У соціальних мережах і телеграм-каналах поширюють відео, автори яких стверджують, нібито в Івано-Франківську «індійські та бангладеські мігранти» перуть одяг просто в річці Бистриця. У дописах це подають як доказ того, що Україна нібито масово завозить трудових мігрантів із країн Азії, які «приносять свої традиції» та перетворюють «центр Європи на середньовіччя». Фейк викрили StopFake.

Насправді відеоролики, які використовують у таких публікаціях, не мають жодного стосунку до нинішньої ситуації в Івано-Франківську чи до мігрантів в Україні. Автори маніпуляцій змонтували два окремі відео, вирвавши їх із контексту та додавши неправдиві пояснення.

Перша частина ролика показує групу молодих людей біля річки. Через низьку якість відео неможливо встановити їхню національність чи походження. На кадрах видно, що люди просто відпочивають біля водойми та спілкуються між собою. Закадровий голос стверджує, що події відбуваються на Івано-Франківщині, однак це відео не є новим — його опублікували ще два роки тому в TikTok, а тепер повторно використали для створення маніпулятивного контенту.

Друга частина відео демонструє двох людей, які перуть одяг на березі річки та сушать речі просто неба. Саме ці кадри пропагандисти видають за «доказ» того, що в Україні нібито з’явилися мігранти з Індії та Бангладеш. Однак оригінальне відео, опубліковане в TikTok користувачкою Viktoria Tkach126, містить чітке зазначення локації — Нью-Делі, Індія. У підписі до ролика також вказано: «Подорож до Індії: культура, враження, аюрведа».

Крім того, авторка відео окремо відповідала в коментарях користувачам, які запитували, чи справді кадри зняті в Україні. Вона пояснила, що зйомка відбувалася в Індії, біля річки Періяр неподалік міста Кумілі у штаті Керала.

Таким чином, поширюване відео є черговою маніпуляцією, побудованою на використанні старих та чужих кадрів для створення негативного образу мігрантів і поширення ксенофобських настроїв. Автори фейку навмисно поєднали непов’язані між собою відео та додали неправдиві коментарі, щоб створити ілюзію «масового завезення мігрантів» в Україну.

У соцмережі Х масово поширюють відео, які мають вигляд сюжетів авторитетних європейських медіа та просувають наративи про нібито «загрозу українців» для країн Європи. Для цього автори фейків використовують логотипи відомих міжнародних видань, зокрема DW та EuroNews. Ролики оформлюють у стилі новинних відеонарізок із субтитрами, графікою та фірмовим оформленням медіа. Поширення таких підробок фіксує Центр досліджень «Детектора медіа».

У фейковjму ролику із логотипом DW поширюєть тезе, що «українські біженці, які нібито активно займаються наркоторгівлею, становлять серйозну проблему для Європи».

Водночас у відео, оформлених під EuroNews, просувають маніпулятивні повідомлення про «надзвичайно високий рівень злочинності серед українських біженців у Європі», заявляють, що українці нібито «викрадають домашніх тварин і вимагають викуп», а також поширюють фейкову статистику про те, що «понад 73% молоді до 25 років вважають помилкою прийняття мільйонів українських біженців до ЄС».

Для більшого охоплення та створення ілюзії достовірності автори таких публікацій додають до дописів хештеги інших відомих міжнародних медіа та суспільно-політичних тем, зокрема #EU, а також назви популярних видань. Це допомагає просувати контент у рекомендаціях соцмереж і створює враження, ніби йдеться про справжні журналістські матеріали.

Перевірка офіційних сторінок DW та EuroNews у соцмережах Х і Facebook засвідчила, що ці медіа не публікували відео з такими твердженнями. Відповідних сюжетів також немає на офіційних сайтах видань. Це свідчить про те, що виробники дезінформації використали логотипи медіа без їхнього відома, щоб надати фейкам більшої переконливості.

Подібні відео є частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію українських біженців у країнах Європи та посилення антиукраїнських настроїв серед європейської аудиторії. Для цього пропагандисти систематично експлуатують теми злочинності, міграції та соціальної напруги, намагаючись створити образ українців як джерела небезпеки та дестабілізації.