Російська пропаганда запустила черговий вкид, що маніпулює на чутливій темі українсько-польських відносин. Цього разу у соцмережах розповсюдили фейк про те, що українські майстри нібито продають сувенірні сокири з натяком на Волинську трагедію та закликами до нового насильства. Насправді ж «кривавий сувенір» виявився продуктом штучного інтелекту, а першоджерелом вкиду стали проросійські майданчики.

Розвінчали цей вкид польські фактчекери Demagog. 

Анатомія фейку: що поширювали у мережі?

У польському сегменті соцмереж X (Twitter) та Facebook, а також у телеграм-каналах масово розлетілися фотографії сокири з вигравіюваними написами українською мовою: «43′ ми можемо повторити», «Все минає, все змінюється. Історія повторюється» та роками «1943–202...».

Користувачам це подавали як реальний товар, який буцімто відкрито продається в Україні на платформі оголошень 44.ua та польському сайті sprzedamy.pl. Мета вкиду очевидна — викликати у польського суспільства обурення, страх та ненависть до українців, використовуючи болючу тему трагічних подій на Волині у 1943 році.

ШІ-генерація замість реальності: як викрили підробку

Польські фактчекери з проєкту Demagog дослідили походження фото та довели, що «сокири розбрату» фізично не існує.

Хто розпочав маніпуляцію?

Провокація досягла своєї мети серед радикально налаштованих користувачів. Під публікаціями почали з’являтися коментарі із закликами до депортації українців та агресивними випадами на кшталт: «Операція "Вісла" 2.0 зараз би не завадила».

Однією з перших (3 липня) у польському сегменті дезінформаційну хвилю підняла одіозна польська діячка, модель, та кандидатка у мери Кракова Маріанна Шрайбер, чий пост у Х зібрав чимало переглядів та обурених реакцій, перш ніж фейк спростували. У червні 2026 року Шрайбер вже використовувалал ШІ-генерований відеоролик на якому скидає український прапор з краківської ратуші. 

Чому це важливо?

Тема Волинської трагедії 1943–1945 років є однією з найчутливіших у відносинах між Києвом та Варшавою. Російські спецслужби та підконтрольні їм ботоферми роками паразитують на історичних ранах обох народів. Використання штучного інтелекту суттєво здешевлює процес створення подібних «вкидів».

Цей класичний приклад гібридної атаки, спрямованої на руйнування солідарності між Польщею та Україною. 

Напередодні 11 липня в X поширювали дипфейк-«ведучу» з трьома різними наративами.

За кілька днів до відзначення у Польщі новоствореного державного дня пам"яті Волинської трагедії (11 липня) в соцмережі X почала поширюватися серія відеороликів (1, 2, 3), оформлених під ефір телеканалу DW News. Пости з роликами набрали від 147 до 155 тисяч переглядів кожен і були тагретовані на англомовну аудиторію, та поширення у західних медіа. Виявили відеофейк аналітики "Детектора Медіа". 

Що поширювали

Усі ролики починаються з ідентичного вступу «ведучої» — фрази «why Poles hate Ukrainians» ("Чому поляки ненавидять українців"), — після чого в кожному відео звучить окремий, змістовно не пов'язаний з іншими наратив. Усі три пости тегають ідентичний набір медіа (DW, Kyiv Independent, Reuters, BBC, AFP, Euronews, POLITICO Europe, ZDF, BILD, Der Spiegel, франкомовні та польські ЗМІ тощо) — типовий прийом для штучного нарощування охоплення й тиску на редакції. Які наративи поширювали:

Чому це фейк

Контекст

Кейс укладається в задокументовану аналітиками Детектора Медіа ширшу кампанію напередодні річниці Волинської трагедії, пов'язану з фейковими «архівними документами» та іншими маніпуляціями, спрямованими на загострення українсько-польських відносин.

У соцмережах поширювали дезінформацію про те, що під час виконання грузинського гімну гравці збірної України нібито демонстративно повернулися спиною до суперників. Насправді ж це стандартна спортивна процедура, яка не має жодного стосунку к протесту. Спростували маніпуляцію фактчекери MythDetector.

На початку липня користувачі соцмереж, зокрема у Фейсбуці ( 1 ; 2 ; 3 ; 4 ; 5 ) поширювати дописи про те, що під час баскетбольного матчу між збірними України та Грузії українські спортсмени нібито виявили неповагу до грузинських колег. Як «доказ» автори публікацій додавали фото та відео, на яких українські баскетболісти під час виконання гімну Грузії дійсно стоять спиною до грузинської команди.

Ці повідомлення подавалися як жест «протесту» чи «неповаги» з боку українців.

Що відбулося насправді?

Гравці збірної України повернулися не «спиною до грузинських колег», а обличчям до державних прапорів.

Матч проходив у столиці Латвії — Ризі. Як пояснили фактчекерам з організації Myth Detector у Федерації баскетболу України (ФБУ), державні прапори країн на ризькій арені були вивішені на одному боці майданчика. Згідно зі спортивним етикетом та протоколом, під час виконання державних гімнів спортсмени обох команд повертаються обличчям саме до прапорів. Оскільки грузинська збірна стояла навпроти української, під час розвороту до прапорів українці опинилися спиною до суперників.

Жодного політичного підтексту чи демаршу в цьому не було.

Аналогічна ситуація відбулася за кілька днів до цього — 28 червня, під час товариського матчу між збірними Латвії та Грузії. На відеозаписі гри чітко видно, що латвійські баскетболісти спочатку стояли обличчям до грузинських колег, але безпосередньо перед початком виконання гімнів розвернулися в бік прапорів, опинившись у такій самій позиції, як і українці 2 липня.

Отже, подібні маніпуляції спрямовані на штучне розпалювання ворожнечі та створення видимості конфліктів між країнами-партнерами там, де для цього немає жодних підстав. Спортсмени збірної України діяли виключно за міжнародним спортивним протоколом, виявляючи повагу до державних символів.