Навесні 2026 року в українському інформаційному просторі розгорнулася масштабна кампанія антиміграційних наративів, спрямована проти трудових мігрантів з Індії, Бангладеш та інших країн. Дані платформи Osavul свідчать про координоване розганяння теми за допомогою ботів і контенту, згенерованого штучним інтелектом, пише StopFake.

Відомо, що під час інформаційної війни ворог використовує будь-які соціальні вразливості, щоб розколоти суспільство, розпалити ворожнечу й посилити розпач. «Індуси в Україні» — ще один яскравий приклад того, як Росія не залишає тил у спокої, намагаючись підживлювати страхи та відчуття зради серед українців.

Основою для кампанії став реальний факт — демографічна криза в Україні, об'єктивно зумовлена падінням рівня народжуваності, високою смертністю та міграцією українців за кордон. Війна лише поглибила ці негативні тенденції, що спостерігаються і в інших європейських країнах.

Як це розкручували в соцмережах

«Точкою входу» операції стала авторська колонка блогера Дмитра Карпенка на сайті «Громадського» під заголовком «Чому українському бізнесу потрібні колумбійці, кенійці, ефіопці? І що заважає їм приїздити та працювати», опублікована 1 травня 2026 року. Автор колонки — представник рекрутингового бізнесу, який залучає іноземних робітників. Він висловив думку, що нині приїзд іноземців є «величезним ситом», крізь яке «проходять одиниці», а більшість кандидатів «відсіюються ще на етапі віз без жодних пояснень». Однак пропагандисти використали з матеріалу лише прогноз Мінекономіки України, озвучений ще у 2024 році, про те, що «для забезпечення зростання ВВП на рівні 7% Україні знадобиться додатково 4,5 мільйона робочих рук до 2030 року». Унаслідок цього вони перетворили цитату на тезу «уряд хоче привезти 4,5 млн індусів» і почали розганяти її, спираючись на цю колонку, а згодом — і на інші коментарі експертів щодо об'єктивної потреби України в трудових мігрантах.

Моніторинг за допомогою платформи Osavul і динаміка пошукових запитів у Google Trends наочно демонструють, що тему почали цілеспрямовано розганяти з початку травня, з фокусом саме на «індусах» (хоча насправді індуси — це послідовники індуїзму, а не громадяни Індії; пропаганда обрала це слово саме задля розпалювання ворожнечі — прим. ред.).

Іншим інформаційним приводом, який запустив хвилю в соцмережах, став пост про те, що мешканці одного з житлових комплексів Івано-Франківська отримали повідомлення від керівної компанії «Благо» про залучення «трудових мігрантів з Індії» до прибирання прибудинкової території через «критичну нестачу робочих рук». Згодом компанія вибачилася за некоректну комунікацію та пояснила, що насправді мігранти можуть бути залучені як працівники будівельної компанії ТОВ «Паркова алея» після завершення запроєктованих робіт. Утім, «маховик пропаганди» вже запустився.

За допомогою Osavul StopFake зафіксував десятки тисяч однакових коментарів і публікацій з наративами про те, що «4,5 млн індусів, африканців і колумбійців заселять Україну до 2030 року», що «пакистанців та індійців масово завозять на Захід України», «платять їм від $800, на відміну від українців, за ту саму роботу», що «ЗСУ звільняє Україну для індусів», «триває планове винищення української нації», а Україну нібито змушують прийняти всіх цих мігрантів за наказом ЄС або США.

Водночас інформаційний простір заполонив різноманітний контент, згенерований штучним інтелектом, а також вирвані з контексту фото й відео, що транслюють образ невихованих, некультурних мігрантів — таких, які нібито прали свій одяг у річках, влаштовували бійки, лізли на дахи будинків чи чіплялися до жінок на вулицях. Так, у випадку «прання в річці» для фейка використали відео з Індії та інше відео з туристами, які відпочивали на березі річки. У випадку з людиною на даху магазину — це, очевидно, був майстер, який установлював кондиціонер, але відео, зняте з іншого ракурсу й супроводжене підписом про початок масової міграції, підхопили та активно поширювали як боти, так і реальні користувачі. Решта фото та відео згенеровані штучним інтелектом — і лише посилюють мову ворожнечі, стереотипи та дезінформаційні наративи, що працюють на розкол суспільства.

Що показують цифри

Насправді ж реальна ситуація, як завжди, дуже далека від тієї картини, яку наполегливо змальовували росіяни. Для порівняння: 2021 року, ще до повномасштабної війни, в Україні перебувало близько 300 тисяч іноземців з посвідкою на проживання. Сьогодні навіть ця цифра недосяжна: 2025 року в Україні іноземцям видали 4975 таких дозволів у зв'язку з працевлаштуванням, за чотири місяці 2026 року — 1733 дозволи (дані Державної міграційної служби України).

Голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник прямо назвав інформаційну хвилю про «масовий потік іноземців» цілеспрямованою атакою: «Цифри показують, що насправді жодних мільйонів немає. Те, що сотні тисяч іноземців тікатимуть в Україну, — перебільшення. Це цілеспрямована інформаційна атака на українське суспільство з метою його розхитати».

Водночас експерти наголошують: попри те, що в Україні справді висока потреба в іноземних працівниках, вони однозначно не замінять українців. Навпаки, Україні доведеться конкурувати за них з Польщею, Чехією чи Німеччиною, які теж потерпають від нестачі кадрів. Самій державі варто подумати про інформаційну роботу всередині країни — щоб спростовувати стереотипи й страхи щодо трудових мігрантів, які виникають не тільки в українців, а й у мешканців інших країн, і які Росія готова підхоплювати та підживлювати.

Що насправді думають українці

Якщо ж говорити про реальне ставлення українців до мігрантів, то — попри розпалювання стереотипів — дані підтверджують: Росія не досягла успіху у своїх спробах посварити населення, а українці здебільшого значно толерантніші за своїх сусідів у Центральній Європі та раціональніше підходять до питання міграції, ніж це випливає з коментарів, які розганяють зокрема росіяни. Так, на запитання про користь приїзду іноземців для економіки українці дають 6,1 бала з 10, тоді як в Угорщині цей показник становить лише 3,6, а у Словаччині — 3,9 (European Social Survey, 2022 і 2024). Соціолог і ректор Київської школи економіки Тимофій Брик наводить й інші дані: «найчастіше (37%) респонденти вважають, що це приносить Україні користь, тоді як 27% говорять про шкоду. Також значна частина (28%) посідає нейтральну позицію» (дослідження соціологічної групи "Рейтинг" та Gallup).

Загалом розпалювання антимігрантських настроїв і використання вигаданих історій задля посилення ворожнечі та розколу в суспільстві — один із найпопулярніших російських інструментів в інформаційній війні. Один з яскравих прикладів — «справа Лізи» у Німеччині 2016 року. Тоді в соцмережах з'явилося повідомлення про нібито зґвалтування 13-річної дівчинки мігрантами в Берліні. Новина викликала обурення — Сергій Лавров особисто звинуватив Берлін у замовчуванні злочину, а в Німеччині відбулися вуличні акції протесту. Насправді ж зґвалтування не було — уся історія виявилася фейком.

Отже, варто пам'ятати, що Росія завжди намагатиметься підхопити й розкрутити ті гачки в суспільстві, що спрацювали в інших країнах чи спільнотах. Під час війни ми маємо бути особливо уважними до тригерів, які можуть хвилювати українців, адже за ними в Кремлі стежать ще пильніше.

У соцмережах активно поширюється новина про те, що школяра з Вінниці нібито змусили написати на дошці «Я не буду говорить на русском» як покарання. Пропагандисти не уточнюють, у якій саме школі мав статися інцидент, і не наводять посилання на джерело, пише StopFake.

Насправді цей випадок — повний вимисел пропагандистів. На це вказує те, що ілюстраціями до новини слугують або очевидно згенероване нейромережею зображення, або правдоподібніша світлина з української школи, яка теж створена штучним інтелектом, адже справжніх доказів інциденту немає.

На першому знімку помітні не лише жовтуваті відтінки й неприродно гладка текстура, характерні для нейромережевих зображень, а й те, що текст на дошці виведений типовим для ШІ заокругленим почерком — до того ж чомусь російською.

На другому знімку розпізнати підробку складніше: чимало елементів виглядають доволі переконливо — волосся дітей за партою, складки одягу тощо. Водночас сама парта перед дітьми абсолютно нереалістична: радше нагадує суміш випадкових текстур і фрагментів, а позаду дівчинки розташована незрозуміла коричнева фігура. До того ж напис на дошці зроблено значно вище, ніж міг би дотягнутися учень.

Підробку підтверджує і те, що новина поширювалася винятково прокремлівськими ресурсами. Жодне українське медіа про цей випадок не написало, що вкрай підозріло. За даними інструменту Osavul, першим про інцидент повідомив маргінальний російський канал «База 18+», який і раніше поширював згенеровані штучним інтелектом фейки на українську тематику.

Чинне законодавство зобов'язує всі державні заклади загальної середньої освіти надавати освітні послуги виключно українською мовою. Утім чи поширюється ця вимога на позаурочний час — перерви, їдальню, шкільне подвір'я — досі законодавчо не врегульовано. Саме цю прогалину прагнуть закрити одразу два законопроєкти. Перший — №12086, зареєстрований у жовтні 2024 року народною депутаткою від «Голосу» Наталією Пипою, — запроваджує поняття «україномовного освітнього середовища» й зобов'язує вчителів та адміністрацію підтримувати його впродовж усього навчального дня. Другий — №13072, зареєстрований у березні 2025 року за підписами першого віцеспікера Олександра Корнієнка, голови освітнього комітету Сергія Бабака та низки інших депутатів, — іде далі й прямо забороняє російську мову навіть на перервах, спортивних майданчиках та в укриттях під час повітряних тривог; водночас він враховує права національних меншин на користування рідними мовами. Обидва законопроєкти досі перебувають на розгляді парламенту й не ухвалені.

За результатами моніторингу Державної служби якості освіти за 2024–2025 навчальний рік, кожен десятий школяр продовжує користуватися російською в спілкуванні з однолітками — як на уроках, так і на перервах. Штрафувати чи карати учнів за порушення мовного законодавства не планують: натомість їм надаватимуть підтримку для поступового переходу, запроваджуватимуть міжрегіональні партнерства між школами, спільні мовні проєкти та обміни учнями.

Подібні маніпуляції ми нещодавно вже спростовували в матеріалах «Маніпуляція: Україна закриває школи Херсонщини через брак грошей» та «Маніпуляція: Понад 40 000 дітей у Львові не відвідують школу через "мовне цькування"».

11 травня Такер Карлсон опублікував інтерв'ю з Юлією Мендель — колишньою прессекретаркою Володимира Зеленського (2019–2021). У розмові вона відтворила низку типових російських пропагандистських наративів щодо українського президента. Офіс президента відреагував, провідні західні видання інтерв'ю фактично проігнорували.

Відсутність помітного та яскравого міжнародного резонансу пропагандисти вирішили компенсувати підробками обкладинок провідних західних медіа. 12–13 травня в десятках телеграм-каналів з'явилися дописи з нібито першими шпальтами відомих газет, що «масово цитують» скандальне інтерв'ю. Зокрема, поширювалися зображення підроблених обкладинок різних видань: німецької Bild, британської Echo, португальської Publico, французької Ouest-France та ізраїльської The Jerusalem Post. Ці фальшиві обкладинки розібрали та порівняли з оригіналами естонські фактчекери з Delfi. 

Усі ці обкладинки є фальшивками — пропагандисти відредагували реальні свіжі номери газет:

Одним із перших цей дезінформаційний пакет поширив пропагандист «Первого канала» Руслан Осташко — його допис набрав понад 37 000 переглядів.

«Детектор медіа» публікував реакції медіаспільноти на це інтерв'ю:

«Хай Бог їх прощає», або Образа на колишнього шефа як геополітичний жанр

Чи можна стримати шкоду від інтерв'ю Мендель та як?

Якщо робиться ставка на маячню Юлії Мендель — то у кого ж це зараз немає карт?

Спецоперація «Дєвочка проти ведмедика»

У період з 10 по 12 травня російськомовні акаунти у фейсбуку, а також проросійські сайти donpress.ru та donbasstoday.ru поширили фотографію, на якій нібито зображено могилу Семена Зеленського — діда президента України — у Кривому Розі. На знімку до надгробку нібито покладено квіти та білі аркуші паперу з написами: «Вітаю з Днем Перемоги, ваші вірні діти та онуки», «Негідний нащадок гідного предка», «Пробачте нам за це». Автори дописів стверджували, що 9 травня невідомі вшанували пам'ять ветерана таким чином. Розвінчали ШІ-згенерований фейк фактчекери Myth Detector. 

Проте ця фотографія згенерована штучним інтелектом. На це вказують характерні візуальні артефакти: неприродно прикріплені стрічки на букетах і стебла квітів, що «проростають» із фону в неможливий спосіб. Аналіз за допомогою інструменту Hive Moderation, зроблений грузинськими фактчекерами, підтвердив: імовірність штучного походження зображення становить 97,3%.

Показово, що маніпуляція вписується в ширшу пропагандистську кампанію. Ще 8 травня кремлівське РИА Новости опублікувало матеріал із заголовком про те, що Зеленський «забув публічно згадати могилу діда-ветерана» — типовий наратив про нібито зневагу українського президента до пам'яті Другої світової війни.

Семен Зеленський був ветераном Радянської армії, дослужився до звання полковника. У 2019 році Володимир Зеленський відвідав його могилу в Кривому Розі та назвав діда одним із героїв, які захищали Україну від нацистів. Україна відзначає День перемоги над нацизмом 8 травня — як і більшість, зокрема, європейських держав.

На початку травня російськомовні користувачі фейсбуку, а також платформ X, VK та OK.ru поширили відео, на якому двоє чоловіків у рожевому й білому костюмах ідуть до вівтаря церкви. Дописи з майже ідентичними підписами — «Львів, Україна. Цінності. Хто з них наречена?» — стверджували, що на кадрах зафіксовано одностатеве весілля у Львові. Маніпуляцію розвінчали фактчекери Myth Detector та Delfi. 

Однак відео не має жодного стосунку ні до України, ні до Львова. За допомогою інструменту InVID грузинські фактчекери Myth Detector встановили першоджерело: запис вперше з'явився в інстаграмі 8 червня 2025 року на сторінці шведського тенора Рікарда Седерберга. На ньому зафіксовано його весілля з тенором Андерсом Седербергом у соборі Святого Петра у шведському місті Мальме.

Примітно, що те саме відео вже використовувалося в дезінформаційних кампаніях раніше. У червні 2025 року грузинські акаунти, відомі систематичним поширенням фейків, публікували його з твердженням, що на кадрах — весілля міністра закордонних справ Швеції. На російській платформі OK.ru відео супроводжувалося підписом про «одруження двох католицьких священників в Італії».

Факт маніпуляції підтвердила і естонська фактчекінгова платформа Delfi, яка зафіксувала, що первинним майданчиком для поширення фейку слугували телеграм-канали.

У соцмережі X (колишній Twitter) поширюється серія відеороликів, в яких особи у формі австралійських пожежних служб начебто закликають зупинити підтримку України та звинувачують Макрона, Мерца і Стармера у «розпалюванні конфліктів». Аналіз відеозаписів та їхніх транскриптів показує, що маніпуляція реальними публічними відеозверненнями австралійських керівників місцевих пожежних служб з використанням ШІ-генерованих відео.

Насправді, жодних подібних заяв ці люди ніколи не робили. Оригінальні звернення пов'язані з реальними проблемами фінансування служб порятунку в Австралії та сезоном bushfires і не мають жодного стосунку до України чи Росії. Кампанію у Х викрили та проаналізували аналітики «Детектора Медіа». 

Що поширюється

У травні 2026 року у X були опублікувані майже одночасно відеоролики з однаковим текстовим супроводом:

«An Australian firefighter is calling on the public to stop European leaders who are fueling global tensions.»

Публікації містять масові теги провідних медіа — від CNN і USATODAY до Le Parisien, Der Spiegel, ARD та ZDF — очевидно, з метою привернути увагу журналістів. Акаунти, що поширювали ШІ-згенеровані відео: @dindiyle, @cutewrath, @Crazyliciouz_x3, @Crafts_byBrenda.

У роликах люди у формі австралійських пожежних служб виголошують монологи, в яких:

Хто насправді зображений у відео

Детектор Медіа ідентифікував реальних осіб, чиї образи були використані у цій кампанії.

«Jason» (логотип CFA, відеозвернення у формі начальника) — це Джейсон Хеффернан, керівник Пожежної служби сільської Вікторії (Country Fire Authority, CFA). Хеффернан є публічною фігурою, яка регулярно з'являється у відеозверненнях CFA та на YouTube-каналі служби. У лютому 2026 року він виступив перед парламентською аудиторією після важкого пожежного сезону. Жодних заяв, пов'язаних з Україною, Росією чи Макроном, він ніколи не робив.

«Gavin from Fire Rescue Victoria» (на кадрі видно підпис «Gavin Freeman AFSM — Fire Rescue Commissioner») — це Ґевін Фрімен, комісар Пожежно-рятувальної служби Вікторії (FRV). У березні 2026 року він очолював реальну рекрутингову кампанію FRV «Your Next Step», орієнтовану на поповнення лав пожежників. Ця кампанія поширювалась у соціальних мережах із численними відеозверненнями від імені Фрімена та інших офіцерів — саме звідти, найімовірніше, і було запозичено відеоряд.

«Brent Hasi, acting deputy chief of the CFS» — це Брентон Гасті, виконавчий директор з оперативних питань Пожежної служби Південної Австралії (SA Country Fire Service). Підпис на кадрі «Hi, I'm Brenton Hastie» підтверджує особу. Серед реальних функцій Гасті — координація між підрозділами служби.

Чому це фейк: маркери ШІ-маніпуляції

1. Усі публікації розміщені практично одночасно з однаковим англомовним підписом і масштабним «теггінгом» медіа — класична ознака скоординованої кампанії впливу.

2. Підміна аудіо/тексту. Транскрипт «заяв» містить однакові пропагандистські кліше, що повторюються в кожному ролику: всі «пожежники» вживають однотипні формулювання щодо «хабарів корумпованим диктаторам» і закликають ділитися відео в соцмережах. Реальні оперативні оголошення пожежних служб не містять таких риторичних конструкцій.

3. Фактографічні помилки. Жодного підтвердження тому, що австралійські пожежні служби надсилали техніку до Франції чи Німеччини в 2025–2026 роках, у відкритих джерелах немає. 

4. Реальний контекст зовсім інший. Джейсон Хеффернан і Ґевін Фрімен справді з'являлися у відеозверненнях публічно — але з приводу абсолютно інших подій. Весною 2026 року обидва беруть участь у Парламентському розслідуванні літнього пожежного сезону 2026 року у Вікторії. Літо в Південній півкулі відповідає зимі у Північній. Розслідування стосується внутрішніх проблем: старіння автопарку CFA (792 застарілих цистерни, 288 — старіші за 30 років), нестачі фінансування та прорахунків під час ліквідації пожеж. Хеффернан визнав перед комітетом «певні недоліки» в кадровому забезпеченні під час пожеж у січні 2026 року. Саме ця внутрішньоавстралійська дискусія, очевидно, і стала контекстом, у якому були зроблені оригінальні відеозаписи.

5. Пропагандистський наратив типово проросійський. Та відтворює стандартні меседжі: Захід «підкуповує» лідерів держав (Зеленський, Санду, Пашинян), щоб «шкодити Росії»; через це страждають власні громадяни країн ЄС; лідери на кшталт Макрона та Мерца — «воєнні злочинці», які «поставили Європу на коліна». 

Висновок

Відеоролики з «австралійськими пожежниками», які закликають зупинити підтримку України, є продуктом ШІ-маніпуляції реальними публічними відеозверненнями керівників австралійських служб порятунку. Реальні особи — Джейсон Хеффернан (CFA), Ґевін Фрімен (FRV) та Брентон Гасті (SA CFS) — ніколи не робили заяв, озвучених у відео. Їхні справжні публічні виступи стосуються виключно внутрішньоавстралійських питань: пожежного сезону 2026 року, стану автопарку та набору персоналу.

Кампанія є операцією з поширення дезінформації, яка паразитує на авторитеті реальних інституцій та суспільній увазі до австралійської пожежної кризи, аби поширювати проросійські наративи у французько- та німецькомовному медіапросторі.

Матеріал підготовлено на основі відкритих джерел та аналізу відео і транскриптів поширюваних у Х.

У середині травня у фейсбуку з'явився профіль «Союз українців у Польщі – Краків», який закликав до пожертвувань нібито на підготовку до «Дня вишиванки». Допис був сформульований провокативно: українців представляли як тих, хто «вже багато дав Кракову», і просили фінансової підтримки. Розвінчали фальшивий профіль польські фактчекери Demagog.

Справжнє краківське відділення Союзу українців у Польщі спростувало цю інформацію: організація не є організатором жодного фестивалю вишиванки і не збирає коштів.

Про фейковий характер сторінки свідчить кілька ознак. Профіль було створено лише 16 квітня — менш ніж за місяць до появи шахрайського допису. Спочатку він копіював публікації з оригінального акаунту. Незважаючи на понад 4500 підписників, активність під дописами була мізерною — ознака того, що підписників, найімовірніше, накрутили. Фото до допису згенерував штучний інтелект.

Шахрайський допис активно просувався через платну рекламу у фейсбуку, орієнтовану на мешканців Кракова та Варшави, та зібрав понад 3000 реакцій і 2500 коментарів — переважно негативних. Окремі польські сторінки додатково поширили допис, супроводивши його антиукраїнською риторикою, посиливши хвилю ненависті.

Паралельно фактчекери Demagog виявили схожий фейковий профіль Краківської міської варти, також пов'язаний з цією кампанією.