Попри безпрецедентний доступ до інформації, скласти цілісне уявлення про події у світі стає дедалі складніше. У соціальних мережах новини поширюються через непрозорі алгоритми, а користувачі все частіше споживають інформацію у вигляді безперервних стрічок, не шукаючи її свідомо. Це суттєво впливає на те, як люди залишаються поінформованими, і робить самі факти більш вразливими. Водночас економічна криза в журналістиці призвела до появи «інформаційних пустель», де бракує професійних медіа для висвітлення місцевих подій. За даними дослідження Fundación Gabo, щонайменше 30% територій у країнах Латинської Америки підпадають під цю категорію. У поєднанні з розвитком штучного інтелекту це значно ускладнює здатність громадян орієнтуватися в подіях — наприклад, розуміти, що відбувається в Ірані чи Венесуелі. Як штучний інтелект впливає на доступ до надійної інформації розповіли Олівія Сор і Франко Піккато із Poynter.

Експерти виділяють три ключові способи, якими штучний інтелект змінює інформаційний простір. Найпомітніший із них — використання ШІ для створення дезінформації, як з політичних, так і з комерційних мотивів. Наприклад, під час інформаційної хвилі довкола нібито затримання президента Венесуели Ніколаса Мадуро мережею поширювалися згенеровані зображення політика в кайданках ще до появи перевірених матеріалів. Подібні технології дедалі активніше використовують і кримінальні угруповання: під час операції в Мексиці, у якій було ліквідовано наркобарона Немесіо «Ель Менчо» Осегеру, створювалися відео для перебільшення масштабу хаосу. Окрім цього, зросла кількість шахрайських схем із використанням фейкових відео відомих осіб, що рекламують неіснуючі інвестиції.

Другий напрям впливу — використання генеративних чат-ботів як джерела новин. Хоча це може розширити доступ до інформації та адаптувати її під потреби користувачів, такі системи здатні генерувати неправдиві відповіді, які важко виявити. Навіть невеликий відсоток помилок стає проблемою, якщо користувач не може визначити, де саме інформація є хибною.

Третій і найглибший вплив полягає в розмиванні самого поняття доказу. Сучасні технології значно спростили створення переконливих підробок, через що стає дедалі важче довіряти зображенням і відео. Це призводить до явища «дивіденду брехуна», коли навіть справжні докази можна дискредитувати, заявивши, що вони створені штучним інтелектом. Політики вже використовують цей підхід, заперечуючи автентичність витоків аудіозаписів.

Олівія СОр і Франко Піккато наголошують, що простих рішень у цій ситуації не існує. Соціальні мережі, попри позитивний вплив на розширення публічної дискусії, потребують відповідального регулювання, адже їхні рішення суттєво впливають на інформаційні потоки та демократичні процеси. Водночас залишаються відкритими ключові питання — як забезпечити відстежуваність синтетичного контенту, які запобіжники використовують компанії під час навчання моделей ШІ та як протидіяти їх застосуванню в координованих інформаційних кампаніях.

Важливу роль у протидії дезінформації відіграє розвиток медіаграмотності. Йдеться не лише про здатність розпізнавати фейки, а й про вміння знаходити надійні джерела інформації. Фактчекінг залишається ключовим інструментом, і попри розвиток технологій, він досі значною мірою залежить від людської експертизи. Саме люди здатні враховувати контекст, іронію та нюанси, які машини не можуть повністю відтворити.

Хоча перевірити всю інформацію неможливо, фактчекери зосереджуються на найбільш впливових або потенційно небезпечних випадках дезінформації. Їхня мета — не лише спростування неправдивих тверджень, а й пояснення механізмів поширення фейків і формування критичного мислення в аудиторії. У підсумку це допомагає людям самостійно робити обґрунтовані висновки, спираючись на факти.

На тлі підвищення цін на паливо в Білорусі державні телеканали поширювали сюжети про нібито стрімке зростання вартості бензину в Європі та США. У цих матеріалах стверджувалося, що ціни за кордоном зростають значно швидше й досягають критичних рівнів. Втім, перевірка показала, що такі твердження є перебільшеними або вирваними з контексту — дезінформаційні повідомлення проаналізували Беларускі расследавальніцкі цэнтр.

Контекстом для цих повідомлень стало подорожчання пального в самій Білорусі: з 28 березня ціни зросли на 4 копійки, а згодом планувалося ще одне підвищення. Концерн «Белнафтохім» пояснив це глобальним зростанням цін на нафту й нафтопродукти. Попри це, паливо в країні залишається дешевшим, ніж у Європейському Союзі, зокрема через постачання російської нафти на пільгових умовах. Водночас у Росії з 1 квітня запровадили повну заборону на експорт бензину для виробників, щоб стабілізувати внутрішній ринок.

На цьому тлі білоруські телеканали почали розказувати про різке подорожчання пального на Заході. Зокрема, у сюжеті одного з телеканалів заявляли, що в Німеччині ціни на бензин і дизель перевищили 2,5 євро за літр, а зростання становить «30–50 центів на день». Однак ці дані не відповідають реальності. На момент початку військової операції США проти Ірану наприкінці лютого ціни в Німеччині становили близько 1,8 євро за літр. Якби вони справді зростали на 30–50 центів щодня, то вже за кілька тижнів ціна мала б сягнути 9–14 євро за літр. Насправді ж приблизно через місяць бензин коштував близько 2,10 євро, а дизель — близько 2,30 євро. Тобто зростання на 30–50 центів відбулося за місяць, а не за один день.

Подібне перебільшення зафіксували і в сюжетах про США. В одному з ефірів стверджувалося, що ціна бензину нібито перевищила 7,5 долара за галон, що начебто призводить до додаткових витрат у 450 доларів на місяць для середньої родини. Хоча такі ціни дійсно фіксувалися, йшлося лише про окремі заправки в Каліфорнії, де вартість могла сягати 7–8 доларів, а подекуди й майже 9. Це не відображає загальної ситуації в країні.

У середньому по США на той момент бензин коштував близько 4 доларів за галон, тоді як до загострення на Близькому Сході — приблизно 3 долари. Отже, реальне зростання становило близько 1 долара за галон. Відповідно, додаткові витрати для середньої американської родини, яка споживає близько 87 галонів пального на місяць, складають приблизно 80 доларів, а не 450, як стверджували у телесюжетах.

Таким чином, у матеріалах білоруського телебачення використано маніпулятивні прийоми: у випадку з Німеччиною місячне зростання цін подали як щоденне, а у випадку зі США — поодинокі високі ціни представили як середній показник по країні. Це створює викривлене уявлення про ситуацію на паливному ринку за кордоном і штучно підсилює драматизм новин.

У березні 2026 року в мережі поширилася інформація про те, що інвестори Джордж Сорос та Невілл Рой Сінгхем нібито фінансували організації, які стояли за протестами «No Kings» проти адміністрації президента США Дональд Трамп. Ці акції відбулися 28 березня у багатьох містах США, а самі твердження базувалися, зокрема, на матеріалі Fox News. Втім, значна частина цих заяв є маніпулятивною або вирваною з контексту — дезінформаційні повідомлення проаналізували Snopes.

Насправді протести «No Kings» координувала мережа громадських і активістських організацій у різних містах США, однак немає доказів прямого фінансового зв’язку між цими протестами та згаданими інвесторами. Участь у протестах взяли мільйони людей, більшість із яких не пов’язані з організаторами або будь-якими структурами.

Водночас відомо, що благодійна організація Open Society Foundations, заснована Джорджем Соросом, протягом кількох років надавала фінансування громадській організації Indivisible, яка справді брала участь в організації протестів. Згідно з відкритими даними, йдеться про приблизно 3 мільйони доларів, виділених на загальну діяльність у 2023–2024 роках. Представники фонду наголосили, що ці кошти не призначалися для конкретних акцій, зокрема протестів «No Kings».

Щодо Невілла Роя Сінгхема, то зв’язок між його фінансами та протестами ще менш очевидний. Організація The People's Forum, яка раніше повідомляла про отримання фінансування від Сінгхема у 2021 році, справді закликала до участі в протестах і публікувала матеріали з них. Проте немає доказів, що вона відігравала ключову роль в організації акцій або що кошти Сінгхема були безпосередньо використані для їх проведення.

Твердження про «темні гроші», які нібито фінансували протести, також не підтверджуються. Дані про фінансування багатьох організацій є відкритими, що суперечить самій ідеї прихованих донорів. Крім того, оцінки про «500 організацій» і мільярдні бюджети, які нібито стояли за протестами, не мають незалежного підтвердження.

Таким чином, хоча окремі організації, пов’язані з протестами, раніше отримували фінансування від великих донорів, немає доказів того, що Джордж Сорос або Невілл Рой Сінгхем безпосередньо фінансували чи координували протести «No Kings». Поширені твердження є прикладом маніпуляції, що поєднує реальні факти з непідтвердженими висновками.

У соціальних мережах поширюють відео з логотипом видання WIRED, у якому стверджується, нібито українці запустили в TikTok флешмоб зі спалювання прапорів Угорщини. Відео подають як матеріал авторитетного західного медіа, щоб створити ілюзію достовірності. Насправді ця інформація не відповідає дійсності — дезінформаційні повідомлення проаналізували VoxCheck.

Жодних підтверджень існування такого флешмобу немає. WIRED не публікував подібного відео ні на своєму офіційному сайті, ні в соціальних мережах — зокрема в Instagram, Facebook, YouTube, TikTok чи X. Відсутність будь-яких згадок у надійних джерелах свідчить про те, що відео є вигаданим.

Аналіз ролика показує, що пропагандисти намагалися відтворити стиль відео WIRED, однак допустили характерні помилки. У справжніх відео журналу на початку обов’язково зазначають ім’я людини, яка озвучує текст, а також тему ролика на чорному тлі. Крім того, усі матеріали озвучуються реальними дикторами, тоді як формат із музикою та субтитрами без голосу для цього медіа не характерний.

Отже, поширюване відео є підробкою, створеною для маніпуляції аудиторією та дискредитації українців. Використання логотипів відомих міжнародних медіа — типовий прийом дезінформації, покликаний надати фейковому контенту вигляду достовірності.

Міністерство закордонних справ Росії спотворило зміст інтерв’ю глави відомства Сергія Лаврова французькій журналістці Лії Саламе. У російській версії перекладу запитання журналістки було змінено таким чином, щоб вони відповідали наративам кремлівської пропаганди.

Про це з посиланням на FranceInfo повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Зокрема, у перекладі було змінено формулювання запитань журналістки. Оригінальну репліку про те, що «не чути, щоб Росія захищала Іран», у російській версії подали як твердження: «ви багато захищали свого союзника — Іран».

Також було викривлено інформацію про втрати серед цивільного населення України. Якщо в оригіналі йшлося про «десятки тисяч загиблих мирних жителів», то в перекладі цю цифру зменшили до «сотень».

Крім того, у перекладі з’явилася фраза «розумію вас», яку журналістка насправді не озвучувала. Така вставка створює хибне враження про нібито підтримку нею позиції російського міністра.

Таким чином, російська сторона не лише переклала інтерв’ю з неточностями, а й фактично змінила зміст запитань, приписавши журналістці вигідні для Кремля формулювання. Це є прикладом маніпуляції інформацією з метою просування пропагандистських наративів.

У проросійських телеграм-каналах поширюється інформація про те, що військовослужбовці 425-го полку ЗСУ нібито «знищили половецькі статуї під приводом дерусифікації». Публікації супроводжуються відредагованим скриншотом новини та емоційними коментарями про буцімто «знищення власної історії» в Україні. Ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє StopFake.

Пропагандисти використали змінене зображення реального матеріалу українського медіа, суттєво спотворивши його зміст.

Йдеться про публікацію, оприлюднену 13 березня на радіо «Накипіло» під заголовком: «Бабу розкололо навпіл: військові евакуювали кам’яні статуї з прифронтової Дніпропетровщини». У матеріалі йдеться про евакуацію кількох половецьких статуй та однієї енеолітичної пам’ятки з небезпечної території. Про це розповідає історик і військовослужбовець 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади.

У тексті зазначено, що один із пам’ятників уже був пошкоджений унаслідок російських обстрілів. Саме тому військові разом із музейними фахівцями здійснюють їх транспортування до безпечніших місць. Жодних згадок про «знищення», «дерусифікацію» чи подібні дії в оригінальному матеріалі немає. Натомість у фейковій версії змінено заголовок, текст і додано вигадані цитати.

Водночас реальна ситуація з половецькими бабами в Україні дійсно викликає занепокоєння — однак через інші причини. Ці пам’ятки регулярно зазнають пошкоджень унаслідок російської агресії. Зокрема, у 2022 році поблизу Ізюма на горі Кременець російські війська пошкодили кілька статуй: одну з них було розколото обстрілом, інші отримали серйозні ушкодження.

Також фіксуються випадки вандалізму. Після окупації Ізюма на кам’яних статуях виявляли сторонні позначки та символіку, зокрема радянські прапори, що свідчить про зневагу до культурної спадщини.

Окремою проблемою є пошкодження пам’яток під час дій окупаційних адміністрацій. На тимчасово окупованих територіях Луганської області повідомлялося про випадки переміщення половецьких баб із порушенням умов транспортування, що призводило до їхнього руйнування.

Саме через ці ризики українські військові, історики та музейні працівники евакуюють культурні об’єкти з прифронтових зон. Така практика є стандартною у воєнний час і спрямована на збереження спадщини, яка інакше може бути втрачена.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення в Україні пошкоджено або знищено сотні об’єктів культурної спадщини. Половецькі баби залишаються особливо вразливими, адже часто розташовані просто неба і не мають фізичного захисту.

Таким чином, поширюване повідомлення є фейком і прикладом маніпуляції, яка спотворює реальні події: дії зі збереження культурної спадщини подаються як її знищення, тоді як справжня загроза для пам’яток походить від війни та дій російських військ.

Російські інформаційні ресурси поширюють твердження, що за три місяці на території країн Балтії та Фінляндії впало 304 українські безпілотники, а місцева влада приховує інциденти, руйнування й постраждалих. Матеріали супроводжує відео, стилізоване під сюжет одного з відомих європейських медіа, і посилання нібито на Інститут вивчення війни (ISW).

Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України (ЦПД).

Відео відсутнє на офіційних ресурсах видання, логотип якого використано. ISW не публікував ані відповідних заяв, ані досліджень із такими даними.

ЦПД кваліфікує матеріал як повністю сфабрикований.

Використання підроблених сюжетів із логотипами міжнародних медіа та аналітичних інституцій — характерний інструмент російської дезінформаційної мережі «Матрьошка».

Мета вкиду — перекласти відповідальність за провали російської протиповітряної оборони на треті держави та створити інформаційне підґрунтя для виправдання гібридних атак і агресивної риторики проти країн Північної Європи.

Контекст. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна володіє розвідданими: Росія цілеспрямовано відхиляє власні дрони у бік країн Балтії та Фінляндії для подальших інформаційних провокацій. 29 березня на південному сході Фінляндії впали два безпілотники — походження одного не встановлено, другий підтверджено як український.

МЗС України передало фінській стороні всю необхідну інформацію, принісши вибачення за інцидент, і наголосило, що жоден український дрон не був спрямований у бік Фінляндії. Раніше Оперативне командування Збройних сил Польщі офіційно спростувало твердження про надання польського повітряного простору для дронових атак по Росії.

Російські пропагандистські телеграм-канали поширюють нібито скриншот заголовка регіонального онлайн-медіа із Сумської області. У фейковій версії стверджується, що в регіоні здетонував 90-кілограмовий дрон, який начебто намагалися продати українські військові. Насправді ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Як з’ясувалося, пропагандисти підробили заголовок новини видання «Сумські дебати». В оригінальній публікації йдеться: «Міг вибухнути будь-якої миті: на Сумщині знешкодили 90-кілограмову бойову частину дрона».

У матеріалі повідомляється, що вибухотехніки поліції ліквідували бойову частину російського ударного безпілотника, який упав у полі та не здетонував. Через пошкодження 90-кілограмова бойова частина не підлягала транспортуванню або розмінуванню, тому її знищили на місці шляхом контрольованого підриву з безпечної відстані.

Жодної інформації про нібито спроби продажу дрона українськими військовими в оригінальному тексті немає.

Для створення фейку російські ресурси використали графічний редактор: вони змінили формулювання заголовка та додали вигаданий зміст. Додатковою ознакою підробки є граматична помилка — у фейковому варіанті неправильно вжито займенник «який», написаний як «якого».

Подібні вкиди є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію українських військових та підрив довіри до регіональних медіа.

У польському сегменті телеграму працює мережа каналів, що намагаються видати себе за «голос народу» або «альтернативні новини». Один із найактивніших — Układ Warszawski («Варшавський договір». uklad_warszawski). Попри польську назву та мову, за ним стоїть добре відома російська пропагандистська машина.

Історія каналу: від «News Front Polska» до «Варшавського договору»

Канал створено, за даними сервісу  TG Stat, у травні 2022 року під оригінальною назвою News Front Polska. Це була пряма польська «філія» російського пропагандистського медіа News Front — відомого рупора кремлівської дезінформації, що було засноване після незаконної анексії Криму у 2014 році. У серпні 2023 року його перейменували на Układ Warszawski («Варшавський договір» — відсилка до радянського військового блоку).

Навіть після ребрендингу старий опис каналу досі містить контакт з «редакцією» через бота editorial_news_front_bot. Це не випадковість — а прямий доказ зв’язку з російською пропагандистською машиною, телеграм-канал продовжує системно просувати проросійські наративи.

Як працює «фірмовий стиль» каналу

Щодня автори перепостовують звичайні загальнополітичні новини з польських чи європейських ЗМІ, а потім додають «коментар». У цьому коментарі — маніпуляція, викривлення контексту, відверті фейки або прямий повтор кремлівських тез. Мета проста:

Конкретні приклади брехні та маніпуляцій

1. Фейк про Бріджит Макрон. Один із останніх постів про скорочення Ізраїлем закупівель французької зброї закінчувався «сенсацією»: дружину президента Франції Емманюеля Макрона назвали чоловіком. Це класичний конспірологічний фейк, який французький суд уже визнав наклепом. Кількох інфлюенсерів засудили за поширення цієї брехні. Експерти ЄС ще у квітні 2024 року зафіксували російську дезінформаційну кампанію проти Франції та першої леді — саме після заяв Макрона про можливе відправлення західних військ в Україну.

2. «Українські» дрони над Польщею. Коли міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш відмовився передавати протиракетні системи Patriot на Близький Схід на прохання США, канал «прокоментував»: «Правильно, якщо ми їх віддамо, чим тоді ми будемо збивати українські дрони та ракети?». Це не просто маніпуляція — це пряма брехня. Російські дрони та ракети, які неодноразово залітали на територію Польщі, видаються за «українські». Класичний прийом, щоб посварити поляків з українцями.

3. Фейк про «ампутацію на знак солідарності». Канал поширював історію про українця в Польщі, який нібито добровільно ампутував собі ногу «на знак солідарності з пораненими солдатами ЗСУ». Як «доказ» прикріплювали сфальсифікований сюжет Euronews нібито про українського художника Микиту Кушніра, який отримав дозвіл на таку операцію через "психічний розлад". Фактчекери давно спростували цей фейк: це російська підробка.

4. Спотворення нападів на українських біженців. У серпні 2023 року канал поширив відео бійки (реальне місце події на відео ідентифікувати не вдалося) нібито в чеському Брно з підписом: «Не тільки у Варшаві, а й у чеському Брно українські біженці б’ють місцевих жителів. Щоб чехи могли чітко побачити, на чию підтримку йдуть їхні податки». Насправді в той самий період у Чехії стався напад на двох українок — нападника згодом засудили (вирок був винесено у 2025 році). Коментар каналу — це відверта дискримінація та перекручування фактів.

5. Перекручування фактів про вбивство українця в Будапешті. У телеграм-каналі uklad_warszawski писали: «Український “біженець” був затриманий у Будапешті після вбивства місцевого жителя. 30-річний чоловік почав вимагати гроші у безхатченка. Після побиття угорський чоловік помер. Африканські мігранти так не поводяться».

Реальний інцидент відбувся у травні 2024 року: під час нього українець у Будапешті посварився з іншим чоловіком (обидва — водії вантажівок, за даними угорського видання Blikk); той завдав йому ножових поранень. Українець помер. Blikk описував інцидент саме так — українець був жертвою, а не нападником.

Чому це небезпечно?

Układ Warszawski це не випадковий «тролінг». Це елемент системної російської операції впливу на Польщу та Європу. Що діє з метою посіяти розбрат між поляками та українцями та дискредитувати допомогу Україні та українським біженцям.

Випадки поширення дезінформаційних повідомлень у телеграм-каналі Układ Warszawski було зафіксовано командою «Альянс української молоді 24 серпня (24/08)» у ході проєкту «Обсерваторія ненависті». 

У соціальних мережах та на окремих сайтах поширюється інформація про нібито плани передавати прострочені продукти пенсіонерам, внутрішньо переміщеним особам та іншим соціально вразливим категоріям населення. У повідомленнях стверджується, що таким чином держава хоче зекономити на утилізації харчових відходів. Втім, ці твердження не відповідають дійсності.

Про це повідомляє StopFake.

Підґрунтям для появи таких заяв стала ініціатива щодо впровадження в Україні системи фудбанкінгу, про яку повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. Йдеться про механізм передачі непроданих, але придатних до споживання продуктів від бізнесу до благодійних організацій — банків продовольства.

Система фудбанкінгу передбачає, що продукти проходять обов’язкове сортування, перевірку якості та належне зберігання. Лише після цього вони розподіляються серед людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Вимоги до безпечності харчових продуктів залишаються чинними, а контроль за їх дотриманням здійснюють державні органи.

Таким чином, мова не йде про передачу зіпсованої чи небезпечної їжі. Маніпуляція виникає через підміну понять, коли «непродані продукти» ототожнюють із «простроченими» або «непридатними».

Варто зазначити, що практика фудбанкінгу не є новою для України. Подібні ініціативи діють уже понад десять років. Зокрема, організація FoodBank Ukraine працює з 2011 року та передала тисячі тонн продуктів людям, які потребують допомоги. Українська Федерація Банків Продовольства, створена у 2022 році, забезпечила мільйони порцій їжі, а продовольчий банк «Тарілка» реалізує аналогічні проєкти в різних містах країни.

У березні 2026 року Міністерство економіки спільно з профільними організаціями підписало меморандум про створення національної системи фудбанкінгу за європейською моделлю. Серед запланованих кроків — розробка законодавчої бази, впровадження податкових стимулів для бізнесу та створення прозорого механізму передачі продуктів людям, які цього потребують.

Подібні практики існують і в інших країнах, зокрема в Росії, де з 2014 року працює фонд «Банк еды “Русь”», який займається збором непроданих продуктів та їх подальшим розподілом серед нужденних.

Поширені твердження про «годування простроченими продуктами» є маніпуляцією, спрямованою на дискредитацію соціальних ініціатив та викривлення реальної ситуації.