У польськомовних соціальних мережах (зокрема, у Facebook) масово шириться відео, стилізоване під новинний сюжет відомого європейського телеканалу Euronews. У ньому стверджується, нібито українські банди скористалися хаосом після атак іранських безпілотників та масово грабують ювелірні магазини в Дубаї. У сюжеті також додається, що місцева поліція вже затримала 19 злодіїв українського походження. Втім, сюжет виявився сфальшованим. Виявили фейк експерти Demagog. 

Відео Euronews було сфальсифіковано

Пропагандисти дійсно використали реальні кадри з ефіру Euronews, щоб надати своєму фейку правдоподібності. Фактчекери знайшли оригінальний запис на офіційній сторінці редакції у Facebook за 28 лютого. На ньому дійсно присутня та сама репортерка (Джейн Візерспун), однак текст її репортажу кардинально відрізняється. В оригінальному відео журналістка розповідає виключно про атаку іранських дронів на один із готелів у Дубаї і зазначає, що місцеві мешканці залишаються пильними. Жодного слова про українців, банди чи пограбування ювелірних крамниць в оригінальному сюжеті немає.

Відсутність офіційних підтверджень

У відкритих джерелах немає жодних підтверджень цього інциденту. Інформація про затримання «19 українців» відсутня як на офіційному сайті телеканалу Euronews, так і в пресрелізах чи на сайті поліції Дубая.

Типова тактика російських спецслужб

Центр протидії дезінформації при РНБО України неодноразово фіксував подібні інформаційні вкиди. Мімікрія під авторитетні світові медіа (використання їхніх логотипів, графіки та реальних кадрів із накладанням фейкових титрів чи озвучки) — це один із найпоширеніших методів російської пропаганди. Мета таких дій прозора: дискредитувати українських біженців та громадян за кордоном, зобразивши їх злочинцями, і посіяти недовіру до них з боку міжнародної спільноти.

Історія про «українські банди в Дубаї» є фейком. Зловмисники просто вкрали сюжет Euronews про атаку безпілотників і додали до нього вигаданий текст.

Мережа International Reporters, яка на перший погляд є закордонним медіа, насправді є російським засобом поширення пропаганди.

Детектор медіа раніше публікував дослідження «Репортерів без кордонів» (RSF), яке викривало мережу International Reporters — команду пропагандистів із восьми країн. Під виглядом журналістики вони створюють контент французькою, англійською та російською мовами, просуваючи російську агресію, аби легітимізувати окупацію українських територій і тиражувати наративи Кремля про військові «успіхи». Аудиторія соцмереж International Reporters зростає, проте залишається скромною — трохи більше 76 000 підписників у Телеграмі (кілька пов'язаних каналів, французькою, англійською, італійською та російською мовами), 12 000 у вконтакті і майже 20 000 в Іксі. Співзасновницями проєкту є Вікторія Смородіна та Крістель Неан. Вікторія Смородіна популяризує професію «журналіста» в школах Ростова-на-Дону, Крістель Неан неодноразово з'являється в прокремлівських медіа.

Нинішнє дослідження «Детектора медіа» фокусується на контенті, який публікують International Reporters у своєму телеграм-каналі. Якщо заглянути до телеграм-каналу International Reporters, можна побачити новини про різні держави світу, але у постах переважає тема російсько-української війни. Основні теми, що висвітлюють пропагандисти, згадуючи про Україну: мобілізація, воєнні злочини з боку української армії та «київського режиму», успіхи російської армії на фронті та випадки «поширення нацистської символіки в Україні».

Наприклад, пост, що був опублікований 4 березня 2026 року і містить в собі два відеоролика. Перше присвячене Збройним силам України від київського закладу OctoTower і друге про шлях реабілітації військових. Втім, коментарі авторів каналу до цих відео містять в собі одразу декілька наративів російської пропаганди: «Відео також показує… сумнозвісну синьо-жовту істерію бандерівської України. Вони не можуть не використовувати сині та жовті кольори всюди; це давно стало нав'язливим та нездоровим. Ми з Крістель у звільнених районах, якими ми подорожували, завжди були шоковані цим хворобливим синьо-жовтим синдромом».

«Синьо-жовта істерія бандерівської України». Пропагандисти стверджують, що використання національних кольорів України всюди стало «нав'язливою ідеєю та хворобою». Мета такого наративу — висміяти українську ідентичність та знецінити символи спротиву та єдності. Використання національних кольорів у публічному просторі під час війни — це не «нав’язлива ідея», а візуальний спротив окупації. Дані соціологічного дослідження групи «Рейтинг» показують, що з початком повномасштабного вторгнення довіра та прихильність до державних символів в Україні зросли.

Далі в пості авторки перелічуть низку історичних подій та фактів, які, на їх думку, є або українськими міфами або «історичним ревізіонізмом», наприклад, називають Голодомор вигадкою, а Сталіна не причетним до його організації: «Злі «росіяни» на чолі зі Сталіним змовилися створити голод, який знищив 10 мільйонів українців (вони не наважилися зробити більше смертей, але спокуса сильна!)».

Різниця в цифрах зазвичай залежить від методології: чи враховуються лише померлі від голоду, чи також враховуються ненароджені (демографічні втрати). За даними Інституту демографії та соціальних досліджень, 3,9 мільйона осіб — безпосередні втрати від надлишкової смертності, та близько 600 тисяч осіб — втрати через дефіцит народжуваності. Загальні демографічні втрати оцінюються у 4,5 мільйона осіб. В останні роки деякі дослідники, зокрема Музей Голодомору, озвучували цифру у 10,5 мільйонів жертв. Проте ця цифра викликала гостру критику в академічному середовищі через питання до методології підрахунків. Більшість фахових істориків та демографів продовжують дотримуватися консенсусної цифри у ~4 мільйони. Станом на 2026 рік Голодомор визнали геноцидом українського народу понад 30 країн світу, а також низка міжнародних організацій: Європейський Парламент (2022 рік) офіційно визнав Голодомор геноцидом, ПАРЄ (2023 рік) ухвалила резолюцію, що визнає Голодомор геноцидом, сенат та палата представників США визнали Голодомор геноцидом у 2018 році. Міжнародні дослідження базуються на документах про «чорні дошки», заборону на пересування селян та примусове вилучення не лише зерна, а й усіх продуктів харчування. Це доводить, що метою був не просто хлібозаготівельний план, а фізичне знищення українців.

У іншому пості автори безапеляційно стверджують, що кількість загиблих українських бійців у російсько-українській війні сягла 723 тисяч. Однак від початку повномасштабної війни з Росією за офіційно озвученою статистикою загинули, щонайменше, 55 тисяч українських військових. Також велика кількість людей вважається зниклими безвісти. Такі цифри називав президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу France 2 4 лютого 2026 року. У 2025 році в інтерв'ю британському журналісту Пірсу Моргану Зеленський називав кількість у 45 100 загиблих і близько 390 тисяч поранених. Видання New York Times писало про загальну цифру втрат України і Росії у війні за майже чотири роки, пославшись на дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні (CSIS), опубліковане 27 січня 2026 року. За цими даними, Росія втратила майже 1,2 мільйона військових, а Україна — близько 600 тисяч. Разом це майже 1,8 млн — йдеться про загиблих, поранених та зниклих безвісти бійців. Для підрахунку використовувалися оцінки урядів США та Великої Британії, а також інші доступні джерела.

Телефони у труні і квітучий похоронний бізнес. У іншому дописі пропагандисти зазначають, що місць на кладовищах зовсім не залишилося через велику кількість втрат на фронті. Могили викопують заздалегідь, а в середину труни нібито кладуть телефони та ліхтарики на випадок, якщо померлий раптово прокинеться: «Бізнес похоронних бюро процвітає… разом із продажем прапорів, похоронних речей і навіть рекламою похоронних телефонів, які кладуть у труни на випадок, якщо покійний «прокинеться»… Продаються й інші гаджети, такі як ліхтарі, не кажучи вже про продаж квітів, як живих, так і штучних».

В Україні справді відкриваються нові меморіальні сектори та кладовища. Найбільшим проєктом є Національне військове меморіальне кладовище (НВМК). За офіційними даними Міністерства у справах ветеранів, станом на лютий 2026 року там вже проведено понад 200 поховань ідентифікованих та неідентифікованих захисників, за даними Інтерфакс-Україна, УП. Життя. Щодо телефонів у труні, то жодного офіційного магазину, реклами чи виробника «похоронних телефонів для пробудження» в Україні не існує.

Це стара міська легенда та «чорний гумор», який пропаганда видає за реальність. Подібні вкиди робляться для того, щоб показати українське суспільство як «божевільне» або «дике». В Україні існують ритуальні гаджети, наприклад, цифрові пам'ятники з QR-кодами, що ведуть на сторінку пам'яті, але жодних засобів зв'язку «з труни» не продаються. Це абсурдна вигадка, розрахована на емоційний шок.

Користувачі соціальних мереж обурювались відео, на якому нібито зафіксовано розважальну вечірку в одному з нічних клубів Дніпра під час комендантської години. На кадрах чітко чутно російськомовну музику та видно назву закладу — «Імперія», що змусило багатьох користувачів повірити в моральний занепад та порушення закону в прифронтовому місті. Однак перевірка встановила, що поширені матеріали не мають жодного стосунку до реального стану справ у Дніпрі, а є типовим прикладом інформаційної атаки. Про дезінформаційні повідомлення розповіло «Суспільне Дніпро».

Журналісти відвідали адресу, за якою раніше в місті функціонував однойменний клуб, і з'ясували, що заклад закритий ще з 2018 року, а зараз у цьому приміщенні розташована квест-кімната. Поліція Дніпра також офіційно спростувала інформацію про діяльність клубу, підтвердивши результати перевірки. Насправді відео було зняте за кордоном — у дрезденському нічному клубі «Imperia Russian Night», який спеціалізується на російськомовних вечірках для емігрантів. Це підтверджується ідентичним інтер'єром та неоновою вивіскою, яку можна знайти на офіційних сторінках німецького закладу.

Експерт із протидії дезінформації «Детектор медіа» Роман Дерезенко пояснив механіку поширення цього фейку:

«Також фейки можуть створюватися навмисно для маніпуляцій або інформаційних атак. У контексті війни Росії проти України такі відео часто мають на меті створити враження хаосу, морального занепаду або внутрішніх конфліктів у країні. Для цього використовують реальні назви міст чи закладів, щоб інформація виглядала правдоподібною. У цьому випадку використали назву клубу "Імперія", який колись дійсно існував у Дніпрі, але давно не працює».

Роман Дерезенко сказав, що саме емоційний контент, який викликає миттєве обурення, найшвидше поширюється мережею без жодної верифікації з боку користувачів.

Викриття фейку стало можливим завдяки увазі до деталей, зокрема до логотипа клубу на відео. Як зазначив Роман Дерезенко, порівняння кольору підсвітки та елементів сцени з фотографіями в інтернеті чітко вказує на Дрезден. Експерт закликає громадян бути критичними до анонімних повідомлень у тіктоці чи телеграмі та використовувати інструменти зворотного пошуку зображень, адже здатність фільтрувати інформацію сьогодні є не просто корисною навичкою, а елементом громадянської безпеки.

Аналітики «Детектора медіа» зафіксували поширення у проросійських телеграм-каналах чергової хвилі маніпулятивних меседжів, пов’язаних з британським прем’єром Кіром Стармером.

Меседжі поєднують одразу кілька типових для пропаганди наративів, конспірологію про «інсайди з офісу», тезу про нібито готовність Заходу «воювати до останнього українця», а також демонізацію Великої Британії та безпосередньо її прем’єр-міністра. Прикладом такого контенту є допис у телеграмі, де події навколо британського прем’єра подаються як доказ того, що Україна нібито виконує чужу геополітичну волю. Насправді ці твердження ґрунтуються не на фактах, а на поєднанні маніпуляцій, вирваних із контексту цитат і конспірологічних припущень.

Перша частина таких повідомлень є посиланнями на анонімні «джерела з офісу» або «інсайди», які начебто розкривають приховану правду про рішення української влади. Така риторика є класичним інструментом пропаганди. Вона дозволяє створити ілюзію доступу до закритої інформації, не надаючи при цьому жодних доказових фактів. Подібні прийоми часто використовують для конспірологічних тез про «таємні домовленості» між країною і партнерами. У реальності жодних підтверджених джерел таких тверджень немає, вони існують лише як частина пропагандистського вкиду.

Другий ключовий наратив — це теза про те, що Захід нібито «воює до останнього українця». Ця формула стала одним з найпоширеніших пропагандистських прийомів у російському інформаційному просторі. Вона формує уявлення, що підтримка України є цинічною геополітичною грою інших держав. Однак реальна політика західних країн свідчить про інше. Наприклад, у міжнародних конференціях британський прем’єр Кір Стармер неодноразово наголошував, що будь-які переговори щодо завершення війни мають відбуватися за участі самої України та передбачати гарантії її безпеки. Під час Мюнхенської безпекової конференції в лютому 2026 року Стармер також наголосив на необхідності посилення оборонної координації між західними союзниками та модернізації безпекових механізмів. Ішлося про зміцнення спільного планування закупівель та оборонної співпраці в межах європейської системи безпеки для ефективного реагування на сучасні загрози. У своїй промові Стармер підкреслював також важливість адаптації оборонних структур Заходу до нових викликів безпеки.

Ще одна поширена маніпуляція полягає у спробах протиставити позиції Великої Британії та Сполучених Штатів, а також персоналізувати політику Заходу через протиставлення окремих політиків, наприклад, Кір Стармер проти Дональда Трампа. Подібні наративи намагаються створити враження, що союзники України нібито належать до «конкуруючих таборів» і мають протилежні інтереси. Насправді ж позиції більшості західних партнерів у ключових питаннях підтримки України та стримування російської агресії залишаються незмінними.

Також маніпуляції навколо британського прем’єра з’явилися після повідомлень про можливу співпрацю України з партнерами на Близькому Сході у сфері протидії безпілотникам. Пропагандистські ресурси подали це як доказ того, що Україна нібито «служить інтересам Британії». Насправді йдеться про практичний досвід українських військових у боротьбі з іранськими ударними дронами, які за роки повномасштабної війни стали одними з найефективніших у світі. Це свідчить про суттєвий розвиток українських технологій і тактики боротьби з безпілотними системами. Щоб знецінити досягнення, пропагандистські ресурси нерідко переводять дискусію в площину мемів або іронічних жартів, згадуючи історії на кшталт «банки огірків, якою нібито збивають дрони». Хоча офіційна статистика доводить протилежне. Подібна риторика дає змогу уникнути серйозної розмови про реальні результати української протиповітряної оборони, що з’явилися під час війни.

Отже, пропагандистські повідомлення навколо Кіра Стармера не є аналізом реальної політики Великої Британії чи України. Йдеться зазвичай про типовий приклад інформаційних маніпуляцій, коли окремі цитати виривають з контексту, а заяви політиків використовують для створення вигідної картини для іншої сторони. Конспірологія про «інсайдерські джерела», наратив про «війну до останнього українця», спроби представити Україну «маріонеткою Заходу» та знецінення її військових досягнень є типовими елементи сучасної пропаганди в сьогоденні Росії.

У соціальних мережах і месенджерах поширюється інформація про те, що після ухвалення нового закону про обов’язкову евакуацію дітей українська влада нібито зможе силоміць забирати неповнолітніх із сімей по всій території країни та вивозити їх у невідомому напрямку. Автори таких повідомлень стверджують, що майже вся територія України (крім Закарпаття) начебто вважається зоною бойових дій, а тому дітей по всій країні зможуть «силою відбирати та вивозити, куди влада забажає». Поширення таких наративів зафіксували фактчекери StopFake. 

Насправді такі твердження не відповідають дійсності та є прикладом дезінформації. Закон про обов’язкову евакуацію не передбачає примусового вилучення дітей по всій території країни. Його дія поширюється лише на ті населені пункти, які офіційно визначені як території активних бойових дій або безпосередньої загрози для цивільного населення. Йдеться не про всю Україну, а лише про окремі прифронтові громади.

Інформація про те, що більшість українських регіонів нібито мають статус територій бойових дій, також не відповідає реальності. В Україні існує окремий офіційний перелік громад, де ведуться або раніше відбувалися бойові дії чи які перебувають під тимчасовою окупацією. Цей перелік регулярно оновлюється, як правило щонайменше двічі на місяць, і формується на основі даних обласних військових адміністрацій. Він містить конкретну інформацію щодо кожної громади, включно з датами початку та завершення бойових дій. Наприклад, у переліку зазначено, що в Києві бойові дії тривали з 24 лютого до 30 квітня 2022 року. Відповідно, столиця більше не вважається територією бойових дій, і положення про обов’язкову евакуацію на неї не поширюються.

Поширення неправдивої інформації щодо нового закону значною мірою пов’язане з діяльністю конспірологічних блогерів та анонімних телеграм-каналів. Деякі з них навіть придумують абсурдні припущення, буцімто дітей нібито можуть використовувати для «чорної трансплантології» або інших вигаданих змов. Звісно, подібні твердження не мають жодних доказів.

Правозахисники наголошують, що примусова евакуація дітей застосовується лише як крайній захід і в обмежених випадках. За словами керівниці аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини Аксани Філіпішиної, йдеться не про масове переміщення тисяч дітей, а лише про десятки або максимум кількасот неповнолітніх із найбільш небезпечних прифронтових районів. Основна мета таких заходів — гарантувати безпеку дітей, які проживають у зоні активних бойових дій. Насправді документ спрямований на захист дітей, які перебувають у безпосередній небезпеці через бойові дії, і передбачає певні процедури щодо евакуації.

На тлі військової ескалації між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого, що загострилася у березні 2026 року, у соціальних мережах поширилася хвиля дезінформації проти колишньої держсекретарки США Гілларі Клінтон. Користувачі масово поширюють твердження, нібито саме Клінтон «постачала Ірану уран» для його ядерної програми, що й призвело до нинішньої кризи. Автори таких публікацій маніпулюють фактами щодо ядерної угоди 2015 року, намагаючись перекласти відповідальність за ядерний потенціал Тегерана на американську дипломатку, пишуть Snopes.

Насправді звинувачення в «постачанні урану» є цілковитою вигадкою. Гілларі Клінтон дійсно відіграла ключову роль у підготовці Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), проте умови цієї угоди передбачали діаметрально протилежні дії: Іран був зобов'язаний радикально скоротити свої запаси. Зокрема, кількість центрифуг для збагачення урану мала зменшитися з 20 000 до 6 104 одиниць. Звіти Білого дому за 2016 рік підтверджують, що на виконання угоди Іран, навпаки, вивіз зі своєї території понад 11 тонн (25 000 фунтів) збагаченого урану, що позбавило країну матеріалу навіть для однієї бомби на той час.

Викриття фейку також базується на аналізі повноважень та ролі Клінтон, яка залишила посаду в адміністрації Обами ще за два роки до остаточного підписання угоди. Хоча вона підтримувала дипломатичне врегулювання замість повної зупинки програми, це було стратегічним компромісом для встановлення жорсткого міжнародного контролю, а не актом передачі сировини. Нинішня невизначеність щодо іранських запасів, за даними МАГАТЕ, виникла через вихід США з угоди у 2018 році та подальшу ескалацію конфлікту в червні 2025 року, що заблокувало роботу інспекторів, а не через умови домовленостей десятирічної давнини.

Російська державна медіамережа ВДТРК поширила серію маніпулятивних заяв публіцистки Олени Кондратьєвої-Сальгеро про нібито критичну ситуацію в енергетичному секторі Євросоюзу. У своєму інтерв'ю вона стверджує, що у Франції почалася паніка через зростання цін на нафту, а лідери держави вже таємно обговорюють повернення до закупівель російських енергоносіїв. Пропагандистка малює картину хаосу, де люди нібито масово кинулися на заправки, а влада визнала поразку своєї санкційної політики. Про дезінформаційні повідомлення розповили StopFake.

Аналіз реальної економічної ситуації у Франції спростовує ці твердження. Попри певну волатильність на біржах, викликану подіями на Близькому Сході, голова Банку Франції Франсуа Вільруа де Гало офіційно підтвердив, що національна економіка не відчуває значних загроз. Французький фондовий індекс CAC 40 продемонстрував лише незначне коливання в межах 2%, що є звичайною ринковою реакцією на геополітичні новини, а не ознакою паніки. Жодних фактичних підтверджень дефіциту палива, черг на АЗС або віялових відключень електроенергії, про які натякає російська сторона, у Франції не зафіксовано.

Крім того, виявилися повністю вигаданими слова про «голоси», що закликають повернутися до російського газу. Жоден чинний лідер Франції або представник потужної опозиції не робив таких заяв за останні дні. Позиція великого бізнесу також залишається незмінною: компанія TotalEnergies розглядає вихід із російських проєктів через нові обмеження ЄС, а можливість будь-якого відновлення імпорту з Росії великі гравці ринку пов’язують виключно з повним встановленням миру в Україні. Таким чином, заяви Кондратьєвої-Сальгеро є черговою спробою видати бажане за дійсне для внутрішньої російської аудиторії.

Мережею шириться аудіокліп, в якому стверджується, що це голос жертви сексуального злочинця Джеффрі Епштейна, яка викриває зловживання з боку Білла Клінтона та його дружини Гілларі. Проте, аналітики PolitiFact встановили, що цей запис — цілковита фальшивка, створена штучним інтелектом.

Цей аудіозапис почали активно розповсюджувати у TikTok, Instagram та Facebook наприкінці лютого 2026 року. У відео показують фото Епштейна з Біллом Клінтоном, а за кадром жіночий голос, який називають «голосом тієї, хто вижив», мовить: «Хочете правду про те, хто провів найбільше часу на острові? Скажу прямо — це Клінтон. Ті, хто вижив, називають його номером один». Деякі користувачі навіть припускали, що це голос Вірджинії Джуффре — відомої жертви Епштейна, яка померла у квітні 2025 року. Однак, 26 лютого Гілларі Клінтон під присягою перед Комітетом з нагляду Палати представників заявила, що ніколи не зустрічалася з Епштейном, не літала його літаком і не відвідувала його маєток.

Фактчекери PolitiFact провели детальний аналіз цього відео. По-перше, це аналіз технічної складової. Чотири з п’яти моделей Університету в Баффало підтвердили, що аудіо згенероване ШІ. Спеціальний класифікатор мовлення ElevenLabs показав надзвичайно високу ймовірність того, що кліп створили саме за допомогою інструментів цієї компанії. По-друге, те що стосується голосової доріжки. Команда професорів проаналізували цей аудіозапис через 83 алгоритма, у висновку 67 із них вказали на підробку. Фахівці помітили, що розповідь структурована як письмова проза, а не як жива спонтанна мова. Звернули увагу також на те, що у відео присутній 13-секундний фрагмент, де голос взагалі не робить вдихів. Крім того, кожне речення закінчується різким обривом, а не природним затуханням звуку в кімнаті. Хафіз Малік з Мічиганського університету додав, що людина не здатна говорити дві хвилини з абсолютно однаковою швидкістю та висотою голосу без жодної паузи. Дослідники простежили шлях аудіозапису до ресурсу The People’s Voice — джерела, яке вже не вперше ловили на створенні ШІ-фейків.

Багато користувачів мережі Інтернет припускали, що це голос Вірджинії. У посмертних мемуарах Джуффре «Нічия дівчина» (2025) справді згадується Білл Клінтон, але в контексті вечерь або гуманітарних місій. Більше того, ще у 2011 році вона заявляла, що її «ніколи не позичали» Клінтону. Гілларі Клінтон у її книзі взагалі не згадується. Жодних свідчень про фізичне чи вербальне насильство з боку подружжя Клінтонів у реальних протоколах чи щоденниках жертви також не існує.

Російські пропогандистьскі телеграм канали активно поширюють фото банеру ломбарду розташованого в Тернополі, який нібито приймає біонічні протези. Команда Вокс Україна розвінчала цю дезінфрмацію. 

По-перше, ломабрд, який нібито працює у Тернополі насправді ж розташований в Києві. Фактчекери здійснили пошук за ключовими словами і з’ясували, що фрагмент обрізаного напису на банері- це “комісійні товари”. За таким описом в Тернополі працю лише один ломабрд на бульварі Тараса Шевченка, 14. Однак, ані вивіска, ані місцевість навколо не співпадають з фото, що поширюють російські медіа.

Шукаючи по фото у гугл з’ясувалось, що це ломабрд “Парус” розташований у Києві за адресою Голосіївський проспект 106/2. Фото з медіа та фото з Google Maps повністю співпали, воно було опубліковане у січні 2022 року. 

По-друге, навіть попри те, що ломбард існує, пропагандисти обрізали та відредагували оригінальне зображення. На місці звичайного шуруповерта було додано зображення біонічного протеза.  

Команда фактчекерів «Вокс Україна» викрила фейкове відео, яке останніми днями поширилось у проросійських телеграм-каналах. Матеріал, нібито опублікований Reuters, містить заяву експрезидента Міжнародного олімпійського комітету (МОК) Томаса Баха, де він начебто запропонував виключити українських спортсменів з міжнародних змагань після дискваліфікації скелетоніста Владислава Гераскевича з Олімпійських ігор. Задля того, щоб «українці більше не могли використовувати спортивні майданчики для політичного піару».

Однак Reuters не публікувало такого допису ані у своїх соціальних мережах, ані на сайті. Навіть оформлення відео не відповідає стандартам оформлення агентства. У справжніх відео Reuters на початку зазначає дату та місце події, логотип агентства з’являється тільки наприкінці відео по центру екрану, тоді як на фейковому зазначена була лише дата, а логотип розміщувався в кутку весь час.

Щодо заяви Томаса Баха, то вона також є цілком вигаданою, адже в жодному міжнародному чи українському медіа про неї немає згадок.