Пропагандисти поширюють у соціальних мережах інформацію, нібито 47% території України належить BlackRock, а представники компанії приїхали до Києва та попросили не ховати загиблих військових на їхніх землях. Утім це - фейк.

Його спростували фактчекери литовської версії балтійського медіаконгломерату Delfi. Вони з’ясували, що твердження про те, що BlackRock заборонила Україні ховати своїх військових, є помилковим. Згідно з пресслужбою Президента України, наприкінці 2022 року Володимир Зеленський провів дистанційну зустріч із генеральним директором BlackRock Ларрі Фінком, під час якої обговорювалися можливі проєкти для допомоги у структуризації фондів на відновлення країни. У 2023 році уряд України підписав угоду з BlackRock та JPMorgan для створення фонду, що має на меті залучити сотні мільярдів доларів приватних інвестицій для відновлення економіки України, але у цьому не йшлось про обмеження ховати військових. Крім того, близько 70% території України – це сільськогосподарські землі. Станом на 2020 рік близько 31 мільйон гектарів, або 75%, належало приватним власникам. Найбільші компанії контролювали лише 16% сільськогосподарських земель, тобто приблизно 6,45 мільйона гектарів. У країні працює понад 10 іноземних аграрних компаній, які володіють близько 3-4 мільйонами гектарів землі. Найбільшими з них є американська Agroprosperis (300 000 гектарів) і саудівська Continental Farmers Group (195 000 гектарів), але BlackRock не інвестувала у жодну з цих компаній.

Грузинський фактчекінговий портал Mythdetector знайшов запис із телеграм-каналу, на якому базується це твердження, ще у липні. Автор посту стверджує, що гендиректор BlackRock нібито порадив Україні не забруднювати орні землі тілами загиблих солдатів і використовувати крематорії. В описі каналу зазначається, що ця інформація може бути сатиричною або фальшивою.

Цей фейк покликаний зобразити Україну як країну, яка втратила суверенітет і повністю залежить від західних корпорацій. Успішні партнерства між Україною та міжнародними компаніями, як-от BlackRock, можуть стати інструментом відбудови після війни. Пропаганда намагається посіяти недовіру до таких інвесторів, зображаючи їх як загрозу для суверенітету та національних інтересів. Через поширення таких фейків пропагандисти намагаються деморалізувати населення України, створюючи враження, що навіть поховання загиблих захисників може стати проблемою через втрату контролю над національними землями. Пропагандисти також використовують цей фейк для того, щоб відвернути увагу від власних провалів та проблем, зокрема від злочинів Росії на тимчасово окупованих територіях, економічної нестабільності та незадовільної ситуації з правами людини.