Відомий фотограф Ян Доброносов оприлюднив світлини могил із номерами на кладовищі в Краматорську, що викликало хвилю помилкових припущень і маніпуляцій у російських та проросійських медіа. У коментарях до його посту почали з'являтися різні припущення про призначення цих могил. Деякі користувачі запитували, чи можуть це бути могили невпізнаних місцевих мешканців. Про це пише KramatorskPost. 

Журналісти видання запевняють, що ці поховання не мають жодного стосунку до війни. Як пояснив начальник управління інформаційної політики Краматорської міськради Ігор Єськов, перші поховання на цьому секторі з'явилися ще у 2020 році, і він був спеціально відведений для безрідних осіб, чиї імена та прізвища неможливо було встановити на момент погребіння. Зазвичай, це могили людей без постійного місця проживання, яких часто неможливо ідентифікувати через відсутність документів або зв'язків із рідними. Єськов пояснив, що час від часу у місті виявляють померлих безхатьків, і знайти їхніх родичів буває вкрай складно, навіть для поліції, але поховання все одно необхідне. Такі особи ховаються на визначеній території кладовища, їхні дані вносяться до спеціальної картотеки, яка ведеться ще з радянських часів. Їм присвоюється номер поховання, і якщо згодом знаходяться родичі, за цим номером можна знайти місце, де похована людина. 

Додатково, у Краматорську було створено окремий сектор для почесних поховань загиблих військових, відомий як Алея героїв, з чітко визначеними правилами щодо того, кого можна там ховати. На додаток до коментарів, висловлювались також думки, що ці поховання можуть належати неопізнаним людям, можливо, військовим, медичним працівникам або волонтерам, яких важко ідентифікувати через відсутність документів чи свідків подій. На жаль, подібні поховання є і в інших регіонах України, особливо у зонах, де відбувалися бої.

Поширення маніпулятивних повідомлень про могили з номерами у Краматорську мало на меті створення негативного емоційного фону навколо України та посіяти недовіру до української влади. Через перекручування фактів такі вкиди використовуються для того, щоб представити Україну в невигідному світлі, породити страхи та підозри серед населення, а також зміцнити наративи про «знущання над своїми громадянами».

Реагуючи на результати другого туру президентських виборів у Молдові, які відбулися 3 листопада 2024 року та на яких перемогла Мая Санду, проросійські медіа та політики назвали її «президентом діаспори». Таке формулювання вони виправдовують тим, що без голосів молдовської діаспори чинна президентка програла б вибори.

За даними Центральної виборчої комісії, усередині Молдови висуванець проросійської Партії соціалістів Александр Стояногло, який отримав 51,19% голосів, справді випередив Санду (48,81%) на 32 тисячі голосів. Однак з урахуванням голосів діаспори переконливу перемогу в другому турі президентських виборів із відставанням майже в 11% (55.35% проти 44.65%) здобула саме Мая Санду. 

Подібні закиди в сторону Маї Санду є частиною російського інформаційного впливу та своєрідного протесту, адже вочевидь перемога проєвропейської та прозахідної кандидатки в президенти не входила до планів Кремля. 

Напередодні Росія втручалася у вибори в Молдові, намагаючись вплинути на їхні результати. Зокрема, у Молдові по телебаченню показали розслідування журналістів порталу Ziarul de Gardă ​​про те, як проросійська партія «Шор» підкуповувала громадян за гроші з Москви. Що стосується російського інформаційного впливу в Молдові, то в Центрі протидії дезінформації писали, що упродовж усієї виборчої кампанії Росія здійснювала інформаційні атаки на владу Молдови та різноманітні провокації.

Використання проросійськими а́кторами терміну «президент діаспори» має на меті дискредитувати перемогу президентки Молдови Маї Санду. Ствердити, мовляв, вона тепер є «нелегітимним президентом». 

Пропагандистські медіа та користувачі соцмереж почали поширювати інформацію про те, що в Україні буцімто змушують громадян змінювати російські прізвища на українські через державний сервіс «Дія». Пропагандисти опублікували нібито скриншот повідомлення, у якому користувачу з прізвищем «Лебедєв» пропонують «українізувати» його на «Лебеденко», «Лебединський» або «Лебедчук». Втім це - фейк.

StopFake спростував цей фейк, виявивши помилки в тексті скриншота, які вказують на підробку. Зокрема, використання російської букви «е» замість української «є» та неправильне узгодження роду слова «прізвище» як жіночого, а не середнього, як і використання неофіційного шрифта. Ці помилки є малоймовірними для офіційного повідомлення від «Дії». Крім того, фахівці StopFake перевірили офіційні сторінки «Дії» і не знайшов жодних подібних ініціатив чи «послуг із українізації». Міністерство цифрової трансформації України, яке відповідає за функціонування «Дії», також підтвердило, що такі повідомлення не розсилалися і є підробкою. 

Цей фейк є черговою спробою пропаганди дискредитувати українську державну систему та розпалити напругу у суспільстві, поширюючи неправдиву інформацію про нібито примусове нав’язування української ідентичності громадянам.

Пропагандистські анонімні телеграм-канали активно розповсюджують оголошення про «знижку 50%» на один черевик для ветеранів ЗСУ з інвалідністю, що нібито встановлена українськими продавцями. Втім це - вигадка, а фото із оголошенням є відредагованим.

Про це кажуть фахівці Центру протидії дезінформації. Вони наголошують, що цей тип дезінформації спрямований на маніпуляцію емоціями громадян, щоб викликати обурення та зневіру серед українців, особливо серед тих, хто активно підтримує військових та допомагає пораненим. Через цілеспрямовані фейки російські пропагандисти намагаються зобразити українське суспільство як таке, що не цінує своїх героїв, що є абсолютно хибним і маніпулятивним.

Такі вкиди також можуть посіяти зневіру серед міжнародних партнерів, які надають Україні фінансову та гуманітарну допомогу. Пропаганда прагне переконати як зовнішню, так і внутрішню аудиторії в тому, що підтримка ветеранів слабка, а їхні потреби ігноруються. Це не лише підриває єдність всередині країни, а й може негативно вплинути на репутацію України в світі. Водночас такі маніпуляції посилюють стереотипи, зображаючи Україну як країну, яка нібито зневажає своїх героїв, що в умовах війни є небезпечним інструментом психологічного впливу на суспільство.

Російські анонімні телеграм-канали поширили інформацію про затримання волонтера на блокпості в Сумській області нібито з понад 100 кг наркотиків, які мали отримати українські військові з 82-ї бригади ЗСУ. Пропагандисти скористалися фото пікапа з наркотиками з соцмережі X. Втім це - неправда.

Це з’ясували фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони з’ясували, що фото, використане для фейку, насправді належить до звіту прикордонної служби США. А вантаж із наркотиками, про який йдеться у вигадці, було вилучено у Техасі, а не в Україні. 

Мета таких інформаційних маніпуляцій — дискредитація українських військових та волонтерів в очах міжнародної спільноти, що підриває підтримку України на міжнародному рівні. Такі фейки створюють враження корупції та злочинної діяльності серед українських захисників і волонтерів, прагнучи викликати недовіру серед партнерів та донорів, які надають допомогу Україні. Подібні дезінформаційні кампанії є частиною стратегії Росії, що націлена на підірвання єдності міжнародної підтримки та ставлення до України як до надійного партнера у боротьбі за безпеку та демократію.