На початку червня 2026 року Зеленський звернувся до Путіна з відкритим листом, запропонувавши пряму зустріч, повне припинення вогню на час переговорів, обмін полоненими «всіх на всіх» і повернення депортованих дітей. Kremlin-aligned Ukraina.ru відреагувала матеріалом, у якому ця ініціатива подається як «стара схема»: Київ нібито імітує мирні зусилля, щоб отримати схвалення Заходу й продовжувати війну. Додатковий аргумент — Зеленський нібито «нелегітимний», бо його п'ятирічний мандат збіг у травні 2024 року, а отже, Москві нема з ким говорити, йдеться у матеріалі румунського фактчекінгового проєкту Veridică.

Чому це маніпуляція

По-перше, аргумент про «нелегітимність» Зеленського — це свідома підміна понять. Конституція України передбачає, що президент виконує повноваження до складення присяги новообраним. Водночас законодавство прямо забороняє проведення виборів в умовах воєнного стану. Мільйони громадян — у вимушеному переселенні, сотні тисяч — на фронті, частина території — окупована або під обстрілами. Саме ці обставини, породжені російською агресією, унеможливлюють вибори. Москва створила ситуацію, за якої вибори неможливі, а тепер використовує їх відсутність як привід відмовитися від переговорів.

По-друге, наратив про «Росію, відкриту до діалогу» спростовується хронологією подій. У травні 2025 року Зеленський підтримав ідею зустрічі в Стамбулі — Путін відмовився приїхати. У червні 2026 року Путін відхилив і відкритий лист, знову поставивши під сумнів «щирість» Києва. Умови Москви для переговорів фактично передбачають визнання окупації, зміну влади в Україні та обмеження її військового потенціалу — тобто капітуляцію, а не мир.

По-третє, посилання на Мінські угоди й Стамбул використовуються вибірково. Пропаганда замовчує, що саме Росія в лютому 2022 року визнала «ДНР» і «ЛНР» і розпочала повномасштабне вторгнення, порушивши власні попередні зобов'язання. Переговори 2022 року не дали результату не через рішення Києва, а через масові воєнні злочини на окупованих територіях — зокрема в Бучі, — які докорінно змінили контекст.

По-четверте, про легітимність варто говорити в обох напрямках. Путін перебуває при владі 27 років. ОБСЄ не отримала запрошення спостерігати за президентськими виборами в Росії 2024 року. Голосування проводилося зокрема на окупованих українських територіях. Режим, що знищив реальну політичну конкуренцію, не має підстав ставити під сумнів легітимність держави, яку сам атакував.

Контекст

Генеральна Асамблея ООН ще у березні 2022 року зажадала негайного виведення російських військ з України. МКС видав ордер на арешт Путіна у зв'язку з депортацією українських дітей. Європейський парламент визнав Росію державним спонсором тероризму. Ці факти визначають реальний контекст питання про те, хто саме відмовляється від миру.

Висновок

Матеріал Ukraina.ru інвертує причинно-наслідковий зв'язок: мирну пропозицію Києва подає як доказ агресивних намірів, а систематичну відмову Москви від будь-яких форматів переговорів — замовчує. Це класична пропагандистська техніка перекладання відповідальності.

Проросійські акаунти у Facebook поширюють конспірологічну версію про те, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито домовився із Зеленським атакувати румунський порт Констанца в інтересах нідерландського Роттердаму. Жодних доказів на підтвердження цього немає — натомість є типовий набір прийомів кремлівської дезінформації, пише румунський фактчекінгвий проєкт Veridică.

Стверджується, що вибух безпілотника в порту Констанца 5 червня 2026 року був не випадковістю, а скоординованою операцією. Її нібито санкціонував особисто Марк Рютте, домовившись із Зеленським «вивести порт Констанца з комерційного обігу» в інтересах нідерландського Роттердаму. Як «докази» наводяться: нібито навмисне відключення освітлення в порту тієї ночі, наказ «не втручатися» від вищого командування бази НАТО Міхаїл Когелнічану, а також версія про те, що Україна, яка «програє на фронті», шукала компенсацій у вигляді економічних поступок від союзників.

Чому це маніпуляція.

По-перше, нарратив про «змову Нідерландів проти порту Констанца» не новий — його запустив ще Sputnik (тоді «Голос Росії») у 2012 році, в контексті блокування Румунії у Шенгені. Він не мав підстав тоді і не має їх тепер. Порт Роттердам посідає 13-те місце у світовому рейтингу за вантажообігом, Констанца — 244-те. Говорити про «конкуренцію», яка вартувала б дипломатичного скандалу в межах НАТО, просто безглуздо.

По-друге, версія про навмисний удар України по союзній Румунії позбавлена будь-якої стратегічної логіки. Київ критично залежить від підтримки країн НАТО — фінансової, військової, політичної. Навмисна атака на союзника унеможливила б цю підтримку в найгостріший момент війни. Аналогічні фейки про «атаки України на Румунію» вже спростовувались після інцидентів із безпілотниками в Галаці й мінами в Чорному морі.

По-третє, технічні «аргументи» допису розсипаються при найповерховішій перевірці. Авіабаза Міхаїл Когелнічану — це засіб повітряного спостереження, інтегрований у мережу НАТО для відстеження повітряних цілей. Перехоплення морських дронів потребує принципово інших засобів — корабельних, вертолітних або берегових. Що стосується нібито «відключеного освітлення» в порту: за інформацією, підтвердженою румунськими портовими структурами, освітлення в Констанці не координується централізовано — кожен оператор має власну систему. Синхронне відключення всіх джерел світла фізично неможливе без залучення десятків незалежних осіб. Крім того, портове освітлення не підвищує видимість для безпілотників — воно слугує орієнтиром для суден при швартуванні.

По-четверте, твердження про «деградацію позицій України на фронті» і «інтенсифікацію ударів ракетами «Оreshnik»» не відповідають дійсності. За даними аналітичного порталу DeepState, у травні 2026 року Україна вперше з часів контрнаступу 2023 року отримала більше територій, ніж втратила. «Орєшнік» — експериментальна і вкрай дорога зброя, що застосовується точково для стратегічного ефекту, а не для масованих ударів.

Про джерело

Акаунт, що поширив допис, як пишуть автори матеріалу, створений у березні 2020 року. Перші місяці він публікував вірші Емінеску й народні пісні, після чого перетворився на рупор «суверенністської» пропаганди — з усім стандартним набором: антизахідні наративи, конспірологія, православний проселітизм, антисемітизм, ксенофобія. Фотографія профілю й обкладинка не змінювалися з дня створення. В інформації про освіту вказано, що власник «закінчив ліцей Бухарестський університет» — формулювання, яке не відповідає жодній реальній освітній установі.

Висновок

Допис поєднує дві давні проросійські наративні лінії — «Нідерланди проти Констанци» і «Україна атакує Румунію» — і накладає їх на реальний інцидент із безпілотником, щоб посіяти антиукраїнські й антинатівські настрої. Жодне з конкретних технічних, логістичних і стратегічних тверджень допису не витримує перевірки фактами.