Проросійські джерела одночасно запустили кілька сюжетів про нібито колапс продовольчого забезпечення в Україні — від вигаданого мобільного застосунку для пошуку хліба в Харкові до підробленої обкладинки польського видання. Усі три історії які проаналізували фактчекери Укрінформу — сфабриковані. 

Епізод 1. Неіснуючий застосунок «Де Хліб?»

Російські Telegram-канали та акаунти в X поширили скріншот нібито мобільного додатку «Де Хліб?» — начебто створеного харків'янами, щоб шукати хліб у місті через дефіцит. Меседж посилював враження, що населення нібито голодує.

Перевірка показала: у App Store такого застосунку не існує. Сама картинка сторінки — фабрикація, яка лише імітує інтерфейс магазину додатків: наприклад, оцінка та віковий рейтинг розміщені інакше, ніж у справжньому App Store. Крім того, на вбудованій карті вказано магазин мережі «Кулиничі» на вул. Сумській, 87 у Харкові — проте в реальному переліку торгових точок мережі такої адреси немає.

Епізод 2. «Заборона фотографувати порожні полиці»

Паралельно поширювали фотографії начебто з українських супермаркетів із «оголошеннями», що фотографувати порожні полиці заборонено — під загрозою штрафу і звинувачень у «співпраці з ворогом».

Це також підробка: зображення згенеровані штучним інтелектом. Центр протидії дезінформації підтвердив, що знімки фейкові, а вказаний на них штраф у 3000 гривень — вигаданий. За даними ЦПД, першоджерелом стали ті самі російські пропагандистські Telegram-канали. Додаткова перевірка сервісами AI or Not та Hive Moderation також показала високу ймовірність ШІ-генерації цих фото.

Епізод 3. Підроблена обкладинка польського тижневика

Третій сюжет — фальшива обкладинка польського видання Przegląd Regionalny з твердженням, що нібито 63% українців очікують «голодну осінь і зиму».

Офіційний сайт видання підтверджує, що номер №372 справді вийшов 19 серпня 2026 року — але без жодного матеріалу про продовольчу кризу в Україні. Натомість у випуску реально йшлося, зокрема, про новий парк у Щенсному. Саме цей матеріал пропагандисти й підмінили вигаданим текстом про «голод», зберігши дизайн справжньої обкладинки.

Навіщо це поширюють

Мета такої кампанії — деморалізувати українців і посіяти страх щодо продовольчої безпеки. У ЦПД пов'язують появу таких фейків із реальними, але тимчасовими логістичними труднощами: перебоями постачання до магазинів через російські ж обстріли складів і логістичних центрів. Тобто наслідки власних атак Росія намагається перетворити на інформаційну зброю, роздмухуючи їх до масштабів вигаданого голоду.

Висновок

Жодних ознак масової продовольчої кризи в Україні три перевірені сюжети не підтверджують — усі три виявилися фабрикаціями: неіснуючий застосунок, згенеровані ШІ фотографії заборон і підроблена обкладинка іноземного видання. Це чергова хвиля скоординованої дезінформації, розрахована на посилення паніки й підрив довіри до продовольчого забезпечення в Україні.