Російські Telegram-канали активно поширюють дезінформацію, стверджуючи, що українці нібито передають координати територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) для російських ударів. Деякі канали також публікують відео, де натовп нібито радіє влучанню в один із таких центрів.

На це звернули увагу аналітики проєкту StopFake.

Джерелом цих тверджень є російські військові кореспонденти та анонімні Telegram-канали, що вказує на сплановану інформаційну атаку. Метою таких наративів є створення враження масового невдоволення українців мобілізацією та владою, а також виправдання російських обстрілів цивільних об’єктів, які видаються за «законні цілі» на «прохання» громадян.

Як «докази» пропагандисти використовують окремі коментарі, які можуть належати ботам, фейковим акаунтам або провокаторам. Вибіркове цитування з соціальних мереж — типовий метод російської пропаганди для імітації широкої громадської підтримки їхніх наративів. Часто для цього створюються спеціальні акаунти чи боти, щоб посилити ефект «масовості».

Щодо відео, де нібито українці радіють удару по ТЦК, то воно є частиною відомого мему «Bar Goes Wild», стверджують аналітики. Оригінал зняли 2016 року в спортивному барі в Брістолі (Велика Британія), де відвідувачі реагували на спортивну подію. Це відео давно використовується для створення мемів, до яких додають будь-який контекст для імітації «реакції натовпу».

Центр протидії дезінформації підтвердив, що це частина нової російської кампанії, спрямованої на зрив мобілізації в Україні. Крім того, створені Telegram-боти, куди нібито можна надсилати координати ТЦК, є інструментом для збору особистих даних українців із метою подальшого шантажу чи тиску.

Фейки про радість українців від російських ударів покликані загострити внутрішні конфлікти, зокрема щодо питань мобілізації чи ставлення до влади. Це частина ширшої стратегії гібридної війни, яка використовує інформаційні атаки для розхитування стабільності в Україні.

Через Telegram-боти, куди нібито можна «здавати» координати ТЦК, Росія може збирати персональну інформацію про українців. Ці дані можуть використовуватися для шантажу, вербування або інших форм тиску на окремих осіб чи їхні родини.