У мережі поширюють фото жінок, які тримають великий синьо-жовтий прапор. У публікаціях дописують, що світлину зробили під час мітингу організації «Марсель — Одеса» на сходах вокзалу Сен-Шарль у Марселі (Франція). 

Пропагандисти наголошували, що акція буцімто обурила місцевих жителів, які почали топтати та паплюжити український прапор. «Мабуть, французам українці вже сильно набридли, якщо вони готові так робити з “державним” прапором», — коментують пропагандисти. Однак це — неправда. 

Аналітики VoxCheck зазначають, що нема жодної інформації про подібний інцидент під час акції. «Обурених» французів могли просто вигадати пропагандисти. Адже на офіційній сторінці організації «Марсель-Одеса» у фейсбуці можна знайти відповідне фото, яке використовують фейкороби у своїх публікаціях. У підписі до неї голова спілки Наталія Добрянська звітує про проведену акцію та зазначає, що одесити люблять  сходи до станції Сен-Шарль, тому що вони нагадують їм Потьомкінські сходи в Одесі. Проте ні в підписі до фотографії, ні в коментарях до допису немає жодної згадки про інцидент з паплюженням прапора. 

Причому також в українських і у французьких медіа немає ніякої інформації про такі інциденти під час акції.

«Воєнкори» (скорочено від «воєнні кореспонденти») — це пропагандисти, які вдають із себе журналістів. Хоч вони й працюють у зоні бойових дій, насправді так звані «воєнкори» є штатними співробітниками російських воєнно-інформаційних підрозділів, які обслуговують агресію.

У сучасній Росії поняття «воєнкор» стало входити в повсякденний вжиток у 2014 році, коли почалася російсько-українська війна. Тоді багато патріотично налаштованих росіян почали висвітлювати події, що відбувалися на Донбасі. З початком же повномасштабної війни у 2022 році «воєнкори» стали явищем, а сам термін закріпився в російськомовному сегменті інтернету. За перші місяці повномасштабної війни російські «воєнкори» завоювали велику популярність, оскільки російській авдиторії були потрібні альтернативні джерела інформації про перебіг війни, відмінні від офіційних. І перш за все в телеграмі як зручній платформі. 

Насправді «воєнкори» стали настільки значним і широким явищем, що в Держдумі Росії навіть запропонували прирівняти «воєнних кореспондентів», які висвітлюють війну, до ветеранів бойових дій. Крім того, деяких російських «воєнкорів» нагородили медалями нібито за їхню небезпечну роботу в зоні бойових дій.

Попри вдавану критичність, «воєнкори» завжди залишаються в руслі ключових кремлівських наративів. Коли треба, гасять обурення й паніку. Коли треба, навпаки — підіймають температуру до необхідного рівня, шукаючи винних серед військових комісарів, командирів або губернаторів. Головне: серед винуватців проблем, про які пишуть «воєнкори», ніколи не буває Путіна. Він — хороший, просто його всі обманюють і не кажуть усієї правди. 

Більшість «воєнкорів» після втечі російської армії з Київщини, Чернігівщини й Сумщини різко змістила фокус на події в інших регіонах, де в росіян були бодай якісь успіхи. «Київ не був і не міг бути основним напрямком», «Перегрупування — це військова необхідність, що часто суперечить політичній доцільності», «головне — це південь, де зерно та вихід до Чорного моря — Одеса, Миколаїв». Далі були сотні дописів, які переконували, що вбиті на Київщині мирні мешканці — це «постановка». Один із популярних російських «воєнкорів» Коц позиціював себе як «очевидець», який тіл убитих не бачив. 

І за схожим принципом було щоразу, коли владі була потрібна допомога «воєнкорів», щоб відвернути увагу чи знизити рівень розчарування суспільства через погані новини з поля бою. Наприклад, допоки острів Зміїний був у руках росіян, він був «стратегічним об’єктом», що давав Росії контроль над майже всім Чорним морем. Проте коли росіян звідти вибили, «воєнкори» спочатку не писали нічого, а десь за тиждень почали говорити про Зміїний як про «територію, яка має значення лише за повного контролю над Одесою і Миколаєвом». А український прапор на острові називали «піар-акцією».

У анонімних телеграм-каналах поширюють інформацію, начебто українські військові побили інструктора НАТО за відмову розмовляти українською. Інцидент буцім стався в Данії під час навчань пілотів. Це — брехня. 

Аналітики VoxCheck узялися за цей кейс і з’ясували, що це вигадана новина, яку опублікували в сатиричному каналі. 

Ні українські, ні іноземні медіа не писали про таку подію. Першоджерелом вигаданої новини є сатиричний телеграм-канал «Империя очень зла». В описі каналу вказано: «Обережно, можливий фейк і жорстка сатира. Написане є художньою вигадкою, всі збіги випадкові».

У соцмережах поширюють так звану заяву Дмитра Кулеби, нібито Україна вважає Міжнародну космічну станцію (МКС) законною військовою ціллю, оскільки на ній перебуває російський космонавт. Це — брехня.

Аналітики VoxCheck написали, що така новина вигадана й опублікували її в сатиричному каналі. І в українському МЗС не робили таких заяв. Також українські дипломати не давали схожі коментарі для медіа.

У соцмережах поширюють ролик, де українці «просять прихистку» у країнах-членах Євросоюзу і НАТО, при цьому всі троє учасників представляються у свинячій подобі. За сюжетом США виявляються м’ясником, який нажився на біді поросят. «Які круті мультики в ЄС», — коментують пропагандисти. Це — неправда. 

Аналітики VoxCheck дослідили кейс і встановили, що так званий мультфільм — відеофейк. Адже насправді це анімація казки, на яку пропагандисти наклали текстовий супровід. 

За пошуком за ключовими словами у YouTube вдалося встановити, що анімаційний ролик ще у 2020 році створив користувач із ніком Frame Order. Автор створює розважальні анімації за мотивами відомих фільмів та казок із використанням чорного гумору.

В оригінальному відео відсутні написи про Україну, НАТО, ЄС, на відміну від пропагандистського «мультфільму».  

У анонімних телеграм-каналах пишуть, що «українська влада» нібито вимагає власників телеграм-каналів підтвердити вік, аби увійти в акаунт. У публікації пишуть, що без такої перевірки буцім неможливо зайти в акаунт користувача. Це — брехня. 

Аналітики VoxCheck опрацювали цей кейс і дійшли до висновку, що така інформація не відповідає дійсності — у Телеграмі не потрібно підтверджувати свій вік для входу в акаунт. Це частина «клікбейтної» реклами, де нібито під приводом зміни у користуванні Телеграму, користувачам пропонують перейти за посиланням, «аби дізнатися більше».

Наприклад, фахівці зафіксували цю рекламу у телеграм-каналі «Киевский движ» і у низці інших. І Користувач натискає кнопку і переходить за посиланням до телеграм-каналу, що замовив рекламу.