У мережі поширюється відеоролик із брендингом Euronews, де стверджується, що українські злочинні угруповання масово обкрадають європейців через підроблені сайти бронювання авіаквитків. Відео є фейком: пропагандисти взяли реальний сюжет Euronews від 7 квітня 2024 року і наклали на нього сфабриковану аудіодоріжку, пише StopFake.

У Telegram та інших платформах поширюється ролик із символікою відомого європейського телеканалу Euronews. У ньому стверджується, що компанія Microsoft нібито зафіксувала різке зростання випадків шахрайства з бронюванням авіаквитків, пов'язаного з діяльністю українських злочинних угруповань, які створюють клони популярних сервісів. Також зазначається, що французька поліція отримала вже понад 50 тисяч звернень від постраждалих.

Підроблена озвучка реального сюжету

Відео є фальшивкою. Пропагандисти використали реальний матеріал Euronews від 7 квітня 2024 року і наклали на нього сфабриковану аудіодоріжку. В оригінальному сюжеті йдеться виключно про зростання цін на авіаквитки та скорочення кількості рейсів через конфлікт на Близькому Сході — жодної згадки про українців чи кібершахрайство там немає.

На офіційному сайті Euronews та у верифікованих акаунтах каналу в соціальних мережах будь-які матеріали про причетність українців до подібних схем відсутні.

Microsoft про реальні кіберзагрози

Компанія Microsoft справді досліджує кіберзагрози та фішингові схеми. Однак у звітах за 2025–2026 роки Україна фігурує передусім як одна з головних цілей кібератак, а не як їхнє джерело. Зокрема, Microsoft Digital Defense Report 2025 підкреслює: Україна належить до найбільш атакованих країн, а значна частина загроз походить від російських державних угруповань, зокрема Midnight Blizzard, які використовують фішинг для кібершпіонажу.

Окремо Microsoft відзначає високий рівень розвитку українських практик кіберзахисту, зокрема впровадження рішень на основі штучного інтелекту. Твердження про «50 тисяч звернень до французької поліції» та прямий зв'язок цих випадків з українськими угрупованнями не підкріплені жодними офіційними даними і є вигадкою.

Дискредитація через впізнаваний бренд

Цей фейк є елементом системної інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію України за кордоном. Мета — сформувати образ українців як загрози для європейського суспільства, підірвати довіру до українських біженців і цифрових сервісів, а також переключити увагу з реальних джерел кіберзагроз, передусім пов'язаних із діяльністю російських угруповань. Використання впізнаваного бренду міжнародного медіа підвищує довіру до фейку і полегшує його поширення.

Раніше StopFake спростовував схожу фальшивку про те, що «українські телефонні шахраї» нібито виманили 40 мільйонів доларів у жертв пожеж у Лос-Анджелесі — її також поширювали під виглядом матеріалу авторитетного видання USA Today.

Школи та дитячі садки на Херсонщині тимчасово зупиняють роботу через безперервні російські обстріли — не через брак фінансування. Внаслідок агресії окупантів у Херсонській громаді пошкоджено 137 із 151 навчального закладу, тобто 90%, пише StopFake.

Російський агітпроп поширює маніпуляцію про те, що в Херсонській області масово закривають дитячі садки та школи через «небажання України вкладатися в розвиток регіону». Агітаційні матеріали стверджують: «київський режим» нібито не здатний забезпечити майбутнє для підростаючого покоління на правобережжі Херсонщини.

Дезінформація з'явилась на тлі реального рішення Херсонської військової адміністрації. 13 квітня 2026 року адміністрація оприлюднила розпорядження про тимчасове зупинення освітньої діяльності частини закладів громади з 1 вересня 2026 року. Йдеться про 49 дошкільних закладів, 17 закладів середньої освіти та п'ять закладів позашкільної освіти.

Не ліквідація, а вимушений захід

В управлінні освіти Херсонської міської ради наголошують: про ліквідацію не йдеться. Усі заклади залишаються у складі освітньої мережі громади. Тимчасову зупинку роботи продиктовано російською агресією — щоб убезпечити дітей і вчителів, ефективно розпоряджатись бюджетними коштами та зберегти самі будівлі. Частина закладів фактично і так не працювала через ситуацію з безпекою — розпорядження лише юридично врегулювало вже наявний стан речей.

Контекст пояснює і демографічні зміни: через повномасштабне вторження кількість дошкільнят у Херсонській громаді скоротилася майже вчетверо, а школярів — удвічі. До початку повномасштабної війни у громаді працювали 85 дитячих садків, де виховувалися понад 11,5 тисячи дітей; у 61 школі навчалися близько 35 тисяч учнів; ще 12 закладів забезпечували позашкільну освіту. У вересні 2026 року в 33 дитячих садках, 43 школах і 7 позашкільних закладах навчатимуться 2 774 дошкільнята та 16 544 школярі, повідомила начальниця місцевого управління освіти Наталія Біль.

Дев'яносто відсотків пошкоджених закладів

Причина скорочення мережі — не фінансова політика Києва, а систематичні удари окупантів по цивільній інфраструктурі. За даними військової адміністрації, внаслідок бойових дій у Херсонській територіальній громаді пошкоджено 137 із 151 навчального закладу — 90%. Більшість із них зазнавала атак повторно.

Загальна картина по Україні ще масштабніша. За даними ООН станом на кінець 2025 року Росія зруйнувала або повністю знищила 2 800 українських освітніх закладів — і це лише верифіковані дані. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий 15 квітня 2026 року повідомив, що від початку повномасштабного вторження пошкоджено понад 4 тисячи навчальних закладів, а 422 — зруйновано вщент. Загалом Росія пошкодила або знищила понад 18% усіх освітніх закладів країни.

Маніпуляція з «браком грошей» переакцентовує відповідальність: замість агресора, який перетворив школи на руїни, винним подається уряд, який намагається зберегти освітню мережу в умовах війни.

Російські пропагандистські ресурси та пов’язані з ними акаунти у соцмережах поширили відео, на якому нібито зафіксовано «помсту» чоловіка працівнику територіального центру комплектування (ТЦК) за мобілізацію брата. У ролику людину у військовій формі прив’язують до автомобіля та тягнуть полем. Як з’ясувалося, це відео є фейковим і має ознаки постановки.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Ролик активно поширювався 28–29 квітня в Telegram та соцмережі X із логотипом одного з російських каналів, які маскуються під українські. У дописах також містилися заклики підписуватися на російські платформи, зокрема МАХ і «Дзен».

Першоджерелом відео став маловідомий проросійський Telegram-канал, де його опублікували ще 26 квітня. У повідомленні стверджувалося, що подія нібито сталася в Кіровоградській області.

Втім, у Кіровоградському обласному ТЦК та СП цю інформацію спростували. Начальниця групи комунікацій установи, майор Поліна Кравченко, у коментарі заявила, що жодних подібних інцидентів у регіоні не зафіксовано.

За її словами, відео містить явні ознаки постановки: у ньому відсутні будь-які ідентифікаційні ознаки місцевості, а також немає підтверджень з боку офіційних джерел. Встановлено, що ролик не має жодного стосунку до Кіровоградської області та поширюється через мережу анонімних телеграм-ресурсів.

У ТЦК наголошують, що подібні вкиди є частиною російських інформаційно-психологічних операцій (ІПСО). Їхня мета — дискредитація військовослужбовців, зрив мобілізаційних заходів, а також провокування недовіри та напруги в суспільстві.

Додатково аналіз відео свідчить про використання технологій штучного інтелекту. Зокрема, за даними інструменту DeepFake-O-Meter, імовірність застосування генеративного ШІ під час створення ролика становить 99%.

Такі фейки є частиною системної дезінформаційної кампанії Росії, спрямованої на підрив довіри до державних інституцій України та штучне загострення суспільних настроїв.

Російські пропагандистські ресурси поширюють дезінформацію про нібито рішення Європейського Союзу «посилити контроль за в’їздом українців» та впровадити «цифрове стеження» за ними з квітня 2026 року. Підставою для таких заяв стало впровадження Європейської системи в’їзду/виїзду (EES), однак подана інформація є маніпулятивною.

Про це повідомляє StopFake.

EES — це автоматизована система прикордонного контролю, яка застосовується до всіх громадян країн, що не входять до ЄС, і подорожують до Шенгенської зони з короткостроковою метою. Вона не є інструментом стеження за окремою національністю, зокрема українцями.

Система повноцінно запрацювала 10 квітня 2026 року. Вона фіксує стандартні дані мандрівників, зокрема ім’я, інформацію з проїзних документів, біометричні дані (відбитки пальців і фото), а також дату й місце в’їзду та виїзду. У ЄС наголошують, що обробка цієї інформації здійснюється з дотриманням норм захисту персональних даних і прав людини.

Запровадження EES має на меті модернізацію прикордонних процедур. Зокрема, система дозволяє відмовитися від ручного проставляння штампів у паспортах і частково автоматизувати перевірки.

Для власників біометричних паспортів це означає спрощення проходження контролю: після першої реєстрації, під час якої прикордонники збирають біометричні дані, у подальшому мандрівники зможуть користуватися зонами самообслуговування.

Під час наступних поїздок достатньо буде відсканувати паспорт у спеціальному терміналі, після чого прикордонні служби отримають необхідну інформацію з бази даних. У ЄС очікують, що така автоматизація допоможе зменшити черги на кордонах.

Таким чином, твердження про «цифрове стеження за українцями» є викривленням фактів і не відповідає реальній меті нової системи.

Напередодні парламентських виборів у Вірменії активізувалися дезінформаційні кампанії, пов’язані з російськими спробами вплинути на демократичні процеси в країні. Пропагандистські наративи спрямовані на підрив довіри до влади, дискредитацію кандидатів і маніпуляцію суспільною думкою, використовуючи страх, фейки та змову як основні інструменти впливу. Про дезінформаційні повідомлення розповіли EUvsDisinfo.

Однією з ключових тем стало залякування населення. Поширювалися заяви про можливе втягнення Вірменії у війну за сценарієм України або навіть погрози застосування «спеціальної військової операції» проти самої країни. Такі меседжі мають на меті створити атмосферу страху і змусити виборців сумніватися в безпечності європейського курсу.

Паралельно розгорнули кампанії з дискредитації політичних лідерів. Проти прем’єр-міністра Нікола Пашиняна та інших представників влади поширювали безпідставні звинувачення — від участі у «торгівлі дітьми» до володіння елітною нерухомістю за кордоном чи навіть ввезення «радіоактивних відходів». Такі фейки часто підсилювалися масовим поширенням, зокрема через контент, створений за допомогою штучного інтелекту.

Ще одним напрямом стала дискредитація виборчого процесу та міжнародних партнерств. Напередодні голосування просуваються твердження про нібито «фальсифікації виборів» або «зовнішнє втручання», особливо з боку Європейського Союзу. Такі заяви покликані або мобілізувати проросійський електорат, або демотивувати виборців, які підтримують демократичні зміни.

Окремо просувається наратив про «втручання ЄС» у внутрішні справи Вірменії. Його поширюють як через офіційні заяви російських посадовців, так і через мережі пов’язаних медіа й онлайн-каналів. При цьому співпрацю Вірменії з ЄС у сфері безпеки та протидії гібридним загрозам подають як загрозу суверенітету країни.

Викриття цих дезінформаційних кампаній базується на аналізі їхніх джерел, перевірці фактів і порівнянні заяв із реальними подіями. Експерти звертають увагу на відсутність доказів, повторюваність шаблонних наративів і координацію між різними каналами поширення, що свідчить про системний характер інформаційного впливу.

Після затримання підозрюваного у збройному нападі під час вечері Асоціації кореспондентів Білого дому в соцмережах США масово поширювались твердження про його нібито політичну належність і зв’язки з Демократичною партією. Зокрема, користувачі стверджували, що підозрюваний є «зареєстрованим демократом» і фінансово підтримував конкурентку Дональда Трампа на останніх виборах президента Камалу Гарріс. Про дезінформаційні повідомлення розповіли Snopes.

Фактчекери встановили, що ці твердження є частково правдивими, але водночас маніпулятивними. Дані Federal Election Commission підтверджують, що підозрюваний справді здійснив невеликий внесок у розмірі 25 доларів через платформу ActBlue на користь кампанії Гарріс. Саме цей факт став основою для ширших і перебільшених висновків у соцмережах.

Водночас ключове твердження про партійну належність виявилося неправдивим. Згідно з публічними реєстрами виборців округу Лос-Анджелес, підозрюваний не був зареєстрований як демократ і мав статус «без партійної приналежності». Це означає, що він формально не належав до жодної політичної сили, попри можливість брати участь у деяких праймериз.

Основна дезінформаційна лінія полягала у навмисному поєднанні двох різних фактів — одноразового донату і вигаданої партійної ідентичності — для створення політичного наративу. У соцмережах ці твердження подавалися як доказ системного зв’язку підозрюваного з демократами, що мало на меті політизацію інциденту та посилення міжпартійної напруги.

Міжнародні розслідування дедалі активніше розглядають російські кібератаки проти України як можливі воєнні злочини. Як повідомляє Глобальна ініціатива T4P («Трибунал для Путіна»), прокурори Міжнародного кримінального суду вже аналізують атаки на цивільну інфраструктуру, зокрема енергетику й телекомунікації, в межах відповідних проваджень.

Україна фактично стала полігоном для російських кібератак ще з 2014 року. Одним із перших гучних випадків була спроба втручання в роботу Центральної виборчої комісії під час президентських виборів, коли хакери намагалися підмінити результати голосування. Попри те, що атаку вдалося зупинити, російські медіа поширили фальшиву картинку «результатів», що стало прикладом поєднання кібероперацій та інформаційної війни.

Згодом атаки стали масштабнішими і руйнівнішими. Хакерське угруповання Sandworm здійснило серію атак на українську енергосистему, залишивши без електрики сотні тисяч людей. У 2017 році вірус NotPetya, спрямований проти України, швидко поширився світом і завдав мільярдних збитків міжнародному бізнесу. Експерти наголошують, що ці атаки використовувалися не лише для шкоди Україні, а й як тестування нових кіберінструментів.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році кібератаки стали невід’ємною частиною військових дій. У перші години вторгнення було атаковано супутникову мережу Viasat, а згодом кількість кіберінцидентів почала стрімко зростати. Якщо раніше Росія робила ставку на руйнівні удари, то з часом перейшла до шпигунства, прихованого доступу до систем і збору даних, особливо щодо структур, пов’язаних з обороною.

Окремою мішенню залишаються українські медіа й телекомунікації. Злами інформаційних ресурсів використовуються для поширення фейків, а атаки на інфраструктуру, як-от збій у роботі «Київстару», безпосередньо впливають на життя мільйонів людей. Саме такі інциденти можуть стати ключовими у справах Міжнародного кримінального суду, адже, за оцінками експертів, їхні наслідки для цивільного населення можуть відповідати критеріям воєнних злочинів і створити важливий прецедент у міжнародному праві.

У тіктоці за хештегом «мобілізація» найпомітніші маніпулятивні тези про мобілізацію і військову службу в Україні, тоді як офіційні роз’яснення держави помітні менше. Зокрема, відео з поясненням потреби мобілізації становлять лише близько 8% контенту, що потрапляє до користувачів за відповідним хештегом. Про це йдеться в дослідженні Центру досліджень «Детектора медіа».

Серед ключових дезінформаційних і маніпулятивних тем переважають ролики із зображенням застосування сили під час мобілізації. Такі відео формують уявлення про масовість «насильницьких» практик, часто без контексту чи перевірки обставин, і викликають підвищену емоційну реакцію аудиторії. Окремі акаунти системно публікують лише такий контент, імітуючи поведінку звичайних користувачів і посилюючи негативне сприйняття.

Іншим поширеним наративом є твердження про «нелегітимність» мобілізації або її нібито незаконний характер. У частині відео це поєднується з маніпуляціями навколо законодавства, вибірковими коментарями «експертів» або перебільшенням окремих інцидентів. Також фіксуються повідомлення, що просувають ідею уникнення служби або подають її як єдиний спосіб «врятуватися», інколи з комерційними пропозиціями виїзду за кордон.

Окремий пласт становлять маніпуляції про «несправедливу мобілізацію», де просувається теза, що служити мають лише «привілейовані» групи — чиновники, поліціянти чи інші категорії. Паралельно поширюються відео з ознаками використання штучного інтелекту, які імітують заяви публічних осіб або створюють фальшиві інформаційні приводи, зокрема щодо корупції чи масових зловживань у системі.

Методологія дослідження базується на аналізі вибірки відео, які платформа пропонувала за хештегом «мобілізація» у відкритій вебверсії. Аналітики протягом кількох днів збирали й оцінювали контент за визначеними критеріями — наявністю маніпуляцій, критики, підтримки чи нейтрального ставлення до мобілізації. Через обмежений доступ до даних платформи цей підхід не є повністю репрезентативним, однак дає змогу зафіксувати домінантні тренди.

Загалом дослідження показує, що інформаційний простір довкола мобілізації значною мірою формується емоційним, фрагментованим і часто маніпулятивним контентом. У поєднанні з браком системної комунікації це створює сприятливе середовище для поширення дезінформації та підриву довіри до мобілізаційної політики.

У мережі поширюється відео з логотипом Al Jazeera, у якому стверджується, що Велика Британія, Франція та Німеччина нібито передали Ірану розвідувальні дані про переміщення американських військ в обмін на економічні преференції для енергетичних компаній. Ролик подається як журналістське розслідування, що викриває «таємну угоду» між західними країнами і Тегераном. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у StopFake.

Фактчекери встановили, що відео є підробкою. Al Jazeera не публікувало жодних матеріалів з такими твердженнями, а пошук на офіційному сайті не дає жодних підтверджень. Озвучення в ролику створене за допомогою штучного інтелекту, а логотип медіа використано для імітації достовірного джерела. Першоджерелом поширення став акаунт, пов’язаний з мережею дезінформації, що вже неодноразово фігурувала в подібних інформаційних вкидах.

Ключовою темою дезінформації є спроба посіяти недовіру між союзниками, зобразивши країни Європи як таких, що таємно співпрацюють з Іраном проти США. У фейку також використано економічний компонент — згадку про великі енергетичні компанії, щоб надати історії більшої правдоподібності та підсилити уявлення про «закулісні домовленості».

Насправді реальні події мають протилежний зміст. Велика Британія, Франція та Німеччина не співпрацюють з Іраном у військовій сфері, а навпаки — очолили міжнародні зусилля з протидії загрозам судноплавству в Ормузькій протоці. Йдеться про створення оборонної коаліції, яка має забезпечити безпеку торговельних маршрутів після ескалації конфлікту в регіоні та відновити свободу морської навігації.

Отже, фейк спотворює реальність, підміняючи оборонні ініціативи Заходу вигаданими змовами. Викриття базується на перевірці джерел, відсутності підтверджень в авторитетних медіа та аналізі технічних ознак підробки, зокрема використання штучно згенерованого аудіо. Це ще один приклад інформаційної операції, спрямованої на дискредитацію міжнародної співпраці та підрив довіри до західних партнерів.

У мережі поширюється підроблений відеосюжет з логотипом BBC News, у якому стверджується, що викрадена з італійського музею картина Поля Сезанна «Натюрморт з вишнями» нібито опинилася в кабінеті Володимира Зеленського. У ролику заявляють, що президент сам випадково «засвітив» полотно у своєму відеозверненні, а згодом видалив запис. Про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Фактчекери встановили, що цей сюжет є фейком: BBC News не публікувало такого матеріалу, що підтвердили і представники медіа. Насправді пропагандисти використали справжнє відеозвернення Володимира Зеленського, опубліковане на його офіційному ютуб-каналі, але відредагували зображення. В оригіналі за спиною президента висить не викрадений шедевр, а картина сучасного українського художника Андрія Чеботару з кримським пейзажем.

Фейк базується на реальному інциденті — пограбуванні італійської вілли фонду Маньяні Рокка поблизу Парми, де були викрадені роботи П’єра-Огюста Ренуара, Анрі Матісса та Поля Сезанна. Саме цей факт пропагандисти використали як основу для маніпуляції, штучно «перенісши» одну з викрадених картин у кабінет українського президента.

Основні теми дезінформації в цьому випадку — дискредитація українського керівництва та просування наративу про «аморальні» або надмірні витрати влади під час війни. Для цього використано типовий набір прийомів: створення підробленого відео від імені авторитетного медіа, монтаж реального звернення з підміною деталей і прив’язка до резонансної міжнародної події, що додає історії правдоподібності.

Фактчекери наголошують, що подібні вкиди є частиною системної інформаційної кампанії. Її мета — підірвати довіру до українського керівництва як всередині країни, так і за кордоном, використовуючи емоційні теми корупції, розкоші та нібито зловживань владою.