У проросійських телеграм-каналах (@new_militarycolumnist, Прикордоння, Nina VATT, Морська пехота Росії, та інших) одночасно з'явилися однотипні дописи: «Не менше п'яти громадян Латвії загинули в результаті сьогоднішнього падіння українських дронів поблизу Резекне». Деякі канали додавали: «НАТО відімстить». Аналітики "Детектора медіа" розібрали цей синхронний вкид. 

Що сталося насправді 

7 травня 2025 р. два безпілотники, що залетіли на територію Латвії з боку Росії, порушили повітряний простір країни. Один із них впав на нафтобазі Резекне й влучив у порожній резервуар, як повідомляє "Мілітарний". Пожежу оперативно загасили. Жодних жертв серед цивільного населення не було — ні латвійська поліція, ні пожежна служба, ні уряд цього не підтверджували.

Естонія водночас закликала Україну посилити контроль над дронами на тлі інцидентів з порушенням повітряного простору держав Балтії. Втім, право Києва завдавати ударів по російських цілях Естонія підтримує — заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур. 

Наративи та маніпуляції

Публікація містить три елементи координованої дезінформації:

Висновок

У проросійських телеграм-каналх відбулася скоординована дезінформаційна кампанія з метою посіяти розкол між Україною та союзниками по НАТО та відновити наратив про «Росію-жертву».

У соціальній мережі X (Twitter) поширюється серія фейкових відео та публікацій, які стверджують, що прем'єр-міністр Вірменії Нікола Пашинян нібито хворий на рак. Для надання публікаціям вигляду достовірності їхні автори використовують логотипи та назви авторитетних світових медіа — Le Point, Le Figaro, Wired, Politico, Bellingcat, Libération. Жодне з цих видань нічого подібного не публікувало. Аналітики "Детектора медіа" розвінчали потік сфабрикованих фейків про Пашиняна. 

Кампанія є частиною масштабних скоординованих операцій впливу, спрямованих на дискредитацію Пашиняна напередодні парламентських виборів у Вірменії 7 червня 2026 року.

Що поширюється

Упродовж першого тижня травня 2026 року в X з'явилася низка публікацій із відеозаставками, які імітують оформлення відомих західних медіа. Ось наративи та твердження, що поширюються безапеляційно:

Публікації виходять від облікових записів із малою кількістю підписників і непов'язаним контентом — типова ознака бот-мережі. У дописах масово тегуються справжні редакції цих видань (@LePoint, @bellingcat, @WIRED, @politico, @Le_Figaro, @libe), щоб імітувати поширення новини.

Перевірка

Аналітики "Детектора Медіа" перевірили сайти Le Point, Le Figaro, Wired, Politico, Bellingcat і Libération — жодного матеріалу про онкологічне захворювання Пашиняна чи будь-що пов'язане з темою раку в контексті вірменського прем'єра знайдено не було.

Офіційна реакція влади Вірменії також спростовує будь-яку змістовну основу для таких тверджень. Прес-служба прем'єр-міністра не підтвердила жодних проблем зі здоров'ям.

Контекст

Ця кампанія не є ізольованим інцидентом. Вона вписується в масштабну скоординовану операцію інформаційного впливу, яка фіксується дослідниками з початку 2025 року.

7 червня 2026 року у Вірменії відбудуться парламентські вибори. Партія Пашиняна «Громадянський договір» веде передвиборчу кампанію в умовах низьких рейтингів після втрати Нагірного Карабаху. Для захисту Вірменії від кібератак Брюссель не тільки виділяє кошти, а й надає кадрову підтримку. Верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас 16 березня оголосила, що до Вірменії буде направлено європейську групу швидкого реагування на гібридні загрози. Експерти ЄС допоможуть апарату прем'єр-міністра, Центрвиборчкому, МВС та іншим відомствам розробити механізми антикризового управління на випадок кібератак та іноземного інформаційного маніпулювання.

Вірменська фактчекінгова організація CivilnetCheck задокументувала щонайменше сім наративів пропаганди проти Пашиняна, що поширюються через фейкові відео під логотипами CNN, Reuters, Bloomberg, Euronews, Le Point та інших. Вірменська медіаплатформа FIP.am встановила, що відео з логотипом Le Point про «70% членів «Громадянського договору» з французьким громадянством» є фабрикацією — такої публікації у Le Point не існує.

Дослідники ідентифікують у кампаніях проти Пашиняна операційні стратегії Storm-1516, Doppelgänger і «Матрьошка» — ті самі, що використовуються проти України та країн ЄС. 

Ідентична тактика вже спрацьовувала раніше: у лютому–березні 2026 року через Telegram-канали, пов'язані з проросійськими мережами, поширювалися сфабриковані перші шпальти Liberation і Le Parisien із заголовками про те, що Макрон нібито «підштовхує Пашиняна до війни проти Росії». Перевірка оригінальних сайтів видань показала: Liberation за вказаною датою вийшла з матеріалом про Трампа, Le Parisien — про ціни на паливо.

Чому це важливо

Тактика «авторитетного джерела» розрахована на рефлекторну довіру: читач бачить логотип Le Figaro чи Bellingcat і не перевіряє оригінал. Коли фейк доповнюється конкретними деталями — «онколог у Єревані вже два місяці», «помічник купує ліки у Франції» — він стає ще переконливішим.

Для українських читачів це не абстрактна тема. Ті самі технології і ті самі мережі, що атакують Пашиняна, діють і проти України. 

Висновок

Твердження про онкологічне захворювання Нікола Пашиняна є фейком. Жодне з посилань у публікаціях не підтверджується: Le Point, Le Figaro, Wired, Politico, Bellingcat і Libération нічого подібного не публікували.

Кампанія є частиною задокументованої координованої операції впливу напередодні виборів у Вірменії, що використовує добре відомі методи дезінформації — маніпулятивне «клонування» авторитетних медіа та масоване поширення через фіктивні облікові записи.

Центр протидії дезінформації фіксує нову масштабну дезінформаційну кампанію: через соцмережі масово поширюються відеоролики, які під виглядом гумору чи «прогнозів» намагаються спровокувати хвилю ксенофобії та та підсилити внутрішній розбрат в Україні.

Штучний інтелект на службі хаосу

За даними моніторингу ЦПД, для поширення контенту використовується мережу новостворених акаунтів, які спеціалізуються винятково на цій темі. Ключовою особливістю є використання генеративного штучного інтелекту (ШІ) для створення відеоряду, що дозволяє швидко та масово продукувати дезінформацію.

Основні наративи кампанії:

Хто просуває дезінформацію?

У кампанії задіяні як системні пропагандисти, так і одіозні політики.

Механіка поширення: Від ботів до реальних користувачів

Російська пропаганда вдало використовує психологію соцмереж. Завдяки «хайповому» та напівгумористичному формату, деструктивний контент підхоплюють реальні користувачі, які репостять відео, чим допомагають масштабувати антимігрантську істерію.

Росія намагається перенести в Україну модель конфліктів, що вже були випробувані в країнах ЄС. Мета — змістити фокус із зовнішньої агресії на внутрішні чвари. Питання міграції є складним і потребує фахової дискусії, а не емоційних маніпуляцій чи ШІ-фейків.

Закликаємо читачів критично ставитися до «жартівливих» відео на гострі соціальні теми та перевіряти першоджерела візуального контенту.

У соцмережах мереж поширюють зображення, на якому особи у військовій формі нібито завантажують награбоване майно ліванців у вантажівку. Пік поширення у грузиновомовному секторі Фейсбуку прийшовся на кінець квітня, паралельно такі ж фото поширювалися у різних соцмережах російською мовою. Аналіз факт чекерів mythdetector свідчить про те, що фотографія не є документальною, а була згенерована за допомогою нейромереж.

Наприкінці квітня 2024 року в грузинському та російському сегментах соцмереж (Facebook, VK, Telegram, X) став віральним знімок, що супроводжувався підписом про «мародерство ЦАХАЛу на півдні Лівану». На фото зафіксовано «солдатів», які завантажують у кузов вантажівки килими та побутову техніку. 

Аналіз візуальних аномалій

При детальному вивченні кадру фахівці mythdetector виявили низку дефектів, характерних для роботи ШІ-генераторів, які зазвичай «недопрацьовують» дрібні деталі та перспективу:

1. Геометрія об'єктів: «Плазмовий телевізор» у руках солдатів має неприродні пропорції та дивне відображення на екрані, що не відповідає навколишньому середовищу.

2. Цифрові артефакти: Бампер вантажівки, поверхня землі та частини кінцівок військових сильно пікселізовані та мають ефект розмиття (blur), що не властиво реальній оптиці камери.

3. Анатомічні та формені помилки: Обличчя фігур на фото нечіткі та буквально «зливаються» з фоном. Шеврони на формі перетворені на нечитабельні плями, а написи на спорядженні — на хаотичний набір пікселів.

4. Проблеми з реквізитом: Один із солдатів тримає предмет із цифрою «9», розташування якої грубо порушує закони фізики та перспективи.

Фактчекери ресурсу Myth Detector протестували зображення за допомогою спеціалізованого інструменту Hive Moderation. Результати підтвердили підозри: з імовірністю 99,1% фотографія була створена штучним інтелектом.

Важливий контекст 

Поширення цього фейку відбулося на тлі реальних дискусій у медіапросторі. 23 квітня ізраїльське видання Haaretz опублікувало статтю про свідчення щодо про можливі випадки мародерства на півдні Лівану, що пізніше підхопили турецька агенція Anadolu Agency, а згодом видання The Times of Israel написало про розслідування інцидентів мародерства військовою поліцією Ізраїлю.

Висновок

Автори фейку використали реальний інформаційний привід (дискусію про дисципліну в армії та розслідування військової поліції щодо інцидентів мародерства), щоб підкріпити його сфабрикованим «візуальним доказом». Це класичний прийом дезінформації: змішування правдивого контексту з фейковим контентом для посилення емоційного впливу на аудиторію.

Нагадуємо, що навіть за наявності гострих політичних чи військових дискусій, використання згенерованих зображень як «документальних фактів» є неприпустимим і слугує виключно для маніпуляції суспільною думкою.