Проросійські джерела одночасно запустили кілька сюжетів про нібито колапс продовольчого забезпечення в Україні — від вигаданого мобільного застосунку для пошуку хліба в Харкові до підробленої обкладинки польського видання. Усі три історії які проаналізували фактчекери Укрінформу — сфабриковані. 

Епізод 1. Неіснуючий застосунок «Де Хліб?»

Російські Telegram-канали та акаунти в X поширили скріншот нібито мобільного додатку «Де Хліб?» — начебто створеного харків'янами, щоб шукати хліб у місті через дефіцит. Меседж посилював враження, що населення нібито голодує.

Перевірка показала: у App Store такого застосунку не існує. Сама картинка сторінки — фабрикація, яка лише імітує інтерфейс магазину додатків: наприклад, оцінка та віковий рейтинг розміщені інакше, ніж у справжньому App Store. Крім того, на вбудованій карті вказано магазин мережі «Кулиничі» на вул. Сумській, 87 у Харкові — проте в реальному переліку торгових точок мережі такої адреси немає.

Епізод 2. «Заборона фотографувати порожні полиці»

Паралельно поширювали фотографії начебто з українських супермаркетів із «оголошеннями», що фотографувати порожні полиці заборонено — під загрозою штрафу і звинувачень у «співпраці з ворогом».

Це також підробка: зображення згенеровані штучним інтелектом. Центр протидії дезінформації підтвердив, що знімки фейкові, а вказаний на них штраф у 3000 гривень — вигаданий. За даними ЦПД, першоджерелом стали ті самі російські пропагандистські Telegram-канали. Додаткова перевірка сервісами AI or Not та Hive Moderation також показала високу ймовірність ШІ-генерації цих фото.

Епізод 3. Підроблена обкладинка польського тижневика

Третій сюжет — фальшива обкладинка польського видання Przegląd Regionalny з твердженням, що нібито 63% українців очікують «голодну осінь і зиму».

Офіційний сайт видання підтверджує, що номер №372 справді вийшов 19 серпня 2026 року — але без жодного матеріалу про продовольчу кризу в Україні. Натомість у випуску реально йшлося, зокрема, про новий парк у Щенсному. Саме цей матеріал пропагандисти й підмінили вигаданим текстом про «голод», зберігши дизайн справжньої обкладинки.

Навіщо це поширюють

Мета такої кампанії — деморалізувати українців і посіяти страх щодо продовольчої безпеки. У ЦПД пов'язують появу таких фейків із реальними, але тимчасовими логістичними труднощами: перебоями постачання до магазинів через російські ж обстріли складів і логістичних центрів. Тобто наслідки власних атак Росія намагається перетворити на інформаційну зброю, роздмухуючи їх до масштабів вигаданого голоду.

Висновок

Жодних ознак масової продовольчої кризи в Україні три перевірені сюжети не підтверджують — усі три виявилися фабрикаціями: неіснуючий застосунок, згенеровані ШІ фотографії заборон і підроблена обкладинка іноземного видання. Це чергова хвиля скоординованої дезінформації, розрахована на посилення паніки й підрив довіри до продовольчого забезпечення в Україні.

Наприкінці серпня у Х та Фейсбуці поширюювали відеоролик, на якому чоловік із балкона багатоповерхівки розмахує синьо-жовтим стягом, та нібито вигукує антивоєнні гасла: «Ні війні, розумієте? Вона має закінчитися, припиніть вбивати людей!».

Проросійські акаунти та боти у Facebook і X (Twitter) переконують, що події нібито відбуваються в Росії. Частина користувачів стверджує, що кадр знято під час повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, інші ж прив’язують ролик до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України.

Проте це черговий фейк, створений за допомогою штучного інтелекту. Грузинські фактчекери з проєкту MythDetector детально розібрали маніпуляцію.

Що показала перевірка

Кадри мають кілька технічних невідповідностей, типових для синтетичного відео:

Аналіз спеціалізованими інструментами підтвердив штучне походження ролика: детектор Hive Moderation оцінив імовірність використання ШІ у відео в 74,3%, а інструмент розпізнавання клонування голосу Hiya показав 61% ймовірності синтезованого аудіо.

Висновок

Відео з чоловіком, який нібито розмахує українським прапором з балкона в Росії і закликає зупинити війну, — не документальні кадри, а продукт штучного інтелекту. Про це свідчать і візуальні артефакти (сніг замість серпневої спеки, «зникаюча» рука, розсинхрон губ), і незалежні детектори ШІ-контенту.

У польських соцмережах поширюють вкиди про те, що під час вибуху на складі під Києвом нібито було знищено цінні ракети до комплексів ЗРК Patriot, надані Польщею. Польські фактчекери з «Demagog» проаналізували ці фейки та з'ясували їхнє походження. 

Після удару по складу боєприпасів у селі Мила на Київщині 29 серпня, в наслідок якого загинуло 36 людей і понад 50 отримали поранення, в мережі поширили тезу, що там нібито були і «здетонували» ракети до систем Patriot — начебто саме ті, які Польща передала Україні. Жодне офіційне джерело — ні українське, ні російське — цього не підтвердило. Джерело фейку — проросійські телеграм-канали та відомі поширювачі дезінформації.   

Вердикт: маніпуляція / непідтверджена інформація.

Що сталося насправді

У ніч на 29 серпня російський дрон ударив по складу боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київщини. Влучання спричинило пожежу і подальшу масштабну детонацію, яка тривала годинами й розкидала снаряди по житловій забудові. Внаслідок трагедії загинули 38 людей, десятки дістали поранення, пошкоджено близько 50 будинків.

Президент Володимир Зеленський заявив, що перше влучання прийшлося саме у склад Сил оборони, «якого там точно не повинно було бути», і що зберігалися там «ракети, міни, інші боєприпаси та безпілотники» — без згадки про Patriot. Він також наголосив, що винні у порушенні норм зберігання боєприпасів поблизу житлових будинків мають понести відповідальність. Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив, що до розслідування залучені СБУ та Офіс генерального прокурора; відкрито провадження за фактом службової недбалості. Слідство з'ясовує, чи склад узагалі був офіційно зареєстрований.

Звідки взявся фейк про Patriot

Тези про нібито знищені ракети Patriot пішли від російських телеграм-каналів (зокрема «Рybar»), а також від осіб, визнаних в Україні пропагандистами — наприклад, Анатолія Шарія, який перебуває під санкціями РНБО з 2021 року. Далі це підхопили проросійські акаунти в Facebook і X, включно з ресурсами, які раніше вже публікували антиукраїнську дезінформацію.

Наратив підсилили внутрішнім невдоволенням у Польщі фактом передачі Україні ракет до Patriot — тобто маніпуляція експлуатує реальну, але не пов'язану напряму подію, аби додати «емоційної ваги» фейку.

Чому це не підтверджується

Ширший контекст

Це вже не перший подібний випадок: у липні під час атаки на Київ росіяни також влучили у склад боєприпасів серед житлової забудови — тоді "Детектор Медіа" спростовував чутки про зброю зі збідненим ураном. Показово, що тема ракет Patriot регулярно стає мішенню російських інформаційних операцій. Місія ООН з моніторингу дотримання прав людини в Україні окремо розслідує саму трагедію в с. Мила із погляду міжнародного гуманітарного права — розміщення боєприпасів поруч із цивільною забудовою.

Висновок

Теза про «знищені польські Patriot» — це непідтверджена маніпуляція, яку поширюють проросійські джерела для дискредитації військової допомоги Україні та підриву довіри між українцями й польськими партнерами. Жодних доказів того, що на складі взагалі зберігалися саме ракети до Patriot, немає.