Проросійські канали з початком військової операції США та Ізраїлю проти Ірану масово поширювали пости з посиланням на Financial Times, стверджуючи, що через війну на Близькому Сході у США не залишиться ракет-перехоплювачів для України. Однак аналіз оригінального тексту FT виявляє системну маніпуляцію. 

Наприклад, один з телеграм-каналів подав матеріал у такому вигляді: «FT: Війна з Іраном спалить річний запас ракет ППО США за пару днів — Україні нічого не залишиться. Якщо Іран завдасть кількох масованих ударів, американські ППО просто захлинуться. І тоді всі обіцянки «підтримувати Україну стільки, скільки потрібно» зіткнуться з суворою реальністю — ракет просто не залишиться». 

Насправді в оригінальній статті FT таких висновків немає. Згадана дослідниця Стейсі Петтіджон не говорить про Україну в такому контексті. Україна в тексті статті згадана лише один раз. Реальний зміст статті стосується ризику виснаження запасів ракет-перехоплювачів у разі одночасного конфлікту з Китаєм або Росією, а не у зв'язку з постачаннями Україні. 

Проросійські канали вирвали побічну ремарку і перетворили її на центральний наратив «Захід кине Україну». Паралельно в тих же постах, що посилаються на статтю FT, згадують брак ракет до THAAD — системи ППО, яка постачається до Ізраїлю, тоді як Україна її взагалі не отримувала. 

Разом із тим потрібно зазначити, що Україна відчувала нестачу ракет для ППО і до початку бойових дій у державах навколо Ормузької затоки на початку березня 2026 року. Виготовлення, контрактування та постачання ракет для систем Patriot може тривати довго, тому міністр оборони Михайло Федоров зазначав, що Україна обговорює створення спільних консорціумів з партнерами, щоб пришвидшити виробництво протибалістичних ракет. 

Такі маніпуляції матеріалами в західних медіа поширюються з метою посіяти зневіру серед українців і підірвати довіру до союзників.

Про інші наративи російської пропаганди з початком військової операції в Ірані Центр досліджень «Детектора медіа» писав у статті:

«Дивимося на Іран, думаємо про Росію»: російська пропаганда — про військову операцію США в Ірані

У соціальних мережах поширюють сфальсифіковане зображення, на якому нібито в одному з терміналів Люксембурзького аеропорту розміщено банер з написом «Привіт» кількома європейськими мовами та словом «Дай» українською. Публікації супроводжуються маніпулятивними коментарями, що мають на меті сформувати негативний образ українців та посилити негативні стереотипи.

Розвінчали фейк експерти MythDetector.

Фактчекери грузинського проєкту Myth Detector встановили, що зображення є фотофабрикацією. Для перевірки вони здійснили зворотний пошук зображення та знайшли оригінальну фотографію, зроблену в аеропорту Люксембурга. На справжньому фото відсутній будь-який напис українською мовою, натомість видно рекламні матеріали фінансової компанії 3S Money та присутніх у кадрі людей.

Порівняння оригінального знімка з тим, що поширюється в соціальних мережах, демонструє ознаки цифрового втручання. Зображення людей було видалено, а рекламний банер замінено на сфальсифікований текст. ​​Додатковий аналіз за допомогою інструментів визначення штучно згенерованого контенту показав високу ймовірність використання штучного інтелекту більш ніж у 96%.

У проросійських пропагандистських телеграм-каналах шириться чергова фейкова інформація про нібито нову «схему», від якої Україна начебто стала залежною під час повномасштабної війни: українську територію називають «транзитним хабом» для наркотиків, що надходять з Мексики до Європи. У дописах стверджують, що українські прикордонники та правоохоронці нібито «закривають очі» на наркотрафік, а переміщення контрабанди відбувається саме через українську територію, котру використовують злочинні угруповання.

Розповіли про фейк фактчекери StopFake.

Насправді ці твердження є дезінформацією та не мають жодного підґрунтя у фактах. Такого роду «розслідування» ґрунтується на домислах, вирваних із контексту публікаціях, без жодних офіційних підтверджень. Насправді жодне авторитетне джерело не писало про те, що Україна стала транзитним центром для наркотиків з Мексики.

Автори фейку, використовуючи загальні фрази про напрями контрабанди, намагаються створити враження, нібито велика кількість наркотиків, що ввозиться до Європи з північноамериканського континенту, проходить через українські кордони. Однак навіть географічно це є абсурдом, прямі транспортні маршрути з Мексики до Європи зазвичай пролягають через Атлантичний океан, але не через територію України. Усі ці маршрути фіксуються міжнародними агентствами, що займаються боротьбою з наркоторгівлею, і в жодних офіційних звітах не згадується Україна як «хаб» чи «транзитний пункт» у цьому ланцюгу. У міжнародних звітах тема контрабанди наркотиків з Мексики також жодним чином не пов’язана з Україною як транзитною країною.

Цитата, що підкріплюється відео («Подивіться, хто опирається завершенню війни, і ви зрозумієте, кому вигідно розповсюдження наркотиків» на кадрі з Володимиром Зеленським), яку приписують Александру Вендту, є вигаданою. Твердження про те, що Володимир Зеленський нібито «навмисно затягує війну», не лише не підтверджується жодними джерелами, а й повністю відтворює типовий наратив російської пропаганди, перекладання відповідальності за війну з агресора на жертву.

Прокремлівські ресурси поширюють тезу, що удари російської армії по розподільних мережах українських атомних електростанцій нібито є «безпечними» та «не створюють жодних техногенних ризиків». Про це пишуть аналітики проєкту StopFake. У публікаціях стверджується, що Росія начебто атакує лише енергетичну інфраструктуру, «ізолюючи» АЕС і ГЕС від енергосистеми, але не завдає ударів по самих реакторах чи греблях «через ризик катастрофи». Таким чином пропаганда намагається представити ці дії як такі, що відповідають міжнародному праву.

Насправді повномасштабна війна Росії проти України створила безпрецедентні загрози ядерній безпеці. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі неодноразово наголошував, що Україна залишається епіцентром найсерйозніших ядерних ризиків у світі. Через регулярні обстріли енергетичної інфраструктури українські АЕС змушені працювати в умовах аварійних відключень високовольтних ліній, а іноді — знижувати потужність або повністю відключатися.

За підрахунками аналітичного центру DiXi Group, від початку повномасштабного вторгнення Росія здійснила щонайменше 64 масовані атаки, спрямовані виключно на енергетичну інфраструктуру України. Під час цих обстрілів застосовано близько 12,7 тисячі ударних безпілотників і 2,9 тисячі ракет різних типів — від крилатих до балістичних.

Окремі удари були спрямовані на підстанції, які забезпечують видачу потужності атомних енергоблоків у загальну мережу. Формально по реакторах ударів не завдають, однак щонайменше під час семи атак енергоблоки українських АЕС були змушені знижувати генерацію або повністю відключатися через спрацювання аварійного захисту. Втрата зовнішнього електропостачання є критично небезпечною для атомної станції й може спричинити складні наслідки.

Російські удари також припадають на розподільчі пристрої в межах периметра АЕС. З огляду на обмежену точність російських ракет будь-яке відхилення навіть на кілька десятків метрів може створити загрозу цілісності захисних споруд навколо реакторів. Експерти наголошують: для виникнення радіаційної катастрофи достатньо одного серйозного «промаху».

Спостерігачі МАГАТЕ регулярно фіксують проліт ракет і безпілотників у 30-кілометрових зонах навколо українських АЕС. Станом на вересень 2025 року навмисні російські атаки щонайменше 13 разів призводили до повної втрати зовнішнього живлення атомних станцій України.

Теза про «безпечність» атак покликана створити враження, що Росія діє обережно й нібито дотримується міжнародного права. Це спроба заздалегідь нейтралізувати звинувачення у створенні загроз ядерній безпеці. Якщо переконати аудиторію, що ізоляція АЕС від мережі — це «технічний маневр без ризиків», тоді обстріли енергосистеми виглядатимуть як допустимий інструмент війни, а не як потенційний акт ядерного шантажу.

Росія намагається сформувати на Заході уявлення, що ризики перебільшені Україною. Це може впливати на дискусії щодо санкцій, розслідувань чи додаткових механізмів захисту української енергетики.

Аналітики проєкту StopFake звернули увагу на те, що проросійські ресурси поширюють неправдиву інформацію про нібито скасування в Україні виплат родинам військових, які зникли безвісти. Посилаючись на ухвалений закон, пропагандисти заявляють, що держава буцімто відмовляється виплачувати 15 мільйонів гривень родичам таких захисників. У публікаціях це подають як доказ «зневаги київського режиму до тих, хто його захищає», і як спробу зекономити на найбільш вразливих категоріях громадян.

Насправді йдеться про маніпуляцію змістом законопроєкту №13646, який Верховна Рада ухвалила 25 лютого 2026 року. Документ спрямований на посилення соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей та встановлює єдині й прозорі правила виплат у разі поранення або загибелі військового.

У Міністерстві оборони пояснили, що до внесення змін існувала диспропорція між підтримкою родин загиблих і тих військових, яких спершу вважали зниклими безвісти, а згодом визнавали загиблими. Раніше сім’ї загиблих одразу отримували одноразову грошову допомогу в розмірі 15 мільйонів гривень. Натомість родини зниклих безвісти отримували грошове забезпечення військового (в середньому близько 120 тисяч гривень щомісяця) протягом усього часу пошуку, а після офіційного підтвердження загибелі — ще й повну суму одноразової допомоги. Це створювало нерівність між сім’ями, які фактично пережили однакову втрату.

Згідно з новими нормами, у разі загибелі військовослужбовця — зокрема й того, хто раніше вважався зниклим безвісти, — родина отримує 15 мільйонів гривень. Водночас із цієї суми вираховуються кошти грошового забезпечення, виплачені від моменту зникнення. Таким чином закон уніфікує порядок нарахувань і усуває попередню диспропорцію.

У Міноборони також наголошують: після виплати одноразової допомоги держава не припиняє підтримку родини. Близькі загиблого мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника та інші передбачені законом соціальні пільги.

Отже, твердження про «скасування» виплат є спотворенням змісту закону. Насправді документ упорядковує механізм допомоги й забезпечує більш справедливий підхід до підтримки родин загиблих і зниклих безвісти військових.

Теза про нібито «економію на родинах військових» покликана сформувати образ держави, яка зраджує власних захисників. Це підриває довіру до інституцій у критично чутливій сфері — соціального захисту. Поширюючи наративи про «зневагу до військових» в Україні, російська пропаганда намагається відвернути увагу від власних проблем із компенсаціями, забезпеченням і ставленням до мобілізованих.

У соцмережах поширюють відеоролик з логотипом німецького медіа Deutsche Welle, у якому нібито стверджується, що загальні втрати української армії становлять 2 мільйони осіб. У фейковому сюжеті звучить твердження, що 1,5 мільйона тіл уже ідентифіковано, а ще 500 тисяч залишаються неопізнаними. На це звернули увагу аналітики проєкту  VoxCheck.

Насправді це змонтований відеофейк. Оригінальний матеріал Deutsche Welle не містить жодних подібних цифр. Пропагандисти використали справжній сюжет і додали до нього сфабриковані фрагменти.

За допомогою зворотного пошуку вдалося встановити, що DW дійсно публікувало відео про роботу українських судово-медичних експертів після обміну тілами загиблих. У ньому йшлося про процедури ідентифікації та складність цієї роботи. Однак жодних заяв про «1,5 мільйона ідентифікованих» чи «500 тисяч неопізнаних» тіл в оригінальному матеріалі немає.

Перші 33 секунди підробленого ролика повністю повторюють справжнє відео. Далі в оригіналі починається інтерв’ю із судово-медичним експертом, який пояснює, як за станом зубів можна приблизно визначити вік загиблого. У фейковій версії цей фрагмент замінили: використали ті самі кадри, але наклали іншу озвучку та субтитри з вигаданими даними про сотні тисяч і мільйони жертв.

Ймовірно, аудіодоріжку змонтували із застосуванням технологій штучного інтелекту. У підробленому фрагменті змінюється інтонація дикторки, її голос звучить неприродно рівно та має ознаки синтетичного відтворення.

Перебільшені втрати мають створити враження «безперспективності» опору України. Це сигнал для західної аудиторії: мовляв, допомога не змінює ситуацію, а війна нібито вже програна. Астрономічні цифри втрат покликані викликати шок, відчай і зневіру — як серед цивільних, так і серед військових та їхніх родин. Мета — послабити внутрішню стійкість.

Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що трагедію в Бучі нібито не розглядають в ООН через її «провокаційний і недостовірний характер». Вона також стверджує, що російській стороні буцімто не надали списків загиблих чи інших доказів, а у своїх заявах посилається на «неофіційні розмови представників ООН». На це звернули увагу аналітики  проєкту StopFake.

Насправді ці твердження не відповідають дійсності. Організація Об’єднаних Націй не замовчувала події в Бучі й неодноразово публікувала детальні матеріали про злочини, зафіксовані під час російської окупації міста. Посилання ж на «кулуарні розмови» без конкретних джерел — типовий пропагандистський прийом, який дозволяє поширювати бездоказові твердження.

Уже 4 квітня 2022 року в Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини заявили, що інформація з Бучі викликає «серйозні й тривожні питання щодо можливих воєнних злочинів», і закликали до незалежного та ефективного розслідування. Верховна комісарка Мішель Бачелет наголошувала на необхідності ексгумації й ідентифікації тіл, встановлення причин смерті та збереження доказів для забезпечення правди й відповідальності.

Версії про «постановку» спростовуються масивом незалежних розслідувань. Правозахисні організації, журналісти й аналітики відкритих даних задокументували факти вбивств цивільних під час російської окупації. У доповіді УВКПЛ за грудень 2022 року детально описані випадки позасудових страт у Бучі. Списки загиблих не є «таємницею»: вони перебувають у розпорядженні українських правоохоронців і стали основою для численних журналістських та правозахисних розслідувань.

Human Rights Watch, Bellingcat та інші міжнародні дослідницькі команди (приміром, The New York Times) оприлюднили матеріали, які підтверджують, що цивільні були вбиті саме в період контролю міста російськими військами.

Показовим є й те, що в офіційних документах щодо запитів Росії до ООН про передачу персональних даних жертв зазначено: йшлося про інформацію, зібрану в межах розслідування вбивств у Бучі. Офіс юридичних питань ООН відмовив у розкритті цих матеріалів через зобов’язання щодо конфіденційності та ризик шкоди для роботи організації, а не через нібито «провокаційний характер» самої трагедії.

Отже, заяви про те, що ООН «не обговорює» Бучу або не має доказів злочинів, суперечать публічним звітам і задокументованим фактам.

Для російського суспільства такі заяви виконують заспокійливу функцію: вони підтримують наратив про «Росію-жертву інформаційної війни» та знімають моральну відповідальність за злочини армії.

У проросійських медіа та соцмережах поширюється твердження, що нібито Сполучені Штати Америки планують невдовзі скасувати санкції проти Росії, як «доказ» наводиться матеріал британського видання The Economist. Розповіли про це StopFake.

Згідно з поширюваними повідомленнями, у статті цього видання нібито йдеться про підготовку адміністрацією США повного скасування обмежувальних заходів щодо Москви, що буцімто має покласти край міжнародному тиску, ініційованому після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Насправді ж пропагандисти вирвали тезу з контексту статті.

Оригінальний матеріал The Economist, на який посилаються маніпулятори, не містить жодних підтверджень про факт підготовки скасування санкцій і не стверджує, що це невдовзі станеться. У статті аналізуються різні аспекти санкційної політики Заходу, зокрема дискусії про їх ефективність, вплив на економіку та можливі сценарії на майбутнє, але жодним чином не йдеться про те, що США ухвалили або мають намір ухвалити рішення про повне зняття санкцій з Росії. Текст видання подає лише широкий спектр думок експертів. Про те, що західні компанії розглядають сценарії роботи на російському ринку, у статті згадано одним реченням. У будь-якому разі йдеться не про державну політику, а про стратегію роботи приватних корпорацій, які аналізують потенційні варіанти розвитку подій.

Під час Зимових Олімпійських ігор — 2026 російські дезінформаційні мережі поширили черговий фейковий сюжет, цього разу про батька українського спортсмена Владислава Гераскевича.

Проаналізували фейк «Ґвара медіа».

У другій половині лютого в телеграм-каналах, відомих систематичним поширенням проросійської пропаганди (зокрема «Республика Одесса», «Шкварка 2.0», «Медведь» та інших), з’явилося відео зі вставленим логотипом французького телеканалу TF1 Info. У ньому стверджувалося, що батька Владислава Гераскевича, Михайла, нібито вигнали з олімпійського селища та заборонили йому там перебувати. В ролику говорилося, ніби це сталося тому, що він вимагав від інших спортсменів фотографуватися з «шоломом пам’яті» сина, який той використовував усупереч правилам змагань.

Перевірка фактів спростовує цю інформацію. Жодного подібного сюжету на сайті або в соцмережах TF1 Info немає — телеканал не публікував жодних матеріалів про «вигнання» чи заборону перебування батька спортсмена в олімпійському селищі. Аналогічно, міжнародні офіційні джерела, включно з ресурсами, присвяченими Зимовим Іграм, не містять жодних згадок про події, описані в цьому відео.

Аналіз самого відео також підтверджує підробку: воно не має голосового супроводу, містить лише фонову музику та англійські титри, а логотип TF1 Info був механічно доданий до кадру. Покадровий розбір показав, що сюжет змонтований із загальнодоступних відео й фотографій, які не мають жодного стосунку до історії, яку телеграм-канали поширюють: кадри відкриття Ігор у Мілані, зйомки олімпійського селища, фотографії Михайла Гераскевича з 2019 року, а також фрагменти з церемонії вручення державних нагород. Матеріали були змонтовані разом, щоб створити ілюзію буцімто «новинного сюжету» про нібито реальні події.

Інформація з фейкового відео також не підтверджена Міжнародним олімпійським комітетом, до якого зверталися журналісти видання для перевірки. Організація дала чітку відповідь про недостовірність таких повідомлень, підтверджуючи, що ніяких офіційних рішень щодо «вигнання» родичів спортсменів не ухвалювалося.

У мережі шириться відео, опубліковане з водяним знаком BBC, про те, що через енергетичну кризу в Україні кількість спам-дзвінків по Європі скоротилася на 85%. Нібито через нестачу електроенергії «українці втратили можливість вчиняти шахрайські дії». Це буцімто підтвердив бізнес-консультант Джим Коллінз.

Однак, як зазначає «Вокс Україна», відео є фейком. BBC не публікувало відеоролик, а заява Джима Коллінза вигадана.

Варто зазначити, що BBC не публікувало жодного схожого матеріалу на своїх платформах. Ані на сайті, ані в соціальних мережах. Оформлення відео також не відповідає стандартному оформленню медіа — музичний супровід без будь-якого закадрового голосу або фонового звуку з місця події.

Джим Коллінз не робив подібної заяви, пов’язаної зі зв’язком шахрайських дій по Європі та відключенням електроенергії. Про такого роду заяви, дослідження або статистику не повідомляли у провідних західних медіа та профільних організаціях.