Напередодні другого туру президентських виборів у Молдові тамтешні проросійські телеграм-канали поширювали відео Олексія Арестовича, де той говорить, що якщо молдовські громадяни не проголосують за Маю Санду, то «українська армія прийде в Молдову з війною». Місцеві пропагандистські телеграм-канали трактували це відео таким чином, що нібито Київ погрожує громадянам Молдови й, відповідно, втручається у вибори. 

Насправді ж слова Олексія Арестовича не відображають офіційну позицію української влади, адже сьогодні він не є її представником. Ще 17 січня 2023 року його звільнили з посади радника Офісу Президента України. Передувала цьому заява нардепки Тетяни Циби зі зверненням до голови ОПУ Андрія Єрмака з проханням звільнити Арестовича після його висловлювань про те, що трагедія 14 січня 2023 року в Дніпрі нібито сталася через збиття російської ракети засобами ППО ЗСУ. Окрім цього, тоді ж нардепи колективно звернулися до СБУ, звинувачуючи Арестовича в державній зраді. 

Зрештою, Україна поважає міжнародне право та територіальну цілісність Молдови, а ще обидві держави мають статус кандидатів на вступ до Європейського союзу, тому заява Арестовича про вторгнення української армії до цієї сусідньої країни також є безпідставною.

Проросійські джерела поширюють відео, на якому священник греко-католицького собору в Івано-Франківську під час літургії нібито каже, що Дональд Трамп ― «це антихрист, диявол» і «з його приходом настане кінець світу». Тож напередодні президентських виборів священнослужитель буцімто закликав вірян помолитися за «розсудливість американського народу».

Однак відео, яке поширюють російські пропагандисти, ― це дипфейк. Про це повідомили на офіційному медіаресурсі Івано-Франківської Архієпархії Української Греко-Католицької Церкви. Для дипфейку фейкороби використали зображення та голос отця Степана Балагури, синкела в справах духовенства та священничих родин Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Основою для дипфейку стала трансляція літургії з Архікатедрального собору за 5 листопада 2024 року, що розміщена на платформі YouTube у відкритому доступі. Під час відправи священник не говорив про Трампа й тим паче не називав його «антихристом» і «дияволом».

Цей дезінформаційний вкид є спробою пропагандистів вплинути на сприйняття українцями вже вдруге обраного президентом США Дональда Трампа. Раніше ми аналізували російський фейк про те, що греко-католики України були звільнені від мобілізації.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) під час чергового моніторингу інфополя країн Глобального Півдня виявив низку вигідних для Росії наративів, зокрема:

Серед іншого, новини про участь північнокорейських військових у російсько-українській війні висвітлювалися практично у всіх країнах регіону. Ситуація викликала певне занепокоєння ― медіа поширювали заяви світових лідерів про загрозу для глобальної безпеки від альянсу Росії та КНДР. Водночас у Китаї цю тему продовжують майже повністю ігнорувати.

Також увага журналістів Глобального Півдня, як і всього світу, була прикута до президентських виборів у США. З’явилося багато авторських публікацій про те, як результати виборів у США можуть вплинути на перебіг війни в Україні. У Латинській Америці писали про дипломатичне врегулювання війни. 

У медіа Китаю залишається актуальною тема перспектив БРІКС. Ішлося, що БРІКС може стати «потужною платформою для капітального ремонту» нинішньої системи міжнародного порядку, яку низка впливових держав Глобального Півдня вважають несправедливою.

Своєю чергою, на Близькому Сході в медіа обговорювали «подвійні стандарти» Заходу щодо війн в Україні та Газі й вимагали більшої уваги світової громадськості до жертв серед цивільного населення внаслідок бомбардувань Гази.

Читайте минулі моніторинги інфопростору країн Глобального Півдня від ЦПД:

Російські пропагандистські телеграм-канали поширюють цитату нібито міністерки соціальної політики України Оксани Жолнович, згідно з якою отримання високих спецпенсій суддями й прокурорами обумовлено їхньою «юридичною грамотністю». Цитата Жолнович нібито звучить так: «Є близько 740 тисяч спецпенсіонерів, виплати яким можуть перевищувати 100-120 тис. грн на місяць. Ці пенсії — давня традиція, ними користуються, зокрема, судді та прокурори. Я не кажу, що вони покидьки. Я кажу, що вони юридично грамотні, та вміють користуватися законом правильно».

Насправді це — фейк. Оксана Жолнович не робила таку заяву, пишуть у проєкті VoxCheck. Цю фейкову цитату поширюють лише деякі користувачі соцмереж, у той час як у надійних українських медіа немає цієї заяви, хоча подібне виправдання високих пенсій прокурорів і суддів зі сторони міністерки неодмінно викликало б суспільний резонанс. 

До своїх дописів пропагандисти додають фото міністерки, яке опублікувало 24 жовтня 2024 року видання Forbes разом із нещодавнім інтерв’ю. В інтерв’ю також немає цієї заяви. Жолнович згадувала питання спецпенсій, але в іншому контексті. Вона розповіла, що окремі особи можуть зловживати спецпенсіями по інвалідності та розкритикувала чинну систему, зазначивши, що такі спецпенсії мають давати лише тим, кому це дійсно необхідно. 

Перевірити інформацію про те, що наразі 740 тисяч спецпенсіонерів отримують виплати вище 100-120 тис. грн на місяць, неможливо. Водночас за даними Пенсійного фонду України, станом на жовтень 2024 року 1,3 млн пенсіонерів (12,7%) отримують пенсію вище 10 тис. грн. Утім, у відомстві не зазначають, якій кількості пенсіонерів платять понад 100 тис. грн.

Раніше ми писали про фейк, який полягав у тому, що Німеччина нібито виплачуватиме пенсію біженцям з України віком 57,5-60 років.

Напередодні президентських виборів у США російські ресурси поширювали інформацію, що уряд штату Пенсільванія примушує виборців з української громади штату голосувати за Камалу Гарріс, а не за Дональда Трампа. Якщо вони цього не зроблять, то уряд Пенсільванії нібито припинить фінансування церкви «Тризуб» та інших українських проєктів. Повідомляючи це, пропагандисти посилалися на відео нібито американського видання PennLive, у якому начебто лідер української громади зробив відповідну заяву.

Насправді ж ця інформація є фейковою. Про це пишуть у проєкті VoxCheck. PennLive не публікувало подібного відео ні на своєму офіційному сайті, ні на своїх сторінках у фейсбуці, іксі чи інстаграмі.

Варто зауважити, що штат Пенсільванія справді має одну з найбільших українських діаспор — щонайменше 112 тисяч людей, а також мережу українських церков. Проте пошук у відкритих джерелах, зокрема в американських медіа та Google Maps, показав, що в Пенсільванії немає церкви під назвою «Тризуб».

Цим фейком росіяни прагнуть заявити, що українців у Пенсільванії нібито шантажували й, по суті, не залишали вибору, за кого голосувати. Водночас уже відомо, що в штаті Пенсільванія переміг Трамп, отримавши таким чином аж 19 електоральних голосів.

Раніше ми писали про фейковий відеосюжет, згідно з яким вибори в США стали головною мішенню «української дезінформаційної кампанії».

Відомий фотограф Ян Доброносов оприлюднив світлини могил із номерами на кладовищі в Краматорську, що викликало хвилю помилкових припущень і маніпуляцій у російських та проросійських медіа. У коментарях до його посту почали з'являтися різні припущення про призначення цих могил. Деякі користувачі запитували, чи можуть це бути могили невпізнаних місцевих мешканців. Про це пише KramatorskPost. 

Журналісти видання запевняють, що ці поховання не мають жодного стосунку до війни. Як пояснив начальник управління інформаційної політики Краматорської міськради Ігор Єськов, перші поховання на цьому секторі з'явилися ще у 2020 році, і він був спеціально відведений для безрідних осіб, чиї імена та прізвища неможливо було встановити на момент погребіння. Зазвичай, це могили людей без постійного місця проживання, яких часто неможливо ідентифікувати через відсутність документів або зв'язків із рідними. Єськов пояснив, що час від часу у місті виявляють померлих безхатьків, і знайти їхніх родичів буває вкрай складно, навіть для поліції, але поховання все одно необхідне. Такі особи ховаються на визначеній території кладовища, їхні дані вносяться до спеціальної картотеки, яка ведеться ще з радянських часів. Їм присвоюється номер поховання, і якщо згодом знаходяться родичі, за цим номером можна знайти місце, де похована людина. 

Додатково, у Краматорську було створено окремий сектор для почесних поховань загиблих військових, відомий як Алея героїв, з чітко визначеними правилами щодо того, кого можна там ховати. На додаток до коментарів, висловлювались також думки, що ці поховання можуть належати неопізнаним людям, можливо, військовим, медичним працівникам або волонтерам, яких важко ідентифікувати через відсутність документів чи свідків подій. На жаль, подібні поховання є і в інших регіонах України, особливо у зонах, де відбувалися бої.

Поширення маніпулятивних повідомлень про могили з номерами у Краматорську мало на меті створення негативного емоційного фону навколо України та посіяти недовіру до української влади. Через перекручування фактів такі вкиди використовуються для того, щоб представити Україну в невигідному світлі, породити страхи та підозри серед населення, а також зміцнити наративи про «знущання над своїми громадянами».

Реагуючи на результати другого туру президентських виборів у Молдові, які відбулися 3 листопада 2024 року та на яких перемогла Мая Санду, проросійські медіа та політики назвали її «президентом діаспори». Таке формулювання вони виправдовують тим, що без голосів молдовської діаспори чинна президентка програла б вибори.

За даними Центральної виборчої комісії, усередині Молдови висуванець проросійської Партії соціалістів Александр Стояногло, який отримав 51,19% голосів, справді випередив Санду (48,81%) на 32 тисячі голосів. Однак з урахуванням голосів діаспори переконливу перемогу в другому турі президентських виборів із відставанням майже в 11% (55.35% проти 44.65%) здобула саме Мая Санду. 

Подібні закиди в сторону Маї Санду є частиною російського інформаційного впливу та своєрідного протесту, адже вочевидь перемога проєвропейської та прозахідної кандидатки в президенти не входила до планів Кремля. 

Напередодні Росія втручалася у вибори в Молдові, намагаючись вплинути на їхні результати. Зокрема, у Молдові по телебаченню показали розслідування журналістів порталу Ziarul de Gardă ​​про те, як проросійська партія «Шор» підкуповувала громадян за гроші з Москви. Що стосується російського інформаційного впливу в Молдові, то в Центрі протидії дезінформації писали, що упродовж усієї виборчої кампанії Росія здійснювала інформаційні атаки на владу Молдови та різноманітні провокації.

Використання проросійськими а́кторами терміну «президент діаспори» має на меті дискредитувати перемогу президентки Молдови Маї Санду. Ствердити, мовляв, вона тепер є «нелегітимним президентом». 

Пропагандистські медіа та користувачі соцмереж почали поширювати інформацію про те, що в Україні буцімто змушують громадян змінювати російські прізвища на українські через державний сервіс «Дія». Пропагандисти опублікували нібито скриншот повідомлення, у якому користувачу з прізвищем «Лебедєв» пропонують «українізувати» його на «Лебеденко», «Лебединський» або «Лебедчук». Втім це - фейк.

StopFake спростував цей фейк, виявивши помилки в тексті скриншота, які вказують на підробку. Зокрема, використання російської букви «е» замість української «є» та неправильне узгодження роду слова «прізвище» як жіночого, а не середнього, як і використання неофіційного шрифта. Ці помилки є малоймовірними для офіційного повідомлення від «Дії». Крім того, фахівці StopFake перевірили офіційні сторінки «Дії» і не знайшов жодних подібних ініціатив чи «послуг із українізації». Міністерство цифрової трансформації України, яке відповідає за функціонування «Дії», також підтвердило, що такі повідомлення не розсилалися і є підробкою. 

Цей фейк є черговою спробою пропаганди дискредитувати українську державну систему та розпалити напругу у суспільстві, поширюючи неправдиву інформацію про нібито примусове нав’язування української ідентичності громадянам.

Пропагандистські анонімні телеграм-канали активно розповсюджують оголошення про «знижку 50%» на один черевик для ветеранів ЗСУ з інвалідністю, що нібито встановлена українськими продавцями. Втім це - вигадка, а фото із оголошенням є відредагованим.

Про це кажуть фахівці Центру протидії дезінформації. Вони наголошують, що цей тип дезінформації спрямований на маніпуляцію емоціями громадян, щоб викликати обурення та зневіру серед українців, особливо серед тих, хто активно підтримує військових та допомагає пораненим. Через цілеспрямовані фейки російські пропагандисти намагаються зобразити українське суспільство як таке, що не цінує своїх героїв, що є абсолютно хибним і маніпулятивним.

Такі вкиди також можуть посіяти зневіру серед міжнародних партнерів, які надають Україні фінансову та гуманітарну допомогу. Пропаганда прагне переконати як зовнішню, так і внутрішню аудиторії в тому, що підтримка ветеранів слабка, а їхні потреби ігноруються. Це не лише підриває єдність всередині країни, а й може негативно вплинути на репутацію України в світі. Водночас такі маніпуляції посилюють стереотипи, зображаючи Україну як країну, яка нібито зневажає своїх героїв, що в умовах війни є небезпечним інструментом психологічного впливу на суспільство.

Російські анонімні телеграм-канали поширили інформацію про затримання волонтера на блокпості в Сумській області нібито з понад 100 кг наркотиків, які мали отримати українські військові з 82-ї бригади ЗСУ. Пропагандисти скористалися фото пікапа з наркотиками з соцмережі X. Втім це - неправда.

Це з’ясували фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони з’ясували, що фото, використане для фейку, насправді належить до звіту прикордонної служби США. А вантаж із наркотиками, про який йдеться у вигадці, було вилучено у Техасі, а не в Україні. 

Мета таких інформаційних маніпуляцій — дискредитація українських військових та волонтерів в очах міжнародної спільноти, що підриває підтримку України на міжнародному рівні. Такі фейки створюють враження корупції та злочинної діяльності серед українських захисників і волонтерів, прагнучи викликати недовіру серед партнерів та донорів, які надають допомогу Україні. Подібні дезінформаційні кампанії є частиною стратегії Росії, що націлена на підірвання єдності міжнародної підтримки та ставлення до України як до надійного партнера у боротьбі за безпеку та демократію.