Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

26 Серпня станом на 1644 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2746
Фейк
827
Маніпуляція
776
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Аналіз: як Москва підміняє факти, звинувачуючи Україну в підтримці джихадистів у Сахелі

Російська пропаганда розгорнула масштабну дезінформаційну кампанію, звинувачуючи Головне управління розвідки МО України (ГУР) у підготовці бойовиків, передачі зброї та наданні розвідувальних даних у Малі. У досслідженні проєкту «Без Брехні» проаналізовано 117 російськомовних публікацій за літо 2026 року, що просували стратегічний наратив про Україну як «державу-спонсора міжнародного тероризму», яка нібито відкриває «другий фронт» проти росії в Африці.

Головний маніпулятивний прийом ворога полягає у підміні категорій та штучному об'єднанні різних суб'єктів. Інформацію про можливу ситуативну взаємодію з туарезькими сепаратистами (Фронт визволення Азаваду) пропагандисти навмисно ототожнили з підтримкою джихадистського угруповання JNIM, пов'язаного з «Аль-Каїдою». При цьому жодних доказів — документів, верифікованих фото чи свідчень — наведено не було, а технологічна схожість використання FPV-дронів видавалася за «український автограф».

Динаміка кампанії показала відпрацьовану схему синдикації та штучного підсилення. Пік поширення стався 17 липня 2026 року (48 матеріалів за день), коли після заяви заступника міністра закордонних справ рф Георгія Борисенка вигадка набула офіційного статусу. Цитата посадовця не містила нових фактів, проте дала зелене світло для масового передруку в цивільних новинних медіа, створивши ілюзію «доведеного розслідування» через звичайне багатократне повторення одного й того самого фейку.

Метою цієї дезінформації є дискредитація України на міжнародній арені, ускладнення її дипломатичних відносин із країнами Сахелю та виправдання військової присутності росії в регіоні. Для ефективної протидії подібним вкидам важливо чітко розділяти реальні бойові події від вигаданих причинно-наслідкових зв'язків, вимагати джерельну верифікацію та не дозволяти кількість передруків видавати за кількість незалежних підтверджень.

Читайте повний текст цієї аналітики на сайті проєкту «Без Брехні»

Фейк: У Львові нібито організовували виставку «мощей Євгена Коновальця»

З 18 серпня російські пропагандистські джерела та телеграм-канали почали масово поширювати зображення підробленого банера. На ньому стверджувалося, що 21 серпня у львівському Палаці культури ім. Гната Хоткевича нібито відбудеться виставка, де експонуватимуть «часточку мощей Євгена Коновальця».

Для штучного просування фейку в пошуковій видачі Google сайти пропагандистської мережі Pravda використали SEO-маніпуляції: десятки проіндексованих сторінок містили однаковий опис фейкового анонсу, хоча після переходу висвітлювали зовсім інші теми. Розвінчали цей фейк фактчекери ґвара медіа

Колаж скриншотів телеграм-каналів: ґвара медіа.  

Джерела поширення: Пропагандистські Telegram-канали («NinaVatt», «Запорожский фронт», «Партизаны Сумы-Харьков»), мережа дезінформаційних сайтів ZOV/Pravda, мережі X та Threads.  

Контекст та мета вкиду

Інформаційна атака збіглася з кількома подіями. 18 серпні відбулося перепоховання останків голови ОУН полковника Євгена Коновальця, які були ексгумовані 11 серпня на цвинтарі «Кросвейк» у Роттердамі. Після служб у Києві його останки перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Ця подія викликала хвилю обурення та дискредитаційних дописів із боку російських посадовців і пропагандистських ресурсів. Створення підробленої афіші у Львові стало черговим етапом цієї дезінформаційної кампанії, спрямованої на висміювання вшанування пам'яті українського діяча.

Скриншоти телеграм-каналів: ґвара медіа

Факти та спростування

  • Відсутність заходу в розкладі: В офісійному календарному плані Палацу культури ім. Гната Хоткевича на 21 серпня жодних подій заново не планувалося.
  • Офіційна заява закладу: Керівництво Палацу культури офіційно спростувало інформацію, назвавши афішу підробкою. Директорка закладу Софія Ліщинська зазначила, що поширення цього фейку є звичною тактикою ворога з маніпуляції резонансними темами.
  • Термінологічна маніпуляція: Використання формулювання «мощі» щодо Євгена Коновальця є свідомою маніпуляцією. У релігійній традиції «мощами» називають останки канонізованих святих. Полковник Коновалець був видатним військовим та політичним діячем, проте Церква його не канонізувала.

Як штучний інтелект стає зброєю інформаційної війни проти України

Росія використовує китайські мовні моделі, щоб просувати наративи про «втому від України» в Європі та на Балканах.

Поки по Києву б'ють ракети, у європейському інформаційному просторі триває паралельна атака — цифрова. Її інструмент — штучний інтелект, а мета — переконати європейців, що підтримка України їм не по кишені.

Матеріал підготовлено на основі статті Клари Влахчевіч Лісінскі «How AI-Driven Influence Operations Attack Ukraine», опублікованої на сайті CEPA (cepa.org).

Зміна мішені

Коли у 2025 році військова допомога США Україні впала майже до нуля, а основний тягар підтримки взяли на себе європейські країни, проросійська мережа Storm-1516 (пов'язана з «Агентством інтернет-досліджень», більш відомим як «фабрика тролів» Пригожина) переорієнтувала свою пропаганду. Головними цілями стали Німеччина — новий найбільший військовий донор України з 9 млрд євро допомоги — та Франція, чий президент послідовно виступає на боці Києва.

За даними лютневого (2026 р.) розслідування NewsGuard, з січня 2025 року Storm-1516 поширила 34 неправдиві твердження, спрямовані проти цих двох країн, які сумарно зібрали 274 млн переглядів. Спільний меседж усіх цих фейків: Україна нібито розорює Європу, виснажує її громадян і тягне континент до війни.

Китайський слід

Показово, що Росія тепер діє не сама. За даними жовтневого (2025 р.) звіту OpenAI про загрози, пов'язані з Кремлем, актори використовували для інформаційних кампаній китайську модель DeepSeek. Незалежні аналітики CEPA також фіксували, що китайські мовні моделі мають вбудовані механізми контенту, які відтворюють кремлівські наративи щодо війни в Україні. Європейська комісія у своєму звіті за 2025 рік про іноземні маніпуляції інформацією також дійшла висновку, що і російські, і китайські актори вже повноцінно застосовують інструменти ШІ для таких операцій.

Як пропаганда обходить європейські правила

Формально в ЄС діє Закон про цифрові послуги (DSA), який зобов'язує великі платформи — зокрема X (колишній Twitter) — виявляти й блокувати подібну пропаганду. У грудні 2025 року регулятори оштрафували X на 120 млн євро за порушення вимог прозорості за DSA, а місяцем пізніше розширили розслідування щодо рекомендаційних алгоритмів платформи.

Але ті самі наративи за лічені години перетікають у Telegram — месенджер, який не підпадає під статус «дуже великої онлайн-платформи», не приєднався до Кодексу практик ЄС щодо дезінформації і не має жодного механізму для скарг на дезінформацію. Український Центр демократії та верховенства права зафіксував, що санкційні російські пропагандистські канали в Telegram блокуються лише частково — а частина дублікатів з ідентичним контентом продовжує вільно працювати під зміненими назвами.

Ще одна прогалина — трансатлантична: DSA діє лише на майданчики, що працюють у ЄС, тоді як платформи, розміщені в США, жодних подібних зобов'язань не мають. Наратив про «втому від України», сфабрикований у Москві, безперешкодно проходить через американські сервіси, а потім повертається в європейські медіа вже як нібито «органічна» громадська думка.

Балканський фронт

Третя, найменш обговорювана прогалина — на кордонах самого ЄС. Країни-кандидати Західних Балкан не зобов'язані виконувати DSA і мають обмежені можливості для моніторингу контенту, згенерованого ШІ. Тут наратив про «втому від України» працює подвійно: та сама пропаганда, яка переконує французьких і німецьких виборців, що їхні уряди марно витрачають гроші на Київ, перепаковується для балканської аудиторії як доказ того, що ЄС не здатен виконувати власні обіцянки — тож навіщо вірити його обіцянкам щодо розширення. За даними лондонського Institute for Strategic Dialogue та барселонського центру CIDOB, антиєвропейські наративи з проросійських і пов'язаних із Китаєм джерел вільно циркулюють у сербських, боснійських і чорногорських медіа.

Угорський тест

Усі три прогалини зійшлися воєдино під час квітневих (2026 р.) виборів в Угорщині. Правляча партія Fidesz побудувала кампанію на «втомі від України», підкріпленій згенерованими ШІ зображеннями, синтетичними «ведучими новин» і дипфейковими «підтримками» у TikTok, X і Telegram.

Пропаганда провалилась. Угорські виборці не повірили фейкам і на історичних виборах відправили у відставку Віктора Орбана: партія «Тиса» Петера Мадяра здобула 141 місце зі 199, поклавши край 16-рокам правління Fidesz.

Головний висновок

Найголовніший урок Угорщини: найефективніша протидія ШІ-пропаганді — не жорсткіше регулювання, а сильніша демократична дискусія. Достовірні контрнаративи від незалежних медіа, фактчекерів і політиків, які прямо говорять на підтримку України, зробили для поразки наративної машини Fidesz більше, ніж будь-яке правило платформ.

Це не означає, що регулювання не потрібне — поширення дії DSA на Telegram, реальне впровадження вимог прозорості AI Act, підтримка медіаграмотності та фактчекінгу на Західних Балканах здатні звузити простір для маніпуляцій. Але статистика застосування DSA — лише два штрафи за понад два роки — нагадує: правила на папері мало важать без політичної волі їх застосовувати.

Зрештою, у Угорщині пропаганду перемогла не якась технологія чи закон. Її перемогли громадяни, які відмовились вірити брехні.

Клікбейт: відома торговельна мережа нібито роздавала безкоштовні продуктові набори до Дня Незалежності

У серпні низка анонімних локальних телеграм-каналів (серед яких «Типовий Кривий Ріг», «Харків Аварійка», «Рівне Головне», «Дніпро Аварійка» та інші) почала поширювати публікації про нібито благодійну ініціативу від мережі супермаркетів «АТБ». Втім після перевірки фактчекерів «Ґвара медіа» виявилося, що це брехня та щонайменше клікбейт. 

«Отримати набір можете в найближчому магазині відразу після подачі заявки через офіційний канал компанії» - колаж скриншотів з локальних телеграм-каналів від «Ґвара медіа»

У повідомленнях стверджується, що до Дня Незалежності України кожен охочий може отримати безкоштовний набір:

  • місячний продуктовий кошик;
  • 1,5 кг дитячих солодощів;
  • подарунковий сертифікат на 1000 гривень.

Автори публікацій створюють штучний ажіотаж, зазначаючи, що кількість наборів обмежена (нібито залишилося трохи більше 280 тисяч), а заявку потрібно подати до 24 серпня через «офіційний канал компанії» за посиланням.

Результати перевірки та факти

  1. Посилання ведуть на сторонні канали для накрутки підписників. Поширюване в дописах посилання (@atb_ukraine) не є офіційним. Перехід за ним перенаправляє користувачів на приватні анонімні телеграм-ресурси (наприклад, «Рівне | Репортер») або сторінки із запитом на вступ до сторонніх груп. Жодних форм для оформлення «продуктових наборів» там немає.
  2. Підроблені реквізити та фейковий акаунт. Справжній офіційний телеграм-канал мережі — «АТБ-МАРКЕТ (офіційна сторінка)» (@atb_market_official), а їхній офіційний бот — @atb_market_bot. Канал, на який посилаються шахраї, не має жодного відношення до компанії.
  3. Справжні акції «АТБ» до Дня Незалежності. На офіційному сайті «АТБ» діють святкові знижки та спеціальні пропозиції на окремі товари. Проте жодних згадок про роздачу безкоштовних продуктових кошиків чи подарункових сертифікатів на 1000 грн на офіційних ресурсах немає.
  4. Офіційна відповідь пресслужби. У відповідь на запит фактчекерів «Ґвара медіа» пресслужба «АТБ» спростувала інформацію про роздачу наборів, запевнивши, що подібні публікації є неправдивими та поширюються сторонніми особами без відома компанії.
Скриншот звернення до АТБ від «Ґвара медіа»

Мета маніпуляції

Це класична схема використання методів клікбейту та відомого бренду для штучного нарощування аудиторії в телеграмі. Шахраї заманюють користувачів гучними обіцянками «подарунків», щоб змусити їх підписатися на анонімні приватні канали.

Порада: Не переходьте за сумнівними посиланнями з анонімних джерел та перевіряйте інформацію про будь-які акції виключно на офіційних сайтах і верифікованих сторінках компаній

Над хронікою працюють Маріанна Присяжнюк, Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.