У квітні 2026 року в соцмережах поширилася заява про те, що президент США Дональд Трамп нібито сказав: «Після того як я закінчу з цим, я можу поїхати до Венесуели — я швидко вивчу іспанську, це не займе багато часу, я добре знаю мови — і я поїду до Венесуели, я збираюся балотуватися в президенти». Відео з цією цитатою активно поширювалося на різних платформах і викликало запити від користувачів щодо його достовірності. Чи справді Трамп висловлював таке бажання і чи дозволяє Конституція Венесуели йому стати лідером латиноамериканської держави, розповіли Snopes.

Як з’ясувалося, відео є автентичним: воно походить з пресконференції Трампа 6 квітня 2026 року, під час якої він справді озвучив цю фразу. Водночас контекст свідчить, що його слова мали жартівливий характер, адже він також заявив про свою «високу популярність» у Венесуелі та додав, що задоволений нинішнім керівництвом країни.

Попри це, навіть гіпотетичний сценарій участі Трампа у виборах у Венесуелі є юридично неможливим. За конституцією цієї держави, кандидат у президенти має бути громадянином Венесуели за народженням і не мати іншого громадянства. Отже, навіть у разі знання іспанської мови Трамп не відповідав би ключовим вимогам для участі у виборах.

Політичний контекст також залишається складним: на початку 2026 року США затримали президента Ніколаса Мадуро та його дружину Сілію Флорес, після чого владу тимчасово перебрала Дульсі Родрігес. Адміністрація Трампа згодом зняла з неї санкції, а сам Трамп позитивно відгукувався про її діяльність, зазначаючи, що вона «виконує чудову роботу і добре співпрацює з представниками США».

Напередодні парламентських виборів в Угорщині російська пропаганда разом із угорськими посадовцями розгорнула масштабну інформаційну операцію з метою звинуватити Україну у спробі диверсії на газопроводі TurkStream. Попри відсутність доказів та пряме спростування з боку сербських спецслужб, дезінформацію активно тиражують у польському та загальноєвропейському медіапросторі. Розвінчали дезінформацію експерти Demagog.  

Суть маніпуляції

Сербські силовики 5 квітня виявили вибухові пристрої поблизу газопроводу TurkStream («Турецький потік»), який є критично важливим для енергопостачання Угорщини. Одразу після цього угорські політики та проурядові медіа почали поширювати версію про «український слід». Цей наратив миттєво підхопили російські та білоруські пропагандистські ресурси, намагаючись виставити Україну «державою-терористом».

Контекст: Вибори та політичні технології

Загострення антиукраїнської риторики відбувається на тлі виборчої кампанії в Угорщині. Вибори, заплановані на 12 квітня, можуть стати вирішальними для партії Віктора Орбана Fidesz, яка вперше за 16 років ризикує втратити більшість через зростання популярності опозиційної партії TISZA та її лідера Петера Мадьяра.

Стратегія Орбана будується на дискредитації опозиції як «проукраїнської» та залякуванні електорату війною. Інцидент із газопроводом став ідеальним інструментом для підкріплення цього наративу. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто навіть оприлюднив відео, де прямо пов’язав знахідку в Сербії з Україною.

У польськомовних публікаціях у Facebook стверджується, що вибухівка, виявлена ​​сербами, походить зі США. Той факт, що українці мають доступ до такої зброї, нібито є доказом того, що вони несуть відповідальність за невдалий напад на газопровід: «...саботаж було здійснено терористами з України під командуванням Зеленського».

Що кажуть факти?

Аналіз ситуації показує, що звинувачення на адресу Києва є безпідставними та мають ознаки скоординованої провокації.

Як це працює в інфополі

Пропаганда використовує емоційні маніпуляції та підміну понять. У соцмережах поширюються дописи, де Україну називають «нацистсько-бандерівською» та звинувачують у «шантажі країн, без яких вона б не існувала». Використання вибухівки західного зразка подається як «беззаперечний доказ» провини ЗСУ або ГУР.

Висновок

Історія про «українських диверсантів» на сербському газопроводі на кордоні з Угорщиною — це приклад передвиборчої маніпуляції, посиленої російською пропагандою. Жодних фактичних підтверджень участі України немає. Натомість є чітка вигода для чинного угорського уряду, що полягає у мобілізації свого електорату через страх та дискредитації України на міжнародній арені.

У соцмережах, зокрема у Фейсбуці, активно циркулює чергова фотоманіпуляція: нібито Москва надіслала великий флот військових кораблів на підтримку Ірану в Ормузьку протоку. Автори постів стверджують, що це сталося на тлі загострення стосунків з США. Насправді це класична маніпуляція зі старим архівним відео — розвінчали маніпуляцію грузинські фактчекери mythdetector.

Один із користувачів Facebook наприкінці березня опублікував фото колони кораблів із російськомовним текстом: «На тлі зростання напруженості зі Сполученими Штатами понад 25 російських військових кораблів прибули до Ормузької протоки. Президент Путін пообіцяв додаткову підтримку Ірану та допомогу у кризові часи».

Що насправді зображено на фото?

Відео, використане для маніпуляції, знято ще у 2018 році у Фінській затоці під час підготовки російських кораблів до військово-морського параду. Воно не має жодного стосунку до Близького Сходу, Ормузької протоки чи подій 2026 року. Жодні відкриті джерела — ні західні, ні українські, ні навіть російські офіційні медіа — не повідомляли про перекидання такого флоту до Перської затоки.

Ймовірним першоджерелом поширення став TikTok-акаунт ОРЁЛ. Саме на ньому з’явилося оригінальне відео (зараз воно вже видалене). Акаунт спеціалізується на проросійських, антиукраїнських і антиамериканських матеріалах, переважно пов’язаних з війною в Україні.

Інформація про «25 російських кораблів» не підтверджена жодним авторитетним ЗМІ чи офіційними відомствами сторін конфлікту. Це типовий приклад візуальної маніпуляції, коли до реального старого відео додають актуальний, але вигаданий контекст.

Контекст подій, на якому ґрунтується фейк

Напруга навколо Ормузької протоки (через яку проходить близько 20 % світової нафти та зрідженого газу) продовжується на тлі військової операції США та Ізраїлю проти Ірану. Після атак США та Ізраїлю Іран закрив протоку. 21 березня президент США Дональд Трамп дав Тегерану 48 годин на відновлення судноплавства і пригрозив ударами по енергетичній інфраструктурі. 22 березня Корпус вартових Ісламської революції відповів погрозами атакувати енергетичні та водні об’єкти країн Перської затоки. Саме на цьому реальному фоні й з’явився фейк про «російський флот-рятівник».

8 квітня військові дії було тимчасово призупинено на два тижні для поглиблених переговорів між США та Іраном. 

Це чергова спроба створити ілюзію «сильної Росії», яка нібито приходить на допомогу союзникам. Насправді — звичайна фотоманіпуляція, яку підігнали під актуальний порядок денний. Такі вкиди розраховані на те, щоб сформувати потрібну картину світу в аудиторії, яка споживає проросійський контент. Перевіряйте джерела і не ведіться на «сенсаційні» фото без підтвердження.

Анонімні телеграм-канали та російські медіа активно розповсюджують чергову вигадку: мовляв, уряд ОАЕ відхилив пропозицію України щодо допомоги в боротьбі з іранськими ударними дронами. За їхніми словами, про це нібито повідомило авторитетне агентство Al Jazeera. Розвінчали фейк, що використовує підроблений сюжет катарського телеканалу, експерти «Стоп Фейк».

Насправді ця «новина» спочатку з’явилася в проросійських і проіранських телеграм-каналах, а потім її підхопили ботоферми та новинні агрегатори. Для верифікації фактчекери використовували інструменти Osavul. На сайті Al Jazeera немає жодної публікації про розрив чи відмову від співпраці з Україною. Російські пропагандисти вже не вперше зловживають брендами відомих медіа, щоб надати фейкам правдоподібності.

Реальність зовсім інакша. З середини березня 2026 року на Близькому Сході працюють 228 українських фахівців, які допомагають місцевим силам протиповітряної оборони протистояти іранським БпЛА. За даними BBC, в одній з країн регіону українські експерти вже брали безпосередню участь в успішному збитті іранських безпілотників.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна отримала 11 офіційних запитів від держав, які межують з Іраном, а також від європейських країн і Сполучених Штатів щодо підтримки в захисті від іранських «шахедів» та подібних загроз.

Крім того, українські виробники та представники оборонної галузі отримали десятки комерційних пропозицій від країн Перської затоки та Близького Сходу. Йдеться про потенційні контракти на постачання десятків тисяч дронів-перехоплювачів, причому іноземні партнери готові платити значно більше, ніж на внутрішньому українському ринку.

У березні 2026 року Володимир Зеленський відвідав Саудівську Аравію, де підписав угоду про оборонне співробітництво. Подібні домовленості активно готуються або реалізуються і з іншими державами регіону. Усе це прямо спростовує пропагандистські вкиди та демонструє, що інтерес до українського досвіду протидії дронам лише зростає.

Раніше Центр досліджень «Детектора медіа» вже розбирав основні наративи російської пропаганди щодо постачання експертизи та ППО в держави Перської затоки. Детальніше читайте в статті: «Зеленський продає ППО шейхам»: російська пропаганда — про турне українського президента в країни Перської затоки

Поки Україна активно зміцнює дипломатичні та економічні зв’язки з країнами Перської затоки, російська машина пропаганди шукає нові шляхи для дискредитації нашої держави. Цього разу в центрі уваги Москви опинилися арабомовні телеграм-канали, через які Кремль намагається поширювати вигідні йому наративи, видаючи їх за «думку місцевої аудиторії».

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (SPRAVDI) зафіксував масовану спробу російських спецслужб підкупити власників арабомовних телеграм-каналів, що працюють на арабську аудиторію. З метою протидіяти українській дипломатії в регіоні та посіяти недовіру між партнерами.

Схема «Цукерок»: як працює підкуп блогерів

За даними моніторингу, власники арабських ресурсів почали масово отримувати пропозиції про співпрацю від анонімних замовників. Зокрема, зафіксовано активність користувача під ніком «Ксенія» з акаунту з іронічною назвою «Цукерок» (Cukerok).

Алгоритм дій досить простий:

Які фейки просуває Росія?

Основна тема, яку наразі намагаються «продати» арабському світу, — це нібито «недотримання Україною угод з арабськими країнами».

Пропагандисти використовують абсурдну маніпуляцію: вони намагаються звинуватити Україну в проблемах країн, які самі ж потерпають від ударів іранських дронів типу «Шахед». Головне завдання таких вкидів — створити ілюзію, що Україна є ненадійним партнером, а її дії нібито шкодять інтересам арабського світу.

Навіщо це Кремлю?

Фахівці пояснюють, що Росія вдається до тактики «астротурфінгу» — створення видимості масової підтримки певної думки знизу. Коли антиукраїнський фейк з’являється на арабському каналі, він виглядає як органічна позиція місцевої спільноти, а не як пряма трансляція з Москви.

Ключові цілі цієї кампанії:

Висновок

Російська дезінформація стає дедалі витонченішою, мімікруючи під голоси іноземних журналістів та блогерів. Успіхи української дипломатії на Близькому Сході стали для Кремля «болючою точкою», на яку вони намагаються тиснути за допомогою підкупів та брехні.

Раніше Центр досліджень «Детектора медіа» вже розбирав основні наративи російської пропаганди щодо постачання експертизи та ППО у держави Перської затоки. Детальніше читайте в статті:  «Зеленський продає ППО шейхам»: російська пропаганда — про турне українського президента в країни Перської затоки

У документах, оприлюднених Мін’юстом США 30 січня 2026 року у справі Джеффрі Епштейна, немає жодних доказів того, що актор Леонардо ДіКапріо займався канібалізмом, їв «дитяче м’ясо» чи листувався про «канібальську дієту» з режисером Вуді Алленом. Це чергова вигадка конспірологів, яка не підтверджується жодним документом і яку розібрали журналісти Snopes 

Що саме поширюють у соцмережах?

З березня 2026 року в інстаграмі, іксі (твіттері) та інших платформах активно розганяють дописи на кшталт: «Нові файли Епштейна розкривають: Леонардо ДіКапріо з’їв понад 70 фунтів “child meat” у межах канібальської дієти. Файли показують, як він листувався з Вуді Алленом і хвалився, що є повноцінним канібалом».

Деякі пости додають «історичний контекст»: «Канібалізм — не новинка, він сягає часів ханаанців з Біблії». Зображення з таким текстом набирають тисячі поширень.

Звідки взявся фейк?

Першоджерелом став сайт The People’s Voice (колишній NewsPunch), відомий поширенням дезінформації. 20 лютого 2026 року вони опублікували статтю із заголовком: «Файли Епштейна розкривають: Леонардо ДіКапріо з’їв 70 фунтів дитячого м’яса на “канібальській дієті”».

Автори статті стверджували, що в документах є «закодованою мовою» згадки про «jerky», «cream cheese baby» та інші нібито кодові слова, які вказують на «канібальську операцію» за участю ДіКапріо. Також ішлося про листи між актором і Вуді Алленом. Жодних конкретних посилань на номери документів, сторінки чи файли стаття не містила — лише емоційні інтерпретації уривків, які не стосуються справи.

Дезінформацію підхопив і конспіролог Алекс Джонс у відео на Infowars, де він говорив про «величезний список листів» про «людське м’ясо», але жодних доказів чи скриншотів не показав.

Що насправді є в документах?

Ім’я Леонардо ДіКапріо у файлах справді згадується кілька разів, але виключно в контексті третьої сторони:

У файлах є окремі згадки про канібалізм і ритуальні жертвоприношення, але вони не пов’язані з ДіКапріо чи Алленом. Попередні перевірки (зокрема Snopes) уже спростували тлумачення «jerky», «cream cheese baby» чи закупівлі сірчаної кислоти як доказів «трубопроводу дитячого м’яса».

Висновок

Немає жодних доказів, що ДіКапріо «допомагав Епштейну з’їсти 70 фунтів дитячого м’яса за два тижні» чи хвалився канібалізмом. Це класичний приклад, коли конспірологічні сайти беруть реальну згадку імені знаменитості в документах і «пришивають» до неї приголомшливу вигадку, не надаючи жодних посилань.

Такі фейки працюють на емоціях і сенсаціях, щоб набирати перегляди. Завжди перевіряйте першоджерела: офіційні документи Мін’юсту США доступні онлайн.

«Детектор медіа» вже розвінчував фейки, які поширює конспірологічний сайт The People’s Voice, також пов’язані з так званими файлами Епштейна. 

Попри безпрецедентний доступ до інформації, скласти цілісне уявлення про події у світі стає дедалі складніше. У соціальних мережах новини поширюються через непрозорі алгоритми, а користувачі все частіше споживають інформацію у вигляді безперервних стрічок, не шукаючи її свідомо. Це суттєво впливає на поінформованість людей і робить самі факти більш вразливими. Водночас економічна криза в журналістиці призвела до появи «інформаційних пустель», де бракує професійних медіа для висвітлення місцевих подій. За даними дослідження Fundación Gabo, щонайменше 30% територій у країнах Латинської Америки підпадають під цю категорію. У поєднанні з розвитком штучного інтелекту це значно ускладнює здатність громадян орієнтуватися в подіях — наприклад, розуміти, що відбувається в Ірані чи Венесуелі. Як штучний інтелект впливає на доступ до надійної інформації, розповіли Олівія Сор і Франко Піккато з Poynter.

Експерти виокремлюють три ключові способи, якими штучний інтелект змінює інформаційний простір. Найпомітніший із них — використання ШІ для створення дезінформації, як з політичних, так і з комерційних мотивів. Наприклад, під час інформаційної хвилі довкола нібито затримання президента Венесуели Ніколаса Мадуро мережею поширювалися згенеровані зображення політика в кайданках ще до появи перевірених матеріалів. Подібні технології дедалі активніше використовують і кримінальні угруповання: під час операції в Мексиці, завдяки якій було ліквідовано наркобарона Немесіо «Ель Менчо» Осегеру, створювалися відео для перебільшення масштабу хаосу. Окрім цього, зросла кількість шахрайських схем з використанням фейкових відео відомих осіб, що рекламують вигадані інвестиції.

Другий напрям впливу — використання генеративних чатботів як джерел новин. Хоча це може розширити доступ до інформації та адаптувати її під потреби користувачів, такі системи здатні генерувати неправдиві відповіді, які важко виявити. Навіть невеликий відсоток помилок стає проблемою, якщо користувач не може визначити, де саме інформація є хибною.

Третій і найглибший вплив полягає в розмиванні самого поняття доказу. Сучасні технології значно спростили створення переконливих підробок, через що стає дедалі важче довіряти зображенням і відео. Це призводить до явища «дивіденду брехуна», коли навіть справжні докази можна дискредитувати, заявивши, що вони створені штучним інтелектом. Політики вже використовують цей підхід, заперечуючи автентичність витоків аудіозаписів.

Олівія Сор і Франко Піккато наголошують, що простих рішень у цій ситуації не існує. Соціальні мережі, попри позитивний вплив на розширення публічної дискусії, потребують відповідального регулювання, адже їхні рішення суттєво впливають на інформаційні потоки та демократичні процеси. Водночас залишаються відкритими ключові питання: як забезпечити відстежуваність синтетичного контенту, які запобіжники використовують компанії під час навчання моделей ШІ та як протидіяти їх застосуванню в координованих інформаційних кампаніях.

Важливу роль у протидії дезінформації відіграє розвиток медіаграмотності. Йдеться не лише про здатність розпізнавати фейки, а й про вміння знаходити надійні джерела інформації. Фактчекінг залишається ключовим інструментом, і попри розвиток технологій, він досі значною мірою залежить від людської експертизи. Саме люди здатні враховувати контекст, іронію та нюанси, які машини не можуть повністю відтворити.

Хоча перевірити всю інформацію неможливо, фактчекери зосереджуються на найбільш впливових або потенційно небезпечних випадках дезінформації. Їхня мета — не лише спростування неправдивих тверджень, а й пояснення механізмів поширення фейків і формування критичного мислення в аудиторії. У підсумку це допомагає людям самостійно робити обґрунтовані висновки, спираючись на факти.

На тлі підвищення цін на пальне в Білорусі державні телеканали поширювали сюжети про нібито стрімке зростання вартості бензину в Європі та США. У цих матеріалах стверджувалося, що ціни за кордоном зростають значно швидше й досягають критичних рівнів. Втім, перевірка показала, що такі твердження є перебільшеними або вирваними з контексту — дезінформаційні повідомлення проаналізував Беларускі расследавальніцкі цэнтр.

Контекстом для цих повідомлень стало подорожчання пального в самій Білорусі: з 28 березня ціни зросли на 4 копійки, а згодом планувалося ще одне підвищення. Концерн «Белнафтохім» пояснив це глобальним зростанням цін на нафту й нафтопродукти. Попри це, пальне в країні залишається дешевшим, ніж у Європейському Союзі, зокрема через постачання російської нафти на пільгових умовах. Водночас у Росії з 1 квітня запровадили повну заборону на експорт бензину для виробників, щоб стабілізувати внутрішній ринок.

На цьому тлі білоруські телеканали почали розказувати про різке подорожчання пального на Заході. Зокрема, в сюжеті одного з телеканалів заявляли, що в Німеччині ціни на бензин і дизель перевищили 2,5 євро за літр, а зростання становить «30–50 центів на день». Однак ці дані не відповідають реальності. На момент початку військової операції США проти Ірану наприкінці лютого ціни в Німеччині становили близько 1,8 євро за літр. Якби вони справді зростали на 30–50 центів щодня, то вже за кілька тижнів ціна мала б сягнути 9–14 євро за літр. Насправді ж приблизно через місяць бензин коштував близько 2,10 євро, а дизель — близько 2,30 євро. Тобто зростання на 30–50 центів відбулося за місяць, а не за один день.

Подібне перебільшення зафіксували і в сюжетах про США. В одному з ефірів стверджувалося, що ціна бензину нібито перевищила 7,5 долара за галон, що начебто призводить до додаткових витрат у 450 доларів на місяць для середньої родини. Хоча такі ціни дійсно фіксувалися, йшлося лише про окремі заправки в Каліфорнії, де вартість могла сягати 7–8 доларів, а подекуди й майже 9. Це не відображає загальної ситуації в країні.

У середньому по США на той момент бензин коштував близько 4 доларів за галон, тоді як до загострення на Близькому Сході — приблизно 3 долари. Отже, реальне зростання становило близько 1 долара за галон. Відповідно, додаткові витрати для середньої американської родини, яка споживає близько 87 галонів пального на місяць, становлять приблизно 80 доларів, а не 450, як стверджували в телесюжетах.

Отже, у матеріалах білоруського телебачення використано маніпулятивні прийоми: у випадку з Німеччиною місячне зростання цін подали як щоденне, а у випадку зі США — поодинокі високі ціни представили як середній показник по країні. Це створює викривлене уявлення про ситуацію на паливному ринку за кордоном і штучно підсилює драматизм новин.

У березні 2026 року в мережі поширилася інформація про те, що інвестори Джордж Сорос та Невілл Рой Сінгхем нібито фінансували організації, які стояли за протестами «No Kings» проти адміністрації президента США Дональда Трампа. Ці акції відбулися 28 березня у багатьох містах США, а самі твердження базувалися, зокрема, на матеріалі Fox News. Втім, значна частина цих заяв є маніпулятивною або вирваною з контексту — дезінформаційні повідомлення проаналізували Snopes.

Насправді протести «No Kings» координувала мережа громадських і активістських організацій у різних містах США, однак немає доказів прямого фінансового зв’язку між цими протестами та згаданими інвесторами. Участь у протестах взяли мільйони людей, більшість із яких не пов’язана з організаторами чи будь-якими структурами.

Водночас відомо, що благодійна організація Open Society Foundations, заснована Джорджем Соросом, протягом кількох років надавала фінансування громадській організації Indivisible, яка справді брала участь в організації протестів. Згідно з відкритими даними, йдеться про приблизно 3 мільйони доларів, виділених на загальну діяльність у 2023–2024 роках. Представники фонду наголосили, що ці кошти не призначалися для конкретних акцій, зокрема протестів «No Kings».

Щодо Невілла Роя Сінгхема, то зв’язок між його фінансами та протестами ще менш очевидний. Організація The People's Forum, яка раніше повідомляла про отримання фінансування від Сінгхема у 2021 році, справді закликала до участі в протестах і публікувала матеріали з них. Проте немає доказів, що вона відігравала ключову роль в організації акцій або що кошти Сінгхема були безпосередньо використані для їх проведення.

Твердження про «темні гроші», які нібито фінансували протести, також не підтверджуються. Дані про фінансування багатьох організацій є відкритими, що суперечить самій ідеї прихованих донорів. Крім того, оцінки про «500 організацій» і мільярдні бюджети, які нібито стояли за протестами, не мають незалежного підтвердження.

Отже, хоча окремі організації, пов’язані з протестами, раніше отримували фінансування від великих донорів, немає доказів того, що Джордж Сорос або Невілл Рой Сінгхем безпосередньо фінансували чи координували протести «No Kings». Поширені твердження є прикладом маніпуляції, що поєднує реальні факти з непідтвердженими висновками.

У соціальних мережах поширюють відео з логотипом видання WIRED, у якому стверджується, нібито українці запустили в TikTok флешмоб зі спалювання прапорів Угорщини. Відео подають як матеріал авторитетного західного медіа, щоб створити ілюзію достовірності. Насправді ця інформація не відповідає дійсності — дезінформаційні повідомлення проаналізували VoxCheck.

Жодних підтверджень існування такого флешмобу немає. WIRED не публікував подібного відео ні на своєму офіційному сайті, ні в соціальних мережах — зокрема в Instagram, Facebook, YouTube, TikTok чи X. Відсутність будь-яких згадок у надійних джерелах свідчить про те, що відео є вигаданим.

Аналіз ролика показує, що пропагандисти намагалися відтворити стиль відео WIRED, однак допустили характерні помилки. У справжніх відео журналу на початку обов’язково зазначають ім’я людини, яка озвучує текст, а також тему ролика на чорному тлі. Крім того, усі матеріали озвучуються реальними дикторами, тоді як формат із музикою та субтитрами без голосу для цього медіа не характерний.

Отже, поширюване відео є підробкою, створеною для маніпуляції аудиторією та дискредитації українців. Використання логотипів відомих міжнародних медіа — типовий прийом дезінформації, покликаний надати фейковому контенту вигляду достовірності.