Російська пропаганда змінює підхід до висвітлення наслідків українських ударів: замість повного замовчування проблем провладні ресурси почали визнавати їх, одночасно применшуючи масштаби та запевняючи населення у швидкій стабілізації ситуації.

Про це свідчить дослідження Центру стратегічних комунікацій, який проаналізував понад 11,9 тисячі публікацій у 112 російських провладних Telegram-каналах за 9–15 липня.

За результатами моніторингу, російські пропагандисти намагаються розбавляти інформаційний порядок денний матеріалами про спорт і соціальні ініціативи. Водночас основними темами залишаються війна, нібито «зовнішня загроза», а також внутрішні проблеми Росії, про які дедалі частіше повідомляють без звичних евфемізмів.

Найпомітнішою зміною стала риторика щодо дефіциту пального. Віцепрем’єр Росії Олександр Новак уперше прямо пов’язав нестачу бензину в окремих регіонах з українськими ударами по нафтопереробних заводах. Раніше російська влада переважно пояснювала перебої «плановими ремонтами» або взагалі уникала цієї теми.

Водночас проблеми з постачанням пального та електроенергії в тимчасово окупованому Криму й на захопленій частині Запорізької області російські ресурси висвітлюють у заспокійливому тоні. Повідомлення про перебої супроводжують обіцянками швидко виправити ситуацію, уникаючи детального опису її масштабів і наслідків.

Така зміна риторики може свідчити, що Кремлю дедалі складніше приховувати від населення результати українських ударів. Тому російська пропаганда переходить до іншої тактики: визнає очевидні проблеми, але представляє їх як локальні, контрольовані та тимчасові, намагаючись запобігти зростанню суспільного невдоволення.

Російські пропагандисти в Telegram і Facebook поширюють підроблений скриншот матеріалу канадської телерадіомовної компанії CBC, у якому кількість загиблих і зниклих безвісти іноземних добровольців в Україні збільшили вдесятеро.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Оригінальна публікація CBC розповідає про канадця Марка Мазероля, син якого загинув, захищаючи Україну. Після цього чоловік створив фонд підтримки сімей іноземних добровольців, чиї рідні загинули або зникли безвісти під час війни.

На поширеному росіянами скриншоті стверджується, що в Україні нібито «зникли» 70–90 тисяч добровольців Інтернаціонального легіону. Насправді в матеріалі CBC наведено особисту оцінку Мазероля — від 7 до 9 тисяч загиблих і зниклих безвісти іноземних бійців. Пропагандисти змінили цифри за допомогою графічного редактора.

Водночас оцінка Мазероля не є офіційною або незалежно підтвердженою. У публікації також зазначено, що його фонд допомагає приблизно 40 сім’ям із різних країн, зокрема Канади, Франції, Фінляндії, Австралії та Чехії.

Офіційних даних про втрати іноземців, які воюють на боці України, немає. Раніше повідомлялося, що загалом у підрозділах Сухопутних військ ЗСУ служили або продовжують служити понад 10 тисяч іноземних добровольців. Отже, поширена росіянами цифра у 70–90 тисяч не відповідає не лише матеріалу CBC, а й відомим оцінкам загальної кількості таких військовослужбовців.

Росія використовує цю підробку для перебільшення втрат Сил оборони України та спроб зірвати рекрутинг іноземних добровольців. При цьому Москва сама залучає громадян інших держав до війни: лише за поіменними підтвердженими підрахунками російської служби BBC і видання «Медіазона», станом на 10 липня 2026 року в Україні у складі російських окупаційних військ загинули щонайменше 3 589 іноземців із 40 країн.

Жодної статті з таким твердженням на сайті Politico не існує. Навпаки, вже 15 липня, у День Української Державності, до Києва прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Румунії Нікушор Дан, президентка Молдови Мая Санду та президент Сербії Александар Вучич. Проте російський агітпроп переконував в іншому, пише StopFake.

У проросійському сегменті мережі з посиланням на видання Politico поширюють новину про те, що після раптової смерті американського сенатора Ліндсі Грема, який незадовго до того відвідав Київ і відстоював українські інтереси перед Трампом, одразу кілька західних дипломатів нібито скасували заплановані візити в Україну. За версією пропагандистів, це начебто доводить: справжньою причиною смерті Грема стала не раптова хвороба, як заявили в його пресофісі, а російський ракетний удар, і європейські політики злякалися стати наступною ціллю.

Статті не існує

Жодного матеріалу на сайті Politico з твердженням про скасування візитів західних політиків через смерть Грема не існує. Аналогічної інформації не публікували й провідні західні медіа — New York Times, Washington Post, BBC, Reuters, AP, Financial Times, The Guardian, CNN, Bloomberg. Жоден офіційний представник західних дипломатичних служб також не оголошував про скасування поїздки в Україну у зв'язку зі смертю Грема.

Про смерть Грема в контексті України справді писали багато, але переважно йшлося про наслідки для зовнішньої політики США: редакція AP вважає, що смерть Грема залишає Київ без ключового «містка» до Трампа, адже саме сенатор був одним із найефективніших посередників між Україною та Білим домом.

Конспірологію в соцмережах уже спростував PBS

Громадський мовник PBS опублікував матеріал про хвилю конспірологічних теорій у соцмережах, спричинену раптовою смертю Грема, — саме ці теорії й використовують пропагандисти в цьому фейку. Різні користувачі звинуватили в його смерті Росію, Іран, Україну та Ізраїль. В одному з найпоширеніших дописів в іксі стверджувалося, що Росія «підірвала Грема» одразу після відвідин заводу з виробництва дронів в Україні, а потім атакувала цей об'єкт. Інші конспірологи писали, що сенатор фізично не встиг би дістатися з України до Вашингтона за такий короткий час, або що присутність ФБР у його домі — доказ злочину.

Жодну з цих версій не підтверджує попередній висновок судмедексперта: 73-річний Грем помер унаслідок розриву аорти. Офіційний висновок оголосять після токсикологічних і мікроскопічних досліджень. ФБР, своєю чергою, надає стандартну допомогу місцевим правоохоронцям — це рутинна практика у випадках резонансних смертей.

Лідери приїхали саме тоді, коли їх нібито «злякали»

15 липня в Києві відбулася низка запланованих заздалегідь візитів світових і європейських лідерів, приурочених до Дня Української Державності. Серед присутніх — президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Румунії Нікушор Дан, президентка Молдови Мая Санду, президент Сербії Александар Вучич. За словами фон дер Ляєн, під час зустрічі планували обговорити нові ініціативи з інтеграції оборонних галузей України та ЄС і підготовку до зими. Отже, інформація про скасування європейськими лідерами запланованих поїздок в Україну не підтвердилася.

Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що «майже вся Європа» разом із Третім рейхом брала участь у нападі на Радянський Союз. Насправді на боці Німеччини у війні проти СРСР офіційно виступили уряди лише шести європейських держав, тоді як більшість континенту до червня 1941 року сама перебувала під нацистською окупацією, а мільйони європейців воювали проти Гітлера — зокрема пліч-о-пліч із Червоною армією, пише StopFake.

Російські медіа поширили заяву Небензі про те, що «до нас у гості прийшла практично вся Європа під прапорами Гітлера» і що «хто тільки з нами не воював». Повідомлення розтиражували РІА Новини, «Российская газета», «Победа РФ» та інші видання.

Шість союзників замість «майже всієї Європи»

Формальними союзниками Німеччини у війні проти СРСР були Румунія, Фінляндія, Угорщина, Італія, Словаччина та Хорватія — шість держав, а не «практично вся Європа». Абсолютна більшість європейських країн на момент нападу вже перебувала під нацистською окупацією й не мала ні урядів, здатних оголосити війну, ні власних армій. Водночас Велика Британія на той час уже майже два роки воювала з Німеччиною, а з липня 1941-го стала союзницею Москви; поляки, французи, чехи та інші європейці воювали проти Гітлера — зокрема на радянсько-німецькому фронті.

За даними військових істориків, 22 червня 1941 року кордон СРСР перетнули понад 3,8 мільйона солдатів країн «осі», проте ядро цього угруповання становив саме вермахт — понад три мільйони людей. Бойовий розклад операції «Барбаросса» фіксує, що на липень 1941 року поряд із приблизно 150 німецькими дивізіями у кампанії брали участь 15 румунських і 16 фінських дивізій, 3 італійські та 2 словацькі дивізії, а також 12 угорських бригад. Тобто внесок союзників Гітлера, попри його значущість на окремих ділянках фронту, був на порядок меншим за німецький. Колишній науковий директор Центру воєнної історії бундесверу Рольф-Дітер Мюллер у праці «The Unknown Eastern Front: The Wehrmacht and Hitler's Foreign Soldiers» показує: іноземні контингенти на Східному фронті були різнорідними, часто погано озброєними й підпорядкованими інтересам Берліна, а не результатом «загальноєвропейського походу» рівноправних партнерів.

Більшість Європи була жертвою, а не спільником

На момент нападу на СРСР Німеччина вже окупувала Польщу, Чехію, Данію, Норвегію, Нідерланди, Бельгію, Люксембург, Францію, Югославію та Грецію. Історик Колумбійського університету Марк Мейзауер у книзі «Hitler's Empire: Nazi Rule in Occupied Europe» описує нацистське панування в Європі як жорстоку колоніальну імперію, побудовану на терорі, грабежі та масових убивствах, — окуповані народи були об'єктом експлуатації, а не добровільними учасниками гітлерівської війни.

Прирівнювати окуповану країну до союзника агресора означає підміну понять: за такою логікою «пособником нацистів» довелося б визнати й сам СРСР, на окупованій території якого, за оцінками істориків, від 600 тисяч до 1,4 мільйона радянських громадян служили в німецьких збройних силах як «хіві» та бійці «східних формувань» — більше, ніж дали вермахту всі західноєвропейські країни разом узяті.

Європейці масово воювали проти Гітлера

Велика Британія перебувала у стані війни з Німеччиною із вересня 1939 року, а вже 12 липня 1941-го підписала угоду про спільні дії з СРСР. У межах арктичних конвоїв близько 1400 транспортів доставили до Мурманська й Архангельська мільйони тонн військових вантажів, і британські моряки гинули, захищаючи ці поставки для Червоної армії. Польські збройні сили — четверті за чисельністю серед союзників після СРСР, США та Великої Британії — воювали з Німеччиною і на заході, і на сході: сформовані в СРСР польські армії дійшли до Берліна. Французький авіаполк «Нормандія — Німан» воював у складі радянської 1-ї повітряної армії, здійснивши понад 5000 бойових вильотів і знищивши близько 270 німецьких літаків. Рухи Опору діяли практично в усіх окупованих країнах. Натомість західноєвропейські добровольці у частинах СС нараховували лише десятки тисяч — маргінальна цифра на тлі мільйонів європейців, які воювали проти рейху.

Пакт Молотова — Ріббентропа як незручний факт

Риторика про «напад усієї Європи» оминає й те, що з серпня 1939-го до червня 1941-го Москва була пов'язана з Берліном пактом Молотова — Ріббентропа. Британський історик Роджер Мурхаус у дослідженні «The Devils' Alliance: Hitler's Pact with Stalin, 1939–1941» показує, що радянсько-німецька співпраця включала поділ Польщі, анексію балтійських держав і масштабні поставки сировини, які допомогли Гітлеру вести війну проти тих самих європейських країн, чию «провину» тепер підкреслює російська дипломатія.

Заява Небензі підміняє історичні факти пропагандистським узагальненням: реальну коаліцію з шести держав «осі» вона перетворює на «практично всю Європу», окупованих жертв нацизму — на «пособників», а участь мільйонів європейців у розгромі рейху, включно із союзницькою допомогою СРСР, просто викреслює. Мета цієї риторики — перенести колективну «спадкову провину» на сучасні європейські держави, які підтримують Україну, і представити нинішнє протистояння продовженням Другої світової війни.

Російська пропаганда активізувала кампанію з дискредитації українських біженців у країнах Європейського Союзу, використовуючи маніпуляції навколо нових адміністративних процедур для окремих категорій громадян України. У своїх матеріалах прокремлівські ресурси називають українців «паразитами» та намагаються переконати європейську аудиторію в тому, що Захід нібито «втомився» від українських біженців. Про дезінформацію розповіли у Центрі стратегічних комунікацій і Центрі протидії дезінформації.

14 липня російська мережа дезінформації «Правда» синхронно поширила англомовні та німецькомовні матеріали, присвячені українським біженцям. За основу пропагандисти взяли публікацію польського видання про майбутню вимогу підтвердження звільнення від військової служби для окремих категорій українців під час в'їзду до країн Європейського Союзу.

Нейтральну процедурну норму російські ресурси подали як нібито «нищівний удар» по українських біженцях і використали її як доказ того, що європейські держави більше не бажають підтримувати громадян України. Для посилення емоційного впливу автори матеріалів вдалися до дегуманізуючої риторики, називаючи українців «паразитами», які нібито живуть коштом європейських платників податків.

У Центрі стратегічних комунікацій зазначають, що російська пропаганда навмисно спотворила зміст першоджерела, перетворивши технічне питання адміністративного регулювання на свідчення неіснуючої антиукраїнської політики Європейського Союзу. Насправді публікація польського медіа не містила висновків про зміну ставлення до українських біженців або припинення їхньої підтримки.

Метою цієї інформаційної операції є формування негативного образу українських біженців серед громадян європейських країн, розпалювання антиукраїнських настроїв та послаблення суспільної підтримки України. Використовуючи дегуманізуючі формулювання, російська пропаганда прагне представити українців не як жертв війни, а як джерело соціальних та економічних проблем для держав ЄС.

За даними моніторингу Центру стратегічних комунікацій, лише 14 липня на 223 інформаційних ресурсах, пов'язаних з іноземними інформаційними маніпуляціями та втручанням, було зафіксовано 5344 матеріали про Україну. Це становило майже половину всіх згадок, опрацьованих під час моніторингу, що свідчить про високий рівень уваги російської дезінформаційної мережі до теми України та українських біженців.

У соціальних мережах поширили зображення, на яких люди у військовій формі нібито перевертають біотуалет, де сховався чоловік під час спроби затримання представниками ТЦК у Кривому Розі. Автори дописів стверджували, що фотографії зафіксували реальний інцидент, однак вони були створені за допомогою штучного інтелекту й стали частиною інформаційної кампанії, спрямованої на посилення суспільної напруги довкола мобілізації в Україні. Дезінформацію розвінчали StopFake.

Фактчекери встановили, що зображення вперше з'явилися в проросійських телеграм-каналах, які регулярно поширюють фейки про Україну. Згодом вони почали вірусно поширюватися в інших спільнотах та потрапили до українського сегмента інтернету, де без належної перевірки були опубліковані окремими новинними ресурсами.

Для перевірки походження фотографій дослідники використали кілька інструментів аналізу зображень. Сервіси OpenAI та Gemini виявили цифрові маркери, які вказують на використання генеративного штучного інтелекту, а додатковий аналіз засвідчив високу ймовірність штучного походження файлів. Водночас фактчекери наголошують, що жоден інструмент не може бути єдиною підставою для висновків, тому підозрілий контент необхідно перевіряти комплексно, враховуючи технічні характеристики файлів, їхнє походження та наявність незалежних підтверджень події.

Під час аналізу самих зображень були виявлені характерні помилки генеративного штучного інтелекту. На фотографіях деформованi пальці рук, нечітко промальованt взуття та елементи одягу. Крім того, між двома нібито послідовними кадрами змінюється зовнішній вигляд персонажів: колір взуття, окремі деталі одягу та аксесуари. Виявлено також невідповідності у відтворенні фону та порушення законів фізики — пози людей не відповідають зусиллю, необхідному для утримання чи перекидання біотуалета.

Додатковим доказом фальсифікації стала перевірка інформації про місце події. Місцеві журналісти повідомили, що показана на зображеннях локація не відповідає особливостям міської інфраструктури Кривого Рогу. За їхніми даними, у місті немає окремо встановлених біотуалетів такого типу, натомість наявні кабіни прикріплені до модульних бетонних укриттів. Правоохоронні органи також спростували інформацію про описаний інцидент і назвали поширені зображення елементом ворожої інформаційно-психологічної операції.

Фактчекери звертають увагу, що російська пропаганда активно використовує суспільно чутливу тему мобілізації для створення маніпулятивного контенту. Поєднуючи згенеровані штучним інтелектом фотографії з реальними суспільними дискусіями, автори фейків намагаються посилити недовіру до державних інституцій та поглибити суспільні протиріччя.

Таким чином, історія про представників ТЦК, які нібито перекинули біотуалет із «ухилянтом» у Кривому Розі, є вигадкою. Комплексна перевірка цифрових маркерів, візуальних деталей зображень, джерел їхнього поширення та офіційних коментарів правоохоронців підтвердила, що фотографії були створені за допомогою штучного інтелекту.

У соціальних мережах поширюють неправдиві повідомлення, що Європейський Союз нібито розглядає можливість тимчасового призупинення діяльності соціальних мереж. Як «доказ» автори дописів використовують фрагмент виступу голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, вирваний із контексту. Насправді вона говорила виключно про необхідність посилення захисту дітей в інтернеті та запровадження мінімального віку для користування соціальними мережами. Дезінформацію розвінчали FakeNews.pl.

Маніпуляція ґрунтується на промові Урсули фон дер Ляєн, яку вона виголосила 12 травня 2026 року під час Європейського саміту з питань штучного інтелекту та дітей у Копенгагені. У своєму виступі глава Єврокомісії наголосила, що безпека дітей має бути важливішою за прибутки великих технологічних компаній. Вона закликала посилити відповідальність онлайн-платформ, запровадити ефективну перевірку віку користувачів та забезпечити кращий захист дітей від механізмів, що можуть спричиняти залежність від цифрових сервісів.

Автори фейкових повідомлень стверджують, ніби Європейський Союз планує тимчасово припинити роботу соціальних мереж. Проте ні в поширюваному відеофрагменті, ні в повній версії промови Урсула фон дер Ляєн не робила подібних заяв. Натомість вона наголосила на необхідності суспільної дискусії щодо мінімального віку для створення облікових записів у соціальних мережах дітьми. За її словами, це питання вже підтримують низка держав-членів ЄС та Європейський парламент.

Голова Єврокомісії також запропонувала подивитися на проблему під іншим кутом, поставивши питання, чи повинна молодь мати доступ до соціальних мереж, а про те, чи повинні соціальні мережі мати доступ до молодих користувачів. Саме цей контекст був втрачений у маніпулятивних публікаціях, які подали її слова як заклик до закриття платформ.

Фактчекери звернули увагу, що твердження про можливе призупинення роботи соціальних мереж уже спростовували невдовзі після виступу Урсули фон дер Ляєн у травні цього року. Попри це, останніми днями дезінформація знову почала активно поширюватися в інтернеті.

Таким чином, повідомлення, що Європейський Союз планує тимчасово закрити соціальні мережі, є неправдивими. Насправді йдеться про обговорення можливих європейських правил щодо мінімального віку користувачів та посилення механізмів захисту дітей у цифровому середовищі.

Російська пропаганда запустила черговий вкид, що маніпулює на чутливій темі українсько-польських відносин. Цього разу у соцмережах розповсюдили фейк про те, що українські майстри нібито продають сувенірні сокири з натяком на Волинську трагедію та закликами до нового насильства. Насправді ж «кривавий сувенір» виявився продуктом штучного інтелекту, а першоджерелом вкиду стали проросійські майданчики.

Розвінчали цей вкид польські фактчекери Demagog. 

Анатомія фейку: що поширювали у мережі?

У польському сегменті соцмереж X (Twitter) та Facebook, а також у телеграм-каналах масово розлетілися фотографії сокири з вигравіюваними написами українською мовою: «43′ ми можемо повторити», «Все минає, все змінюється. Історія повторюється» та роками «1943–202...».

Користувачам це подавали як реальний товар, який буцімто відкрито продається в Україні на платформі оголошень 44.ua та польському сайті sprzedamy.pl. Мета вкиду очевидна — викликати у польського суспільства обурення, страх та ненависть до українців, використовуючи болючу тему трагічних подій на Волині у 1943 році.

ШІ-генерація замість реальності: як викрили підробку

Польські фактчекери з проєкту Demagog дослідили походження фото та довели, що «сокири розбрату» фізично не існує.

Хто розпочав маніпуляцію?

Провокація досягла своєї мети серед радикально налаштованих користувачів. Під публікаціями почали з’являтися коментарі із закликами до депортації українців та агресивними випадами на кшталт: «Операція "Вісла" 2.0 зараз би не завадила».

Однією з перших (3 липня) у польському сегменті дезінформаційну хвилю підняла одіозна польська діячка, модель, та кандидатка у мери Кракова Маріанна Шрайбер, чий пост у Х зібрав чимало переглядів та обурених реакцій, перш ніж фейк спростували. У червні 2026 року Шрайбер вже використовувалал ШІ-генерований відеоролик на якому скидає український прапор з краківської ратуші. 

Чому це важливо?

Тема Волинської трагедії 1943–1945 років є однією з найчутливіших у відносинах між Києвом та Варшавою. Російські спецслужби та підконтрольні їм ботоферми роками паразитують на історичних ранах обох народів. Використання штучного інтелекту суттєво здешевлює процес створення подібних «вкидів».

Цей класичний приклад гібридної атаки, спрямованої на руйнування солідарності між Польщею та Україною. 

Напередодні 11 липня в X поширювали дипфейк-«ведучу» з трьома різними наративами.

За кілька днів до відзначення у Польщі новоствореного державного дня пам"яті Волинської трагедії (11 липня) в соцмережі X почала поширюватися серія відеороликів (1, 2, 3), оформлених під ефір телеканалу DW News. Пости з роликами набрали від 147 до 155 тисяч переглядів кожен і були тагретовані на англомовну аудиторію, та поширення у західних медіа. Виявили відеофейк аналітики "Детектора Медіа". 

Що поширювали

Усі ролики починаються з ідентичного вступу «ведучої» — фрази «why Poles hate Ukrainians» ("Чому поляки ненавидять українців"), — після чого в кожному відео звучить окремий, змістовно не пов'язаний з іншими наратив. Усі три пости тегають ідентичний набір медіа (DW, Kyiv Independent, Reuters, BBC, AFP, Euronews, POLITICO Europe, ZDF, BILD, Der Spiegel, франкомовні та польські ЗМІ тощо) — типовий прийом для штучного нарощування охоплення й тиску на редакції. Які наративи поширювали:

Чому це фейк

Контекст

Кейс укладається в задокументовану аналітиками Детектора Медіа ширшу кампанію напередодні річниці Волинської трагедії, пов'язану з фейковими «архівними документами» та іншими маніпуляціями, спрямованими на загострення українсько-польських відносин.

У соцмережах поширювали дезінформацію про те, що під час виконання грузинського гімну гравці збірної України нібито демонстративно повернулися спиною до суперників. Насправді ж це стандартна спортивна процедура, яка не має жодного стосунку к протесту. Спростували маніпуляцію фактчекери MythDetector.

На початку липня користувачі соцмереж, зокрема у Фейсбуці ( 1 ; 2 ; 3 ; 4 ; 5 ) поширювати дописи про те, що під час баскетбольного матчу між збірними України та Грузії українські спортсмени нібито виявили неповагу до грузинських колег. Як «доказ» автори публікацій додавали фото та відео, на яких українські баскетболісти під час виконання гімну Грузії дійсно стоять спиною до грузинської команди.

Ці повідомлення подавалися як жест «протесту» чи «неповаги» з боку українців.

Що відбулося насправді?

Гравці збірної України повернулися не «спиною до грузинських колег», а обличчям до державних прапорів.

Матч проходив у столиці Латвії — Ризі. Як пояснили фактчекерам з організації Myth Detector у Федерації баскетболу України (ФБУ), державні прапори країн на ризькій арені були вивішені на одному боці майданчика. Згідно зі спортивним етикетом та протоколом, під час виконання державних гімнів спортсмени обох команд повертаються обличчям саме до прапорів. Оскільки грузинська збірна стояла навпроти української, під час розвороту до прапорів українці опинилися спиною до суперників.

Жодного політичного підтексту чи демаршу в цьому не було.

Аналогічна ситуація відбулася за кілька днів до цього — 28 червня, під час товариського матчу між збірними Латвії та Грузії. На відеозаписі гри чітко видно, що латвійські баскетболісти спочатку стояли обличчям до грузинських колег, але безпосередньо перед початком виконання гімнів розвернулися в бік прапорів, опинившись у такій самій позиції, як і українці 2 липня.

Отже, подібні маніпуляції спрямовані на штучне розпалювання ворожнечі та створення видимості конфліктів між країнами-партнерами там, де для цього немає жодних підстав. Спортсмени збірної України діяли виключно за міжнародним спортивним протоколом, виявляючи повагу до державних символів.