Пропагандисти поширюють у соцмережах твердження про те, що уряд Франції та президент країни Еммануель Макрон нібито навмисно переслідує Ле Пен, а її шанси на справедливий суд нібито обмежені, у зв’язку з повідомленнями про нові деталі у судовій справі проти неї. При цьому поширюються аналогії з судовими процесами проти інших опозиційних фігур у світі, що посилює враження про нібито глобальну тенденцію переслідування опонентів. Втім це - не так. 

У реальності, слідство проти Ле Пен пов'язане з імовірними зловживаннями в межах фондів Європейського Союзу, виділених на оплату праці асистентів депутатів Європарламенту. Якщо слідчі підтвердять порушення, Ле Пен та її колеги можуть зазнати обмежень у політичній діяльності. Однак це не означає автоматичного втручання з боку уряду Макрона — французька правова система є незалежною, а подібні обвинувачення проти політиків вимагають ретельного та об'єктивного розгляду, щоб підтвердити чи спростувати звинувачення на підставі фактів, а не політичних симпатій.

Основна мета поширення цієї дезінформації — дискредитувати як французький уряд, так і судову систему, водночас створюючи враження, що Західні демократії не є такими вільними, як позиціонують себе, і переслідують опозицію з політичних причин. Такі наративи мають потенціал послабити довіру громадян до демократичних інституцій, показати Європу в негативному світлі та підштовхнути до думки, що жоден уряд у світі не є повністю прозорим і об’єктивним. Пропаганда також намагається мобілізувати правих прихильників Ле Пен, наголошуючи на несправедливості, що може розпалити політичні настрої в суспільстві та посилити поділ між політичними таборами.

Російські пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах, що внаслідок удару російських дронів 12 листопада 2024 року нібито пошкоджено Банкнотно-монетний двір Національного банку України в Києві. Вони надали точні координати, відповідні даним Google Maps, що мало додати правдоподібності цим заявам. Однак ця інформація не відповідає дійсності.

Про це пише StopFake. Фахівці проєкту з’ясували, що використані зображення насправді взяті зі старих новин: більшість цих фото пов’язані з пожежею 3 червня на складі в Деснянському районі Києва на вулиці Закревського, а не з атакою на об'єкт НБУ. Офіційні джерела також не підтверджують цю інформацію: станом на 12 листопада жодне з повідомлень від Київської міської військової адміністрації (КМВА), мера Києва Віталія Кличка чи Державної служби з надзвичайних ситуацій України не містило інформації про пошкодження Банкнотно-монетного двору. До того ж цей об'єкт знаходиться на іншій вулиці, що ще раз спростовує заяви про його ураження. Інше зображення, яке намагаються прив'язати до атаки, насправді зроблене 28 квітня 2022 року під час обстрілів Шевченківського району Києва.

Ця дезінформація є черговою спробою прокремлівських медіа посіяти паніку та створити враження, що українська фінансова інфраструктура постійно під загрозою.

Російські пропагандисти поширюють у соцмережах інформацію про те, що українських дітей нібито б’ють у польських школах за розмови українською мовою. Як доказ вони демонструють скриншоти фальсифікованих відгуків у Google. Втім насправді ці «відгуки» є сфальсифікованими, і в оригінальних текстах скаржилися на зовсім інші речі, зокрема ремонт чи якість викладання.

Про це пише VoxCheck. Його фахівці з’ясували, що хоча певні випадки агресії до українських учнів у Польщі були зафіксовані, польські правозахисники вказують, що це радше поодинокі інциденти, аніж систематична дискримінація. Раніше російська пропаганда намагалася поширювати ворожнечу між українцями й поляками, стверджуючи, ніби поляки дають хабарі школам, щоб їхні діти не навчалися з українцями, або що під час повені українських біженців розміщують у готелях, а поляків — у таборах.

Метою поширення цієї дезінформації є розпалювання ворожнечі між українцями та поляками, а також підрив довіри між союзниками в Європі. Російська пропаганда намагається посіяти недовіру до Польщі як до країни, яка надає прихисток українським біженцям, створюючи образ Польщі як «ворожого» середовища для українців. Така тактика спрямована на те, щоб знизити підтримку України в польському суспільстві та знецінити партнерські відносини між Україною та країнами Заходу.

Від імені американської організації Freedom House пропагандисти розсилають листи із закликами до українських військових залишити службу. Втім це - несправжні листи. Про це пише Центр протидії дезінформації при РНБО. 

Його фахівці з’ясували, що пропагандисти створили підроблену електронну адресу та використали логотип Freedom House, аби надати повідомленням вигляду офіційності та достовірності. Такі прийоми часто використовуються для поширення дезінформації, щоб знизити моральний дух військових і підірвати довіру до західних партнерів України. 

Freedom House не причетна до цих листів, і жоден зі співробітників організації не надсилав таких повідомлень. Текст листа містить лексичні помилки, специфічні русизми й інші мовні особливості, які вказують на підробку. Це черговий випадок використання фейкових листів як інструменту інформаційної війни, спрямованої на посилення недовіри серед українських військових та дискредитацію підтримки з боку західних країн.

Російські та білоруські пропагандистські ресурси скоординовано поширюють у соцмережах інформацію, намагаючись представити ЗСУ як такі, що використовують тактику «живого щита» на Курщині. Ці звинувачення базуються на твердженнях неназваного російського військового без жодних підтверджень. А отже це - неправда. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Меседж про «живий щит» є типовою для російської армії, яка з 2014 року неодноразово прикривалася цивільними на окупованих територіях. Наприклад, у грудні 2023 року українська прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо використання українських полонених як «живого щита» в Запорізькій області. Це чергова спроба російської пропаганди перекласти провину за власні злочини на українську сторону.

Метою поширення дезінформації про нібито використання українськими військовими цивільних у Курській області як «живого щита» є дискредитація ЗСУ на міжнародній арені та посилення ворожнечі до України серед російського населення. Пропаганда прагне створити враження, що українські військові порушують міжнародні гуманітарні закони, що виправдовує агресивні дії Росії та її присутність в Україні. Такі заяви також намагаються перенести увагу з численних воєнних злочинів, скоєних російськими військами, звинувачуючи у подібних злочинах українську сторону.