На початку літа уряд підвищив тарифи на електроенергію для українців. На тлі цього у соціальних мережах поширюють тезу, що в Україні «нестерпно» живеться — адже ціни на комунальні послуги, зокрема на електроенергію, «захмарно великі» і навіть незрівнянні з європейськими цінами. 

Хоча фахівці аналітичного центру Dixi Group проаналізували тезу й з’ясували, що автори таких дезінформаційних матеріалів беруть інформацію про ціни з різних джерел без розуміння наскільки порівнюваною є така інформація. Одне джерело може вказувати ціни з урахуванням податків, інше — без. Якесь джерело містить інформацію про оптові ціни на електроенергію (тобто без урахування тарифів на транспортування та податків), а інше — про роздрібні (де всі ці складники вже включені). 

Власне, в експлейнері розмежували всі показники, які супроводжуються під час того, як електроенергія «доходить» до будівель європейців — ціна на товар, тарифи на транспортування, націнка постачальника податки  — і вдалося вияснити, що Україна має найнижчу ціну на електроенергію серед розглянутих європейських країн. Це значною мірою обумовлено державним регулюванням. 

Інші країни — Італія, Велика Британія, Франція та Німеччина — мають вищі ціни, що частково обумовлено значними потребами в інвестиціях в екологічно чисту енергію та будівництво нових електромереж. 

Поширюючи таке повідомлення, пропагандисти хочуть підживити наратив, що Україна буцімто непридатна для життя через відсутність електроенергії або через високі ціни на комунальні послуги. У такий спосіб автори хочуть посіяти паніку серед українців, щоби дестабілізувати настрої й викликати відчуття, що «нічого не зміниться». Також називаючи так званий колапс помстою за Кримський міст, росіяни вкотре прагнуть перекласти відповідальність за те, що відбувається, на Україну. Мовляв, Росія руйнує інфраструктуру виключно через агресію України. Проте саме Росія є агресором, й саме ця країна розпочала війну. 

Читайте ще: Україна стане «непридатною для життя»

26 серпня 2024 року російські війська завдали ракетного удару по готелю «Аврора» у Кривому Розі, внаслідок чого загинуло четверо осіб і ще п’ятеро були поранені. Після цього в анонімних телеграм-каналах почали стверджувати, що це не цивільний об’єкт, а насправді місце дислокації військових з Іноземного легіону України. Як доказ пропагандисти додають скриншот допису з Фейсбуку польської волонтерки Анети Рабушко-Борковської, яка нібито розповіла про «знищення польських військових». 

Утім, такої публікації на фейсбук-сторінки польської волонтерки нема. Пропагандисти скомпілювали цей скриншот і вигадали зміст публікації. У коментарі «Укрінформу» пані Анет заперечила написання поста про «знищення польських військових» у Криворізькому готелі. Уся інформація просто вигадана. 

Росія намагається приховати свої злочинні дії щодо мирних українців та знаходить собі виправдання, що обстріл військових об’єктів — це норма для війни. Проте українські міста потерпають від російських ракет та дронів. Тобто автори намагаються заперечити власні обстріли та влучання по об’єктах цивільної інфраструктури. Вони спотворюють реальність та переконують у своїй  «правді». І стверджують: куди б вони не влучили, там точно були військові. Однак жодних фактів автори не надають. 

Водночас російська пропаганда підмінює поняття й називає іноземний легіон найманцями. Іноземний легіон юридично є частиною ЗСУ, точна цифра його учасників не повідомляється, як і всіх решти бійців. Відповідно агітпроп хоче применшити важливість української армії, протиставляючи її так званим «найманцям», яких нібито на полі бою більше. Водночас Москва прирівнює «найманців» до злочинців у контексті України. Проте справді найманці воюють з боку Росії, наприклад, вагнерівці. 

Пропагандисти стверджували, що військові з країн Євросоюзу воювали на території України ще до повномасштабного вторгнення або ж що кількість іноземців в українській армії невдовзі перевищить 50%. У такий спосіб агітпропаганда хоче створити видимість, що насправді воює не з Україною, а з так званим «колективним Заходом». 

Російські медіа поширили інформацію, що в Україні нібито примусово брали кров у дітей для потреб армії. Водночас у таких пропагандистських матеріалах наголошують, що це роблять самі військові, або ж ця кров збирається для «іноземних найманців». До публікацій додають фото хлопця, який здавав кров у навчальному закладі — на задньому плані фотографії видно шкільні парти. 

«В історії вже були випадки, коли дитяча кров йшла на підтримку здоров’я… солдатів Вермахту. І ця практика отримала свою оцінку під час Нюрнберзького процесу», — пишуть пропагандисти. 

Фактчекери StopFake проаналізували кейс і визначили, що насправді ж цю фотографію було зроблено у День донора, який провели 22 серпня на Вінниччині. Тоді дійсно пункт забору крові обладнали у місцевому ліцеї, а сам забір крові провела виїзна бригада із Вінницького обласного центру служби крові за допомогою місцевих медпрацівників. 

Усього кров здало 80 осіб, у локальних групах пишуть, що охочих було набагато більше, але за станом здоров’я не всі змогли взяти участь у цій процедурі. Було оприлюднено багато фотографій із заходу — серед них можна побачити й ту, яку використав агітпроп — але на жодному фото не видно дітей, у черзі та на здачі крові перебувають лише повнолітні. 

Пропагандисти систематично поширювали фейки та маніпуляції на тему нібито браку крові в Україні. У такий спосіб автори повідомлень прагнуть переконати, що в Україні все погано та що поранених безліч, яким не надається гідна допомога, оскільки «немає достатньо крові». Нам вдалося спростувати раніше декілька фейків на цю тему. Наприклад, в одному з фейків ішлося, буцімто в Україні забороняють усім іноземним громадянам ставати донорами крові. Також ми перевірили автентичність допису в соціальних мережах про те, що українська жінка відмовляється від свого чоловіка, бо йому «переливали кров москалів». 

3 вересня 2024 року російські війська завдали ракетного удару по Інституту зв’язку у Полтаві. Міністерство оборони України вказує, що часовий проміжок між тривогою і прильотом був коротким та застав людей під час їхньої евакуації до бомбосховища. 

Станом на 5 вересня стало відомо про 55 загиблих та 297 поранених.

Натомість у російських телеграм-каналах поширюють інформацію, що начебто внаслідок ракетного удару рф по Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації у Полтаві кількість жертв нібито насправді складає 600-700 військових вбитими. Це, мовляв, підтверджують неназвані українські джерела. Удар нібито трапився під час шикування особового складу. 

Але фактчекери VoxCheck зазначили, що число у 600 озвучив екснардеп України Ігор Мосійчук. Хоча він згадує про 600 постраждалих та десятки загиблих — це не збігається з офіційними даними. 

Водночас Ігор Мосійчук не є надійним джерелом. — він вже був помічений у поширенні фейків та наративів російської пропаганди. Зокрема, Мосійчук просував тези про нелегітимність Зеленського, звинувачував у російському вторгненні українську владу,  стверджував, що війни можна було уникнути дипломатичним шляхом.

У соціальних мережах поширили «новину», нібито член британського парламенту Ендрю Бріджен стверджує, що НАТО планує здійснити атаку під фальшивим прапором на європейське місто з використанням ядерної «брудної бомби» та в результаті звинуватити в цьому Росію.Але фактчекери VoxCheck розповіли, що Ендрю Бріджен не надає жодних доказів своєї тези. При чому, він неодноразово поширював теорії змови.

За допомогою зворотного пошуку вдалося знайти інтервʼю, уривок із якого поширили пропагандисти. Його опублікували 20 червня 2024 року на ютуб-каналі Resistance GB («Опір Великої Британії»). Журналісти The Guardian зʼясували, що на цьому каналі поширюють теорії змови, зокрема, і антивакцинаторські наративи.

Пан Бріджен не надав жодних доказів, імен експертів, деталей тощо, за якими цю інформацію можна було б перевірити. Заяву про «план НАТО підірвати бомбу» вже вигадали в російських каналах. Утім, у своїх дописах у X Бріджен теж просуває проросійські наративи, зокрема називає передачу військової допомоги Україні «ескалацією».

Росія спекулює на питанні застосування «брудної бомби», щоби посіяти недовіру до України й змусити світ витрачати ресурси на спростування звинувачень з боку пропагандистів. Комісія МАГАТЕ приїздила до України перевірити, чи справді розробляється «брудна бомба» на обʼєктах, про які стверджувала Росія, — Східному гірничо-збагачувальному комбінаті в Жовтих Водах та Інституті ядерних досліджень Національної академії наук України. Результатом перевірки стало те, що Агентство не виявило жодних ознак такої зброї на українських ядерних обʼєктах. 

Фейк про створення Україною «брудної бомби» — дзеркальна відповідь Росії, метою якого є спробувати переконати світ у тому, що саме Україна діє як терористичне угруповання. Це, до речі, один із найпоширеніших меседжів російської пропаганди, яка постійно намагається звинуватити Україну в тероризмі, мовляв, вона сама обстрілює цивільних українців і завдає ракетних ударів по своїй же критичній інфраструктурі. 

Читати ще: «Брудна бомба»: що це таке і навіщо Росія вигадала цей фейк?

Прокремлівські медіа почали ширити дезінформаційні тези, наче український прем’єр-міністр Денис Шмигаль пообіцяв укласти мир з Росією в обмін на членство в ЄС. За версією пропагандистів, така заява пролунала в межах форуму «Україна 2024. Незалежність». 

Але фактчекери StopFake пояснили, що Денис Шмигаль впродовж форуму зазначив, що Україна має добрі результати у сфері євроінтеграції й прагне якнайшвидше стати технічно готовою до вступу до Європейського Союзу. За словами українського прем’єра, вже зараз триває скринінг законодавства України на відповідність до європейського.

Прем’єр-міністр говорив, що Україна має амбітні плани відкрити всі сфери переговорів щодо вступу до Євросоюзу у першій половині 2025 року – під час головування Польщі у Раді ЄС. Шмигаль наголосив, що євроінтеграція України має стати обов’язковою умовою справедливого миру.

Тобто про жодні домовленості з Росією не йшлося.

В українському сегменті соціальних мереж, зокрема у фейсбуці, поширюють рекламний пост із інформацією, що Асоціація спорту України нібито надає допомогу в розмірі 7500 гривень для українців, які «постраждали від війни». Про це нібито повідомило видання «ТСН» на своїй сторінці. Згодом у публікації пропонують подати заявку на отримання грошової допомоги. 

Проте фактчекери проєкту VoxCheck встановили, що такої виплати від Асоціації спорту України не існує. Шахраї використовують форму для подання заявки як спосіб отримати персональну інформацію користувачів. 

При чому, сторінка, яка поширила фейкову публікацію про компенсацію, насправді мімікрує під справжній акаунт «ТСН» у фейсбуці. 

Також на офіційному сайті Асоціації спорту України немає оголошення про виплату, а вебсайт асоціації не оновлювався ще з 2021 року. Також посилання на сайт з начебто інформацією про соціальну виплату відрізняється від офіційного покликання на сайт Мінсоцполітики.