У мережі поширюють зображення листівки, нібито випущеної Посольством Великої Британії в Україні, в якій рекомендують британським громадянам під час відвідин країни уникати зустрічей із представниками Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП). 

«Якщо коротко: Уникати ТЦК. Переходиш на інший бік вулиці, якщо побачиш їх. Якщо не вдалося уникнути, то не піддаватися на провокації, расизм, штурхани, не дивитись у вічі. Якщо запхали в бусик —  не панікувати. Дзвонити та чекати на допомогу з посольства. Нічого не підписувати», — пишуть пропагандисти.

У Посольстві Великої Британії в Україні повідомили, що вони не друкували такий флаєр, а інформація про нього в інтернеті є фейком. У посольстві також зазначили, що офіційні рекомендації Міністерства закордонних справ Великої Британії щодо подорожей до України можна знайти на сайті відомства. 

Читайте ще: «Європа мобілізує та відправить на фронт українських біженців»

Прокремлівські медіа поширюють фото зі шкільного щоденника учня, у якому вчителька нібито звернула увагу батьків на те, що дитина втретє не здає гроші на ЗСУ — і в результаті наче написала зауваження в щоденник. Далі викладачка погрожує, що звернеться до СБУ, якщо батьки не звернуть увагу на відсутність пожертвувань.

Насправді ж росіяни підробили фото щоденника та напис у ньому. На підробку вказують деякі помилки. Зокрема пропагандисти в переліку шкільних предметів пишуть «рідна мова». Тоді як правильна назва предмета — «Українська мова», предмета «Рідної мови» в українських школах просто не існує.

Разом із цим фейкороби пишуть, що в разі ігнорування батьками «проблеми», вчитель звернеться до СБУ. Але ж усі пожертвування на армію в Україні є добровільними. Правоохоронці можуть прийняти заяву, однак, найімовірніше, не розглянуть її, адже відмова від донату не порушує жодного закону.

Читайте ще: Спростування фейку, що дітей в Україні змушують здавати кров для потреб ЗСУ — фотодоказ

Пропагандисти на тлі початку навчального року в українських школах заявили нібито першокласникам з сімей, де є військові, видавали олівці з написом «смерть руснє». Як «доказ» росіяни додають фото такого олівця.

Проте напис на олівці відредагували. В українському сегменті соцмережах чи медіа не повідомляли, що учням видавали схожі олівці. За допомогою інструменту Forensically вдалося виявити, що світлина має ознаки редагування. До прикладу, інструмент ELA (Error Level Analysis) виділяє яскравішим кольором елементи картинки, які могли відредагувати. На олівці, фото якого поширюють користувачі, можна побачити виділене синім листя та сам надпис. Тож, найімовірніше, фейкороби додали ці позначки у фоторедакторі.

На підробку вказує і помилка в слові «руснє». Насправді правильно було б використати літеру «і», а не «є». У більшості випадків під час створення фейку росіяни саме неправильно перекладають слова українською, чим і видають підробку.

Ми неодноразово документували фейки, які стосуються підробних графіті, обкладинок іноземних журналів / шпальт газет або ж рекламних роликів. У такий спосіб пропагандисти прагнуть показати, що їхню риторику (наприклад, що Зеленського ненавидить увесь світ) також повторюють на Заході. Так у читачів може скластися враження, що громадськість справді незадоволена Україною. І надто, коли автори використовують елементи масової культури, натякаючи, що люди глузують із ситуації в Україні та що український порядок денний для Європи — привід посміятися.

Росія подає «русофобію» як окремий вид нацизму, який зародився в Україні та масово шириться світом. Будь-хто, хто критикує Росію — «русофоб», а відповідно, і нацист. Спершу дезінформаційний меседж про «русофобію» був спрямований здебільшого на українську аудиторію, але після того, як світова спільнота підтримала Україну у війні, він поширився і на європейські країни. Доходило навіть до звинувачення Ізраїлю у нацизмі.

Кремлівські медіа поширюють інформацію, що понад 50% працівниць у будинках розпусти в Німеччині — це українки. Про це повідомляє німецьке видання Die Welt, яке нібито взяло інтерв’ю в секс-працівниці. 

«У Німеччині близько 400 000 зареєстрованих секс-працівників, виходить 200 000 українок офіційно працюють на економіку Європи? А скільки ще не офіційно? Це результат війни та політики Зеленського», — дописують пропагандисти. 

Проте в матеріалі видання Die Welt ідеться не про всю Німеччину, а лише про столицю — Берлін. У тексті цитують слова соціальної працівниці, яка приховує своє ім’я. 

Анонімна соцробітниця припускає, що у берлінських будинках розпусти приблизно половина робітниць, за її власними відчуттями, є українками. Тобто представлена ​​інформація навіть не є офіційними даними, а ґрунтується лише на словах неназваної соціальної працівниці. 

Заголовок матеріалу від Die Welt — «У борделях зараз близько 50% українок», але він ґрунтується на анонімних коментарях і не наведені жодні офіційні статистичні дані. Тобто такий заголовок узагалі можна вважати маніпулятивним та створеним задля привернення уваги читачів. Адже навіть у самому матеріалі йдеться про Берлін, а не географічно всю Федеративну Республіку Німеччину. 

В інтерв’ю також порушували соціально важливу тему, що частину українок, які на початку повномасштабного вторгнення отримали запрошення жити безплатно у квартирах німців, пізніше змушували «розплачуватись за житло сексуальними послугами» і навіть займатися проституцією. Водночас ті, хто заманювали брехливими пропозиціями про житло, шантажували жінок з України та використовували їхній вразливий соціальний статус у чужій країні. Тобто в матеріалі вказано й проблеми, через які багато українських жінок змушені були займатися проституцією в Берліні, часто не з власної волі. 

Агітпроп просуває специфічний образ української біженки — «ледачої та нічого не вартої», яка може лише «зухвало вдягатися» та «вештатися» Європою. У такий спосіб пропаганда намагається спотворити уявлення про становище та роль українських жінок за кордоном; натякнути, що вони можуть бути тільки секс-працівницями тощо. 

У соціальних мережах російського сегменту дописують, що партія «Нацкорпус» планує створити у Херсоні освітній центр для молоді. Автори допису вказують, мовляв, у такий спосіб в Україні хочуть створити «аналог нацистської молодіжної організації Гітлер’югенд», де проводитимуть ідеологічне виховання та курси допризовної підготовки для старшокласників і студентів.

Проте жодної інформації про відкриття так званого «освітнього центру для молоді», спрямоване на підтримку патріотичного виховання на Херсонщині — нема. Нагадаємо, що «Національний корпус» — це політична партія, створена у 2016 році вихідцями з підрозділу «Азов» на чолі з Андрієм Білецьким. У жовтні 2023 року в інтерв’ю Білецький повідомив, що партія припинила свою діяльність, оскільки після повномасштабного вторгнення більшість її представників вступили до лав Сил оборони.   

Російські пропагандисти нав’язують думку, мовляв, «азовці» підтримують ідеї, які сучасний світ різко відкидає: антисемітизм, нацизм або інші види ксенофобії. «Азовців» показують тими, хто знецінює людей за їхнім походженням. У баченні Москви «Азов» готовий вбити за «українcьку кров». Кремль не вперше саме так представляє українців — як агресивних, ультранаціоналістичних і таких, що цінують лише «українську кров». Наприклад, російська пропаганда вже поширювала фейки про те, що жінки українських бійців бідкаються, що їхнім чоловікам переливають «москальську кров»; або що українці буцімто забороняють іноземним громадянам ставати донорами крові.

От в Путіна і є буквально власний «Гітлер’югенд». Ним стала молодіжна організація «Юнармія», яка створена у 2016 році на базі супутніх структур російської армії та слугує для мілітаризації молоді й підготовки «гарматного м’яса» для загарбницьких війн Путіна. Структури цього руху почали створюватися і на тимчасово окупованих територіях України у 2022 році. У 2023 році стало відомо про формування російським режимом так званих «Студентських трудових загонів» для пропаганди на тимчасово окупованих територіях України. Більшість молодіжних пропагандистських проєктів у Росії керується спеціальним державним органом — Федеральним агентством у справах молоді (Росмолодь), яке створене ще у 2008 році.

У соціальних мережах поширюють інформацію, як нібито по всій Україні тариф на воду становить 130 грн/куб. м. І дописують, що українська влада також планує підвищити тарифи на електроенергію та газ. 

Але лише цьогоріч у червні в місті Покров Дніпропетровської області дійсно піднімали вартість тарифу за водопостачання та водовідведення до 130 грн/куб. м води, але у липні рішення скасували, нині сумарно платіжка становить 36,80 грн/куб. м. У інших областях тариф взагалі не сягає 130 грн/куб. м.

Наразі тариф за водопостачання у Покрові становить 21,40 грн/куб. м, а за водовідведення — 15,40 грн/куб. м, тобто сумарно це 36,80 грн/куб. 

В інших містах України, які змінювали тарифи у 2024 році, підвищення також не були такими суттєвими, як кажуть у пості. Так, з квітня у Прилуках на Чернігівщині для побутових споживачів вартість водопостачання зросла з 13,55 грн до 19,88 грн/куб. м, а за водовідведення — з 24,67 грн до 32,80 грн/куб. м.    

Поширюючи таке повідомлення, пропагандисти хочуть підживити наратив, що Україна буцімто непридатна для життя через відсутність електроенергії або через високі ціни на комунальні послуги. У такий спосіб автори хочуть посіяти паніку серед українців, щоби дестабілізувати настрої й викликати відчуття, що «нічого не зміниться». Також називаючи так званий колапс помстою за Кримський міст, росіяни вкотре прагнуть перекласти відповідальність за те, що відбувається, на Україну. Мовляв, Росія руйнує інфраструктуру виключно через агресію України. Проте саме Росія є агресором, й саме ця країна розпочала війну. 

Читайте ще: Спростування того, що електроенергія в Україні дорожча, ніж в інших країнах Європи