Пропагандисти продовжують вдаватись до теорій змови, щоб виправдати агресію Росії проти України та пояснити події, що відбуваються у світі. Зокрема, вони використовують конспірологічний сценарій, згідно з яким Велика Британія та Франція нібито організовують перевороти по всьому світу, щоб отримати прибуток від олігархів, підкуповуючи еліти, які підтримують захоплення влади військовим шляхом. Конспірологи стверджують, що перевороти нібито фінансуються за допомогою грошей, бандитів та зброї згаданих держав. Водночас демократії описуються як слабкі перед корупцією, а авторитаризм представляється як вищий і божественно обґрунтований тип правління.

Адаптуючи теорію до останніх протестів у Грузії та Сирії, пропагандисти стверджують, що ці протестні рухи нібито є результатом зовнішнього впливу, коли держави Заходу через підкуп еліт і підтримку опозиційних груп прагнуть дестабілізувати політичні режими для досягнення власних інтересів. У Грузії, зокрема, конспірологи бачать «руку ЄС» через фінансування проєктів громадянського суспільства. В Сирії ж підтримка опозиції і повстанців з боку Заходу також може бути інтерпретована через призму цієї теорії як частина «глобальної стратегії маніпуляцій та переворотів».  

Росія використовує цю теорію, щоб виправдати свою агресію проти України, стверджуючи, що західні держави через своїх агентів, фінансові й політичні інтереси підбурюють дестабілізацію в Україні. У такий спосіб, зокрема, вони пояснюють події Євромайдану. Російська пропаганда стверджує, що через підкуп еліт і підтримку протестів Захід начебто хоче створити хаос в Україні та використовує її як інструмент для досягнення власних цілей. Таким чином конспірологи та пропагандисти виправдують російське вторгнення в Україну, представляючи його як захист від «загрози з боку Заходу».

Ця теорія є частиною російської пропаганди, що намагається перекласти відповідальність за агресію на західні держави та їхній вплив. Реальність же полягає в тому, що Росія є агресором, який порушує міжнародне право й територіальну цілісність інших держав. Протести в Україні та інших державах є результатом внутрішніх причин, таких як політична та економічна ситуація, а не зовнішніх підбурювань. Західні держави, європейські та міжнародні інституції, навпаки, підтримують Україну у її праві на самовизначення та суверенітет.

Російські пропагандисти у своїх медіа, зокрема телеграм-каналах, поширюють нові фейки, звинувачуючи українських військових у нелюдських злочинах, таких як вбивства цивільних на Донбасі, скидання тіл у колодязі, руйнування церков та джерел питної води.  

Про це пишуть фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО. Вони з’ясували, що ці заяви базуються на непідтверджених «свідченнях» російських військових або жителів окупованих територій, які поширюють чутки без жодних фактів. 

Пропагандисти цілеспрямовано розповсюджують такі історії, щоб дискредитувати ЗСУ, підірвати довіру до України у міжнародній спільноті та виправдати власні численні воєнні злочини, включаючи систематичне знищення цивільної інфраструктури та насильство проти мирного населення. Такі маніпуляції є класичним інструментом інформаційної війни, спрямованим на створення фальшивого іміджу ворога.

Інформація про нібито окупацію частини Сумської області, зокрема біля села Олександрія, яку поширюють пропагандисти в анонімних телеграм-каналах, є неправдивою. 

Про це пише Центр протидії дезінформації при РНБО. Сумська обласна військова адміністрація підтверджує, що ситуація на кордоні залишається повністю контрольованою, без зафіксованих бойових дій чи проривів ворога. Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко також зазначив, що кордон із Росією функціонує як лінія фронту. Українські Сили оборони міцно утримують свої позиції, забезпечуючи захист і протидію будь-яким спробам ворога проникнути на територію України.

Пропагандисти поширюють дезінформацію про нібито окупацію частини Сумської області з кількох причин. Такі повідомлення мають пробуджувати паніку в українців, викликаючи недовіру до дій влади та військових. Фейкові новини про прориви або окупацію покликані створити уявлення про слабкість Збройних сил України. Російській пропаганді важливо підтримувати наратив про свої «успіхи», навіть якщо вони не відповідають дійсності. Це також може бути спробою відвернути увагу від реальних проблем та поразок російської армії.

Пропагандистські анонімні телеграм-канали поширюють твердження про перебування в сирійській провінції Ідліб українських інструкторів із числа співробітників ГУР, які нібито тренують бойовиків «Хаят Тахрір аль-Шам» для ведення бойових дій у Сирії. Насправді це частина російської інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію України. 

Про це пишуть фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони з’ясували, що подібні звинувачення Москва використовувала й раніше, зокрема стосовно постачання зброї ХАМАСу чи участі в терактах. Жодних доказів цих звинувачень не представлено. 4 грудня МЗС України спростувало ці звинувачення, наголосивши, що Москва сама є головним експортером насильства і хаосу, зокрема підтримуючи терористичні організації.

У такий спосіб пропагандисти намагаються створити негативний образ України, щоб підірвати її міжнародну репутацію і відносини з партнерами. Це також робиться, щоб відвернути увагу від власних дій Росії в Сирії та інших регіонах, де вона активно підтримує насильство й хаос. Крім того, це спроба зменшити рівень допомоги Україні з боку західних країн, посіявши сумніви щодо її дій і моральних принципів.

Проросійські пропагандистські ресурси поширюють заяви депутата Верховної Ради Артема Дмитрука, в яких він звинувачує президента Зеленського в «геноциді власного народу» під керівництвом «західних кураторів». Утім це - неправда.

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці зазначають, що Артем Дмитрук, хоча формально є депутатом, фактично перебуває поза межами України, незаконно виїхавши за кордон. Він активно співпрацює з російською пропагандою, даючи інтерв’ю забороненим у ЄС ресурсам, зокрема RT. У своїх виступах Дмитрук просуває наративи про «злочинний режим Зеленського» та звинувачує його в розв’язанні війни, розпочатої Росією, і в «геноциді українського народу».

Звинувачення в «геноциді» та інших злочинах покликані послабити довіру до президента Зеленського та уряду України як серед українців, так і на міжнародному рівні. Використаовуючи зрадників із середовища української політики, російська пропаганда створює ілюзію «внутрішнього спротиву» в Україні. Дмитрук виправдовує дії Росії, перекладаючи провину за війну та її наслідки на Україну, що допомагає легітимізувати агресію в очах російської аудиторії.