Після набуття чинності 5 березня 2026 року закону, який скасував автоматичне право на безкоштовне медичне обслуговування для частини повнолітніх громадян України у Польщі (тих, хто не працює, не має страховки і не належить до пільгових категорій), у анонімних польськомовних та російськомових спрямованих на польску аудиторію телеграм-каналах активізувалася хвиля маніпулятивних матеріалів.

Оригінальна стаття Wirtualna Polska (автор — Томаш Мольга) описувала реальні соціальні труднощі: історії літніх людей із тяжкими захворюваннями, які опинилися поза системою. Однак у Telegram-каналах, зокрема Niezależny Dziennik Polityczny та російськомовний «Варшавская русалка», а також портал Kresy.pl, використали окремі деталі останніх змін до законодавства для просування наративу про «недобросовісних українців», які нібито масово ігнорують рахунки за лікування та «паразитують» на польській системі охорони здоров’я.

У чому полягає маніпуляція?

Основний прийом — вибіркове цитування та узагальнення. Автори маніпулятивних матеріалів посилаються переважно на коментар однієї лікарні — Мазовецького центру Бродновського (72 виставлені рахунки) та анонімну думку співробітника бухгалтерії іншої установи. Ці цифри видаються за «загальнонаціональну тенденцію» і «масову проблему». При цьому повністю ігнорується ключовий контекст оригінального матеріалу WP та дані порталу Rynek Zdrowia.

Згідно з аналізом Rynek Zdrowia за 2024–2025 роки (на основі даних Міністерства здоров’я та ZUS), внески працюючих українців до NFZ (Національного фонду здоров’я) не просто покривають витрати на лікування всієї української групи, а створюють надлишок у понад 1,5 млрд злотих. Складки від застрахованих українців перевищують загальні видатки на лікування як працюючих, так і тих, хто користувався допомогою за спецзаконом.

72 рахунки з однієї лікарні за короткий період після зміни закону не є репрезентативними на тлі сотень тисяч пацієнтів. Вони не доводять «масового паразитизму», а лише ілюструють перехідний період адаптації до нових правил. Однак маніпулятори свідомо опускають цю статистику, щоб створити емоційний ефект несправедливості та «екстренної проблеми».

Реальний контекст змін

З 5 березня 2026 року автоматичне право на повну безкоштовну допомогу в рамках NFZ (Національний фонд охорони здоров'я Польщі) для дорослих українців без страховки та без належності до пільгових груп (діти, вагітні, жертви тортур, мешканці колективних центрів тощо) припинилося. Тепер для доступу до системи потрібна власна страховка — як для більшості іноземців. У невідкладних випадках допомога надається, але повноцінне планове лікування вимагає внесків.

Це відображає перехід від надзвичайних воєнних заходів до стандартних правил. Водночас дані NFZ та незалежних аналізів показують, що українська громада загалом не створює дефіциту в системі — навпаки, працюючі українці генерують позитивне сальдо.

Матеріали в каналах на кшталт «Варшавская русалка», Niezależny dziennik polityczny та на порталі Kresy.pl — класичний приклад контекстуальної маніпуляції та маніпуляції вибірковими фактами. Вони беруть реальну соціальну проблему (труднощі адаптації після зміни закону), ігнорують статистику про внесок українців і будують на цьому образ «українця-боржника». Такий наратив прямо вписується в російську пропагандистську стратегію розпалювання напруги між поляками та українцями в Польщі.

Раніше Детектор Медіа уже розвінчував маніпуляції щодо пенсійних виплат українцями в Польщі: Фейк: українці можуть отримати мінімальну пенсію у Польщі після одного робочого дня

Випадки поширення маніпулятивних повідомлень у телеграм-каналах та вебпорталах були зафіксовані командою «Альянс української молоді 24 серпня (24/08)» у ході проєкту «Обсерваторія ненависті». 

Російські пранкери Володимир Кузнєцов, відомий як «Вован», і Олексій Столяров, який використовує псевдонім «Лексус», здобули популярність завдяки телефонним розіграшам світових лідерів і знаменитостей. Вони телефонують від імені вигаданих осіб — нібито російських, українських або західних політиків — і публікують у соцмережах вибіркові фрагменти розмов. Хоча такі дії подаються як розвага, насправді вони мають виразний політичний характер і системно просувають наративи, вигідні Кремлю. Про тактику російської пропаганди розповіли EUvsDisinfo.

Спочатку пранкери орієнтувалися на місцевих знаменитостей, однак після незаконної анексії Криму у 2014 році змінили фокус і почали цілеспрямовано атакувати Україну та її союзників. Їхніми цілями ставали, зокрема, тодішній Президент України Петро Порошенко та мер Києва Віталій Кличко. Згодом вони вийшли на міжнародний рівень: у 2015 році ввели в оману Елтона Джона, переконавши його, що він спілкується з Володимиром Путіним щодо прав ЛГБТ, а пізніше почали регулярно контактувати із західними політиками та журналістами.

Попри публічні заперечення зв’язків зі спецслужбами, характер їхніх дій свідчить про системність: мішенями стають переважно опоненти Кремля, а змонтовані записи поширюються через мережі, пов’язані з російськими інформаційними операціями. З часом пранкери зосередилися на дискредитації опозиційних рухів у пострадянських країнах, просуваючи тезу про їхню нібито залежність від Заходу. Наприклад, під час протестів у Білорусі у 2020 році вони видали себе за Світлану Тихановську в розмові з представниками американської організації National Endowment for Democracy, а вирвані з контексту фрази використали для маніпуляцій щодо «зовнішнього впливу».

Подібні методи застосовувалися і в інших країнах. У 2025 році під час розмови з президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі окремі фрагменти було подано як «доказ» зовнішнього керування протестами. У Європі пранкери також регулярно атакують політиків і посадовців, просуваючи вигідні Москві меседжі. Зокрема, у 2023 році вони, видаючи себе за Володимира Зеленського, спілкувалися з президенткою Європейського центрального банку Крістін Лагард та іншими лідерами, після чого публікували змонтовані уривки, що нібито свідчили про «контроль» з боку України.

Такі розіграші використовують і для просування наративу про «втому від України» на Заході. Наприклад, у розмові з прем’єр-міністеркою Італії Джорджією Мелоні її слова були подані як підтвердження зниження підтримки України. У березні 2026 року пранкери також телефонували міністерці закордонних справ Гренландії Вівіан Моцфельдт, просуваючи тезу про відсутність загрози з боку Росії. У той самий період вони намагалися дискредитувати іранського опозиціонера Резу Пахлаві, видаючи себе за представників уряду Німеччини.

EUvsDisinfo твердять, що діяльність «Вована» і «Лексуса» дедалі більше інтегрується у ширші інформаційні операції Кремля. Їхній контент поширюється прокремлівськими медіа, а з 2016 року вони мають власне шоу на телеканалі НТВ. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну їх почав транслювати державний «Перший канал». Крім того, їхній Telegram-канал, який має сотні тисяч підписників, використовується для збору коштів на потреби російської армії. У 2024 році вони отримали державну нагороду Росії «Орден дружби».

Отже, попри образ «коміків», діяльність цих пранкерів є частиною скоординованих інформаційних операцій. Їхні «розіграші» — це інструмент впливу, спрямований на дискредитацію опонентів Кремля, маніпуляцію громадською думкою та просування геополітичних наративів Росії.

У мережі поширюється відео з логотипом французького тижневика Le Point, у якому англомовний закадровий голос стверджує, що «кожен третій військовослужбовець ЗСУ, який проходив лікування у Франції у 2025 році, не повернувся до України», а загальна кількість тих, хто нібито «залишився», перевищує 20 000 осіб. У ролику також заявляють, що французька поліція буцімто фіксує масове залучення українських військових до кримінальних угруповань, а представниця партії «Lutte Ouvrière» Наталі Арто нібито попереджала про загрозу через «20 000 солдатів із ПТСР». Авторство матеріалу приписують Борису Ганзелю та відеографу П’єру Ле Муелліку. Дезінформаційні повідомлення проаналізували у фактчекінговому проєкті StopFake.

Насправді це відео є фабрикацією. Видання Le Point не публікувало подібних матеріалів, ані французькою, ані будь-якою іншою мовою. Ба більше, цей тижневик працює виключно французькою і не створює відеоконтент англійською мовою у форматі, який поширюється в мережі. Жодної публікації про «20 000 українських дезертирів у Франції» не існує ні у відкритому доступі, ні в архівах видання.

Особа, зазначена як автор — Борис Ганзель — насправді є професором медицини Університету Париж Сіте, а не політичним журналістом. Він співпрацює з Le Point лише як автор матеріалів про здоров’я та науку. Пропагандисти використали фрагменти з його реальних відео та додали їх до вигаданого політичного сюжету, створивши ілюзію достовірності.

Також неправдивими є твердження про нібито заяви французької поліції. Жодних офіційних повідомлень про масове залучення українських військових до кримінальних угруповань не існує. Навпаки, французькі правоохоронці співпрацюють з Україною, зокрема в межах міжнародних розслідувань і протидії злочинності за участі Europol.

Не відповідає дійсності й інформація про заяви Наталі Арто. Представниця «Lutte Ouvrière» не робила подібних висловлювань, а жодних підтверджень цього немає ні в медіа, ні в офіційних джерелах.

Окремо варто наголосити, що наведені у відео цифри є математично неможливими. За даними Міністерства охорони здоров’я України, загальна кількість медичних евакуацій українців за весь час повномасштабної війни становить 6273 особи у всіх країнах разом. При цьому Франція не є серед країн, що прийняли найбільшу кількість пацієнтів. Отже, твердження про «20 000 військових, які залишилися у Франції», не має жодного підґрунтя.

Таким чином, відео є черговою інформаційною маніпуляцією, створеною з використанням айдентики авторитетного медіа для поширення неправдивих і дискредитуючих наративів про Україну.

У мережі поширюють нібито сюжет французької газети Liberation, у якому стверджується, що за останні пів року у Франції близько 30 жінок постраждали від нападів із використанням кислоти. У публікації також заявляють, що до цих злочинів нібито причетні українські біженки, які з ревнощів нападали на дружин своїх французьких партнерів. Дезінформаційні повідомлення проаналізували у VoxCheck.

Насправді це фейк. Видання Liberation не публікувало подібного відео ні на своєму офіційному сайті, ні в соціальних мережах — зокрема в Instagram, Facebook чи YouTube. Також французькі правоохоронні органи не повідомляли про серію таких нападів, а отже описані події не мають підтвердження в жодних авторитетних джерелах.

Аналіз відео свідчить, що воно змонтоване з використанням сторонніх матеріалів. Зокрема, у ролику використано кадри з бельгійкою Патрісією Лефранк, яка стала жертвою нападу з використанням кислоти ще у 2009 році. Тоді її атакував колишній партнер, і цей випадок не має жодного стосунку до України чи українських біженців.

За допомогою зворотного пошуку зображень встановлено, що ці кадри пропагандисти запозичили з відеосюжету агентства Reuters, опублікованого у 2024 році. Таким чином, у фейковому ролику використано реальні матеріали, вирвані з контексту та подані з вигаданим змістом.

Крім того, ані французькі медіа, ані місцеві правоохоронні органи не повідомляли про випадки масових нападів із використанням кислоти, пов’язаних з українськими біженками. Відсутність будь-яких підтверджень свідчить про те, що ця історія є вигаданою та спрямованою на дискредитацію українців за кордоном.

Отже, поширюваний сюжет є маніпулятивною підробкою, що використовує айдентику відомого медіа для створення ілюзії достовірності та поширення антиукраїнських наративів.

Розслідування Светослава Малінова, Center for the Study of Democracy (CSD), поширене мережею A4E Counter Disinformation Network (CDN) показує, як кремлівська пропагандистська інфраструктура системно поширює проросійську дезінформацію через болгарський інформаційний простір. У центрі цієї схеми — сайт Pogled.info, який з лютого 2022 року регулярно передруковував матеріали з пов’язаних із Кремлем і підсанкційних медіа, зокрема RIA Novosti, Sputnik та інші.

Спочатку матеріали ще містили сліди першоджерел, але наприкінці 2025 року тактика змінилася: Pogled.info перейшов до моделі, де публікації подаються як власна аналітика без прозорого посилання на джерело. Це важливо, бо така зміна не лише ускладнює виявлення походження контенту, а й допомагає приховати зв’язок із підсанкційними медіа. Зокрема, це порушує Директиву ЄС 2022/350 від 1 березня 2022 року, яка забороняє трансляцію контенту з російських державних медіа, а саме RT («Russia Today») та «Спутник», на території ЄС або спрямованого на аудиторію в ЄС.

Як працює схема

Поширення пропагандистських матеріалів відбувається за двоступеневою схемою. На першому етапі Pogled.info перекладає та подає пропагандистські матеріали як локальний контент. Далі ці тексти підхоплює faktibg.com — анонімний сайт, який у березні 2026 року передрукував щонайменше 99 статей із Pogled.info.

На другому етапі контент ще ширше розганяється через дві пов’язані фейсбук-сторінки — «Истинските новини в България» (приблизно 14 тисяч підписників) і «Новини от последния час» (приблизно 50 тисяч підписників). Разом ця мережа створює канал, через який російські наративи поширюються як нібито звичайні болгарські новини.

Які наративи просувають

У звіті йдеться, що ця інфраструктура підсилює одразу кілька небезпечних наративних кластерів: делегітимізацію ЄС, антинатовські меседжі та геополітичні конспірологічні схеми. Зокрема, матеріали просувають уявлення про «ворожий Захід», «морально зіпсований ЄС» і «зовнішню змову», яка нібито визначає політику в Європі.

Окремо слід наголосити, що така риторика під час виборчого періоду має підвищений ризик, оскільки здатна посилювати поляризацію та впливати на політичні настрої виборців. Адже вже 19 квітня 2026 року пройдуть чергові парламентські вибори, які стануть уже восьмими за п’ять років.

Чому це важливо

Часті вибори в Болгарії створюють особливо вразливе середовище для дезінформації, бо суспільство перебуває в постійному політичному напруженні. У таких умовах навіть добре замаскований пропагандистський контент може швидко поширюватися та впливати на порядок денний, підриваючи довіру до ЄС, НАТО та демократичних інституцій.

Ця мережа працює не випадково, а як стабільний канал для швидкого перенесення російських наративів у болгарськомовне середовище. Саме тому автори закликають до моніторингу, скарг через механізми DSA та до реагування з боку платформ і національного регулятора.

Що показує звіт

Розслідування фіксує, що Pogled.info має значний трафік і широку мережу зворотних посилань, що підсилює видимість його матеріалів в інтернеті. Потенційні зв’язки власників таких сайтів з болгарським політичним середовищем свідчать про глибшу вбудованість цієї інформаційної інфраструктури у внутрішні мережі впливу. Власником компанії, що управляє сайтом Pogled.info, за даними Center for the Study of Democracy, є Румен Петков, колишній член Болгарської соціалістичної партії та кандидат на виборах 2023–2024 років від коаліції «Levitzata!» («Лівиця!»).

Отже, мова йде не просто про окремий проросійський сайт, а про цілу систему перенесення, маскування та розповсюдження контенту, яка дає змогу кремлівській дезінформації обходити обмеження й виходити на широку аудиторію.

На кількох платформах, зокрема фейсбуці, іксі, телеграмі та польськомовних російських пропагандистських сайтах поширили новину 2021 року, яку знову подали як нібито свіжий скандал. Насправді йдеться не про «недавнє затримання українського дипломата на кордоні», а про матеріали з тодішнього розслідування українських правоохоронців і повідомлення Reuters від березня 2021 року. Розвінчали маніпуляції фактчекери Demagog.

Що поширюють

У соцмережах розганяють дописи про те, що на польському кордоні нібито затримали консульського аташе посольства України, який намагався вивезти 140 000 доларів, 68 000 євро, 12 кг золота і 13,8 кг ювелірних виробів. Такі пости подають історію як актуальну й прив’язують її до нинішньої ситуації в Україні.

У коментарях польські користувачі залишали обурливі реакції: «Зараз корупція, як ніколи раніше. Ті, хто біля корита, багатшають, а бідні вмирають. Так було, є і буде!». Інший користувач написав [переклад оригінального варіанту написання польською]: «Якщо ідіоти дають, вони беруть, то чому ми повинні дивуватися? Давайте більше, навіть не усвідомлюючи, що руйнуєте власну націю».

Що не так

Проблема в тому, що це не новина. За даними Reuters, інцидент стався ще в лютому 2021 року на українсько-польському кордоні, коли в мікроавтобусі виявили золото, готівку та сигарети, а українські органи повідомили про викриту схему.

Маніпуляцію також було опубліковано на платформі X, серед інших, профілем під назвою Coolfon, який відомий анонімним поширенням неправдивої інформації.

Звідки фото

Зображення, які додають до цих дописів, також не нові. Вони походять із публікацій українських правоохоронних органів, зокрема ДБР, про стару справу, а не з матеріалів про «свіже затримання» дипломата, як це подають проросійські акаунти та пропагандисти. 

Чому це маніпуляція

Маніпуляція будується на змішуванні старого інциденту з теперішнім інформаційним контекстом. До цього додають емоційну подачу, щоб створити враження, ніби йдеться про новий доказ корупції чи втечі «з корабля», хоча першоджерела вказують на події 2021 року.

У польському сегменті фейсбуку поширюються фотографії нібито українських офіцерів із зайвою вагою. Користувачі додають до них саркастичні тексти на кшталт: «Це люди, які присвятили себе мобілізації в Україні». Проте ці кадри — не реальні. Як з’ясували польські фактчекери з Demagog, зображення створені за допомогою штучного інтелекту.

Що поширюють у мережі

Фото, які набули популярності, супроводжуються закликами «допомогти українцям їжею» та образливими коментарями про зовнішність українських військових і чиновників. Один із постів набрав понад 6000 реакцій та 2500 коментарів — частина коментаторів переконана, що бачить справжні фотографії. У коментарях звучать типові тези: «Огидне ожиріння — це все через бідність та війну в Україні», «Їхні голови ледь поміщаються на фото».

Як виявили фейк

Експерти Demagog перевірили зображення за допомогою інструменту Hive AI, який визначає, чи є фото створеним штучним інтелектом. Результат — понад 90% імовірності генерації ШІ. Це означає, що всі поширювані «знімки українських офіцерів» є не автентичними, а штучно створеними комп’ютерною системою з метою маніпуляції.

Чому це небезпечно

Такі маніпуляції є частиною ширшої інформаційної кампанії, яку поширює прокремлівська пропаганда. Використання ШІ для створення зневажливих чи абсурдних образів українців має чіткий пропагандистський ефект — викликати сміх, зневагу або сумнів щодо потреби підтримки України Заходом.

Фейки, що апелюють до емоцій і стереотипів, швидко стають вірусними. Їхня мета — не просто поширити брехню, а сформувати негативний образ України як «комічної» або «непрофесійної» держави.

Отже, фотографії «ожирілих українських офіцерів», що ширяться польським фейсбуком, не є реальними знімками. Це продукт штучного інтелекту, використаний для дезінформації та поширення антиукраїнських наративів. Варто перевіряти джерела подібних зображень і не поширювати контент, що може бути частиною пропагандистської кампанії.

Увечері 12 квітня 2026 року українські телеграм-канали поширили відео, де колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у трусах-боксерках вітає українців з Великоднем. На задньому плані – пісок, море і пальми.

На використання генеративного інтелекту вказує статичність фону, різноспрямовані рухи листя пальм на вітрі та відсутність руху тіні від руху листя. Також доріжка із голосом Арсенія Яценюка містить «булькання» і шуми, не властиві тому, як слова вимовляють люди.

Інструмент виявлення слідів роботи генеративного штучного інтелекту Deepware вказує, що відео з політиком є «підозрілим».

Інструмент Hive Moderation надає ролику 99,9% шансу, що відеоряд був створений з використанням штучного інтелекту. А також 7,3%, що згенерували аудіо.

Судячи зі сторінки Арсенія Яценюка на фейсбуці, у цей час він, найімовірніше, перебував в Україні.

У Німеччині та інших країнах Європи вже тривалий час формується розгалужена мережа впливу, пов’язана з політикою прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Йдеться про зв’язки у політичному середовищі, медіа, науці та громадському секторі, які, за даними розслідувань, можуть використовуватися для просування лояльних до Будапешта наративів і посилення впливу на внутрішньополітичні процеси інших держав. Дезінформаційні повідомлення проаналізували у фактчекінговому проєкті Volksverpetzer.

Одним із ключових провідників таких ідей у німецькомовному просторі називають журналіста Яна Майнку — головного редактора та видавця Budapester Zeitung, який послідовно підтримує політичну лінію Орбана. Його позиції знайшли відображення і на офіційному рівні: зокрема, партія «Альтернатива для Німеччини» запросила Майнку як експерта на слухання в Бундестазі щодо дезінформації з боку авторитарних держав. Під час виступу він заперечував існування проблем зі свободою слова в Угорщині, називаючи їх «вигадками німецьких медіа».

Втім, численні дослідження і повідомлення медіа свідчать про протилежне. Експерти вказують на системні проблеми зі свободою преси в Угорщині, зокрема на політичний контроль над медіа, тиск на незалежних журналістів і створення умов, за яких незалежна журналістика суттєво обмежена. Зазначається, що в країні сформувалася мережа державних і приватних медіа, які діють у тісній взаємодії з владою.

Окрему увагу привертає діяльність міжнародних структур, пов’язаних з угорською владою, зокрема освітнього центру Mathias Corvinus Collegium. Завдяки значному фінансуванню ця інституція перетворилася на потужний інструмент впливу, що має партнерські зв’язки в різних країнах, зокрема в Німеччині. Через такі платформи просуваються ідеї, близькі до політики Орбана, а також встановлюються контакти з політичними та академічними колами.

У медійному просторі також фіксується активна співпраця між угорськими провладними ресурсами та європейськими правоконсервативними силами. Наприклад, представники німецької партії «Альтернатива для Німеччини» регулярно з’являються в угорських медіа, де просувають меседжі про «кризу демократії» в ЄС і водночас подають Угорщину як приклад «альтернативної моделі розвитку».

Зв’язки простежуються і на рівні політичних контактів. Лідери правопопулістських і праворадикальних сил у Європі підтримують регулярні контакти з Будапештом, а деякі з них відкрито захоплюються угорською моделлю «неліберальної демократії». Такі взаємодії можуть сприяти поширенню узгоджених політичних меседжів і впливу на громадську думку.

У Volksverpetzer наголошують, що подібні мережі формувалися роками і охоплюють різні сфери — від політики та медіа до освіти й аналітики. У результаті створюється комплексна система впливу, яка може підривати демократичні інститути, ускладнювати роботу незалежних медіа та сприяти поширенню вигідних політичних наративів у різних країнах Європи.

У мережі поширюється інформація, нібито троє громадян України здійснили кібератаку на Європейську комісію: буцімто вони влаштувалися туди на роботу, заразили комп’ютери шкідливим програмним забезпеченням і зникли. Стверджується також, що правоохоронці не змогли їх затримати, а самі підозрювані переховуються в Єгипті та перебувають у міжнародному розшуку Інтерполу. Дезінформаційні повідомлення проаналізували у фактчекінговому проєкті StopFake.

Першоджерелом цієї історії став відеоролик з логотипом видання Wired, у якому також наводиться нібито коментар фахівця з кібербезпеки Лоренса-Яна Клоппенбурга. У ньому стверджується, що українці, які вчиняють кіберзлочини в Європі, уникають відповідальності через поблажливе ставлення до них як до жертв війни, а також що вони нібито формують злочинні мережі на території ЄС.

Насправді  видання Wired, яке спеціалізується на темах технологій, політики та міжнародної безпеки, не публікувало такого відео і не використовує подібний формат подачі матеріалів. Сам ролик є сфальшованим і створений для імітації авторитетного джерела.

Крім того, жодних підтверджень цієї історії немає в офіційних повідомленнях Європейської комісії чи інших авторитетних міжнародних інституцій. Перевірка бази Інтерполу також не підтверджує ці повідомлення: станом на зараз громадяни України не перебувають у міжнародному розшуку в Бельгії за кіберзлочини, як це стверджується у фейковому сюжеті.

Особа, яку цитують у ролику, також використана маніпулятивно. Лоренс-Ян Клоппенбург не є публічним експертом чи коментатором з політичних питань. Він працює в приватному секторі в нідерландській організації Cyber Campus, що займається розвитком цифрової стійкості малого та середнього бізнесу. Його фото було взяте з відкритих джерел, а приписані йому слова — вигадані. Жодних коментарів щодо цієї історії він не робив.

Варто зазначити, що використання айдентики відомих медіа, зокрема Wired, є типовим прийомом пропаганди для створення ілюзії достовірності. Про що розповідають «Хроніки дезінформації».