У болгарському сегменті Facebook поширювали фейкове звернення президента Росії Володимира Путіна до болгарського народу після атаки дронів на два торговельні судна в Чорному морі. У вигаданій заяві Путін нібито звинувачував болгарську владу в підтримці Заходу та діях проти Росії. Перевірка також виявила мережу Facebook-груп, сторінок і профілів, через які поширювали матеріали сайту DailyStandart.com, що неодноразово публікував дезінформацію. Про дезінформаційні повідомлення розповіли Factcheck.bg.

У фейковому зверненні, яке приписували Путіну, стверджували, ніби Росія не хотіла нападати на «братські» країни, зокрема Болгарію, однак болгарські керівники підтримують Захід і беруть участь у діях проти Росії. Публікації почали поширювати після атаки 6 жовтня 2026 року на два торговельні судна в болгарській виключній економічній зоні Чорного моря.

Тоді судно ALFA WATAN під прапором Того затонуло, а екіпаж зник безвісти. Друге судно, ABLE під прапором Палау, зазнало серйозних пошкоджень і загорілося. Усі 18 моряків урятували, двоє з них дістали тяжкі поранення. На момент перевірки болгарська влада за технічної допомоги ЄС і НАТО розслідувала обставини атаки та встановлювала походження дронів. Болгарські посадовці наголошували, що для достовірного визначення винуватців потрібні додаткові докази.

Російське посольство в Болгарії заявило, що судна не належали до цілей, уражених російськими військами в ніч на 6 жовтня. Президент України Володимир Зеленський, зі свого боку, звинуватив Росію в нападі. Однак офіційного звернення Путіна до болгар після атаки не було: Factcheck.bg не знайшов його ані на офіційному сайті Кремля, ані в російських медіа чи державних інформаційних агентствах.

Єдиним джерелом фейкової заяви в публікаціях називали сайт DailyStandart.com. За даними DFRLab при Атлантичній раді США, цей ресурс раніше неодноразово потрапляв у поле зору фактчекерів через поширення дезінформації. Матеріали сайту часто не містять імен авторів, а заголовки мають сенсаційний характер і нерідко пов'язані з конспірологічними теоріями. Серед тем публікацій — Володимир Путін, Росія, війна в Україні та болгарська політика.

Фейкове звернення поширювали у проросійських групах Facebook, зокрема «ПАРТИЯ НА РУМЕН РАДЕВ ОФИЦИАЛНО», «БЪЛГАРСКИЯТ НАРОД ОБИЧА РУСИЯ!» та «България и Русия, вечна дружба». Найпопулярніша публікація зібрала понад 13 тисяч взаємодій — уподобань, коментарів і поширень.

У Factcheck.bg дослідили, як матеріали DailyStandart.com розповсюджували через мережу груп, сторінок та особистих профілів. Раніше дослідники DFRLab при Атлантичній раді США встановили, що станом на 2 лютого 2026 року ця мережа охоплювала дев'ять груп, дві сторінки та шість профілів. Дві сторінки — «България и Русия – Вечна дружба» та «Цъкни „Харесва ми” ако обичаш Русия» — були адміністраторами частини груп. Разом вони мали близько 11 тисяч підписників, хоча майже не публікували матеріалів безпосередньо на своїх сторінках.

Публікації сайту поширювали кількома способами: розміщували прямі посилання, публікували зображення із заголовками та додавали посилання в коментарях або спершу викладали текст, а згодом доповнювали його посиланням на сайт.

Серед найактивніших поширювачів матеріалів DailyStandart у групах DFRLab назвала профілі Ростислави Гигової та Kolev Bo. На момент перевірки Factcheck.bg профіль Гигової вже видалили. За даними DFRLab, він використовував чужу фотографію, регулярно публікував дописи в різних групах, але не мав видимих публічних публікацій на власній сторінці. Подібну ситуацію Factcheck.bg виявив і в профілі Kolev Bo, який залишався одним із найактивніших поширювачів матеріалів сайту.

За 30 днів до 21 жовтня 2026 року профіль Kolev Bo опублікував 324 дописи у семи Facebook-групах і на сторінках. У середньому це становило 11 публікацій на день. Вони зібрали 59 966 реакцій, 13 624 коментарі та 6395 поширень — загалом 79 985 взаємодій. Найбільшу активність за період із 23 вересня до 21 жовтня зафіксували в групі «Аз подкрепям Путин и Русия!» — 27 376 взаємодій на 76 публікацій. У групі «ПАРТИЯ НА РУМЕН РАДЕВ ОФИЦИАЛНО» зафіксували 12 347 взаємодій на 76 публікацій, а в «Подкрепа за Путин срещу САЩ» — 11 388 на 67 публікацій.

Болгарські фактчекери також звернули увагу на можливі зв'язки між окремими профілями, які поширювали матеріали сайту. Factcheck.bg зіставив відкриті дані профілю Kolev Bo з інформацією про Божидара Генчева в соціальних мережах і на інших онлайн-платформах. Серед виявлених збігів — схожі деталі на фотографіях, однакові навчальні заклади та зв'язок із певними Facebook-групами. Водночас Генчев заперечив, що стоїть за профілем Kolev Bo, хоча повідомив, що звертався до його власника з проханням надати йому права модератора або адміністратора однієї з груп.

Зібрані дані не дають змоги однозначно встановити, хто стоїть за всією мережею. Однак результати перевірки свідчать, що матеріали DailyStandart.com активно поширювали через пов'язані групи, сторінки та профілі, частина яких публікувала контент на підтримку певних політиків і політичних сил.

Луїс Інасіу Лула да Сілва переміг на президентських виборах у Бразилії, обійшовши у другому турі сенатора Флавіо Болсонару, який не визнав результатів виборів. Сілва набрав 51,8% голосів. Відрив у результатах становив близько 4 мільйона голосів. Виборча кампанія, як розповіли Agencia Lupa, Aos Fotos i Newtral, не була позбавлена дезінформації, звинувечень опонентів у фальсифікаціях і фейків про підтримку кандидатів ШІ-копіями знаменитостей.

Серед основних дезінформаційних повідомлень на виборах президента Бразилії були звинувачення у фальсифікаціях під час першого туру президентських виборів. У соцмережах поширювали повідомлення про нібито зупинку підрахунку голосів на майже годину, після якої перевага Болсонару над Лулою да Сілвою скоротилася. Автори дописів стверджували, що це свідчить про приховане додавання голосів на користь кандидата від Партії трудящих. Однак Вищий виборчий суд Бразилії пояснив, що через технічний збій із 19:14 до 20:04 тимчасово припинилася публікація результатів, але сам підрахунок голосів тривав безперервно.

Також маніпуляцією назвали твердження про те, що зменшення відсотка голосів Болсонару та одночасне зростання показника Лули да Сілви нібито доводить фальсифікації. Як пояснили фактчекери з бразильського проєкту Aos Fatos, відсоткові показники залежать не лише від кількості нових голосів за конкретного кандидата, а й від результатів інших учасників виборів.

Ще одним приводом для звинувачень у фальсифікаціях стало відео, на якому нібито замінюють виборчу машину на іншу, заздалегідь «підготовлену» для додавання голосів за Лулу да Сілву. Насправді одна з машин мала несправний екран, тому її замінили відповідно до правил Вищого виборчого суду. У відомстві пояснили, що голоси, подані через несправну машину, безпечно переносять на резервний пристрій. Тому виборцям не потрібно голосувати повторно, а їхні голоси не втрачаються.

Окремим напрямом дезінформації стали повідомлення про нібито підтримку кандидатів відомими людьми. За даними Agência Lupa, поширення неправдивих сигналів про перевагу, підтримку або неприйняття кандидатів стало помітнішим порівняно з попередніми президентськими виборами. Частка таких повідомлень зросла з 14,9% у 2022 році до 21,3% у 2026 році. Водночас частка дезінформації про правила голосування та доброчесність виборчої системи зменшилася.

Для створення неправдивих свідчень підтримки кандидатів, як повідомляють Newtral, використовували штучний інтелект. У мережі поширювали згенеровані зображення колишнього футболіста Зіко, інфлюенсерки Вірджинії Фонсеки та лідера політичної партії Missão Ренана Сантоса, які нібито закликали голосувати за Лулу да Сілву. Також поширювали заяву від імені футбольного клубу «Корінтіанс», у якій він начебто висловлював підтримку Болсонару. Фактчекери наголошували, що генеративні інструменти дають змогу створювати фальшиві зображення, заяви та ситуації, яких насправді не було.

Чимало маніпуляцій стосувалися передвиборчих заходів Лули да Сілви та його прихильників. Зокрема, після мітингу в Сан-Паулу 11 жовтня, який, за повідомленнями медіа, зібрав близько мільйона людей, поширювали відео жінки, яка нібито вживала наркотики під час заходу. Однак, як встановили фактчекери AFP, запис зробили в Аргентині, і він циркулював у мережі ще з червня. Болсонару опублікував це відео у своїх соцмережах, але Вищий виборчий суд зобов'язав його видалити матеріал через маніпулятивне представлення подій.

Крім того, пишуть Newtral, у мережі з'явилося згенероване штучним інтелектом фото, на якому працівниця нібито прибирає напис, залишений учасниками мітингу Лули. Ще одне відео подавали як свідчення сатанинського ритуалу під час передвиборчого заходу. Насправді на ньому була березнева релігійна хода за участю представників афробразильських релігійних громад і послідовників традиційних релігій африканського походження.

Поширювали також сфабриковані зображення нібито прихильників Партії трудящих, які приходили голосувати з електронними браслетами, а також відео, на якому Лула да Сілва начебто кидає прапор Бразилії на землю після голосування. Останній ролик вирвали з контексту: на записах з іншого ракурсу видно, що політик передає прапор фотографу. Крім цього, у соцмережах публікували підроблені скриншоти від імені медіа з вигаданими заявами Лули про педофілію, а також створений за допомогою штучного інтелекту сюжет нібито CNN Brasil, у якому йому приписували погрозу державним переворотом у разі поразки на виборах. Деякі його справжні висловлювання також поширювали у скороченому вигляді, спотворюючи їхній зміст.

Ще однією темою стали вигадані передвиборчі обіцянки. Флавіо Болсонару приписували намір підвищити мінімальний пенсійний вік до 70 років, а також поширювали діпфейк, у якому він нібито обіцяв скоротити пенсії та різдвяні виплати. Лулі да Сілві натомість приписували намір закрити церкви в Бразилії, якщо він залишиться президентом. Представники його партії спростували ці твердження, які поширювали й під час попередніх виборчих кампаній 2022 та 2023 років.

Як зазначає Newtral, релігія залишається однією з ключових тем виборчої дезінформації в Бразилії. Фейки про релігійні переконання кандидатів, їхні нібито наміри та поведінку прихильників використовували для дискредитації політиків і впливу на виборців. Важливу роль у поширенні таких маніпуляцій відігравали соціальні мережі, а інструменти штучного інтелекту спрощували створення сфабрикованих фото, відео й заяв.