026 року Україна та Молдова спільно домовилися тимчасово знизити скид води з Дністровського гідровузла до 60 м³/с. Це не означає повного припинення течії: захід запровадили на два тижні, щоб зберегти запаси водосховища в умовах критичного природного маловоддя.

Режим роботи гідровузла переглядали вже кілька разів. 31 липня сторони погодили скид на рівні 85 м³/с, а 11 серпня — 75 м³/с. Отже, йдеться про послідовні скоординовані рішення України та Молдови, а не про спробу Києва залишити сусідню країну без води.

За даними Українського гідрометеорологічного центру, басейн Дністра переживає один із найскладніших періодів маловоддя за всю історію спостережень. Наприкінці серпня середньодобова витрата води біля Заліщиків становила лише 24 м³/с — приблизно 12% норми. Приплив до Дністровського водосховища також упав до рекордно низького рівня, а від початку серпня вода в ньому опустилася майже на метр.

Дефіцит води зачепив обидві країни. У Молдові запровадили заходи зі скорочення споживання води й електроенергії, щоб забезпечити роботу водозабору Кишинева. Водночас в Україні обмеження водокористування діють із червня. Через маловоддя виникли проблеми з роботою водозаборів у Чернівецькій та Хмельницькій областях, зокрема в Хотині та Кам’янці-Подільському.

Ситуація на Дністрі є частиною значно масштабнішої природної аномалії. Супутникові знімки програми Copernicus, зроблені на початку серпня, зафіксували винятково низькі рівні води в Луарі, По, Рейні та Дунаї. Тривала посуха вже обмежує вантажні перевезення, ускладнює виробництво електроенергії, зрошення сільськогосподарських земель і постачання прісної води в різних частинах Європи.

Отже, причиною критичного обміління Дністра є тривала посуха та рекордно низький природний приплив води, а не дії України. Російська пропаганда видає погоджені Києвом і Кишиневом заходи з ощадливого використання водних ресурсів за «водну блокаду», намагаючись штучно спровокувати недовіру та конфлікт між Україною і Молдовою.

Фейк: Україна «інсценувала» удар по будівлі СБУ, щоб виправдати «атаки по цивільній авіації»

Російські пропагандистські ресурси поширюють версію, нібито Україна сама інсценувала удар по кабінету керівника Служби безпеки України Олександра Поклада. За твердженнями пропагандистів, ця «постановка» начебто має виправдати майбутні українські атаки на територію Росії та цивільну авіацію.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Версія російських пропагандистів не має жодного фактологічного підтвердження. Її автори не наводять ані доказів інсценування, ані достовірних джерел, які могли б підтвердити причетність України до удару по власній державній установі.

4 вересня російський безпілотник влучив у центральну будівлю СБУ на вулиці Володимирській у Києві. Президент Володимир Зеленський повідомив, що дрон був спрямований безпосередньо в кабінет Олександра Поклада, якого на момент атаки там не було. Внаслідок удару виникла пожежа та постраждали люди. Про російську атаку й пошкодження будівлі також повідомили Reuters та Associated Press.

Щоб підкріпити вигадану версію, російська пропаганда також підмінює зміст попередніх заяв Зеленського про небезпеку польотів над Росією. Президент не погрожував цивільним літакам і прямо наголосив, що Україна не має наміру їх атакувати. Йшлося про те, що через розв’язану Росією війну, активне застосування безпілотників і роботу протиповітряної оборони російський повітряний простір більше не можна вважати безпечним.

Україна також поінформувала Міжнародну організацію цивільної авіації про ризики для польотів над Росією та закликала авіакомпанії уникати цього повітряного простору. Попередження про небезпеку для цивільної авіації не є погрозою її атакувати.

Отже, пропагандисти поєднали дві окремі події та вдалися до конспірологічного твердження про «українську постановку». Мета такого вкиду — перекласти відповідальність за російський удар на Україну, дискредитувати можливу відповідь на атаку та заздалегідь представити державу-жертву агресії як загрозу для цивільних.

Над хронікою працюють Маріанна Присяжнюк, Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.